Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 30 статей
Запропонувати свій переклад для «кузов»
Шукати «кузов» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ку́зов –
1) (экипажа) ко́роб (-ба), васа́г (-га́), (телеги с грядками) драби́нник (-ка). [Хтось воруши́вся в ко́робі старо́го таранта́са (Корол.). Кі́лька здоро́вих хло́пів приско́чило до бри́чки, підва́жили васа́г і були́-б напе́вно переки́нули (Коцюб.)].
• -зов судна – ко́роб (ко́рпус) судна́;
2) (корзина) ко́зуб (-ба). [Як не гриб, то не лізь у ко́зуб (Номис)];
3) (наузень) рійни́ця.
Каре́тный – каре́тний.
• -ный сарай – возо́[і́]вня, зака́т (-ту).
• -ный мастер – каре́тний ма́йстер, с[ш]те́льмах, каре́тник.
• -ный кузов – снасть (-ти).
Ко́йка –
1) лі́жко, (рус.) ко́йка, (морск.) ко́йка, (складная) розклада́чка, (деревянная широкая скамья) тапча́н (-на́), (вроде низких нар) піл (р. по́лу);
2) та́чка; срвн. Та́чка;
3) (кузов телеги) ко́роб (-ба) и коро́бка, васа́г (-га́).
Ко́роб –
1) ко́роб (-ба), (из луба) ко́зуб (-ба), (из лозы покрытой глиною) сту́га, (из картона, футляр) шабату́рка, (чаще множ.) шабату́рки (-рок); срвн. Коро́бка 1.
• Наговорить три -ба – набала́кати по́вен міх (Крим.); (наврать) набала́кати три мішки́ (сім мішкі́в) греча́ної во́вни (Приказка), розби́ти ці́лий глек брехе́ньки.
• Его свело -бом – його́ зсудо́мило (справчи́ло).
• Ни из -ба, ни в -роб – ні туди́, ні сюди́; ані з коша́, ані в кіш;
2) (тележный лубяной кузов) ко́роб, глабці́ (-бці́в и -бе́ць); см. Ку́зов 1; (плетёная корзина на дрогах для возки угля и пр.) сапе́т (-та), сапе́та (-ти), ку́ча;
3) см. По́шевни.
Кузовьё́ –
1) см. Ку́зов 3;
2) короби́ (-бі́в), васаги́ (-гі́в).
Называ́ться, назва́ться –
1) (носить имя) зва́тися, назива́тися, іменува́тися, на(й)мено́вуватися, велича́тися, прозива́тися; бу́ти нази́ваним, на́зва́ним, імено́ваним, на(й)мено́ваним, про́званим. [Тре́тя части́на цього́ рома́ну зве́ться… (Крим.). Зва́вся він Тимі́ш Іва́нович (М. Вовч.). В тім го́роді жила́ Дидо́на, а го́род зва́вся Карфаге́н (Котл.). Та й не зга́дуй, що ти в ме́не си́ном назива́вся (Рудан.). Я назаре́єм бо́жим був назва́ний (Л. Укр.). Козака́ми велича́лися (Куліш). Вночі́ присни́лися йому́ ті карлючки́, що прозива́ються лі́терами (Коцюб.)].
• Как он -тся – як він зве́ться? (как его имя?) як він зве́ться? як його́ звуть (кли́чуть)? як він (його́) на ім’я́ (на йме́ння)? як йому́ ім’я́ (йме́ння)?
• Как -тся этот цветок? – як зве́ться (реже назива́ється) ця кві́тка?
• Это -тся мошенничеством – це зве́ться шахра́йство(м).
• И это -тся дружба! – і це зве́ться при́язнь (звуть при́язню, вважа́ють за при́язнь)!
• Школа -на его именем – шко́лу на́звано його́ ім’я́м.
• Что -тся удружил – оце́, зветься (или мовля́ли), допомі́г; (насмешливее) оце́, зветься, підві́з (до́брому това́ришеві) візо́чка; оце́, зве́ться, ви́вів (лю́бого) дя́дька на сухе́.
• Что -тся в голом виде – як то ка́жуть (як то мовля́ють, фам. як той каза́в), гольце́м-го́лий (го́лий-голі́сінький, грубее голяко́м голі́сінький);
2) (называть самого себя) назива́тися, назва́тися, іменува́тися, найменува́тися; (присваивать себе имя) приби́рати, прибра́ти собі́ ім’я́; (называть своё имя) назива́ти, назва́ти своє́ ім’я́ (йме́ння). [Як осели́вся він у Вербі́вці, то й сам найменува́вся Вербі́вський Васи́ль (М. Грінч.)].
• Я -зва́лся – я назва́в себе́ (своє́ ім’я́, своє́ йме́ння).
• -зва́лся груздём, полезай в кузов – обібра́вся грибо́м, то вже ніку́ди, як у ко́шик (М. Вовч.)];
3) (быть приглашаемым) наклика́тися, напро́шуватися, напро́хуватися, бу́ти накли́куваним, накли́каним, напро́шуваним, напро́шеним, напро́хуваним, напро́ханим, (о мног.) бу́ти понакли́куваним, понапро́ш[х]уваним; (напрашиваться к кому) напро́шуватися, напроси́тися, набива́тися, наби́тися, нав’я́зуватися, нав’яза́тися до ко́го, на що. [Сам напроси́вся на обі́д до ме́не (Богодух.). Вони́ самі́ наби́лися в го́сті до ме́не (Сл. Ум.)].
• -ться на работу – набива́тися, наби́тися на пра́цю (працюва́ти).
• Сам на беду -тся – сам на біду́ напро́шується (грубо: пре́ться).
Обшива́ть, обши́ть –
1) обшива́ти, обши́ти, пообшива́ти. [Тре́ба всю сім’ю́ обши́ти, облата́ти];
2) (окаймлять) лямува́ти, облямо́вувати, облямува́ти. [Облямува́ла спідни́цю пли́сом].
• -ть бахромой – торочи́ти, обторочи́ти.
• -ть кузов телеги лубом – ушива́ти, уши́ти во́за лу́бом.
• -ть тёсом – шалюва́ти, обшалюва́ти, хутрува́ти, обхутрува́ти, підшальо́вувати, підшалюва́ти що.
• Обши́тый – обши́тий, лямо́ваний, облямо́ваний, (об)торо́чений и т. д.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Обделываться, обделаться –
1) (налаживаться, устроиться) упорядко́вуватися, упорядкува́тися, уряджатися, уряди́тися, залагоджуватися, залагодитися, закінчувати, закінчити що, упоруватися, упо́ратися;
2) (обгадиться, запачкаться испражнениями) уроблятися, уроблюватися, уробитися, заги́джуватися, заги́дитися, (ещё) пудити, напудити в штани, (жарг.) обробитися, оброблятися, (шутл., с испугу) обходитися, обійтися малим (великим) страхом:
• всё обделалось, как нельзя лучше – все урядилося (залагодилося, закінчилося, упорано) якнайкраще.
[Якщо ти летиш в літаку І падає твій літак Вробитись в годину таку Не соромно аж ніяк (Юрко Позаяк). На світанку прийшли солдати, витягли його  заарештували, як шпигуна. Коли його схопили й кинули в кузов машини, кислотна маса вишень у животі, поєднана з жахом арешту, призвела до того, що він ганебно обробився (О.Негребецький, перекл. М.Левицької). Спершу я хотів їх стримати, а потім відступився й вийшов, бо в мене тремтіли ноги і навіть не відчув, коли обробився (Ю.Покальчук, перекл. М.В.Льйоси). 1. — Вчора з’їв кавуна і обробився… — А, може, не через нього? — Я спочатку на персики грішив, але потім ще з’їв кавуна — і знову обробився… 2. Обробився на уроці мужності. Ганьба!]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ГРУЗДЬ, назва́лся груздём – полеза́й в кузо́в убра́вся грибо́м – лізь в борщ.
НАЗВА́ТЬСЯ, назва́лся груздём – полеза́й в кузо́в убра́вся грибо́м – лізь в борщ;
назва́вший, назва́вшийся ОКРЕМА УВАГА;
назвавшийся фраз. на́званий.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Кузов –
1) см. Корзина;
2) (каретный короб) я́щик, -ка, ко́роб, -бу.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Кароссери, кузов – я́щик (-ка).
Кузов (вагона, телеги) – я́щик (-ка);
• к плетенный (автомобиля) – я. пле́тений.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Груздь
• Назвался груздём, полезай в кузов – обізвався (обібрався) грибом, лізь у кіш. Пр. Обізвався грибом, то лізь у борщ. Пр. Хто стається вівцею, того стрижуть. Пр. Пустився в бійку — чуба не жалій. Пр. Вола звуть у гості не мед пить — воду возить. Пр. Бачили очі, що купували, — їжте, хоч повилазьте. Пр. Купили хріну — треба з’їсти! Пр. Плачте очі, хоч повилазьте: бачили, що купували, — грошам не пропадати. Пр.
Называться
• И это называется дружба! – і це зветься дружба (приязнь); і це звуть дружбою (приязню)!; і це вважають за приязнь (дружбу)!
• Назвался груздём — полезай в кузов – обізвався (обібрався) грибом, лізь у кіш. Пр. Обізвався грибом, то лізь у борщ. Пр. Хто стає(ться) вівцею — того стрижуть. Пр. Пустився в бійку — чуба не жалій. Пр. Вола звуть у гості не мед пити — воду возити. Пр. Купили хріну, треба з’їсти! Пр. Плачте, очі, хоч повилазьте: бачили, що купували — грошам не пропадати. Пр.
• Называться, назваться в гости к кому – (те саме, що) Напрашиваться, напроситься в гости. Див. напрашиваться.
• Самый, что называется… (разг.) – справжнісінький…
• Что называется (вводн. сл.) – що називається; як кажуть.
• Что называется специалист – одне слово, фахівець (спеціаліст).
• Это называется тунеядством – це зветься дармоїдство.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

ку́зов 1. ку́зов,-ва, каросе́рія,-рії (автомобіля)
2. надзві́ззя, виси́г,-га, ко́роб,-ба (возу)
к. бескарка́сный ку́зов безкарка́сний
к. несу́щий ку́зов трима́льний
к. обтекае́мый ку́зов обтічни́й
к. опрокидно́й ку́зов перекидни́й
к. открыва́ющийся ку́зов відкривни́й
к. самосва́льный ку́зов самоски́дний
к. те́нтовый ку́зов те́нтовий
к. цельнометалли́ческий ку́зов суцільнометале́вий

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Вшива́ти, вши́ти –
1) сшивать, сшить;
2) вшивать, вшить;
3) (крышу) покрывать, покрыть (соломой);
4) обшивать, обшить (лубком кузов повозки).
Ке́льня –
1) лопатка у штукатуров;
2) каретный кузов.

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Взялся за гуж - не говори, что не дюж. Див. Назвался груздем - полезай в кузов. С волками жить, по-волчьи выть. —
1. Коли взявсь за гуж, не кажи, що не дуж.
2. Не дуж - не берись за гуж.
Назвался груздем - полезай в кузов. Див. Взялся за гуж - не говори, что не дюж. С волками жить - по-волчьи выть. —
1. Обізвався грибом - лізь у кіш.
2. Знала, нащо грала.
3. Знала кобила, нащо віз била (щоб новий був).
4. Знав кінь, нащо оглоблі бив.
5. На те піп посвятився, щоб по церкві крутився.
Свой глаз - алмаз. Див. Своя рубашка ближе к телу.С волками жить, по-волчьи выть. Див. Назвался груздем, полезай в кузов. Взялся за гуж, не говори, что не дюж. С кем поведешься, того и на берешься. —
1. Між попами піп, між дяками дяк, між вовками вий по-вовчи, між свинями хрюкай по-свинячи.
2. Убрався між ворони, і крякай, як вони.
3. Не бери заліза в руки, поки на нього не плюнеш.
4. Куди віє вітер, туди й гілля (люди) гнуться.
5. Хто з псами лягає, той з блохами встає.
6. Тим бочка смердить, чим налита.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Драби́нник, -ка, м. Кузовъ телѣги, обѣ Драбини. (Залюбовск.).
Ке́льня, -ні, ж.
1) Лопатка у штукатуровъ.
2) Каретный кузовъ.
Обшива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. обши́ти, -ши́ю, -єш, гл.
1) Обшивать, обшить.
2) — кого́. Шить, пошить для кого необходимое бѣлье, одежду. А четверта хусти пере, а п’ята обшиє. Гол. Хто мене буде обшивать? Мил. 221.
3) Покрывать, покрыть, обшивать, обшить (кузовъ телѣги лубомъ, крышу и пр.). Обшиті вози. Чуб. VII. 404. Церкву новим ґонтом обшив. МВ. І. 65.
Оплі́н, -ну, м.
1) Въ повозкѣ: деревянная подушка, лежащая на оси; на ней лежитъ кузовъ. Чуб. VII. 402.
2) Перекладины, положенныя на копылы въ саняхъ для связки полозьевъ. Брацл.
Пас, -са, м.
1) Поясъ, кушакъ. Од Спаса та й рукавиці за паса. Ном. № 485. Не чесався, не вмивався, не мав паса, не впасався. Гол. III. 80.
2) Ремень, на которомъ виситъ кузовъ кареты или коляски.
3) Полоса. Гол. Од. 58.
4) Лучъ. Сонце тілько що підбилося; промінясті паси косо перерізують усю хату. Мир. Пов. II. 76. Ум. Па́со́к.
Ушива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. уши́ти, уши́ю, -єш, гл.
1) Сшивать, сшить. Вже віночок (молодій) ушили. Грин. III. 504. Най тобі мачуха сорочку вшиє. Гол. ІІІ. 274.
2) Покрывать, покрыть соломой (крышу). А в мене хата сніпками вшита. Мет. 6. (Хату) околотом вшиває. Мир. ХРВ. 293.
3) Обшивать, обшить лубомъ кузовъ повозки. Не вшитий віз. Мнж. 126.
Я́щик, -ка, м.
1) Кузовъ телеги. Состоитъ изъ передка́ и задка́, стѣнки коихъ называются круга́ми, и изъ боковъ, называемыхъ полу́драбки; каждый полу́драбок составляютъ: два горизонтальныхъ и параллельныхъ бруски́, соединенные щабля́ми, покрытыми лубко́м, лу́бом; внизу ящик скрѣпленъ тремя підле́гами, а на нихъ кладется до́шка, которая прихватывается шво́рінем; верхніе бруски́ своими оконечностями продѣты въ крижівниці и закрѣплены загвідками; вмѣсто крижівниць дѣлаютъ иногда в’язки́. Рудч. Чп. 250.
2) Жестянка, кружка. Вх. Зн. 84.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Кузов — я́щик, -ка.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Ку́зовъ = 1. д. Корзи́на (найбільше з лиж або кори березової). 2. кіш, ко́роб (екіпажа).

Запропонуйте свій переклад