Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 31 статтю

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Каприфо́лий, бот. Lonicera Caprifolium – ко́зячий ли́стик, козоли́ст (-ту); срвн. Жи́молость.
Козеро́г
1)
зоол. Capra Ibex – ди́кий козе́л (-зла́), козорі́г (-ро́га);
2)
астр. – козеро́[і́]г (-ро́га).
Тропик -га – тро́пік Козеро́га.
Ко́зий
1) ко́зячий, кози́ний, (
диал.) кози́нній, кози́нячий. [Борони́, Бо́же, від ко́зячого кожу́ха (Чуб.). Кози́ний кожу́х (Грінч. I). Кози́нній лій (Звиног.)].
-зье молоко – ко́зяче молоко́. -зье мясо, см. Козля́тина. -зья кожа, см. Козли́на 2;
2) (
в назв. растений) ко́зячий.
-зья борода, см. Козлоборо́д. -зья бородка, см. Козлоборо́дник. -зья жимолость, Lonicera Caprifolium L. козоли́ст (-ту), каприфо́лій (-лія).
-зья морда и -зий рост, Veronica Beccabunga L. – веро́ніка джере́льна.
-зий язык, Lonicera periclymenum L. – деревни́к (-ку́ и -ка́) витки́й.
Козопа́скозопа́с, козя́р (-ра́).

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Знать – знати; відати, знатися (розумітися) на чому, розуміти що, усвідомлювати що, бути в курсі чого:
аза в глаза не знает – ні (ані) бе, ні ме не зна (знає), ані бе не зна (знає); ні аза, ні буки не зна (знає); нічогісінько; не знає; ні бе, ні ме, ні кукуріку;
Бог (Господь) знает что [говорит делает…] – Бог зна (знає) (бозна-) що [каже, робить…]; Господь його знає що [каже, робить…]; святий його зна (знає) що [каже, робить…];
всяк сверчок знай свой шесток – швець знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся (не лізь) (Пр.); коли ти швець, пильнуй свого копила (Пр.); як (коли) не коваль, то й рук не погань (Пр.); коли не пиріг, то й не пирожися (Пр.); знай, хто роком старший (Пр.); знай, цвіркуне, свій причіпок (Пр.); знай, свине, своє лігво (Пр.); знай, козо (корово), своє стійло (Пр.); знай, кобило, де брикати (Пр.); знайся кінь з конем, а віл з волом (Пр.); не літай, вороно, в чужії хороми (Пр.);
Вы это прекрасно знаете – Вам не треба говорити;
давать, дать себя знать – даватися, датися узнаки (утямки); давати, дати себе узнаки (утямки); даватися, датися знати; давати, дати себе знати;
дать знать кому что – дати знати кому що; оповістити (сповістити) кому що (кого про що); дати (подати) звістку (вістку) про себе; об’явитися (оповіститися);
делай как знаешь – роби як знаєш (хочеш, вважаєш); роби як умієш;
если бы знать, что – якби (коли б) знати, що…; якби (коли б) знаття, що…;
знаем мы вас (ирон.) – знаємо ми вас;
знаете [ли] – знаєте, бачте;
знает кошка, чьё мясо съела – знає кіт, чиє сало з’їв (Пр.); чує кішка, чиє сало з’їла (Пр.);
знай, баба, своё кривое веретено (устар.) – жіноча річ коло припічка (коло печі) (Пр.); жіноча річ – кочерги та піч (Пр.);
знай наших! – отакі наші!;
знай [себе] – знай [собі];
знать вдоль и поперёк – знати вздовж і впоперек (і шите і пороте);
знать в лицо кого – знати в лице (на лице, в обличчя, на обличчя) кого;
знать грамоту (разг.) – уміти читати й писати; бути письменним (грамотним); письмо знати; письма уміти;
знать за собой грешки – мати (відчувати) щось за собою; знати (чути) за собою грішки;
знать как свои пять пальцев – знати як свої п’ять пальців (пучок); знати як облупленого; знати як старі свої чоботи (як чоботи на своїх ногах);
знать меру – знати міру;
знать наизусть, назубок – знати напам’ять (досконало); мати в голові що;
знать не знаю [и ведать не ведаю] – сном і духом (ні сном ні духом) не знаю (не відаю); не знаю, не відаю; (не желая признавать кого) [і] знати не хочу;
знать, почём фунт лиха – знати, почім (почому) ківш (коряк, корець, пуд, фунт) лиха; знати, де лихо живе; випивати [свій, повний] ківш лиха; бачити смаленого вовка;
знать про себя – мовчати; тримати (зберігати) в таємниці;
знать своё дело – знатися на своїй справі (своєму ділі); знати свою справу (своє діло);
знать себе цену – знати собі ціну; знати свою вагу; бути свідомим своїх переваг;
знать своё место – знати свої місце (стійло); держатися свого берега;
знать сокола по полёту, а добра молодца по походке – видно (видко) сокола з польоту (льоту), а сову з погляду (Пр.); не завиє так пес, як вовк (Пр.); видно пана по халяві (халявах);
знать толк в чём – знатися (розумітися) на чому; смак знати в чому; тямити силу в чому;
знать (уметь) делать что – вміти чого;
знать цену чему – знати ціну (вагу, вартість) чому, чого; знати, чого варте;
знать этого не хочу – не хочу про це й чути;
кабы знать, где упасть, так соломки бы подстелил – якби (коли б) знаття, де впаду, то б і соломки підстелив (Пр.); не знаєш, де заробиш, де проробиш (Пр.);
как мы знаем (видим) – як ми знаємо (бачимо); добре (давно) відомо, що; загальновідомо, що; як відомо;
как (почём) знать? – хто його зна (знає); хтозна, бозна; звідки знати; звідки має знати хто; хто теє зна (знає); чи (а) я знаю?;
кто знает, кто его знает (разг.) – хто його зна (знає); хтозна, бозна; звідки знати;
надо (пора) и честь знать (фам.) – пора і честь знати; час уже й кінчати; треба й міру знати; не слід перебирати міри;
не знаешь, где найдёшь, где потеряешь – не знаєш, де виграєш, а де програєш; якби знав, де знайду, то туди б пішов, а якби знав, де загублю, туди б не пішов (Пр.); якби знаття, що в кума пиття, то сам би пішов і дітей забрав (Пр.);
не знать износу (износа, веку) – не знати зносу;
не знать женщин – бути дівичем (цнотливцем);
не знать, куда деваться – не знати, на яку ступити;
не знать, куда деться от стыда – позичати очей у Сірка;
не знать меры в баловстве – ходити на головах;
не знать меры, удержу – не знати міри, впину (спину, зупину, угаву);
не знать покоя (отдыха и т.п.) – не мати (не знати) спокою (спочинку, відпочинку тощо);
не знать сна – не спати, не стуляти очей;
не зная броду, не суйся в воду – не спитавши броду, не лізь у воду (Пр.); не хапайся поперед невода рибу ловити (Пр.); з сокирою не лізь туди, де пила не була (Пр.); не лізь (не хапайся) поперед батька в пекло, бо не знайдеш, де й сісти (Пр.);
не могу знать – не знаю;
не хотеть знать кого – не признаватися до кого;
он не знает усталости – він ніколи не стомлюється (не знемагає); йому знемоги немає;
разве (нешто) я знаю? – хіба (чи, іноді або) я знаю?;
решительно ничего не знаю – ні сном ні духом не відаю;
сами знаете – не вам казати (питати);
твёрдо знать – добре (твердо) знати;
то и знай – раз у ра́з;
только и знает, что… – тільки й знає, що…;
чёрт его знает (вульг.) – мара (кат, морока, дідько) його зна (знає);
я этого не знаю – я цього (того) не знаю; я того несвідомий; (разг.) я в тім не битий.
[Багато знатимеш – голова облізе (Пр.). Якби знаття, не було б каяття (Пр.). Не знав, не знав, та як на те й забув! (Пр.). Я вважаю себе найосвіченішою людиною, бо знаю, що нічого не знаю (Сократ). Знати — це зовсім не означає розкладати на частини або пояснювати. Знати — це сприймати бачене. А щоб бачити, треба передусім брати участь. Це дуже важка наука… (А.Жаловський, перекл. А. де Сент-Екзюпері). Досі я ще не певний. Лабіринт вирв здається мені тепер таким неосяжним, що від збудження я вже зовсім не знаю, в який бік мені треба добуватись. А що, як я посуваюсь уздовж наших траншей, тоді це триватиме хтозна-поки (К.Гловацька, перекл. Е.М.Ремарка). 1. Той, хто нічого не знає, і знає, що він нічого не знає, знає більше, ніж той, хто нічого не знає і не знає, що він нічого не знає. 2. Мало знати собі ціну, ще треба мати попит]. Обговорення статті
Сверчок – цвіркун, (умен.) цвіркунчик, цвіркунець, цвіркунча, (диал.) свіргун, свірка:
всяк сверчок знай свой шесток – знай, свине, своє лігво (Пр.); знай, козо, своє стійло (Пр.); знай, кобило, де брикати (Пр.); знай, цвіркуне, свій припічок (Пр.); знай, хто старший (Пр.); не літай, вороно, в чужії хороми (Пр.); як (коли) не коваль, то й рук не погань (Пр.); свиня в наритниках — так уже й кінь (Пр.); коли не пиріг, то й не пирожися (, як не тямиш, то й не берися) (Пр.); швець знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся (Пр.); коли ти швець, то пильнуй свого копила (Пр.).
[Незабаром з дупла показався чорний цвіркун, на ввесь рот позіхаючи та ногою голову почухуючи (Панас Мирний). А ще як часом було прийде в канцелярію напідпитку, то вже тоді гавкає на всю канцелярію, або цвірчить та цвірчить, як цвіркун десь під піччю (І.Нечуй-Левицький). І цвіркун на видноці не цвірчить (Номис). Забалакається з парубком — забудеться за діло.. Тож якраз був час, коли почали Хіврі в голові цвіркуни тріщати, а на думці: пісні, поцілунки, квіти, зорі (Грицько Григоренко). Ніч. Замовкли денні речі… Надокруг німа стіна… Тільки іноді з-під печі Чути голос цвіркуна (М.Старицький). І хором вже молились цвіркуни, щоб їхня смерть була нам воскресінням… (Юрко Гудзь). У траві бадьоро сюрчали цвіркуни (О.Король, перекл. В.Фолкнера). Коли перестають співати солов’ї, починають скрекотати цвіркуни (М. фон Ебнер-Ешенбах)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Всяк
• Всяк господин в своём доме
– у своєму добрі всяк хазяїн. Пр. На своїм коні як хочеш їдеш. Пр. У своїм болоті й жаба співає. Пр. У своїм гнізді і ворона яструбові очі виклює. Пр. Чия хата, того й правда. Пр. У своїй хаті своя правда. Шевченко.
• Всяк кулик своё болото хвалит
– кожний кулик своє болото хвалить. Пр. Усякий кулик до свого болота звик. Пр. Кожний кулик у своєму болоті велик. Пр. Кожна лисиця свій хвостик хвалить. Пр. Кожна птаха своє гніздо хвалить. Пр. Кожна корова своє теля лиже. Пр. Кожна жаба своє болото хвалить. Пр. Кому як болото, а мені так як злото. Пр. Людям як повітка, а мені як квітка. Пр.
• Всяк молодец на свой образец
– кожний (усякий) молодець на свій взірець. Пр. Всякий кравець на свій аршин. Пр. Кожний дідько в свою дудку грає. Пр. Хто як знає, так і тачає. Пр. Кожна пташка своєї пісні (свою пісню) співає. Пр. Як півень уміє, так і піє. Пр.
• Всяк петух на своём пепелище хозяин; на своём пепелище и курица скребёт
– кожний півень на своїм смітнику пан. Пр. Усякий півень на своєму смітті гордий. Пр. Кожний (усякий) півень смілий на своїм смітті. Пр. Кожний пес на своїм смітті гордий. Пр. Усяка сосна в своєму бору шумить. Пр.
• Всяк по-своему с ума сходит
– усяк(е) по-своєму казиться. Пр. Кожен блазень своїм строєм. Пр. Хто хоче — сокоче, а хто хоче — кудкудаче. Пр. Сніп з бородою, а козак з молодою. Пр. Хто до кого, а я до Параски. Пр. Хто з ступою, а я з товкачем. Пр. У всякого Мусія своя затія. Пр.
• Всяк сверчок знай свой шесток
– знай, свине, своє лігво. Пр. Знай, козо, своє стійло. Пр. Знай, кобило, де брикати. Пр. Знай, хто роком старший. Пр. Не літай, вороно, в чужії хороми. Пр. Як не коваль, то й рук не погань. Пр. Свиня в наритниках — так уже й кінь. Пр. Коли не пиріг, то й не пирожися. Пр. Швець знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся. Пр. Коли ти швець, пильнуй свого копила. Пр.
• Всяк своего счастья кузнец
– чоловік своєму щастю коваль. Пр. Усяк свого щастя коваль. Пр.
Знать
• Аза в глаза не знает
– (а)ні бе, ні ме не зна(є), ані бе не зна(є); ні аза, ні буки не зна(є); нічогісінько не знає; ні бе, ні ме, ні кукуріку.
• Бог (Господь) знает что [говорит, делает…]
– бог зна(є) (бозна-) що [каже, робить…]; господь його знає що [каже, робить…]; святий його зна(є) що [каже, робить…].
• Всяк сверчок знай свой шесток
– швець знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся. Пр. Коли ти швець, пильнуй свого копила. Пр. Коли не пиріг, то й не пирожися. Пр. Знай, хто роком старший. Пр. Знай, свине, своє лігво. Пр. Знай, козо (корово), своє стійло. Пр. Знай, кобило, де брикати. Пр. Знайся кінь з конем, а віл з волом. Пр. Не літай, вороно, в чужії хороми. Пр.
• Давать, дать себя знать
– даватися, датися узнаки (утямки); давати, дати себе узнаки (утямки); даватися, датися знати; давати, дати себе знати.
• Дать знать кому что
– дати знати кому що; оповістити (сповістити) кому що (кого про що); дати (подати) (з)вістку про себе; об’явитися (оповіститися).
• Делай как знаешь
– роби як знаєш; роби як умієш.
• Если бы знать, что
– якби (коли б) знати, що…; якби (коли б) знаття, що…
• Знает кошка, чьё мясо съела
– знає кіт, чиє сало з’їв. Пр. Чує кішка, чиє сало з’їла. Пр.
• Знай, баба, своё кривое веретено
(устар.) – жіноча річ коло припічка (коло печі). Пр. Жіноча річ — кочерги та піч. Пр.
• Знай наших!
– отакі наші!
• Знать в лицо кого
– знати в лице (на лице, в обличчя, на обличчя) кого.
• Знать грамоту
(разг.) – уміти читати й писати; бути письменним (грамотним); письмо знати; письма уміти.
• Знать за собой грешки
– мати (відчувати) щось за собою; знати (чути) за собою грішки.
• Знать как свои пять пальцев
– знати як свої п’ять пальців (пучок); знати як облупленого; знати як старі свої чоботи (як чоботи на своїх ногах).
• Знать наизусть, назубок
– знати напам’ять (досконало); мати в голові що.
• Знать не знаю и ведать не ведаю
– сном і духом (ні сном ні духом) не знаю (не відаю); не знаю, не відаю.
• Знать себе цену
– знати собі ціну; знати свою вагу; бути свідомим своїх переваг.
• Знать сокола по полёту, а добра молодца по походке
– видно (видко) сокола з (по)льоту, а сову з погляду. Пр. Не завиє так пес, як вовк. Пр.
• Знать толк в чём
– знатися (розумітися) на чому; смак знати в чому.
• Знать цену чему
– знати ціну (вагу, вартість) чому, чого.
• Знать этого не хочу
– не хочу про це й чути.
• Кабы знать, где упасть, так соломки бы подстелил
– якби (коли б) знаття, де впаду, то б і соломки підстелив. Пр.
• Как (почём) знать?
(разг.) – хто його зна(є); хтозна; звідки знати; звідки має знати хто; хто теє зна(є).
• Надо (пора) и честь знать
(фам.) – пора і честь знати; час уже й кінчати; треба й міру знати; не слід перебирати міри.
• Не знаешь, где найдёшь, где потеряешь
– якби знав, де знайду, то туди б пішов, а якби знав, де загублю, туди б не пішов. Пр. Якби ж знаття, що в кума пиття, то сам би пішов і дітей забрав. Пр.
• Не знать меры, удержу
– не знати міри, впину.
• Не зная броду, не суйся в воду
– не спитавши броду, не лізь у воду. Пр. Не хапайся поперед невода рибу ловити. Пр. З сокирою не лізь туди, де пила не була. Пр. Не лізь (не хапайся) поперед батька в пекло, бо не знайдеш, де й сісти. Пр.
• Он не знает усталости
– він ніколи не стомлюється (не знемагає); йому знемоги немає.
• Разве (нешто) я знаю?
– хіба (чи, іноді або) я знаю?
• Твёрдо знать
– добре (твердо) знати.
• Чёрт его знает
(вульг.) – мара (кат, морока, дідько) його зна(є).
• Я этого не знаю
– я цього (того) не знаю; я того несвідомий; (розм.) я в тім не битий.
Кошка
• Драная кошка
(вульг.) – скіпка; худа — як тріска; сама снасть.
• Живут, как кошка с собакой
(разг.) – живуть, як кіт із собакою (як пес із котом, як кіт із псом); так любляться, як собака з кішкою.
• Живуч, как кошка
– живучий, як кішка (як кіт).
• Знает кошка, чьё мясо съела
– знає (чує) кіт, чиє сало з’їв. Пр.
• Знай кошка своё лукошко
– знай, козо, своє стійло. Пр. Знай, кобило, де брикати. Пр. Не літай, вороно, в чужі хороми. Пр. Знай, свине, своє лігво. Пр. Знай, хто роком старший. Пр. Коли ти швець, пильнуй свого копила. Пр. Швець, знай своє шевство [, а в кравецтво не мішайся]. Пр.
• Играть в кошки-мышки
– гратися у кота й мишки.
• Играть, как кошка с мышью
– гратися, як кіт з мишею (з мишкою).
• Как угорелая кошка
[бігати, кидатися] (разг. вульг.) – як очманілий (як очамрілий) кіт.
• Кошке игрушки, а мышке слёзы
– котові жарти, а мишці плач. Пр. Кішці смішки, а мишці слізки (сльози). Пр. Котові жартушки, а мишці смертушка. Пр. Кому весілля, а курці смерть. Пр. Кому скрутить, а кому змелеться. Пр.
• Кошку бьют, невестке наветки дают
– кота б’ють, а невістці [на] замітку дають. Пр. Як цапа стрижуть, то баранові звістку дають. Пр. На те циган матку б’є, щоб його жінка боялася. Пр. Песика б’ють, а левик боїться. Пр. З чужого злого учися свого. Пр.
• На сердце кошки скребут
(разг.) – туга (журба, клопіт) серце крає; сумно (смутно, тоскно) кому.
• Ночью все кошки серы
– уночі всі коти бурі (сірі). Пр. Уночі всі коти бурі й усі корови сірі. Пр. На весіллі — всі свати, на хрестинах — куми. Пр.
• Отольются кошке мышкины слёзки
– віділлються вовкові овечі сльози (слізки). Пр. Відізвуться вовкові кобилячі (коров’ячі) слізки. Пр. Прийде й на пса колись зима. Пр.
• Рано пташечка запела, как бы кошечка не съела
– рано пташка заспівала б, якби кішка не спіймала. Пр. Не кажи гоп (гоц), доки не перескочиш. Пр. Жартуй, глечику, поки не луснеш. Пр. Гарна (хороша) пісня, та коли б [то] трохи довша. Пр.
• Чёрная кошка между ними пробежала (проскочила)
(разг.) – між (поміж) ними чорний кіт перебіг; вони глек розбили; вони розкумалися.
Сено
• Сена нет, так и солома сьедома
– їж, козо, лозу, коли сіна нема. Пр. Звикай, коровко, до житньої соломки. Пр.
Шесток
• Всяк сверчок знай свой шесток
– знай, свине, своє лігво. Пр. Знай, козо, своє стійло. Пр. Знай, кобило, де брикати. Пр. Знай, хто старший. Пр. Не літай, вороно, в чужії хороми. Пр. Як не коваль, то й рук не погань. Пр. Свиня в наритниках — так уже й кінь. Пр. Коли не пиріг, то й не пирожися [, як не тямиш, то й не берися]. Пр. Швець знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся. Пр. Коли ти швець, то пильнуй свого копила. Пр.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Козорі́з, -замясник, режущий коз.

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Сиди у моря да жди погоды.
1. Жди, жди, погоди.
2. Люди посіявши та ждуть.
3. Їж, козо, лозу, коли сіна немає.
4. На п’ятій неділі вдовиний плуг вийде.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

козорі́г, -ро́га; -ро́ги, -гів

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Коза́, -зи́, ж.
1) Коза, Capra.
На похиле дерево і кози скачуть. Ном. № 4075. Пішо́в туди́, де ко́зам ро́ги пра́влять. Пошелъ въ Сибирь. Ко́зи в зо́лоті пока́зувати. Прельщать обманчивыми обѣщаніями. Не кидайтесь ви на ту оману городянську, котора вже тисячу років кози в золоті вам показує. К. (О. 1861. II. 229).
2) Музыкальный инструментъ, волынка. Мнж. 182. Ном. № 7130.
3) Бурдюкъ.
4) Весенняя игра, состоящая въ томъ, что дѣвушку, изображающую
козу́, дразнятъ остальныя, она за ними гоняется и какую поймаетъ, та становится козо́ю. Чуб. III. 84.
5) Святочное представленіе на рождественск. святк., преимущественно подъ Новый годъ, состоящее въ томъ, что компанія парней, изъ которыхъ одинъ одѣвается
козо́ю, ходить по хатамъ, коза танцуетъ подъ музыку, причемъ поютъ особыя пѣсни. Это называется води́ти козу́. Чуб. III. 265. О. 1861. XI — XII, 61. «Черниг. Губ. Вѣд.» 1859, № 16. Переносно: козу́ води́ти — значитъ пьянствовать долгое время, нѣсколько дней. Грин. І. 237.
6) Тюрьма.
У нас скоро чоловіка спантеличить мирська суєта, то в куну або до кози не сажають. К. ЧР. 138. Чоловіка та старшого сина за крадіж у козу посаджено. Г. Барв. 252.
7) Переяславское названіе семинариста. К. 1887. VI. 485.
8) Выглядывающая изъ носа засохшая сопля.
Ко́зи гна́ти. Чистить носъ. Кремен. у.
9) Полоса, которую пропалываетъ полольщица.
Як полють, так кожна полільниця жене козу; змагаються, коли яка вузеньку дуже козу жене. Харьк.
10)
Коза́ сі́кавка. Рыба Cobitus taenia. Шух. І. 29. Ум. Кі́зка, кі́зонька, кі́зочка, козу́ня. А я тую кізоньку пасла та пасла, та моя кізонька добра до масла. Чуб. V. 1105. Гоп, гоп, козуню! гоп, гоп, сіренька! Чуб. Ув. Козя́ка. Ходім, жінко, у нас десь козяка була. Маркев. 63.
Ко́зонька, -ки, ж. = Кізонька.
Козорі́з, -за, м. Мясникъ, рѣжущій козъ. Желех.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Козо́дра, -ри, ж. Первый ряст, белый подснежник. Под. г. Бл. Неч.-Лев.
*Козолу́п, -па, м. Козодер; обдиратель, грабитель. Усі вони, оті урядники та станові—козолупи. Екат. г. Сл. Яворн.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Androsace koso-poljanskii Ovcz. [≈Androsace villosa L.]перело́мник Ко́зо-Поля́нського (Ру, Оп).
Anemone nemorosa L.анемо́на гайова́, конопе́лька гайова́; анемо́на дібро́вна (Ру, Оп), праліска колопенька (Вх1), праліска конопелька (Вх6, Мл), приліска колопенька (Вх2), снігу́рка (Сл; Вх, Ду, МгДС, ЗК); анемо́на (МгГЦ, ЗК), бі́ли (ГбВЛ), білосні́жка (МгЗК), блощатни́к (ОнБО), веснуха (ЧнСЛ), веснянки́ (Гб2ГЦ), вітряни́ця (МгЗК), вітря́нка (МгЗК), ву́ха за́ячі (МгЗК), дібро́вник (МгГЦ), жолу́дочноє зі́лля (МгЗК), ко́зенька (Гв, Во, ЖлВЛ), ко́злики (МгЗК), козо́дра (АрПЗ), козо́дрис (МгЗК), козу́льки (МгЗК), коло́дрис (МгЗК), колопе́н(ь)ка (Гд, Mk, Кч, МгПД, БО, ЗК), колопе́н(ь)ка бі́ла (Вх, КобДС, БО), конопевка (ГвЛМ), конопей (См), коно́пе́лька(и) (Во, Жл, Вх7, Mk, См, Мг, Дми, Коб, ПокВЛ, ДС, БУ, БО, ЗК, ЛМ), конопенька (ВхДС), коноплі (Вх4ЛМ), конопля́нка (МгЗК), короліска (См), корольоска (См), куде́лька (МгЗК), курослєп (СмПЦ), курослі́п (Рг1, Ан, Пс, Жл, Ян2, Ду, Ів, Сл, MkСД, ПД), куросліп білий (Ан), ку́рочка (ГбДС, ГЦ), підсні́жник (КчБО), пра́ліска (Жл, СлПД), праліска біла (СмПД), пра́ліска бі́ла ме́нша (Вх7ВЛ), про́ліска (Ан, Жл, МгСТ, ГЦ), про́лісок (РмПЦ), раст (Вх, Ду, МгБУ, ГЦ), раст бі́лий (Вх, MkПД, ДС, ЗК), ряст (СмГЦ), снігу́р (Вх, MkПД, ДС), хво́стики ми́шачі (МгЗК), чири́виць (МгЗК), ягли́чка весняна́ (Вх1, Вх7ВЛ).
Athyrium filix-femina (L.) Rothбезщи́тник жіно́чий (Ру, Оп), жіно́ча па́пороть (Сл; Ан, Ум, Ду, Ів, Mk, ОсВЛ); за́гнітиця лісова́ (Мл); блощатни́к (ОнБО), борода чортова (Ан, ОсВЛ), козоца́п (ОнБО), кочади́жник (Рг1, Пс, Жл), кочеди́жник (Ln, Жл, Гр, ДуСТ), очі козині (Ян4СТ), па́пороть (Ср, Ан, Ду, Ів, Mk, Ос, Рм, ГбЗАГ), папороть борова (АнПД, ВЛ), папороть справжня (ОсВЛ), папортина (ГбЛМ).
Briza media L.трясу́чка сере́дня (Мл, Ру, Оп); дрожачка середуща (Вх1, Вх6), трясу́чка (Сл; Рг1, Пс, Жл, Мн, Вх6, Ум, Ду, Ів, Mk, Он, МгЗАГ); бі́ганка (СваДС), блощи́ці(я) (Гб, КобВЛ, БО), брязкунці (СлПС), грай-зі́лля (МгЗК), грай-трава́ (МгЗК), дзво́ники (МгЗК), дрижачка (См), дрожа́чка (Жл, Шх, Сл, MkГЦ), здрі́(и́)жник (Ум, Ду, Ів, Mk), зимбі́лі (ГбСТ), имши́на (МгЗК), козодра́с (МгГЦ), коло́пенка (МгЗК), конопе́лька (См, МгПД, ЗК), кру́пи пташи́ні (ОнБО), ку́ряча трава́ (КобГЦ), метлюг (АнСЛ), мітло́ха (МгЗК), моргу́лька (МлСЯ), муха (Гв, Mk), неве́йка (Ан, ІвСЛ), о́рошець (МгЗК), ре́згив (МгЗК), рясни́ця (МгЗК), серденько зазульчине (MkПД), се́рцятка (МгЗК), сі́м’я зозу́ляче (ГдБО), сі́рка (КобГЦ), сльо́зи (МгЗК), сльо́зи Ма́тер Бо́жої (КобБО), сльо́зи Пресвято́ї Ді́ви (МгЗК), сльозки (КобПС), танцівни́к (МгЗК), танцюва́льниця (МгГЦ), трісени́чка (Вх7ВЛ), трісиру́бичка (Вх7ВЛ), трі́сочка (КарДС), трісулька (MkПД), трісу́чка (Вх7ДС), тросьору́бка (МлВЛ), трусени́чка (Вх7ВЛ), трясенець (HlБУ), тряси́-трава́ (МгЗК), тряска (Mk, СмПД), трясни́к (МгГЦ), трясунка (Сл, СнГЦ), шовкова трава (СлПС).
Colchicum autumnale L.пізньоцві́т осі́нній (Оп); пізноцві́т (Сл; Жл), пізноцві́т осі́нний (Вх1, Вх3, Вх6, Мл, Ру); баранду́ші (МсСТ), безвременник (Км), бранду́ші осі́нні (МгЗК), бринду́ша (МгЗК), бринду́ші осі́нні (Км, МгГЦ, ЗК), бринду́ші ро́зові (МгЗК), бринду́шка (Гб2ГЦ), зима́ (Лс2ПС), зимови́к осі́нній (Жл, Сл), зимов(н)ик (Мн, Мн2, Сл, СмСД), зимовник луговий (Шм2), кіке́рич (МгЗК), козо́дрис (МгЗК), коко́драс (МгЗК), куку́чки (МгЗК), лілі́я ди́ка (МгЗК), лі́то ба́бине (Лс2ПЦ), ломинус (ГвДС), майки (GsБУ), моро́з (Жл, Сл, Лс2, РмСД, ПЦ), морозець (Км), морозь (Сл), не́бо (Лс2ПЦ), осе́нни́к (Рг1, Пс, Жл, Ду), осинник (Км), осі́нник (Мн, Сл, Mk, Пч, МгСД, СТ, ЗК), пі́зній цвіт (МгЗК), пізньо́цві́т (МгГЦ, ЗК), пізньоцві́тник (МгЗК), про́лісок (МгЗК), раст (См, МгПЗ, ЗК), раст лі́тній (МгЗК), раст ме́ртвий (МгЗК), раст осі́нній (МгЗК), раст пі́зній (МгЗК), ра́стик (МгЗК), розмарі́я (Мг, КобЗК), ряст (МгЗК), синю́рка (МгЗК), смикавки́ (КобГЦ), снігурки́ (МгЗК), сон (МгЗК), фіа́лка (МгЗК), часни́к ди́кий (МгЗК), ческнок (См), чеснок дикий (Вх7ЛМ), чи́жми зозу́лині (МгЗК), чінгашки́ (МгЗК), чуда́к (МгЗК), шапра́н ди́кий (Ум, Ів, Сл), ша́фра́н (МгГЦ, ЗК), шафра́н ди́кий (Сл, КарГЦ), шафран луговий (См), шафран моровий (Мн2), шафра́нки (МгЗК).
Galanthus nivalis L.підсні́жник звича́йний (Сл, Ру); підсніжник білосніжний (Оп), підсніжник ранній (Во), скорозрі́ст підсні́жник (Вх1, Вх2, Вх3, Вх6, Мл); білки́ (МгЗК), білосні́жка (МгЗК), бімбовки́ (МгЗК), брандуш (Дб), ґійочи́й (Гб2ГЦ), ґодзи́нка (Вх7БО), ґуґурдза ди́ка (Вх7БО), здра́стик (СбЗК), зимо́зіль (ОнБО), кликоце́ї (КобГЦ), клокоцій (АндГЦ), клюку́цка (МгЗК), козин(ь)ки́ (МгЗК), козинки́ па́нські (МгЗК), козін(ь)ки́ (Сб, АндЗК), козо́дра(и) (Сл, ГбПД, ДС), козо́дрис (МгЗК), козодри́ск (Вх7), козо́дри́ст(ь) (Вх7, Mk, Гб, Мг, Анд, КобПД, ДС, ЗК), козодричка (Вх7ДС), козо́дрость (MjПД), козульки́ (Мг, АндЗК), козянки́ (МгЗК), козьодри́ст (Вх, Жл, Ду, АндДС), коко́драс (МгЗК), коко́дрист (МгЗК), колі́нцята (МгЗК), коло́дриски (КобБО), коло́дри́ст (Вх, Жл, МгДС, ЗК), коло́здрик (МгЗК), колоко́цей (Вх7ДС), колопе́нки (КчБО), коно́драс (МгЗК), конодри́ст (Вх7ЗК), конопе́лька (МгЗК), коро́здрис (МгЗК), короздри́ть (МгЗК), корослє́п (Лс2ПЦ), коцілі́шки (СбЗК), кукушки́ (МгЗК), майки́ (ГбВЛ), марте́н(ь)ка (Км, АндДС), мартя́(є́)нка (Вх7, Км), могуряник (Км), могурянин (Вх, ЖлДС), москаселики (АндБУ), о́хлики (КобГЦ), перво́цві́т (Ук, См, СбПД), переліска (СмВЛ), підсні́жка (Ук, Гб, НесВЛ, ДС), підсні́жник (Жл, Ів, Сл, Ук, Гт, Пч, Гб, Кч, МгСД, ДС, БО, ГЦ, ЗК), подсні́жник (Рг1, Ан, Ln, Мн, Mk, МгСД, СТ, ПД, ЗК), примбу́лька (СбВЛ), прозерень (СмВЛ), прозоренки (АндПД), про́лесок (АндДС), проліска (Пс), проліска біла (СлСД), про́ліски бі́лі (АндПД), про́лісок (Пс, Рм, АндДС, ПЦ), пролісок білий (Ук), пролюстки (СлСТ), просеред білий (MkПД), про́серен(ь) (Ан, Пс, Ду, Ів, Сл, УкПД), просерен білий (MkПД), просуреники (СлСТ), просурень (Км), просуринка (Км), пудсні́жник (ГтЗК), пур (СбБУ), ра́стик (МгЗК), реч (НесДС), ряст (СлПС), ряст бі́лий (Сл, УкПС), сколо́здрик (МгГЦ, ЗК), сколо́здрист (МгЗК), скородрість (MkПД), скорозрі́ст (Вх, Жл, Ду, МгДС, ЗК), скоророст (АндДС), снігови́ці (СбБО), снігу́рка (Вх7, АндВЛ), сніжи́нки (Анд, КобДС), сніжи́чки (АндДС), сні́жка (ГбВЛ), сніжноцвіт (HlБУ), тарас (MkВЛ), тройцвіт (Mk, СмБУ), часни́к ди́кий (Гд, МгБО, ЗК), часни́к полеви́й (ГдБО), часничо́к (АндБО), часно́к ди́кий (ОнБО), чісник дикий (Вх, Вх1ДС), чічник дикий (Км), шнєжинка (ГбЛМ), шни́блик (Гб2ГЦ), ярни́к (Вх, ДуДС).
Leucojum vernum L.білоцві́т весня́ни́й (Ру, Оп); левко́й весня́ний (Мл, Сл), скороспі́лка весняна́ (Во, Вх1, Вх2, Вх6, Мл); амбре́лки (МгЗК), білки́ (МгЗК), білосні́жка (МгЗК), бімбо́вка (МгЗК), блі́дниця (Жл), бринду́ші (ГдБО), діду́х (Вх, Жл, Вх1ДС), жо́втка (Вх1, Вх7ДС, ЗК), клеку́цка (МгЗК), клюку́цка (МгЗК), когу́тики (МгГЦ), коза́дрис (МгЗК), козин(ь)ки́ (МгЗК), козинки́ цига́нські (МгЗК), козі́бородка (МгЗК), козодрас(т) (МгЗК), козо́дри́с (Мг, НесВЛ, ЗК), козо́дриска (МгЗК), козо́дрист (МгЗК), козу́лька(и) (Коб, Куз, ТкаДС, БО), козянки́ (МгЗК), коко́драс (МгЗК), коко́дрист (МгЗК), колі́нцята (МгЗК), коло́дри(а)с (МгЗК), коло́дрист (МгЗК), коло́здрик (Мг, МалЗК), коно́дриска (МгЗК), кукушки́ (МгЗК), ле́беді (МгЗК), лу́ща (МгЗК), нарциз лісовий (ВхДС), на́рци́с (Mk, МгЗК), нарцис дикий (Вх1), підсні́жник (Кч, МгБО, ГЦ, ЗК), пра́сер (Вх7БО), про́ліска (МгЗК), раст (МгЗК), ра́стик (МгЗК), сколо́здрик (МгГЦ, ЗК), сколо́здрист (МгЗК), снігурки (MkБУ), сні́жка (Вх7БО), часни́к во́вчий (ГдБО), часни́к ди́кий (МгЗК), часно́к ди́кий (КчБО).
Lonicera caprifolium L.жи́молость козоли́ста (Ру, Оп; Во), деревни́к козоли́стий; деревник козо(е)лист (Вх1, Вх3, Вх6), козоли́ст (Сл; Дб, Ду, Ук), козоли́ст звича́йний (Мл); деревни́к (Жл), жимолость козинячий листик (Сл), козели́ст (Жл, Mk), кози́нячий ли́стик (Яв), козій листик (Ан, Mj), козій листок (Tl), козя́чий ли́стик (Ів).
Medicago sativa L.люце́рна сі́йна (Во, Сл); люце́рна посівна́ (Ру, Оп), ра́вельник сі́йний (Вх6, Мл), равлинник сійний (Вх1, Вх2); батоги романові (MkПД), бо́бик (Гр, Mk), буркун красний (АнСТ), буркуне́ць (Ум, Ду, Ів, Сл, СмСТ), бутни́к (Вх7ЗК), горі́шок (МгГЦ), дзвіновать (СлСД), іва́нчик (МгЗК), козорожець (Во), комани́ця ди́ка (МгЗК), комани́ця жо́вта (МгЗК), конюши́на (МгЗК), кулючи́на (МчПД), ла́щак (МгЗК), ла́щик жо́втий (МгЗК), ліце́рія (Сл, БкПД, БУ), луца́рка (ГбДС), луцерія (Мн2), луце́рка (МсСТ), луце́рна (Вх7, Мс, МгСТ, ЗК), луче́рна (ГбСТ), люце́на (ГбВЛ), люцерина (СлСД), люце́рія (Mk, БкПД, БУ), люце́рка (Сл, Бк, Мс, КобСТ, ВЛ, ПС, БУ), люце́рна (Чн, Ср, Ln, Жл, Вх1, Шм, Шс, Ян4, Ів, Сл, Mk, Ук, Мс, Гб, МгСТ, ВЛ, ПЗ, ГЦ, ЗК), люцерна дика (MkДС), лю́церня (Mk, МсСТ, ПД), люче́рна (ГбСТ), миша́к ди́кий (МгЗК), миші́й степови́й (Ан, ІвСТ), мусюй (Чн, Ср, Ln, ШсСТ, СЛ), равли́нник (Ду, Ів, Сл, Mk), терни́к (Mj, СмПД, БУ), юморка (ЧнСЛ). \ Сорт: дроті́вка (БкБУ).
Ranunculus acris L.жовте́ць їдки́й (Сл, Ру, Оп; СбСД, ПД); жовте́ць го́стрий (Сл), козеле́ць о́стрий (Вх1, Вх6, Мл), козелець терпибіда (Вх2), яскір їдкий (Во); боло́тне зі́лля (СбСТ, ВЛ), борду́н (Вх7БО), водя́нка (МгЗК), дрібно́цві́т (Ан, Шс2, Ів, СбСТ), жаберни́к (МгГЦ), жа́блячка (МгГЦ, ЗК), жа́бни́к (Сл, См, Мг, СбСД, СТ, ЗК, ЛМ), жабряни́к (МгЗК), жабурни́к (МгЗК), жа́б’яча кві́тка (МгЗК), жемчужок (АнСЛ), жовта́шка (СбЗК), жовте́ць (Кч, Мг, СбСТ, ПД, ПЗ, СЛ, ДС, БО), жовтобрю́шник (Ан, Ів, СлСЛ), жовток (ОсВЛ), зілля від лихорадки (ОсСД), зі́лля од тря́сці (Рг, Ан, Ів), зоря лугова (АнСЛ), іско́рник (Вх4, Вх7, ДуЗК, ЛМ), кі́злик(и) (Вх7, СбЗК), козе́ле́ць (Вх, Рг1, Ан, Пс, Жл, Го1, Шс2, Ду, Ів, Mk, СнСТ), козели́ця (Вх7ВЛ), козелки (Rs, СмВЛ, ПС), козе́льці (См, СбСТ, ПС), козе́льчики (Рм, СбПЦ), ко́злик (Вх4, МгЗК), козоле́ць (МлДС), ку́злик (Вх4, Мг, СбЗК), ла́пка (РмПЦ), ла́пка гу́сяча (МгЗК), ла́пка ку́ряча (См, Мг, СбСТ, ПД, ПЦ, ГЦ, ЗК), лиман (Гр, Сл), ложечки (ОсПД), лома́тник (Ан, Ів), ло́тань (СбБО), ло́тать жо́вта (МгЗК), лю́тик (Во, Жл, Мг, СбСД, СЛ, ЗК), ма́сля́нка (Ан, ІвСД), мокре́ць (МгЗК), мокрець береговий (ОсСД), мушка (ОсПД), ні́миця (МсСТ), отрутне зілля (См), о́чки ку́рячі (Ду), па́мороть (МгЗК), прищирник (RsВЛ), пури́ця (СбПД), сліпаки́ (КобГЦ), сліпота́ ку́ряча (Шх, Сл, Лс2, Рм, См, Мг, Сб, Дан, КобЗАГ), сліпотан (MkПД), сліпо́ти (СбДС), сонбар (АнСЛ), сондар (АнСЛ), сонник травний (НвВЛ), сонячник травовий (Вх7ВЛ), стегенце куряче (СмВЛ), терпетина́ (ОнБО), терпи́біда (Нв, Вх, Пс, Вх1, Ум, Ду, Ів, Mk, Он, Мг, СбДС, БО, ЗК, ЛМ), трясця(-зілля) (См), чи́с(т)ник (См, СбСД, ГЦ), чистоті́л (МсСТ), чистя́к (Ан), чорнобривці (ОсПД), шпинз(с) (Мг, СбЗК), я́ски́р (Гб, СбВЛ, ДС, БО).
Scilla bifolia L.про́ліски дволи́сті (Сл); луківка двулиста (Вх1, Вх2, Вх3, Вх6), про́ліска дволи́ста (Ру, Оп); бринду́ші (МгЗК), бринду́шки си́ні (МгЗК), голубе́ зі́лля (Вх4, МгЗК), дзвоники (СлСД), здрасть (КузДС), кікірі́чі (МгЗК), козінки́ (МгЗК), козо́дрис (МгЗК), коно́драс (МгЗК), конопе́лька (МгЗК), короліска (СлСД), куку́шка (МгЗК), лукі́вка (Жл), небесники (MkБУ), острівка (HlБУ), о́хрівка (БкБУ), пере́ліска (МгЗК), підсні́жник (КчБО), подсніжник (LnСТ), прозерень (СмПД), про́ліс (МгЗК), про́ліска (Ан, Шс2, Ян2, Сл, МгСД, СТ, СЛ, ГЦ, ЗК), про́ліски (Ln, Ду, Сл, КчСТ, БО), про́лісок (Ук, Кч, МгБО, ЗК), просерен синий (MkПД), просорен (См), раст(ь) (Ан, См, МгПД, ВЛ, ЗК), раст гвоздичний (АнПД), раст си́ній (Вх6, Вх7, МгВЛ, ЗК), ра́стик (Вх7, МгЗК), ряс (Лс2ПЦ), ряст (Рг1, Вл, Ан, Ln, Мн, Шс2, ІвСД, СТ, ВЛ), ряст кримський (Ан), ряст синій (СлСД), сине́тка (Вх6, МгЗК), сини́чки (МгЗК), синюрки́ (МгЗК), си́нька (МгЗК), синьо́драс (МгЗК), синьо́дрис (МгЗК), синьора́ст (МгЗК), си́рі(о)тки (Ан, МгСЛ, ЗК), сірє́нь (МалЗК), скоро́ліски (Ду), фія́лка (МгЗК), цибу́ля ди́ка (МгЗК), цирківки́ (МгЗК), цирківни́чка (МгЗК), циркуни́чка (МгЗК), циркунки́ (МгЗК), цінка́шка (МгЗК).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Заблея́ть = заме́кати, забе́кати, замеме́кати, замеке́кати, замекеке́кати. —Москаль бодай би не козою замекекав з бородою. Кот.