Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 80 статей
Запропонувати свій переклад для «красний»
Шукати «красний» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Дуб – дуб; ум. дубо́к (р. -бка), дубо́чок (р. -чка), ду́бчик, ду́бонько; ув. дуба́ка, дуб’я́ка, дуби́ще, дуба́р (р. -ря́). [Дубарі́ товстеле́зні]; соб. дуб’я́. [Страшне́ дуб’я́ го́рдо повиганя́ло свої́ го́лови вго́ру (Мирн.)].
Молодой дуб – дубча́к, дубе́ць (р. -бця).
Дуб, на котором листва держится зимой в сухом видекра́сний (глухи́й) дуб.
Озимый д. – ози́мий дуб, осіньчу́к.
Дуб вечно зелёный (пробковый) – не́линь (р. -ня).
Дуб колючий – па́дуб.
Изя́щный – го́жий, кра́сний, чепурни́й, вибо́рний, зг[ґ]ра́бний, дола́дний, (художественный) майсте́рний, худо́жній, (элегантный) елега́нтний. [Ой там ї́хав коза́к го́жий, ще й на ли́ченько хоро́ший (Пісня). Все найкра́щеє, чим володі́ла пе́рська літерату́ра, поз’явля́лося тоді́ в го́жих пере́кладах на осма́нське (Крим.). Вона́ не така́ га́рна, як го́жа (Звин.). Вдягла́ся, іде́ – така́ чепурна́ (Звин.). Я до́вго не міг забу́ти струнко́ї зґра́бної по́статі (Грінч.). Згра́бні ба́шти і ба́шточки Воронцо́вського па́лацу (Кон.). Віно́чки вихо́дили в неї зграбне́нькі та маню́сенькі, мов для короле́ви е́льфів (Л. Укр.)].
Довольно -ный – го́женький, красне́нький таки́, чепурне́нький таки́ и т. д. -ная литература – кра́сне письме́нство. [Тво́ри кра́сного письме́нства (Єфр.)].
-ная обувь, -ное платье – елега́нтне, кра́сне, чепурне́, (зап.) форе́мне взуття́, вбрання́.
-ная женщина – го́жа, кра́сна жі́нка.
-ные искусства – кра́сні мисте́цтва.
-ные работы, изделия – майсте́рні (худо́жні) пра́ці, ви́роби.
-ные манеры – елега́нтні мані́ри.
-ный вкус – вибо́рний смак.
-ный слог – вибо́рний, добі́рний, дола́дний, елега́нтний стиль.
Краси́вый – га́рний, кра́сний, хоро́ший, краси́вий, (зап.) фа́йний, (о внешности ещё) вродли́вий, го́жий, приго́жий, чепурни́й, красови́тий, красі́тний, ло́вкий, (фамил.) бра́вий; см. Приго́жий; (прелестный, пленительный) чарівни́й, ле́пський, (привлекательный) прина́дний, прива́бний, сподо́бний, (щеголеватый) чепурни́й, чупа́рний. [Га́рна, як кві́тка гайова́ (Номис). Я знав, що є у нас в селі́ дівча́та га́рні, що ся хоро́ша, а ся кра́ща (М. Вовч.). Кра́сна тео́рія гово́рить у йо́го одно́, а при́кра пра́ктика вимага́є зо́всім и́ншого (Єфр.). Же́сти його́ такі́ вимо́вні і краси́ві (Крим.). Не роди́сь бага́тий та вродли́вий, а роди́сь при до́лі та щасли́вий (Номис). Така́ кра́сна, коби ро́жа, як топо́ля така́ го́жа (Пісня). Сху́дле чепурне́ обли́ччя було́, як біль, бі́ле (Грінч.). Ло́вка молоди́чка (Полт.). Вдо́вине ли́чко красови́те (М. Вовч.). Ой, пани́чу, пани́ченьку, га́рний, бра́вий на ли́ченьку! (Пісня). А ле́пський, ка́жуть, го́род (Мирн.). Кому́ то вже така́ кра́ля не сподо́бна бу́де! (М. Вовч.)].
Более -вый – кра́щий. [Така́ ді́вка, кажу́, що кра́щої в селі́ нема́: бі́ла, по́вна, ті́ло ні́жне, як па́нночка (Сторож.)].
Самый -вый – найкра́щий.
Удивительно -вый – га́рний напро́чуд, га́рний на ди́во (на про́диво). [Ви́шию лишень я йому́ по́душку га́рну на про́диво (Н.-Лев.). Ха́йка була́ напро́чуд га́рна з лиця́ (Н.-Лев.)].
-вый, как картина – га́рний, як намальо́ваний (як мальо́ваний, як напи́саний). [А що вже га́рна! Як намальо́вана (Н.-Лев.). Ой одда́йте мене́ та за пи́саря, щоб я була́ молода́, як напи́сана (Грінч.). Йде було́ собі́, як мальо́вана (М. Вовч.)].
-вый собой, лицом – га́рний із се́бе, красови́тий із се́бе, га́рний з лиця́, на красу́ га́рний, на вро́ду га́рний. [Обо́є молоді́, га́рні із се́бе (Грінч.). Він був не ду́же то красови́тий із се́бе (Яворн.)].
Становиться, стать более -вым – кра́щати, покра́щати, краси́ набира́тися, краси́ набра́тися, гарні́шати, погарні́шати, чепурні́шати; срвн. Хороше́ть, Похороше́ть. [Лице́ стає́ мрі́йне, кра́щає (Васильч.). По́ки Явту́х, ріс та краси́ набира́вся (Свидн.). Вона́ вдво́є покра́щала (Н.-Лев.)].
-вым делать, придавать красу, см. Кра́сить 3.
Не родись -си́в, а родись счастлив – не роди́ся кра́сен, а роди́ся ща́сен (Приказка).
Кра́сный
1) (
о цвете) черво́ний, (поэт., устар.) черве́ний, черле́ний. [Черво́на кали́на. Черво́не вино́ (Гол.)].
Ярко -ный – яскра́во-черво́ний, жи́во-черво́ний, при́кро-черво́ний. [Гу́би жи́во-черво́ні (Свидн.). Ху́стка така́ при́кро-черво́на, аж о́чім боляче́ диви́тися на не́ї (Харківщ.)].
Тёмно -ный – вишне́вий, буряко́вий.
Кроваво -ный – крива́во-черво́ний, кро[и]ва́вий.
Золотисто -ный – черво́но-золоти́й.
Коричнево -ный – (о цвете глиняной посуды) червінько́вий (Вас.).
Окрашивать, окрасить чем-либо -ным – червони́ти, почервони́ти, зачервони́ти. [Кров червони́ла па́льці і стіка́ла на зе́млю (Коцюб.)].
Окраситься чем-либо -ным – зачервоні́ти, почервони́тися. [Ру́ки почервони́лися ви́шнями (М. Грінч.)].
Окрашенный -ным – почерво́нений, зачерво́нений. [Зачерво́нені твоє́ю кро́в’ю (Куліш)].
-ное знамя – черво́ний пра́пор.
-ный цвет – черво́ний ко́лір (-льору).
-ная площадь – черво́ний майда́н, черво́на пло́ща.
-ная нить (иноск.) – черво́на ни́тка.
-ный петух – черво́ний пі́вень.
Пустить -ного петуха – пусти́ти черво́ного пі́вня, підпали́ти.
-ный (хвойный) лес – бір (р. бо́ру), шпилько́вий ліс.
-ная лоза, см. Краснота́л.
-ное дерево – черво́не де́рево, маго́нь (-го́ню).
-ная строка (в книге, рукописи) – нови́й рядо́к, абза́ц.
Начните с -ной строки – почні́ть з ново́го рядка́.
-ное яичко – кра́шанка, черво́не яє́чко;
2) (
о политич. убежден., партиях) черво́ний.
-ная армия, гвардия – черво́на а́рмія, гва́рдія;
3) (
красивый, прекрасный) кра́сний, (кратк. форма) кра́сен (-сна, -сне). [Сві́те мій я́сний, сві́те мій кра́сний, як на то́бі тя́жко жи́ти (Пісня). Ой рясна́, красна́ в лу́зі кали́на, а ще красні́ша у Петра́ дочка́ (Колядка). Я́сен та кра́сен світ мені́ став, як його́ покоха́ла (М. Вовч.)].
-ная девица – кра́сна ді́вчина (ді́вка, па́нна), (в песнях и обрядах) кра́сна діви́ця. [На горо́ді верба́ ря́сна, а в хати́ні ді́вка кра́сна (Пісня). Зоря́-зоряни́ця, кра́сная діви́ця (Пісня)].
-ный молодец – до́брий молоде́ць. [Гей чого́, хло́пці, до́брі моло́дці, чого́ смутні́-невесе́лі? (Пісня)].
-ное лето – кра́сне лі́то.
-ное солнышко – ясне́ (кра́сне) со́нечко.
-ная горка – про́води́ (-ві́д и (реже) -дів), провідни́й ти́ждень. [Весі́лля бу́де на провідно́му ти́жні (М. Грінч.)].
-ный поезд – весі́льний по́їзд.
-ные дни – ясні́ (кра́сні) дні, (переносно ещё) розко́ші (-шів).
Прошли мои -ные дни – мину́ли(ся) мої́ ясні́ дні, мину́ли(ся) мої́ розко́ші.
Чем твоя жизнь -на́? – чим твоє́ життя́ кра́сне (га́рне)?
Не -на́ моя жизнь – сумне́ (невесе́ле) моє́ життя́.
-ное словцо – до́теп (-пу), доте́пне, при́кладне сло́во.
Он так и сыпет -ными словцами – він так і си́пле до́тепами.
Прибавить для -ного словца – доки́нути, щоб дотепні́ш було́, прибреха́ти.
-ный двор – двір (р. дво́ру).
-ная изба – світли́ця.
-ный угол – по́куття (-ття), по́куть (-ті).
Сидеть в -ном углу – сиді́ти на по́кутті; (о женихе с невестой) сиді́ти на поса́ді.
-ное окно – поку́тнє́ вікно́.
-ное крыльцо – пере́дній ґа́нок (-нку).
-ный зверь – хутряни́й (смуха́тий) звір.
-ная рыба – безко́ста, хрящова́ ри́ба, білори́биця.
-ный товар – панськи́й крам, -ські́ мате́рії, мануфакту́рна крамина́.
-ный ряд – крамни́й ряд, торг мате́ріями, мануфакту́рні крамни́ці.
Не -на́ изба углами, -на́ пирогами – хоч нема́, де й сі́сти, аби́ було́ що з’ї́сти (Приказка).
Это -ная цена – це кра́сна ціна́ (найви́ща, найбі́льша ціна́).
Долг платежём -сен – лю́биш позича́ти, люби́ й віддава́ти; яке́ дав, таке́ взяв (Приказки);
4)
-ный корень, бот. Anchusa officinalis L. – волови́к, воло́вий язи́к, медуни́ця, медуни́чник, красноко́рінь, рум’я́нка, рум’я́нчик.
Красови́тый – красови́тий, кра́сний; см. Краси́вый.
-тая весна – кра́сна весна́.
-тый денёк – го́жа дни́н(к)а.
Отли́чный
1) (
разный) відмі́нний, відмі́тний від чо́го чим, опрі́чний від чо́го.
Этот предмет -ли́чен от других своим видом – ця річ відмі́нна від и́нших свої́м ви́глядом (що-до сво́го ви́гляду);
2) (
превосходный) чудо́вий, ду́же га́рний, прега́рний, ва́жний, добря́чий, до́брий, добре́нний, (с виду) кра́сний. [Кра́сна карто́пля. Кра́сний торг (торговля). Ва́жний, добре́нний ове́с. До́брі ко́ні. Добря́че вино́].
-ный музыкант – чудо́вий (ду́же га́рний) музи́ка.
-ный человек – чудо́ва, ду́же га́рна люди́на.
-ные дарования – чудо́ві зда́тності, чудо́ва, прега́рна кебе́та.
-нейшим образом – любі́сінько.
II. Пол – (род муж. или жен.) стать (-ти), рід (р. ро́ду), по́ле. [Жіно́чій ста́ті не ли́чить таке́ виробля́ти. Лю́ди – ті́льки чолові́ча стать (Свидн.). Зака́зано було́ приво́зити на Січ жіно́чий рід (Куліш). А з яко́го по́ля: з жіно́чого чи мужи́чого?].
Население обоего по́ла – лю́дність обо́х ро́дів.
Женский пол (соб.) – жіно́ча стать (жіно́цтво, жіно́та).
Мужеский пол (в противопол. женскому) – чолові́ча стать, чолові́цтво, парубо́цтво. [Кому́ що́ ла́се, а їй парубо́цтво].
Падкий к женскому по́лу – охо́чий (ла́сий) до жіно́цтва.
Прекрасный пол – га́рний (кра́сний) рід, бі́ла че́лядь. [Ні в чі́м бу́де між бі́лу че́лядь піти́ погуля́ти. Ту́рки воюва́ли, бі́лу че́лядь забира́ли (А. Д.)].
Сильный пол – ду́жий рід, чолові́цтво.
Преизя́щный – ду́же га́рний, ду́же кра́сний, (изысканный) ду́же вибо́рний; см. Изя́щный.
Прекра́сный
1) ду́же черво́ний;
2) прекра́сний, (ду́же) кра́сний, прега́рний, ду́же га́рний, прехоро́ший, чудо́вий, пречудо́вий, пречу́дний, препи́шний, пи́шний, (
красивый) вродли́вий, го́жий, (полон.) слі́чний; срв. Превосхо́дный, Отли́чный. [Ти, ді́вчино, ти прекра́сна (Грінч. III). Прекра́сна доро́га веде́ на майда́н (Франко). Юна́к прекра́сний (М. Вороний). Прекра́сне життя́ (Єфр.). Кра́сне со́нце. Кра́сний світ. Кра́сний Ки́їв. Кра́сне сло́во. Кра́сна тео́рія (Єфр.). Кра́сні мрі́ї (Л. Укр.). Не роди́ся кра́сним, а роди́ся ща́сним. Кра́сна ми́ла. Прега́рні но́чі. Прега́рна кни́жка. Ро́жі прехоро́ші (Л. Укр.). Чудо́ве оповіда́ння. Чудо́ва ба́йка (сказка), чудо́ва кни́жка. Пи́шне обли́ччя (Грінч.)].
-ный поступок – прекра́сний, га́рний вчи́нок.
В одно -ное утро – одно́го прега́рного ра́нку.
В один -ный день – одно́ї га́рної (кра́сної) дни́ни. ное – прекра́сне, прега́рне (-ого).
Идеал -ного – ідеа́л прекра́сного (прега́рного).

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Время – час, пора, година, момент, період, епоха, доба, часина, тривалість, час-пора, часина, (устар.) діб (ж. р.) (р. доби):
а в это время – а (аж) в цей (під цей) час; а (аж) тут;
благоприятное, удобное время – [добра] година; сприятлива година; добра нагода, слушний (нагідний) час;
было время когда – був час (були часи, була пора) коли;
в более отдалённые времена – за давніх часів, у давніших часах;
в давние, древние времена – давніми часами (за стародавніх часів, давніх часів, у давні часи), давньою порою, у давні давна (віки), за давніх-давен (за давнього давна), у [давню] давнину (у [давній] давнині), давниною, за старожитних часів, застародавна; за давнього часу;
в данное время – [в] цей час, тепер;
в другое время – иншим часом, в инший час, в инші часи; иншим (другим) разом;
в зимнее время – зимової пори (доби), узимі (узимку, зимою);
в какое время – якого часу (у який час), у яку годину, коли; в яку пору;
в короткое время, за короткое время – за малий (за короткий) час, не за великий (за невеликий) час, за малу часину (годину);
в летнее время – літньої пори (доби), літнього часу, улітку, влітку (уліті, вліті, літком, літом);
в лучшие времена – за кращих (за ліпших) часів, у кращі (у ліпші) часи;
в любое время – будь-якого часу (у будь-який час), першого-ліпшого часу (першої-ліпшої часини), кожного часу, коли хочете, коли завгодно;
в любое время суток – цілодобово;
в настоящее время – тепер (иногда разг. тепереньки, теперечки), теперішнім часом (за теперішніх часів), нині; у наш час, у цей час, зараз, нині, за нашого часу; на теперішній час;
в настоящее время, когда… – тепер (нині), коли;
в наше время – за нашого часу (за наших часів), за наших днів, за нас;
в недавнее время – за недавніх часів (недавніми часами), недавно;
в непродолжительном, скором времени – незабаром (невзабарі), незадовго (иногда невдовзі, невзадовзі), через (за) недовгий час, небавом (иногда разг. незабавки, незабаром), затого, (лок.) ускорості (ускорах);
в ночное время – уночі, нічною порою (добою), нічної доби, нічного часу, о нічній порі; (устар.) вночішнього часу;
в обеденное время – в обід (обіди), під (в) обідню пору (об обідній порі), обідньої доби (в обідню добу), в обідню годину;
во время, во времена кого, чего – за кого; за чого; за часів кого, чого; під що; під час чого; попри що; серед чого; при чому; (передається ще й орудним відмінком);
во время жатвы – у (під) жнива, під час жнив, жнивами;
во время новолуния (первой четверти) – на молодику (на молодиці), (изредка) на нову;
во время оно, во времена оны (устар.) – во врем’я оно;
во время поста – постом;
во время сна – під час сну, спавши, (разг.) упереспи (упересипи);
во все времена – за всіх часів, у всі часи, на всі часи;
во всякое время – повсякчас, повсякчасно, в усякий (у всякий) час, в усяку пору (годину), коли б не було; в усі часи; завжди; (изредка устар.) на всяку діб;
в одно время – заразом; одночасно;
в одно и то же время – за одним заходом; одночасно; водночас;
в определённое время – у певний (визначений) час, певного часу; за певний, визначений час; (в опред. сроки) певними термінами, певними речінцями;
во сколько времени? – о якій годині?;
[в] первое время – на початку, спочатку, перший час, на перших порах, спершу;
[в] последнее время – останнім часом (останніми часами), останнього часу (в останній час); в останні часи;
в прежнее время, в прежние времена – за попередніх часів (давніших колишніх), попередніми часами, давніших літ, перше, (иногда разг.) упершені (упервині), попереду, давніш, давніше, раніш, раніше, передніш, передніше; (вульг.) допреж сього, спрежду;
в рабочее время – у робочий (у робітний) час, в [під] робочу (робітну) пору, під робочий (робітний) час, робочої (робітної) пори, робочою (робітною) порою;
временами и дурак правду говорит – як коли й дурне правду тне (Пр.); на премудрих часом чорт їздить (Пр.); і на мудрім дідько на Лису гору їздить (Пр.);
временами нужно… – часами (деколи) треба…;
время абсолютное – час абсолютний;
время боронования – волочінка;
время будущее – час майбутній, прийдешній;
время, в которое жили деды – дідівщина, дідизна;
время возки копен, хлеба с поля – возовиця, коповіз;
время вставания – устанок;
время выдержки (техн.) – тривалість витримування;
время всему научит – час усього навчить; час — найкращий учитель;
время все раны лечит – час усе лікує (Пр.); час всі рани гоїть (Пр.); збіжить вік – ото тобі й лік (Пр.);
время года – пора (доба, відміна) року;
время — деньги – час — то гроші; година (час) платить, година (час) тратить (Пр.); не товар платить, а час (Пр.);
время до восхода солнца – досхідна пора (доба);
время дообеденное – задобіддя, задобідня година;
время жатвы – жнива;
время золотое (молодые счастливые годы) – золота пора, золотий (красний) час, золоті (красні) роки (літа), красна молодість;
время идёт – час минає (збігає, плине);
время идёт быстро – час швидко минає (упливає), час лине [хутко, прутко];
время испытания (техн.) – тривалість випробування;
время, когда весной снег тает – відталь;
время, когда греет солнце (разг.) – вигріви;
время, когда ложатся спать – час, коли лягають спати, (разг. давн.) ляги (лягови, обляги, лягмо), (нареч.) улягом, облягома;
время, когда пасётся скот – пасовиця;
время кончилось (истекло) – час збіг, строк (термін) скінчився (минув, вийшов);
время косьбы (косовица) – косовиця;
время летит – час лине (летить, біжить), (образн.) час не змигнеться, (груб.) час чухрає;
время между весною и летом – залітки;
время не ждёт (не терпит, не стоит) – час не жде (не чекає, не стоїть, не триває), час тіснить;
время опадання листьев (листопад) – листопад, (иногда) падолист;
время от времени, от времени до времени – від часу до часу (час від часу, зрідка з часу до часу), часом (часами), час до часу, (зрідка) коли-не-коли; иноді, инколи; спорадично;
время пахания, пахоты – оранка;
время после зимы, когда ещё возвращаются зимние явления – відзимка;
время послеобеденное – пообідній час; сполуденок;
время поступления бумаги – час вступу паперу;
время перед вечером, под вечер, предвечерье – підвечірок (підвечір), підвечір’я (надвечір’я, надвечірок);
время перед жатвой, перед сбором нового хлеба – час перед жнивами, перед збором нового хліба, переджнив’я, (устар.) переднівок;
время перед обедом, предобеденное время – передобідній (передобідяний) час, передобідня пора (година, часина), передобіддя (переобідок) надобіддя;
время покажет – час покаже, з часом буде видно, з часом побачимо;
время полуденное приближается – (разг.) береться під обіди;
время появления первого льда – перволіддя;
время предрассветное, рассвет – досвіт, досвіток, досвітній час, досвітня година (доба, пора);
время прибавочное (для работы) – надробочий час;
время приближается, приближалось к полночи – доходить, доходило до півночі, береться, бралося (добирається, добиралося) до півночі, наближається наближалася північ;
время придёт — слезы утрет – час мине – сльози зжене (Пр.);
время прошлое, давно минувшее – час минулий (давній, давноминулий), давні (минулі) часі, давня давнина;
время работает на нас – час працює на нас;
время релаксации (техн.) – тривалість релаксування;
время роения пчёл – рійба (ройовиця);
время рождения овец – обкіт (р. -коту);
время сгребания сена – гребовиця;
время скоро проходит – час швидко упливає;
время собирания мака – макотрус;
время суток – час доби;
время терять – гаяти час, марнувати час;
время тянется долго – час тягнеться (спливає) довго;
время удара (техн.) – тривалість удару;
время упущено – упущено (пропущено) час (насм.) пора перепорилася (перепоріло); (устар.) проминуто час;
время успокоения (техн.) – тривалість заспокоєння;
в свободное время – на дозвіллі, вільного (гулящого) часу, вільним (гулящим) часом, у вільний (гулящий) час, на [по]гулянках (гулянками), гуляючи;
в своё время – свого часу (у свій час, іноді за свого часу); у належний час; (своевременно) своєчасно; на свій час;
всё время (разг.) – увесь (весь) час, усе, одно, повсякчас [годину], раз у раз (раз по раз);
всему своё время – на все свій час, усьому свій час;
в скором времени – незабаром, скоро, невдовзі;
в старое время – за старих часів, у старовину, за давніх часів (за давнього часу), у давнину;
всякому овощу свое время – усякий овоч має свій час (Пр.); порою сіно косять (Пр.); не тепер по гриби ходити: восени, як будуть родити (Пр.); кусає комар до пори (Пр.); тоді дери луб’я, як дереться (Пр.);
в течение… времени – протягом… часу;
в течение некоторого времени – протягом якогось часу;
в течение непродолжительного, некоторого времени – не за великий час, протягом недовгого часу; протягом якогось часу; за якийсь час;
в то время – того часу (в той час, під той час, тим часом, тими часами, за тих часів), на той час (на ту пору, о тій годині), за тієї години, [саме] тоді, тією добою (тієї доби); тоді;
в то время как… – тоді як, тимчасом як…; у той час як (коли)…; як; тоді, коли; тоді; того часу; під той час; тими часами; на той час; на ту пору;
в то же [самое] время – одночасно (рівночасно), в той-таки час (в той самий час), заразом, водночас (воднораз), (иногда) за одним заходом;
в условленное время – умовленої години, як умовлено;
в хорошее время (пока было хорошо) – за доброго часу, за добра;
выбрать время – вибраги годину (часину), улучити (спобігти) годину (час, часину);
выиграть время – вигадати час;
в это время – у (під) цей (під теперішній) час, у цю пору (в ці пори, о цій порі, тим часом); сей (цей) час; тут;
давать, дать время на что – давати, дати (надавати, надати) час на що;
делу время, потехе час – коли почав орати, так у сопілку не грати (Пр.); попрацюй влітку, відпочинеш взимку (Пр.); іди в гості сміло, як не жде дома діло (Пр.);
для своего времени – [як] на свій час; [як] для свого часу; під цей час; до времени;
до поры до времени – до часу, до пори, до часу, до якогось (до котрогось, до певного) часу, поки (доки) що; до слушного часу; до слушної нагоди; (устар.) покіль що;
до времени, прежде, раньше времени – передчасно (дочасно), перед часом (до часу), без часу, завчасно (завчасу), без пори;
долгое время – довгий (великий) час;
до настоящего (сего) времени – досі, до цього часу, дотепер, донині;
до недавнего времени – донедавна, до недавнього часу;
до недавнего времени бывший (существовавший) – донедавній;
до позднего времени (до поздней поры) – до пізнього часу, до пізньої години (пори), допізна;
до последнего времени – до останнього часу, донедавна; дотепер;
до сего времени (книжн.) – до сього (до цього) часу, досі;
до сего времени (до настоящего времени) бывший (существовавший) – дотеперішній (досьогочасний);
до того времени – доти, до того часу; (иногда) дотіль, дотиль, (диал.) дотля;
до того времени бывший (существовавший) – дотогочасний;
ей время выходить замуж – їй час іти заміж (дружитися, віддаватися), вона вже на відданні, вона вже на порі (у порі);
ему время (пора) жениться – час йому женитися (дружитися, одружуватися), він уже на порі (у порі), він уже на оженінні, він уже дохожалий (доходжалий), (лок.) він уже на стану став, (образн.) він уже під вусом, він уже підвусий;
если позволит время – якщо (коли) матиму час, якщо матиму коли; як буде коли;
есть время – є час; є коли;
за отсутствием времени – за браком часу; через брак часу; не мавши (не маючи) часу;
засекать, засечь время – відмічати, відмітити (реже заміча́ти, замі́тити, рус. засікати, засікти) час;
знай время и место – знай своє місце й час;
и до настоящего времени – і досі, і донині; й дотепер; і до цього (до теперішнього) часу;
идти с духом времени – іти з духом часу; потрапляти часові;
имел время – мав час; мав коли (мені) було коли;
имею время – маю час; у мене є час; маю коли; [мені] є коли;
иное время — иное бремя – що вік, то інший світ (Пр.);
как раз в то время – саме тоді; саме під (в) той час;
как раз в это время – саме тепер; саме тоді; саме під (в) цей час; під (в) той час; саме;
ко времени – вчасно, упору (впору);
короткое время – малий час; часочок; часинка; мала часина;
к тому времени – на той (під той) час; до того часу; під (на) ту пору;
летнее время – літо;
мне теперь не время – [тепер] я не маю часу; [тепер] мені нема коли; [тепер] мені ніколи;
на будущее время – надалі; на дальший час; на майбутнє; (иногда) на потім; (устар.) на потомні часи;
наверстать потерянное время – надолужити втрачений (страчений, згаяний, загаяний) час;
на вечные времена – на вічні часи; на безвік; на (у) вічний час; (устар.) на всі віки потомні;
на время – на [якийсь] час; до часу; про час;
надлежащее время – певний, слушний час;
назначенное, урочное время – визначений (призначений) час; визначені (призначені) години;
на короткое время – на [невеликий] час; на часину (на годину); на малий (на короткий, недовгий, якийсь) час;
на некоторое время – на який (на якийсь, на деякий) час; на яку (на якусь, на деяку) годину; на [який там] час; до часу;
на неопределенное время – на безрік;
настоящее время – час теперішній;
наступает, приближается обеденное время – настає (надходить) обідній час (обідня пора, обідня година); під обіди береться;
наступили дурные времена – настали лихі часи (злигодні); тісні роки впали;
нашего времени, относящийся к настоящему (нашему) времени, настоящий, современный нам – нашого часу (наших часів); сьогочасний; наших днів; сьогоденний;
на это требуется много времени – на це треба багато часу; це потребує (вимагає) багато часу; це відбере (забере) багато часу;
неблагоприятное, бедственное время – недобрий (лихий) час; недобра (лиха, тяжка, нещаслива, злигодня) година; лихоліття (устар. лихівщина); знегода (знегіддя);
не в наше время – не за наших часів; не за нас; не за нашої пам’яті;
не в своё время, не вовремя – не час; невчасно; не свого часу (не в свій час); не в пору; не в час;
не ко времени – не під (не в) пору; невчасно; не в слушну хвилину; не слушної пори;
некоторое время – який[сь] (деякий) час; (зрідка) котрийсь час; яка (якась) часина; скількись (кілька) часу; (зрідка) час-година;
нет времени у кого – не має часу хто; немає часу кому, у кого; не має коли хто; нема коли (ніколи) кому; ніколиться кому; (образн.) ніколи вже по опеньки ходити; нема коли (ніколи) [й] угору глянути; не маю часу;
не те времена – не ті часи; не та доба; (образн.) не тим вітром повіяло;
нет свободного времени – часу немає; (от работы) виробу немає;
не хватает, не достаёт времени – не стає (не вистачає) часу; (разг.) ніколиться;
новые времена – нові часи; нова доба; (образн.) новий вітер повіяв;
нужно идти в духе времени – треба потрапляти часові;
обеденное время – обідня година (пора, доба); обідній час; обід[и];
около того времени – близько того часу;
определённое время – певний (визначений, призначений) час (термін);
от времени до времени – час від часу; з часу до часу;
относящийся к этому, к тому, к новому времени – сьогочасний; тогочасний; тодішній; цьогочасний; новочасний; тоговіковий;
отсутствие свободного времени, недосуг – брак [вільного] часу; нікольство;
первое время, в первое время – на початку (спочатку); перший час (за перших часів); попервах;
по временам, временами, время от времени – часами (часом); порою; коли-не-коли; десь-колись; інколи; десь-не-десь;
по нынешним временам, по настоящему времени – [як] на теперішній час; [як] на теперішні часи;
по теперешним временам – як на тепер; як на ці (теперішні) часи;
потеря времени – трата часу; перевід (переводження) часу; марнування (гаяння) часу;
потерять время – згубити (змарнувати, згаяти, стратити, перевести) час;
потребуется много времени – візьме (забере) багато часу;
праздно время проводить, провести – переводити, перевести час; гуляти, згуляти; гулі справляти; байдикувати;
приходит, придёт, пришло время – настає, настане, настав (надходить, надійде, надійшов, приходить, прийде, прийшов) час; настає, настане, настала (надходить, надійде, надійшла, приходить, прийде, прийшла) година; година впаде, впала;
продолжительное время – тривалий час, великий час; довший час; довго; чимало часу;
прошедшее время – минулий час; минулість; той (ген той) час;
рабочее время – робітний, робочий час;
раннее, утреннее время – зарання; заранок (позаранок);
самое время – саме час;
свободное время – дозвілля; гулящий час;
с давнего времени – віддавна (здавна, спозадавна, спрадавна); з давніх (з прадавніх) часів; з давньої давнини (з давнього-давна, з давніх-давен); од найдавніших давен;
с какого времени? – відколи?; з якого часу?;
сколько времени? – котра година?;
с незапамятных времён – з давніх давен; від найдавніших часів;
с недавнего времени – з недавнього часу; знедавна (віднедавна);
с незапамятных времён – від (з) найдавніших (від непам’ятних) часів; з давнього-давна (з позадавного-давна, з давніх-давен); споконвіку (споконвічно); з вік-віку (з-перед віку, з правіку, від віку-правіку);
с некоторого времени – з якогось (від якогось, від котрогось) часу;
со временем – згодом, з часом;
со времени – від часу, від часів; з часів;
спустя долгое время – по довгому часі; довгий час пізніше (по тому, після того);
спустя (через) некоторое время – [трохи] згодом (трохи згодивши), згодня; перегодом (перегодя [якийсь час]), невдовзі (невзадовзі), небавом (незабавом, незабавно, незабавки), незабаром (зрідка невзабарі); по якімсь (по недовгім, по малім) часі; за якийсь час (зрідка за якимсь часом, за недовгим, за малим часом, по часі), по якійсь (по недовгій, по малій) годині; за якусь (за недовгу, за малу) годину; (зрідка) далі-подалі, далі-далі, туди далі;
старые времена – старі часи, давнина, старовина (старосвітщина, старосвітчина);
с течением времени – з бігом (з плином) часу, з часом, [трохи] згодом, дедалі;
с того времени как… – відколи, відтоді як…, з того часу як (коли)…, з тих часів як…; відколи;
с того времени, с тех пор – з (від) того часу (з тих часів), з тієї пори, відтоді;
с этого времени, отныне – відтепер (віднині), з цього (від цього) часу;
тем временем – тим часом, поки [там] що;
теперешнее время – теперішній час (теперішні часи), теперішність, сьогочасність, сучасність;
терять, потерять, тратить, потратить время [попусту] – марнувати, змарнувати (гайнувати, згайнувати, бавити, збавити) час, [дурно, дармо, даремно, марне] гаяти, згаяти, прогаяти (тратити, стратити, марнувати, змарнувати, губити, згубити) час, за дурницю гаяти, згаяти, загаяти час, [марно] зводити, звести (переводити, перевести) час;
то время – тогодення;
того времени, относящийся к тому времени (к тем временам) – тогочасний, тодішній, того часу (тих часів), (тоді) тоговіковий;
трата времени – гайнування (трата, втрата, перевід) часу, гайка, бавлення;
требующий, отнимающий много времени – (про роботу тощо) забарний, загайний, (лок.) забавний (бавний);
тяжелое, плохое время – лиха (важка, зла) година, лихі (важкі, злі) часи, злигодні (злі години), сутужний час, лихоліття;
убивать, убить время – гаяти, згаяти, загаяти, прогаяти час; марнувати, змарнувати, перевести, переводити час; струювати час;
удобное, благоприятное время – добра нагода, добра година, слушний час, сприятлива година;
указанное время – указаний (зазначений) час;
улучить, выбрать время – знайти (вибрати) час (часу), вигадати (вигодити) годину; добрати час (часу);
у него (у нее…) не было времени – він (вона…) не мав (не мала…) часу, він (вона…) не мав (не мала…) коли, йому (їй…) не було коли, йому (їй…) ніколи було, йому (їй…) ніколилося;
условленное время, проведенное в обучении ремеслу – термінування;
утреннее время – зарання, заранок;
через некоторое время – з часом, згодом, через який[сь] час, за якимсь часом, через скільки часу, трохи згодом;
это было не в мое (не в наше…) время – це ще не за мене (не за нас…) було, не за моїх (не за наших…) часів це [те] діялось, не в мої (не в наші…) часи це (те) діялось, (иногда лок.) не за мого (не за нашого) уряду;
это займёт, потребует много времени – це багато візьме (відбере забере) часу, на це багато піде часу.
[При добрій годині всі куми і побратими, а при лихій годині немає й родини (Пр.). Хто в літі гайнує, той у зимі голодує (бідує) (Пр.). Вдень тріщить, а вночі плющить (Пр.). Нічною се було добою (Котляревський). Вітрець схопився об обідній порі (Сл. Гр.). То було за царя Панька, як земля була тонка (Пр.). При добрій годині всі куми й побратими (Пр.). Не сотні вас, а міліони Полян, дулебів і древлян Гаврилич гнув во врем’я оно (Т.Шевченко). Саме упереспи це робилось (Сл. Гр.). Франко мусів бути за одним заходом і воїном, і робітником (Б.Грінченко). Ой чом тепер не так, як перше було (Сл. Гр.). Упервій не так робилося (Сл. Гр.). Вона збудована вже в возовицю (Л.Українка). Се було саме у коповіз (Сл. Ум.). Як почнуться вигріви, то сніг пропаде (Сл. Гр.). Нерано, вже й пізні ляги минули (М.Коцюбинський). Хто б се глупої ночі, в такі вже обляги прийшов (Г.Барвінок). А час, мов віл, з гори чухра, його́ не налига́єш (П.Гулак-Артемовський). Уже й під обіди береться (Сл. Гр.). Все добре в свій час (Пр.). Це було саме в гребовицю (Сл. Гр.). Це було за царя Горошка як людей було трошка (Пр.). До часу глек воду носить (Пр.). До пори, до часу збанок воду носить (Пр.). Пішов перед часом сиру землю гризти (І.Франко). Пив дуже горілку, та так без пори і вмер (Сл. Гр.). Сідай, коли маєш час (М.Кропивницький). Мочила коноплі під холод та захолодила ноги (А.Тесленко). Най буде про час і така, навпослі я зроблю гарну (Сл. Гр.). Це не за нас стало, не за нас і перестане (Пр.). Гарні гості, та не в пору (Пр.). От раз тому багачеві заніколилось, а саме була сінна косовиця… (Казка). Часом з квасом, порою з водою (Пр.). Живі картини з позадавнього-давна виступали в дитячій голові (П.Мирний). Винен був гроші і не віддав, а далі-подалі віддав (Сл. Гр.). Час тягнеться довго, наче голодне літо (Пр.). Іде він до неї о пізніх лягах. Облягома приїхав. Були пізні лягма. У пізні лягови пряду. Робив од устанку до смерку. Не поможу тобі, бо й самому ніколиться (АС). У лихий час і кум за собаку (Пр.). І тільки час ледь чутно зве на герць. Підступний ворог, не бере нахрапом. Він стиха п’є бурхливі води серць і плоті хліб з’їдає — теж неквапом (Люцина Хворост). Ти так хочеш назад, в узвичаєний ритм часоплину… (Л.Хворост). Де зараз ви, кати мого народу? Де велич ваша, сила ваша де? На ясні зорі і на тихі води Вже чорна ваша злоба не впаде (В.Симоненко). Часу немає ніде (Анастасія Поритко). Час тече. А коли наливати — булькає (В.Слапчук). Вірю: прийде час, і ми зустрінемось. Подивимось одне одному в очі; потиснемо міцно руки українським воякам; дамо по пиці олігархам; низько вклонимось могилам загиблих на війні із зовнішнім і внутрішнім ворогами; підтримаємо скалічених на цій війні, їхні родини і родини загиблих, продовжуючи при цьому розбудовувати по-справжньому вільну Україну (Володимир Балух). Скоро отак ізлагодився, не хотів наш гідальго марно часу гаяти і здійснення своїх намірів на безрік одкладати, бо від того світові неабияка могла вчинитися шкода; скільки ще в ньому зла треба знищити, скільки беззаконня скасувати, скільки сваволі впинити, скільки помилок виправити, скільки повинностей виконати! (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Вони не вміли ні читати, ні писати й збували час воюючи, грабуючи та полюючи (Ю.Педан, перекл. Індра Монтенелі). Але що дивуватися, лежиш, прикутий до ліжка, часу як мух на гімні, невідомо що з ним робити (Ігор Пізнюк, перекл. Вєслава Мислівського). Його служниця Катрін, із якою во врем’я оно вони віддавались утіхам плотським, звісно, зірок з неба не хапала, але була вірною, неговіркою й старанною господинею і не прихищала на кухні гостей, ласих до смаковитих решток і вин доброї витримки (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). — Він сумує, — відповіла Урсула. — Йому здається, що ти маєш небавом умерти. — Скажи йому, — всміхнувся полковник, — що людина вмирає не тоді, коли повинна, а тоді, коли може (П.Соколовський, перекл. Ґ.Ґ.Маркеса). — Мушу зізнатися вам, що я викладаю літературу в Ліможі й коли-не-коли насмілююсь друкуватися в місцевій газеті (В.Омельченко, перекл. Ф.Саґан). Навіть горе з часом виплаче всі сльози, тільки Час може втамувати скорботу, Час, свідок того, як гаснуть усі почуття, усі людські пристрасті, Час розрадник усіх жалів (О.Терех, перекл. Д.Ґолсворсі). Він скоса дивиться на нас, тримаючи в руці чарку, але мовчить. За хвилину він раптом каже в напівтемряву: «А що таке, власне, час?». Георг здивовано опускає свою чарку на стіл. «Перець життя», — спокійно відповідаю я. Мене старий шахрай так швидко не зловить своїми трюками. Недарма ж я член верденбрюкського клубу поетів: ми звичні до великих питань (Є.Попович, перекл. Е.М.Ремарка). Насправді час нікуди не спливає, спливаємо лише ми самі (М.Чайковська, перекл. К.Бруена). Час — гроші (Б.Франклін). Поки ми думаємо, як згубити час, нас згублює час (Альфонс Але). Час — прекрасний учитель, але, на жаль, він убиває своїх учнів (Г.Берліоз). Любов до минулого часу найчастіше не що інше, як ненависть до часу теперішнього (П.Буаст). Час усіх розкладе по своїх місцях] Обговорення статті
Лицо
1) (
физиономия) обли́ччя, лице́, вид, твар (-ри), о́браз, (персона, часто иронич.) парсу́на, (морда) пи́сок (-ску);
2) обли́ччя, о́браз (-зу);
3) (
особа) осо́ба, персо́на, (устар. или иронич.) парсу́на;
4) (
грам.) осо́ба;
5) (
поверхность) по́верх (-ху), пове́рхня;
6) (
лицевая сторона) лице́, ли́чко, пе́ред (-ду), пра́вий (лицьови́й, до́брий, горі́шній, зве́рхній) бік (р. бо́ку);
7) (
фасад здания) чо́ло́, лице́, пе́ред;
8) (
поличное) лице́;
9) (
быть, состоять на лицо́) (об одушевл.) бу́ти прису́тнім; (о неодушевл.) бу́ти ная́вним, бу́ти в ная́вності, ная́вно:
апеллирующее лицо – особа, що апелює;
а посмотри-ка мне в лицо: правду ли ты говоришь – а подивись-но мені у вічі чи правду ти кажеш;
Бог один, но троичен в лицах – Бог оди́н, але ма́є три осо́би;
большое лицо́ – вели́ке (здоро́ве) обли́ччя (лице́), вели́кий (здоро́вий) вид, -ка (-ва) твар;
быть к лицу, не к лицу кому – бути до лиця (редко до тва́ри), не до лиця кому, личити, не личити, (иногда) лицювати, не лицювати кому, (поэтич.) поді́бно, не поді́бно кому́, (подходить) приставати (пристати), не приставати (не пристати) кому, пасувати, не пасувати кому, до кого, (иногда) подоба, не подоба (подібно, не подібно) кому; (подобать) випада́ти, не випада́ти, впада́ти, не впада́ти кому́;
важное лицо́ – ва́жна (пова́жна, вели́ка) осо́ба, вели́ка персо́на, (ирон.) парсу́на, моція́;
вверх лицом – догори обличчям (лицем), горілиць, (диал.) горі́знач;
видное лицо́ – видатна́ (пова́жна, значна́, бі́льша) осо́ба;
видные лица – видатні́ (бі́льші) лю́ди (осо́би), висо́кі го́лови;
в лице кого – в особі (в образі) кого, (про двух или многих) в особах (в образі) кого;
в лицо́ знать, помнить кого – в обли́ччя (в лице́, в о́браз, у тва́р) зна́ти (пам’ята́ти, тя́мити) кого́;
вниз лицом – обличчям (лицем) униз (до землі, додолу), долілиць;
в поте лица (книжн.) – у поті чола;
все на одно лицо (разг.) – усі один на одного (одна на одну, одне на одного) схожі, (иногда сниж.) усі на один штиб (кшталт, шталт, копил);
все ли служащие на лицо́? – чи всі службо́вці тут? (є тут? прису́тні? тут прису́тні?);
встретиться лицо́м к лицу́ – зустрі́тися (стрі́тися) лице́м до лиця́, лице́м в лице́, віч-на́-віч;
вывести на лицо́ кого – ви́вести (ви́тягти) на світ, на со́нце (на со́нечко), на чи́сту во́ду кого́; (дать личную ставку) зве́сти кого́ на о́чі з ким;
выражение лица́ – ви́раз, ви́раз обли́ччя, ви́раз на лиці́ (на обли́ччі, на виду́);
главное действующее лицо́ – головна́ дійова́ осо́ба, головний дієвець; головни́й дія́ч, головни́й персона́ж (геро́й, герої́ня);
говорить с кем с лица́ на лицо́ – розмовля́ти з ким віч-на́-віч;
действующее лицо́ – дійова́ (чи́нна) осо́ба, діє́вець; (в драм., литер. произв.) дійова́ осо́ба, дія́ч (-ча́), (персонаж) персона́ж (-жа);
доверенное лицо́ – (м. р.) ві́рник, пові́рник, (ж. р.) ві́рниця, пові́рниця;
должностное лицо – службова (урядова) особа, службовець (урядовець);
духовное лицо́, лицо́ духовного звания – духо́вна осо́ба, духо́вник, осо́ба духо́вного ста́ну;
здоровое лицо́ – здоро́ве обли́ччя (лице́);
знакомое лицо – знайоме обличчя (лице);
знатное лицо́ – значна́ (вельмо́жна, висо́ка) осо́ба;
изменяться, измениться в лице – мінитися, змінитися, (о мн.) помінитися на обличчі (на лиці, на виду, з лиця);
исчезнуть с лица земли – зникнути (щезнути) з лиця землі, зійти з світу;
к лицу, не к лицу кому – до лиця, не до лиця; личить, не личить кому;
контактное лицо – контактна особа;
красивое лицо́ – га́рне (вродли́ве) обли́ччя (лице́);
лицо́ его мне знакомо, незнакомо – його́ обли́ччя мені́ відо́ме, невідо́ме, по знаку́, не по знаку́;
лицо́ земли – пове́рхня (лице́) землі́;
лицо карты, монеты – лице́ ка́рти, моне́ти;
лицом к лицу с кем, с чем – віч-на-віч (о́чі-на-о́чі, око в око, о́ко-на-о́ко, віч-у-віч, на́-віч) з ким, з чим, перед ві́ччю в ко́го, лицем до лиця з ким, з чим, лицем (лице) у лице з ким, з чим;
лицо́м к кому, к чему – обли́ччям (лице́м) до ко́го, до чо́го, очи́ма до чо́го, куди́, про́ти ко́го, чо́го;
лицо́м к селу – обли́ччям (лице́м) до села́;
лицо́м, на лицо́ – лице́м, на лице́, з-пе́реду, на до́брий (на пра́вий, на горі́шній) бік;
лицом не вышел (разг.) – негарний (негожий) з лиця (на лиці, на обличчі), не вдався вродою (лицем);
лицом, с лица, на лицо красивый, худой… – з обличчя (на обличчя), з лиця, на лиці, з виду, на виду, обличчям, лицем, видом, (тільки про красу людини) на вроду, (иногда) образом, у образі гарний, гарна (красний, красна, хороший, хороша, гожий, гожа, пригожий, пригожа, красовитий, красовита, красивий, красива), худий, худа (сухий, суха);
лицо наковальни – верх (-ху) кова́дла;
лицо́, принимающее участие в деле – осо́ба, що бере́ у́часть у спра́ві, уча́сник у спра́ві;
на лице написано, не написано у кого, чьём – у кого на обличчі (на лиці, на виду), на чиєму обличчі (на чиєму лиці, на чиєму виду) написано, не написано (намальовано, не намальовано);
на нём лица нет (разг.) – його й не пізнати, так змарнів (зблід, пополотнів), він [сам] на себе не схожий (зробився, став), (иногда) на ньому свого образу нема (немає);
невзирая на лица – не вважаючи (не зважаючи) на особи, (иногда) байдуже хто, хоч би хто;
не ударить лицом в грязь – вийти з честю з чого, відстояти честь свою, гідно (з честю) триматися, не завдавати собі ганьби (сорому), не осоромитися, не скомпрометувати себе, і на слизькому не посковзнутися (не спотикну́тися);
ни с лица, ни с изнанки (о человеке) – ні з очей, ні з плечей, ні спереду, ні ззаду нема складу;
обращённый лицо́м к чему – пове́рнутий (чо́ло́м) до чо́го;
она одета к лицу́ – вона́ вдя́гнена (вбра́на) до лиця́, її́ вбра́ння ли́чить (лицю́є, до лиця́, пристає́) їй;
открытое лицо́ – відкри́те (ясне) обли́ччя (лице́);
от лица́ всех присутствующих – від і́мени (в і́мени) всіх прису́тніх, від усі́х прису́тніх;
от лица кого – від кого, від імені (від імення) чийого, кого;
от своего лица́ – від се́бе, від свого́ йме́ння;
от чьего лица́ – від ко́го, від іме́ння, від і́мени, (гал.) в і́мени кого́;
официальное лицо – офіційна особа;
первое, второе, третье лицо́ – пе́рша, дру́га, тре́тя осо́ба;
перед лицо́м всех присутствующих, всего света – перед лице́м (перед очи́ма) усі́х прису́тніх, усього́ сві́ту;
перед лицом кого, чего – перед лицем кого, чого, перед чиїм лицем, перед очима кого, перед чиїми очима, перед чо́ло́м чого́;
перед лицом опасности – у небезпеці, при небезпеці;
перемениться в лице – змінитися на виду;
подбирать под лицо́ что – личкува́ти що;
подставное лицо́ – підставна́ осо́ба;
показывать, показать товар лицом (разг.) – товар (крам) показати з правого (з кращого, з ліпшого) боку, заличкувати товар (крам), показати товар лицем, з до́брого кінця́ крам пока́зувати, показа́ти;
по лицу́ – з лиця́, з обли́ччя, з ви́ду, з тва́ри;
по лицу видно было – з обличчя (з лиця, з виду) видно (знати) було;
по лицу́ земли – по світа́х;
полное лицо́ – по́вне обли́ччя (лице́), по́вний вид, повна твар;
по списку … человек, на лицо́ … – за спи́ском (за реє́стром) … чолові́к, прису́тніх …;
постороннее лицо – стороння особа, чужа людина;
посторонним лицам вход воспрещен – стороннім (особам) входити заборонено;
по счёту товара много, а на лицо́ мало – за раху́нком товару бага́то, а в ная́вності (ная́вно) мало;
потерять лицо – (ударить лицом в грязь) зганьбитися, осоромитися, (индивидуальные особенности) знеособитися, збезличитися;
правосудие не должно смотреть на лица – правосу́ддя не пови́нно вважа́ти ні на чию́ осо́бу, сприя́ти чиї́йсь осо́бі;
представлять чьё лицо́ – репрезентува́ти (заступа́ти) кого́, чию́ осо́бу;
сведущее лицо́ – тяму́ща осо́ба, (осведомленное) обі́знана осо́ба;
сведущие лица – тяму́щі (обі́знані) лю́ди, (стар.) свідо́мі лю́ди, до́свідні осо́би (лю́ди);
светлое, чистое лицо́ – я́сне, чи́сте обли́ччя (лице́), я́сний, чи́стий вид;
с лица воду не пить – з краси не пити роси (Пр.); краси у вінку не носити (Пр.); краси на тарілці не крають (Пр.); байдужа (ба́йдуже ) врода, аби була робота (Пр.); краси на стіл не подаси (Пр.); красою ситий не будеш (Пр.); не дивися, чи гарна, дивися, чи зугарна (Пр.);
служить делу, а не лицам – служи́ти ді́лу (спра́ві), а не окре́мим осо́бам (а не лю́дям);
смотреть в лицо опасности, смерти – дивитися (глядіти) у вічі небезпеці, смерті;
смотреть на лицо – уважа́ти на ко́го, на чию́ осо́бу, сприя́ти чиї́й осо́бі, (возвыш.) диви́тися на чиє́ лице́;
сровнять что под лицо́ (заподлицо) – зрівня́ти що врі́вень з чим, пусти́ти що за-під лице́;
спадать, спасть с лица́ – спада́ти, спа́сти з лиця́, охлява́ти, охля́нути на обли́ччі;
ставить, поставить лицом к лицу кого – зводити, звести віч-на-віч (о́чі-на-о́чі, на́-віч) кого;
стереть, смести с лица земли кого (перен. книжн.) – з світу (з світа) згладити (звести) кого, стерти з [лиця] землі кого, (образн.) не дати рясту топтати кому;
товар лицо́м продают – кота́ в мішку́ не торгу́ють;
торговать от своего лица́ – торгува́ти від се́бе;
три лица́ Тройцы – три осо́би Трі́йці;
убитое лицо́ – сумне́ обли́ччя (лице́), сумни́й (приголо́мшений) вид;
ударить в лицо́, по лицу́ – уда́рити в лице́ (у тва́р, грубо у пи́сок), уда́рити по лицю́ (по ви́ду);
ударить лицом в грязь – осоромитися, на кіл сісти;
умное, интеллигентное лицо́ – розу́мне, інтеліге́нтне обли́ччя (лице́), розу́мний, інтеліге́нтний вид;
физическое, частное, юридическое лицо́ – фізи́чна, прива́тна, юриди́чна осо́ба;
человек ни с лица́, ни с изнанки – ні з оче́й, ні з плече́й; ні з пе́реду, ні з за́ду нема́ скла́ду;
это одно из самых видных лиц в городе – це оди́н з найвидатні́ших (найзначні́ших) люде́й в (цьо́му) мі́сті;
это что за лицо́? – це що за осо́ба (персо́на, люди́на)? (иронич.) що це за парсу́на?
[Земле́ю влада́ти не випада́ло лю́дям не гербо́ваним (П.Куліш). В писа́нні (М.Вовчка́) сам наро́д, лице́м до лиця́, промовля́є до нас (П.Куліш). Перед ві́ччю в хи́жої орди́ (П.Куліш). — А що то за молодиця, дядьку! Хороша, хоч води з лиця напийся (Г.Барвінок). Га́рна, хоч з лиця́ води́ напи́тися (Номис). Затремті́в, аж на лиці́ зміни́вся (П.Мирний). — Егеж! Вони б мали — один одного в ложці води втопили, з лиця землі змели!.. (П.Мирний). У Галі лице горіло — очі грали, сіяли (П.Мирний). Перемінилась і Параска: лице її подовшало, хоч краска ще грала на йому (П.Мирний). В йо́го на деліка́тному виду́ зайня́вся рум’я́нець (І.Нечуй-Левицький). Непога́ний з лиця́ (І.Нечуй-Левицький). Висо́ка й огрядна́, по́вна на виду́ (І.Нечуй-Левицький). Твар у ді́да Євме́на була́ по́вна (О.Кониський). Пильнува́в перейня́тися ви́дом значно́ї урядо́вої осо́би (О.Кониський). Ха́та у йо́го лице́м на ву́лицю (О.Кониський). Не пока́зуй з ви́вороту, покажи́ на лице́ (О.Кониський). З тва́ри зна́ти було́, що Явдо́сі спра́вді не гара́зд (О.Кониський). Тобі́ яка́ (ша́пка) до лиця́: си́ва чи чо́рна? (О.Кониський). Ми ста́ли мо́вчки, лице́ в лице́, о́ко в о́ко (О.Кониський). Лице́м в лице́ зустрі́вся з оти́м стра́хом (О.Кониський). Пішла́ по світа́х чу́тка, що у пусте́лі… (М.Коцюбинський). З я́сним ви́дом ви́пустив оста́ннє диха́ння (І.Франко). Ви́дно це було́ з його́ лиця́ (І.Франко). Ро́зум пройма́в ко́жну ри́ску на інтеліге́нтному ви́дові (Б.Грінченко). Супроти́вність у всьо́му, — в убра́ннях, у ви́разі обли́ччів, у по́глядах (О.Пчілка). В його́ осо́бі ви́правдано уве́сь євре́йський наро́д (О.Пчілка). Хоро́ша на вро́ду (Л.Глібов). Тобі тото не лицює (Сл. Гр.). Згорда мовив побратим на теє «Не подоба лицарю втікати» (Л.Українка). Ач, яка́ висо́ка парсу́на! (АС). Як уда́рить у пи́сок, так кро́в’ю й залля́вся (АС). Хоч не ба́чила вас в о́браз, та чу́ла й зна́ла вас (АС). Парсу́на розпу́хла (АС). От ві́тер! так і сма́лить пи́сок (АС). А козака́ ні одні́сінького у тва́р не зна́в і не тя́мив (Г.Квітка). Тако́го він знайшо́в собі́ в о́бразі Ю́рія Не́мирича (Б.Грінченко). Украї́нська на́ція в осо́бах кра́щих засту́пників свої́х (С.Єфремов). Вони́ стоя́ли одна́ про́ти о́дної, віч-на́-віч (С.Єфремов). Го́лос наро́ду, в о́бразі кілько́х баб (С.Єфремов). Дзе́ркало, що об’єкти́вно пока́зує скри́влену твар (С.Єфремов). Моя́ ми́ла миле́нька, на ли́ченьку біле́нька! (Пісня). Бридки́й на обли́ччя (А.Кримський). Дав спід із зо́лота, лице́ — з алма́зів (А.Кримський). Він мені́ одра́зу не сподо́бався, перш усьо́го обли́ччям (А.Кримський). Стоя́ла вона́ очи́ма до поро́га, коло ві́кон (А.Свидницький). На жа́дному не було́ свого́ о́бразу: всі бі́лі, аж зеле́ні (А.Свидницький). Віч-на́-віч з неося́жним видо́вищем ві́чности (М.Зеров). Вда́рив конокра́да по ви́ду (Дм. Маркович). Неха́й же я вас віч-на́-віч зведу́; тоді́ поба́чимо, хто бре́ше (Сл. Гр.). Письме́нник звів тих люде́й на́-віч з обста́винами, які́ вимага́ли жертв (С.Єфремов). Наня́в вели́кий двір і ха́ту чоло́м на база́р (М.Макаровський). Черво́на гарасі́вка тобі́ до тва́ри (Сл. Шейковського). Ці бинди́ їй ду́же ли́чать (АС). Так говори́ть не ли́чить пурита́нам (Л.Українка). Це сантиме́нти, які́ не лицю́ють нам тепе́р (С.Єфремов). Сиді́ти до́ма не приста́ло козако́ві (АС). На ви́ворот сукно́ ще до́бре, а з-пе́реду зо́всім ви́терлося (Сл. Ум.). Та як бо ти ди́вишся? Подиви́сь на до́брий бік! (АС). У ва́ших чобо́тях шку́ра на ли́чко поста́влена (АС). Хоч на лице́, хоч нави́ворот, то все одна́ково (АС). Вона́, бі́дна, й з лиця́ зміни́лась та тру́ситься (А.Тесленко). Ниць лежи́ть, рука́ під голово́ю; поверну́в його́ Оле́кса горі́лиць (М.Левицький). Кулі́ш ка́же, що моска́ль хо́че загла́дити на́ше обли́ччя серед наро́дів (Б.Грінченко). Біля крамниці готового одягу Степан роздивлявся на костюми з таким виглядом, ніби йому тільки треба було вибрати котрийсь собі до лиця, з гарного матеріалу та добре пошитий (В.Підмогильний). Звіром вити, горілку пити — і не чаркою, поставцем, і добі підставляти спите вірнопідданого лице. І не рюмсати на поріддя, коли твій гайдамацький рід ріжуть линвами на обіддя кілька сот божевільних літ  І не бештати, пане-брате, а триматися на землі! Нею б до печінок пропахнути, в ґрунт вгрузаючи по коліна (В.Стус). До короля він трохи не доріс. Сказали б греки: схожий на сатира. Лице вузьке, дрібненьке. Зате ніс — як за сім гривень дядькова сокира (Л.Костенко). У тумані, шумом наполохана, Сіра, як світанок цей, епоха, Щоб своїх героїв роздивиться, Вкотре проявляє наші лиця, А на лицях нічого читати — Мов кишені, вивернуті святом (Л.Талалай). До короля він трохи не доріс. Сказали б греки: схожий на сатира. Лице вузьке, дрібненьке. Зате ніс — як за сім гривень дядькова сокира (Л.Костенко). У тумані, шумом наполохана, Сіра, як світанок цей, епоха, Щоб своїх героїв роздивиться, Вкотре проявляє наші лиця, А на лицях нічого читати — Мов кишені, вивернуті святом (Л.Талалай). Постерігши її вид, сумний та приголомшений, Карраско спитав: — Що з вами, пані господине? Що вам оце такого подіялось, що на вас образу немає? (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). «Химерний молодик», як згодом назвала його місіс Смолл, був середнього зросту, кремезний, блідий і смаглявий з лиця, мав бурі вуса, гострі вилиці й худі щоки (О.Терех, перекл. Д.Ґолсворсі). Такому могутньому натискові ми могли протиставити хіба наше скромне бажання уникнути смерти й не згоріти живцем. Цього, звичайно, дуже мало, надто під час війни, коли про такі почуття згадувати не личить. (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). Найбільше люблю я його оповідання про молоді роки, коли він на вуличних перехрестях продавав мазі та ліки проти кашлю, жив око в око з простим людом, а з долею навкулачки бився за свій останній шеляг (Н.Дубровська, перекл. О.Генрі). В п’ятдесят кожен з нас має таке лице, якого заслуговує (Дж. Орвел). Бог не говоритиме з нами лицем до лиця доти, поки в нас не буде лиця (Клайв Льюїс). Не робіть таке розумне лице — воно не пасує до кольору ваших чобіт].
Обговорення статті
Хороший
1) добрий, гарний, хороший, (
разг.) ловкий, (диал.) файний, (диал.) охвітний, (диал.) хосний;
2) (
красивый) гарний, вродливий, (разг.) красний, (диал.) файний, (диал.) лепський;
3) (
достаточно большой по количеству, величине) добрий:
всего хорошего! – на все добре!; (реже) усього доброго!; (иногда) усякого добра!;
все они хороши – всі вони однакові;
глядеть хорошим глазом (разг.) – дивитися пильним оком;
до села хороших десять километров – до села добрих десять кілометрів;
из него ничего хорошего не выйдет – з нього добра (пуття) не буде; з нього добра не жди;
на хороший цветок летит и мотылёк – на добрий, на гарний цвіт і бджола летить (Пр.);
хорошее дело – добра річ; гарне діло; добра (хороша) справа;
хорошее настроение – добрий (гарний) настрій;
хорошему всё хорошо – доброму все всюди добре (Пр.);
хорош гусь (ирон.) – добра штучка;
хорошого понемножку – доброго (хорошого) потрошку;
хорошие отношения – добрі (гарні, хороші) стосунки (взаємини, відносини);
хорош, хороша собой – гарний, гарна [на вроду]; уродливий, уродлива;
худого хватает, а хорошого мало – поганого досить (доста), доброго мало.
[Почали курей по хатам віднімати, яйця відбирати; відомкнули казенний ящик, потягнули чимало, турнули у город і за ренським, і за хранцюзькою водкою; а як завтра припадала п’ятниця, а пан справник був собі богомільний та богобоязний і вже нізащо душі не сквернитиме скоромним, так приказано купити і кав’яру, і кримського оселедцю, і свіжопросольної осятринки, і свіженької рибки хорошої, і раків, і паляниць (Г.Квітка-Основ’яненко). Олена, що йде, то усе вихваля пана Забрьоху, який то він гарний, чорнявий, повновидий, які то в нього уси шпетні і який сам увесь лепський та моторний (Г.Квітка-Основ’яненко). — Горе, мовляв той, гне, а хороше життє виправляє (Г.Барвінок). І звали вони Ласуна жити із собою: «Зоставайся, Ласун, жити з нами, — говорили, — життя тобі буде хороше й привільне в нас» (М.Вовчок). Пані того куховара дуже хвалить, що такий, мовляв, чоловік він хороший, так мене поважає! (М.Вовчок). Вона була здалека взята, і така-то вже хороша, чорноброва, а горда та пишна — Мати Божа! Іде, було, собі — як мальована: очі у землю спущені й не дивиться (М.Вовчок). Такий був яросливий, що Боже борони! як розлютується, аж йому огневі іскри з очей скачуть, і побіліє, як крейда. А був хороший із себе дуже: високе чоло гетьманське, брови так і говорять, очі карі, ясні, як зорі, і всміхнеться, було, так ласкаво, да разом і гордо і смутно, що аж за серце вколупне (М.Вовчок). А Орися росла собі, як та квітка в городі. Повна да хороша на виду, маяла то сям, то там по господі в старого сотника, походжала, як по меду бджілка, і всю господу звеселяла (П.Куліш). Хороший з лиця — повновидий, рум’янець на всю щоку, з чорними, веселими очима, з чорним лискучим усом, — він був перший красень на селі… (П.Мирний). Трудно молодій дівчині вистояти проти хорошого убору (П.Мирний). Мені здасться, що тим і наш світ красний, що він не однаковий (П.Мирний). Мотря, жінка хорошого господарського роду, теж допомагала Іванові в його господарській праці (П.Мирний). Мірошник мав хороший млин. В хазяйстві неабищо він: Про се гаразд усякий знає, Хто хлібець має (Л.Глібов). Марко взяв її руку в свою: «Хороша ти». Гафійка почервоніла, навіть поночі видко: «Що — я…» (М.Коцюбинський). Погода тут файна. Хоч часами вітер приносить дощі (М.Коцюбинський). Се був такий самий хороший, теплий, погідний день! (І.Франко). — Довго вже він і розкошує, цей клен. Ловка буде з нього соха в кошару (М.Кропивницький). Коли се одчинилися в палаці великі скляні двері, і вийшла молода панна, убрана в хорошу білу сукню (Л.Українка). — Ось постривайте, я вам зараз щось лепське прочитаю (Л.Українка). Подивилась у водицю На личко своє, Тихо, тихо промовила: «Горенько ж моє! Вродо моя хорошая, Нащо ти цвітеш? Без доленьки на сім світі Марне пропадеш! Нема щастя, нема долі, Лиш врода сама… І кохання зневажене, Дружини нема!» (Л.Українка). Під склепінням печалі така хороша акустика. Ледве-ледве торкнешся, а все вже гуде, як дзвін (Л.Костенко). Нічого сказати, хосний хлоп Петро Модестович, а все ж москаль! — витираючи аерофлотівською салфеткою губи, згадував майор Бузина вчорашній і сьогоднішній день і ті жаскі хвилини, які він пережив вранці під час сну, чи вже й не сну, а напівсну, коли йому привиділось, що він лежить у Мавзолеї Володимира Ілліча Леніна на законному місці вождя. — От якби замість Мусоргського та мав він прізвище Гулак-Артемовський, то вже була б зовсім інша річ. А так, хто він? Москаль! Хоч і ловкий хлоп (Іван Котовенко). — А чого сі два володарі так проміж себе ворогують? — спитав Санчо. — Того вони ворогують,— одказав Дон Кіхот,— що сей Аліфанфарон сам запеклий бусурмен, а закохався в доньку Пентаполіна, хорошую та вродливу християнську королівну, а отець її не хоче дати за царя-поганина, поки той свого лжепророка Магомета не зацурає і на нашу віру не пристане. — Присягаю на мою бороду,— гукнув Санчо,— добре той Пентаполін робить, і я ладен підпирати його, скільки моги моєї (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). І я готовий стверджувати, що книжка для дітей, яка подобається тільки дітям, — погана книжка. Добрі — добрі для всіх. Вальс, який дає радість лише танцівникм, — поганий вальс (Клайв Льюїс). 1. Хорошу людину не здатні зіпсувати ні влада, ні гроші. Адже, коли людина справді хороша, в неї не може бути ні того, ні іншого. 2. Хворий, здавши аналізи, приходить до лікаря: — Що-небудь добре скажете? — Звичайно, скажу: для мисливців за органами ви вже не становите інтересу].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

БЛАГОЛЕ́ПНЫЙ укр. сподо́бний, кра́сний, благолі́пий.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Красивый
1) га́рний, вродли́вий, -а, -е;
2) (
изящный) кра́сний, -а, -е.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Красный – червоний; (красивый) – гарний; красний. Красная строка – новий рядок. Красный товар – крам.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Богатый
• Богат — и куры денег не клюют
– там грошей і кури не клюють. Пр. У нас грошей і свині не їдять. Пр.
• Богат Мирошка, а животов — собака да кошка (богат Ерошка: есть собака да кошка)
– він так живе, що і собаки нема. Пр. Молодцем молодець: ні кіз, ні овець. Пр. Тільки й землі, що поза нігтями. Пр. Рогатої скотини — вила та граблі; доброї одежі — мішок та рядно. Пр. Ні сідла, ні вузди, ні того, що на нього вузду надівать. Пр. Держав дві корови, а тепер дві ворони. Пр.
• Богатое воображение, богатая фантазия
– буйна (багата) уява, фантазія. [Це продукт моєї буйної фантазії. Гжицький.]
• Богатому не спится (богатый вора боится)
– гроші не знать що, та спати не дають. Пр. Багачі їдять калачі, але сплять удень, а мало вночі. Пр. Велике багатство — великий клопіт. Пр. Багатому не спиться. Пр.
• Богатому сладко естся, да плохо спится
– багачі не сплять ні вдень, ні вночі, а їдять калачі. Пр.
• Богатому черти деньги куют
– багатому й чорт гроші носить. Пр. Багатому чорти й горох молотять. Пр. Багатому й чорт яйця носить. Пр. За багачем сам чорт з калачем. Пр. Багатому вітер гроші несе, а бідному половою очі засипає. Пр. Багатого й серп голить, а бідного (убогого) й бритва не хоче. Пр. Багатому й під гору вода тече, а бідному й у долині треба криницю копати. Пр. У багатого й теля з телям, а в убогого одна корова, та й та ялова (ялівка). Пр. У багача багато дров, та й горять, а в мене одно поліно, та й то не хоче. Пр. [Багатому дідько доносить (додає). Франко.]
• Богатый бедного не разумеет
– багатий бідного ніколи не розуміє. Пр.
• Богатый бедному не брат
– хто багат, той не всім брат. Пр. Багатий бідного не знає. Пр. Багач багача пита. Пр.
• Богатый врёт — никто его не уймёт
– багачеві можна й чорта з’їсти, а бідному зась. Пр.
• Богатый, обладающий богатством человек
– багата людина; багатій; багатир; (давн.) дука (дукар, дукач); (емоц.) пузан; багатиня; багатище; (арх.) срібляник; (збірн. емоц. арх.) дукарня; дукаряччя; багатирство. [Він єдиний син тисячника-багатія. Досвітний. Ой беруть дуку за чуб, За руку… Н. п.]
• Богатый пузатеет, бедный тощеет
– у багатого (багатому) живіт росте, а в бідного (бідному) — горб від роботи. Пр.
• Богатый чем
– багатий на що; (рідше, переважно в певних словосполуч., також) багатий чим. [Українська мова напрочуд багата на синоніми. Рильський. Чим багаті, тим вітати раді. Пр.]
• [Мужик] богатый — что бык рогатый
– [Мужик] багатий, як віл рогатий. Пр. Багатий, як чорт рогатий. Пр. Багатий, як пес кудлатий. Пр. Мужик багатий, а пес кудлатий, то все одно. Пр. Як багатий, так і клятий. Пр.
• Не родись богатый, а родись счастливый
– не родись багатий та вродливий, а родись при долі та щасливий. Пр. Не родися в платтячку, а родись у щастячку. Пр. Не родися красний, а родися щасний. Пр. Не родися красивий, але щасливий. Пр. Щасливому сир на колоді. Пр.
• Самый богатый (богатейший)
– найбагатший.
• Становиться, стать богатым (богатеть)
– багатіти; забагатіти (розбагатіти); (про багатьох) побагатіти; (образн.) обрости; іде як з халяви кому. [Жила б, багатіла та спереду горбатіла! Номис. Ой, коли б я, козаченьку, Та й забагатіла, То я б тебе, ледачого, Й за харч не схотіла. Н. п.]
• Становиться, стать богаче
– багатшати, побагатшати.
• У богатого чёрт детей качает
– багатому й чорт діти колише. Пр. Багатому дідько помага дітей колихати (багатому усі діти колишуть), а бідному то й няньки чорт не дасть (а вбогому і нянька не хоче). Пр. Багатому чорт діти колише, а вбогий і няньки не знайде. Пр.
• Чрезвычайно богатый
– дуже багатий; багатющий (багатенний); (багатий-)пребагатий; (образн. давн.) скриня не причиняється (аж скриня тріщить) у кого; мішок з грішми. [Вона була одинока й заможня, скрині не причинялись од того добра. Барвінок.]
• Чем богаты, тем и рады
– чим багаті, тим і раді. Пр. Чим багаті, тим вітати раді. Пр. Чим хата багата, тим [вітати] рада Пр. Що хата має, тим і приймає. Пр. Що маємо, тим [радо] вітаємо. Пр. Що (чим) має, тим вітає. Пр. На що нас Біг споміг, тим і приймаємо. Пр.
Красивый
• Более красивый
– кращий; (іноді) гарніший.
• Красивее кого
– кращий (іноді гарніший) від (за) кого (ніж хто).
• Красив собой, лицом
– гарний (уродливий, красивий, красовитий) із себе; гарний (хороший) з лиця; на красу (на вроду) гарний.
• Красивый, как картина
– гарний, як (на)мальований (як написаний); гарний (красний, хороший), хоч малюй (хоч пиши).
• Не родись красив, а родись счастлив
– не родися красен (красний), а родися щас(т)тен (щасний). Пр. Не родись красивий, а родись щасливий (щасний). Пр. Не родись багатий та вродливий, а родись при долі та щасливий. Пр. Не родись у платтячку, а родись у щастячку. Пр.
• Очень красивый, красивая
– дуже гарний (красний, уродливий), дуже гарна (красна, уродлива); гарнісінький, гарнісінька (гарнюсінький, гарнюсінька); (образн.) гарний, гарна, хоч води з лиця напийся; красний, красна, хоч цілуй (хоч малюй); гарний, гарна, хоч видивись; гарна, як маківка (як у лузі калина, як ягідка, як квітка гайова); красна (хороша), як квітка; красна (гарна), як мак городній (як мак у полі).
• Самый красивый
– найкращий (найгарніший, найуродливіший, найкрасовитіший, найкрасивіший).
• Становиться, стать более красивым, краше
– кращати, покращати; краси набратися, набиратися; гарніти, вигарніти (гарнішати, погарнішати).
• Такая красивая, что в окно глянет — конь прянет; на двор выйдет — три дня собаки лают
– як вигляне в вікно, то три дні собаки брешуть, а один як придивився, то й сказився. Пр.
Красный
• Долг платежом красен
– що винен — віддати повинен. Пр. Бувши винним, треба бути і платним. Пр. Умівши брати, умій і віддати. Пр. Позичене не з’їдене — все треба віддати. Пр. Як не вертись, а взяв, то розплатись. Пр. Перше борг віддай, а тоді вже й за себе дбай. Пр. Як не вертись, а з позикою розплатись. Пр. Позичка на боржнику верхи їздить. Пр. Гріхи — плачем, а довги — платежем. Пр. Хоч десь, хоч там перехвати, а борги (довги) заплати. Пр. Коли [ти] взяха, то [будь] і даха. Пр. Коли взяв, то й віддай. Пр. Любиш позичати, люби й віддавати. Пр.
• Красная горка
– проводи; провідний тиждень.
• Красная девица
(нар. поэт.) – красна (гожа) дівчина (дівиця, дівка, давн. панна).
• Красная площадь
красний майдан (Красна площа).
• Красная строка
– новий рядок; абзац; [новий] уступ.
• Красная цена
– красна (найвища, найбільша) ціна.
• Красное крыльцо
– чільний (передній) ґанок.
• Красной нитью проходит что
(перен. книжн.) – червоною ниткою проходить що; геть усе пронизує що.
• Красный лес
– шпильковий ліс; бір.
• Красный молодец
– добрий (славний) молодець.
• Красный поезд
– весільний поїзд.
• Красный угол
– покуття (покуть); (для молодих під час весілля) посад (посаг). [Воліла б я гіркий полин гризти, як з тобою на посазі сісти. Н. п.]
• На миру и смерть красна
– у гурті то й смерть не страшна. Пр. При гурті і смерть добра. Пр. У гурті й куліш з кашею їсться. Пр.
• Не красна изба углами, а красна пирогами
– коли є хліба край, то й під вербою рай. Пр. Дарма яка миска, аби було що в мисці. Пр. Хоч нема де й сісти, аби було з’їсти. Пр. Дарма, що в черепку, аби курка смажена. Пр.
• Не красна моя жизнь
– сумне (невеселе) моє життя.
• Прошли красные денёчки, дни
(разг.) – минули (ся) ясні днинки, дні; минули(ся) розкоші.
• Пустить красного петуха
(разг.) – пустити (посадити) червоного півня; підпалити.
• Ради (для) красного словца
(разг.) – ради (для, задля) красного (дотепного) слівця (дотепу).
Лицо
• А посмотри-ка мне в лицо: правду ли ты говоришь
– а подивись-но мені у вічі: чи правду ти кажеш.
• Быть к лицу, не к лицу кому
– бути до лиця, не до лиця кому; личити, не личити (іноді лицювати, не лицювати) кому; приставати (пристати), не приставати (не пристати) кому; пасувати, не пасувати кому, до кого; (іноді) подоба, не подоба (подібно, не подібно) кому. [Тобі тото не лицює. Сл. Гр. Згорда мовив побратим на теє: «Не подоба лицарю втікати!» Українка. Дивися, ненько, чи хорошенько, Чи хорошенько і подібненько. Сл. Гр.]
• Вверх лицом
– догори обличчям (лицем); горілиць.
• В лице кого
– в особі (в образі) кого; (про двох чи багатьох) в особах (в образі) кого.
• В лицо знать кого
– у лице (в обличчя, в образ) знати (пам’ятати) кого.
• Вниз лицом
– обличчям (лицем) униз (до землі, додолу); долілиць.
• В поте лица
(книжн.) – у поті чола.
• Все на одно лицо
(разг.) – усі один на одного (одна на одну, одне на одного) схожі; (іноді зниж.) усі на один штиб ((к)шталт, копил).
• Должностное лицо
– службова (урядова) особа; службовець (урядовець).
• Изменяться, измениться в лице
– мінитися, змінитися (про багатьох помінитися) на обличчі (на лиці, на виду, рідше з лиця).
• Исчезнуть с лица земли
– зникнути (щезнути) з лиця землі; зійти з світу.
• Лицом к деревне, лицом к производству
– лицем до села, лицем до виробництва.
• Лицом к лицу с кем, с чем
– віч-на-віч (іноді око в око) з ким, з чим; лицем до лиця з ким, з чим; лицем (лице) у лице з ким, з чим.
• Лицом не вышел
(разг.) – негарний (негожий) з лиця (на лиці, на обличчі); не вдався вродою (лицем).
• Лицом, с лица, на лицо красивый, худой…
– з обличчя (на обличчя, з лиця, на лиці, з виду, на виду, обличчям, лицем, видом, тільки про красу людини на вроду, іноді образом, у образі) гарний, гарна (красний, красна, хороший, хороша, гожий, гожа, пригожий, пригожа, красовитий, красовита, красивий, красива), худий, худа (сухий, суха)…
• На лице написано, не написано у кого, чьём
– у кого на обличчі (на лиці, на виду), на чиєму обличчі (на чиєму лиці, на чиєму виду) написано, не написано (намальовано, не намальовано).
• На нём лица нет
(разг.) – його й не пізнати, так змарнів (зблід, пополотнів); він [сам] на себе не схожий (зробився, став); (іноді) на ньому свого образу нема(є). [На жодному (з дітей) не було свого образу; всі білі аж зелені. Свидницький.]
• Невзирая на лица
– не вважаючи (не зважаючи) на особи; (іноді) байдуже хто; хоч би хто.
• Не ударить лицом в грязь
– вийти з честю з чого; відстояти честь свою; гідно (з честю) триматися; не завдавати собі ганьби (сорому); не осоромитися; не скомпрометувати себе; (іноді розм.) і на слизькому не посковзнутися.
• Ни с лица, ни с изнанки
(о человеке) – ні з очей, ні з плечей; ні спереду, ні ззаду нема складу.
• От лица кого
– від кого; від імені (від імення) чийого, кого.
• Перед лицом кого, чего
– перед лицем кого, чого; перед чиїм лицем; перед очима кого; перед чиїми очима.
• Перед лицом опасности
– у небезпеці; при небезпеці.
• Показывать, показать товар лицом
(разг.) – товар (крам) показати з правого (з кращого, з ліпшого) боку; заличкувати товар (крам); показати товар лицем.
• По лицу видно было
– з обличчя (з лиця, з виду) видно (знати) було.
• Постороннее лицо
– стороння особа; чужа людина.
• С лица воду не пить
– з краси не пити роси. Пр. Краси у вінку не носити. Пр. Краси на тарілці не крають. Пр. Байдужа врода, аби була робота. Пр. Краси на стіл не подаси. Пр. Красою ситий не будеш. Пр. Не дивися, чи гарна, дивися, чи зугарна. Пр.
• Смотреть в лицо опасности, смерти
– дивитися (глядіти) у вічі небезпеці, смерті.
• Ставить, поставить лицом к лицу кого
– зводити, звести віч-на-віч (іноді очі-на-очі) кого.
• Стереть, смести с лица земли кого
(перен. книжн.) – з світу (з світа) згладити (звести) кого; стерти з [лиця] землі кого; (образн.) не дати рясту топтати кому.
Родиться
• Невеста родится, а жених на коня садится
– козак на коні їздить, а дівчина родиться — козаку згодиться. Пр. Хлопець воли жене, а дівчина ще не вродиться, та його дожене. Пр.
• Не родись красивым, а родись счастливым
– не родися красний, а родися щасний. Пр. Не родися вродливий, а родись при долі та щасливий. Пр. Не родися в платтячку, а родися в щастячку. Пр. Як буде доля, то буде й льоля. Пр. Хоч ряба й погана, та її доля кохана. Пр.
• Родиться в сорочке (рубашке)
– родитися (уродитися, народитися) в сорочці; щасливою годиною уродитися; уродитися щасним (щасливим). [Щасливою годиною козак уродився. Н. п.]
• Родиться под счастливой звездой
– під щасливою зіркою народитися (уродитися); народитися на щасливій землі (планеті). [Під такою зіркою родився (народився). Пр.]
Цвет
• На цвет и пчёл(к)а летит
– на добрий цвіт бджола летить. Пр. І бджола на красний цвіт летить. Пр.
• Убираться, убраться, украшаться, украситься цветами
– квітчатися, уквітчатися (заквітчуватися, заквітчатися).

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Кра́снийпрекрасный, красивый, хороший.
Кра́сна ді́вка – а) созвездие Девы; б) радуга; в) красавица-девушка.
Кра́сне ве́рем’я – вёдро, хорошая погода.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

кра́сний, -на, -не

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Кра́сний, -а, -е. Прекрасный, красивый, хорошій. Не родися красна, та родися щасна. Ном. № 1674. За тиждень прийшла в Київ. Красний, Боже який! МВ. І. 23. Ой я знаю, ой я знаю, чого мила красна: перед нею й поза нею впала зоря ясна. Нп. Ти, козаче молоденький, слова твоі красні. Мет. 107. Хто б мав таке слово пишне да красне, щоб так як на картині змалював той манастирь. К. ЧР. 99. Красний сей світ! Федьк. Кра́сна ді́вка. а) Созвѣздіе Дѣвы. б) Радуга. Чуб. VII. 575. Ум. Красне́нький, красне́сенький.
Кра́щий, -а, -е. Ср. ст. отъ кра́сний.
1) Болѣе красивый.
Така дівка, кажу, що кращої в селі нема: біла, повна, тіло ніжне — як панночка. Стор. Хороший, хороший! Був би ще кращий, та вже нікуди. Ном. № 8467.
2) Лучшій.
Я тобі не пара; я в сірій свитині, а ти титарівна. Кращого вітай. Шевч. 142.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

День, -дня, м.
1) *
Що-день. Ежедневно. Що-день божий довбе ребра... Шевч. «Кавказ». *Що не день. Что ни день, каждый день. Сл. Нік. *4) День заповіда́ється кра́сний. День обещает быть хорошим. Борд. *Гуля́щим днем. В свободное время, в один из свободных дней. Кв.
*Заповіда́тися, -даюся, -єшся, гл. Обещать. День заповіда́ється кра́сний. День обещает быть хорошим. Борд.
Кра́сний, -а, -е. *3) Кра́сне ве́рем’я. Хорошая погода. Черемш. *4) Кра́сне письме́нство. Беллетристика. Комаров. Бібл.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Amaranthus caudatus L.щири́ця хвоста́та (Мл, Ру, Оп); краса́ (Сл; Рг1, Пс, Ум, Ду, Ів); бура́чка (Лс2ПЦ), бурачки́ (Ан, RsВЛ, ПЦ, ПС), васильок городній красний (АнСД), кітяхи (RsВЛ), підсвекольник (Го1СЛ), плеть-трава (Ан), про́со декорати́вне (ПокВЛ), про́со ди́ке (Нв, Вх, Жл, ДуВЛ), про́со туре́цьке (Вх, Жл, Гр, Ду, СмПД, ДС), просо червоне (ОсВЛ), сопля індича (Го1, СлСЛ), хвіст лисій (ЗлСД), хвости́ лиси́чі (Ум, Ів, Сл), хвостики лисячі (АнСД), щир (Ан), щир черво́ний (Вх, ОсПД, ДС), щирець (Сл), щири́ця (Ан, Ів), щириця лисячий хвіст (КриСТ), щуриця (МлДС).
Anchusa officinalis L.волови́к ліка́рський (Ру, Оп); волови́к звича́йний (Сл), вологлодка проста (Во), вологло́дка си́нька (Вх1, Вх3, Мл); бликота (АнСЛ), буглаз (Ан), бугласова трава (Км), воловик (Ln, Hl, Сл, Mk, УкСТ, БУ), вологід (Км), вологло́д(ка) (Ан, Жл, Сл), галочка (АнСТ), глазки анютині (ЧнСЛ), глазобужник (Ан), дупка куряча (Км), ду́пки ку́рячі (Вх, Жл, СлДС), красний корінь (Км), красноко́рінь (Рг1, Жл, Мн, Ум, Ів), кукурі́чка (Жл), кукурічка мужеська (ВхДС), купинос (АнСЛ), манія́ (Ан), медени́шник (Ан, ІвСД), ме́дик (ГтЗК), медівни́ця (ГтЗК), медо́к (ГтЗК), меду́ни́ця (Ум, Ду, Ів, Сл), меду́ни́ця польова́ (Ан, ІвСД), медунка (Ан, Мн2, ОсСД, ПД, ВЛ), медунка кучерява (ОсПД), медяник (ОсСД), медяни́шник (Ум, Ів), ра́нник (Ан, Ів, СлСД, ПС), рум’я́н (Жл, СмСД), рум’я́нка (Рг1, Ан, Пс, Жл, Ян2, Ду, Ів, Сл, Mk, УкСД, ПД), рум’я́нчик (Ав, Ср, Ln, Жл, Вх1, Ум, Ян4, Ів, СлСД, СТ, СЛ), свиню́шник (Ан, ІвСД), серпоріз (Вл, Мн, СмПД), сине́ць (Вл, СмСЛ), синя́к (Вл, Ан, Ду, Mk, ОсСД, СТ), синька (НвВЛ), сліпота (Ан, ОсСД, ВЛ), сліпота куряча (ОсСТ), цареградський корінь (Км), червениця (Км), шарило (АнСД), язик баранячий (Mk), язик бичачий (Ан), язи́к воло́вий (Рг1, Мн, Ум, Ів, Mk, СмСД, ПД).
Antennaria dioica (L.) Gaertnerкотя́чі ла́пки́ звича́йні; котя́чі ла́пки́ (Сл; Вх7, КобДС, БО, ГЦ), котя́чі ла́пки дводо́мні (Ру, Оп), соло́м’яник двопе́нний (Мл); безсмертка (Км), безсме́ртник (КобБО, ГЦ), гадюча́ник (Ду), горлянка (ЧнСЛ), кашка розова (Км), конотопці (Ан), котя́чка (Вх, Жл, Hl, МалДС, БУ, ЗК), купина (Сл), лапка кошача (Сл), лапки дубові (ОсВЛ), лапки коцурі (ГбЛМ), лапки кошачі (Го2СЛ), нечуєви́ка (АнСЛ), нечу́ївка (Ум, Ів), нечу́йві́тер (Вх, Ан, Жл, Ян2, Ів, СлСД, ПС, ДС), нечу́йвітер безсме́ртний (КобБО), пухлець (Км), солом’я́ник (Вх, ОнДС, БО), тмин білий (АнПС), тмин красний (АнПС), тмин рожевий (Км), тьмен (АнПС), цмин (Пс), цмин ро́зовий (Рг1, Пс, Ду), цмін (КобГЦ), цьмин (Ан, Ян2СД, СТ), шалітряниця (Км).
Anthemis tinctoria L.рома́н фарбува́льний (Ру), жовти́ло (Сл; Рг1, Мн, Hl, Кр, Ум, Ду, УкСД, БУ); роман барвій (Вх1), рома́н жо́втий (Мл; СлСЛ); бабки́ (Ан, Сл, См, ЯнаСТ), гвозди́(ч)ки польові́ (Ан, Ів, Сл, ОсСТ, СЛ), жовтоцвіт (АнСЛ), жовтяниці (ОсПД), кріп жовтий (КриСТ), купав(оч)ки (Ан, СлСТ), купальник (АнСТ), ляшки (ОсВЛ), нагідки́ польові́ (Ан, Ів, Сл, ЯнаСД, СТ), пупавка (Чн, Сл, MkПД, СЛ), пупавка жовта (LnСТ), пуповки лісні (АнСЛ), пуповник жовтий (АнСТ), роман (См), роман красний (АнПД), рома́шка жо́вта (АнСТ, ПД), роме́н (Ср, Ln, Кр, Ум, Ів, Сл, Mk, КриСД, СТ), сон (ОсПД), хупавка (Ан).
Berberis vulgaris L.барбари́с звича́йний (Ру, Оп); байбари́с (Сл; Ан, Пс, Дб, Ду, ГбПС, ДС), ки́слич звича́йний (Вх1, Вх6, Мл); барбари́с (Ск, Чн, Рг1, Ср, Ln, Пс, Мн, Шс, Ян4, Яв, Ів, Сл, Ук, МсЗАГ), барбари́ск (Ан, Яв, Сл), барбарисник (Км), барбарись (Сл), берберис (Сл, MkПД), берберус (MkПД), вовчни́к (ПчЗК), драчина (ГбЛМ), квасни́ця (Ан, Tl, Яв, Ів, СмСД, СТ), квасня́нка (ПчЗК), кисле дерево (Км), кислетка (АнСТ), кисли́ця (Ан, Шс, Сл, MkСТ), кисли́ч (Жл, Hl, Ду, Сл, MkБУ), кисличник (Во), ки́слі я́годи (МсСТ), кисля́нка (Чн, Ан, Ів, Сл, МсСТ, СЛ), кися́нка (Яв), когу́тик (ОнБО), мокриш (Рг1, ПсПД), пасльо́н кра́сний (МсСТ), терн кислий (СкСТ).
Beta vulgaris L. subsp. vulgaris convar. crassa Alef. var. conditiva Alef.буря́к черво́ний (Мл, Сл); буря́к столо́вий (Ру); бура́к кра́сний (Мн2, ГбСД, СТ), б. свекловий (Вх6), бу(о)ра́к цвікло́вий (ГбДС), бура́к черво́ний (ГбПЗ), бураки цвикльові (ВхДС), буряк свекловий (Сл, Mk), б. цви(і)кловий (Сл, Mk), б. цвіклий (Mk), све́кла (Вх, Mk, Гб2ГЦ), цвикла (Сл), ц. червена (ГбЛМ), цвиклі (ВхДС), цвикля (ВхДС), цвікла (Во, Гб).
Capsicum annuum L.стручко́ви́й пе́рець звича́йний; перцюга річна (Вх1, Вх2, Вх6, Мл), перчиця американська (Вх3), попер червоний (Вх3, Вх6, Вх7ЛМ), стручко́вий пе́рець однорі́чний (Ру, Оп), черво́ний пе́рець (Вх6, Сл; Ду, Ос, МсСД, СТ, ВЛ); папри́га (ОнБО), папри́ґа (Вх7, Гд, МалВЛ, БО, ЗК), па́при́ка (Во, Вх1, Гр, Дб, Mk, Ук, КобСТ, ДС, ГЦ), пе́рець (Mj, Гр, Ян4, Ів, Сл, Ук, МсСТ, ПД), пе́рець стручко́ви́й (Рг1, Ан, Шм2, ІвСД, СТ), пе́рець стрю[у]кува́тий (Го1, Ів, СлСД, СЛ), пе́рець стрючкова́тий (Ум, Ів, Сл), пе́рець стрючко́вий (Ум), перцю́га (Во, Жл, Вх3, Hl, Сл, MkПД, БУ), перчи́ця (Ан, Вх6, Вх7, Hl, Mj, Ів, Сл, Mk, Мч, УкСД, СТ, ПД, БУ). \ Сорти: болга́рка (БкБУ), ґоґоша́р (БкБУ), ґоґоше́ря (БкБУ), ґоґошо́ра (БкБУ), капару́ша (БкБУ), капиру́ша (БкБУ), кіпіру́ша (БкБУ), пе́рець болга́рський (КобДС), пе́рець гірки́й (МсСТ), пе́рець жо́втий (МсСТ), перець красний (Ср, LnСТ), пе́рець сала́тний (МсСТ), пе́рець соло́дкий (Мс, КобСТ, ДС), перець турецький (Во, Ан, Ln, Мн2, MkСТ, ПД), перець-турчак (Сл), перець червоний струкуватий (Сл), перчиця червона (Сл), струк (Mk), чу́шка (ГбСТ).
Carduus crispus L.будя́к кучеря́вий (Сл, Оп); бодя́к кучеря́вий (Мл), осотій кучерявий (Вх1); бода́к (Гб, КчДС, БО), бодяк (Сл), бодяки (RsВЛ), буда́к (Шл, Гб, КчДС, БО), будя́к (Ср, Ум, Ян1, Ів, Сл, См, КчСТ, ВЛ, БО), будячки (ОсСД), драпач (СмПД), колю́х (МлВЛ), коровник (ОсСЛ), кулюки́ (RsВЛ), осо́т (RsВЛ), осот красний (Рг1), осо́тий (Гб2ГЦ), хра́бу́ст (Рг1, Пс, Ум, Ду, Ів), храпуст(ь) (Hl, СлБУ), хробус (Рг1, Пс), хробу́ст (Рг1, Пс, Гр, Ду, Mk, СмСД).
Carduus sp.байдрак (ВхДС), богуні́ (ОнБО), бода́к (Жл, Вх7, Mk, Шл, ОнДС, БО, ЛМ), бода́ччя (ОнБО), восе́т (ГбДС), ґоляґ (БкБУ), драпа́ч (Ан, ІвГЛ), коловатик (АнПД), колю́х (Ів), колю́чка (Ум, Лс2ПЦ), коля́к (Мо, БкПД, БУ), коля́чник (Вх7ЛМ), красноголовник (АнПД), насі́ння чо́ртове (Вх7ЗК), осет (Mj, ГбЛМ), осо́т (ГбПЗ), серце женське (Вх7ЛМ), серце хлопське (Вх7ЗК), чортополо́х (Сл, Гб, НесВЛ, ДС), чортополох красний (Ан).
Carex hirta L.осока́ шорстковолоси́ста; осока́ мохна́та (Мл, Сл), осока́ шерша́ва (Ру, Оп); декокт (АнСЛ), декофт (LnСТ), де(и)кохт (Ав, Го2, Tl, ОсСД, СЛ), житня́нка (МгЗК), ками́ш (МгЗК), ка́рус (Ав, Ан, Жл, Гр, Ду, СлСД), костеря́ва (МгЗК), лепішник (СмПД), му́шка шовко́ва (МгЗК), осетни́к (МгЗК), осо́ка́ (МгГЦ, ЗК), осока пісочна (Го1СЛ), осочниця (Ан, СлПД, ВЛ), остриця (Tl), пирей красний (АнСЛ), пирей осочний (АнСЛ), пшени́ця ди́ка (МгЗК), скорода (АнПС), ти́рса (МгЗК), туриця (Tl), шашни́к (МгЗК), шовко́ва трава́ (Ан, МгПС, ГЦ, ЗК), шовкови́ця (Ан, МгСЛ, ЗК).
Centaurea trichocephala Bieb. ex Willd.воло́шка волосистоголо́ва (Сл, Ру, Оп); блава́т косматоголо́вий (Мл); земля гірка (СлСТ), наголоватки красний цвіт (АнСТ).
Chelidonium majus L.чистоті́л звича́йний (Ру); зеле́мозень звича́йний (Вх1, Вх2, Вх6, Мл), чистоті́л (Сл; Чн, Ср, Ан, Ln, Пс, Кр, Шс, Ян4, Ів, Ос, Рм, См, Гб2, МгЗАГ), чистотіл великий (Оп); аксамент (СмПД), аксамет (АнСТ), борду́н (КобВЛ, ДС), борода́вник (Шс, Ос, Бк, Гт, Мг, СваСТ, ПД, БУ, ЗК), борода́вочник (Сл, Гб2, СбСТ, ВЛ, ГЦ), волосник (Ан, СмВЛ, СЛ), во́пар (ГбДС), герчи́ця (СбБО), гистник (Tl), гірча́к (См, СбПЗ, БО), гірчи́ця (СбДС), гірчиця польова (АнСЛ), глади́шник (Рг1, Мн2, Hl, Ум, Rs, Ів, Сл, MkСД, ПД, ВЛ, БУ), гладу́шник (Ав, Ан, Пс, Вх1, Ів, Сл, УкСД, ПД), глекопа́р (Рг1, Пс, Жл, Ум, Ду, Ів, СмСД), глечкопа́р (Вл, Пс, Ум, Ів), глис(т)ник (Км, СмПД), голова адамова (АнСД), живе зілля (ОсСД, СЛ), жихуне́ць (Гр, Ду), жовте зілля (ОсВЛ), жовтець (ОсПД), жовти́ло (Сл, СбСД, ПЦ), жовтозілля (ОсПД), жовтомолочник (СлПЦ), жовтосік (См), зами́зам (СбВЛ), звіробо́й (Ан, СбСД, ЗК), зелезим (Гв, MkДС), зелемизеленя (Вх, ДуВЛ), зелемо́зелень (Вх7ВЛ), зелемозе́нь (Вх, ЖлДС), зелемозина (MkДС), земизеле́ня (Вх, ДуВЛ), земи́зело (Вх6, Вх7ВЛ), земо́зелен(ь) (Вх, Вх7ВЛ, ДС), земозелена (Вх7ДС), земозелець (НвВЛ), зимозелень (MkПД), зимо́зіль (КобДС), зуб собачий (СлПС), зчи́ток (Яв), йод (ОсСД, СЛ), красномолочник (LnСТ), крушина (СлВЛ), курача (АнПД), ла́стівка муро́ва (Вх7ЗК), ластів’я́че зі́лля(є) (Вх, Ду), ластови́не зі́лля (Ум, Гр, Ду, Ів, СбДС), ластовиця (Км), леліз (Км), лемі́з (Вх6, Вх7ВЛ), маслянка (АнПД), ма́чеха (СбБУ), меледорія (СлПС), мелодорія (Км), мило жаб’яче (СлВЛ), молоко́ гадю́че (СбСТ), молоко́ жа́б’яче (СбПД), молоко ластівинне (СлСД), молоко́ пе́сє (МгЗК), молоко́ су́че (СбЗК), молоко́ чо́ртове (МгЗК), мо́лоч жо́втий (Гб2ГЦ), молоча́й (Сл, РмВЛ, ПЦ), молоча́й жо́втий (Ан, Tl, СлСД, ПС, СЛ), молоча́й кра́сний (СбПС), молоча́й товсти́й (СбЗК), молочка́вець (МгЗК), молочко́ жо́вте (ГтЗК), молочко́ пи́сцє (СбГЦ), молочко́ пся́че (МгГЦ), молочко́ соба́че (МгГЦ), молочне зілля (ОсПД), моло́ч(ш)ник (Жл, Mk, См, Мг, СбПЦ, ПЗ, ЗК), моча́рка (СбГЦ), парник (Mj, MkПД, ДС), петру́шка ове́ча (Го1, СбСТ), печінкове зіллє (Ан), печі́ночник (Ан, См, СбСЛ, ЗК), прибу́й вели́кий (МгЗК), прозо́рник (Ан, ІвСД), ранник (Сл, ОсПС, СЛ), ри́мщина (ди́ка) (СбДС, БО), розтропта (MkГЦ), розтропша (Сл, Mk), ростокащ (АнВЛ), росто́падь (МгЗК), рост(р)опаск (Ощ, КмГЦ), ростопаст (Вх1, Вх7ЛМ), ростопа́сти (СбБО), росто́па́сть (Гв, Во, Вх, Шх, Ду, Mk, Он, Гб, Мг, КобПД, ДС, БО, ГЦ, ЗК, ЛМ), ростопа́ть (КобГЦ), ростопач (Ан), росто́паш (Рг1, Ан, Пс, Ду, Ів, MkПД, СЛ), росто́пашка (Гр, Ду), росторопша (ОсСД), ростохвасть (Км), ростро́пасть (Mk, СбПД, БО), само́зелень (Gs, Вх7, КобДС, ГЦ, ЛМ), селидоня (Км), селиномія (АнПД), симилизина (СбВЛ), сі́ре зі́лля(є) (Ан, ІвПД), склянча́ник (МгЗК), скоропасть (См), сліпота курина (СмДС), сліпота́ куряча (См, СбДС), сметанник (Tl, СмПД), старовина́ (Ан, Кр, Ів, СлСД), староду́б (АнВЛ), у́личник (МгЗК), цвітодоло́нія (СбСД), целідоній(я) (Ан, Сл, ОсСД, ПД, ВЛ), чисте́ць (Ан, Ів, Сл, МгСД, СЛ, ГЦ, ЗК), чистець жовтий (Км), чи́стик (Ум, Гр, Ів, СмПД), чи́стик жо́втий (Рг1, Ан, Пс, Ду, Сл), чистоплот (АнСЛ), чисто́тиль (ГтЗК), чисто́тія (СбПЗ), чистотьо́л (РмПЦ), чистя́к (Ав, Ан, Жл, Вх1, Ів, Ос, СмСД, СТ, ВЛ, СЛ, ДС), чистяк жовтий (СлСТ), юровни́к (МгЗК), ясколка (Км), яскуличник (АнГЛ), яскульник (АнГЛ).
Cirsium arvense (L.) Scop.осо́т польови́й (Мл, Сл, Ру, Оп); бод(л)ак осет (Вх1, Вх2), осо́т білопо́встий (Сл); бидля́к (МгЗК), бода́к (Мг, КобБО, ЗК), бода́ча (МгЗК), бодя́к (СлЗК), босятни́к (МгЗК), буда́к (СбДС, БО), будла́к (СбДС), будя́к (Сл, РмВЛ, ПЦ), будя́к малоколю́чий (СбПД), будя́к неколю́чий (СбСТ), бузятни́к (МгЗК), бузятни́к дрібни́й (СбЗК), бульля́к (СбБУ), відьмине зілля (СмСД), восе́т (Вх, Mk, Он, ГбПД, ВЛ, ДС, БО), восити́й (СбДС), воста́ча (МгЗК), головатник (HlБУ), госет (ОсПД, ВЛ), дєд (РмПЦ), дза́бри (ГдБО), дра́ча (МгЗК), жабрі́й (СбЗК), жербі́й (Рг1, Пс, Жл, Ум, Ду, Ів, Mk), жибрі́й (Вл, Ум), живокі́ст (МгЗК), живокость (Ан, КрСД), жидни́к (МгЗК), капусник (АнПС), колюк (СмСЛ), колюхи́ (РмПЦ), колю́чка (Мг, СбСТ, ДС, ЗК), колючки́ (АнСЛ), колю́чник (МгЗК), коля́к (МгЗК), коля́ча (МгЗК), коля́чка (МгЗК), колячни́к (МгЗК), колькавни́к (Гт, МгЗК), кулячки́ (СбДС), наголо́ватень (Ан, СмПС), наголо́ватки (Рг1, Жл, Ум, Ду, Ів, СмСД), ожидни́к (МгЗК), опси́ґа (Вх7ЗК), осет (Сл, Mk, СмПД, БУ), осе́тень (Ощ, Mk, ТкаДС, ГЦ), осетий (Вх7, MkПД, ГЦ, ЗК), осеті́й (МгГЦ, ЗК), осе́тни́к (Вх7, Гт, МгЗК), осо́т (Рг1, Ср, Вл, Ан, Пс, Жл, Hl, Ян1, Ян2, Ян4, Сл, Mk, Ос, Рм, МгЗАГ), осо́т колю́чий (Сл, СбСД, СТ), осот красний (ЧнСЛ), осотик (АнСЛ), осотни́к (ГдБО), осо́ття (МгЗК), оста́ча (МгЗК), остя́к (МгЗК), осу́т (МгЗК), ося́тни́к (Вх7, Мг, МалЗК), осяшни́к (МгЗК), пуговник (АнСЛ), пуговник синій (АнСЛ), рипля́к (МгЗК), рип’я́к (МгЗК), серпій (АнСЛ), серп-трава (АнСТ), серпуха польова (MkСТ), сікня́к (МгГЦ, ЗК), сіро́вка (МгЗК), сітня́к (МгЗК), татарник (Ан, Ln, MkСТ, СЛ), чортополо́х (СбСТ), шишатник (АнСЛ).
Colutea orientalis Millerміху́рник схі́дний (Ру, Оп), міху́рник черво́ний (Сл); пузи́рник черво́ний (Мл); пузирник красний (ШсСТ).
Cornus mas L.дере́н звича́йний (Вх1, Вх6, Мл, Сл; Mk); дерен жовтоцвітий (Во), дере́н спра́вжній (Ру, Оп; Сл); де́ре́н (Вх, Рг1, Ан, Ln, Пс, Жл, Мн, Hl, Шм2, Дб, Ду, Ів, Сл, Mk, Ос, Мг2ЗАГ), дере́н черво́ний (Mj, ОсПД), дере́нка (Мг2ЗК), деренки́ (ГтЗК), де́рень (Сл, Mk, Мг2ЗК), дерень справедли́вий (MjПД), дрінки́ (Мг2ЗК), кизи́л (Чн, Ln, Мн, Mj, Ос, Ук, Мг2СТ, ПД, СЛ, ГЦ, ЗК), кизи́ль (Шм2, Гт, Мг2ЗК), кизильчак (СкСТ), кизі́л (Ск, Ум, Мг2СТ, ГЦ, ЗК), кизі́ль (Сл, Гт, Мг2ЗК), кізі́л (Рг1, Мг2ЗК), кізі́ль (Ср, Пс, Ян4, Сл, Мг2СТ, ЗК), кізі́лька (Мг2ЗК), кісіль (Пс), когу́тики (Мг2ЗК), корнє (Пс), красний дерен (ОсПД), те́рен (ГбПЗ), терн (СкСТ), терни́к (МалЗК), ти́рня (МалЗК), шон (Мг2ЗК).
Digitalis purpurea L.напе́рсник пурпуро́вий; напальки червоні (Вх6), напе́рсник черво́ний (Сл), наперстник красний (Вх1, Вх6), напе́рстник черво́ний (Мл), наперстя́нка пурпуро́ва (Ру, Оп; Сл); дзвіно́чок (МсСТ), зво́ники (МсСТ), зво́ники ро́зові (МсСТ), звоно́чки (МсСТ), лабушта́н (Гб2ГЦ), наперс(т)ник (Сл, ОсЛМ), напе́рстка (МсСТ), напе́рсткова трава́ (МсСТ), напе́рстник черле́ний (ПчЗК), наперстниччє (ОсЛМ).
Echium russicum J.F.Gmelin ** (Echium rubrum Jacq., non Forskaa l)синя́к черво́ний (Ру), красноко́рінь (Сл; Чн, Рг1, Ан, Пс, Жл, Мн, Ду, Яв, ІвСД, СЛ); пазмі́й черво́ний (Мл); бабки (АнСТ), бджолина трава (СмСЛ), боєвець (Ln, Го2СТ, СЛ), буркун (АнПД), громовик (СмВЛ), красна трава (АнСЛ), кра́сний ко́рінь (Ан, Ln, Ум, ІвСТ), красноцвіт (АнСТ), медунка (Ан, СмСТ, ВЛ), настояшник (Ан, Го1СЛ), початок (АнСЛ), пчолина трава (АнСЛ), румняки бабині (LnСТ), рум’яна (баб’ячі) (АнСЛ), рум’янка (Ln, Шм2, Шс2, СмСТ, ПЦ), урвант (АнПЦ), червень (АнСЛ), червоний корі(е)нь (Ян2, СлСД), язик собачий (АнСЛ).
Epilobium angustifolium L. ** (Chamaenerion angustifolium (L.) Scop.)зніт вузьколи́стий (Мл, Сл; Mk), іва́н-ча́й (Рг1, Ln, Пс, Жл, Мн, Ук, Мг, Дми, КобЗАГ); зніт узколистий (Вх1, Вх2, Вх6); бесіт (Нв, Вх1ГЦ), босятина́ (МгЗК), босятни́к (МгЗК), вербі́вка (Мг, КобГЦ, ЗК), вербли́чка (МгЗК), верболіз (ОсПД), густівни́к (МгЗК), димни́к (КобГЦ), дівчаче зілля (ОсПД), дремуха (Tl), жнитий (ОсВЛ), залізняк (ОсПД), зітильник (Mj), зніт (ДмиДС), зніти́йник хло́пський (Нв, ДуВЛ), зніти́льник хлопський (Вх7ВЛ), знітинник (TlГЛ), знітинник дівчачий (ОсПД), знітійник (Вх1), іванко́ (МгЗК), іва́нова трава́ (МгЗК), іван-трава (СмПД), ке́прій (КобГЦ), ки́пець (МгЗК), ки́пра (МгГЦ), ки́пре́й (Чн, Рг1, Ln, Пс, Жл, Мн, MjПД, СЛ), ки́прик (Сн, МгГЦ, ЗК), ки́прі (МгГЦ, ЗК), ки́прі́й (Сн, МгГЦ, ЗК), ки́рпиця (МгЗК), ки́рпиць (МгЗК), ку́прик (МгЗК), льон ди́кий (Ан, ІвПД), льоно́к (Ан, Ів, МгПД, ЗК), мали́нник (МгЗК), ницалоза (АнПС), ниц(е)лоза (ОсВЛ), первоцвіточник красний (ОсПД), плаку́н (Ан, Ів, Сл, СмСД, СЛ), рак (АнСЛ), розвивач (См), розсіва́ч (МлВЛ), рубанець (ОсСД), сирня́чка (МгЗК), сісильник (MkПД), те́рлич (См, МгВЛ, ЗК), хвоста́ч (Mk, МгПД, ЗК), ценцелія (НвЛМ), чай-іван (TlСД), червоне зілля (ОсПД), ю́рик (МгЗК).
Galeopsis ladanum L.жабрі́й польови́й (Сл); жабрі́й ла́данний (Ру, Оп), жебрі́й польовий (Вх1; Жл), зябрі́й полеви́й (Мл); васильки польові (Мн), васильок польовий (Вл, СмПД), жабрей (Рг1, Пс, Мн), жабрі́й (Гр, Ук, СмСД), зозу́ля (ОнБО), зозу́лька (ОнБО), зубри́й (ГбДС), зябрей красний (Го1СЛ), пикульник (LnСТ), щелкун (АнСЛ).
Juncus compressus Jacq.ситни́к сти́снутий (Ру, Оп); ситник стиснений (Вх1), сітни́к зда́влений (Мл); пирей красний (Ан, LnСТ, СЛ).
Juncus gerardi Loisel.ситни́к солонце́вий (Сл); ситни́к Жера́ра (Ру, Оп), сітни́к солончако́вий (Мл); пирей красний (LnСТ).
Jurinea cyanoides (L.) Reichenb.наголо́ватки волошко́ві; біли́ця волошкува́та (Сл), бі́лочка блава́тна (Мл), юрине́я волошкови́дна (Ру); біли́ця (ГрВЛ, ДС), бі́лка (Рг1, Пс, Мн, СмСД, ПЗ), гризник мужеський (АнПС), наголо́ватки (Рг1, Вл, Жл, Ду, Mk, СмСД, СТ), наголоваток красний (АнСЛ), огник (АнПД), пижмо (АнСД), поріз (LnСТ), поріз-трава (АнСТ).
Jurinea polyclonos (L.) DC.наголо́ватки рясноголі́вча́сті; біли́ця рясноголо́ва (Сл), бі́лочка голова́та (Мл); наголоваток красний (АнСТ).
Lathyrus tuberosus L.горо́шок бульби́стий (Сл); горо́шок бульви́стий (Вх1, Мл), чи́на бульби́ста (Ру, Оп); березка (АнСТ), вихлілил (АнСТ), вразник (ОсВЛ), горішина (Ян4СТ), горішок земляний (Сл), горошок (Ян1, Ян3, СлСТ), горошок душистий (ШсСТ), горошок земляний (Сл), горо́шок кра́сний (Рг1, Пс, Мн, Ум, Шс, ІвСТ), горошок розовий (Ан), горошок степний (ОсСД), жола підземна (Mk), кабанець (СлВЛ), королів цвіт красний (АнСТ), ла́сковиця (Ан, ІвСТ), орішки (СрСТ), орі́шки земляні (Ln, Шс, ОсСТ), орішок земляний (ЧнСЛ), стручки журавлині (Сл), черевички (Ян1, Ян4СТ), чечевичка (СлСТ), чина рожева (Пс), чи́на ро́зова (Рг1, Ан, Ду, Сл).
Lens culinaris Medicusсочеви́ця звича́йна (Во, Вх1, Вх2, Мл); сочеви́ця (Сл; Вх, Ln, Жл, Hl, Ум, Rs, Гр, Ян1, Ян4, Ду, Ів, Mk, Ук, МсСТ, ПД, ВЛ, ДС, БУ), сочевиця їдома (Вх6), сочеви́ця харчова́ (Ру, Оп), ясь красний (Во); ле́нта (Вх, Вх2, Вх7, MkПД, ДС), ле́нча (Во, Вх, Жл, Вх2, Вх7, Mk, ОнДС, БУ, БО), ле́нчиця (Жл), ли́нта (Пс, Mj, Сл, Mk, Мч, Мо, Бк, Гб2ПД, БУ, ГЦ), ли́нта бі́ла (БкБУ), ли́нта вели́ка (БкБУ), ли́нча (ОнБО), сачавиця (Ан, Шс, Сл, ШлСТ, ПД, ДС), саче(о)ви́ця (Ан, Жл, Гр, Ук), сачо́вка (Лс2ПС), сешеви́ця (Вх7БО), сича́виця (Гр), сичевиця (См), сіка(о)ви́ця (Вх7, ПлСД, ВЛ), січо(а)ви́ця (Вх7, СлСД, ВЛ), сосови́ця (Вх7ВЛ), сочавиця (Сл), со́чка (Во, Ів, Сл, Mk), сочовиця (Ан, ШлПД, ДС), сочовка (Mk), сошовиця (Вх7ВЛ), сучови́ця (Лс2ПЦ), сушеви́ці (ОнБО), чача(о)ви́ця (Ср, Ум, Ів, ГбСТ, ПЗ), чечави́ця (Ян4СТ), чечеви́ця (Во, Чн, Рг1, Ln, Пс, Жл, Мн2, Шс, Сл, Mk, Лс2СТ, ПД, ПЦ, СЛ), чикави́ця (Лс1СД), чичиви́ця (Лс2ПЦ), чучевика (Ан), шачави́ця (Ан, Ів, Сл, МсСД, СТ, ПД), шаше(о)ви́ця (Мо, ОнПД, БО), шиче(о)ви́ця (Лс2ПЦ), шовкови́ця (Вх7ВЛ), шоцеви́ця (Мн2, ГрПД), шоче(о)ви́ця (Mj, Ду, МоСТ, ПД), шучави́ця (MjПД), шушавиця (MkПД), шуше(о)ви́ця (ОнБО), шушувиця (ШсДС).
Limonium hypanicum Klokovкерме́к південнобу́зький (Ру, Оп); кірома́н солоне́й (Мл); жимольга (СлСТ), жовтокорінь (Шс2СТ), катран красний (Шс), ке́рме́к (Рг1, Ln, Пс, Жл, Ду, СлЗАГ), кермек луговий (Ан), перекотиполе (Ан, ШсСТ), подорожник солонцеватий (Мн2), синій цвіт (АнСЛ), солоне(і)й (Рг, Пс), солонець (Мн2), стародуб (ОсПД).
Lycopersicon esculentum Millerпомідо́р їстівни́й (Оп); баклажа́н черво́ний (Сл; Ум), помідо́р (Вх3; Жл, Ів, Mk, УкПД), помідор з’їдомий (Вх1), помідо́р ї́домий (Вх2, Вх6, Мл), помідо́ри їстівні́ (Ру); баклажа́н(и) (Рг1, Ср, Пс, Мн2, Вх3, Шм2, Ум, Ян4, Ів, Сл, Mk, Ук, СбСД, СТ, ПС), баклажан красний (Ан, LnСТ), баклахани (АнСД), батлажан(и) (Чн, Ан, LnСТ, СЛ), беклажє́ря (БкБУ), боклажан(и) (СбСД), боклажони (СлСД), буклажа́ни (СбПС), дума́т (ГбСТ), падлажан (Вх3), памидо́ри (ГбПЗ), паради́ці (СбЗК), паради́чка (Вх7, Гд, Сб, МалЗК), парадічки (ГбЛМ), патлажа́н (МчПД), патлаже́й (Вх7БУ), поклажа́н (Пл, СбСД), поклажони (СлСД), помадор(и) (Ан, Ян4СТ), помадор красний (СрСТ), помидо́р(и) (Hl, Сл, ГбВЛ, БУ), помі(и)до́ра (Шс2, Мл, СбСТ, ВЛ), помідо́ри (Чн, Рг1, Ln, Пс, Го1, РмЗАГ), тома́т (Сл, Ук), яблоко золотне (Mk), яблоко любовне (Mk), яблуко райське (Во, Сл).
Medicago sativa L.люце́рна сі́йна (Во, Сл); люце́рна посівна́ (Ру, Оп), ра́вельник сі́йний (Вх6, Мл), равлинник сійний (Вх1, Вх2); батоги романові (MkПД), бо́бик (Гр, Mk), буркун красний (АнСТ), буркуне́ць (Ум, Ду, Ів, Сл, СмСТ), бутни́к (Вх7ЗК), горі́шок (МгГЦ), дзвіновать (СлСД), іва́нчик (МгЗК), козорожець (Во), комани́ця ди́ка (МгЗК), комани́ця жо́вта (МгЗК), конюши́на (МгЗК), кулючи́на (МчПД), ла́щак (МгЗК), ла́щик жо́втий (МгЗК), ліце́рія (Сл, БкПД, БУ), луца́рка (ГбДС), луцерія (Мн2), луце́рка (МсСТ), луце́рна (Вх7, Мс, МгСТ, ЗК), луче́рна (ГбСТ), люце́на (ГбВЛ), люцерина (СлСД), люце́рія (Mk, БкПД, БУ), люце́рка (Сл, Бк, Мс, КобСТ, ВЛ, ПС, БУ), люце́рна (Чн, Ср, Ln, Жл, Вх1, Шм, Шс, Ян4, Ів, Сл, Mk, Ук, Мс, Гб, МгСТ, ВЛ, ПЗ, ГЦ, ЗК), люцерна дика (MkДС), лю́церня (Mk, МсСТ, ПД), люче́рна (ГбСТ), миша́к ди́кий (МгЗК), миші́й степови́й (Ан, ІвСТ), мусюй (Чн, Ср, Ln, ШсСТ, СЛ), равли́нник (Ду, Ів, Сл, Mk), терни́к (Mj, СмПД, БУ), юморка (ЧнСЛ). \ Сорт: дроті́вка (БкБУ).
Onobrychis viciifolia Scop.еспарце́т сі́йний (Сл); дівойник сійний (Вх1, Вх2, Вх6), еспарце́т виколи́стий (Ру, Оп), спарзета сійна (Во); буганок (АнСЛ), буркун (АнСЛ), буркун красний (Чн, Ln, Го1, ШсСТ, СЛ), вараксія польова (ОсВЛ), васильки білі (АнСЛ), ви́ка (Ів), воронець (АнВЛ), горо́х за́ячий (Ан, Ян2, ІвСД), діво́йник (Нв, Жл, ІвВЛ), дрок красний (АнСТ), експарце́т (Ян4, МсСТ), еспарзе́та (Жл, Вх1, Сл, Mk), еспарсет (КрСД), еспарсе́та (БкБУ), еспарце́т (Чн, Ср, Ln, Шс, Сл, Ук, МсСТ, СЛ), еспарцета (Сл), капистут (Го2СЛ), кишечки (АнСД), парц(с)ет (Ан, СлПД), ру́та польова́ (НвДС), спарзе́та (КобВЛ), спарсета (Мн, MkПД), спарцет(а) (Мн2СД), струг (ЧнСЛ), яспарзета (HlБУ).
Onosma tinctoria Bieb.громови́к фарбува́льний; громови́к краси́льний (Мл, Сл, Ру, Оп); кра́сний ко́рінь (Ан, ІвСТ), красноко́рі(е)нь (Рг1, Жл, Мн, Ум, Ду, ОсСТ), ранник (Го1СТ), рум’яни (Го1СЛ), рум’янка (ЧнСЛ), хме́лик (Ум).
Papaver hybridum L.мак гібри́дний (Ру, Оп); мак (МсСТ), мак каліро́ваний (МсСТ), мак кра́сний (МсСТ), мак по́вен (МсСТ), мак по́вний (МсСТ).
Phaseolus coccineus L.квасо́ля королі́в цвіт; квасо́ля вогня́но-черво́на (Ру, Оп), королі́в цвіт (Вх6, Сл, Ру; Вх, Рг1, Ан, Пс, Ду, Ів, Mk, УкЗАГ), фасоля королянка (Вх1, Вх6, Жл), фасоля червоноцвіта (Во); квасоля витка (ОсВЛ), квасо́ля в’ю́ща (МсСТ), квасо́ля декорати́вна (МсСТ), квасо́ля черво́на (Ум, Ів, Сл), квасо́лька (МсСТ), квасо́лька цвіту́ща (МсСТ), кобиля́нка (ГдБО), короле́вий цвіт (Жл, Сл, Ук), королі́вка (ГбВЛ), короля́нка (Жл), красний цвіт (Ан), красо́ля (Ср, Ан, Ln, Ян4СТ), красо́лька (МсСТ), красуля (ШсСТ), фасоля турецька (Шм), фасоль черво́на (Ан, MkПД), ясьо(к) (Вх, МлДС).
Potentilla erecta (L.) Räuschelперста́ч ви́прямлений, перста́ч-зав’язни́к (Сл), калга́н (Ру, Оп; См, Мг, Сб, ДмиЗАГ); зав’язник звичайний (Вх1, Вх2, Вх6), перста́ч лісови́й (Мл), перста́ч прямостоя́чий (Ру, Оп); балабан (Ан, СмСД, ДС), балічи́чник (ОнБО), бобрівка (ОсВЛ), болічівни́к (КарГЦ), болотня́нок (МгЗК), болячко́вий ко́рінь (МгЗК), буга́йник (СбБО), воло́шка(и) (Мг, СбСТ, ПД, ВЛ, ЗК), волошки жо́вт(е́ньк)і (СбСТ), в’я́зі(е)ль (Ан, Ів, СбСД, ДС), в’яз-трава (Км), галдан (ОсВЛ), глади́ш (МгЗК), гла́зки аню́тині (МгЗК), гу́сяча трава́ (МгГЦ), гусячки́ (МгЗК), де́нниця (Шх, СлГЦ), дерев’я́нка (Ав, Ан, Вх1, Mj, Ів, Mk, СбСД, ПЦ, ПЗ), дериза́ (СбПЦ), ду(і)брівка (ОсВЛ, ПЦ), дубрі́вник (Нв, Вх1ВЛ, БО), дубровка (Рг1, Ан, Пс, Шм, Mj, Mk, СбЗАГ), забобо́ни ба́бинчі (КобГЦ), з(а)в’язни́й ко́рінь (Сл, ОсВЛ, ДС), за́в’я́зни́к (Ав, Жл, Вх3, Ум, Гр, Ян2, Ду, Ів, Сл, Mk, Сб, НесСД, ВЛ, СЛ, ДС), зав’язни́к кра́сний (МгГЦ), зав’язник стоячий (Ан), збурник (Нв, Вх1ГЦ), зґайба (MkГЦ), зілля від кровавого поносу (ОсВЛ), золотник (Жл), золоту́ха (СбВЛ), зуб (СбПЗ), зубро́вка (РмПЦ), їду́ха (МсСТ), кі́нське корі́ння (МгЗК), коси́ця си́ня (МгЗК), крементуля (ОсВЛ), крівці заячі (Tl), кровни́к (МгЗК), кру́зілля (Ду), куре зілля (ОсЛМ), кур-зі́лля(є) (Рг1, Пс, Жл, Ум, Ян2, Ду, Ів, Mk, ОсПД), ку́ряче зі́лля(є) (Нв, Ан, СбПД, ЛМ), ла́пка гу́сяча (МгЗК), ла́пка соро́ча (МгЗК), ла́пки (СбСД, ЗК), ла́пки гу́сячі (СбПД, ЗК), ла́пки ко́тикові (СбСД), ла́пки кото́ві (Км, СбСТ), ла́пки котя́чі (Мг, СбСД, СТ, ПД, СЛ, ГЦ, ЗК), ла́пки коцу́рячі (МгЗК), ла́пки ку́рячі (МгЗК), лапу́шник (СбДС), ла́пча́тка (СбПД, ВЛ), лапчатка лісна (Км), лепчи́ця (СбПД), липу́ха (СбДС), майови́й цвіт (МгЗК), нагадник (СбСТ, ДС), нога ку́ряча (RsВЛ), ну́шки гу́сячі (МгЗК), о́чі жа́блячі (СбПД), парожки (Км), пере́рва (СбДС), переста́ч (КобБО), перста́ч (Мг, СбСТ, ПД, ЗК), підгрудник (ОсВЛ), піддубник (СмПЛ), підо́йма (Шх, СмПС, ГЦ), порошки (АнСД), при́воротень (СбСД), простудник (ОсВЛ), прямосто́й (МгЗК), п’ятиця (HlБУ), ра́йник (СбВЛ), распорот (Км), рядо́чки (СбСД), салашник (Км), сердечник (ОсВЛ), стародуб (ОсВЛ), стоголо́вник (СбСТ, ВЛ, ДС, БО), тарменті́л (МгЗК), татарки (Сл), термели́на (АнПД), терментила (Км), терменти́ля (Рг1, Пс, Жл, Ду, ОсВЛ, ПЦ), терментилька (ОсВЛ), терменти́на (Вх, Вх1ДС), терметелька (ОсВЛ), терметиля (ОсВЛ), термотелька (СлВЛ), термоті́ла (МгЗК), термутел(і)я (ОсВЛ), удобниця (ОсПЦ), узик (СмСЛ), чебрець (АнСЛ), червенко́вий ко́рінь (МгЗК), черве́ць (Мн2, Mk, См, МгСД, ПД, ЗК), червінник (Км), червошник (АнСЛ), черевни́к (МгЗК), черець (АнСЛ), шалашник (АнПС).
Prunella vulgaris L.сухове́ршки звича́йні (Сл, Ру, Оп); горля́нка звича́йна (Мл), купатень суховерх (Вх1), суховчик звичайний (Вх1); бендєко́вий цвіт (КобГЦ), брат-з-сестрою (АнСЛ), братики (Ан, ОсПД, СЛ), братики-і-сестрички (АнСЛ), бруне́лька (Рг1, Ан, Пс, Жл), васильки лісні (АнСЛ), васильки собачі (СлПС), васильок польовий (АнСЛ), вогник (КмСД), головинка (См), гориця (См), горля́нка (Ав, Ln, Жл, Шм2, Ум, Ду, Ів, Сл, ОсСД, СТ, ПД, СЛ), гуся́чка (ДмиДС), качанчики (ОсВЛ), крівавник (ОсПЦ), крутоголовці (Км), ку́патень (Вх, Жл, ДуДС), лойник (LnСТ), любка (ОсСД), мар’янка (ОсВЛ), медунка (СлПС), м’ята собача (СлПС), папок красний (Км), паршивець (ОсСД), поміч горляна (Ан, Сл), свинюхи (СлПД), сережки (АнПС), сухован (Вх7ДС), суховертка (LnСТ), сухове́рх (Гв, Вх, Ду, СлВЛ), сухове́ршки(а) (Чн, Рг1, Вл, Ан, Вх7, Го1, Rs, Ян2, Ду, Ів, Сл, Mk, ОсСД, ПД, ВЛ, СЛ, ДС, БО), суховили (ГвСЯ), сухо́вчик (Вх7ДС), сухотник (ГвДС), толстяк (ОсВЛ), чорноголовець (Км), чорноголовка (Ln, HlСТ, БУ).
Ribes rubrum L.порі́чки черво́ні (Сл, Оп; Ів, Mk), порі́чки звича́йні (Ру); по(а)рі́чка ви́нниця (Вх1, Вх6, Мл), по(а)річка красна (Вх1; Пс), сморо́дина звича́йна (Ру), сморо́дина черво́на (Ру, Оп; Mk, Ос, Мс, ГбСТ, ВЛ, ПЗ), явірниця винниця (Вх2); бо́ба (ОнБО), бози́чки (ГбДС), винни́ця (Вх, Жл, Вх1, СлЛМ), виннички (Вх3, Вх4, MkЛМ), вино турецьке (Вх7ЛМ), виногра́д дикий (Вх7БО), винце́ (Вх3, Вх7ДС, ЛМ), вишнівки (Mk), вінниці (Вх7ЛМ), віннички (Вх7ЛМ), єві́рни́ця (Вх7, Гр, Гб2ГЦ), квасанка (HlБУ), кендери́сов (ГдЗК), парє́чки (Лс2ПС), парі́чка (Жл), патара́йка (ОнБО), пожи́чка(и) (Mj, Мл, Гб, КобПД, ДС), пози́чки (Он, Гб, КобДС, БО, ГЦ), позічка (Рг), попорічка(и) (Вх, Вх7ВЛ), порє́чки (Лс2ПЦ), пориці (СлВЛ), пори́чки (ГбВЛ), порі́чки(а) (Гв, Во, Рг1, Ан, Жл, Вх3, Вх4, Шм2, Mj, Шс, Гр, Дб, Сл, Mk, Ук, Рм, ГбЗАГ), порі́чник (Вх7ВЛ), пупурі́чки (ГбДС), пурі́(и́)чки (Сл, Лс2, РмВЛ, ПЦ), путара́йки (Гр), путурайки́ (Вх, ОнДС, БО), сморо́дина (Ян4, МсСТ), смородина біла (Рг1СД), сморо́дина кра́сна (Во, Рг1, Ср, Ln, Шм, Шс, МсСТ), смородюх красний (ГвВЛ), спорички (Ан), споришки (Мн2, СлСД), спорі́чка (Жл, Ум), футурайки́ (ОнБО), шпори́шки (ГрСД), шпорі́чки (Ум), шпуришки (СлСД), яві́рни́ця(і) (Вх6, Вх7, КобГЦ, ЗК), ягода-винниця (Вх3).
Salvia nutans L.шавлі́я пони́кла (Ру, Оп), шалві́я пони́кла; бабки́ (Сл; Ср, Ан, Шс2, Ян1, Ян4, Ів, ОсСТ), шалві́я похи́лена (Мл); ба́бка (Чн, Ан, Ln, Ян4, Ду, Ів, Сл, ОсСТ, ПД, СЛ), васильок дикий (АнСЛ), васильок красний (АнСЛ), голи́ш (Рг1, Ан, Пс, Жл, Шс2, Ів, СмСТ, ВЛ), дрімота кошача (АнСЛ), каплу́н (ЯвСТ).
Solanum dulcamara L.паслі́н соло́дко-гірки́й (Ру, Оп), паслі́н-гли́сник (Сл); беле́на гли́стник (Вх1, Вх2, Мл), белена солодкогірка (Вх6), гли́сник (Сл, Ру, Оп; Гв, Mk, ОсСТ, ПД, ВЛ), солодкогорч (Во); ада́мів ко́рінь (НесВЛ), белена́ (СбВЛ), билина́ (СбДС), блющ (Жл), вино́ кі́нськоє (СбЗК), ви́шні соро́чі (СбПД), во́вчики (СбДС), во́вчі я́годи (Рг1, Ан, Пс, Mj, Ів, Сл, См, Мс, СбСД, СТ, ПЦ, ПЗ), вовчі ягоди жовті (Шс2, Сл), гадюча трава (АнПД), гадю́чі я́годи (Сл, СбПД, ПС, ЗК), гадючки́ (СбБО, ЗК), глисник їдкий (Км), глиставень (См), глистань (Mk), гли́стник (Ав, Чн, Рг1, Ан, Пс, Жл, Мн2, Вх3, Вх6, Mj, Шс2, Ян2, Ду, Ів, Mk, Ос, СмСД, СТ, ПД, СЛ), глисті(о)вни́к (Чн, Ср, Ln, Ян4, СбСТ, СЛ, ЗК), глистя́к (Вл, Mj, Ум, Шс2, Ду, Ів, Сл), глистян (Км), глі(о)стник (Пс, HlБУ), декохт (ОсПЦ), жорсть (ОсСД), зайчиха (Км), заплиха (Км), заячник (Mk), калина жаб’яча (ОсСД), картофельки (GsДС), надти́нник (Рг1, Ан, Пс, Ду, Ів), натинник (Ан), пасклін (СбСЛ), паслина (Км), паслі́н (Ан, Ів, Сл, Ос, МсСТ, ПЦ, СЛ), паслі́н боло́тяний (СбСД), паслін жовтий (Гр, Сл), паслі́н кра́сний (СбСД), паслі́н сла́дкий (МсСТ), паслі́н черво́ний (Ос, СбПД), пасльо́н (Лч, Ан, Ln, Rs, Ів, Рм, МсСТ, ВЛ, ПЦ), пасльо́(і́)н жо́втий (Ав, Рг1, Пс, Ду, СлСД), пасльо́н кра́сний (МсСТ), пасльо́на(и) (СбСД, ПС), пасльон-глисник (АнПД, ВЛ), пасльо́ни соло́дкі (СбПД), пе́сі я́годи (СбЗК), песльо́н(и) (СбПС), писли́нник (СбПЗ), підти́нник (Ду), послі́(е́)н (Tl, СбВЛ), псинка (Км), соба́чі ягідки́ (СбДС), соло́дке корі́ннє (СбДС), солодкокорінь (Сл), сороча ягода (Сл), спіно́за (СбСТ), триглисник (ОсПД), тру́тка (СбДС), уйба́рець (СбЗК), хме́лик (СбПЦ), шипши́на (СбСТ).
Solanum nigrum L.паслі́н чо́рний (Сл, Ру, Оп; Мн2, Ів, ОсСД, СЛ); беле́на паслі́н (Вх1, Вх6, Мл); бабульки́ (ГбДС), безслинник (Км), беле́на́ (Гв, Гу, МгГЦ, ЗК, СЯ), беслинець (TlВЛ, ДС), беши(д)жник (Км, См), бздинка (LnСТ), бзднюка (Ан, Tl), бздюнка вороняча (См), бзина́ (Гт, СбГЦ, ЗК), бзина́ чорни́льна (ГтЗК), вино́ кі́нськоє (МгЗК), винце́ ку́рячоє (МгЗК), во́вче де́рево (МгЗК), во́вчі я́годи (Гв, МгЗК), вовчни́к (МгЗК), во́ко воро́няче (МгЗК), ворониха (Км), воро́н(я́ч)і я́годи (Км, МгЗК), воронячка (Км), га́дячі я́годи (МгЗК), глис(т)ни́к (Км, МгЗК), ди́кі я́годи (МгГЦ), дурнячки́ (МгЗК), жинка (Км), здиха (Км), лисуха (Км), мадраґу́ля (МгЗК), мали́на ди́ка (МгЗК), мандриґу́ля (МгЗК), мориганка (Км), надраґу́ля (МгЗК), ні́ми́ця (МгЗК), о́ко воро́няче (МгГЦ), отро́ва (МгЗК), паслен (Ав, Чн, Ян1, Ян2, СлСД, СТ, ВЛ, ПЦ), па́слин (Жл), пасли́на (Рг1, Ан, Пс, Жл), паслі (Ан), паслі́н (Вх, Ср, Вл, Ан, Ln, Пс, Шс2, Ян4, Ду, Ів, Сл, Mk, Ос, Ук, Мс, МгЗАГ), паслін красний (Мн2), пасльо́н (Рг1, Лч, Ln, Пс, Hl, Ум, Ян1, Ян4, Ів, Сл, Лс2, Мс, МгЗАГ), пасльо́н чо́рний (Сл, МсСТ), пасльо́ни (МсСТ), пасльо́нчики (МсСТ), пе́сі я́годи (Tl, МгЗК), песли́ни (Жл), писклюк(в)а (Чн, АнСЛ), пислина (Км), писли́нець (Вх7ЗК), писльон(и) (Вх, Вх1, СмДС), піскльо́н (Лс2ПЦ), позник-бзника (АнПД), послі́н (МсСТ), поспішка (Км), прислини (Вх, Вх1ВЛ), псє́чі я́годи (ГбДС), пси́нка (Рг1, Ду), скажена ягода (Mk), сли́нник (Вх7), чере́шні га́дячі (МгЗК), чере́шні за́ячі (МгЗК), чо́рна я́года (МгЗК), шалі́йка (МгЗК), шмаркоти́ннє (ВхДС), я́блочко чо́ртово (МгЗК), я́годи (МсСТ), ядови́та я́года (МгЗК).
Syringa vulgaris L.бузо́к звича́йний (Сл, Ру, Оп; СбСТ); боз турецький (Во, Вх1, Вх3), боз я́рий (Вх1, Вх6, Мл); аляля́с (Лс2ПЦ), арґіва́н (БкБУ), баз (Го1СЛ), базни́к (Ум, Mk, Шл, Гб, Кар, КобДС), базник турецький (СлВЛ), базни́к я́рий (Вх, ПсДС), бевз (Mk, Лс1, СбСД, ПД), бедз (Лс2, Бк, СбВЛ, ПЦ, БУ), без (Шк, Пс, Ду, Ів, Сл, Mk, Мч, Лс1, Лс2, Ос, Бк, Рм, Гу, Гб, АрСД, ПД, ВЛ, ПЦ, ПЗ, БУ), бе́зя (СбСД), беш (MkДС), бзина́ (Жл, СбГЦ), биз (СбПЗ), би́зє (Вх7СЯ), біж (См), біз (Rs, Сл, Гб, СбВЛ), бізник (СлВЛ), бодз (ГуГЦ), боз (Вх7, Сл, Mk, Ук, Гу, См, Гб, Сб, Кар, КобВЛ, ДС, БО, ГЦ), боз синий (Вх6), бозина́ (Жл), бозь (MkСД), буз (Лч, Гр, Дб, Ду, Сл, Ос, Ук, СбСД, ПД, ПЦ, СЛ), бузи́на́ (Ос, См, СбВЛ, БУ, ЗК), бузино́к (СбПС), бузни́к (Мо, Бк, См, СбСТ, ПД, БУ, ЗК), бузо́к (Чн, Рг1, Ср, Лч, Ан, Шк, Ln, Пс, Мн2, Mj, Шс2, Ян4, Дб, Ду, Ів, Сл, Mk, Ва, Ос, Ук, Рм, Гб, Мг2, СбЗАГ), бузок красний (ОсСД), бузо́к правди́вий (СбСТ), бузо́к серде́чний (СбДС), варґо́на (СбЗК), ворґо́на́ (Гт, Мг2, СбГЦ, ЗК), гирґіван (СлБУ), ґ(г)орґо́на́ (Сб, Мг2ЗК), ілія́к (БкБУ), катрафо́я (Мг2ЗК), клюку́чка (Мг2ЗК), леліва́с (ПрПС), лилія́с (Гр, СмСД), лілія́к (Мо, Бк, Гб2СТ, БУ, ГЦ), лоґордина́ (Мг2ЗК), мардія́н (БкБУ), ме(и)кда́н (Сл, СбПС, БУ), орґ(г)о́на(и) (Mk, Гт, Мг2, СбГЦ, ЗК), орґонина (ГбЛМ), ордона́ (ГдБО), палия́с (СбПС), ра́й-де́рево (Ан, Гр, Ду, Сл, СбСД, СТ, СЛ), синель (Чн, LnСТ, СЛ), синіль (Во), сирень (Рг1, Мг2, СбСД, ПЦ, ПС, СЛ, ГЦ, ЗК), сіре́нь (Рм, Мг2, СбСД, СТ, ВЛ, ПЦ, ЗК), сосна́ (Мг2ЗК), транда́хил (Ан, Жл, ДуПД), хабоз турецький (Гв), ялилас (ОсПС). sloppy small
Thymus pannonicus All.чебре́ць панно́нський (Ру); чебре́ць степови́й (Сл); катери́нки (КобДС), материнка (Мн), цебрик(и) (ОсПД, ВЛ), цибрик (Ан, ОсПД), че́бер (АнСД, СЛ), чебре́ць (Чн, Ан, Ян2, Сл, ОсЗАГ), чебрець красний (АнСД), че́брик (Ан, Ос, СмСД, СТ, ПД, ВЛ), чебрик лісовий (ОсПД), че́бчик (Ян2СД), чембрик польовий (ОсПД), че́пчик (Ан, Мн, Сл, ОсСД, ПД, ВЛ), чибер (АнСД), чобор (АнСЛ), чобрик (АнСД), щебрець (ОсВЛ), щебрик (ОсВЛ), щербець (ОсВЛ).
Trifolium medium L.конюши́на сере́дня (Мл, Сл, Ру); валох (АнСЛ), в’яз (Ан, СмСД, СЛ), в’я́зі́ль (Рг1, Пс, Жл, СмСД), голова іванова (АнСТ), головняк (АнСД), голов’яшки (АнПС), горішок (АнПД), жеребець (АнСЛ), жеребчик (АнСЛ), жереб’ятник (АнСЛ), жива трава лісова (АнПС), ка́шка (Чн, ШсСТ, СЛ), клевер (ОсПД, ВЛ), клевер дикий (ОсСД), клевер польовий (ОсСД), кливорот (ОсПД), конюшина (ОсВЛ), конюшина лісова (ОсПД, ПЦ), конюшина червона (ОсВЛ), конятина (Мн2СД), красноголовник (АнСЛ), ля́жка (Вх, Жл, MkПД, БО), орішок красний (АнСД), три брати́ (Ан, ЖлСД), трилистник (ОсПД), трилистник лісний (Чн, Ln, ШсСТ, СЛ), тройня́г (Ан, ЖлСТ), шапки (Го2СЛ).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Ба́бьи румя́на, рос Echium і Onosma = красноко́рень, кра́сний корінь, громови́к, шари́ло. С. Ан.
Валья́жный = 1. важки́й, міцни́й. 2. га́рний, кра́сний; показни́й, пи́шний.
Велерѣчи́вый = красномо́вний, солодкомо́вний; многомо́вний (С. Ж.), великомо́вний, балакли́вий. — Він був панич високий, повний, чорнявий, красний, сладкомовний. Кот.
Земляно́й = земляни́й (С. Аф.), зе́мний (Кр.). — Земляно́й дымъ = д. Ды́мница 2. З. гру́ша = д. під сл. Гру́ша. З. ла́донъ, рос. Valeriana offiсinalis L. = оверя́н, одха́сник, чо́ртове ребро́, бі́сове ребро́, стоя́н, мау́н (укр.), дїдче ребро́ (гал.). С. Ан. — З. орѣ́хъ, рос. Lathyrus tuberosus L. = кра́сний горо́шок, ла́сковиця. С. Ан. — Земляны́я я́блоки, рос. Solanum tuberosum L. = карто́пля, карто́плї, барабо́ля, барбо́ля, бу́льба. С. Ан.
Изя́щный = ду́же га́рний, кра́сний (Гал.), вибо́рний (С. Ж.).
Краси́вый, во = га́рний, но, го́жий, го́же, кра́сний, но, вродли́вий, уродли́вий (С. Ш.), красоли́ций, ле́пський, ко, хоро́ший, ше, порівн. — гарнїший, вродли́віший, кра́щий, кращі́ший, лїпший. — Гарна, як квітка гайова, як ягідка. н. пр. — Гарний, як намальований. н. пр. — Хоч не гарно, аби добре. н. пр. — Їхав козак гожий молоденький, ізняв з мене вінок рутвяненький. н. п. — Ой там ходить козак гожий, що на личенько хороший. н. п. — Наша сестра хороша й вродлива, тільки Бог їй дав, що доля нещаслива. н. п. — Не родись багатий та вродливий, а родись при долї та щасливий. н. пр. — Дочка уродли́ва, мов тополя, виростає сьвітові на диво. К. Ш. — Три зіроньки ясні, три дївоньки красні. н. п. — Не роди ся красна, та роди ся щасна. н. пр. — Ленський то десь город Харьків. Кв. — Объїхав я, Марисю, усї города, та не найшов кращішої, як ти молода. н. п. — Гарнїша од усїх паночок. — Кращої од неї на все село нема.
Кра́сный = 1. черво́ний (С. З. Л.), кра́сний. — Та виконай глибоку могилу, та посади червону калину. н. п. — Ой у лузї червона калина, ой тож не калина, то моя дївчина. н. п. — Черевички мої червоненькії. н. п. — Червоне сонечко зійшло. К. Ш. — Сонце піднялось ще вище і його красне проміння осьвітило верби зелені. Ст. X. 2. д. Краси́вый. Кра́сная го́рка = про́води, провідна́ недїля, особливо — понедїлок провідно́ї недїлї. — Проводи у перший понедїлок після Великодня. С. З. — Се було на проводи або на провідній. — Кра́сная дѣ́вица = красу́ня, дївчина, дївка го́жа, кра́сна. — Дївчино гожа! хай тобі ласка божа! н. п. — Ой місяцю, місяченьку, і ти зоря ясна! Ой, сьвіти там по подвірю, де дївчина красна. н. п. — Засни, засни, красна дївко, заплющ свої очі. н. п. — Кра́сный дворъ = дві́р, а чорний — задві́рок. — Кра́сные дни = до́бра годи́на, щасли́ві днї. — При добрій годинї — куми й побратими, а при лихій годинї — не має й роди́ни. н. пр. — Кра́сный желѣзня́къ = черво́на руда́ С. Пар. — Кра́сный звѣрь = во́вки, лиси́цї то-що. — Кра́сный ко́рень, рос. Anchusa officinalis L. = меду́ниця, медини́шник, красноко́рінь, румя́нка, румя́нчик, воло́вий язи́к, свиню́шник. С. Ан. — Кра́сный лѣсъ = бір, здр. бо́рик (сосна, ялина то-що). — Бір шумить. С. Ш. — Кра́сное окно́ = вели́ке вікно́ посере́д стїни́. – Кра́сная ры́ба = безко́ста, хрящова́ (осятри білуги, сїрюги тощо). — Кра́сное со́лнышко = я́сне со́нце, со́нечко. — Кра́сное словцо́ = ви́гадка, при́кладка, доте́пне слівце́ (С. Пар.). — Кра́сная строка́ = нови́й рядо́к в письмі́. — Кра́сный това́ръ = крамни́й товар (що продаєть ся на аршини). — Кра́сный уѓолъ = по́куть, по́куття, (для молодих) — поса́д. С. З. — Кутя на покутї, а узвар на базарь. н. пр. — Сидить на покутї. — Пора вже молодим сїдати на посад. н. к. — Кра́сный цвѣтъ, рос. Phaseolus multiflorus Willd. = кopoлїв цьвіт, черво́на квасо́ля. С. Ан. — Кра́сное крыльцо́ = переднїй ґа́нок. — Кр. хлѣбъ = пшени́ця. – Кра́сная изба́ = сьвітли́ця.
Медоточи́вый = солодкомо́вний. — Він був панич високий, повний, чорнявий, красний, сладкомовний. Кот.
Румя́на, румя́нка, рос. Echium rubrum L. — кра́сний ко́рінь, Е. vulgare — шарило, сине́ць, громови́к, за́ячі бурячки́, медени́шник, ра́нник.
Сча́стливый = щасли́вий, ща́сний, тала́нливий, тала́нний (С. Ш.). — Не родись красний, а родись щасний. н. пр. — Боже! змилуй ся над нами, дай нам щасну долю, осьвіти своїм обличчям нашу тьму й неволю! К. П. — Бу́дьте сча́стливы = щасли́во! — Сча́стливь твой Богъ! = ща́стя твоє́. — Ну, щастя твое, що так вийшло, а то — було б тобі!
Хоро́шій = хоро́ший, га́рний (С. Аф. З. Л.), до́брий (С. З. Л.), добря́чий, го́жий, кра́сний (С. Жел.), ле́пський, ла́дний, дола́дний, поря́дний, фа́йний (Гал.). — Гарна, як квітка на полї. н. пр. — Що червоне, то й гарне, що солодке — то й добре. н. пр. — Добра господиня, коди повна скриня. н. пр. — Кавун добрячий. — Лепський то десь город Харьків. Кв. — Така хороша, як намальована. С. З. — Одежа на йому гарна, кінь лепський. н. к. — Бо Василько файний, тай файно танцює: попід ручку обертає, тай в личко цїлує. н. п. Бук. — Весна красна. н. п. — А у вас картопля красна. Кр.