Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 5 статей
Запропонувати свій переклад для «коба»
Шукати «коба» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Капи[ю]шо́н – відло́га, ка́пту́р (-ра́), борі́дка, ко́ба, ко́бка, ко́бень (-бня), (зап.) богоро́диця и боро́диця, ка́па, (у монахов) ка́птур; ум. каптуре́ць (-рця́), капту́рик, каптуро́к (-рка́), капту́рчик. [На голові́ стримі́ла гострове́рха відло́га (Н.-Лев.). А до ко́міра приши́тий капту́р (Звин.). Наки́нув ко́бку на го́лову й пішо́в з ха́ти (Мирн.). Відкида́є геть капту́р черне́чий (Франко). Опанча́ з богоро́дицею (Поділля)].

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ко́ба – капюшон.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ко́ба, -би, ж.
1) Капюшонъ въ верхней одеждѣ (в опанчі́, кобеняку́). Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Здорові! привітався він, скидаючи разом з кобою й шапку. Мир. Пов. І. 115.
2) Рыба: Golio fluviatilis. Вх. Лем. 425.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Ко́ба, -би, ж. *Ум. Ко́бка. Пир. у., Кон.
*Ко́бка, -ки, ж.
1) Ум. от Ко́ба 1.
2) Кожаный мешок. Мартинович. Укр. зап.