Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 66 статей
Запропонувати свій переклад для «крутий»
Шукати «крутий» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

В’езд – в’їзд (р. -ду), (под’езд) – при́їзд. [До ї́хньої ха́ти при́їзд недо́брий, крути́й]. При в’е́зде (о месте) з при́їзду. [Згорі́ло сімна́цять дворі́в, за́раз з при́їзду].
Густо́й – густи́й, рясни́й, рясни́стий. [Рясні́ кра́пельки по́ту на чолі́. Садо́чки рясні́ (рясни́сті)].
О тесте, месиве, варёном яйцекрути́й.
О дожде, слёзах – дрібни́й, дрі́бен, дрібни́стий.
Густо́й и высокий (о траве, злаках, волосах) – бу́йни́й.
О голосе – гру́би́й. [Що бі́льший дзвін, то гру́бший го́лос].
О мехе густо́м и всклоченном – кучма́тий.
Не густо́й – рідки́й, негусти́й.
Гу́сто – гу́сто, ря́сно, ті́сно, щі́льно. [Люде́й ті́сно. Ягі́д ря́сно. Щі́льно запи́сано].
Гу́сто растущий – корча́[и́]стий. [Садо́чок вишне́вий корча́стий].
Не гу́сто – рі́дко, негу́сто.
Затрудни́тельный – трудни́й, утру́дливий, важки́й, скрутни́й, суту́жний, при́крий, моро́чний, моро́чливий, заморо́чний, заморо́чливий, тісни́й, крути́й, утя́жливий, недогі́дний.
-ное дело, -ная вещь – трудна́ (важка́, моро́члива) спра́ва, трудна́ (важка́, моро́члива) річ.
-ные обстоятельства – скрутні́ (суту́жні, при́крі, тісні́, круті́, утя́жливі, недогі́дні) обста́вини.
-ное положение – скрутне́ (суту́жне, при́кре) стано́вище, скрут (-ту) и скру́та (-ти), суту́га, приту́га, ха́лепа. [Ви́дко, що реда́ктор «Ді́ла» і серед ха́лепи не тра́тить гу́мору (Франко)].
Попасть в -ное положение, очутиться в -ном положении – попа́сти в скрутне́ (суту́жне и т. д.) стано́вище, в скрут, (в неловкое положение) попа́сти в кло́піт, вско́чити в ха́лепу, загна́тися на слизьке́.
Поставить кого в -ное положение – (образно) загна́ти кого́ на слизьке́, посади́ти кого́ на лід.
Он очутился в -ном положении – він попа́в в скрутне́ (суту́жне и т. д.) стано́вище, прийшо́в йому́ скрут.
Крутобере́жинакрути́й бе́рег; берегова́ кру́ча.
Круто́й
1) (
круто свитый, сваренный, замешенный) крути́й. [Крута́ пря́жа. Крута́ ка́ша Крути́й хліб];
2) (
о горе́, береге, скале, лестнице, дороге) крути́й, при́крий, (очень) стрімки́й, стрімча́стий, кручува́тий, при́кро-крути́й; (о повороте) крути́й, рапто́вий. [Такі́ круті́ схо́ди, що наси́лу ви́йшла на їх (Київ). Мов се́рні по стрімки́х ска́лах тіка́ть їй довело́ся (Крим.). Стрімча́сті ске́лі (Тичина). Пішо́в шви́дко, деручи́ся кручува́тою сте́жкою вго́ру (Грінч.). Прошу́ злі́зти під го́ру, бо при́кра, та всіх не ви́тягнуть бички́ (Гнат.). При́крий бе́рег (Сл. Гр.)].
Дорога делает -то́й поворот вправо – шлях кру́то (рапто́во) поверта́є право́руч.
Уходили сивку -ты́е горки – був кінь та з’ї́здився (Приказка);
3) (
тяжёлый) суту́жний, при́крий, (о характере) крути́й, суво́рий.
-ты́е обстоятельства – суту́жні (при́крі) обста́вини.
У него очень -ты́е обстоятельства – йому́ ду́же кру́то, йому́ ду́же суту́жно.
-то́й характер, нрав – крута́, суво́ра, (пров.) сукри́ста вда́ча.
Человек -то́го характера, нрава – люди́на круто́ї вда́чі; люди́на крута́.
-та́я мера – суво́рий за́хід.
Придётся принять -ты́е меры – доведе́ться вжи́ти суво́рих за́ходів.
-то́й мороз – лю́тий моро́з.
Несгово́рчивый – незгові́рливий, незгові́рний, незмо́вний, (обычно: неуступчивый) незгі́дливий, (неподатливый) непідда́тливий, несхи́льчивий, (упрямый) упе́ртий, затя́тий, туги́й, (крутой) крути́й. [Той Бори́с таки́й упе́ртий, пе́вно, і незгові́рний бу́де (В. Підмог.). Я чолові́к не туги́й: дасте́ 25 карбо́ванців, то й ваш кінь (Кам’янеч.)].
Нетре́звый – нетвере́зий; (подвыпивший) підпи́лий. [Дя́дько Влас, крути́й, нетвере́зий чолові́к (А. Любч.)].
В -вом виде – нетвере́зий, нетвере́зим бу́вши, (подвыпивший) на підпи́тку (бу́вши).
Неудобопроизноси́мый – нелегковимо́вний, важки́й (неле́гки́й) для (до) вимо́ви, (диал.) крути́й; (непристойный) непристо́йний, неподо́бний, крутий, (похабный) соромі́цький. [«Агата́нгел?» – круте́ йме́ння (Звин.). Вона́ йому́ ка́же: «Ду́рень»; а він їй таке́ круте́ сло́во загну́в, що й сказа́ти не мо́жна (Звин.). Соромі́цькі слова́ (Київщ.)].
Нрав
1) (
характер) вда́ча, (натура) нату́ра, (норов) но́ров (-ва) и (мн.) но́рови́ (-ві́в); (у животных) нату́ра; срв. Но́ров 2. [Ти-ж зна́єш мою́ вда́чу; нія́к не вси́дю, щоб не поговори́ти з ким (Васильч.). Хоч і царе́м зро́биться, одна́ково своє́ї вда́чі не позбу́деться (Крим.). Пангло́с був ора́кулом до́му, і мали́й Канді́д слу́хав його́ ле́кції з по́вним дові́р’ям, власти́вим ві́кові і вда́чі (Кандід). То вже в ме́не така́ нату́ра, щоб з усьо́го кепкува́ти (Брацл.). З лю́тим та скаже́ним но́ровом (люди́на) (Яворн.). Та й но́рови-ж у те́бе! (Н.-Лев.). А в йо́го но́рови такі́ става́ли, що от було́ приче́питься до ра́тника яко́гось, та й ві́зьме вб’є (Крим.)].
Буйный, весёлый, вспыльчивый, кроткий, крутой, тихий нрав – буйна́, весе́ла, гаря́ча (палахка́, запальна́, запа́льчаста), ла́гідна (суми́рна), крута́ (суво́ра), ти́ха (ми́рна, спокі́йна) вда́ча.
-вом какой, -ва какого – на вда́чу яки́й, (реже) вда́чі яко́ї. [Ва́ська була́ на вда́чу заля́кана та зашто́вхана (М. Левиц.)].
Крутого -вакрути́й (-та, -те, -ті) или суво́рий (-ра, -ре, -рі) на вда́чу, круто́ї (суво́рої) вда́чі.
-вом хорош, да норовом негож – на вда́чу добря́чий, та но́ров леда́чий.
Нрав на нрав не приходится – вда́ча на вда́чу (но́ров на но́ров) не при́йдеться.
Моему -ву не препятствуй – нату́ру мою́ не спиня́й; мої́й нату́рі доро́гу не заступа́й; (иногда) гуля́й душа́ без кунтуша́!
У оленя нрав кроткий – оле́нь ма́є нату́ру ла́гі́дну;
2)
по -ву кому – до вподо́би (до сподо́би, по сердцу: до се́рця, до лю́бости, до любо́ви, до ми́сли, під ми́слі, по душе: до душі́, по вкусу: до смаку́) кому́, до вподо́би (до сподо́би) чиє́ї; срв. Вкус 4. [«Ох, дити́но моя́! чи то-ж до па́ри?» – кажу́. – «До па́ри, до лю́бої вподо́би!» (М. Вовч.). Дружи́ни шука́ють, дружи́ни тако́ї, до сподо́би мо́ї (Чуб. V). Не до ми́сли жону́ взяв (Гнід.)].
Быть по -ву кому – бу́ти до вподо́би (до сподо́би) кому́ (чиє́ї) и т. п., бу́ти вподі́бним (споді́бним, в уподо́бі) кому́, (нравиться) подо́батися кому́. [З тим життя́ своє́ діли́, хто се́рденьку до вподо́би (Чупр.). Що́-йно ті́льки пока́же, все то цари́ці до сподо́би (Рудан.). Мені́ й само́му, не все одна́ково до лю́бости з то́го, що попе́реду писа́лося (Грінч.). Ті́льки-ж мені́ до любо́ви, що чо́рнії бро́ви (Метл.). Скажі́ть-же ви про йо́го, що він до ми́сли вам (Самійл.). Вибира́й, молода́ дівчи́но, котри́й під ми́слі (Метл.). Тобі, невісточко, така́ балакани́на, види́мо, до смаку́ (Самійл.). Бага́то мене́ сва́тало, та ніхто́ мені́ не був у такі́й уподо́бі, як оди́н па́рубок. (Г. Барв.)].
Быть более по -ву кому – бу́ти вподібні́шим (сподібні́шим) кому́, (реже) бу́ти бі́льш(е) до в[с]подо́би (до лю́бости) кому́ (чиє́ї) и т. п., (более нравиться) бі́льш(е) подо́батися кому́. [Прийма́ючи життя́, вирізня́в, він те, що йому́ більш було́ до лю́бости (Рада)].
Быть не по -ву кому – бу́ти не до в[с]подо́би (не до любо́ви) кому́ (чиє́ї) и т. п., бу́ти невподі́бним (несподі́бним) кому́, (не нравиться) не подо́батися кому́. [Я з не́ю не мо́жу жи́ти, вона́ мені́ не до любо́ви (Коцюб.). Они́сі та гордови́та по́за чому́сь була́ несподі́бна (Н.-Лев.)].
Приходиться, приттись по -ву кому – припада́ти, припа́сти до вподо́би (до сподо́би и т. п.) кому́, підхо́дити, підійти́ під ми́слі (до ду́мки) кому́, (нравиться, понравиться) подо́батися, сподо́батися кому́; срв. Приходи́ться 1. [Моя́ мо́ва, ви́мірена про́ти аристократи́зму, ду́же їй припа́ла до вподо́би (Крим.). Хоро́шая дочка́ твоя́ під ми́слі підхо́дить (Чуб. V)].
Приходящийся, пришедшийся по -ву – уподі́бний, споді́бний.
Неприходящийся, непришедшийся по -ву – невподі́бний, несподі́бний;
3)
-вы (обычаи) – звича́ї (-ча́їв), (реже) но́рови (-вів); (привычки) зви́чки; (быт) по́бут (-ту). [Яки́й наро́д! які́ лю́ди! які́ звича́ї! (Кандід). Ну́ньєс вчи́вся по́буту та звича́їв Краї́ни Сліпи́х (Країна Сліпих). У нас нові́ лю́ди, нові́ но́рови (М. Вовч.). Заде́ржали чорного́рці да́вню суво́рість но́ровів (Калит.). Ну, й зви́чки туте́шні! (Звин.)].
Добрые -вы – до́брі звича́ї.
Зверские -вы – звіря́чі звича́ї.
Современные -вы – суча́сні (сьогоча́сні) звича́ї; як тепе́р веде́ться.
Старинные -вы – старови́нні (старосві́тські) звича́ї, старосві́тчина; як воно́ вело́ся (пово́дилося) за да́вніх часі́в. [Держа́вся старосві́тчини (Свидн.)].
Испорченность -вов – зіпсу́тість (зіпсуття́) звича́їв.
Простота -вов – про́стість (просто́та) звича́їв.
Растление -вов – розтлі́ння звича́їв.
Обычаи и -вы – звича́ї і по́бут.
-вы животных – по́бут твари́н.
Отру́боватый, отру́бчатый – обру́бувастий, крути́й, стрімки́й.
Приглу́бый – (о береге) при́крий, крути́й, стрімки́й.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Крайний – крайній, кінцевий, останній, (диал.) скрайній; страшенний, граничний; гострий, пекучий, нагальний, винятковий, доконечний, конечний; найсуворіший, найрішучіший, надзвичайний, надмірний; найгірший; найрадикальніший, екстремістський:
в крайнем случае – у крайньому (в найгіршому) разі;
до крайних пределов – до крайньої межі;
к крайнему сожалению – на превеликий жаль;
крайнее истощение – надзвичайне виснаження;
крайние левые (правые) – крайні ліві (праві);
крайний срок – крайній (останній) строк;
крайняя комната – крайня (остання) кімната;
крайняя мера – надзвичайний (рішучий, крутий, крайній) захід;
крайний срок – крайній строк (термін);
крайняя необходимость – гостра (крайня, конечна, доконечна, нагальна) потреба;
находиться в крайней нужде, в крайнем убожестве, в крайней нищете – терпіти якнайбільшу (крайню, надмірну) нужду; дуже бідувати; жити у великих злиднях (нестатках, у великому убозтві);
по крайней мере – принаймні, щонайменше, у всякому разі (иногда) бодай;
принять крайние меры – ужити надзвичайних (крайніх, гострих) заходів; удатися до надзвичайних (крайніх) заходів;
я имею крайнюю необходимость его видеть – у мене пильна (пекуча) потреба його бачити; мені його конче (притьмом) треба бачити. Обговорення статті
Обрадовано – зраділо, врадувано, зрадувано, утішено.
[— Ой дідуню, приходіть! — кликнула дівчина врадувано. — Лиш перекажіть мої слова Дубівні, добре її злякайте, а сказавши моє, і від себе полайте (О.Кобилянська). — Добриня! — вигукнув зраділо і відчинив ворота. — Де ти стільки пропадав? (В.Малик). Той мимоволі відсахнувся, Людвік утішено зареготав, нахилився й хотів допомогти своєму родакові впіймати качку (І.Білик). - Так-так,- сказала вона, врадувано косячи поглядом на розгублену й пройняту заздрістю Сару (Р.Доценко, перекл. Ч.Дікенса). Дорога йшла вгору, і з неї видно було тополі понад річкою, і Девід відчував, як машина береться на крутий узвіз, а потім дорога знов побігла відносно рівною місцевістю, і Кетрін зрадувано наддала газу… (В.Митрофанов, перекл. Е.Гемінґвея)].
Обговорення статті
Познакомиться
1) познайо́митися, зазнайо́митися, признайо́митися, спізна́тися, пізна́тися, зазна́тися, зізнатися, запізна́тися, обізна́тися з ким, з чим, спізнати, пізнати кого́, що, (
о мног., со мног.) (редко) позазнайо́млюватися, позазнава́тися з ким;
2) (
ознакомиться) ознайомитися, (познать) зазнати:
познакомиться друг с другом – познайо́митися оди́н з одним;
познакомиться з горем – зазнати горя (лиха).
[Найбільше я зазнайомилась у селі Непроходи-ліс, де ми оселилися, з Степанидою та з Катериною, двома молодими солдатками (Г.Барвінок). Лушня встряв у шинки. Там він зазнався з Матнею і Пацюком (П.Мирний). Шевче́нко познайо́мився з Куліше́м р. 1848 (Б.Грінченко). Хоч це, бачте, трудно, а я таки вам радитиму з Меласею признайомитися, бо вона Розумна дівчинка і багато дечого знає й така ласкавенька, що й вас дечого навчить.  (М.Вовчок). Тоді́-ж і з Сучко́м зазна́вся ду́жче (Б.Грінченко). З людьми́ спізна́вся (Л.Глібов). Там пізна́в сестру́ його́, Га́ню (І.Франко). — Хе-хе-хе! — сміється Хо під вікном, де лежить хлопець. — Хе-хе-хе! І жаль бере, і від сміху не можна здержатись! Смішно, коли причиною страху бува лиш розпалена уява, а жаль… Бо хто раз спізнається з почуттям страху, не хутко зможе відкараскатися від нього… Зросте дитина, змужніє, і багато сил, вартих кращої долі, змарнує на боротьбу зі страхом, та ще добре, як переможе!. Шкода сил, шкода часу… (І.Франко). В Кутах я мушу зложити візиту п. Стефановичевій, — ми з нею пізнались в Буркуті (Л.Українка). — Я запізнався з ними, може, перед трьома місяцями. Деякі приходили до Опеньковець до читальні, а з декотрими запізнався в місті (Л.Мартович). Хоті́ла спізна́ти село́ (О.Кониський). 1. Учора з такою дівчиною познайомився!.. — А телефон хоч узяв? узяв… Диви, який крутий. 2. — Тату, познайомся, це — Катя. Вона буде жити з нами. Вона не п’є, не курить і взагалі дуже хороша дівчинка. — Добре, з нею вже зрозуміло, а ти хто такий?].
Обговорення статті
Резюме – (франц.) резюме, короткий висновок.
[Ну, прийшло до розправи, все розібрали чистенько, свідки позізнавали, протоколи повідчитували, прокуратор гримить, домагається найтяжчої кари; адвокат, визначений з уряду, промимрив щось там собі під ніс, пан президент устругнув резюме таке, що й на двох прокураторів могло б вистати, — присяглі по чвертьгодинній нараді всіми голосами: на перше головне питання — винен (І.Франко). Усі ми знаємо, що резюме — це фарс (Н.Кошманенко, перекл. Ф.Джейсона, Д.Г.Генсона). 1. Він і не уявляв, що настільки крутий, доки не почав писати резюме… 2. Написала резюме… Перечитала… Розплакалася… Ну як таку людину на роботу віддавати!].
Обговорення статті
Тесьма, тесёмка – тасьма, тасьомка, стрічка, поворозка, (шнурок, ещё) торочка, шнурочок.
[Єремія одягнутий був у багатому кунтуші з срібними китицями і поворозками (Олекса Стороженко). Від неї зеленою тасьмою вниз тягся поперек піль невеличкий ярок (І.Франко). Войський взяв тоді ловецький ріг крутий, На тасьмі припнутий (М.Рильський, перекл. А.Міцкевича). В очіпок парох не хотів прибиратись, узяв натомість стебновану полотняну шапочку, що на ніч собі одягав, чоло перев’язав чорною тафтяною тасьмою, а вид увесь аж до самої бороди чорним запиналом запнув (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса)].
Обговорення статті
Цыплёнок – курча, курчатко, курчаточко, (диал.) куря, курятко; ціпка, ці́понька, ціпля, ціплятко:
цыпл́ёнок тапака (цыпленок табака) – курча тапака;
цыплят по осени считают – що було — бачили, а що буде — побачимо (Пр.); восени і курчата курми будуть (Пр.); восени і горобець багатий (Пр.); не кажи «гоп», поки не перескочиш.
[За курми полізли крізь тин курчата (І. Нечуй-Левицький). Виходить за хату, узявши з сіней підситок із зерном. Незабаром чутно, як вона кличе: — Ціпоньки! ціпоньки! тю-тю-тю-тю-тю-тю! (Л. Українка). — Ах, ти, моя старенька! моя поганенька, моя малесенька, моя ціпонька, моя милесенька!..— лащиться дядько до тітки, тріпаючи її по щоці рукою (М.Коцюбинський). Ой на току, на току курята чубаті (Пісня). Ціпка-ціпа ціпонька Цілоденно цівкає (Олександр Виженко). І ось одного дня, приємного сонячного дня, коли під ліщиною розцвіли великі жмутики первоцвіту, а безліч фіалок обсіяло стежку, після обіду вона прийшла до кліток, а там крихітне, крихітне жваве курчатко крихітними кроками походжало біля гнізда, а мама-курка злякано кудкудахтала. Ніжне маленьке курчатко було сірувато-коричневе з темними плямками, і цієї миьі це була найважливіша іскорка життя на всі сім королівств (С.Павличко, перекл. Д.Г.Лоуренса).1. — Ну, курча, вчора мене пес покусав! — Скажений
? – Та ні, якого б це я біса скаженого за хвоста смикав?! 2. Крутий як ціплятко]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ГОЛОВОЛО́МНЫЙ (предмет) ка́верзний, метикува́тий, (про задачу) крути́й.
ЖЁ́СТКИЙ, фраз. закрути́й, крути́й, важки́й, (контроль) суво́рий, (прагматик) упе́ртий, (регламент поглядів) безви́борний, (про лещата) цупки́й, фраз. монолі́тний, залі́зний, негнучки́й, зби́тий [жё́сткая констру́кция = зби́та констру́кція /тверда́ констру́кція/];
жё́сткие ме́ры, круті́ за́ходи;
жё́сткие усло́вия, важкі́ умо́ви;
ЗАЖИМА́ТЬ, зажима́ть в кула́к, укр. трима́ти у жме́ні, трима́ти в рука́х, ма́ти у жме́ні, ма́ти в рука́х, зажима́ть рот, ще вкоро́чувати /обтина́ти/ язи́ка́, замуро́вувати уста́;
зажима́ющий, що затиска́є тощо, зда́тний /гото́вий/ зати́снути, для за́тиску, за́йнятий за́тиском, зви́клий /ма́йстер, ста́вши/ затиска́ти, зати́скувач, жми́крут, (річ) затиска́ч, прикм. затискни́й, тех. затиско́вий, книжн. затиска́льний, (скупій) крути́й, скупи́й;
зажима́ющий в кула́к, стил. перероб. трима́ючи у жме́ні;
зажима́ющий кри́тику, зати́скувач кри́тики;
зажима́ющий рот, стил. перероб. затика́ючи ро́та;
зажима́ющийся/зажима́емый, зати́скуваний, зату́люваний.
ЗАКРУ́ЧИВАТЬ, (шруб) загви́нчувати;
закру́чивать га́йки, не дава́ти по́пуску, поси́лювати режи́м;
закру́чивающий, що закру́чує тощо, зви́клий закру́чувати, для закру́чення, за́йнятий закру́ченням, закру́чувач, прикм. закру́чувальний, загви́нчувальний;
закру́чивающий га́йки, ПЕРЕН. крути́й, несхи́льний до по́пусків, стил. перероб. поси́люючи режи́м;
закру́чивающий го́лову, головокру́т, закрути́голова, прикм. головокру́тний;
закру́чивающийся/закру́чиваемый, закру́чуваний, загви́нчуваний;
закру́чивающийся, закру́тистий, кругойду́чий, закрутни́й, спіра́льний.
КРА́ЙНИЙ (термін) ще оста́нній, (про потребу) пеку́чий, нага]-льний, (захід) ще рішу́чий, крути́й, (егоїст) надмі́рний, страше́нний, не-дай-Го́споди-яки́й, (про швидкість) грани́чний;
по крайней ме́ре ще принайме́нше, хоч, бода́й, в уся́кому ра́зі, галиц. пре́цінь.
КРУТО́Й ще різки́й [крута́я переме́на різка́ змі́на], (про яйце) накруто тве́рдо зва́рений;
крутой кипято́к, крути́й окрі́п;
круты́е пути́ (пізнання) крутосхо́ди.
НАВЕ́СНЫЙ (вогонь) військ. крути́й.
НАЖИМА́ТЬ, нажима́ющий що /мн. хто/ ти́сне тощо, ста́вши ти́снути, зда́тний нати́снути, за́йня́тий ча́вленням, прикм. натиска́льний, тех. натиско́вий, ПЕРЕН. наполе́гливий, вимо́гливий до, крути́й, образ. з на́тиском;
нажимающий на все педа́ли /нажимающий на все кно́пки/ стил. перероб. натиска́ючи на всі педа́лі, натиска́ючи на всі педа́лі ґу́дзики;
нажимающий на учёбу фаміл. з голово́ю у книжка́х, усе́ над кни́жкою;
нажимающийся/нажима́емый ти́снутий, нати́скуваний, нати́сканий, поти́скуваний, поти́сканий, нада́влюваний, наду́шуваний, нача́влюваний, прикм. натискни́й.
НЕСНИСХОДИ́ТЕЛЬНЫЙ непобла́жливий, грізно-крути́й.
ПОДНИМА́ТЬСЯ образ. іти́ вго́ру, (про ціни) рости́;
подниматься (в во́здух) зліта́ти;
подниматься в цене́ коротк. доро́жчати;
подниматься на защи́ту става́ти до оборо́ни;
не поднима́ется не підно́ситься;
поднима́ющийся = поднимаемый тощо підби́ваний, зді́йманий, підно́шуваний /зношуваний, виношуваний/, прикм. висхідни́й, вертика́льний, прямови́сний, крути́й, крутосхи́лий, образ. деда́лі ви́щий /бі́льший/, на зле́ті, (клас) уби́ваний у пі́р’я, пор. возвышающийся;
поднимающийся вверх горобі́жний, вгоруйду́чий;
кру́то поднимающийся вверх крутосхи́лий, з крути́ми схи́лами;
поднимающийся в го́ру / поднимающийся на го́ру/ верходря́п, на ма́рші /у ру́сі/ вго́ру, (шлях) весь-час-під-го́ру;
поднимающийся в цене́, щора́з доро́жчий;
поднимающийся из руи́н, стил. перероб. встаючи́ з руї́н;
поднимающийся на врага́ гото́вий ста́ти на во́рога;
поднимающийся на вы́сшую ступе́нь щора́з щабле́м ви́щий;
поднимающийся на дыбы́ зди́блений;
поднимающийся на носка́х ра́ди́й ста́ти на па́льчики поднимающийся на цы́почки стил. перероб. стаючи́ навшпи́ньки;
РЕ́ЗКИЙ (скрут) крути́й, (про риси) вира́зний, (контраст) разю́чий, (запах) заго́стрий, різу́чий, (рух) пори́вчастий, рвучки́й, (про манери) заго́нистий, брута́льний, (осуд) категори́чний;
РЕ́ЗКО різу́че і похідн..
СТРО́ГИЙ ще крути́й, вимо́гливий, непанібра́тський, забут. сторо́гий, (погляд) серйо́зний, тяжки́й, (указ) тверди́й, (закон) невблага́нний, (одяг) ви́триманий, (стиль) класи́чний, (про ізоляцію) цілкови́тий, по́вний, (облік) пи́льний, (нагляд) невсипу́щий;
под стро́гим присмо́тром /под стро́гой охра́ной/ образ. за сімома́ замка́ми;
в стро́гом смы́сле сло́ва у буква́льному зна́ченні сло́ва;
сли́шком стро́гий драко́нівський;
стро́гие ме́ры круті́ за́ходи;
СТРОЖА́ЙШИЙ (нагляд) ще невсипу́щий, якнайпильні́ший;
СТРО́ГО (берегти) ще пи́льно, (дотримувати) ре́вно;
стро́го-на́строго тве́рдо-на-тве́рдо, якнайсуво́ріше.
СУРО́ВЫЙ (захід) крути́й, (вигляд) неприві́тний, (погляд) важки́й, (режим) тверди́й, жорсто́кий, (закон) невблага́нний, галиц. невідкли́чний, (про зиму) холо́дний.
ТРУ́ДНОРЕША́ЕМЫЙ трудни́й, крути́й.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Густой – густи́й, рясни́й; (густо сваренный) крути́й, -а́, -е́.
Крутой
1) крути́й, -а́, -е́;
2) (
о нраве) тверди́й. [Тверда́ вда́ча].
Обрывистыйкрути́й, спа́дистий, -а, -е.
Стремнистый – стрімки́й, крути́й, -а́, -е́, урви́стий, -а, -е.
Утесистыйкрути́й, -а́, -е́, урви́стий, шпиля́стий, -а, -е.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Берег – бе́ріг (-рега);
• б. болотистый
– б. болоти́стий;
• б. вогнутый
– б. у[в]гну́тий;
• б. возвышенный
– б. горови́й;
• б. выпуклый
– б. ви́гнутий;
• б. высокий
– б. висо́кий;
• б. горный
– б. гірськи́й;
• б. заболоченный
– б. мочарува́тий;
• б. крутой
– крутобере́жжя; б. крути́й;
б. лесистый – б. ліси́стий;
• б. нависший
– на́висень (-сня);
• б. низкий
– б. низьки́й;
• б. низменный
– б. лугови́й;
• б. обнаженный
– б. ли́сий;
• б. обрывистый
– б. урви́стий;
• б. отвесный
– б. стрі́мкий;
• б. отлогий
– б. поло́гий;
• б. песчаный
– б. піща́ний;
• б. подмываемый
– б. підмивни́й;
• б. поемный
– оболо́нь (-ни);
• б. прижимной
– б. накладни́й;
• б. причальный
– б. прича́льний;
• б. противоположный
– б. проти́вний;
• б. скалистый
– б. скели́[я́]стий;
• б. топкий
– б. грузьки́й;
• б. угрожаемый
– б. загро́жуваний;
• б. укрепленный
– б. укрі́плений.
Крутойкрути́й.
Крыша – дах (-ху);
• к. аспидная
– д. ши́ферний;
• к. воронкообразная
– д. лійкува́тий;
• к. гладкая
– д. рі́вний;
• к. гонтовая
– д. ґонтови́й;
• к. двускатная
– д. двосхи́лий;
• к. железная
– д. бляша́ний;
• к. колоколообразная
– д. дзвонува́тий;
• к. коническая
– д. стіжкови́й;
• к. крутая
– д. крути́й;
• к. куполообразная
– д. баня́стий;
• к. луковичная
– д. цибуля́стий;
• к. мансардная
– д. мансардо́вий;
• к. односкатная
– д. односхи́лий;
• к. пирамидальная
– д. пірамі́дний;
• к. соломенная
– д. соло́м’яний;
• к. тесовая
– д. тесови́й;
• к. уступчатая
– д. східцюва́тий;
• к. цилиндрическая
– д. віблува́тий, циліндри́чний;
• к. черепичная
– д. черепи́чний;
• к. шатровая
– д. шатрови́й;
• к. шиферная
– д. ши́ферний;
• к. щипцовая
– д. шпиля́стий.
Падение – спад (-ду);
• п. (
процесс) – па́дання;
• п. (напряж.
) – спада́ння;
• п. крутое
– спад крути́й.
Склон – схи́л (-лу́);
• с. (стрелки
) – ві́дхил (-лу);
• с. крутой
– с. крути́й.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Выть
• Волком выть
(разг.)Див. волк.
• Хоть волком вой!
– хоч вовком вий!; нічим собі не зарадиш; хоч із світа тікай! [А там — пустеля і наруга, І нагляд там такий крутий, Що не обізвешся до друга, Хоч умирай, хоч вовком вий. Бондар.]

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

круто́й стрімки́й, крути́й
обры́вистый 1. ури́вчастий, ури́вистий
2. стрімки́й, крути́й

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Крути́й
1)
крутой;
2)
сильно загнутый;
3)
густой;
4)
крепкий, твердый;
5)
трудный, неудобопроизносимый.
Круте́ сло́во – трудно произносимое слово.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Резкий (об ответе) – го́стрий, різкий; (об отклонении от нормы) – крутий.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Баль, -лю, м. = Бал. Отто буде крутий баль! Вотъ будетъ драка! Фр. Пр. 21. Справлю я ті баль! Буду бить такъ, что подпрыгивать будешь. Фр. Пр. 21.
Відклоня́тися, -ня́юся, -єшся, сов. в. відклони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Кланяться, поклониться, передавать, передать поклонъ. Грин. ІІІ. 175. Молодий і молода молються сперту Богу, тоді одклоняються батькові й матері. Грин. ІІІ. 531. Та бийся, коню, вибивайся, та на крутий бережечок поспішайся, та до ойця, неньки відклоняйся. Чуб. V. 798. З України до дівчини козак відклонився. Чуб. V. 305. Не відклонившись їм, пійшла скорою ходою додому. Г. Барв. 152.
Круте́нький, -а, -е. Ум. отъ крутий.
Крути́й, -а́, -е́.
1) Крутой.
Буду крутії гори копати. Мет.
2) Сильно загнутый.
Молодик-гвоздик! тобі — на уповня, мені — на здоров’я; тобі круті роги, мені чорні брови. Ном. № 286. Поцілуй же мене... у крутий усок. КС. 1882. X. 27. Крути́й ряд. Весенняя игра дѣвушекъ, въ которой цѣпь играющихъ извивается заворотами и зигзагами. Kolb. І. 176.
3) Густой.
Наварила каші крутої. Грин. І. 88. Круті яйця.
4) Крѣпкій, твердый.
На круте дерево крутого клина треба. Чуб. 1. 239. А вгризніте, яка (картопля) крута. Г. Бар. 428. Ой маю я, моя мати, нагайку крутую. Нп.
5) Трудный, тяжелый.
Еге, одвітує Білозерець, крута година наступила. К. ЧР. 302.
6) Трудно разрѣшимый, трудно усвояемый (о словѣ, напѣвѣ) Уман. у.
Крута загадка. Крута пісня. Круте слово. Не круте ймення, та забула. Павловгр. у.
7)
Крута́ голова́ = крутоголов. Вх. Лем. 428.
8)
Крута́ м’я́та. Раст. Курчавая мята, Mentha crispa. Вх. Лем. 428. Ум. Круте́нький. Крутенькую загадку нашим ти задав панам. Котл. Од. 489.
Крутобере́жжя, -жя, с. Обрывистый высокій берегъ. В тім місті берег крутий — крутобережжя. Новомоск. у.
Моло́ти, мелю́, -леш, гл.
1) Молоть.
Ой на горі, на Самборі крутий камінь меле. Молов батько не віючи, пекла мати не сіючи. Ном. № 6057.
2) Молоть, болтать, нести вздоръ.
Ка-зна що меле, аби не мовчати. Таке меле, що і купи не держиться. Чуб. І. 248.
3)
Моло́ти хвосто́м. Махать хвостомъ. Кабан закопався в землю да й хвостиком меле. Рудч. Ск. І. 22.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Доїзд, -ду, м. Подъезд. Доїзд до млина поганий, бо над річкою берег крутий. Сл. Яворн.
Нога́, -ги́, ж., мн. но́ги и но́зі.
1)
*На но́ги поста́вити. Вывести на самостоятельный путь. Скільки то стратили, поки чоловіка на ноги поставили. Мирн. III. 56. В но́ги, но́ги на пле́чі. *А товариство... мерщій ноги на плечі та по-за хатами та по-за огородами—аж у Крутий Яр. Мирн. ХРВ. II. 125. Нога́ за ного́ю (іти́).*Витягли (донощика) зза парти і повели нога за ногою між лавами самою серединою. Св. Л. 298. *Но́ги підволіка́ти. Еле ноги передвигать. Инше так підоб'ється—не здужа ніг підволікти. Мирн. III. 111. *До ноги́. Окончательно, совершенно. Повиздихали до ноги. Кон. І. 213. Догори́ нога́ми. *Усе чисто пішло геть догори ногами. Кон. II. 60 *Но́ги простягти́. Умереть. Вже ділять мої злидні, сподіваються, що к світу ноги простягну. Кон. І. 145. Заде́рти но́ги.*б)Упасть торчком. Так пхнув її, що аж ноги задерла. С. Пальчик Звен. у. Ефр. *Нога́ми вкри́тися. Упасть, не имея силы подняться. Засипав йому березової каші такої, що аж ногами вкрився. Кон. III. 95. *На но́ги впа́сти. О лошади: захромать. Я б і поїхав, так коняка на ноги впала. Полт. у. Г. Йов. *До ніг припада́ти. Умолять, упрашивать, унижаться. Йому як шо треба, то він уміє до ніг припадати. Полт. у. Г. Йов. *Бо́сої ноги́ слід писа́ти. Иронич. о плохой обуви, оставлять след босой ноги. На козаку бідному нетязі, сап'янці—видні п'яти й пальці, де ступить — босої ноги слід пише. ЗОЮР. І. 201.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Крутой, крутокрути́й, кру́то, стрімки́й; К. откос — крута́ спохо́вина; К. берег — стрімки́й бе́ріг; К. траектория — стрімка́ траєкто́рія.
*Скат — по́кіт, по́коту, схил, -лу; спади́стість, -тости; С. бруствера — схил бру́ствера; С. вогнутый — угну́тий схил; С. выпуклый — опу́клий схил; С. естественный — приро́дній по́кіт; С. конический — коні́чний схил; С. крутойкрути́й схил; С. пологий — поло́жистий схил; заложение ската — закла́д схи́лу.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Густо́й = густи́й, (про тїсто, кашу, мішанину то що) — туги́й, крути́й, (про рослину, власне про квіт, овочі і листи, про збори в одежі) — ря́сни́й. — Круте яйце́. — Крута каша. — Рясна́ свита. — Въ густу́ю = д. Вгусту́ю.
Круто́й, кру́то = крути́й, то. — Круга гора. — Крутий берег. — Крута каша. — Круте яйце. — Круто́й моро́зъ = лю́тий моро́з. — Кру́то собра́лся въ доро́гу = ра́зом, ра́птом зібрав ся в доро́гу. — На дворѣ́ стои́тъ кру́то = на дво́рі ду́же хо́лодно.
Несгово́рчивый = незмо́вний, несхи́льчивий (С. Жел. З.), крути́й.
Обры́вистый = крути́й, крутобере́гий. — Днїпро крутоберегий. К. Ш.
Склонъ = спад, похи́л, похи́лість, схил і д. Накло́нъ 1. і 2. і Пока́тость. — На західних спадах гір. Пр. — Місто, що розкинуло ся на похилї Жевахової гори. Зап. Гр. — Ю́жный склонъ = навсо́ння. — Склонъ горы́ = у́збіч, спад, похи́л гори́, ребро́ гори́, крутий — крутови́на. Ман. — На скло́нѣ дней, жи́зни = на схилку ві́ку. — Сподобив мене на схилку віку мого мою дитину побачити. Ч. К.
Стремни́стый = крути́й, урви́стий. — Урвиста скеля.
Сходъ = 1. схід (дїя). — При сходї з корабля він трохи не впав. 2. схід (місце). — Крутий схід. 3. д. Схо́дка.Се́льскій с. = сїлськи́й схід, грома́да.
Тяже́лый = тяжки́й (С. Л. Ш.), важки́й (С. Л.), поб. — тяже́нний, важкеле́нний; суту́жний, сутя́жний, скру́тний, трудни́й, при́крий. — Важкий камінь. — Тяжка робота. — Своя сїрмяжка — не тяжка. н. нр. — Зняв у гору булаву тяженну, та й давай трощить ворота в серця. Ст. С. — Тяже́лое вре́мя = д. під сл. Вре́мя.Тяже́лая же́нщина = д. Бере́менная.Т. запахъ = тяжки́й, важки́й, пога́ний дух. — Тяже́лъ на́ ногу = д. Неповоро́тливыйТ. на подъёмъ = тяжкотїлий (С. Ш.), тюхтїй (С. Ш.), пудофе́т, си́день. — Так ви, бачу, всї легкодухи, передо мною так, як мухи, і пудофети на голо. Кот. — Тяже́лый человѣ́къ = а) крути́й, б) гладки́й, товсти́й.
Утёсистый = урви́стий, крути́й.
Характе́рный = 1. нату́рливий (Ніс.), крути́й. — Натурливий чоловік: вже що скаже, то од свого не одступить. 2. характе́рний, одмі́тний, видатни́й.

Запропонуйте свій переклад