Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 24 статті
Запропонувати свій переклад для «копанка»
Шукати «копанка» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Бассе́йн –
1) басе́йн, водо́йма, водозбі́р (р. -о́ру), са́жавка, ко́панка;
2) (геогр.) басе́йн, водозбі́р, сто́чище. [Доне́цьке сто́чище].
Ключ –
1) ключ (-ча́), ум. клю́чик, ув. ключи́сько. [До двере́й, на ключ замкну́тих, приви́к я тро́хи (Шевч.). Золоти́й клю́чик до ко́жних двере́й прида́сться (Номис)].
• Винтовой ключ – ґвинтови́й ключ.
• Гаечный ключ – мутро́вий ключ.
• Замочный ключ – замкови́й ключ.
• Водопроводный ключ – водогі́нний ключ.
• Простой ключ – звича́йний ключ.
• Французский ключ – розсувни́й ключ.
• Бородка у -ча – язичо́к (-чка́).
• Состоять при -ча́х – коло ключі́в ходи́ти; см. Клю́чничать;
2) (средство для понимания чего-л.) ключ, ро́зга́дка.
• Ключ к этому произведению – ключ до цьо́го тво́ру.
• Ключ к разгадке этой проблемы – ключ, щоб розгада́ти (зрозумі́ти) цю пробле́му.
• Музыкальный, нотный ключ – музи́чний, но́тний ключ.
• В басовом, в скрипичном -че – під басови́м, під скрипкови́м ключе́м.
• У него -ча́ в голове нет – у йо́го не всі до́ма, у йо́го деся́тої кле́пки нема́є;
3) (родник) джерело́, жерело́, ум. джере́льце, жи́ла, живе́ць (-вця́), (раскопанный) ко́панка, (колодезь, имеющий сруб) крини́ця, ки[е]рни́ця, ум. крини́чка, ки[е]рни́чка, крини́че́нька, криничи́на, (зап.) сту́дня, студни́ця, ум. студни́ченька. [Джерело́ би́ло з-під ске́лі (Коцюб.) До до́брої крини́ці сте́жка уто́птана (Номис)].
• Бьющий ключ – джерело́, (диал.) бурку́т (Шух.).
• Целебный ключ – цілю́ще джерело́.
• Горячий, тёплый ключ – гаря́че, те́пле джерело́, тепли́чина.
• Студёный ключ – пого́же джерело́, пого́жа крини́ця.
• Бить -чё́м – джерели́тися, би́ти джерело́м, живо́ю ці́вкою.
• Жизнь бьёт -чё́м, кровь бьёт -чё́м – життя́, кров буя́є, клекоти́ть, гра́є живо́ю ці́вкою; срвн. Бурли́ть.
• Кипеть -чё́м – клекоті́ти; см. ещё Кипе́ть.
• Местность богатая -ча́ми – джерели́ста місце́вість;
4) ключ (птиц) – ключ (-ча́). [А журавлі́ летя́ть собі́ на той бік ключа́ми (Шевч.). Ой, у ви́рій журавлі́ леті́ли, по-над Ві́день ключе́м простягли́ся (Франко)].
• Лететь -чё́м – леті́ти ключе́м.
Коло́дезь и Коло́дец –
1) крини́ця, ум. крини́чка, крини́ченька, (диал.) ки[е]рни́ця, ум. ки[е]рни́чка, ки[е]рни́ченька, коло́дязь (-зи, ж. р. и -зя, м. р.), (зап.) сту́дня (ум. сту́денька), сту́день (-дня). [Прине́сти води́ із крини́ці (Рудан.). У дво́рі крини́чка, а вода́ з не́ї чи́ста, як сльоза́ (М. Вовч.). Сього́дні бу́демо кирни́цю чи́стити (Звиног.). Під ве́рбами коло́дязь (Тесл.). На висо́кій горі́ сту́дня муро́вана (Гол.)].
• -дезь мелкий, ямкой (без сруба) – ко́панка.
• -дезь артезианский – артезі́йський, ве́рчений (Київщ.) коло́дязь.
• -дезь с проточной водой – крини́ця (коло́дязь) з теку́чою (біжу́чою) водо́ю; крини́ця, де вода́ збіга́є (Звин.).
• Не плюй в -дезь, случится воды напиться – не плюй у крини́цю, доведе́ться води́ напи́тись или не пога́нь крини́ці, бо схо́чеш води́ці (Приказки);
2) (техн., горн.) коло́дязь.
• -дезь буровой, вентиляционный, воздушный – коло́дязь свердло́вий, прові́трювальний, повітря́ни́й.
• -дезь опускной, под’ёмный (в печке) – коло́дязь доді́льний, догі́рний.
• -дезь пожарный, световой, смотровой – коло́дязь поже́жний, світлови́й, дозі́рний.
• -дезь шахтный – коло́дязь ша́хто́вий;
3) -дцы молочные (у коров) – моло́чні кринички́ (-чо́к), моло́чні крини́ці (-ни́ць).
Ко́панец –
1) рівча́к (-ка́);
2) (глиняный) гли́нище, я́ма;
3) (ямный колодезь) ко́панка, са́жавка. [Ко́панкою зве́ться мале́нька крини́чка без це́брин (Звин.)];
4) (деревцо) ко́панка, (для окулировки) живе́ць (-вця́).
Копа́ние – копа́ння, ко́панка; (усилен.) копани́на; (ковыряние) копирса́ння, длу́бання. [Копирса́ння в усі́х ві́дтінках тих відно́син (Крим.)].
Ко́пка – копа́ння, ко́панка.
Копь –
1) (углубление) ко́панка;
2) (каменноуг.) копа́льня, ша́хта, (рудная) ру́дня, рудоко́пня, (глинян.) гли́нище, (извести) вапня́рка, ва́пни́ще, (соли) солони́ще, (гал.) жу́па, сі́лка; (солеварня) соля́рня.
• -пи – копа́льні (-па́лень).
Мочи́ло – мочи́ло, ко́панка, де мо́чать коно́плі.
Пру́дик – (ум.) ставо́к (-вка́), ставо́чок (-во́чка); (небольшой выкопанный) ко́панка, ко́пань (-ни), са́жав[л]ка, ум. ко́паночка, са́жав[л]очка. [На дні до́вгого я́ру блища́ть рядка́ми ставо́чки (Н.-Лев.). Ви́копали са́жалку (Чуб. II.). Яка́ ко́паночка там сла́вна, – каченя́тка і на став не хо́чуть (М. Вовч.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Футбол – (англ.) футбол, (диал.) копаний м’яч, копанка.
[— За футболом варто стежити, навіть якщо сам не граєш. Якось моєму сержантові відірвало ногу. Горопасі був гаплик. У нього не стало пів тулуба. Йому залишалося кілька хвилин, але він був при тямі, й от наш полковий піп спробував змусити його молитися, а той думав лише про футбол. Добре, що поруч опинився я, і мені були відомі останні результати матчів у Прем’єр-лізі (Богдан Стасюк, перекл. І.Во). — Лікарю, допоможіть, я вже місяць не сплю спокійно, мені постійно сняться пацюки, які грають у футбол. — Ось вам мікстура, випийте, і все у вас зразу ж пройде. — Лікарю, а можна післязавтра випити? А то в них завтра фінал. Виявляється, футбол придумав Дід, який таки наздогнав Колобка!]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

КО́ПАНКА (на рибу) са́джавка.
ОТРЫ́ВКА (дія) копа́ння, ко́панка.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Мочила, копанцы – ко́панка.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ко́панка –
1) копанье, вскапывание;
2) выкопанный прудик, сажалка, колодец.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

ко́панка, -нки, -нці; -панки, -панок

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ко́панка, -ки, ж.
1) Копаніе, выкапываніе.
2) Родъ маленькаго колодезя безъ вѣнца. Узяв хліба шматочок, а води таки не брав: була там у лісі копанка. Грин. І. 4.
3) Выкопанный прудикъ, сажалка. Вас. 200.
4) Расчищенное подъ посѣвъ мѣсто въ лѣсу, которое еще нельзя пахать, можно лишь копать. Желех. Вх. Зн. 27. Ум. Ко́паночка. Пішла пошукать води, аж найшла маленьку копаночку. Руч. Ск. II. 64.
Ко́па́нь, -ні, ж.
1) = Копанка 3. А як далеко річка, то щоб був колодязь або копань при коші. З них (отара) напивається щоденно. О. 1862. V. Кух. 30.
2) = Копанка 4.
Спухо́вий, -а, -е. О ямѣ, вообще углубленіи: книзу постепенно суживающійся. У мого сина копанка спухова. Лебед. у.
2) О возвышеніи: кверху постепенно суживающійся.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Бассе́йнъ = водо́йма, водозбір; ко́панка, са́жалка. 2. падь, влого́вина, макі́тра, ма́корть. 3. басе́йн. — Басейн Днїпра.
Исто́чникъ = джерело́ (С. Аф.), здр. джере́льце, же́рело (С. Л.), дже́рело (С. Л.), жи́ла, живе́ць, (роскопаний) — ко́панка, (оброблений) — крини́ця, керни́ця, здр. крини́чка, крини́ченька. — Струмочок холодний котив ся, із мерзлого грунту джерелом точив ся. О. Пч. — Ну колись із мене сила, каже, так джерелом і била. В. Щ. — Твоя мова, як джерельце, стиха лєть ця, лєть ця в серце. н. п. – Не погань криницї, бо схочеш водицї. н. пр. — Не лий в керницю, бо й так вона повна. н. пр. — Пішла до криницї набірать водиці. н. п.
Ключъ = 1. ключ, здр. клю́чик. – Загубив ключ від скринї. — Ключем понатягував струни. — Візьми ключ та приверни гайку. — Ключем вирвав зуба. (В пилцї) розві́дка. — Ходи́ть въ ключа́хъ = д. Клю́чничать. 2. джерело́, же́рело, дже́рело, здр. джере́льце, жи́ла, живе́ць, (роскопаний) — ко́панка, (оброблений) — крини́ця, керни́ця, здр. крини́ченька, (де саме бъє вода) — криничо́вина. — Як напив ся, то до криницї задом обернув ся. н. пр. — Ой у полї криниченька, з неї вода протїкає, ой там чумак молоденький сїрі воли наповає. н. п. (Иньші пр. д. ще під сл. Исто́чникъ). — Бить ключёмъ = джере́лом би́ти, ринути. —Кипѣ́ть ключёмъ = клекотїти.
Ко́пань = ко́панка, (коло джерела) — са́жавка, са́жівка. С. З.
Прудъ = став, здр. ставо́к, ставо́чок (С. З. Л.), невеличкий, викопаний — са́жавка, са́жалка (С. З. Л.), ко́панка (С. З.), глухий або місце, де був став — стави́ще, стави́дло, стави́сько. — Чия гребля, того й став. н. пр. — Чи малий у яру ставок, зелений на горі садок. К. Ш. — Іде він понад ставком, дивить ся — гуси на березі сидять. н. п. — В гаю у пана був ставок, вода як скло, на днї пісок. Б. Г. — Ой вийду я на горбочок, та гляну я на ставочок: щука риба грає, вона пару має. н. п.
Я́ма, я́мка = я́ма, я́мка, в землї, куди зсипають зерно — горла́ха (С. З.), горлова́, горла́та, па́ше́нна я́ма (С. З. Ман.), глибока — гли́бка, під греблею — прірва́, на днї річки — ви́рло, з грязю́кою — баю́ра (С. Ш.), ко́вбань, ковба́ня (С. З.). ковбаню́ка (С. Л.), глибока з водою — бака́й, гноєва — гноєвня́, гноївня, гноя́рка, де беруть глину — гли́нище, ґраса, з вапною — вапня́рка, де гасять вапну — калани́ця, де задержують воду, замість ставка — ко́панка, під уликой — підкіп, вовча — вовківня́, лисяча, вовча, медвежа — ско́та (С. З.), скільки копнути лопатою — скі́пець (Май.). — Глазны́я я́мы = я́мки́. — Людей брали, закидали у замкові глибки. К. Д. — Там такі баюри, що й виїхати трудно. С. Ш. — Влїз в скоту та й лїг. С. З. — Тільки видно ямки́, де були баньки́. н. пр.

Запропонуйте свій переклад