Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 17 статей
Запропонувати свій переклад для «кучма»
Шукати «кучма» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Вскло́чивать, -ся, всклочи́ть, -ся – ко́шлати, -ся, поко́шлати, -ся, переко́шлати, -ся, кудо́вчити, -ся, покудо́вчити, -ся, скудо́вчити, -ся, куйо́вдити, -ся, покуйо́вдити, -ся, скуйо́вдити, -ся; сов. поколо́шкати, -ся, заку́страти, -ся, розку́йдити, -ся, Срв. Растрепа́ть и Вз’еро́шивать. Вскло́ченный – поко́шланий, покудо́вчений, скудо́вчений, скуйо́вджений, покуйо́вджений, поко́шланий, розко́шланий, заку́шланий, заку́страний, розку́йданий, кошла́тий. Срв. Растрё́панный, Вз’еро́шенный. Вскло́ченная голова – ку́дла, ку́чма.
Человек со -ной головой – кудла́нь, кудлі́й, кудла́ч, кучмі́й, ку́штра, ку́чма.
Голова́, голо́вка, голо́вушка
1) голова́,
ум. голі́вка, голі́вонька, увел. голови́ще.
Выше всех -о́ю – за всі́х голово́ю ви́щий.
Рубить, отрубить го́лову кому-л. – стина́ти, стя́ти кому́ го́лову, стина́ти, стя́ти кого́.
Задирать -ву – де́рти го́лову, (иронически) ки́рпу гну́ти.
Повесить -ву – похню́пити го́лову, похню́пити ніс, похню́питися, пону́ритися.
В голове́, как молотом бьёт – в голові́ так і кре́ше, в голові́ на́че ковалі́ кую́ть.
Вниз голово́й, см. Вниз.
Ходить с непокрытой голово́й (ирон. о замужней женщине) – воло́ссям світи́ти.
С непокрытой -во́й – простоволо́сий.
Покачать голово́ю – покрути́ти голово́ю, похита́ти голово́ю.
Кивнуть -о́й – кивну́ти голово́ю.
Поднимать го́ловы – набира́тися ду́ху, смі́ливости.
Стоять, постоять голово́й за кого-л., за что-л. – ва́жити життя́м за ко́го, відва́жувати, відва́жити життя́ за ко́го, за що.
Платиться, поплатиться голово́й – наклада́ти (накла́сти, наложи́ти) голово́ю (душе́ю), заплати́ти своє́ю голово́ю.
Сложить го́лову – лягти́ голово́ю, зложи́ти го́лову, тру́пом лягти́.
Бей в мою го́лову! – бий моє́ю руко́ю!
Мылить, намылить го́лову кому-л. – ми́лити, нами́лити чу́ба, чупри́ну, (длительно) скребти́ мо́ркву кому́.
Осмотреть кого с головы́ до ног – обмі́ряти, обки́нути кого́ по́глядом від голови́ до ніг.
Очертя го́лову – о́сліп, нао́сліп, на одча́й душі́, на одча́й бо́жий.
Сломя го́лову – стрімголо́в, про́жо́гом.
Голова́ кругом идёт – голова́ о́бертом іде́ (хо́дором хо́дить, кружка́ йде), голова́ тумані́є, моро́читься (па́морочиться) світ, голова́ макі́триться, світ ве́рнеться кому́.
Закружилась голова́ у кого-л. – заморо́чи́ло го́лову кому́, заморо́чи́лася голова́ кому́.
Не сносить ему головы́ – накладе́ він голово́ю, не топта́тиме він ря́сту.
Как снег на́ голову – нежда́но-нега́дано, несподі́вано.
Разбить на́ голову – впень, до ноги́ поби́ти.
Сколько голо́в, столько умов – що голова́, то ро́зум.
С больной головы́ на здоровую – швець заслужи́в, а коваля́ пові́сили; винува́та діжа́, що не йде на ум їжа́.
Глупые го́ловы – цві́лі го́лови.
Глупая голова́ – дурна́, капу́стяна голова́, макі́тра.
Низкоостриженная (или голая) голова́ (насмешл.) – ги́ря, макоти́ря.
Лохматая г. (насмешл.) – ку́дла, ку́чма.
Сорви-голова́ – ши́беник, шиба́й-голова́.
Победная голо́вушка – побіде́нна голі́вонька.
Жить одною голово́ю – самото́ю жи́ти.
Он (она) живёт одною голово́ю – одни́м-оди́н (одна́) живе́, самото́ю живе́.
С головы́ на́ голову – всі до о́дного (жо́дного), геть-усі́.
Вооруженный с ног до головы́ – о[у]збро́єний до зубі́в.
Голова́ сахару – голова́, брила́ цу́кру.
Голова́ пласта (геол.) – лоб верстви́.
Мёртвая голова́ (бабочка) – летю́чий паву́к.
В голова́х – в голова́х.
В го́ловы – в го́лови, під го́лову.
Под голова́ми – під го́ловами.
Из-под головы́ – з-під голі́в;
2) (
ум. память) голова́, ду́мка.
Мне приходит, пришло в го́лову – мені́ спада́є, спа́ло на ду́мку, упада́є, упа́ло на ду́мку, набіга́є, набі́гло на ду́мку, сплива́є, сплило́ на ду́мку.
Забрать себе в го́лову – убга́ти собі́ в го́лову, у го́лову забра́ти, узя́ти щось собі́ в го́лову, взя́ти собі́ ду́мку.
Засело что-л. в голове́ – запа́ло щось у го́лову, урої́лось у го́лову кому́. [Урої́всь мені́ в го́лову Семе́н небі́жчик].
Не выходит из -вы́ что-л. – не схо́дить, не вихо́дить, не йде з ду́мки, стої́ть мені́ на ду́мці.
Ломает себе го́лову – клопо́че собі́ го́лову; су́шить собі́ го́лову (мо́зок), у го́лову захо́дить, хо́дить до голови́ по ро́зум.
Взбрело в -ву кому – ухопи́лося голови́ кому́, спа́ло на ду́мку, (вульг.) забандю́рилося кому́ що.
Потерять -ву – стеря́тися, заморо́читися.
Теряю го́лову – не дам собі́ ра́ди, нестя́млюся, не́стямки напа́ли мене́.
Вбить в го́лову кому – втовкма́чити кому́.
Выкинуть из головы́ – спусти́ти з ду́мки що.
Пойти с повинной голово́й к кому – повини́тися (повинува́титися) кому́, учини́ти поко́ру.
Голова́ полна тяжёлых мыслей – важкі́ ду́ми обсі́ли го́лову.
У него голова́ не в порядке – нема́є в ньо́го (не стає́ йому́) тре́тьої (деся́тої) кле́пки в голові́.
Вскружить кому го́лову – закружи́ти (закрути́ти) кому́ го́лову.
Забивать кому -ву – моро́чити го́лову кому́, па́мороки забива́ти кому́;
3) (
начальник, предводитель) голова́.
Голова́ городской, сельский – голова́ міськи́й, сі́льськи́й.
Быть, служить -во́й – головува́ти.
Пробыть, прослужить голово́й – проголовува́ти.
Он всему делу голова́ – він до всьо́го приві́дця (приві́дець, призві́дник), він на все голова́.
Малаха́й – капелю́ха, ку́чма, ша́пка з капелю́хами. [Увійшо́в у ха́ту чолові́к у до́вгому кожу́сі, у кудла́тій капелю́сі (М. Грінч.). В торго́ві дні набира́в він ку́чем, хусто́к, люльо́к і йшов з тим помі́ж вози́ по торгови́цях (Франко)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Голова, головушка
1) голова, (
умен.) голівка, голівонька, (увел.) головище, (шутл.) мозгівня, макітра, баняк;
2) (
начальник, предводитель) голова:
бей в мою голову! – бий моєю рукою!;
была бы голова на плечах, а хлеб будет – аби голова на плечах (на в’язах) була, а про решту байдуже (Пр.); аби моя голова здорова, то все гаразд буде (Пр.);
быть, служить головой – головувати;
валить с больной головы на здоровую – звертати (скидати, складати) вину (провину) на невинного (на безвинного, з хворої голови на здорову);
вбивать, вбить, вдалбливать, вдолбить в голову кому что – убивати, убити (укидати, укинути) кому в голову що; задовбувати, задовбити кому в голову що; утовкмачувати, утовкмачити (товкти, утовкти) кому в голову що;
вбивать себе в голову – взяти собі думку; забрати в голову; убгати собі в голову;
в головах – в головах;
в голове как молотом бьёт – у голові наче ковалі кують; у голові б’є (стукає) як молотом; у голові [торохнява, гуркотнява, стукотнява] як у млині; у голові так і креше;
в головы – в голови, під голову;
взбрело в голову кому – упливло (упало, зайшло, забрело, набрело, влізло, залізло) в голову кому; спало (набігло, спливло) на думку кому; ухопилося голови кому; (вульг.) забандюрилося, прибандюрилося (наверзлося) кому що;
взять, забрать себе в голову – узяти, забрати [собі] в голову (у думку); убгати (укинути) собі в голову; узяти собі думку;
вниз головой – сторч (сторчма) [головою]; сторчголов; сторчака (сторчки); стовбула; вниз головою; (иногда) потич; догори ногами;
вооруженный с ног до головы – озброєний (узброєний) до зубів;
в первую голову (разг.) – (що)найперше; передусім (насамперед); перш (передніше) за все (від усього); першим ділом;
в противоположные (разные) стороны головами (валетом) лежать – митусь (митуся, митусем, головами навпаки) лежати;
вскружить голову кому – замарити (завернути, завертіти, закружити, закрутити) голову кому; запаморочити (заморочити, затуманити) голову кому;
выдать с головой кого (устар.) – зрадити кого; видати з головою кого; (истор.) видати на ласку чию чого;
выдать себя с головой – видати себе з головою; викрити себе сповна; виказати (зрадити) себе; зрадитися; (истор.) видати себе на ласку чию;
выкинуть из головы кого, что – викинути з голови (з думки) кого, що; спустити з думки кого, що; забути кого, що;
выше всех головою – за всіх головою вищий;
глупая голова – дурна (капустяна, повстяна) голова; (образн.) капустяний качан; гарбуз замість голови; макітра; голова, [неначе] клоччям (пір’ям) набита (начинена);
глупые головы – цвілі голови;
голова болит у кого – голова болить у кого, кому, (иногда) кого;
голова в голову (двигаться, идти) (воен.) – рівними рядами (лавами, голова з головою, голова до голови) (посуватися, йти, рухатися);
голова городской, сельский – голова міський, сільський;
голова идёт кругом у кого (разг.) – голова обертом (обертнем, кружка, ходором) йде в кого, кому; голова (в голові) морочиться (паморочиться, туманіє) в кого, кому; світ (голова) макітриться (округи йде) кому; морочиться (паморочиться) світ; світ вернеться кому;
голова мякиной (трухой) набита (перен.) – голова набита (напхана, начинена) половою (клоччям, пір’ям, порохнею); у голові полова (клоччя, пір’я); дурний аж світиться;
голова пласта (геол.) – лоб верстви;
голова полна тяжёлых мыслей – тяжкі (важкі) думки обсіли (опали, обняли) голову;
голова сахара – голова, брила цукру;
голова с пивной котёл (фам.) – голова як макітра (як казан, як у вола);
головой (на голову) выше кого – на [цілу] голову вищий (-ща, -ще) від кого(за кого, ніж хто, як хто); (перен.) геть (набагато) перевищувати (переважати, переважувати, перевершувати) кого;
головой ручаться – ручитися життям (головою); голову об заклад ставити;
голову вытащил – хвост увяз – голову витягнеш – зад угрузне (Пр.); сорочку викупив, а сукман заставив (Пр.); церкву покрив, а дзвіницю обдер (Пр.); поли крає, а плечі латає (Пр.);
даю голову на отсечение – кладу [на це] голову свою; голову собі дам відтяти (відрубати);
жить одною головою – самотою жити;
задирать голову – дерти голову, (ирон.) кирпу гнути;
забивать кому голову – морочити голову кому; памороки забивати кому;
за дурною головою и ногам нет покоя – за дурною головою і ногам нема спокою (Пр.); через дурний розум ногам лихо (Пр.); за дурною головою і ногам лихо (біда) (Пр.); за дурною головою і ногам дістається (Пр.);
засело что-либо в голове – запало щось у голову, уроїлось у голову кому;
из головы не выходит кто, что – з думки (з думок, з гадки) не йде (не спадає, не сходить, не виходить) хто, що;
из-под головы – з-під голів;
как снег на голову – неждано-негадано; зненацька; несподівано; нагло (раптом); (образн.) як сніг улітку; як (мов) грім з ясного неба; як грім на голову;
кивнуть головой – кивнути головою;
кружится, закружилась голова, закружилось в голове у кого – у голові (голова) морочиться, заморочилась (крутиться, закрутилася) кому; замороч бере, взяла (нападає, напала) кого; вернеться (морочиться, наморочиться) світ кому; голова (в голові) макітриться, замакітрилось кому, в кого; заморочило голову кому;
ломать [себе] голову – сушити (клопотати, морочити) [собі] голову (мозок), морочитися з чим, у голову заходити; (образн.) ходить до голови по розум;
лохматая голова – кудлата (кошлата, пелехата, патлата) голова, (ирон.) кудла (кучма, кустра, куштра);
мёртвая голова (бабочка) – летючий павук;
мне и в голову не приходит – мені й голови не в’яжеться;
на голове ходить (перен.) – на голові ходити, бешкетувати (лок. галабурдити), збивати бучу (колотнечу), пустувати, жирувати;
намылить, мылить голову кому – намилити, милити голову (чуба, чуприну) кому, змити голову кому; (длительно) скребти моркву кому;
на свою голову брать, взять кого, что – брати, узяти на свою голову (на себе, на свою, на власну відповідальність), (иногда при негат. последствиях) брати, узяти собі на біду (на свою біду, собі на лихо) кого, що;
не бери в голову – не переймайся, (жарг.) не парся;
не выходит из головы что-либо – не сходить, не виходить, не йде, не спадає з думки, стоїть мені на думці;
негде голову преклонить – нема де (ніде) голови (голову) прихилити, нема до кого (нема де) прихилитися (пригорнутися);
не морочь, не морочьте мне голову – не мороч, не морочте (не клопочи, не клопочіть) мені голови;
не мудра голова, да кубышка полна – хоч у голові пусто, та грошей густо (Пр.); у голові пусто, та в кишені густо (Пр.);
не сносить ему головы – накладе він головою (иногда образн.) не топтати йому (не топтатиме він) рясту;
не удерживается (не держится) в голове (разг.) – не держиться голови, (образн.) голова як решето;
низко стриженная голова – низько стрижена голова, гиря, гирява голова, макотиря;
одна голова и смеётся, и плачет – одні очі і плачуть, і сміються (Пр.);
одна голова хорошо, а две — лучше – одна голова добре, а дві ще краще (лучче) (Пр.); що дві голови, то не одна (Пр.); дві голови ліпше, як одна (Пр.);
он всему делу голова – він до всього привідця (привідець, призвідник), він на все голова;
он забрал себе в голову – він узяв (убгав, укинув) собі в голову, він узяв собі думку, йому зайшло в голову;
он о двух головах (разг.) – він як дві голови має; відчайдушний він; він безоглядно (неоглядно, необачно) сміливий;
он (она) живет одною головою – він одним один (вона одним одна) живе, він сам-самісінький (вона сама-самісінька) живе, він (вона) самотою живе;
он с головой – він має добру голову, у нього недарма (недурно) голова на в’язах (на плечах), він має голову на плечах (на карку, на в’язах), він має під шапкою;
осмотреть кого с головы до ног – обміряти, обкинути кого поглядом від голови до ніг;
очертя голову – на від[од]чай [душі], відчайдушно, осліп (сліпма, наосліп, безбач), (образн.) зав’язавши очі; на одчай Божий;
победная головушка – побіденна голівонька;
повесить, понурить голову, поникнуть головой – похнюпити (понурити, похилити) голову (ніс), похнюпитися (понуритися, посупитися), зажуритися (засумувати); (образн.) очі в землю;
повинную голову меч не сечёт – покірної голови й меч не бере (Пр.); покірної голови меч не йме (Пр.); винного двома батогами не б’ють (Пр.); покірне телятко дві матки ссе (Пр.);
як признався – розквитався (Пр.);
под головами – під головами;
под носом взошло, а в голове не посеяно – під носом косовиця, а на розум не орано (Пр.); на голові гречка цвіте, а в голові й не орано (не сіяно) (Пр.);
поднять, поднимать голову (перен.) – підвести (звести, підняти), підводити (зводити, піднімати) голову, набратися, набиратися духу (сміливости(і));
пойти с повинной голови к кому – повинитися (повинуватитися) кому, учинити покору;
покачать головою – покрутити головою, похитати головою;
поплатиться головой (перен.) – наложити (накласти, накладати) головою (душею), заплатити [своєю] головою;
потерять голову (перен.) – розгубитися, утратити (стратити) розум, заморочитися, сторопіти [украй]; стерятися; не дати ради собі;
приходить в голову – спадати, спливати кому на думку;
пришло в голову, пришла в голову мысль – спало (упало, запало, спливло, збігло, зійшло, навернулося, навинулося, набігло) на думку (на гадку), спала (набігла, прийшла) думка, зайшла думка (гадка), зайшло (запало, вступило, упливло) в голову (до голови);
пробыть, прослужить головой – проголовувати;
промелькнуло в голове – промайнула [майнула, проминула, минула, блиснула, шаснула] думка (гадка) [в голові] кому, в кого;
промок с головы до ног – промок (вимок, змок) до рубця (як хлющ (хлюща));
пустая голова – порожня (пуста) голова (образн.) у голові яку пустій стодолі, голова як свистун;
разбить на голову – впень, до ноги побити;
рубить, отрубить голову кому-либо – стинати, стяти кому голову, стинати, стяти кого;
сам себе голова (перен.) – сам собі голова (пан);
с больной головы на здоровую – з хворої голови на здорову скидає (Пр.); з дурної голови та на людську (Пр.); швець заслужив, а коваля повісили (Пр.); слюсар прокрався, а коваля покарали (Пр.); винувата діжа, що не йде на ум їжа (Пр.); хто кислиці поїв, а (на) кого оскома напала (Пр.); Адам кисличку з’їв, а в нас оскоми на зубах (Пр.); на вовка неслава, а їсть овець Сава (Пр.); іноді б’ють Хому за Яремину вину (Пр.); на вовка помовка, а заєць капусту з’їв (Пр.); хто б’ється, а в кого чуб болить (Пр.); за моє ж жито та мене ж і бито (Пр.); нашим салом та по нашій шкурі (Пр.);
свернуть себе голову – скрутити (звернути) собі голову (в’язи), прогоріти (збанкрутувати);
светлая голова (перен., разг.) – світла (ясна) голова, тямущий чоловік (тямуща людина);
с головой уйти, погрузиться во что, отдаться чему (перен., разг.) – з головою заглибитися (поринути, пірнути) в що; удатися (укинутися) в що; захопитися чим;
с головы до ног, с ног до головы, с (от) головы до пят (перен.) – від (з) голови до ніг, від ніг до голови; від (з) голови до п’ят; від потилиці до п’ят; (иногда) від мозку до п’ят;
с головы на голову – всі до одного (жодного), геть усі;
сделал что на свою голову (разг.) – зробив що собі на безголів’я (на свою голову);
седина в голову, а бес в ребро – волосся сивіє, а голова шаліє (Пр.); сивина в голову, а чорт у бороду (Пр.); чоловік старіє, а чортяка під бік (Пр.); і в старій печі дідько топить (Пр.); голова шпакувата, а думка клята (Пр.); стар, та яр (Пр.); волос сивіє, а дід дуріє (Пр.); сивина в бороду, а біс у ребро (Пр.); старість то старість, а без віжок не вдержиш (Пр.);
сколько голов, столько умов – кожна голова свій розум має (Пр.); що голова, то розум (Пр.);
сложить голову – наложити (накласти, лягти) головою; зложити голову; наложити душею; трупом лягти;
сломя голову – стрімголов (прожогом);
с непокрытой головой – простоволосий;
снимать голову – стинати голову;
с ног на голову поставить – з ніг на голову поставити, (назвать белое черным) сказати на чорне біле
[, а на біле чорне]; (
исказить, ещё) поперекру́чувати, перекрути́ти, попереіна́кшувати, переіна́кшити, попепереверта́ти, переверну́ти, поперебрі́хувати, перебреха́ти, (подтасовать, ещё) попідтасо́вувати, підтасува́ти;
снявши голову, по волосам не плачут – чуб дарма, як голови нема (Пр.); стявши голову, за волоссям не плачуть (Пр.); про ноги не думають, коли голова в петлі (шия в зашморзі) (Пр.); пропав кінь – і узду (по)кинь (Пр.); пропив кульбаку, то не жаль стремен (Пр.); взяв чорт батіг, нехай бере й пужално (Пр.); взяв чорт корову, нехай бере й теля (Пр.); коли пропав віл, пропадай і батіг (Пр.); байдуже ракові, в якому його горшку зварять (Пр.); не до поросят свині, як свиня в огні (Пр.); не до жартів рибі, коли її під жабри гаком зачепили (Пр.); по смерті нема каяття (Пр.); є каяття, та нема вороття (Пр.);
с седой головой – сивоголовий;
стоять, постоять головой за кого, что – важити життям за кого, за що; відважувати, відважити життя за кого, за що;
сумасбродная голова – шалена голова; зайдиголова (шибайголова);
сушить голову – (перен.) сушити (забивати, клопотати, морочити) голову;
теряю голову – не дам собі ради; розгубився; нестямлюся; нестямки напали на мене;
ты (он…) всему делу голова – ти (він…) у цьому (у цім) ділі (ти, він… тому ділу) голова; ти (він…) усім орудуєш (орудує…); ти (він…) тут привідця; ти (він…) усьому голова;
умная голова – розумна (велика) голова; (образн. разг.) розуму як наклано; розуму наче два клали, а третій топтав;
у него голова не совсем в порядке – жуки в нього (йому) в голові; немає в нього (не стає йому) однієї (третьої, десятої) клепки в голові; трохи йому клепки в голові не сходяться; має завороть в голові; у нього в голові щось не теє;
упасть, полететь вниз головой – сторчака дати;
хвататься, схватиться за голову (перен. разг.) – братися, узятися (хапатися, схопитися) за голову; жахатися, жахнутися;
ходить с непокрытой головой (ирон. о замужней женщине) – волоссям світити;
хоть кол на голове теши – хоч кіл (клин) на голові теши (Пр.); як на пень з’їхав (Пр.); хоч вогню прикладай (Пр.); хоч перервусь, а не підкорюсь (Пр.);
хоч гавкай на його – нічого не вдієш (Пр.); хоч заріж, то не хоче (Пр.); хоч стріль йому в очі (Пр.);
что голова, то ум (разум) – що голова, то [й] розум (Пр.); що хатка, то інша гадка (Пр.).
[Хто се тобі таку дурницю в голову вкинув? (Сл. Гр.). Зацідив по уху переднього, той аж стовбула став (П.Мирний). Хміль йому вдаре в голову, то він так сторчака й дасть! (М.Кропивницький). Ми звечора полягали як треба, а вранці митусем лежали, бо вночі дуже ворочались (Сл. Гр.). Дурна голова нічого не поможе (Пр.). Правду люди кажуть, що від малих дітей у батьків голова болить, а від великих душа кипить (О.Кониський). Мені світ округи йде (Г.Барвінок). Мені памороки забито киями, а в вас, мабуть, ізроду в голові клоччя (П. Куліш). Голова як казан, а розуму ні ложки (Пр.). Голова як у вола, а все говорить — мала (Пр.). Голову об заклад ставлю (Пр.). Мені з думки не йде наше безталання (І.Котляревський). Лежить наша Тетяна, вернеться їй світ (Г.Барвінок). Маланці заходило в голову, що сталося з Гафійкою (Коцюбинський). Засвітив той лампочку, на комині стояла постояв, почухавсь у кучмі,знов сів (А.Тесленко). Він зо зла вп’явся руками в свою нечесану куштру (П.Мирний). Беру те на свою голову (Пр.). Атосьо слухав сю мову, а мова йому й голови не держалась (А.Свидницький). Хто ворожить, той душею наложить (Номис). Через тії коні воронії наклав козак головою (Сл. Гр.). Пуста готова ані посивіє, ані полисіє (Пр.). То світла голова (Пр.). За невміння деруть реміння від потилиці до п’ят (Пр.). Зимою столярує, а літом у хліборобство вдається (Г.Барвінок). Голова як маківка, а в неї розуму як наклано (Пр.). Дядина аж за голову схопилась, уся затряслась: «От тобі,– каже,– добулась як сова на току» (Г.Барвінок). Твоєю головою тільки на стілець добре сідати (Пр.). Краще бути головою у риби, ніж хвостом у лева (Пр.). Дурна голова не сивіє (Пр.). Де дурна голова, там і ногам біда (Пр.). Аж до 2008 року на пам’ятнику був напис про те, що енкаведисти загинули від рук «фашистських буржуазно-українських націоналістів», який лише замінили на мудре «з мечем прийшли — від меча загинули». Ось так, ніяких тобі підривів чи бульдозерів — ще один доказ того, що буковинські гуцули живуть дотримуючись американського гасла «take it easy» — «не переймайся» (Дмитро Антонюк).  Головне — це не паритися і насолоджуватися життям, бо воно, сука, проходить («Людина в (м)асьці»). … чого він, зрештою, сподівається своєю впертою, дурною поросячою макітрою, якщо навіть досвід тисячоліть не зміг примирити його зі своєю долею (Л.Мушкетик, перекл. Тібора Дері). Отож хай усяке на себе перш оглянеться та й каже тоді на чорне біле, а на біле чорне, бо всі ми такі, якими нас Господь создав, а часом то ще й гірші (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Злі язики в тутешніх  старих леді, дуже злі. Базікають, що їм прибандюриться (В.Шовкун, перекл. А.Кристі). Мої руки вже були наелектризовані від хвилювання, але побачивши, як Бутч увійшов до клітки без дозволу, я запанікував так, що у мене, як то кажуть, аж голова замакітрилася (В.Горбатько, перекл. П.Кері). Тепер я більше нічого не пояснюю, бо немає сенсу збивати бучу (Г.Кирпа, перекл. К.Гамсуна). Як же нерозумно він учинив! Адже можна було відомстити Каміллі іншим яким способом, та не так жорстоко, не так підло. Він проклинав свою дурість, картав себе за таку легкодумність і аж у голову заходив - як би те діло назад повернути, як би знайти якийсь порятунок (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Наприкінці серпня я на безпач дав оголошення в газеті (О.Король, перекл. Д.Фаулза). 1. Одна голова добре, а дві краще. Але вже для кунсткамери… 2. Кат засудженому: — Вище голову!].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ВЗБУ́ЧКА ще намина́чка, халазі́я, ку́чма.
КУТЕРЬМА́ ще бу́ча, ре́йвах, ку́чма, ка́ша, фраз. ше́лест [подня́ть кутерьму́ нароби́ти шелесту].
МОХНА́ТИТЬСЯ укр. кошла́тіти, волоха́тіти, волоха́титись;
мохнатящий що /мн. хто/ ко́шлає тощо, зви́клий ко́шлати, ра́ди́й розко́шланий, тех. для ко́шлання;
мохнатящийся ко́шланий, ку́страний, ку́дланий, ім. коструба́ч, коструба́нь, ку́чма, кудла́й, ку́дла, волоха́ч, прикм. кудла́тий, кошла́тий, коструба́тий і похідн.;
ЗАМОХНА́ТИТЬСЯ заволоха́тіти;
замохнатившийся заволоха́тілий, ОКРЕМА УВАГА
ПАПА́ХА укр. ку́чма.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Всклокоченный
• Всклокоченная голова
– скуйовджена (розкошлана, розкудлана, кустрата) голова; (розм.) кучма; кудла; кустра (куштра); (іноді нар.) кучма на голові. [Він зо зла вп’явся руками в свою нечесану куштру. Мирний.]
• Человек со всклокоченной головой (лохмач)
– кучмій; кудлань (кудлай, кудлач); патлань (патлач). [Якого ще дідька цьому патланю треба!? Стельмах.]
Голова
• Была бы голова на плечах, а хлеб будет
– аби голова на плечах (на в’язах) була, а про решту байдуже. Пр. Аби моя голова здорова, то все гаразд буде. Пр.
• Валить с больной головы на здоровую
– звертати (скидати, складати) вину (провину) на невинного (на безвинного, з хворої голови на здорову).
• Вбивать, вбить, вдалбливать, вдолбить в голову кому что
– убивати, убити (укидати, укинути) кому в голову що; задовбувати, задовбити кому в голову що; утовкмачувати, утовкмачити (товкти, утовкти) кому в голову що. [Василько вже собі вбив у голову стати легшем. Турчинська. Хто се тобі таку дурницю в голову вкинув? Сл. Гр.]
• В голове как молотом бьёт
– у голові наче ковалі кують; у голові б’є (стукає) як молотом; у голові [торохнява, гуркотнява, стукотнява] як у млині; у голові так і креше.
• Взбрело в голову кому
– упливло (упало, зайшло, забрело, набрело, влізло, залізло) в голову кому; спало (набігло, спливло) на думку кому; ухопилося голови кому; (вульг.) забандюрилося (наверзлося) кому що. [Хто знає, що йому в голову влізло! Макогон. І таке ж залізе в голову! Головко.]
• Взять, забрать себе в голову
– узяти, забрати [собі] в голову (у думку); убгати (укинути) собі в голову; узяти собі думку. [Як бувало візьме собі що в голову, то гадає, що таки на його мусить бути, аби не знати що, — дуже упертий був. Федькович. Що собі в думку забрала? Старицький. Хома ніяк не міг убгати собі в голову, що він мусить терпіти голод, коли в скрині лежать гроші — невеликі, правда, але все-таки можна залатати ними хоч одну дірку в господарській потребі. Коцюбинський.]
• Вниз головой
– сторч (сторчма) [головою]; сторчголов; сторчака (сторчки); стовбула; вниз головою; (іноді) потич; упасть, полететь вниз головой – сторчака дати. [Тоді б усі сторч головою могли полетіти в шахту з розбитого цебра. Грінченко. Сторчма головою з коня злетів, забився, мабуть, дуже… Гордієнко. Іноді й сам іще захватить їх кури з свого города, ті аж сторчголов летять. Тесленко. Зацідив по уху переднього, той аж стовбула став. Мирний. Хміль йому вдаре в голову, то він так сторчака й дасть! Кропивницький.]
• В первую голову
(разг.) – (що)найперше; передусім (насамперед); перш (передніше) за все (від усього); першим ділом. [Найперше — це така б, здавалося, дурниця, сірника шукала на карнизі, щоб засвітити, не знайшла. Головко.]
• В противоположные (разные) стороны головами (валетом) лежать
– митусь (митуся, митусем, головами навпаки) лежати. [Ми звечора полягали як треба, а вранці митусем лежали, бо вночі дуже ворочались. Сл. Гр. Дарма, що вкупі ночували, а тільки одно туди, а друге туди, головами навпаки. Барвінок.]
• Вскружить голову кому
– замарити (завернути, завертіти, закружити, закрутити) голову кому; запаморочити (заморочити, затуманити) голову кому.
• Выдать с головой кого
(устар.) – зрадити кого; видати з головою кого; (істор.) видати на ласку чию чого.
• Выдать себя с головой
– видати себе з головою; викрити себе сповна; виказати (зрадити) себе; зрадитися; (істор.) видати себе на ласку чию. [Скільки обережності треба, щоб не зрадитися перед ворогами… Коцюбинський.]
• Выкинуть из головы кого, что
– викинути з голови (з думки) кого, що; спустити з думки кого, що; забути кого, що. [Викинь його з думки! Грінченко.]
• Глупая голова
– дурна (капустяна, повстяна) голова; (образн.) капустяний качан; гарбуз замість голови; макітра; голова, [неначе] клоччям (пір’ям) набита (начинена). [Дурна голова нічого не поможе. Пр. Капустяна твоя голова! Тобілевич. Комусь потрібні дуже дурні макітри ваші. Кочерга.]
• Голова болит у кого
– голова болить у кого, кому, (іноді) кого. [Правду люди кажуть, що від малих дітей у батьків голова болить, а від великих душа кипить. Кониський. Болем їй голова боліла… Вовчок. Головка мене болить. Черемшина.]
• Голова в голову (двигаться, идти)
(воен.) – рівними рядами (лавами, голова з головою, голова до голови) (посуватися, йти, рухатися).
• Голова идёт кругом у кого
(разг.) – голова обертом (обертаєм, кружка) йде в кого, кому; голова (в голові) морочиться (наморочиться, туманіє) в кого, кому; світ макітриться (округи йде) кому. [Молодий ти ще, битий ніколи не був, тому й голова тобі від слави йде обертом. Тулуб. Мені світ округи йде. Барвінок.]
• Голова мякиной (трухой) набита
(перен.) – голова набита (напхана, начинена) половою (клоччям, пір’ям, порохнею); у голові полова (клоччя, пір’я); дурний аж світиться. [Мені памороки забито киями, а в вас, мабуть, ізроду в голові клоччя. П. Куліш.]
• Голова полна тяжёлых мыслей
– тяжкі (важкі) думки обсіли (опали, обняли) голову. [Тяжка, пекуча туга облягла її серце, важкі думки обсіли голову. Мирний.]
• Голова с пивной котёл
(фам.) – голова як макітра (як казан, як у вола). [Голова як казан, а розуму ні ложки. Пр. Голова як у вола, а все говорить — мала. Пр.]
• Головой (на голову) выше кого
– на [цілу] голову вищий (-ша, -ще) від кого (за кого, ніж хто, як хто); (перен.) геть (набагато) перевищувати (переважати, переважувати, перевершувати) кого.
• Головой ручаться
– ручитися життям (головою); голову об заклад ставити. [Голову об заклад ставлю. Пр.]
• Голову вытащил — хвост увяз
– голову витягнеш — зад угрузне. Пр. Сорочку викупив, а сукман заставив. Пр. Церкву покрив, а дзвіницю обдер. Пр. Поли крає, а плечі латає. Пр.
• Даю голову на отсечение
– кладу [на це] голову свою; голову собі дам відтяти (відрубати).
• За дурною головою и ногам нет покоя
– за дурною головою і ногам нема спокою. Пр. Через дурний розум ногам лихо. Пр. За дурною головою і ногам лихо (біда). Пр. За дурною головою і ногам дістається. Пр.
• Из головы не выходит кто, что
– з думки (з думок, з гадки) не йде (не спадає, не сходить, не виходить) хто, що. [Мені з думки не йде наше безталання. Котляревський. З думки не виходив Микола. Багмут. З того часу козак не виходить у мене з голови… Стороженко.]
• Как снег на голову
– неждано-негадано; зненацька; несподівано; нагло (раптом); (образн.) як сніг улітку; як (мов) грім з ясного неба; як грім на голову. [Потім навесні — неждано-негадано — прийшло воно, горе… Миценко. Що ти говориш, любко моя мила? Се наче грім з ясного неба впав! Українка.]
• Кружится, закружилась голова, закружилось в голове у кого
– у голові (голова) морочиться, заморочилась (крутиться, закрутилася) кому; замороч бере, взяла (нападає, напала) кого; вернеться (морочиться, паморочиться) світ кому; голова (в голові) макітриться, замакітрилось кому, в кого. [Ой, голова крутиться, земля крутиться! Тобілевич. Лежить наша Тетяна, вернеться їй світ. Барвінок.]
• Ломать [себе] голову
– сушити (клопотати, морочити) [собі] голову (мозок); морочитися; у голову заходити. [Спитає, якою проблемою голову сушать собі. Головко. Та все одно розберемося в цих ділах, хоч комусь і не хочеться клопотати собі голову мужицькими справами. Стельмах. Маланці заходило в голову, що сталося з Гафійкою. Коцюбинський.]
• Лохматая голова
– кудлата (кошлата, пелехата, патлата) голова; (ірон.) кудла (кучма, кустра, куштра). [Здоровенна кудлата голова з рудою бородою… Грінченко. Засвітив той лампочку, на комині стояла, постояв, почухавсь у кучмі, знов сів. Тесленко. Він зо зла вп’явся руками в свою нечесану куштру. Мирний.]
• На голове ходить
(перен.) – на голові ходити; бешкетувати (лок. галабурдити); збивати бучу (колотнечу); пустувати; жирувати.
• Намылить голову кому
– намилити голову (чуба, чуприну) кому; змити голову кому.
• На свою голову брать, взять кого, что
– брати, узяти на свою голову (на себе, на свою, на власну відповідальність); (іноді при негат. наслідках) брати, узяти собі на біду (на свою біду, собі на лихо) кого, що. [Беру те на свою голову. Пр.]
• Негде голову преклонить
– нема де (ніде) голови (голову) прихилити; нема до кого (нема де) прихилитися (пригорнутися). [Я багатьох таких знаю, що жебрають, бо нема де дітись, нема де голови прихилити, — сказав Кміта. Н.-Левицький.]
• Не морочь, не морочьте мне голову
– не мороч, не морочте (не клопочи, не клопочіть) мені голови. [Не морочте, мені, Хомо, голови — кажіть зараз: буде фабрика? Коцюбинський.]
• Не мудра голова, да кубышка полна
– хоч у голові пусто, та грошей густо. Пр. У голові пусто, та в кишені густо. Пр.
• Не сносить ему головы
– накладе він головою; (іноді образн.) не топтати йому (не топтатиме він) рясту.
• Не удерживается (не держится) в голове
(разг.) – не держиться голови; (образн.) голова як решето. [Антосьо слухав сю мову, а мова йому й голови не держалась. Свидницький.]
• Низко стриженная голова
– низько стрижена голова; гиря; гирява голова.
• Одна голова и смеётся, и плачет
– одні очі і плачуть, і сміються. Пр.
• Одна голова хорошо, а две — лучше
– одна голова добре, а дві ще краще (лучче). Пр. Що дві голови, то не одна. Пр. Дві голови ліпше, як одна. Пр.
• Он забрал себе в голову
– він узяв (убгав, укинув) собі в голову; він узяв собі думку; йому зайшло в голову.
• Он о двух головах
(разг.) – він як дві голови має; відчайдушний він; він безоглядно (неоглядно, необачно) сміливий.
• Он (она) живёт одною головою
– він одним один (вона одним одна) живе; він сам-самісінький (вона сама-самісінька) живе; він (вона) самотою живе.
• Он с головой
– він має добру голову; у нього недарма (недурно) голова на в’язах (на плечах); він має голову на плечах (на карку, на в’язах); він має під шапкою. [Вони думають, що як вона дурна баба, то вже нічого не тямить… Стійте, стійте, може й у неї голова недурно на в’язах… Коцюбинський.]
• Очертя голову
– на відчай [душі]; відчайдушно; осліп (сліпма, наосліп, безбач); (образн.) зав’язавши очі. [Тільки я наосліп не полізу в трясовину! Донченко.]
• Повесить, понурить голову, поникнуть головой
– похнюпити (понурити, похилити) голову; похнюпитися (понуритися, посупитися); зажуритися (засумувати). [Не сходячи з місця, вона прихилилася до стіни, а він уже сидів у кутку біля її ніг, похнюпивши голову. Грінченко. Посідали, понурились, ніхто й пари з рота не пустив. Стороженко. Стоїть, очі в землю, зажурився. З нар. уст.]
• Повинную голову меч не сечёт
– покірної голови й меч не бере. Пр. Покірної голови меч не йме. Пр. Винного двома батогами не б’ють. Пр. Покірне телятко дві матки ссе. Пр. Як признався — розквитався. Пр.
• Под носом взошло, а в голове не посеяно
– під носом косовиця, а на розум не орано. Пр. На голові гречка цвіте, а в голові й не орано (не сіяно). Пр.
• Поднять голову
(перен.) – підвести (звести, підняти) голову; набратися духу (сміливості).
• Поплатиться головой
(перен.) – наложити (накласти) головою (душею); заплатити [своєю] головою. [Хто ворожить, той душею наложить. Номис. Через тії коні воронії наклав козак головою. Сл. Гр.]
• Потерять голову
(перен.) – розгубитися; утратити (стратити) розум; заморочитися; сторопіти [украй]. [Ганна неначе розум стратила. Н.-Левицький.]
• Пришло в голову, пришла в голову мысль
– спало (упало, запало, спливло, збігло, зійшло, навернулося, навинулося) на думку (на гадку); спала (набігла, прийшла) думка; зайшла думка (гадка); зайшло (запало, вступило, упливло) в голову (до голови). [Невже вам ніколи не спадало на думку, що всі оці наші заходи, метушіння, все це робиться, аби тільки не сидіти, склавши руки. Українка. На хвилину йому жаль стало Олександри, і промайнула думка про згоду, але набігла друга думка, і, мов дужча хвиля, розбила першу. Коцюбинський. Що тобі в голову зайшло? Спи. Васильченко.]
• Промелькнуло в голове
– (про)майнула ((про)минула, блиснула, шаснула) думка (гадка) [в голові] кому, в кого. [У неї навіть промайнула на хвилину думка — вернутися додому. Грінченко. В голові йому, мов блискавка, промайнула нова думка. Коцюбинський.]
• Промок с головы до ног
– промок (вимок, змок) до рубця (як хлющ(а)). [Я не хутко навчилась ховатись під парасолем. Малою бувало завжди змокну як хлющ, хоч би там не знати який парасоль був у руках. Українка.]
• Пустая голова
– порожня (пуста) голова; (образн.) у голові як у пустій стодолі; голова як свистун. [Пуста голова ані посивіє, ані полисіє. Пр.]
• Сам себе голова
(перен.) – сам собі голова (пан).
• С больной головы на здоровую
– з хворої голови на здорову скидає. Пр. З дурної голови та на людську. Пр. Швець заслужив, а коваля повісили. Пр. Слюсар прокрався, а коваля покарали. Пр. Винувата діжа, що не йде на ум їжа. Пр. Хто кислиці поїв, а кого оскома напала. Пр. Адам кисличку з’їв, а в нас оскома на зубах. Пр. На вовка неслава, а їсть овець Сава. Пр. Іноді б’ють Хому за Яремину вину. Пр. На вовка помовка, а заєць капусту з’їв. Пр. Хто б’ється, а в кого чуб болить. Пр. За моє ж жито та мене ж і бито. Пр. Нашим салом та по нашій шкурі. Пр.
• Свернуть себе голову
– скрутити (звернути) собі голову (в’язи); прогоріти (збанкрутувати). [А насправді, Антоне, чого ти мені бажаєш? — безжалісним поглядом обпік Безбородька. — Щоб я скоріше собі в’язи скрутив, чи ще чогось у такому плані? Стельмах.]
• Светлая голова
(перен. разг.) – світла (ясна) голова; тямущий чоловік (тямуща людина). [То світла голова. Пр. В Іванка працьовиті руки і світла голова — зайвим не буде. Гуріненко.]
• С головой уйти, погрузиться во что, отдаться чему
(перен. разг.) – з головою заглибитися (поринути, пірнути) в що; удатися (укинутися) в що; захопитися чим. [В Переяславі він з головою пірнув у державні справи. Панч. Зимою столярує, а літом у хліборобство вдається. Барвінок.]
• С головы до ног, с ног до головы, с (от) головы до пят
(перен.) – від (з) голови до ніг, від ніг до голови; від (з) голови до п’ят; від потилиці до п’ят; (іноді) від мозку до п’ят. [З голови до ніг — простачок, примітив, сирівець незайманий. Тудор. За невміння деруть реміння від потилиці до п’ят. Пр.]
• Сделал что на свою голову
(разг.) – зробив що собі на безголів’я (на свою голову). [Вивчив братика в семінарії на свою голову. Стельмах.]
• Седина в голову, а бес в ребро
– волосся сивіє, а голова шаліє. Пр. Сивина в голову, а чорт у бороду. Пр. Чоловік старіє, а чортяка під бік. Пр. І в старій печі дідько топить. Пр. Голова шпакувата, а думка клята. Пр. Стар, та яр. Пр. Волос сивіє, а дід дуріє. Пр. Сивина в бороду, а біс у ребро. Пр. Старість то старість, а без віжок не вдержиш. Пр.
• Сколько голов, столько умов
– кожна голова свій розум має. Пр.
• Сложить голову
– наложити (накласти, лягти) головою; зложити голову; наложити душею; трупом лягти. [Він рад серед бою Лягти головою, Аби не впустить корогви. Він чесно поляже, Товаришам скаже: «Я вдержав, держіть тепер ви!» Українка.]
• Сломя голову
– стрімголов (прожогом). [Оленка — що вже їй сталося, — як схопиться, та прожогом з печі. Тесленко.]
• Снявши голову, по волосам не плачут
– чуб дарма, як голови нема. Пр. Стявши голову, за волоссям не плачуть. Пр. Про ноги не думають, коли голова в петлі. Пр. Пропав кінь — і узду (по)кинь. Пр. Пропив кульбаку, то не жаль стремен. Пр. Взяв чорт батіг, нехай бере й пужално. Пр. Взяв чорт корову, нехай бере й теля. Пр. Коли пропав віл, пропадай і батіг. Пр. Байдуже ракові, в якому його горшку зварять. Пр. Не до поросят свині, як свиня в огні. Пр. Не до жартів рибі, коли її під жабри гаком зачепили. Пр. По смерті нема каяття. Пр. Є каяття, та нема вороття. Пр.
• С седой головой
– сивоголовий.
• Стоять, постоять головой за кого, что
– важити життям за кого, за що; відважувати, відважити життя за кого, за що.
• Сумасбродная голова
– шалена голова; зайдиголова (шибайголова). [Хлопці в гурті грають, поміж них зайдиголова Оверко. Гордієнко.]
• Теряю голову
– не дам собі ради; розгубився; нестямлюся; нестямки напали на мене.
• Ты (он…) всему делу голова
– ти (він…) у цьому (у цім) ділі (ти, він… тому ділу) голова; ти (він…) усім орудуєш (орудує…); ти (він…) тут привідця; ти (він…) усьому голова. [Кажи, ти хазяїн і всьому голова… Тобілевич.]
• Умная голова
– розумна (велика) голова; (образн. розм.) розуму як наклано; розуму наче два клали, а третій топтав. [Еге ж! Доміркувалися розумні голови. Головко. Голова як маківка, а в неї розуму як наклано. Пр.]
• У него голова не совсем в порядке
– жуки в нього (йому) в голові; немає в нього (не стає йому) однієї (третьої, десятої) клепки в голові; трохи йому клепки в голові не сходяться; має завороть в голові; у нього в голові щось не теє. [Чи вам кругом голови повернуло, чи в голові завороть. Гордієнко.]
• Хвататься, схватиться за голову
(перен. разг.) – братися, узятися (хапатися, схопитися) за голову; жахатися, жахнутися. [Дядина аж за голову схопилась, уся затряслась: — От тобі, — каже, — добулась як сова на току. Барвінок.]
• Хоть кол на голове теши
– хоч кіл (клин) на голові теши. Пр. Як на пень з’їхав. Пр. Хоч вогню прикладай. Пр. Хоч перервусь, а не підкорюсь. Пр. Хоч гавкай на його — нічого не вдієш. Пр. Хоч заріж, то не хоче. Пр. Хоч стріль йому в очі. Пр.
• Что голова, то ум (разум)
– що голова, то (й) розум. Пр. Що хатка, то інша гадка. Пр.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ку́чма, -ми
1)
мохнатая шапка;
2)
всклокоченная голова.
Ку́чму да́ти кому́ – а) причинить кому хлопоты; в) насмеяться над кем.
Ко́му кла́сти – надевать шапку.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

ку́чма, -ми; ку́чми, ку́чем

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ку́чма, -ми, ж.
1) Шапка мѣховая мохнатая. Kolb. І. 43. Гол. Од. 19, 69. Вас. 156.
Благословіть, отче! — каже Василь, знявши кучму. Федьк. Він і по одежі щось не просте: татарська кучма насунулась йому на очі. Стор.
2) Всклокоченная голова.
Ку́чму да́ти. Причинить хлопоты, насмѣяться. Хто в Бога вірує, ратуйте!.. А хто ж таку нам кучму дав? Котл. Ен. Ум. Ку́чомка. Чуб. VII. 414.
Ку́чомка, -ки, ж. Ум. отъ ку́чма.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Ку́чма, -ми, ж. 1) Шапка меховая мохнатая, *папаха.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Во́лось = 1. во́лос, волосо́к, волоси́на. Мн. Во́лосы, волоса́ = воло́сся, здр. воло́ссячко. (Довге волосся) — па́тлї, (скудовчене) — ку́чма, ку́длї, (кучеряве) — ку́чері, (що видно з під очіпка або хустки) – ми́чка. — Прядь воло́сь = па́смо. — Клокъ воло́съ = жмут, пучо́к, чуб, чупри́на, (у Запорожцїв) — чупри́на, оселе́дець. С. З. — Натовкмачив і патлї обірвав. Кв. — За право судись, а за чуб не берись. н. пр. 2. д. Во́лосе́нь 3.
Ша́пка = 1. ша́пка (переважно тепла), смушева гостроверха — шлик, шличо́к (С. З.), повстяна — маґе́рка (С. Л.), яломо́к, з наушниками — малаха́й, капелю́х (С. З. Л.), кудлата і висока — ку́чма (С. З. Л.), овеча — би́ра, би́рка (С. Ш.), чабанська — чаба́нка, сукняна — шоломо́к, обши́та кабардою, у запорожцїв — кабарди́нка, з ріжками на взір конфедератки — рога́чка (С. З.), жидівська спідня — ярму́лка. — Єсть у мене шапка, єсть у мене дві — смушевиї обидві. н. п. — Старший син у хату вхожає, шличок здіймає. н. п. — Шличок козацький несе, на його голову надїває. н. д. — Сїчовик в червоному жупанї і в кабардинцї на бакирь. О. Ст. — Що за мода: все шапки — рогачки. н. п. — Архіере́йская ша́пка = ми́тра. — Быть подъ кра́сной ша́пкой = бу́ти в салда́тах. — Снима́ть ша́пку = шапкува́ти. С. З. — Ша́пка въ рубль, а щи́ безъ крупъ, н. пр. = на нозї сапъя́н рипи́ть, а у борщі́ тря́сця кипи́ть. н. пр. 2. віне́ць, коро́на.

Запропонуйте свій переклад