Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 17 статей
Запропонувати свій переклад для «комета»
Шукати «комета» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Коме́та – коме́та, віха́, зі́рка з мітло́ю, мітла́, хвоста́та (волоса́та, мітла́ста) зі́рка. [Пе́ред го́лодом віха́ на за́ході стоя́ла (Херс.). Мітла́ огне́нная зійшла́, і степ і го́ри осія́ла (Шевч.)].
• Блуждающая -та – мандрівна́ коме́та, заблу́канка-коме́та.
• Голова -ты – голова́ коме́ти.
• Хвост -ты – хвіст коме́ти, мітла́ у коме́ти.
• Ядро -ты – ядро́ коме́ти.
Звезда́ –
1) зоря́ (р. мн. зір), зі́рка, зірни́ця, (архаич. и зап.) звізда́.
• -зда́ вечерняя – вечі́рня (вечеро́ва) зоря́, вечі́рня зірни́ця, вече́[і́]рниця, вечі́рка.
• Восходящая -зда́ – (бытов.) зі́рка на схо́ді; (астроном.) східна́ зі́рка, (переносно) нова́ зі́рка.
• Заходящая -зда́ – зі́рка навза́ході, (астрон.) західна́ зі́рка, (переносно) збля́кла (прига́сла) зі́рка.
• Угасающая -зда́ – прига́сла зі́рка.
• Потухшая -зда́ – зга́сла зі́рка.
• Переменная -зда́ – мінли́ва зі́рка.
• Двойная -зда́ – двої́ста зі́рка.
• -зда́ падающая (падучая) – паду́ча зі́рка, летю́ча зі́рка.
• -зда́ первой величины – першоря́дна зі́рка.
• -зда́ путеводная – провідна́ зоря́ (зі́рка, зірни́ця).
• Утренняя -зда́ – світова́ зоря́ (зірни́ця), досвітня зоря́.
• Северная -зда́ – півні́чна зоря́ (зірни́ця), опівні́чна зірни́ця (Хот.).
• -зда́ с хвостом (комета) – хвоста́та зі́рка; віха́, мітла́.
• Смотреть на -зды́ – диви́тися, загляда́тися на зо́рі, зорюва́ти.
• -зды с неба хватать – зо́рі з не́ба збива́ти (стяга́ти) (Приказка); бо́га за бо́роду (за но́ги) ло́вити (Приказка).
• Верить в свою -зду́ (счастливую судьбу) – ві́рити в свою́ щасли́ву зі́рку, поклада́тися на до́лю.
• Пятиконечная -зда́ – п’ятику́тня, п’ятирі́жна зі́рка.
• -зды сыплются (от удара) – свічки́ стоя́ть в оча́х.
• Сиять, засиять -до́й – зорі́ти, зазорі́ти. [Зо́ре моя́, де це ти зорі́ла? (Шевч.). Ти воскре́снеш, зазорі́єш (Тичина)].
• Морская -зда, зоол. Asterias – морська́ зі́рка;
2) (орден) звізда́, зі́рка, відзна́ка;
3) морская -да́ – звізду́нка.
Метла́ –
1) мітла́, (помело) помело́, (презр.: о сметенной -ле́) дряпа́к (-ка́), дерка́ч (-ча́). [Зроби́в мітлу́ з бере́зових різо́к (Київщ.). Хіба́ цим дряпако́м замете́ш? (Брацлавщ.)]. Новая -ла́ чисто метёт, см. Мести́ 1;
2) мітла́, зоря́ з мітло́ю, коме́та; см. Коме́та;
3) см. Метли́ца 2 а и в.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

КОМЕ́ТА укр. хвоста́та зі́рка.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Комета – коме́та, -ти.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Віха́, -хи́ –
1) веха;
2) комета.
Зі́рка – звезда, звездочка.
• Зі́рка з мітло́ю – комета.
• П’ятику́тня зі́рка – пятиконечная звезда.
Мітла́, -ли́ –
1) метла;
2) комета;
3) (рост.) мятлик.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

коме́та, -ти; коме́ти, коме́т

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Віха́, -хи́, ж.
1) Вѣха. Бояре збіраються коло віхи або прапора, аби перезва не зняла віхи без викупу. МУЕ. ІІІ. 165. І веху в’ють. Колесо надінуть, квітками вберуть, любистком, чорнобривцями і поставлять на майдані, де улиця дівчача. Г. Барв. 64.
2) Раст. Cicuta virosa L. ЗЮЗО. І. 116.
3) Комета. Є ще зорі, що звуться кометами або мітлами, або віхами. Ком. І. 50.
Зі́рка, -ки, ж.
1) Звѣзда, звѣздочка. Візьму тебе саму, як зірку на небі. Мет. 47.
2) — з мітло́ю. Комета. Харьк.
3) мн. Зірки. а) Раст. Tagetes р. ЗЮЗО. I. 18. б) Lychnis Chaeredonica. ЗЮЗО. І. 127. Ум. Зі́ронька, зі́рочка.
Коме́та, -ти, ж. Комета. Є зорі, що звуться кометами, або мітлами чи віхами. Ком. І. 50.
Мітла́, -ли́, ж.
1) Метла. Ой я тую далекую мітлами помечу, а до сеї близенької соколом полечу. Чуб. V. 26.
2) Комета. Мнж. 148.
3) Раст. = Мітлиця ж. Вх. Пч. І. 8.
Трива́ти, -ва́ю, -єш, гл.
1) Жить, существовать. Комета тривала дві неділі. До́бре трива́ти з ким. Хорошо жить, быть въ ладахъ съ кѣмъ. Війт з нами добре тривав. Федьк.
2) Длиться, продолжаться.
3) Трива́й, трива́йте! Постой, постойте, подожди, подождите. Ох, тривай, я й забула. Шевч. «Тривайте! — гукав Кобза: — «глядіть, щоб кінь не забив котру». Стор. М. Пр. 52.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Блука́льний, -а, -е = Блу́дний. Блукальна комета.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Коме́та = коме́та, мітла́, ві́ха (С. Л.). — Мітла на небї — то перед війною. н. к. — Мітла огненая зійшла, і степ, і гори осїяла. К. Ш. — Он бачите над Київом мітла простягла ся, а над Днїпром і Тясмином земля затрясла ся. К. Ш.
Метла́ = 1. мітла́, стара — дряпа́к, з ганчірок, клоччя або рогожки — помело́. 2. д. Коме́та. 3. рос. Agroslis L. = мітли́ця, пирій, тонконі́г і д. Метёлка 3.

Запропонуйте свій переклад