Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 17 статей
Шукати «кляст*ся» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Кля́сться
1) (
кем, чем в чём) кля́сти́ся (кляну́ся и клену́ся, -не́шся) ким, чим на (у) чо́му (в чём), присяга́ти(ся), заприсяга́ти(ся) ким, чим у чо́му, (призывая в свидетели кого, что) сві́дчитися ким, чим, заклина́тися, (зарекаться) заріка́тися. [Він поча́в клясти́сь, що не зна́є чолові́ка сього́ (Св. П.). Присяга́ю й я, Яки́ме, лиш тебе́ люби́ти (Рудан.). Пам’ята́єш, на чім (в чём) присяга́вся (Короленко). Ка́тря почала́ заприсяга́тись: щоб мені́ крізь зе́млю провали́тись, щоб мені́ під віне́ць не підійти́! (Гр. Григ.). Мо́тря заклина́лась, що ба́чила холе́ру (Сл. Гр.). Пла́кала, заріка́лася, що це не її́ дити́на (М. Лев.)].
-ться в вечной дружбе, в верности кому – присяга́ти(ся) на ві́чну (дові́чну) при́язнь (дру́жбу), на ві́рність кому́.
-ну́сь честью – присяга́юся (заприсяга́юся, кляну́ся) че́стю.
-ну́сь небом, богом – присяга́ю(ся) (заприсяга́юся, кляну́ся) не́бом, бо́гом; не́бом, бо́гом сві́дчуся. [Я и́ншу не люблю́, бо́гом присяга́ю (Чуб. V). Земле́ю, не́бом і бо́гом заприсяга́юсь (Тобіл.). Не зра́дник я! Я сві́дчусь бо́гом (Грінч.)].
-ться всеми святыми – присяга́ти(ся) (заприсяга́тися, сві́дчитися) всіма́ святи́ми;
2)
страд. з. проклина́тися від ко́го (кем).
Кля́тва
1)
в чём, чего, чем (присяга, обет) – кля́тьба́, при́ся́га, (клятвенное уверение) присяга́ння, заприсяга́ння на що, чого́, чим. [Як я пору́шу цю кля́тьбу, то хай мені́ обе́рне наза́д в’я́зи (Звин.). Як зра́дництво я ба́чити могла́, у присяга́ннях ві́рного коха́ння? (Грінч.). Вона́ не хті́ла ві́рити заприсяга́нням хлопчако́вим (Крим.)].
Давать, дать -ву – дава́ти, да́ти прися́гу (кля́тьбу́), присяга́ти(ся), присягну́ти(ся), заприсяга́ти(ся), заприсягти́(ся) и заприсягну́ти(ся), кля́сти́ся, покля́сти́ся, заклина́тися, закля́стися; срвн. Кля́сться 1 и Покля́сться. [Да́ти вели́ку прися́гу, що в сві́ті ніхто́ не почу́є неві́льничих спі́вів мої́х (Л. Укр.). Дали́ оди́н перед дру́гим клятьбу́ (Звин.). Заприсягну́, якщо ви ві́ри не йме́те! (Крим.)].
Обязать -вою – заприсягти́ кого́; обязанный -вою – заприся́гнений.
Нарушать нарушить -ву – лама́ти (зап. ломи́ти), злама́ти, полама́ти при́ся́гу, кля́тьбу́. [Тако́ї при́сяги ніхто́ не злама́є (Грінч.). Пани́ не раз ломи́ли свою́ клятьбу́ (Павлик)].
Остаться верным -ве, сдержать -ву – доде́ржати при́ся́ги (кля́тьби), справди́ти при́ся́гу (кля́тьбу́).
Отпереться от чего с -вой (божбой) – відкля́сти́ся, відприсягти́ся (від) чого́.
Скреплённый -вой, см. Кля́твенный. Ложная -ва – неправди́ва (фальши́ва) при́ся́га (клятьба́), кривопри́ся́га. [Боя́лись розли́ву кро́ви і тата́р, і ди́би, і кривоприся́ги (Л. Укр.)];
2) (
божба) присяга́ння, божі́ння;
3) (
проклятье) клятьба́, кляття́, прокля́ття, проклі́н и прокльо́н (-льо́ну); срвн. Прокля́тие 2;
4)
церк., см. Ана́фема и Прокля́тие 2.
Ло́жно, нрч. – неправди́во, непра́во, фальши́во, кри́во, (лживо) брехли́во, облу́дно, (ошибочно) хи́бно, помилко́во. [Неправди́во (брехли́во) перека́зано вам поді́ї (М. Грінч.)].
-но верующий, прлг. – кривові́рний.
-но клясться, божиться – кри́во, фальши́во, ду́рно присяга́тися, ду́рно божи́тися. [Він ду́рно бо́житься, щоб як-не́будь чолові́ка обійти́ (Звин.)].
-но понятый – непра́во (фальши́во) зрозумі́лий. [Фальши́во зрозумі́ла побо́жність (Грінч.)].
-но присягать – присяга́ти фальши́во (кри́во).
-но свидетельствовать, см. Лжесвиде́тельствовать.
-но толковать – хи́бно (помилко́во, кри́во) тлума́чити що.
Не́бо
1) (
мн. небеса́) не́бо (-ба; во мн. ч. употребл. редко, преимущ. в поэзии: им. небеса, р. небе́с и т. д.). [Сі́ло со́нце, з-за дібро́ви не́бо червоні́є (Шевч.). Те не́бо (невиди́ме) зве́ться небеса́ми (Рудан.)].
Горнее -бо – ви́шнє не́бо.
Мрачное -бо, см. Мра́чный 1.
Облачное -бо – хма́рне (захма́рене) не́бо.
Отверстое -бо, церк. – відкри́те не́бо.
Открытое (вольное) -бо – го́ле не́бо, чи́сте не́бо.
Под открытым -бом (При вольном -бе), см. Откры́тый 2.
Родное, чужое -бо – рі́дне, чуже́ не́бо.
Чистое, ясное -бо – чи́сте, я́сне́ не́бо.
В -бе (В -са́х), на́ не́бе (на -са́х) – в не́бі, на не́бі (поэтич. ещё) на небеса́х. [Не перезо́рять в не́бі зо́рі (Філян.). В дале́кому не́бі вибли́скують зо́рі (Черняв.). А зірочо́к, зірочо́к блискоті́ло-горі́ло на не́бі! (М. Вовч.)].
На́ небо (на -са́) – на не́бо.
По́ не́бу (по -са́м) – не́бом, по не́бі, (в поэзии ещё) небеса́ми, по небеса́х. [Не́бом блаки́тним хмари́нки леге́сенькі ли́нуть (Грінч.). Хма́ра наступи́ла і по не́бі розвину́ла свої́ чо́рні кри́ла (Рудан.). Хмарки́ на пі́вдень небеса́ми летя́ть (Грінч.). У всіх ко́льорах весе́лки ко́тяться по небеса́х (Франко)].
На краю -ба – край (по́кра́й) не́ба, на крайне́бі.
Зерк[ц]ало -ба (-бе́с) (перен.) – зерца́ло не́ба.
Лазурь -ба (-бе́с) – небе́сна блаки́ть.
Свод -ба (-бе́с) – небе́сне склепі́ння, небозві́д (-во́ду), небосхи́л (-лу), (купол) небе́сна ба́ня; срв. Небосво́д 1.
-бо и земля – не́бо і земля́.
Как -бо от земли (Как земля от -ба) – як не́бо від землі́, як від землі́ до не́ба.
Далеко до этого, как -бо от земли – дале́ко до цьо́го, як від землі́ до не́ба (як до зір небе́сних).
Возносить (превозносить, расхваливать), вознести (превознести, расхвалить) до -бе́с (до седьмого -ба) – підно́сити (вихваля́ти, сла́вити), підне́сти́ (ви́хвалити) до не́ба (аж понад зо́рі), вихваля́ти над со́нце й мі́сяць.
Жить между -бом и землёй (меж землёй -са́ми) – жи́ти між не́бом і земле́ю, жи́ти в пові́трі.
Коптить -бо – копти́ти не́бо; см. ещё Копти́ть.
С -ба пасть (упасть, свалиться) – з не́ба впа́сти (спа́сти).
Попасть пальцем в -бо – попа́сти па́льцем у не́бо.
Призывать -бо в свидетели, клясться -бом – не́бом сві́дчитися, присяга́ти(ся) (заприсяга́тися, кля́сти́ся) не́бом.
Быть, чувствовать себя на седьмом -бе от чего – бу́ти, почува́ти себе́ щасли́вим аж до не́ба з чо́го. [Ба́тько, щасли́вий аж до не́ба, перека́зує своє́му Петрусе́ві вчи́тельські компліме́нти (Крим.)].
Хватать звёзды с -ба, см. Звезда́ 1.
-бо видно (видать) (о худой крыше) – не́бо сві́тить (висві́чує, ви́дно).
-бу жарко будет, стало и т. п. – аж не́бо заже́вріє, заже́вріло и т. п. -бо с овчинку показалось – аж не́бо за ма́кове зе́рнятко здало́ся.
Против -ба на земле – про́сто не́ба на землі́.
Под -бо (перен.) – під не́бо. [Хо лі́зе по сту́панці ви́соко аж «під не́бо» (Коцюб.)].
Под -бом (в прямом и перен. знач.) – під не́бом. [Мале́нька кімна́та «під не́бом» (Коцюб.)].
Все мы под -бом ходим – усі́ ми під не́бом хо́димо; усі́ ми ряст то́пчемо.
За волоса, да под -са – за чу́ба (о женщ.: за ко́си), та надві́р; за чу́ба, та й до ду́ба; (шутл.) за волосне́ правлі́ння, та в зе́мський суд (Квітка);
2)
-бо и -са́ (перен.: бог, боги) не́бо, небеса́, бог (-га), боги́ (-гі́в).
Слава -са́м – сла́ва бо́гу (бо́гові). О -бо! – о, не́бо! о, бо́же (з не́ба)! бо́же сві́те!;
3) (
потолок) сте́ля;
4) (
в берлоге) верх (-ху);
5)
стар. (балдахин) – наме́т (-та).

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

КЛЯ́СТЬСЯ укр. присяга́ти, присяга́тися, божи́тися, бігма́тися, склада́ти прися́гу;
клясться и божи́ться божи́тися й присяга́тися;
кляну́сь! щоб я так жив!;
кляну́щийся що /мн. хто/ присяга́є тощо, заприся́жуваний, зви́клий божи́тися, гото́вий /зго́дний/ присягну́ти, прикм. прися́жний, ім. фаміл. бо́жкало;
ПОКЛЯ́СТЬСЯ, покля́вшийся заприся́жений, прися́глий, фраз. прися́жний, ОКРЕМА УВАГА

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Клясться, поклясться клясти́ся, поклясти́ся, (за)присяга́тися, -га́юся, -га́єшся, (за)присягну́тися, -гну́ся, -не́шся.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Небо
• Быть (жить, находиться) между небом и землёй
– бути (жити) між небом і землею (у повітрі).
• Витать между небом и землёй
– між небом і землею витати (літати); витати (літати) у хмарах.
• Вопиять к небу
(книжн. устар.) – волати (кричати) до неба (до небес).
• Все мы под небом ходим
– усі ми під небом ходимо; всі ми ряст топчемо.
• До небес возносить, превозносить кого
– підносити до небес (до неба, під саме небо, аж під небо, [аж] над зорі) кого; вихваляти над сонце і місяць кого.
• Достигающий неба, возносящийся до неба
– небосяжний.
• Звёзды с неба хватать
– Зорі з неба хапати (збирати); місяця з неба хапати; (ірон.) Усі розуми поїсти. Пр.
• Как (как будто, точно…) с неба упал (свалился)
– як (наче, ніби) з неба упав (спав); як (наче, ніби) з неба упавши.
• Как небо от земли; небо и земля; земля и небо
– як небо від землі; як від землі до неба (до зір небесних); небо і земля; земля і небо.
• На седьмом небе быть (чувствовать себя)
– бути (почувати себе) на сьомому небі; бути (почувати себе) щасливим аж до неба.
• Небеса разверзлись
– безодні небесні розкрилися (розступилися).
• Небо заволакивают (застилают, облегают) тучи; небо заволакивается (покрывается) тучами
– небо затягає (повиває, обгортає) хмарами; небо замощує [хмарами]; небо хмариться (захмарюється); на небі хмариться; (безособове) хмарить; хмариться.
• Небо с овчинку (в овчинку) показалось кому
(разг.) – [Аж] небо за макове зернятко здалося кому.
• Небу жарко будет, станет
(разг.) – аж небо зажевріє (загориться).
• Под открытым небом
– просто неба; під голим небом (іноді голотич, на голотечі); надворі; (поет.) під ясними зорями.
• Попал пальцем в небо
– попав пальцем у небо [стромляй далі]. Пр. Лучив у корову, а попав у ворону. Пр. Попав, як сліпий на стежку. Пр.
• Призывать небо в свидетели; клясться небом
(устар.) – небом свідчитися; присягати(ся) (заприсягати(ся), клястися) небом.
• Против неба на земле
– просто неба на землі.
• Упасть (сойти) с неба на землю
– упасти (спасти, зійти) з неба на землю.
Приносить
• Земля приносит хороший урожай
– земля дає добрий урожай; земля добре родить.
• Нелёгкая несёт, унесла, принесла, занесла кого
(разг.)Див. нелегкий.
• Приносить, принести благодарность кому за что
– складати, скласти подяку кому за що; дякувати, подякувати за що.
• Приносить, принести горе, вред, неприятности кому
– завдавати, завдати горя, шкоди, неприємностей (прикрощів) кому; (іноді) завгорювати, завгорити кого.
• Приносить, принести в жертву что
Див. жертва.
• Приносить, принести клятву
– присягатися, присягнутися; заприсягатися, заприсягти(ся); клястися, поклястися.
• Приносить, принести пользу кому, чему
– давати, дати користь (пожиток) кому, чому.
• Приносить, принести прибыль, доход
– давати, дати прибуток (зиск), дохід.
• Приносить, принести радость, удовольствие, счастье кому
– давати радість, утіху, щастя кому.
• Чёрт несёт, принёс (черти несут, принесли) кого
(разг.)Див. черт.
• Это принесло мне одни только неприятности
– це завдало мені самих неприємностей (прикрощів).

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Заприсяга́ти, заприсяга́тися, заприсягти́, заприсягти́ся (чого́, на що) – клясться, присягнуть, поклясться. Заприся́гся ві́рности – поклялся в верности.
Сві́дчити, -чусвидетельствовать, показывать, давать показание; сві́дчитися (ким, чим) – клясться, призывать во свидетели.
Бо́гом сві́дчити – призывать во свидетели бога.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Заклина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. закля́стися, -кляну́ся, -не́шся, гл. Клясться, поклясться. Заклялась і забожилась, що не прийде до хати. Чуб. V. 656. Мотря заклиналась, що бачила холеру.
Заприсяга́ти(ся), -га́ю(ся), -єш(ся), сов. в. заприсягти(ся), -гну́(ся), -не́ш(ся), гл. Клясться, поклясться. Свята присяга передо мною, заприсягавесь бути слугою. Чуб. V. 386.
Присяга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. присягти́, гну́, -не́ш, гл. Присягать, присягнуть, клясться, поклясться. Свідки присягали в суді. Я иншу не люблю, Богом присягаю. Чуб. V. 295. Ой матінко моя, вже ж бо я не твоя: ой вже ж бо я того пана, що я з ним присягала. О. 1862. IV. 29.
Присяга́тися, -га́юся, -єшся, сов. в. присягну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Клясться, поклясться. Ти божився, присягався — не покину я тебе. Мет. 15. Присягались сліпці, що своїми очима бачили. Ном. № 6849.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Ду́рно, нар. *—божи́тися. Ложно клясться. З нього великий шахрай— він дурно божиться, щоб як-небудь чоловіка обійти. Крим.
*Клясти́ся, -ну́ся, -не́шся, гл. Клясться, божиться. «Клянусь тобі богом, що більше не буду!»—і клянеться й присягається злодій. С. Пальчик Звен. у. Ефр.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Клясться = присяга́ти, ся, заприсягати, ся, клясти́ ся, Бо́гом сьві́дчити ся, бігма́ти ся (С. Ш.). — Присягаю небом, землею і пеклом. К. Д. — І ти мене покидаєш !... А ти ж присягав ся! К. Ш. — Присягались слїпцї, що своїми очима бачили. н. пр. — Богом сьвідчить ся, а чорту душу запродав. н. пр. — Та не бігмай ся, бо гріх! С. Ш. — Він почав клястись, що не знаю чоловіка сього. К. Св. П.