Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 29 статей
Запропонувати свій переклад для «клітка»
Шукати «клітка» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Вырыва́ться, вы́рваться –
1) вирива́тися, видира́тися и т. д., см. I. Вырыва́ть;
2) вихва́чуватися, ви́хватитися, вимика́тися, ви́мкнутися, вибива́тися, ви́битися, ви́добутися (ви́бутися) на во́лю, ви́приснути з рук; (о ветви – вы́рваться вверх) порсну́ти вго́ру. [Ви́мкнулися з обло́ги. Ро́зум мав він про се́бе, не ду́же з ним вихва́чувався (Клітка)];
3) (о чувстве, прорваться) ви́бухнути. [Тепе́р та́я му́ка, сльоза́ми ви́бухнула (Грінч.). Ви́бухла глибо́ка ди́кая печа́ль (Крим.)];
4) (об огне, пламени, дыме) вихва́чуватися, вихо́плюватися, бу́хати, бу́хнути, жаха́ти, жахну́ти, уда́рити, гасну́ти, шага́ти, шагну́ти; бурха́ти, пошиба́ти.
Жгу́тиковый – джгутко́вий.
• -вое движение – джгутко́вий рух.
• -вые камеры – джгутко́ві комі́рки.
• -вая клетка – джгутко́ва кліти́на (клі́тка).
Кле́тка –
1) (помещение) клі́тка, кліть, ум. клі́точка, клі́тонька, (большая для дом. птицы) ку́ча, ко́єць (р. ко́йця), (открытая для скворцов) шпакі́вня, (для жаворонков) жа́йворонник. [Душа́, мов та пта́шка із клі́тки геть рве́ться (Самійл.). Се́рце ту́жно б’є́ться, на́че пта́шка в клі́ті (Франко). Тре́ба ку́ри повкида́ти в ку́чу (Полтавщ.)];
2) (четыреугольник) ґра́та, ґра́тка, кра́та, ка́рта ум. ґра́точка, кра́точка, ка́рточка. [Вона́ почала́ па́льцем рахува́ти краточки́ на пе́рському ки́лимі (Л. Укр.). Карта́та старосві́тська пла́хта з зеле́ними, черво́ними, жо́втими ка́ртами (Грінч.)];
3) биол. cella – кліти́на. [Жіно́ча, чолові́ча кліти́на. Росли́нна кліти́на];
4) грудная -ка, анат. thorax – огру́ддя.
Микроскопи́ческий и -пи́чный – мікроскопі́чний, дрібногля́дний, (гал.) мікроскопі́йний. [Мікроскопі́йна клі́тка (Франко). Дали́ ма́сла дрібногля́дну по́рцію (Крим.)].
О́стов – снасть (-сти), кістя́к; (скелет челов., животн.) кістя́к, (реже) снасть. См. Скеле́т.
• О́стов корабля – корабе́льна снасть.
• О́стов бочки – снасть у бо́чці; (постройки) снасть, клі́тка. [Згорі́в чи́сто вітря́к: сама́ снасть стирчи́ть].
• О́стов ветряной мельницы – дуб (р. ду́ба).

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Загар – засма́га, смага, (реже) засма́лення, зага́р, зага́ра:
• деревенский загар – сільська засмага, сільський загар;
• средство для загара, против загара – спо́сіб засма́гнути, загорі́ти, спо́сіб від (про́ти) засмалення, від (про́ти) засма́ги, загару.
[Незастигла гнучка міць аж грала в кожному його русі, пломенілась в рум’янцях, яких не пригасив навіть міцний загар (М.Стельмах). Лице взялось смагою, — темне, як головешка, а на тій головешці білий чуб, як льон (С.Васильченко). Повертаємся, всіявши зойком оази; кров на піхвах, засмага східна. Та зачинене місто, мов острів прокази, або клітка, в якій єхидна (Ю.Андрухович). Пекучий день… лісів солодка млява… смага стежок… сонливиці левад… Іде гроза дзвінка і кучерява садам замлілі руки цілувать (Л.Костенко). Я люблю Кет жагуче, Полиск гарних очей, Щік засмагу сліпучу І тендітне плече. Я люблю Кет жагуче! (Всеволод Ткаченко, перекл. Ш.Бодлера). 1. Чоловік — як загар: спочатку пристає до жінки, а потім змивається. 2. Самотність — це коли не пристає навіть загар]. Обговорення статті
Клетка –
1) (для животных) клі́тка, кліть, ум. клі́точка, клі́тонька, (большая для дом. птицы) ку́ча, ко́єць (р. ко́йця), (для скворцов) шпакі́вня, (для жаворонков) жа́йворонник;
2) (техн.) кліть, клітка;
3) (четыреугольник) клітинка, ґра́та, ґра́тка, (ткани, ещё) ка́рта, ка́рточка, (диал.) кра́та, кра́точка;
4) (анат.) клі́тка;
5) (биол.) кліти́на;
• лестничная клетка – сходова клітка (кліть);
• бумага в клетку – папір в клітинку (клітку);
• грудная клетка – грудна клітка, огру́ддя.
[Росли́нна кліти́на (АС). Вона́ почала́ па́льцем рахува́ти краточки́ на пе́рському ки́лимі (Л. Українка). Карта́та старосві́тська пла́хта з зеле́ними, черво́ними, жо́втими ка́ртами (Грінч.). Душа́, мов та пта́шка із клі́тки геть рве́ться (В.Самійленко). Се́рце ту́жно б’є́ться, на́че пта́шка в клі́ті (І.Франко). Сходова кліть була замизгана, стіни подерті й пописані, пахло там сумішшю всіх борщів та супів, що їх варили мешканці цієї клітки, настояною на гострому духові котячих екскрементів (В.Шевчук). Змовчав на те цилюрник Санчові, щоб той, буває, з простоти сердечної не ляпнув іще чого зайвого і не викрив того, що вони з парохом надумали. А парох теж цього опасувався тим і попрохав каноника проїхати з ним трохи вперед — тоді він, мовляв, одкриє таємницю закліткованого рицаря і ще дещо цікаве розкаже (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Я прокралася досередини й роздивилась, яка на вигляд сходова кліть, описала кожну деталь (Н.Іванучук, перекл. Софії Лундберґ). Сходова кліть була темна й вузька (Олена Хаврасьова, перекл.Донато Карізі)].
 Обговорення статті
Лестничный –
1) драби́нний, драби́новий;
2) схо́дови́й, ступанко́вий:
• лестничная клетка – сходова́ клітка (кліть);
• лестничная мачта – драбинчаста щогла;
• лестничная площадка – сходови́й (ма́ршови́й) майданчик (площа́дка);
• лестничная ступенька – схі́дець (-дця), схі́дця (-ці, ж. р.);
• лестничные ступени, ступеньки – схі́дці (-ців);
• лестничный пролёт – сходови́й про́світ;
• лестничный сосуд – (бот.) драби́нча́ста суди́на.
[Дійшовши до 13-го номера, вона попросила Крістіну почекати хвилинку, і зникла в темряві сходової клітини (М.Марченко, перекл. К.Кюсе)].
 Обговорення статті
Случай – випадок, подія, пригода, приключка, оказія, (диал.) трапунок, (возможность) нагода:
• благоприятный случай – добра нагода, оказія, шанс, момент; слушний (сприятливий) випадок;
• в большинстве случаев – здебільшого, здебільше, здебільша;
• в крайнем случае – у крайньому разі;
• в лучшем случае – в найкращому (найліпшому) разі, у кращому (у ліпшому) разі;
• в любом случае – в кожному разі, в кожнім разі, в усякім разі;
• в некоторых случаях – иноді, инколи, деколи, часом, часами, у деяких випадках;
• во всяком случае – у всякому (у кожному) разі; (зрідка) на кожний спосіб; (иногда разг.) хоч як [би там було];
• в общем случае – загалом, взагалі;
• во многих случаях – у багатьох випадках;
• в особом случае – в особливому випадку;
• в отрицательном случае – коли ні;
• в подобном случае – в такому разі (випадку);
• в положительном случае – коли так;
• в предельном случае – у граничному випадку;
• в противном случае – інакше, в противному разі, у протилежному (у зворотному) разі (випадку), (разг.) а то; коли ні;
• в рассматриваемом случае – у розглядуваному (в даному, в цьому) випадку; у випадку, що розглядається;
• в случае – якщо, як бува, у випадку, у разі, на випадок [чого];
• в случае вашего согласия – якщо ваша згода, якщо ви будете згодні (згідні), у разі вашої згоди;
• в случае (на случай), если – якщо (коли); на випадок, коли (якщо); у тому разі, коли (якщо, як);
• в случае необходимости – якщо (коли) буде треба, якщо (коли) буде (є) потреба, за потреби, у разі потреби;
• в случае несоответствия – в разі невідповідності;
• в случае (неявки, отказа) – в разі, коли (не з’являться, відмовляться);
• в случае отсутствия – якщо (коли) немає (не буде);
• в случае чего, на случай чего – в разі чого; на випадок чого, коли б (якби) що сталося (трапилося); коли що станеться (трапиться);
• в таком (подобном) случае – у такому разі, коли (якщо) так, (иногда) тоді;
• в [том] случае, если [бы]…; на тот случай, если [бы]… – на випадок, коли [б]…, у тому разі, коли [б] (як[би])…, якщо [б]…, як бува…;
• в том случае, когда – у тому разі (випадку), коли (якщо);
• в худшем случае – в найгіршому разі, у гіршому разі;
• в частном случае – в окремому випадку;
• в этом случае – якщо, у цьому випадку (разі);
• даже в том случае, когда – навіть у тому разі, коли (якщо);
• искать случая – шукати нагоди;
• как и в случае чего – як і у випадку чого;
• кроме особо оговоренных (упомянутых) случаев – за винятком того, що; крім того, що; крім окремо згаданих випадків; крім випадків, які розглядалися (про які йшлося) окремо;
• мы ограничимся случаем – обмежимося випадком;
• на всякий пожарный случай – на (про) всяк (всякий) нагальний випадок;
• на всякий случай – на (про) всяк (всякий) випадок, напровсяк, (редко) про всякий случа́й;
• на крайний случай – на випадок (у разі) крайньої потреби; на крайній випадок;
• на первый случай – на перший раз, на початок (на почин), для початку;
• на случай чего – на випадок чого;
• на самый худой случай – у найгіршому разі;
• на случай чего (пожара, отъезда…) – на випадок чого;
• нередки случаи, когда – часто трапляється, що; нерідко буває, що;
• несчастный случай – нещастя; нещасливий випадок, лихий випадок;
• ни в коем (ни в каком) случае – нізащо, у жодному разі, ні в якому (у жодному) разі, ні за яких обставин, аж ніяк, ніякою мірою; звичайно, ні;
• от случая к случаю – час від (од) часу, від часу до часу, від нагоди до нагоди;
• пользоваться случаем – користуватися з нагоди, з оказії;
• по случаю болезни… – через хворобу…; у зв’язку з хворобою…;
• по случаю (купить) – з оказії (купити);
• по случаю чего – з нагоди чого, з приводу чого, у зв’язку із чим, з огляду на що, через що;
• по случаю юбилея… – з нагоди ювілею…;
• по этому случаю… – з цієї нагоди…, через це…;
• представился (удобный) случай – трапилась, випала (добра) нагода;
• при [первом удобном] случае – при [першій] нагоді, з [першою] нагодою, як буде нагода, принагідне, при нагоді, при оказії;
• случай приключился – сталась пригода.
[У три дні, як і гадалось, Дон Кіхот та Санчо Панса злагодили всю потребизну, втихомирили своїх — той жінку, а сей клюшницю з небогою, і смерком, аби ніхто не бачив, крім бакаляра, що зохотився провести їх аж геть за царину, пустились їхати до Тобоса: Дон Кіхот на свойму доброму Росинанті, а Санчо на вірному Сірому, із селянськими харчами в саквах і з грішми в капшуці, що пан дав йому про всякий случай (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Чим старшим стаєш, тим ясніше бачиш, що в цьому нещасному світі Його Величність Випадок робить три чверті роботи (Фрідріх Великий). Білявкою була й вишивальниця Жанетта Фоконьє, химерна дівчина, вдачею нахабніша від пажів, звична до того, щоб за її спідницею увивалася чимала вервечка спудеїв; цілісінький вечір майбутній священик припечатував її зневажливу лайку, адже заклався: коли б йому закортіло, то зможе здобути прихильність цієї дівулі швидше, аніж найскоріший кінь галопом домчить від ринку до храму Святого Петра; через отой закла́д знялася бійка, що переросла у всезагальну тяганину, і врешті-решт панна Жанетта, неабияк розщедрившись, власними вустами (а на тогочасному школярському жаргоні їх іменували «брамою душі») поцілувала пораненого кривдника. А вже під Різдво, дарма що на той час єдиним Зеноновим спомином про той давній трапунок був шрам на півобличчя, однієї місячної ночі спокусниця нечутно прошмигнула рипучими сходами та опинилася в його ліжку (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). Фронт — це клітка, в якій нам доводиться напружено чекати, що буде далі. Ми лежимо під гратами, що їх утворюють траєкторії снарядів, лежимо в нервовому чеканні невідомого. Над нами витає випадок. Коли летить снаряд, я можу тільки пригнутись, і ще, та я не знаю, куди саме він летить, і ніяк не можу подіяти на нього. Саме ця залежність від випадку і робить нас байдужими (К.Гловацька, перекл. Е.М.Ремарка). В кожнім разі я не збирався робити драму з цієї історії (Г.Кирпа, перекл. К.Гамсуна). Побудуй будинок, вирости сина, посади дерево. Не можеш? Ну на крайняк змайструй шпаківню, заведи хом’ячка і не забувай поливати кактуса].
 Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ТЮРЬМА́ ще (у фортеці) казема́т, образ. клі́тка, санато́рія, зневажл. тюря́га, в’язи́лище.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Клетка –
1) клі́тка, -ки;
2) (на ткани) ґра́тка, -ки, клі́тка;
3) (анат.) кліти́на, -ни.
Маточник –
1) (у пчел) клі́тка, -ки, ма́точник, -ка;
2) (у растений) ма́точник, -ка;
3) (анат.) ура́зник, -ка.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Клетка – кліти́на;
• к. (здания, кирпича) – клі́тка;
• к. балочная – клі́тка трямова́;
• к. лестничная – к. сходо́ва;
• к. ромбическая – к. ромбі́чна;
• к. сборочная – к. склада́льна;
• к. шпальная – к. злежне́ва.
Клеть, клетка – клі́тка.
Костер (крепл.), горн. – клі́тка;
• к. для выжигания древ. угля – стави́ло, ставе́ць (-вця́).

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

кле́тка буд. клі́тка,-ки
к. ле́стничная клі́тка сходова́

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Клі́тка –
1) клетка;
2) участок земли;
3) полоса в рисунке плахты.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

клі́тка, -тки, -тці; -тки́, -то́к

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Клі́тка, -ки, ж.
1) Клѣтка. Лучче птиці на сухій гільці, ніж ся в золотій клітці. Ном. № 1336.
2) Участокъ земли въ 6 десятинъ. Вас. 197.
3) Полоса въ рисункѣ пла́хти. Вас. 170.
4) мн. Родъ дѣтской игры. Ив. 24. Ум. Клі́точка. Посадили солов’я у новую кліточку. Чуб. V. 302.
Клітча́стий, -а, -е. Клітча́ста пла́хта = Плахта з клітками? См. Клітка 3. О. 1861. XII. 112.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Клі́тка, -ки, ж. *5) Остов строения. Купив (дерева) і на клітку, і на вал, і на рамена. Кон. I. 221.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Клетка — клі́тка, -ки.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

дозо́риця, дозо́риць; ч. дозо́рець
та, хто наглядає за чимось. [Ми відкрили двері, а дозориця цього будинку сказала, що ті, хто пильнує, пильнують передусім браму, а сходова клітка пуста – і можемо туди втікати. (reherit.org.ua, 2019). Пані Рудніцка – дозориця будинку по вул. Собєського, 32 (ul. Sobieskiego, сьогодні – вул. Братів Рогатинців) зберігала особисті речі родини Аллерхандів, котрі повернула їм після війни. (lia.lvivcenter.org).]
див.: дозорчи́ня, нагля́дачка
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич.) 

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Клѣ́тка = 1. клїтки, (для свійської птицї) — ко́єць, ку́ча, (на шпаків) — шпакі́вня. — Накупив гусей повен коєць. — Треба курей повкидати в кучу. Чайч. 2. (в тканинї) — ка́рта, ґратка, кра́тка, клїтка.
Ку́рникъ = 1. пирі́г (з ку́рятиною). 2. курни́к (хлїв), ку́ча (в хатї), ко́єць, ко́йка (клїтка). С. Л. — В мене курка та й вкрадена, через курни́к пронесена. н. п. — Нема де курей держать, треба коєць зробити. 3. ха́та без ко́міна й димаря́.
Мя́точникъ = 1. клїтка, ма́точник. — Трутневі яєчка покладають ся у гранчасті чашечки, я маточні — у особливо неликі й довгасті, цї чашечки взивають ся маточниками. Степ. 2. ма́точник (у рослин). 3. рос. Melissa officinalis L. = ма́точник, кади́ло. С. Ан.
Мѣ́ра = 1. мі́ра. — Міра довжини. —Віра — божа міра. н. пр. — Без міри нема віри. н. пр. — Держи віру, держи й міру. н. пр. — Въ мѣ́ру, по мѣ́рѣ = до мі́ри, по мі́рі, помі́рно. — Все добре по мірі. н. пр. — Помірно з тим, як він більше робитиме, то й плата буде більша. — Не въ мѣ́ру = не до мі́ри. – По мѣ́рѣ силъ, возмо́жности = по змо́зї. — Цїсарь обіцяв по змозї сповнити бажання народу. Бар. О. — По кра́йней мѣ́рѣ = д. під сл. Кра́йній. — Сверхъ мѣ́ры, чрезъ мѣ́ру = над мі́ру, через ла́д, на́дто. – Через лад багато набрав — от і не піднесе. Чайч. — Що надто — то погано. н. пр. — Мі́ра довжини́: ми́ля (казенна 7 верст, народня 10 верст), верства́ (500 сажнів), са́жінь (3 аршини або 7 хутів), аршин (16 вершків), лі́коть (коло 13 вершків), корх (С. З.), кирх (коло 1/2 вершка), хут (12 цалїв), цаль (10 линїй). — Мі́ра землї: го́ни, 2. відм. го́ней і гін (найбільше 120 сажнїв в довжяну. — Прогнали до обозу на півтори гони. Л. В. — Тут не далеко, гоней двоє буде. С. Аф. — Мого віку й на гони вже не стане. н. пр. — Гін за 5 одійшов, та й заблудивсь. (н. к.), шнур (в довжину 75 локтів або 63 аршини, а в де-яких місцях коло 10 сажнїв. (С. З.), упру́г (мало не 1/4 десятинї), коса́ра (коло 1/2 десятинї, на день роботи для одного косаря), морг (С. З.), му́рга (найбільше лїчить ся 1307 кв. саж.), десяти́на (2400 кв. саж.), клїтка (6 моргів поля, а в де-яких місцях 10 десятин), ри́за (2 десятинї), чве́ртка (від 8—10 десятин), уволо́ка (С. З. Ш.), воло́ка, во́лок (коло 4 чверток або 30 моргів чи 19 десятин 2010 кв. сажнїв). 2. (на сипке або рідке) — мі́ра, мі́рка, здр. мі́рочка. — Выдава́ть мѣ́рою = ви́давцем дава́ти. — Мі́ра на сипке́: че́тверь (8 мірок), ко́рець (4 мірки), мі́рка (8 гарцїв). — Мі́ра на рідке́: відро́ (10 кварт), о́ко (3 кварти), чве́ртка (1/4 ч. кварти), восьму́шка (1/8 ч. кварти), крючо́к (1/2 восьмушки). — Мі́ра нито́к — д. під сд. Мото́къ. 3. (у віршах) — мі́ра. — У його віршах нї рифму, нї міри не має. 4. спо́сіб, за́ходи. – Його педагогичні заходи нї до чого доброго не привели. Кн. — Приня́ть мѣры = добра́ти спо́собу. — Треба кращого способу добрати, щоб спинити.
Рѣжъ = 1. брусо́вана клїтка під гре́блю. 2. зруб, ця́мрина.
Рѣшётка = 1. ґра́та (С. Жел.), частїше мн. ґра́ти (С. Л.), реші́тка (С. Жел.), решо́тка (С. Жел.). — За ґратами сидить. н. о. — Із за решотки виглядали. К. Ш. — Широкий ґанок, обгорожений дрібними, наче сїтка, ґратками. Пр. 2. штахе́ти (д. Огра́да 1). 3. ре́шка (монети). — А ну киньмо! Орел чи решка? (в грі в орлянку). 4. клїтка, ка́рта, ґра́тка (ґратчаста мережка). 5. дно (в самоварі).