Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 13 статей
Запропонувати свій переклад для «клятва»
Шукати «клятва» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Кля́тва
1)
в чём, чего, чем (присяга, обет) – кля́тьба́, при́ся́га, (клятвенное уверение) присяга́ння, заприсяга́ння на що, чого́, чим. [Як я пору́шу цю кля́тьбу, то хай мені́ обе́рне наза́д в’я́зи (Звин.). Як зра́дництво я ба́чити могла́, у присяга́ннях ві́рного коха́ння? (Грінч.). Вона́ не хті́ла ві́рити заприсяга́нням хлопчако́вим (Крим.)].
Давать, дать -ву – дава́ти, да́ти прися́гу (кля́тьбу́), присяга́ти(ся), присягну́ти(ся), заприсяга́ти(ся), заприсягти́(ся) и заприсягну́ти(ся), кля́сти́ся, покля́сти́ся, заклина́тися, закля́стися; срвн. Кля́сться 1 и Покля́сться. [Да́ти вели́ку прися́гу, що в сві́ті ніхто́ не почу́є неві́льничих спі́вів мої́х (Л. Укр.). Дали́ оди́н перед дру́гим клятьбу́ (Звин.). Заприсягну́, якщо ви ві́ри не йме́те! (Крим.)].
Обязать -вою – заприсягти́ кого́; обязанный -вою – заприся́гнений.
Нарушать нарушить -ву – лама́ти (зап. ломи́ти), злама́ти, полама́ти при́ся́гу, кля́тьбу́. [Тако́ї при́сяги ніхто́ не злама́є (Грінч.). Пани́ не раз ломи́ли свою́ клятьбу́ (Павлик)].
Остаться верным -ве, сдержать -ву – доде́ржати при́ся́ги (кля́тьби), справди́ти при́ся́гу (кля́тьбу́).
Отпереться от чего с -вой (божбой) – відкля́сти́ся, відприсягти́ся (від) чого́.
Скреплённый -вой, см. Кля́твенный. Ложная -ва – неправди́ва (фальши́ва) при́ся́га (клятьба́), кривопри́ся́га. [Боя́лись розли́ву кро́ви і тата́р, і ди́би, і кривоприся́ги (Л. Укр.)];
2) (
божба) присяга́ння, божі́ння;
3) (
проклятье) клятьба́, кляття́, прокля́ття, проклі́н и прокльо́н (-льо́ну); срвн. Прокля́тие 2;
4)
церк., см. Ана́фема и Прокля́тие 2.
Клятьба́, см. Кля́тва 2 и 3.
II. Ло́жный – неправди́вий, непра́вий, фальши́вий, криви́й, (грубо) бре́ханий, (лживый) брехли́вий, облу́дний, (ошибочный) хи́бни́й, помилко́вий. [На твої́м олтарі́ неправди́вим бога́м чужозе́мці вого́нь запали́ли (Л. Укр.). Раціоналі́зм визнає́ незрозумі́лі я́вища за нереа́льні, за неправди́ві (Крим.). Фальши́ва траге́дія (Куліш). Щи́рість бре́хана прива́блює вас (Самійл.)].
-ный взгляд на вещи – непра́вий (хи́бни́й, помилко́вий) по́гляд (-ду) на ре́чі.
-ный донос – неправди́ва (грубее брехли́ва) до́казка, (клевета) на́клеп (-ну).
-ный камень – фальши́вий ка́мінь (-меня), ро́блений самоцві́т (-ту).
-ный классицизм – псевдокласици́зм (-му).
-ная клятва, присяга – крива́ (фальши́ва) при́ся́га (кля́тьба́), кривопри́ся́га.
-ный кристалл – фальши́вий криста́л (-лу).
-ное обвинение – неправди́ве обвинува́чення.
-ное обещание – неправди́ва, неправдомо́вна (грубо брехли́ва) обі́цянка.
-ный ответ – неправди́ва ві́дповідь (-ди).
-ное положение – фальши́ве, непе́вне стано́вище.
-ный поступок – фальши́вий, облу́дний учи́нок (-нку).
-ный путь – хи́бна́ доро́га, хи́бна́ путь (-ті́), (неверный) непе́вна путь.
-ное самолюбие – фальши́ва амбі́ція.
-ный свидетель – неправди́вий (фальши́вий) сві́док (-дка), кривосві́док.
-ное свидетельское показание – фальши́ве свідо́цтво, неправди́ве (непра́ве) сві́дчення, кривосві́дчення. [Непра́вим сві́дченням себе́ він ду́мав обрятува́ти (Грінч.)].
Давать -ное показание – кривосві́дчити.
-ный слух – неправди́ва, ви́думана (грубо брехли́ва) чу́тка.
-ное солнце, -ная луна – фальши́ве (неспра́вжнє) со́нце, фальши́вий (неспра́вжній) мі́сяць (-ця).
-ный способ – фальши́вий спо́сіб (-собу). [Пе́рстінь, фальши́вим спо́собом ви́роблений (Гнід.)].
-ный стыд – фальши́вий со́ром (-му).
-ное суждение о ком, о чём – непра́ве мірко́вання про ко́го, про що.
-ная тревога – фальши́ва триво́га.
-ное учение – неправди́ва (непра́ва, облу́дна) нау́ка; срвн. Лжеуче́ние.
-ный шаг – непе́вний (хи́бни́й) крок. [Че́рез оди́н непе́вний крок заги́нула вся спра́ва. (М. Грінч.)].
Сделать -ный шаг – зроби́ти непе́вний (хи́бни́й) крок.
Ненаруши́мый – непору́шний, неруше́нний, не ру́шений ніко́ли, не(з)руши́мий, незла́мний. [Непору́шний спо́кій (Коцюб.). Нака́з його́ – непору́шний зако́н (Кирил.). Права́ дові́чні, неруше́нні, незмі́нні на́че зо́рі (Грінч.). Серед не ру́шеної ніко́ли ти́ші пролину́в яки́йсь звук (Грінч.). Дай мені́ пору́ку пе́вну, незруши́му (Франко)].
-мая клятва – неруши́ма (незла́мна) кля́тьба́ (при́ся́га).

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Клятва
1) при́сяга, -ги, (за)присяга́ння;
2) (
проклятие) клятьба́, -би́, проклі́н, -льо́ну.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Клятва – присяга. Давать клятву – присягатися, заприсягатися.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Клятьба́
1)
проклятие;
2)
заклятие;
3)
клятва, зарок.
Да́ти клятьбу́ – дать зарок.
4)
заповедное завещание.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Клятва – присяга; к. ложная – кривоприсяга; давать -ву – присяга́тися, присягну́тися.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Кривопри́сяга, -ги, ж. Ложная клятва, ложная присяга. Желех.
При́сяга, -ги, ж. Клятва, присяга. Шевч. 199. Чуб. V. 45.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Клятьба́, -би́, ж. *3) Клятва, зарок. Дали один перед другим клятьбу таку, що як я порушу цю клятьбу, то хай мені оберне назад в’язи. Крим. *4) Заповедное завещание. Як помірав, то написав він клятьбу, щоб хату його не продавали, а зробили в ній школу. Крим.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Кля́тва = 1. клятьба́ (С. Л.), при́сяга, божі́ння. 2. проклі́н (С. Л.), прокльо́н. — Отцева і матчина молитва зо дна моря рятує, а проклін у калюжі топить. н. пр.
Клятьба́ = д. Кля́тва.

Запропонуйте свій переклад