Знайдено 12 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Ладу́нка –
1) ладівни́ця, ладу́нка; срвн. Патронта́ш; 2) (у сапожников) коро́бочка з чобота́рським прила́ддям. |
Карман –
1) ке[и]ше́ня, (редко) карма́н (-ма́на́), ум. кеше́нька, кармане́ць (-нця́), кармано́к (-нка́). [Визира́в кі́нчик гаманця́ з кеше́ні в її́ пальтечку́ (О. Пчілка). Ті каптани́ та не ті карма́ни (Номис)]. • Бить по -ма́ну – би́ти по гаманцю́. • Бить по -ма́нам кого – кеше́ні труси́ти кому́. • Боковой -ма́н – бокова́ кеше́ня. [Ве́село схопи́вся до́ктор, витяга́ючи з боково́ї кеше́ні яку́сь пису́льку (Крим.)]. • Часовой -ма́н – кеше́нька (на годи́нник). • Держи -ма́н шире! – підставля́й по́ли! наставля́й кеше́ню! вза́втра, з мішко́м! дам, дам – коли́ б лиш здоро́в зноси́в! ді́дька ли́сого! • -ма́н дыряв – кеше́ня гро́ші сі́є. • Дружба дружбой, а в -ма́н не лезь – дружо́к, дружо́к, та не твій пиріжо́к (Херсонщ.). • -ма́н жидок (тонок, пуст) – в кеше́ні гуде́, в кеше́ні ві́тер гуде́ (сви́ще). • Иметь кого в -ма́не – ма́ти (трима́ти) кого́ в жме́ні. • За словом в -ма́н не лезет – за сло́вом до ба́тька не бі́гає; по сло́во до кеше́ні не хо́дить. • Набить -ма́н (на чём) – напха́ти кеше́ню, нагрі́ти ру́ки (коло чо́го, на чо́му). • Не по -ма́ну нам – не з на́шою кеше́нею; не з на́шими гро́шиками (доста́тками); не по на́ших гро́шах; купи́ло притупи́ло (Лохв. п.). • Невзначай рука в чужой -ма́н попала – до своє́ї то́рби ліз, а з дя́дькової ви́тяг; гу́манський ду́рень з чужо́го во́за брав, а на свій хова́в (Приказки). • Обработал -ма́ны публике – почи́стив до́брим лю́дям кеше́ні. • Полный -ма́н (чего) – по́вна (повні́сінька) кеше́ня чого́. • -ма́н трещит – на гро́ші утра́тно, на кеше́ню ва́жко. • Тугой, толстый -ма́н – по́вна кали́тка. • Ударить по -ма́ну – ви́трусити кеше́ню. • По чужим -ма́нам не ищи – лю́дям у ру́ки не загляда́й. • Из чужого -ма́на платить легко – за чужу́ кали́тку хап, а за свою́ лап. • Широкий -ма́н – попі́вська кеше́ня; 2) (не пришитый, привязной, особ. у дам) карма́н (-ма́на́), кармане́й (-не́я), кали́тка, ладу́нка; 3) техн. – ківш (р. ковша́); 4) (автомоб., каретный) ко́шик (-ка). |
Карту́з –
1) карту́з (-за́), кашке́т (-та), (собствен. козырёк) ко́зир (-ря), козиро́к (-рка́). [Хто хо́дить у карту́зі, так у то́го чорти́ в пу́зі (Номис). Зустріча́в їх там, зби́вши на поти́лицю кашке́та (Васильч.). Паробі́чка в жупани́ні, на голові́ ко́зир (Основа). На ньо́му був козиро́к з черво́ною стрі́чкою навкруги́ (Н.-Лев.)]. • Лихо заломленный -ту́з – на-ба́кир зби́тий кашке́т. • Надеть на голову -ту́з – покла́сти, убра́ти, наді́ти кашке́та (на го́лову). • Все теперь надели -тузы́ – всі тепе́р убра́лися в кашке́ти; 2) (бумажный мешёчек) папіря́ний міше́чок, папіря́на торби́нка. • -ту́з табаку – па́чка тютюну́; 3) артил. – карту́ша, набі́йна ладу́нка, ладу́нка з по́рохом. |
Патронта́ш – ладівни́ця, ладу́нка (ум. ладу́ночка), куле́чниця, набі́йниця, (черноморск.) тарапа́ть (-ти ж.), (пришитый к груди черкески, черноморск.) гузарі́ (-рі́в), патронта́ш (-ша). |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)
Ладунка – ладівни́ця, -ці. |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Ладу́нка, -ки, ж. = Ладівниця. Як надів ладунку, то взяв і чортову думку. Ном. № 974. Ум. Ладу́ночка. |
Ляду́нка, -ки, ж. = Ладунка. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Ладу́нка = ладівни́ця, здр. ладівни́чка. С. З.— У ладівницї нї однїсїнького набою. н. п. |
Ляду́нка = д. Ладу́нка. |
Патро́нница, патронта́шъ = ладівни́ця (С. З. Л.), ладу́нка (С. З.), куле́шниця (С. Л. Жел.), пришиті до чумарки — гузарі́. — У ладівницї нї однїсінького набою. н. д. — З шабельтасами і кулешницями козацькими. Л. В. |
Позуме́нтъ = брузуме́нт (С. Л. Жел.), галу́н (С. Л. Жел.), пасама́н (С. Жел.), ґас, ґальо́н (С. Жел ), кару́нка (С. Жел. З.). — Нате й мій галун до церкви. н. пр. — Аж зирк Паллалтова ладунка і золота на нїй карунка. Кот. |
Сума́, су́мка = то́рба, торби́на, торби́нка, то́рбочка, поб. торбе́шка, то́рбище (С. Ш.), на тютюн — гама́н, гамане́ць, у Гуцулїв — та́шка (С. Ш.), на овес коням — ша́нька. — Налякав міх, то й торби страшно. н. пр. — Дїтей годуй, а сам торби готуй. н. пр. — Хоч їду в гостину, то беру хлїб в торбину. н. пр. — А в иньшого сїромахи нї хати, нї поля, тільки торба, а з торбини виглядає доля. К. Ш. — В ташцї має Гуцул протичку, кремінь. С. Ш. — С. патро́нная = ладівни́ця. (Д. Ладу́нка, Патро́нница). — Сума перемётная = 1. бе́сага, бе́саги, са́ква, са́ківка, сакви́ (С. З.). — Привъязав сакви до троку, взяв коня за повід. Мак. — А далї почепив собі сакви на плечі. Греб. 2. д. під сл. Перемётный. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)