Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 70 статей

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Коро́вакоро́ва, ум. корі́вка; специальнее: (первый раз отелившаяся) пе́рвістка, (телящаяся через год) перелі́тка, (доящаяся не на все дойки) ми́мка, (во время течки) гони́ця; (в детск. языке) ма́ня, му́ня, ми́ня, би́ня.
-ва яловая, стельная, дойная, молочнаякоро́ва я́лова (я́лівка), ті́льна, ді́йна, моло́чна.
Бодливой -ве бог рог не даёт – коли́-б свині́ ро́ги, поколо́ла-б усі́х; якби́ жа́бі хвіст, усе́-б по́ле ви́толочила (Приказки).
Как -ва языком слизнула (следа не осталось) – як коро́ва язико́м злиза́ла; як віл лизну́в; як ли́зень (лиз) злиза́в (Приказки).
Пристало, как седло к -ве – приста́ло (підхо́дить), як коро́ві кульба́ка, як свині́ нари́тники (Приказки).
Чья бы -ва мычала, а наша б молчала – чия́ б гарча́ла, чия́-б мовча́ла.
Балованная -ва всё стадо балует – дай во́лю одно́му, всі на го́лову ся́дуть.
Морская -ва, зоол. Rhytina Stelleri – морська́ коро́ва.
Захуда́лый – ми́ршавий, зачу́чверілий, зачу́чверений, заху́жений, (обнищавший) зубо́жілий, скапцані́лий. [Бички́ ми́ршаві (Н.-Лев.). Зачу́чверене порося́ (Бердян. н.). Заху́жені ко́ні (Н.-Лев.). Скапцані́лі пани́ (Крим.)].
-лый род – здрібні́ле колі́но, переводня́.
-лые дворяне – здрібні́ла шля́хта, щабльові́ дворя́ни (Тобіл.), (дворяне-лапотники) ходачко́ва шля́хта (Франко), нешерето́вана шля́хта (Свидн.), полу́панки.
-лая корова, лошадь – корі́вчи́на, конячи́н(к)а.
Издо́й. Корова на -до́екоро́ва не дає́ться (дої́тися), коро́ва запуска́ється.
Комо́нница
1) (
неплодн. корова или женщина) я́лова́ коро́ва (жі́нка), я́лівка, я́ловиця;
2) (
кобылица) комо́нниця, я́лова коби́ла.
Моло́чный – моло́чний.
-ный цвет – моло́чний ко́лір (-льору).
-ная корова, -ный скот – моло́чна (молочли́ва, ді́йна) коро́ва, худо́ба. [Корі́вка моло́чна (Г. Барв.). Худо́би ді́йної у йо́го бе́зліч (Крим.)].
-ные продукты – моло́чні проду́кти, (дойво) ді́йво, ді́йливо, набі́л (-лу), збір (р. збо́ру), корі́вне (-ного). [Ори́сю заста́вила на́чиння ми́ти, а сама́ справля́лася коло ді́йва (Свидн.). Я коло ді́йлива ходи́ла (Г. Барв.). Збір пога́ний, бо молока́ ма́ло (Зміївщ.). Варе́ників!.. Моя́ дити́но, нема́ корі́вного, нема́ си́ну (Г. Барв.)].
-ная каша, -ный суп – моло́чна ка́ша, моло́чний суп. [Моло́чна ка́ша упрі́ла (Рудч.)].
-ное (кушанье) – моло́чне (-ного), молочи́на.
-ный телёнок, поросёнок – моло́чне теля́(тко), порося́(тко), молочня́к (-ка́).
-ная лихорадка – моло́чниця.
-ный брат – моло́чний брат.
-ные зубы – моло́чні зу́би.
Налива́ть, нали́ть
1) налива́ти, нали́ти
и (зап.) налля́ти, (о мног., во мн. местах или во мног. сосуды) поналива́ти що, чого́, (о жидкой пище, напитках и т. п. ещё) насипа́ти, си́пати, наси́пати, всипа́ти, вси́пати (о мног.) понасипа́ти, повсипа́ти що, чого́, (из крана, из затыкаемого сосуда, из бочки ещё) нато́чувати, точи́ти, наточи́ти, вто́чувати, вточи́ти, (о мног.) понато́чувати, повто́чувати чого́ з чо́го; (набухать) набу́хати, вбу́хати, набу́рити чого́. [Ніхто́ не налива́є вина́ ново́го в бурдюки́ старі́ (Куліш). Нали́йте (и наллі́ть) мені́ ча́ю (Київ). Ї́ли як пани́, а налля́ли, як сви́ні (Чуб. I). Поналива́ла у казани́ оли́ви (Рудч.). Син мерщі́й борщу́, бо ї́сти хо́четься (Богодух.). Скі́лькись годи́н тяга́в во́ду, аж по́ки наси́пав дві вели́кі ді́жки (Крим.). Уси́п ме́ду і горі́лки (Метл.). Наточи́ли з ку́хви олі́ї (Грінч.). Вточи́в собі́ ча́ю з самова́ра (Звин.). Вточи́в слив’я́нки з бари́ла (Брацл.). Ото́, набу́рив сті́льки! (Сл. Ум.)].
-ли́ть на пол, на стол и т. п. – нали́ти (налля́ти), (во мн. местах) поналива́ти на підло́гу (на долі́вку) и на підло́зі (на долі́вці), на стіл и на столі́ и т. п. -ли́ть через край чего – нали́ти (налля́ти) через ві́нця, перели́ти и (зап.) перелля́ти (через ві́нця) чого́.
-ть кого, что чем – налива́ти, нали́ти кого́, що чим. [Намага́лися нали́ти мої́ ву́ха та моє́ се́рце, тим, чим самі́ були́ по́вні (Коцюб.). Чи пам’я́та́є зе́рно стебли́ну, корі́ння й зе́млю, що його́ налили́? (Ніков.)].
-ли́ть вина в стакан – нали́ти (налля́ти) вина́ в скля́нку.
-ли́ть стакан вином – нали́ти по́вну скля́нку вина́.
-ть водкой вишни и т. п. для наливки – налива́ти, нали́ти нали́вку (вишні́вку и т. п.). [Налили́ вишні́вки бари́льце (Харківщ.)].
-ть подо что – налива́ти, нали́ти (налля́ти) під(о) що, підлива́ти, підли́ти и (зап.) піділля́ти що. [Хто то дро́ва мені́ підли́в? – вони́-ж не горі́тимуть (Богодух.)].
-ли́ть бельма – зали́ти слі́пи; см. Нализа́ться 2. [Зали́в слі́пи зра́нку, то вже й не тя́миш, що верзе́ш? (Тобіл.)].
-ть колос – налива́ти (набира́ти), нали́ти (набра́ти) ко́лос; см. Налива́ться 2. [Жи́то вже набира́є ко́лос (Липовеч.)].
Корова стала -ва́тькоро́ва почала́ налива́ти;
2)
чего (наготовлять отливкою) – вилива́ти, ви́лити (бага́то), (о мног.) навилива́ти чого́. [Навилива́ли свічо́к (Сл. Ум.)].
Нали́тый и Налито́й
1) нали́тий, на́лля́тий
и на́лляний, понали́ваний; наси́паний, вси́паний, пона[пов]си́п(ув)аний; нато́чений, вто́чений, пона[пов]то́чуваний; набу́ханий, набу́рений; перели́тий, перелля́тий. [Нали́та (на́лля́та) на підло́зі вода́ стіка́ла в щі́лини (М. Грінч.). Раз добро́м нали́те се́рце (Шевч.). Наси́паний у ми́ску борщ стоя́в на столі́ (Канівщ.)].
Лицо у него как -то́е – обли́ччя йому́ мов нали́те (на́лляне).
-той колос – нали́тий (на́браний, спо́внений) ко́лос;
2) ви́литий, навили́ваний.
Недо́йка
1) (
нетель) я́лівка, я́ловиця, (гал.) неді́йка (-ки);
2) (
трудно доящаяся корова) недійка́ коро́ва.
Недо́йный – неді́йний.
-ная корова – неді́йна коро́ва, (нетель) я́лівка, я́ловиця.
Непло́дный – (обыкнов. о женщине) неплі́дний, (о самке животн. ещё) неплодю́ч[щ]ий, (о земле, растениях) неродю́чий, я́ловий. [Пе́рва його́ жі́нка була́ неплі́дна (Г. Барв.). Камі́ння скрізь понад шля́хом нави́сло неплі́дне та го́ле (Л. Укр.)].
-ная женщина – неплі́дна жі́нка, неплі́дниця, непло́да, безді́тниця, (диал.) бездітки́ня.
-ная корова – я́лівка, я́ловиця; срв. Не́тель.
-ные овцы, коровы, соб. – ялівни́к (-ку́).
Оставаться, остаться -ной (о самке животн.) – я́ловіти, зая́ловіти.
Сделаться, стать -ной – з’я́ловіти.
Нерастё́л – неро́зрі́д (-ро́ду), неоте́лення (-ння).
Корова от -лу издохлакоро́ва з нерозро́ду (з неоте́лення) пропа́ла.
Пё́стрый – ряби́й, сорока́тий, строка́тий, пестря́вий, кра́сий, (насм.) рябоми́зий; (полосатый) пері́стий, (о птицах, в мелких пестринках) сімена́стий, зозуля́стий, крап(ч)а́стий; (цветистый) кольори́стий, барви́стий, різноба́рвний, (узорочный) цят(к)о́ваний.
-рая корова, курица – ряба́ (пері́ста) коро́ва, ряба́ ку́рка, зозуля́ста-сімена́ста ку́рка.
-рая лошадь – ряби́й (строка́тий) кінь.
-рая материя – ряба́ (пестря́ва, цятко́вана) мате́рія.
-рая толпа – різноба́рвна (кольори́ста) юрба́ (ю́рма).
-рый слог, состав – сорока́тий (пері́стий) склад.
Поро́да
1) поро́да, рід (
р. ро́ду), порі́ддя (-ддя), порі́док (-дку), колі́но, стан (-ну), за́від (-воду), (только о животных) ко́дло, плід (р. пло́ду). [До́бра поро́да, та лиха́ вро́да (Приказка). Звір тут ко́жної поро́ди, а люде́й і не злічи́ть (Самійл.). Ро́дом ку́ри чуба́ті (Номис). Чи у їх порі́ддя таке́, що вони́ всі одна́ково незду́жають (Лебед.). А це де́рево вже и́ншого порі́дку (Лубен.). Ці сви́ні хоро́шого ко́дла (Київ.)].
Корова тирольской -дыкоро́ва тиро́льської поро́ди.
Есть много -ро́д птиц – є бага́то пташи́них порі́д.
Эта -да людей (пренебр.) – лю́ди цього́ ко́дла;
2)
геол. – поро́да, форма́ція, тво́рення.
Горная -да – гі́рська поро́да, горотві́р (-тво́ру).
Первичная горная -да – пе́рвісна гі́рська́ поро́да, пе́рвісний горотві́р.
Слоистая горная -да – верствува́та гі́рська́ поро́да.
Осадочные, вулканические -ды – осадо́ві, вулкані́чні по́клади (поро́ди).
Нептунические -ды – нептуні́чні поро́ди.
Плутонические -ды – плутоні́чні поро́ди.
Приводи́ть, привести́ и приве́сть
1) приво́дити, приве́сти́, припрова́джувати, припрова́дити, (
во множ.) поприво́дити, поприпрова́джувати кого́ куди́, до ко́го, до чо́го. [Приво́дить він до то́го де́рева вовкі́в (Рудч.). Узя́в її́ стари́й жо́внір за бі́лую ру́ку, припрова́див Каньо́вському на вели́ку му́ку (Гр.)].
-веди́те его ко мне – приведі́ть його́ до ме́не.
Если откажется, силою -веди́те его сюда – якщо відмо́виться, то си́лою припрова́дьте його́ сюди́;
2) дово́дити, дове́сти́, призво́дити, призве́сти́, приво́дити, приве́сти́ до чо́го, справля́ти, спра́вити, спрова́джувати, спрова́дити, (
являться причиной, содействовать) спричи́нюватися, спричини́тися до чо́го. [Яки́й до́брий у Ки́їві був ґрунт для грома́дських організа́цій і як він справля́в їх до націона́льного пита́ння, ба́чимо з то́го, що… (Єфр.)].
-води́ть (-вести́) дело к концу, к окончанию – дово́дити (дове́сти́) спра́ву до кінця́, до кра́ю.
Всё это -во́дит к тому, что… – все це дово́дить (при(з)во́дить, спричи́нюється) до то́го, що… [Безупи́нна пра́ця важка́ та ха́тнє ли́хо за оста́нні роки́ призвели́ до то́го, що да́вня та сла́бість знов поверну́ла (Єфр.). За́мість щоб зроби́ти вели́ку кори́сть, «Кра́шанка» вчини́ла ті́льки шко́ду, приві́вши до то́го, що лю́ди почали́ перебира́ти старі́ кри́вди (Грінч.)].
Одинаковые причины всегда -во́дят к одинаковым следствиям – одна́кові причи́ни призво́дять за́вжди до одна́кових і на́слідків (Єфр.).
-води́ть к недоразумениям, к нежелательным последствиям – дово́дити (дове́сти́), призво́дити (призве́сти́) до непорозумі́ннів, до неба́жаних на́слідків. [Коцюби́нський дава́в такі́ и́ноді вказівки́, які́ дово́дили по́тім до я́вних непорозумі́ннів (Єфр.)].
-вести́ к моральному падению, к погибели, к тюрьме – призве́сти́ до мора́льного зане́паду, дове́сти́ до поги́бели, заве́сти́ в поги́бель, до тюрми́. [Гляди́ ті́льки, щоб тебе́ сі думки́ не завели́ у поги́бель (Квітка). Всі ті в його́ житті́ поді́ї, що завели́ його́ в кінці́ до тюрми́ (Васильч.)].
-вести́ к мысли, к предположению кого – наверну́ти кого́ на ду́мку, на га́дку.
Это -вело́ меня к твердому убеждению – це довело́ мене́ до твердо́го переко́на́ння.
-води́ть (-вести́) своё намерение, замысел в исполнение – дово́дити (дове́сти́) до ді́ла, справди́ти свій на́мір, за́дум. [Чи був-же у нас таки́й случа́й, щоб ми свій за́дум до ді́ла довести́ зумі́ли по́тай Ри́му (Куліш)].
-вести́ в исполнение приговор, решение суда – ви́конати при́суд, ви́рок су́ду. [Тепе́р я сам обсто́юю за тим, щоб ви́конати при́суд той нега́йно (Грінч.). Руфі́н зазда́легі́дь прийма́є ви́рок і про́сить ви́конать його́ скорі́ше (Л. Укр.)].
Куда -ведё́т нас эта тропинка? – куди́ ви́веде нас ця сте́жка?;
3) (
ссылаться на что-л.) наво́дити, наве́сти́ (во множ. понаво́дити), подава́ти, пода́ти, прито́чувати, приточи́ти що.
-води́ть примеры, факты, доводы, доказательства, причины, соображения и т. п. – наво́дити при́клади, фа́кти, до́води, до́кази, причи́ни, мірко́вання. [Наведу́ хоч оди́н при́клад (Грінч.)].
-води́ть текст, отрывок, цитату из какого-л. автора, источника – наво́дити, подава́ти текст, ури́вок, цита́ту з яко́го а́втора, джерела́. [Але неха́й да́лі гово́рять сами́ автори́, – подаю́ їх статті́ по́вним пере́кладом (Грінч.)].
-веду́ здесь его слова – наведу́ (пода́м) тут його́ слова́.
Журнальная статья, которую -во́дим ниже – стаття́ з часо́пису, котру́ подаємо́ (наво́димо) да́лі;
4)
-води́ть кого-л. в чувство, в сознание, в память – приво́дити, приве́сти́ до па́м’яти, до прито́мности кого́, тверези́ти, отверези́ти, очути́ти, опам’ята́ти кого́. [Це очути́ло тро́хи Корні́я; він підві́вся і махну́в руко́ю (Грінч.). Скі́лькись шкля́но́к холо́дної води́, ви́сипаної йому́ на го́лову привели́ його́ до прито́мности (Крим.)].
-вести́ в восторг, в восхищение кого – ки́нути в за́хват, захопи́ти кого́.
-вести́ кого в уныние – засмути́ти кого́, завда́ти су́му кому́.
-вести́ о отчаяние – в ро́зпач (в)ки́нути кого́, до ро́зпачу дове́сти́ кого́.
-вести́ кого в (крайнее) удивление в изумление – (вели́ким ди́вом, надзвича́йно) здивува́ти кого́.
-води́ть, -вести́ в ужас кого – сповня́ти, спо́внити жа́хом кого́, завдава́ти, завда́ти (и наганя́ти, нагна́ти) жа́ху, страху́ кому́, жаха́ти, вжахну́ти кого́.
-води́ть в негодование – обу́рювати (обу́рити) кого́.
-води́ть в ярость – люти́ти, розлюти́ти кого́, роздрато́вувати, роздратува́ти кого́.
-вести́ кого в тупик, в затруднение, в замешательство – загна́ти кого́ на слизьке́, на лід посади́ти.
-вести́ в краску кого – засоро́мити кого́, завда́ти со́рому, сти́ду кому́.
-вести́ к послушанию – до по́слуху кого́ дове́сти.
-вести́ в порядок что-л. – упорядкува́ти що, лад (поря́док) да́ти чому́, зроби́ти лад в чо́му; срв. Поря́док.
-вести́ в беспорядок что-л. – до бе́зладу дове́сти́, призве́сти́ що, (дела, счета, мысли) заплу́тати (спра́ви, рахунки́, думки́).
-вести́ в хорошее состояние – дове́сти́ до пуття́, наве́сти́ на пуття́.
-вести́ в разорение кого – до руї́ни дове́сти́ кого́.
-води́ть в движение что-л. – дава́ти (да́ти) рух чому́, пуска́ти (пусти́ти) в рух що, дви́гати (двигну́ти) що, да́ти розгі́н чому́. [(Ро́зум) страшну́ маши́ну сю спору́див і вмі́є дви́гати важки́м знаря́ддям (Куліш)].
-води́ть, -вести́ кого к присяге – бра́ти (взя́ти) з ко́го при́ся́гу, відбира́ти (відібра́ти) від ко́го при́ся́гу;
5) дово́дити, дове́сти́, да́ти.

Не -веди́ Господи – не доведи́ Го́споди (Бо́же).
Не -вё́л Бог увидеться с ним – не дав Бог з ним поба́читися.
-ведё́т ли меня Бог побывать в тех местах? – чи дасть мені́ Бог побува́ти в тих місця́х?
6) приво́дити, приве́сти́.

Корова -вела́ телёночкакоро́ва теля́тко привела́;
7)
арифм. – зво́дити, зве́сти́ до чо́го.
-вести́ дроби к одному знаменателю – звести́ дро́би до одного́ знаме́нника.
Приведё́нный
1) приве́дений, припрова́джений;
2) дове́дений, при(з)ве́дений;
3) наве́дений, по́даний.

-ные выше слова – наве́дені попере́ду слова́;
4)
арифм. – зве́дений.
При́пуск
1)
см. Припуска́ние (во всех значениях);
2) при́пуск (-ску), при́пуст (-ту), до́пуск, до́пуст. [У при́пуск (у при́пуст) теля́ пуска́ємо ї́сти (Конгр. п).].

Корова доится с -комкоро́ва до́їться з теля́м.
-пуск скота – спу́ск (-ку) парува́ння худо́би.
К нашему начальнику -ку нет – до на́шого нача́льника до́пусту нема́(є);
3) на́пуск, на́пуст.

Платье сшито с -ком – убра́ння поши́то з на́пуском (з на́пустом);
4)
Бежать в -пуск – бі́гти що-ду́ху. Бежать в -пуски с кем, см. Вза́пуски.
Пыря́ть, пырну́ть
1)
кого чем (напр. ножём) – штирха́ти, штирхну́ти, штирка́ти и штрика́ти, (у)штиркну́ти, (у)штрикну́ти, шпо́ртати, шпортну́ти, (с силой) штирхону́ти, штиркону́ти, штрикону́ти, шпортону́ти, шпиря́ти, шпирну́ти и шпорну́ти, порну́ти, шебену́ти кого́ и кому́ чим в що (напр. ноже́м); (толкать тычком) шту́рхати, штурх(о)ну́ти и што́рха́ти, шторх(о)ну́ти, ширя́ти, ширну́ти, шу́ркати, шурну́ти, ти́кати, ткну́ти, штирма́ вда́рити кого́ в що, чим в що и (при глаголах несов. вида) по чому. [Як штирхону́в кинджа́лом у живі́т (Основа 1861). Раз де́сять, мо́же, я вже наміря́вся його́ штиркну́ти в бік, та ба! не мо́жна (Куліш). Ото́ ба́ба як штрикне́ його́ штиле́м, то так ра́на і є (Рудч.). Він і здригне́, нена́че його́ ши́лом уштрикну́ли (Стор.). Аж застогна́ла, на́че її́ хто ножем шпирну́в у се́рце (Куліш). Шпортнув ноже́м (Лохв.). Прі́ську на́че хто ноже́м шпортону́в при то́му сло́ві (Мирн.). Він його́ як порне́ списо́м (ЗОЮР. I). Як шебену́в його́ ноже́м (Золотон.). Вона́ од зло́сти так штурхну́ла па́лицею в го́рщик, що він переки́нувся (Неч.-Лев.). А він ширя́є ціпко́м по две́рях, – сліпи́й, бач, то й про́бує поперед се́бе (Новомоск.). Я ширну́в у ту ді́жку па́лицею, – аж там полотно́ кра́дене (Новомоск.). Як шурну́ла хруща́ в пи́сок, аж розки́нув кри́ла (Пісня). Він штирма́ вда́рив мене́ під бо́роду па́лицею (Катерин.)];
2) (
бодать) би́ти, коло́ти, шпирну́ти, порну́ти, уда́рити кого́.
Корова -ну́ла рогом, рогамикоро́ва шпирну́ла (порну́ла, уда́рила) ро́гом, рога́ми кого́.
-ться (бодаться) –
1)
возвр. би́тися, коло́тися;
2)
взаим. би́тися, буца́тися.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

КОРО́ВА, чья б корова мыча́ла, а чья б молча́ла чиє б нявча́ло, а чиє б мовча́ло.
ДО́ЙНЫЙ, до́йная коро́ва, (джерело прибутків) фраз. золоте́ дно.
МЫЧА́ТЬ, чья б коро́ва мыча́ла, а чья б молча́ла чиє́ б гарча́ло, а чиє́ б мовча́ло;
мыча́щий що му́кає тощо, ра́ди́й заревти́, му́кало, реву́н, (хто) муги́кало, ми́мря, прикм. реву́чий, ревли́вий, образ. з му́канням.
СЛИЗА́ТЬ, как коро́ва языко́м слиза́ла ще як водо́ю зми́ло.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Корова, коровкакоро́ва, -ви; (имеющая первого теленка) пе́рвістка, -ки; (бесплодная) я́лівка, -ки.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Корова
• Бодливой корове Бог рог не даёт
– якби (коли б) свині роги, то всіх би людей поколола (то б цілий світ виколола). Пр. Якби свині крила, вона б і небо зрила. Пр. Якби свиня роги мала, всіх би людей виколола. Пр. Не дав Бог свині роги, а то б вона всіх людей поколола. Пр. Якби жабі хвіст, усе б поле витолочила. Пр. Не дав Бог жабі хвоста, а то б всю траву потолочила. Пр. Якби на кропиву (на жаливу) не мороз, вона б усіх людей пожалила. Пр. Якби йому довгий хвіст, то сам би собі боки повідбивав. Пр. Шкодив би, та не може. Пр. Не дав Біг свині ріг. Пр.
• Дойная корова
(перен. фам.) – дійна корова, джерело легких прибутків; прибуткове джерело. [Чи я твоя дійна корова, щоб ти мене доїв? Пр.]
• Идёт, пристало, как [к] корове седло
– личить (пристало), як корові (як волові) сідло. Пр. Личить (пристало), як свині наритники. Пр. Так до діла, як свиня штани наділа. Пр.
• Чья бы корова мычала, а твоя молчала
– чия б гарчала, а твоя б мовчала. Пр. Чиє б нявчало, а твоє б мовчало. Пр.
Вертеть
• Вертеть кем
(разг.) – вертіти (крутити, орудувати, верховодити) ким; коверзувати [над] ким. [Вона орудувала царем, як сама хотіла… Стороженко.]
• Вертеть хвостом
(перен. разг.) – крутити(ся); крутити хвостом; викручуватися; крутити-вертіти; і сюди верть, і туди верть. [Крути, верти, нічого не поможе. Пр. І сюди верть, і туди верть, а панові прийшла смерть. Пр.]
• Вертит языком, что корова хвостом
– вертить язиком, як корова хвостом. Пр. Язик у роті — мели що хоті. Пр. Меле, як порожній млин. Пр. Не мели, як пустий млин. Пр. Порожній млин і без вітру меле. Пр. Меле язиком, як вітряком (як на жорнах). Пр. Язик йому на веретені ходить. Пр. Язик йому бігає, як на завісах. Пр.
• Как ни верти
– як не крути (як не верти); хоч круть, хоч верть; крути-верти (круть-верть); хоч так, хоч сяк. [Хоч круть, хоч верть, а тут тобі й смерть. Пр. Крути-верти, треба вмерти. Пр.]
Дойная
• Дойная корова
(перен. разг. ирон.) – дійна корова; прибуткове джерело.
Молчать
• Давайте молчать!; будем молчать!
– мовчім(о)!
• Когда деньги говорят, тогда правда молчит
– де гроші судді, там право в кут. Пр. Де гроші говорять, там ти, розуме, мовчи. Пр.
• Кто молчит, не грешит
– мовчи, глуха, менше гріха. Пр. Мовчи — не пожалкуєш. Пр.
• Кто молчит, тот двух научит
– хто мовчить, той двох навчить. Пр. Хто мовчить, сто навчить. Пр.
• Молчит, как воды в рот набрал
– мовчить, наче (як) води набрав у рот. Пр. Ні пари з уст. Пр. І пари з рота не пустить. Пр. Мовчить, як стіна. Пр. Заціпило йому язик. Пр. Нічичирк, і дух притаїв. Пр. Як овечка: не скаже ні словечка. Пр.
• Самое лучшее молчать
– найкраща (найліпша) річ мовчати.
• Чья бы корова мычала, а твоя бы молчала
– чия б гарчала, а твоя б мовчала. Пр. Чиє нявчало б, а твоє мовчало б! Пр.
Мычать
• Чья б корова мычала, а твоя бы молчала
– чия б гарчала, а твоя б мовчала. Пр. Чиє б нявчало, а твоє б мовчало. Пр.
Приставать
• Идёт, пристало [как] корове седло
Див. корова.
• Не пристало кому (делать что)
– не личить (не випадає, не подоба) (чого робити).
• От своих (от одних) отстал, а к чужим (к другим) не пристал
– від одного берега відстав (відплив), до другого не пристав (не приплив). Пр.
• Пристал как банный лист
Див. банный.
• Пристать кому, к кому (быть к лицу)
(разг.) – личити кому; бути до лиця кому; (іноді) пасувати кому.
• С ножом к горлу пристать
Див. горло.
Черный
• Всё кажется в чёрном цвете
– все видається (здається) чорним кому.
• Называть чёрное белым, принимать чёрное за белое…
– називати чорне білим, брати чорне за біле; з чорного біле робити.
• Одеваться в чёрную одежду
– одягатися в чорне; ходити в чорному; (іноді розм.) ходити чорно.
• Отплатить чёрной неблагодарностью
– відплатити (віддячити) чорною невдячністю (невдякою).
• Представлять, показывать, выставлять… кого, что в [самом] чёрном виде, свете
– подавати, показувати, виставляти кого, що у чорному (у найчорнішому) вигляді, світлі.
• Черна корова, да бело молоко
– чорна корова, а біле молоко дає. Пр.
• Чёрная кошка между ними пробежала
– глек між собою розбили. Пр. Між ними чорт межу переорав. Пр. Договорилися до синього пороху. Пр.
• Чёрным по белому (написано, напечатано)
– чорним по білому; чорне (чорним) по білому (написано, надруковано).

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Бочу́лятолстобрюхая (корова).
Кля́пастарая корова.
Корівчи́наплоховатая корова.
Коро́вакорова.
Корови́накорова, плоховатая корова.
Коро́виця
1)
корова;
2)
место торговли рогатым скотом.
Мерша́нкакорова.
Ми́мка
1)
женщина с атрофированными млечными железами;
2)
корова, не дающая молока.
Ми́ня, -ні – (детск.) корова, вол, теленок.
На́діжнанадежная.
На́діжна коро́вастельная корова.
Нелі́ткакорова, еще не имевшая телят.
Шу́тийбезрогий, безухий, бесхвостый.
Шу́тий соба́ка – безухая собака.
Шу́та коро́вабесхвостая корова.
Шу́тий цап – козел без бороды.
Шу́тий чолові́к – безухий или безволосый человек.
Шу́та коза́ – безрогая коза.
Шу́та ши́я – обнаженная, неприкрытая воротником шея.
Я́лівка, -кинетель, неплодная корова.

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Чья б корова мычала, а твоя бы молчала.
1. Чия б гарчала, а твоя б мовчала.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Барно́ха, -хи, ж. Корова темносѣрой масти. Желех.
Барну́ля, -лі, ж. Корова краснобурой масти. Вх. Лем. 390.
Би́ця, -ці, ж. Дѣтск. корова, теленокъ и вообще рогатый скотъ. О 1861. VIII. 8. Зійшли́ би́ці на ки́ці. Хозяйство пришло въ упадокъ. Фр. Пр. 27. Ум. Бицька, бицінька, бицюня. См. Биня.
Бо́кша, -ші, ж. Корова такого же цвѣта, какъ и бокшій. Желех.
Бочу́ля, -лі, ж.
1) Толстобрюхая корова. Желех.
2) Корова съ бѣлыми боками. Желех. Ум.
Бочу́лочка. Да прийду ж я, гою, на твою обору, ой займу ж я бочулочку до свойого дому. Чуб. V. 1088.
Гони́ця, -ці, ж.
1) Корова во время течки.
2) Сладострастная женщина. Желех.
Дойня́чка, -ки, ж. Корова-дойнячка. Дойная корова. О. 1861. X. 133.
Значи́ти, -чу́, -чи́ш, гл.
1) Мѣтить, намѣтить, дѣлать на чемъ-либо мѣтки, знаки.
Уже я й значив шапку, так все таки крадуть. Лебед. у. Узяв заступ та лопату, пішов ямки значити. ЗОЮР. Н. 87.
2) Показывать признаки беременности (о животныхъ).
Ся коро́ва вже значи́ть. Замѣтно, что эта корова стельная, скоро отелится. Аф. 458.
Кля́па, -пи, ж. Старая корова. Вх. Лем. 425.
Козу́ля, -лі, ж.
1) Маленькая корова съ загнутыми назадъ рогами. Желех. Kolb. І. 65.
2) Насѣк. Cerambyx. Желех.
3) Двойной крючекъ для ловли рыбы. Ум.
Козу́лька.
Корівчи́на, -ни, ж. Плоховатая корова. Корівчина була та стара, дак і загинула.
Коро́ва, -ви, ж. Корова. Піди до льоху, до корови, пт швидче, хаме!.. Шевч. 132. Вийшло сім корів. Опат. Ум. Корі́вка, корівонька, корі́вочка. Корівонька, рику-рику! Рудч. Ск. І. 50.
Корови́на, -ни, ж. Корова, плоховатая корова.
Коро́виця, -ці, ж.
1) Корова.
Пасла ж бо я коровиці, пригнала додому. Грин. III. 685.
2) Насѣк. Oryctes nasicornis. Вх. Пч. І. 7.
3)
рога́та. Насѣк. Hammaticherus cerdo. Вх. Пч. І. 6.
Коров’я́ка, -ки, ж. Корова. Коров’яку продали та п’ять овечат. Г. Барв. 446.
Ли́ска, -ки, ж.
1) Ум. отъ
ли́са. Котику-братіку! несе мене лиска по каменю мосту. Рудч. Ск. І. 27.
2) =
Лиса́к 4. Ой були ми в ліску та поймали лиску чорную та чубатую.
3) Животное съ бѣлымъ пятномъ на лбу: корова, собака и пр. Ум.
Ли́сочка.
Лису́на, -ни, ж. Корова съ бѣлымъ пятномъ на лбу. Желех.
Мерша́нка, -ки, ж. Корова. Желех. Вх. Зн. 35.
Ми́мка, -ки, ж.
1) Женщина, имѣющая одну грудь или обѣ съ атрофированными млечными желѣзами.
2) Корова, доющаяся не на всѣ дойки, или совсѣмъ не дающая молока.
Мимка на одну дойку, на дві, на всі.
Ми́ня, -ні, ж. Дѣтск. Корова, волъ, теленокъ. О. 1862. IX. 119. Знай, миня, стійло. Ном. № 990.
Назі́мкуватиця, -ці, ж. Корова, дающая молоко съ «на́зімком».
Нелі́тка, -ки, ж. Корова, еще не имѣвшая теленка. Вх. Пч. II. 5.
Пе́рвістка, -ки, ж. Первенецъ женскаго пола. Так то вже кохає та пестить Горпина свою первістку, і з рук не спускає. МВ. І. 97. У моєї корови теличка первістка.
2) Родившая первый разъ.
3) Первый разъ отелившаяся корова. Вх. Пч. І. 15. Вас. 197. Ум.
Пе́рвісточка.
Перелі́тка, -ки, ж. Корова, которая телится черезъ годъ.
Часу́нка, -ки, ж. Корова, своевременно случившаяся съ племеннымъ быкомъ. Вх. Зн. 79.
Четверта́ка, -ки, ж. Корова четырехъ лѣтъ. Харьк.
Я́лівка, -ки, ж. Нетель, неплодная корова, корова, не имѣвшая еще теленка. Рудч. Ск. І. 142. Ум. Я́лівочка.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Ма́ня, -ні, ж. В детск. яз.: корова, теленок. Крим.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Коро́ва = коро́ва, здр. — корі́вка, корі́вонька. — До́йная коро́ва = дійна́. — Я́ловая коро́ва = я́лова, я́лівка, ялови́ця, зб. — ялівни́к, через рік тїльна -— переді́йка. — Коро́ва годова́лая (з телям) = пере́лїтка.

Запропонуйте свій переклад