Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 42 статті
Запропонувати свій переклад для «ласкавець»
Шукати «ласкавець» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Володу́шка, бот. – ласка́вець (р. -вця).
За́ячий – за́ячий, зайча́чий, за́йців (-цевого).
• -чье мясо – за́ячина, за́ятина.
• -чий жир – за́ячий лій (р. ло́ю), (пров.) шкрум (-му).
• Передние -чьи ноги – ско́ки (-ків).
• -чий мех – за́яче ху́тро, зайці́ (-ці́в).
• -чий глаз – за́яче о́ко.
• -чья губа, мед. – за́яча гу́ба.
• -чье ушко, бот. Burleurum – ласка́вець (-вцю). -чий корень, см. Подле́сник.
Капу́ста –
1) бот. Brassica oleracea – капу́ста, ум.-ласк. капу́стонька, капу́сточка, капу́стиця. [Росту́ть як та капу́ста на горо́ді (Шевч.). Полива́йте капу́стицю, то бу́де роди́ти (Чуб. V). Щоб моя́ капу́сточка була́ із ко́реня корени́стая, і із ли́сту голови́стая (Номис)].
• Брюссельская -та – брусе́льська (зеле́на) капу́ста.
• Кочанная (вилковая) -та – кача́нна капу́ста, обычно просто капу́ста.
• Синяя, красная -та – си́ня, черво́на капу́ста.
• Огородная, парниковая -та – горо́дня, парнико́ва капу́ста.
• Цветная -та – кучеря́ва, квітна́ капу́ста, цвіту́ха.
• Кочерыжка -ты – кача́н (-на́).
• Кочень (вилок) -ты – голо́вка капу́сти, кача́н (-на́), ум.-ласк. кача́нчик (-ка). [І межи капу́стою до́брою бува́є бага́цько гнили́х качані́в (Номис). Були́ три синки́, мов три кача́нчики (Основа)].
• -та с большим кочнем – голова́та, голови́ста, качани́ста капу́ста. [Капу́ста моя́ качани́стая (Грінч. III)].
• -та с кочнем, сидящим низко при земле – низькосте́блиця.
• -та не завившаяся в кочень – шу́ляк (-ка), шу́лик. [Шуляки́ бу́дуть, а не капу́ста (Липов.)].
• -та голенастая – голіна́та капу́ста.
• -та свивается в кочень – капу́ста в’я́жеться в головки́.
• Шинковать, крошить -ту – шаткува́ти, криши́ти капу́сту.
• Шинкованная, рубленная, крошеная -та – шатко́вана, сі́чена, кри́шена капу́ста.
• Сечь -ту – сі́кти капу́сту.
• Рубленная, сеченная -та – сі́чена капу́ста, сі́канка.
• Кислая -та – ква́шена, ки́сла капу́ста.
• Щи из кислой -ты – капу́ста, капу́стка, капу́сниця, капусня́к (-ку́).
• Тушенная -та с колбасой (свин. мясом, салом) – бі́ґос (-су).
• Горшок для варки -ты – капусті́ник (Гол. II).
• Место, где росла -та – капу́стище, капу́сник (-ку), капустя́нка (Вхр.).
• Рубить в -ту кого (врага) – на капу́сту сі́кти кого́ (во́рога). [Як узя́в ляхі́в, як узя́в пані́в на капу́сту сі́кти (Лукаш.)];
2) бот., заячья -та – (Sedum Telephium) за́яча капу́ста; (Bupleurum) ласка́вець (-вцю); (Oxalis Acetosella) за́ячий щаве́ль (-влю́) или просто щаву́х (-ху́).
• -та татарская (башкирская), Polygonum polymorphum – тата́рська гре́чка.
Ласка́вец, бот. Bupleurum – ласка́вець (-вцю).
Ла́сковец – ласка́вець (-вця), добро́дій (-дія).
Любе́зник –
1) ласка́вець (-вця), (перен.) медо́ві уста́, увиха́йло;
2) залиця́льник; срв. II. Волоки́та.
Ми́лостивец, -вица – милости́вець, -виця, ласка́вець (-вця), -виця, добро́дій (-дія), -ро́ді́йка, доброді́йник, -ниця.
Покрови́тель – засту́пник, ласка́вець (-вця), опіку́н, патро́н, проте́ктор, мецена́т. [Діди́ та баби́ ходи́ли по хата́х свої́х ласка́вців (Корол.)]. См. ещё Засту́пник, Защити́тель, Ми́лостивец.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Любовник –
1) коха́нець (-нця), коха́нок (-нка), (зап.) полюбовник (любовник), лю́бко́, лю́бчик, лю́бас, (ещё) ласкавець, (грубо) ба́хур;
2) (влюблённый) улю́блений, лю́бий, любко́, лю́бчик, милода́н, уко́ханий, коха́ний, коха́нець, закоханець, коха́нок, коха́ння (ср. р.), зако́хання (ср. р.), ла́до (ср. р.):
• он выступает в ролях первого любовника (театр.) – він на ро́лях пе́ршого коха́нця.
[А я собі́ лю́бчика привела́ (Пісня). Смутний вечір, смутний ранок: Десь поїхав мій коханок (Пісня). — А вчора., де була? — У любовників. Тут їх у мене ціла метка (П.Мирний). Десь за и́ншим лю́басом ходи́ла (І.Франко). На вигоні прощалася Горпина зі своїм любком (І.Франко). Полюбо́вник Га́ннин Бі́рон став її́ проси́ти (С.Руданський). В не́ї вже й ба́хур є (В.Мова). То була її любов, то був її любчик Павлусь (І.Нечуй-Левицький). В голові її вічно шуміла сивуха; вена все ще моргала на хлопців, але вже забула лік своїм полюбовникам (М.Коцюбинський). — Мені не байдуже, щоб тут мене взивали подвійною вдовою— і по мужу, і по коханцю! (Л.Українка). А онде нещасний коханець край брами У розпачі голову стиснув руками: «Найгірша для мене ся люта година! Не любить мене чарівниця-дівчина. Подвійний мій розпач, подвійний мій жаль, Моя нерозважна печаль!..» (Л.Українка). Шлюбна жінка покинула Сенька перед кількома роками й утекла з своїм коханком до Америки (Л.Мартович). Ірен промандрувала з ним два роки по всяких усюдах, по селах і містах, де кидано її коханця, що тримав свою милу, не гребуючи способами, в теплі й великих на той час достатках (В.Підмогильний). Ми вже твої коханці, смерте: життя нам світить крізь туман. Але возрадуйся тепер ти, як місячний засіявсь лан (В.Стус). — Ой! — вигукнула перша дівчина.— Благаймо, товаришко, щоб він тут зостався, наші батьки й брати велико його вподобають… Я теж чула про його доблесть і його людяність, про яку ти оце казала; а ще кажуть, що він найвірніший і найстійкіший закоханець з усіх, що є на світі, а дама його то якась Дульсінея Тобоська, якій у всій Гишпанії належить пальма краси (М.Лукаш, перекл.. М.Сервантеса). Тієї ночі молодий флорентієць припав до забороненого джерела, приручив жагучий близнючок цієї юної кізки, навчив її вуста ігор і витівок любощів. На світанку нарешті завойована Хільзонда віддалася йому вповні, а на ранок, розчистивши нігтями місце на морозяному вікні, діамантовою обручкою вишкребла на нім об’єднані ініціали — свої та ласкавця, утверджуючи їхнє спільне щастя на тонкій і прозорій субстанції, такій нетривкій, але ж людські тіло й серце не набагато тривкіші (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). Самотні, мов королеви. Їх зневажають — це зрозуміло само собою. Вони обидві приречені на немилість через власні тіла — тіла, пещені і обціловувані їхніми коханцями, кожна піддана анафемі, бо пізнала насолоду, від якої можна вмерти, так вони кажуть, умерти загадковою смертю з коханцями, але без кохання (Р.Осадчук, перекл. М.Дюрас). Він — чоловік середніх років, так і не звиклий до родини. Усе своє життя уникав тривалих стосунків. До війни він був не чоловіком, а коханцем. Тим, хто зникає, як усі коханці, залишивши по собі хаос, як усі злодії, залишивши по собі збіднілий дім (Є.Даскал, перекл. Майкла Ондатже). Усі жінки мріють про ласкавого і ніжного коханця. Але, на жаль, у ласкавих і ніжних чоловіків уже є коханці]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

БЛАГОДЕ́ТЕЛЬ укр. доброчи́нець, добро́дій, ми́лости́вець, ласка́вець.
ЖА́ЛОВАТЬ, ще уділя́ти;
жа́ловать к кому, ще вчаща́ти до кого;
жа́лующий, що уділя́є тощо, ра́ди́й уділи́ти, ласка́вець, милости́вець, доброчи́нець, добро́дій;
жа́луемый, даро́ваний, наді́люваний /уді́люваний/, нада́ваний.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Милостивец – зичли́вець, -вця, ласка́вець, -вця; -вица – зичли́виця, ласка́виця, -ці.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ласка́вець, -вця –
1) любовник (в песне);
2) милостивец, благодетель.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

ласка́вець, -вця, -вцеві, -вцем, -ка́вцю! -ка́вці, -ка́вців

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ласка́вець, -вця, м.
1) Любовникъ (въ пѣснѣ). Тіло несуть, коня ведуть, кінь головку клонить, за ним іде чорнявая, білі ручки ломить... Ввесь світ сходить, та не найде такого ласкавця. Чуб. V. 317.
2) Милостивецъ, благодѣтель.
3) Раст. Bupleurum rotundifolium. Шух. Кв. І. 111.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Bupleurum L. — ласка́вець (Сл, Ру, Оп; Ук).
Bupleurum affine Sadler — ласка́вець спорі́днений (Ру, Оп).
Bupleurum asperuloides Heldr. — ласка́вець маре́нковий (Ру, Оп); ласка́вець ситнико́вий (Мл).
Bupleurum brachiatum C.Koch ex Boiss. — ласка́вець гілля́стий (Ру, Оп).
Bupleurum exaltatum Bieb. [≈Bupleurum falcatum L.] — ласка́вець висо́кий (Ру, Оп).
Bupleurum falcatum L. — ласка́вець серполи́стий (Мл, Сл); ласкавець серповидний (Оп).
Bupleurum fruticosum L. — ласка́вець кущови́й (Ру, Оп).
Bupleurum gerardi All. — ласка́вець Джера́рда; ласка́вець Жера́ра (Оп), ласка́вець лінійноли́стий (Мл).
Bupleurum longifolium L. — ласка́вець довголи́стий (Оп); приніт (Hl — БУ).
Bupleurum marschallianum C.A.Meyer [≈Bupleurum tenuissimum L. subsp. gracile (Bieb.) H.Wolff] — ласка́вець Ма́ршалла (Ру, Оп).
Bupleurum pauciradiatum Fenzl [≈Bupleurum asperuloides Heldr.] — ласка́вець малопромене́вий (Ру, Оп).
Bupleurum ranunculoides L. — ласка́вець жовтеце́вий (Ру, Оп).
Bupleurum rotundifolium L. — ласка́вець круглоли́стий (Вх1, Вх6, Мл, Сл, Ру, Оп); волосник (Сл), капуста заяча (Mk, См — СД), ла́ска́вець (Чн, Вх, Ln, Gs, Жл, Mj, Ум, Шх, Ів, Сл, Mk, Ос — ЗАГ), ласкавиця (Сл — СД), ласка́вці (Ср, Ан, Шм, Ян4, Ів, Сл — СТ), ласковиця(і) (Сл — ВЛ).
Bupleurum tenuissimum L. — ласка́вець найто́нший (Ру, Оп).
Bupleurum tenuissimum L. subsp. gracile (Bieb.) H.Wolff — ласка́вець найто́нший струнки́й.
Bupleurum woronowii Manden. [≈Bupleurum falcatum L.] — ласка́вець Во́ронова (Оп).
Chenopodium schraderianum Schultes — лобода́ Шра́дера (Оп); лобода́ воню́ча (Вх1, Мл, Сл, Оп), лобода́ смердю́ча (Ру); кудрявець (Сл, Ос — СД, ПД), ласкавець (Ос — ПД), мірзіль (Gs — ЛМ).
Clematis integrifolia L. — ломи́ніс цілоли́стий (Мл, Ру, Оп); балабонка (Ан — СТ), гала́й-зі́ллє (Ан, Ів — СД), заби́й-кру́ча (Ум, Гр, Ду, Ів, Сл), забій-круча (Рг1, Пс, Жл, Мн, Mk — ПД), звоники сині (Сл), зябій-круча (Шм), ласкавець (Ос — СЛ), ломиніс (Сл), ломині(о)с синій (Ан, Пс, Сл), ломонос (Рг1, Ln — СТ), ломонос синій (Рг1, Мн), лопанець (Ан, Го1 — СЛ), пору́шна трава́ (Ан, Ів, Сл — СТ), сон (Ос — ПД, ВЛ), стулигуба (Ощ — ГЦ), стулилист (Чн, Ан — СЛ), стули́стник (Ан, Сл), стулиуст (Чн, Ан, Сл — СЛ), тирлич (Ос — ПД), циганки́ (Рг1, Ан, Пс, Мн, Ду — СТ).
Euphorbia peplus L. — молоча́й горо́дній (Сл, Оп); молоча́к горо́дний (Вх6, Мл), молочак круглолистий (Вх6); ласкавець (Сл — ПС), смета́нка ди́ка (Мл — ВЛ).
Hypericum perforatum L. — звіробі́й звича́йний (Ру, Оп), крі́вця звича́йна; діробо́й івано́к (Вх1; Жл), за́яча крі́вця звича́йна (Сл), звіробі́йник діравий (Во), івано́к прозірни́к (Вх6, Мл); Божа травка (Сл, Mk), бо́ждеревок (Нв, Сб — ДС, ГЦ), вороне́ць (Ан, Mk, Мс — СТ, ПД, ПС), горобій (Ос — ПД), громобой (Ос — ПД), дар Бо́жий (Сб — СТ), дев’ятоси́льник (Мг — ЗК), дереві́й (Нв, Mk, См, Сб — СД, СТ, ВЛ), деревни́к (Мг — ЗК), дзвіробо́й (Сб — СЛ), дзіробі́й (Сб — ВЛ, СЛ), діробой (Mk), жовте зілля (Ос — ВЛ), жовте свентоянське зілля (Ос — ВЛ), жураве́ць (Tl, Гр, Сл — СД), замовить (Км), за́новідь ове́ча (Бк — БУ), зановіть (Ан — ПД), заяче дерево (Ан — ВЛ), заячни́к (Мг — ЗК), зборова трава (Км), зваробі́й (Сб — ПЗ), зверобо́й (Ос, Мг, Коб — ПД, ГЦ, ЗК), звіробі́й (Рг1, Ян2, Ос, Гт, Мс, Кч, Мг, Сб, Коб, Кри — ЗАГ), звіробо́й (Ав, Чн, Ср, Ан, Ln, Пс, Жл, Вх1, Кр, Mj, Шс, Ів, Сл, Mk, Ос, Гт, Рм, Пч, Мс, Кч, Мг, Сб, Дми, Коб — ЗАГ), звіробой луговий (Ан), звіробой тонколистий (Ос — ПД), звіробо́йник (Жл), звіробу́й (Мг — ЗК), здорівник (Hl — БУ), здорова трава (Ан, Tl), зілля від скаженини (Ос — ВЛ), зі́лля од 99 хворо́б (Мг — ЗК), іван (Сва — ДС), іва́н-зі́лля (Км, Сб — ЗК), іва́но́к (Вх, Ду, Mk, Сб, Коб — ДС, БО), кирва́вник (Сб — ДС), коров’я́к (Нв — ВЛ), кравни́к (Рг1, Пс, Жл, Mj, См — ПД, БУ), кра́вчики (Тан — СД), крива́вник (См, Сб, Коб — ПД, ДС), крива́вчики (Тан — СД), кривце заяче (Mk — ПД), кри́льця Бо́жі (Мс — СТ), кришта́льки (Ан, Ів — СД), крів братня (Сл), крівавець (Сл — СД, ПД, ПС), крівавник (Сл, Ос — ПД, ПЦ), кріве́ць за́ячий (Вл, Пс), крівці заячі (Мн2), крі́вця́ (Рг1, Ум, Гр, Ів, Сл, Ос — СТ, ПД), крівця Божа (Вх, Ос — ПД, ДС), крі́вця́ за́яча (Рг1, Вл, Ан, Пс, Ів, Сл, Ос, Ук, См, Мс, Кри — СД, СТ, ПС, СЛ), кров (См — СТ), кров за́яча (Ан, Mj, Шс, Сл, Мс, Сб — СТ, ПС), кров івана (Mk, Сб — ГЦ), кров іва́нова (Сб, Тка — ДС), кров Ісуса Христа (Мл — ДС), кров молоде́цька (Ан, Го1, Ів — СД, СЛ), кров св. Іва́на (Вх, Жл, Вх1 — ВЛ), кров св. Йоана (Гв, Во — ВЛ), кров Христова (См), кровавець (Ан, Ос — СД, ПД), крова́вник (Ан, Лс2, Ос, См, Дми, Пок — СД, СТ, ПД, ВЛ, ПЦ, ДС), крова́вці (Лс2 — ПЦ), кро́вни́к (Ощ, Mk, Сн, Он, См, Мг, Коб — СД, БО, ГЦ, ЗК), кроволин (Ос — СД), кровопій (Ос — СД), кров-трава молодецька (См), кро́вця(і) (Ан, Сл, Mk, Мг, Сб, Коб — СД, СТ, ПС, ГЦ), кровця Біжа (Вх7 — ЛМ), кро́вця Бо́жа (Жл, Гб, Сб, Сен — ДС, ЛМ), кро́вця за́яча (Сл, Mk, Ос, Сб — СД, ПД, ПС, ДС), кровця Христова (Вх4 — ЛМ), кров’яни́к (Мг — ЗК), кура дика (Ан — СЛ), ласкавець дідчий (Mk — ГЦ), лей (Мл — ДС), матери́нка жо́вта (Коб — ГЦ), Матки Божої зілля (Mk — ГЦ), муращівни́к (Мг — ЗК), окрива́вник (Сл, Бк — ПС, БУ), пожа́рниця (Ос, Гб2, Сб — ПД, БУ, ГЦ), позвонки (Ан — СЛ), покривник (Gs — ДС), покровка (Ос — ПД), прозі(и)рни́к (Вх, Жл, Вх1, Mk, Сн, Коб, Сва — ПД, ДС, ГЦ), ракита (Ан — СТ), св. Івана зіллє (Rs — ВЛ), сві(є)нтоянське зілля (Ан, Mk, Ос — ПД, ВЛ), свістоянське зілля (Ос — ВЛ), світія́нське зі́лля (Сб — ВЛ), світоіва́нське зі́ллє (Гб — ДС), світоянське зілля (Ос — ПД, ВЛ), світ(н)янське зілля (Ос — ПД, ВЛ), святоіванське зілля(є) (Вх1, Сл), святоя́нське зі́лля(є) (Вх, Ан, Gs, Жл, Мн2, Mj, Ів, Сл — СД, ДС), севастія́нське зі́лля (Сб — ВЛ), сльо́зи Ма́тері Бо́жої (Ан, Ів), смі́лка (Вх, Вх1, См — ПД), стокрі́(о́)вця (Вх7, Ду, Сб — ПД, ДС, ЛМ), суха́рики (Лс2 — ПЦ), Трійця Божа (Mk), христо́сник (Ар, Сб — ПЗ), цви(і)нтурія (Сл, См — СД, ПЦ, ПС), ян святи́й (Сб — ВЛ), яробо́й (Пч — ЗК).
Lepidium perfoliatum L. — хрі́ниця пронизаноли́ста; хрі́ниця жо́вта (Мл, Сл), хрі́нниця пронизаноли́ста (Ру, Оп); віниччя (Ян4 — СТ), віниччя жовте (Ан — СТ), кресс (Ос — ПД), ласка(о)вець (Ср, Ан, Ln, Шм, Шс, Ян4, Сл — СТ), молочай гадючий (Ян1, Ян4 — СТ).
Linaria genistifolia (L.) Miller — льоно́к дроколи́стий (Сл, Ру, Оп); льоне́ць дроколи́стий (Мл); дзвіно́чки (Рг1, Пс, Ум, Ду, Ів), дзво́ники (Гр), косю́рки́ (Рг1, Ln, Пс, Жл, Кр, Ум, Ду, Ів, Сл — СД, СТ), ласкавець польовий (Сл — СЛ), струга (Ан — СТ).
Trifolium spadiceum L. — конюши́на кашта́нова; конюши́на темнобу́ра (Мл), конюши́на те́мно-кашта́нова (Ру, Оп), конятина брунатна (Вх1); команиць (Он — БО), ла́пки за́ячі (Ан), ла́скавець (Он — БО), нагодки (Ан — ПС), хмелик (Шм2, См — СД), хміль голубиний (Чн — СЛ), хміль польовий (Ан), хмільок (Шм).
Vincetoxicum hirundinaria Medicus — ла́стовень звича́йний (Мл, Сл), ла́стовень ліка́рський (Ру, Оп); лупиніс звичайний (Вх1); бергамет (Ан — СТ), борияд (Ан — СЛ), борода (Ос — СД), борода́ чо́ртова (Рг1, Пс, Мн2 — СД), борода́ч (Рг1, Пс, Шм2, Mj, Ум, Ян2, Ів, Сл, Mk, Ос, См, Мс — СД, СТ, ПД, ПЛ), бородачник (Os — ПЗ), віх (Ан — СТ), волики степні (Ан — СД), гав’яз (Ан — СТ), горлач (Ln — СТ), горлачник (Ан — ПС), дягиль (Ан — ПС), змії́ний ко́рінь (Рг1, Пс, Жл, Mj, Ум, Ду, Ів), змія́чий ко́рінь (Ів), ласка (Ос — ВЛ), ласкавець (Ос — ВЛ), ласковиця (Hl — БУ), ластовень (Ан, Ln, Шс2, Сл, Ос, Мс — СД, СТ, ПД, СЛ), ла́сточник (Чн, Ln, Шс2, Мс — СТ, СЛ), ломи́ліс (Вх, Жл, Ум — ДС), ломи́ні́с (Вх, Жл, Ум, Ів, Mk — ДС), ломинус (Ан, Сл — СТ, ПЦ), ломоні́с (Ів), лупи́ні́с (Вх, Жл, Ум, Ів — ДС), натягач (Го2 — СЛ), норичник (Ан — СТ), ра́нник (Рг1, Пс, Ум, Ів, Ос — СД), сімена котові (Ан — СД), сторчик (Ан — СТ), струче́чник (Ан, Мс — СД, СТ), стручки́ (Ан, Ян2, Ів, Сл — СД), стручна трава (Ан, Шс2 — СТ), стулиусся (Ан — СЛ), тяг-трава (Сл — СЛ), холодок (Ан — СЛ), чорнушка (Ан — СЛ), шпора (Ос — ПД).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Володу́шка, рос. Bupleurum = ласка́вцї, ласка́вець. С. Ан.
Ми́лостивецъ, вица = ласка́вець (С. З. Л.), ласка́виця, ми́лостник, ця (С. З.), добро́дїй, ка.
Покрови́тель, ница = покрови́тель, ка (С. Жел.), добро́дїй, ка (С. Жел. Л.), ласка́вець (С. Жел. З. Л.), охорони́тель, ка (С. Жел.), оборо́нець і т. д. д. Засту́пникъ і Защити́тель.

Запропонуйте свій переклад