Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 19 статей
Запропонувати свій переклад для «красити»
Шукати «красити» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ва́питькраси́ти, фарбува́ти.
Выкра́шивать, -ся, вы́красить, -ся – малюва́ти, -ся, помалюва́ти, -ся, фарбува́ти, -ся, пофарбува́ти, -ся, краси́ти, -ся, покраси́ти, -ся.
Вы́крашенный – помальо́ваний, пофарбо́ваний, покра́шений (диал. покра́сяний); (в серый, зелёный цвет) пофарбо́ваний (покра́шений) у сі́ре, зеле́не (сі́ро, зе́лено).
Кра́сить, кра́шивать
1) (
покрывать краской) фарбува́ти, краси́ти, малюва́ти. [Фарбува́ти підло́гу (Київщ.)];
2) (
окрашивать) фарбува́ти, краси́ти, (придавать окраску) заба́рвлювати, закра́шувати;
3) (
украшать) краси́ти (-шу́, -сиш), прикраша́ти, закраша́ти, скраша́ти, оздо́блювати кого́, що. [Ли́хо ніко́го не кра́сить (Чуб.). Ваш по́їзд боя́ри кра́сять (Сл. Гр.)].
Кра́шенный – фарбо́ваний, пофарбо́ваний, мальо́ваний, помальо́ваний; заба́рвлений, закра́шений; оздо́блений, прикра́шений.
Кра́ска
1) (
красящее вещество) фа́рба, кра́ска. [Віко́нниці помальо́вані я́сно-си́ньою фа́рбою (Н.-Лев.). Кра́ски мені́ подарува́ли (Комар.)].
-ка акварельная – акваре́льна (акваре́льова) фа́рба.
-ка белая – бі́ла фа́рба, біли́ло, біль (р. бі́лю).
-ка декоративная – оздо́бна фа́рба.
Естественная -ка – приро́дна фа́рба.
Жёлтая -ка – жо́вта фа́рба, жовти́ло, жо́втка.
Зелёная -ка – зеле́на фа́рба, зелі́нка.
Искусственная -ка – шту́чна фа́рба.
Керамическая -ка – машля́к (-ку́).
Клеевая -ка – фа́рба клейова́, кольфа́рба.
Красная -ка – черво́на фа́рба, черві́нка, черво́не краси́ло.
Малярная -ка – фарба́рська (краси́льна) фа́рба.
Масляная -ка – олі́йна фа́рба.
Огнеупорная -ка – вогнетрива́ла фа́рба.
Типографская -ка – друка́рська фа́рба.
Растительная -ка – росли́нна фа́рба.
Сухая -ка – суха́ фа́рба.
Скоровысыхающая -ка – скоросо́хла фа́рба.
Синяя -ка – си́ня фа́рба, сини́ло.
Эмалевая -ка – ема́льова (склицюва́та) фа́рба.
-ка для позолоты – золоти́ло.
-ка яичная – яє́чна фа́рба, те́мпе́ра.
Писать, написать -ми – малюва́ти, намалюва́ти.
-ми вырисовывать – вимальо́вувати, ви́малювати, (о мног.) повимальо́вувати.
Расписывать, расписать -ми – обмальо́вувати, обмалюва́ти, помалюва́ти, (о мног.) пообмальо́вувати;
2) (
цвет) ба́рва, ко́лір (-льору). [Де ти бере́ш такі́ пи́шнії ба́рви, кольо́ри блиску́чі (Мирн.)].
Светлые, тёмные -ки – ясні́, те́мні ко́льори;
3) (
румянец) кра́ска, рум’я́нець (-нця). [Кра́ска со́рому ки́нулася в обли́ччя Лаго́вському (Крим.)];
4)
см. Кра́шение.
Отдать платье в -ку – відда́ти вбра́ння краси́ти (фарбува́ти).
Мороси́ть – мра[я]чи́ти, імжи́ти, м(и)ги́чити, мотроши́ти, мра́[я́]кою сі́ятися. [Сього́дні покрі́влю краси́ти не мо́жна, бо мрачи́ть (Звин.). Дрібни́м доще́м-мря́кою сі́ється десь у далині́ над моги́лами (Васильч.)].
На дворе -си́т – надво́рі мра[я]чи́ть (імжи́ть, м(и)ги́чить, мотроши́ть).
Дождь -си́т – до́щик мра[я]чи́ть (імжи́ть, сі́є, мра́[я́]кого сі́ється). [Осі́нній до́щик мрячи́в, на́че з си́та сі́яв (Кониськ.). Ой, у саду́ дрі́бен до́щик імжи́ть (Метл.). З не́ба сі́яв дрібне́нький до́щик і ні́жним холодко́м осіда́в йому́ на обли́ччя (Коцюб.)].
Насанда́ливать, насанда́лить – бразолюва́ти, набразолюва́ти, сантали́ти, насантали́ти, краси́ти, покраси́ти, ви́красити, фарбува́ти, пофарбува́ти, нама́щувати, намасти́ти бразолі́єю (санта́лом) що.
-лить нос, см. ниже Насанда́литься 2.
Насанда́ленный – набразольо́ваний, насанта́лений, покра́шений, ви́крашений, пофарбо́ваний, нама́щений бразолі́єю (санта́лом).
-ться
1) бразолюва́тися, бу́ти бразольо́ваним, набразольо́ваним
и т. п.;
2)
-литься – наду́длитися, наджули́тися; см. Напи́ться 2 (под Напива́ться).
Окра́шивать, окра́сить – ((вы)красить что) краси́ти, покраси́ти, ви́красити, малюва́ти, помалюва́ти, фарбува́ти, пофарбува́ти, (придать окраску, цвет) забарвля́ти, заба́рвити; (кругом) обкра́шувати, обкраси́ти, закра́шувати, закраси́ти, обмальо́вувати, обмалюва́ти, обфарбо́вувати, обфарбува́ти. [Со́нце промі́нням краси́ло гре́бні сні́гу. Труну́ (гроб) збудува́ли ще й обмалюва́ли].
-шивать, -сить крышу пол, двери, столыкраси́ти (покраси́ти, ви́красити), фарбува́ти (пофарбува́ти), малюва́ти (помалюва́ти) дах, підло́гу, две́рі, столи́.
-шивать, -сить материю, платьекраси́ти, по[ви́]краси́ти, фарбува́ти, по[ви́]фарбувати мате́рію, оде́жу.
-сить волосы – пофарбува́ти (несов. фарбува́ти) воло́сся. [Воло́сся я не фарбува́ла, па́ні (Л. Укр.)].
Окра́шивать, -сить в белый цвет – біли́ти, побіли́ти, (в жёлтый) жовти́ти, пожовти́ти, (в зелёный) зелени́ти, позелени́ти, (в красный) червони́ти, почервони́ти [Со́нце хви́лю червони́ть (Шевч.)], (в синий) сини́ти, посини́ти, (в чёрный) чорни́ти, почорни́ти, ви́чорнити и т. д. или краси́ти, покраси́ти (фарбува́ти, пофарбува́ти) в (и на) бі́ле, жо́вте, зеле́не, черво́не и т. д. Окра́шенный – покра́шений, ви́крашений, закра́шений чим и що [Леге́нди, закра́шені у густу́ ба́рву кро́ви (Л. Укр.). Письме́нство закра́шене грома́дськими інтере́сами (Єфр.)], помальо́ваний, пофарбо́ваний, обкра́шений, обмальо́ваний, обфарбо́ваний; побі́лений, почо́рнений, поси́нений и т. д., или пофарбо́ваний (по[ви́]кра́шений) у (на) бі́ле, жо́вте, зеле́не, черво́не и т. д.
Покра́ска – фарбува́ння.
Производить -ку – фарбува́ти, малюва́ти, краси́ти.
Прокра́шивать, -ся, прокра́сить, -ся
1) фарбува́ти, -ся, пофарбува́ти, -ся, краси́ти, -ся, покраси́ти, -ся; (
глубоко, насквозь) профарбо́вувати, -ся, профарбува́ти, -ся, прокра́шувати, -ся, прокраси́ти, -ся;
2) (
известное время) профарбува́ти, прокраси́ти (яки́й час).
Прокра́шенный – пофарбо́ваний, покра́шений (оди́н раз); профарбо́ваний, прокра́шений.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Красить, кращивать – фарбува́ти, -бу́ю, -бу́єш, краси́ти (крашу́, краси́ш).
Окрашивать, окрасить – обфарбо́вувати, обфарбува́ти, краси́ти, покраси́ти.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Краси́ти
1)
делать красивым, украшать;
2)
красить, окрашивать.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Краси́ло, -ла, с. Красная краска. Та й купили білила, ще й чорного чорнила, червоного красила: дідам бороди білити, хлопцям пояси красити, дівчатам запаски чорнити. Грин. III. 95. Ив. 81.
Краси́ти, -шу́, си́ш, гл.
1) Дѣлать красивымъ, украшать.
Лихо нікого не красить. Чуб. І. 26З. Ой рясна красна калинонька в лузі, рясніше-красніше ваш поїзд! Ваш поїзд бояре красять. ХС. XII. 428.
2) Красить, окрашивать.
Да пішов дощик краплистий, да уродив черчик черчистий, да не вміла Маруся носити, да не вміла красити. Мет. 233.
3)
рід. Свадебный обычай въ понедѣльникъ: перевязывать женщинамъ волоса красными нитками по полученіи извѣстія о цѣломудріи новобрачной. Красять рід, шо хороша молода. Мил. 125.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Кра́сить, ся = 1. кра́си́ти, ся; малюва́ти, розмальо́вувати, фарбува́ти (С. Ш.), як якою фарбою — біли́ти, жовти́ти, зелени́ти, сини́ти, червони́ти, чорни́ти і т. д. — Мити, білити — завтра Великдень. н. пр. — Ой Днїпре мій, Днїпре! Багато ти, батьку, у море носив шляхетської крови... Червонив ти синє, та не напоїв. К. Ш. 2. кра́сити, скраша́ти. – Такі воли увесь гурт скрашають. С. Л.
Окра́сить, окра́шивать, ся = обкра́си́ти, покра́си́ти, охварбува́ти, обмалюва́ти, червоним — обчерво́нити, ви́червонити, почерво́нити, синїм — посини́ти, жовтим — пожовти́ти і т. д., кра́сити, обкра́шувати, обмальо́вувати, червони́ти, сини́ти, жовти́ти, ся і т. д.
Пане́ль = 1. пла́нка. — Треба вже однаково і планки з підлогою красити. 2. пі́шоход. — У Київі пішоходи, наче стіл. — У людей і на пішоходах рівнїш, нїж у нас у хатї. Кн.
Разукраша́ть, разукра́сить = з’украша́ти, краси́ти, оздобля́ти, з’укра́си́ти, оздо́бити, квітками — квітча́ти, росквітча́ти, у(в)квітча́ти, заквітча́ти, золотом – роззоло́чувати, роззолоти́ти, обзолоти́ти, гаптуванням — розгаптува́ти, мережками — мере́жати, розмере́жувати, розмере́жати, гвіздками — розцьвяхува́ти, багато — пооздо́блювати, порозкві́тчувати, пообмере́жувати, порозцьвяхова́ти. — Дощі землю з’орошають, травою встилають, а квітами з’украшають. н. п. — Оздоблений гальопами. С. З. — Весна землю рястом уквітчала. К. Ш.
Санда́лить, насанда́лить = кра́си́ти, накра́си́ти бразолїєю.

Запропонуйте свій переклад