Знайдено 2 статті
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Ко́лпик –
1) (птица) ко́лпик; 2) (часть тела) ко́вбик. |
Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського)
*Ко́вбик, -ка, м. Желудок, живот. Бодай би йому ковбик грудьми виперло. Кон. II. 137. Гукай, думаю собі, хоч ковбика свого ввірви—нічого тепер вже не вдієш. Кон. І. 203. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)