Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 42 статті
Запропонувати свій переклад для «латка»
Шукати «латка» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ла́тка – гли́няна пате́льня (сковорода́), ми́сочка, ри́ночка.
Вши́вка –
1) вшива́ння, сов. вшиття́;
2) вши́та ла́тка.
Гря́дка –
1) (в огороде) гря́дка, ла́тка, ля́ха, пле́со. [Пле́со огіркі́в, пле́со бурякі́в];
2) г. (в телеге) – полу́драбок (р. -бка), (в лестнице) щабе́ль (р. -бля́).
Заде́лка –
1) см. Заде́лывание;
2) ла́тка, за́кладка.
II. Запла́та, ум. Запла́тка – ла́тка, ла́та, зала́та, лат (-ту), (соб.) ла́ття. [А штани́! ла́ття саме́ (Тесл.)].
• У него вся одежда в -тах – у ньо́го оде́жа вся в латка́х; у ньо́го оде́жа вся – ла́тка на ла́тці, лат на ла́тові; у ньо́го оде́жа саме́ ла́ття.
• Покрытая сплошь -тами вещь, одежда – латя́нка, латани́на, латанці́ (-ці́в) (мн.). [У не́ї соро́чка латя́нка (Милорад.)].
• Наложить -ту – налата́ти, наки́нути, прилата́ти, покла́сти ла́тку; срвн. Запла́чивать.
• Покрыть -тами – златкува́ти що.
• Покрытый -тами – златко́ваний. [Уся́ свити́на була́ златко́вана чо́рними і руди́ми латка́ми (Г. Барв.)].
Запла́тка, Запла́точка – ла́тка, ла́точка; см. II. Запла́та.
Зата́чка –
1) см. Зата́чивание 1;
2) за́шивка, ла́тка.
Защебё́нка – за́грузка, (кусок на дороге) ла́тка.
Иззапла́тить – ви́латати, злата́ти. [Так ви́латала соро́чку – ла́тка на ла́тці (Харківщ.)].
Кусо́к, Кусо́чек –
1) (часть чего-л.) шмато́к (-тка́), шмато́чок (-то́чка), кусо́к (-ска́), ку́сень (-сня), кусо́чок (-чка), ку́сник (-ка), ку́сничок (-чка), (зап.) шту́ка, шту́ченька, кава́лок (-лка), кава́лочок (-чка), кава́льчик (-ка). [Про́ханий шмато́к го́рло дере́ (Приказка). Ми́ска пшона́, кусо́к са́ла, то до ме́не вся припра́ва (Пісня). Кусо́к полотна́ (Полт.). Відвали́в кри́ги оттаки́й ку́сень (Казка). І розірва́в свою́ міцну́ прися́гу, мов ку́сничок гнило́ї шовкови́нки (Куліш). І́цка розірва́ло на шту́ки (Франко). Живце́м поруба́ли на шту́ки (Маковей). Бі́лі па́льці – на кава́льці, а ру́ченьки – на шту́ченьки (Пісня). То і ку́рку, і пече́ню, і кава́лок ки́шки, все, що бу́ло у торби́ні, стереби́в до кри́шки (Рудан.)].
• Лакомый -чек – ла́сий шмато́чок.
• -сок кожи – шкура́т, шкурато́к (-тка́). [Дме́ться мов шкурато́к на вогні́ (Квітка)].
• -со́к дерева, железа – кусо́к де́рева, залі́за.
• -со́к мыла – брусо́к (-ска́) ми́ла.
• В мелкие -ки – на шма́ття, на шкама́ття, на к[г]аму́з, вдрі́зки, на дрі́зки, на (в) ска́лочки, (пров.) на ка́нцурки, на ґа́нзур; срвн. Вдре́безги. [Вхопи́в мене́ і розтерза́в на шма́ття (Куліш). На шкама́ття шматува́ли ті́ло (Франко). Строщи́ти на дрі́зочки (Номис). Розіб’ю́ в ска́лочки ото́й калама́рчик (Г. Барв.). Так той меч на ка́нцурки й розско́чився (Манж.). Соло́му б’є на ґа́нзур (Сл. Гр.)].
• Резать на -ки́ – криши́ти, кра́яти, батува́ти; срвн. Ре́зать, Кроши́ть.
• Составлять из -ко́в – штукува́ти. [Штуко́вана спи́нка в паляту́рці (Звин.)];
2) (ломоть) ски́ба, ски́бка, ски́бочка, кусо́к, ку́сень, шмато́к, лу́ста, лу́стка, лу́сточка, парти́ка, (диал.) кі́мса, ла́манець, ми́нтус. [Відрі́зав ски́бку хлі́ба і гру́бо посоли́в її́ (Коцюб.). Ски́бка кавуна́, ди́ні. Бог дав рото́к, дасть і кусо́к (Номис). До́брий ку́сень лежа́в у ньо́го за па́зухою (Франко). Хлі́ба шмато́к дасть біг (Номис). Хоч я́шна лу́ста, та пшени́чне сло́во (Номис). Лу́стку хлі́ба посолю́ (Кониськ.). Іди́ роби́ти на хлі́ба парти́ку (Сл. Гр.). Пасту́х за воро́та, кі́мса в йо́го коло ро́та (Номис). Ішо́в ста́рець по доли́ні з ламанця́ми у торби́ні (Гліб.)].
• -чек (ломтик) сала – крише́ник. [На стіл по́вну ми́ску са́ла крише́никами (Кониськ.)].
• Он имеет -со́к хлеба – він шмато́к хлі́ба ма́є; він живе́ в доста́тках, він не зна́є біди́;
3) (клочок) кла́поть (-птя), кла́птик, ла́тка, ла́точка, ски́бка, ски́бочка. [Купи́в кла́птик землі́ (Грінч.). Ви́хопив з мої́х рук папі́р, порва́в і, хова́ючи кла́птики, ки́нув на ме́не по́гляд по́вний гні́ву (Васильч.). Вели́ке ща́стя – ла́точка землі́ (Коцюб.). Кру́титься оди́н з о́дним на свої́й ски́бці (Коцюб.)];
4) (о твёрдой массе) гру́дка, гру́дочка, дріб (р. дро́бу), дрібо́к (-бка́), дрібо́чок (-чка). [Цур ду́рня та ма́сла гру́дка! (Номис). Гру́дочка со́ли (Сл. Гр.). Дріб со́ли, дріб! (Веснянка). Да́йте со́ли два дрібо́чки, посоли́ти огіро́чки (Пісня). Дово́лі ки́нуть ку́рева дрібо́чок (Л. Укр.)].
• -со́к, -со́чек сахара, мела, льда – гру́дка, гру́дочка цу́кру, кре́йди, льо́ду;
5) -со́к (материи: штука) – шту́ка, (полотна: скаток) суві́й (-во́ю). [Прийшо́в мужи́к до крамни́ці, сукно́ огляда́є, переки́нув штук із два́дцять, все не добира́є (Рудан.)].
Ло́скут – кла́поть (-птя), шмат (-та), шмато́к (-тка́), ла́тка.
• -ку́тья – кла́пті, шма́ття, шматки́, ла́ття (-ття), латки́.
• -ку́т бумаги – кла́поть папе́ру.
• -ку́т земли – кла́поть (ла́тка) землі́.
• -ку́т кожи – шмато́к шку́ри, шкура́т, шкурла́т (-та́), соб. шкура́ття (-ття).
• -кут сукна – кла́поть сукна́; срв. ещё Тря́пка.
Лоскуто́к – кла́птик (-ка), шмато́к (-тка́), шмати́нка, ла́точка; срв. Ло́скут и Тря́почка. [Зроби́в із кла́птиків ля́льку (Загір.). Да́йте мені́ кла́птик папе́ру (Київщ.). Зав’яза́в той кава́лочок у шмати́нку (Етн. Зб.)].
• -то́к земли – кла́птик (ла́тка) землі́.
• -то́к кожи – шкурато́к (-тка́).
Намё́тка –
1) (действие) –
а) (набрасывание) накида́ння, оконч. наки́дання чого́.
• Одеться в -ку – о[в]дягти́ся вна́кидку (нао́пашки). [Наді́в кожу́х уна́кидку (Валк.)];
б) (детёнышей) мета́ння, приво́дження, приво́діння, оконч. намета́ння, приве́дення (маля́т), (икры) викида́ння (ікри́), не́рест (-ту, м. р.) и не́ресть (-ти, ж. р.);
в) (о шитье) нафастриґо́вування, наживля́ння (ни́ткою), оконч. нафастриґува́ння, нажи́влення (ни́ткою); (петель) обкида́ння, оконч. обки́дання;
г) (руки) набива́ння, нала́мування и нало́млювання, оконч. набиття́ (-ття́), налама́ння и нало́млення руки́;
2) (женский головной убор) намі́тка, ум. намі́точка;
3) (женская полурубашка) на́кидка;
4) (заплата) ла́тка, соб. ла́ття (-ття);
5) (у портных) фастри́ґа, жива́ ни́тка;
6) (железная полоса для навески замка) шта́ба, шти́ба;
7) (петля) петля́, (затяжная) за́шморг (-гу); (силок) сільце́;
8) (для промера глубины реки) глибомі́рка;
9) (навык, сноровка) на́ви́чка, зви́чка;
10) см. Намё́т 6.
Напла́та –
1) (действие), см. I. Напла́чивание и Наплаче́ние;
2) (предмет) –
а) (подбивка) пі́дбивка, пі́дшивка;
б) (заплата) ла́та, ла́тка.
Нахлё́стка –
1) (действие), см. Нахлё́ст 1;
2) (заплата) ла́тка (шкуратяна́);
3) (плотн., стол. прибор) на́відка;
4) строит. – пере́кладка, попере́чка, попере́чний брус, (переводина) слиж (-жа);
5) (в телеге) полу́драбок (-бка);
6) прочуха́нка, на́труска, на́пі́рка; см. Нагоня́й.
Наши́вок – на́шивка, (заплата) ла́тка; срв. Наши́вка 2.
Нащё́ка –
1) (пощечина) ля́пас (-са), ля́панець (-нця), лящ (-ща́);
2) (румянец) рум’я́нець (-нця);
3) (заплата на обуви) ла́тка;
4) (в санях) копи́л (-ла́).

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ЛА́ТКА, латка на латке ще рубе́ць на рубці́, галиц. руб ру́ба не де́ржиться.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Заплата –
1) (лоскут материи) ла́та, -ти, ла́тка, -ки;
2) (возмездие) віддя́ка, -ки, запла́та.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Заплата – ла́тка.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Заплата
• У него вся одежда в заплатах – у нього вся одежа в латках; у нього вся одежа — латка на латці; у нього одяг саме лаття; у нього на одягу (на одежі) стільки лат, як на селі хат; має на одягу стільки латок, як на селі хаток.
Кафтан
• И кафтан греет, когда шубы нет – хто нового не видав, той і ветоші радий. Пр. Нема чобіт — узувай постоли. Пр.
• Кафтаны зелены, а щи не солёны – на нозі сап’ян рипить, а в борщі трясця кипить. Пр.
• Тришкин кафтан (перен. разг.) – обчикрижена свита (свитка); чикрижка; латка на латці; латана й перелатана одежина.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

запла́та ла́тка,-ки
ре́ечка ре́єчка,-ки, ла́тка,-ки

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

ла́тка, -тки, -тці; латки́, лато́к

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Би́тка, -ки, ж.
1) = Бабка 5.
2) Разбитое яйцо (см. Битися навбитки). У мене є з двадцять биток. Черк. у.
3) Драка, битье. Гн. I. 65. Вх. Лем. 392. На ярмарку зчинилась межи людьми битка. Бердич. у.
4) Ударъ въ игрѣ латка. Ив. 4 7.
5) Шило, которое отыскиваютъ другъ у друга играющіе въ игру: ши́ла би́ти. О. 1861. XI. Св. 31.
6) То же, что и терниця, но съ болѣе широкой щелью для мечика. Вас. 200.
Відідра́тися, віддеру́ся, -ре́шся, гл. = Віддертися. Відодреться латка від одежини. Єв. Мт. IX. 16.
Долата́тися, -та́юся, -єшся, гл. Ставить заплаты до извѣстнаго предѣла. Долатався до того, що латка на латці. Пирят. у.
Зіхо́дитися, -джуся, -дишся, сов. в. зійти́ся, йду́ся, -дешся, гл.
1) Сходиться, сойтись вмѣстѣ. Чи не зійдемося, чи не зострінемося хотя голосочком. Мет. 60. Кому на горе ідеться — велика дірка, та мала латка: і туди тягни, і туди тягни, — не зіходиться. Ном. № 1692.
2) Подниматься, подняться. Зараз ся зійшла вітровая хвиля. Гол. І. 183.
Кожуша́ний, -а, -е. Относящійся, свойственный кожу́ху. Кожушана латка за рідного батька. Ном. № 11162.
Ла́та, -ти, ж.
1) Длинная жердь, перекладываемая въ горизонтальномъ направленіи поперекъ стропилъ. Яка кроква, така й лата. Ном.№ 10403. У причілку його хати на високій латі плахта висіла червона.
2) Заплатка, вставка. І дівчина його любить, хоч лата на латі. Шевч. 165.
3) мн. Ла́ти. Отрепье, рубище. Скидай з себе свої лати, вбірай дорогії шати. Гол. І. 44. Наші лати переходять панські шати. Ном. № 1615. Багатий на лати та на дрібні сльози. Шевч. 134. Коли б ти, сестро, так робила, ти б в таких латах не ходила. Чуб. V. 916. Ум. Ла́тка, ла́точка. Употребляется почти исключительно во 2-мъ знач. Свитина вся була в латках. Котл. Ен. І. 32. Будь мудрий: натягай маленьку латку на велику дірку. Ном. № 9009. Иногда значитъ пятно: Побитий чоловік лежав на землі, під їм і біля його була латка крови чимала, так кружалка така велика. Екатериносл. у. Также небольшая грядочка. Посадила маленьку латочку цибулі. Черниг. у.
Лати́ш, -ша́, м. Большая заплата? Латка на латці, — та й латиш. Ном. № 11143.
Ла́тка, -ки, ж.
1) Ум. отъ ла́та.
2) Дѣтская игра, въ которой играющій бьетъ ладонью по спинѣ сосѣда и убѣгаетъ, а ударенный долженъ кому-либо передать ударъ (ла́тку). Ив. 47.
Пла́тка, -ки, ж. = Латка. Вх. Зн. 50.
Сви́та, -ти, ж.
1) Крестьянская верхняя Одежда изъ домашняго толстаго сукна, полукафтанье, родъ сермяги. Чуб. VII. 419. Гол. Од. 44. Кожухи, свити погубили. Котл. Ен.
2) — колова́. Мужской полушубокъ нагольный бараній, безъ лацкановъ, гладкій, съ стоячимъ смушковымъ воротникомъ. Вас. 154. Ум. Сви́тка, сви́точка. КС. 1893. V. 279, 283. Було в його два жупани, тепер нема й свитки. Грин. ІІІ. 201. У його свиточка — латка на латці. Рудч. Ск. II. 82.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Ла́та, -ти, ж. *2) Шест, жердь. У причілку його хати на високій латі плахта висіла червона.
4) Ум. Ла́тка, ла́точка. *Був собі чоловік Сашка,—на йому сива семирашка, на голові шапочка, а на спині латочка. Нс. Пир. у., Конон.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Вста́вка = вста́вка, впра́вка, вту́лка, у́ставка, ла́тка. (Перші два означають і дїю, і річ, останні тільки річ.)
Запла́та = 1. запла́та, віддя́ка. – Оце тобі, Грицю, такая заплата — з чотирьох дощок темная хата. н. п. 2. ла́та, ла́тка. — На свитї стільки лат, як на селї хат. н. пр. — Коли б ти, сестро, так робила, то б у таких латах не ходила. н. п. — Свита у його — латка на латцї.
Зата́чка = 1. зашива́ння, зала́тування. 2. заши́вка, ла́тка.
Намётка = 1. наміта́ння, накида́ння (д. Намести́ і Намета́ть 1). 2. куце́нька соро́чка, що надяга́єть ся поверх довго́ї. 3. ла́та, ла́тка (д. Запла́та 2). 4. пля́мка, кля́мка, за́щіпка. С. Аф.
Нахлёстка = 1. латка (шкуратяна). 2. д. Нагоня́й.
Наще́ка = 1. ля́пас (С. З.), ляпане́ць, лящ (С. З.). — Як дам тобі ляща у пику. Кот. 2. копи́л (у санок). 3. ла́тка (в шевському реместві).

Запропонуйте свій переклад