Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 18 статей
Запропонувати свій переклад для «кропива»
Шукати «кропива» на інших ресурсах:

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Вибавля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. ви́бавити, -влю, -виш, гл.
1) Избавлять, избавить, спасать, спасти. Ти мене вибавив од смерти, а я тебе. Рудч. Ск. І. 73.
2) Выводить, вывести, уничтожать, уничтожить. Вибав плямки. Кропива заклюнулась у вишняку, так треба вибавити. Ном. № 1313. Він вибавляв кукіль з жита. Борз. у. Як вітрець повіє, росоньку висушить, а з мого серденька жалю не вибавить. Грин. Ш. 408.
Вишня́к, -ка́, м. = Вишни́к. Кропива заклюнулась у вишняку, так треба вибавить. Ном. № 13131. Ум. Вишнячо́к.
Во́дяний, -а, -е.
1) Водяной. Водяний млин. — на́ гу́бка. Раст. Spongia fluviatilis. ЗЮЗО. І. 137. — кропива́. Раст. Lycopus exaltatus. ЗЮЗО. І. 166. — м’я́та. Раст. Mentha aquatica L. ЗЮЗО. І. 128. — жеруха́. Раст. Cardamine amara L. ЗЮЗО. I. 115. — ний мак. Раст. a) Nuphar luteum Smith. ЗЮЗО. L 129. б) Nymphaea alba L. ЗЮЗО. I. 129. — ні орі́хи. Раст. Trapa natans L. ЗЮЗО. I. 139. — ний укрі́п. Раст. Oenthe Phenandrium. — щаве́ль. Раст. Rumex Hydrolapathum L. ЗЮЗО. I. 134. — хрущ. Насѣк. водяной жукъ, Hydrophilus picens. Вх. Пч. I. 6.
2) Водянистый. Во́дяні вишні.
3) Водный, воднистый, богатый водой. На водяному місці стоїть село: усе там гарно роде. Волч. у.
Глухи́й, -а́, -е́.
1) Глухой. Глухому пісню співати. Ном. № 4679. Глухий як тетерук. Ном. № 8556.
2) Беззвучный, мертвый. В глухій домовині усміхнуся. Шевч. 269.
3) Пустой, запустѣлый, глухой. Глухий край. Куток зовсім глухий. О. 1862. IX. 65.
4) Глухи́й кіне́ць (у воротях). Тотъ конецъ воротъ, гдѣ ихъ пята. В глухім кінці під ворітьми. АД. II. 9.
5) Глухи́й дуб. Дубъ, на которомъ листва держится цѣлую зиму. Борз. у. Прил. у.
6) Глуха́ кропива́. Раст. a) Lamium maculatum L. ЗЮЗО. I. 126; б) Leonurus Cardiaca L. ЗЮЗО. І. 126. Ум. Глухе́нький, глухе́сенький.
Глуши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Оглушать, заглушать. Вітер уривав багацько річей його; торохтючи, колеса глушили їх. Г. Барв. 19. Оця кропива тільки глушить сад. — Придивиться, де риба залягла під кригою, та й стане гатити кийком — глушити. О. 1861. XI 115.
Жали́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Жалить, кусать. Як пішла я у кропиву спати, пожалила собі литки й п’яти. Нп. Їх хвала жалила як гостра кропива. Левиц.
Жа́литися, -люся, -лишся, гл.
1) Жаловаться. Ніколи не жалиться, і не бачила зроду я, щоб вона плакала. МВ. ІІ. 151. Жа́лься, Бо́же! Сохрани, Богъ! Помилуй, Богъ! Будь милостивъ, Боже! Жалься, Боже, чого доброго. Ном. № 7602. Жалься, Боже, старенької неньки, що з дочкою ще не нажилася, слізоньками гірко облилася, що дочкою ще не навтішалась, сиротою у хаті зосталась. К. Досв.
2) Съ измѣнен. удар.: жали́тися. Жалиться, жалить. Кропива жалиться.
Жалки́й, -а́, -е́.
1) Жалящій, жгучій, рѣзкій. І на жалку кропиву мороз буває. Ном. № 3824. Жалка кропива. Ном. № 3363. Жалкий батіг. Жалкий вітер потягає. Могилев. у.
2) Жалобный. Плач жалкий та болезний. МВ. І. 100.
Жарки́й, -а́, -е́.
1) Жаркій, горячій. День був дуже жаркий. Стор. Оп. ІІ. 17. Не жарке вугілля. Черк. у.
2) Алый. Ой коли б я такая, як калина жаркая. Нп.
3) = Жалкий 1. Кропива така жарка, — аж дим іде після дощу, — я думаю — се од жаркости. — По слідочку жарку кропиву садила. Чуб. V. 488. Ум. Жарке́нький. Накладу я вогню жаркенького та наварю я пива п’яненького. Чуб. V. 916.
Жа́ркість, -кости, ж. Жгучесть? Кропива така жарка, аж дим іде після дощу, — я думаю — се од жаркости.
Заввиш, завви́шки, нар. Вышиною. Кров із ями свистала вгору заввишки з чоловіка. ЗОЮР. І. 302. Де хата стояла, — кропива та бур’ян заввишки з мене поросло. Г. Барв. 176. Ум. Завви́шечки.
Закльо́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. заклю́нутися, -нуся, -нешся, гл.
1) Зарождаться, зародиться, заводиться, завестись. Черва заклюнулась у мнясі. Кропива заклюнулась у вишняку, так треба вибавить. Ном. № 13231.
2) Начинаться, начаться. Добре бути заздалегідь на місті, як тілько закльовується ярмарок: одбірай собі де схоч притулок. О. 1862. IX. 69. Чи то давнє яке лихо прокинулось в хаті? Чи вчорашнє задавлене знов заворушилось, чи ще тільки заклюнулось? Шевч. 100.
Колю́чка, -ки, ж.
1) Шипъ растенія. Колючка залізла в ногу.
2) Колючее растеніе вообще. Бува і чоловік сьому колючці (будякові) пара. Греб. Прийшов у садок, намостив на дереві колючок і сів на їх. Рудч. Ск.
3) мн. Названіе растеній: Echium vulgare L, Tribulus terrestris L, Xanthium spinosum L. ЗЮЗО. I. 141. Будяки, колючки стремлять на просторі та глуха кропива купчиться. МВ. (О. 1862. І. 96).
4) = Колька. П’ять ніч не спала: колючка колола. Константиногр. у. Я стара людина: або ногу підколю, або колючка нападе, то й опізнюся. Г. Барв. 497.
Копри́ва, -ви, ж. = Кропива. Вх. Уг. 246.
Кропива́, -ви́, ж. Раст. Крапива. І на жалку кропиву мороз буває. Ном. № 3824. Глуха́ бі́ла кропива́, ме́ртва кропива́. Раст. Lamium album L. ЗЮЗО. І. 126. Глуха́ кропива́ еще: Leonorus cardiaca. Лв. 99. Ум. Кропи́вка. Там же при долинці, в зеленій кропивці. Грин. III. 663.
Ку́пчитися, -чуся, -чишся, гл. Тѣсниться, толпиться, собираться, скопляться. МВ. III. 104. Глуха кропива купчиться. МВ. (О. 1862. І. 96).
Ме́ртвий, -а, -е.
1) Мертвый. Ні живий, ні мертвий. Ном. № 4394.
2) Употребляющійся при похоронахъ? траурный? Понесли: поперед усього хрест святий з корогвами, далі криша з мар сукном мертвим покрита. Кв. І. 114.
3) Ме́ртва кропива́. Раст. Lamium album. ЗЮЗО. І. 126.
4) Ме́ртва кі́стка. Наростъ на тѣлѣ. Чуб. III. 15.
Хабу́ззя, -зя, с. соб. = Хабуз. Дивитсі на хату, а на ній кропива та й хабузє росте. Гн. II. 69.