Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 14 статей
Запропонувати свій переклад для «легенда»
Шукати «легенда» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Леге́нда –
1) леге́нда, пере́каз (-зу); срв. Преда́ние, Пове́рие. [Згада́вся пере́каз про бі́лу бра́нку, що втопи́лася з нудьги́ за Украї́ною (Загірня)];
2) (выдумка) ви́гадка, небили́ця; срвн. Вы́мысел;
3) на́пис (-су), леге́нда;
4) поя́снення.
Интере́с –
1) (любознательность) ціка́вість, інтере́с, заціка́влення. [Почала́ з ціка́вістю чита́ти газе́ту (Ол. Пчілка)].
• Возбудить -ре́с к чему – ви́кликати (збуди́ти) ціка́вість (інтере́с) до чо́го.
• Вызывать -ре́с у кого – заціка́влювати кого́.
• Проявлять -ре́с к чему – виявля́ти ціка́вість до чо́го, бу́ти ціка́вим до чо́го; см. Интересова́ться.
• -ре́с к чему прошел – інтере́с (ціка́вість) до чо́го мину́в(ся).
• Утратить, потерять -ре́с к чему – утра́тити інтере́с, збайдужні́ти до чо́го, (к себе у кого) збайдужі́ти кому́. [Нова́ леге́нда ще не збайдужі́ла, не спрофано́вана (Л. Укр.)].
• Чувствовать -ре́с к чему, см. Интересова́ться чем. Это не представляет для меня -ре́са – це мене́ не ціка́вить, мене́ це не обхо́дить (не касается).
• С -сом – ціка́во. [Ціка́во слу́хав його́ (Київ). Ціка́во розгляда́ли портре́т (Грінч.)];
2) (выгода, польза) інтере́с, ко́ристь, зиск (-ку). [Кла́сові інтере́си].
• В общих -сах – в спі́льних інтере́сах.
• Наблюдать свой -ре́с – пильнува́ти (гляді́ти) свого́ інтере́су, дба́ти про свій інтере́с (ко́ри́сть, зиск).
• В царстве -са – в ца́рстві інтере́су.
• При пиковом -се – ні з чим;
3) (участие) заціка́влення, ува́га, інтере́с до ко́го, до чо́го; см. Уча́стие;
4) (процент, заработок) інте́ре́с (-су). [Фа́ктор за мали́й інте́рес ро́бить усі́ ва́ші дору́чення (Хотинщ.)].
Недалё́кий –
1) (в пространстве) недале́кий, (ум. недале́чкий), по́близький. [Недале́ка доро́га (Сл. Ум.). Мі́сяць зайшо́в на шпиль по́близької гори́ (Корол.)];
2) (во времени) недале́кий, по́близький; (о прошлом) неда́вній. [Пе́рший по́вів по́близької весни́ (Корол.)].
• -кое будущее – недале́ке майбу́тнє, недале́ка прийде́шність.
• В -ком будущем – в недале́кому майбу́тньому, (вскоре) незаба́ром.
• В самом -ком будущем – в найбли́жчому майбу́тньому, (образно: вот-вот) от ті́льки неви́дно, (зап.) що́-йно неви́дно. [Леге́нда, що, от ті́льки неви́дно, манасти́р ма́є спітка́ти до́ля Содо́ма та Гомо́ри (Корол.)].
• -кое прошлое – неда́внє мину́ле;
3) (по степени родства, в духовном отношении) недале́кий, (близкий) бли́зький.
• -кий родственник – недале́кий ро́дич;
4) (по уму) нему́дрий, благе́нький, недоу́мкуватий, невели́кого (невисо́кого, недале́кого) ро́зуму, бі́дний на ро́зум, (рус.) недале́кий, (сщ.) недо́умок (-мка, м. р.), (дураковатый) пришеле́пуватий, (ограниченный) обме́жений. [Ве́рхня плі́вка громадя́нства, благе́нька собі́ нівро́ку, не розумі́є елемента́рної ду́мки (Рада). Це (о преподавании) було́ щось тупе́, ду́же нудне́, недоу́мкувате (Яворн.). Недале́ка вона́, не несе́ться ви́соко вго́ру, – за те слухня́на (Мирний)].
• Он очень -лё́к – він ду́же невели́кого (неви́сокого, недале́кого) ро́зуму.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Интерес –
1) (от лат.) (выгода, польза) інтере́с, ко́ристь, зиск;
2) (любознательность) ціка́вість, інтере́с, заціка́влення;
3) (участие) заціка́влення, ува́га, інтере́с до ко́го, до чо́го;
4) (процент, заработок) інте́ре́с (-су):
• блюсти свой интерес – пильнувати (глядіти) свого інтересу, дбати за свій інтерес (користь, зиск);
• возбудить, вызвать интерес к чему – збудити, викликати інтерес (цікавість, інтерес, зацікавленість) до чого, цікавити кого чим, зацікавлювати;
• в общих интересах – в спі́льних інтере́сах;
• в царстве интереса – в ца́рстві інтере́су;
• вызывать интере́с у кого – заціка́влювати кого́;
• интерес к чему прошёл – інтерес то чого минув (минувся, зник), цікавість до чого минула (минулася, зникла);
• классовые интересы – класові інтереси;
• наблюдать свой интере́с – пильнува́ти (гляді́ти) свого́ інтере́су, дба́ти про свій інтере́с (ко́ри́сть, зиск);
• он утратил, потерял интерес к чему – він утратив інтерес до чого він збайдужів (збайдужнів) до чого, йому збайдужіло що;
• особый интерес представляет вопрос о чем – особливо цікавим видається питання про що;
• остаться при пиковом интересе – зостатися (лишитися) ні з чим, (разг., образ.) піймати (спіймати, з’їсти, ухопити дістати скуштувати) облизня, ухопити, як собака обметиці, ухопити шитом патоки, ухопити місяця зубами;
• потерять интерес к чему – втратити (згубити) інтерес до чого, знеохотитися до чого;
• представлять интересы чьи – пильнувати (глядіти) інтересів чиїх, дбати за інтереси (користь, зиск) чиї;
• представлять, представляет интерес – бути, є цікавим;
• представлять самостоятельный интерес – бути цікавим (становити інтерес) самим по собі;
• при пиковом интересе – ні з чим;
• проявлять, проявить интерес к чему – цікавитися, зацікавитися; виявляти, виявити зацікавлення (цікавість, інтерес) до чого бути цікавим до кого;
• с интересом – зацікавлено, цікаво, із цікавістю, з інтересом, із зацікавленням;
• утратить, потерять интере́с к чему – утра́тити інтере́с, збайдужні́ти до чо́го, (к себе у кого) збайдужі́ти кому́;
• чувствовать интере́с к чему – ціка́витися, інтересува́тися чим, бу́ти ціка́вим до чо́го;
• это не представляет для меня интереса – це мене не цікавить, до цього мені байдуже; мене́ це не обхо́дить.
[Почала́ з ціка́вістю чита́ти газе́ту (Ол. Пчілка) …Мені якось одразу збайдужіли мої ролі (Леся Українка). Нова́ леге́нда ще не збайдужі́ла, не спрофано́вана (Л. Українка). Візок котився вулицею, а Раїса цікаво роздивлялася на обидва боки (М.Коцюбинський). Ціка́во розгляда́ли портре́т (Грінченко). Фа́ктор за мали́й інте́рес ро́бить усі́ ва́ші дору́чення (АС). 1. Припни свою цікавість до кілочка. 2. Все у ваших інтересах: що швидше приберете клас, то швидше підете мити коридор]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ЛЕГЕ́НДА пор. ФИКЦИЯ.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Легенда – леґе́нда, -ди.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Бессознательный
• Быть в бессознательном состоянии – бути непритомним (безпритомним, в непритомному стані); в непритомності (без тями, в не(с)тямі, без пам’яті) бути. [А нечистий довго без тями лежав, та й увечері стогнав та кректав, як поліз у запічок. Легенда.]
• Впадать, впасть в бессознательное состояние, терять, потерять сознание – втратити, втрачати свідомість (притомність); падати, впасти в не(с)тяму (в нестям, в нестямку, в нестямок); непритомніти, знепритомніти; мліти, (з)омліти. [Та Ораз-Гельди вже не чув Василькового запитання, бо знову втратив свідомість. Турчинська. Та адреси так і не встиг сказати — знепритомнів. Завгородній. Упала лицем на струни — омліла. Кобилянська.]
• Находящийся в бессознательном состоянии – непритомний (безпритомний, знепритомнілий); зомлілий; (зрідка) нетямний. [Зомлілого чи вбитого екзекутора несли до хати. Турчинська.]
Больше
• Больше всего – найбільш(е); найдужче; (по)над усе; більш(е) за все (від усього); найкраще (найліпше). [Найдужче він любив, як і Катря, співати. Романівська. Більш за все на світі любив він сонце. Довженко.]
• Больше кого, чего – (як прикм.) Більший за кого, за що (від кого, від чого, ніж хто, ніж що); (як присл.) більш(е) за кого, за що (від кого, від чого, ніж хто, ніж що). [Страх більший від переполоху. Номис. Вони знали більше, ніж інші. Скляренко.]
• Больше слушай, меньше говори – більше слухай, менше говори. Пр. Слухай багато, а мало говори. Пр.
• Больше часу, неделя, месяца… – понад годину, тиждень, місяць…; більш(е) як годину, тиждень, місяць.
• В два, три, четыре… раза больше – вдвоє, втроє, вчетверо… більше.
• Всё больше и больше – (як прикм.) Дедалі (щодалі, щораз, чимраз) більший; все більший і більший; (як присл.) дедалі (щораз, чимраз) більш(е) (дужче); що далі — все дужч(е); все більше й (та) більше. [А дощ дедалі більший. З нар. уст. Ото росте земля, а то, що у роті, й собі виростає, та що далі — все дужче: вже й губу розпирає. Легенда.]
• Гораздо, много больше – (як прикм.) Багато (далеко, куди, геть) більший; (як присл.) багато (далеко, куди, геть) більше. [Вона геть більше за мене знала. Кониський.]
• Делаться, сделаться, становиться, стать больше – більшати, побільшати (підбільшати). [Виростають у тебе щодня крила, більшають, ширшають. П. Куліш.]
• Как можно больше – якнайбільше (якомога більше, щонайбільше).
• Немного больше – (як прикм.) Трохи (небагато, не набагато) більший; (як присл.) трохи (небагато, не набагато) більше.
Брать
• Берёт, так кланяется, а возьмёт, так чванится – бере, так поклони б’є, а візьме, так ніс дере. Пр. Як гроші позичав, щодня двору не минав, а як прийде пора віддавати, почне і двір минати. Пр. Кланялись тобі, позичаючи, накланяєшся й ти, поки збереш. Пр. Просить грошей — батьком називає, а як позиче — то й чортом не назве. Пр. Як просять, так жнуть і косять, а як попросили, так пожали й покосили. Пр. Як позичає, так: сватоньку, сват; позичив, так і чорт не брат. Пр. Як просим, так жнем і косим, а як взяли, то чорт тебе бери. Пр. Як беруть — сто коней дають, а візьмуть — і одного не дають. Пр. Як лихо, то йди сюди, Хомихо, а як по лисі, то й по Хомисі. Пр. Як їдять та п’ють, дак і кучерявчиком звуть, а поп’ють, поїдять — прощай, шолудяй. Пр.
• Беру Бога в свидетели – богом свідчуся. [Свідчусь Богом — я того не хотіла! Українка.]
• Берут нарасхват что-либо – беруть нарозхват (назахват) що; хапають що; беруть, мало не б’ються.
• Брать в ежовые рукавицы – брати в лабети (в шори, в тісні руки); загнуздувати.
• Брать в жены кого (устар.) – дружитися (женитися) з ким; брати за себе кого; (давн.) дружити собі. [Уже певно візьме її за себе. Квітка-Основ’яненко.]
• Брать взятки – брати (хапати) хабарі (хапанки); хабарювати; драти (дерти). [Визвольте мене, бо з голоду пропаду, або буду хабарі брати. Свидницький.]
• Брать, взять быка за рога – брати, взяти (хапати, ухопити) бика (вола) за роги; ловити, піймати вовка за вуха.
• Брать, взять верх над кем, чем – брати, взяти гору (перевагу, перемогу, верх) над ким, чим; перемагати, перемогти кого, що; переважувати, переважити кого, що; запановувати, запанувати над ким, чим; переборювати, перебороти кого, що; (тільки докон.) подужати (повершити, заломити) кого, що; (тільки недокон.) горувати над ким, чим. [Утома була така сильна, що брала верх над усім. Коцюбинський. Жінка верх над ним узяла… Гордієнко.]
• Брать, взять взаймы – позичати, позичатися, позичити; брати, взяти набір (у борг; на борг, боргом, на віру, на повір); брати, взяти в позику (позикою); боргувати, поборгувати. [Як нема — піди позич в сусідів. Тичина.]
• Брать, взять в оборот кого – брати, взяти в роботу кого.
• Брать, взять в основу что – засновувати, заснувати на чому; брати, взяти за основу що; ставити, поставити (класти, покласти) в основу чого.
• Брать, взять в плен – брати, взяти (займати, зайняти) в полон (в бран, у неволю); полонити, заполонити; брати, взяти в ясир; ясирити. [Чи її убито, чи в полон зайнято. Чубинський. Орда… ясирить, полонить. П. Куліш.]
• Брать, взять в свидетели – брати, взяти за свідка.
• Брать, взять в счёт работы – брати, взяти (позичати, позичити) на відробіток. [Ти б позичив у кого-небудь на відробіток. Сл. Гр.]
• Брать, взять в счёт сомнительных будущих благ – (образн.) Брати, взяти на зелений овес (на вовчу шкуру).
• Брать, взять голыми руками кого, что – брати, взяти голіруч (голими руками) кого, що. [Люди хотіли голіруч землю взяти, а тепер мають: хто їсть сиру, хто копає її в Сибіру… Коцюбинський.]
• Брать, взять за горло кого – брати, взяти за горло (за петельки) кого; сікатися, присікатися з ножем до горла кому; сікатися, присікатися Ґвалтом (притьмом) до кого; напосідатися на кого; приставати, пристати з короткими гужами до кого; (тільки недокон.) добиватися чого в одну душу в кого; притьмом вимагати чого в кого.
• Брать, взять за душу, за сердце (песня, музыка) – брати, взяти (хапати, вхопити, торкати, торкнути) за душу, за серце кого; зворушувати, зворушити (розчулювати, розчулити) кого. [Багато чув і я невчених співаків, Що пісня в них було жаріє і іскриться, За серце беручи. Рильський.]
• Брать, взять на душу – брати, взяти на себе (на свою душу).
• Брать, взять на мушку, на прицел – брати, взяти на мушку, на приціл; приділятися, прицілитися (націлятися, націлитися, налучатися, налучитися, намірятися, наміритися) на (в) кого.
• Брать, взять на попечение кого – брати, взяти на піклування (під своє опікування) кого; брати, взяти кого на свої руки (на свою голову, на свій клопіт).
• Брать, взять на поруки кого – брати, взяти на поруки кого; поручитися, поручатися за кого; у поруки ставити, стати за кого. [Хто ручиться, той мучиться. Пр.]
• Брать, взять направо, налево – брати, взяти праворуч, ліворуч (в праву, в ліву руку); брати, взяти направо, наліво; (розм.) цабе, соб(і). [Я кидаю стріли праворуч, ліворуч. Українка.]
• Брать, взять напрокат – брати, взяти напрокат; випозичати; випозичити що; брати, взяти в (на) тимчасове користування.
• Брать, взять на себя обязанности, вину и т. п – переймати, перейняти (перебирати, перебрати, брати, взяти) на себе обов’язки, провину і т. ін.
• Брать, взять на себя смелость (книжн.) – брати, взяти на себе сміливість, осмілюватися, осмілитися (насмілюватися, насмілитися); важитися (зважуватися), зважитися; наважуватися, наважитися (відважуватися, відважитися); (тільки докон.) насміти (посміти).
• Брать, взять перевес над кем – брати, взяти перевагу (гору, верх) над ким; переважити, переважувати, переважати кого; перемагати, перемогти кого; перевищувати, перевищити (перевершити, перевершати) кого; здобувати, здобути перевагу (перемогу, верх) над ким.
• Брать, взять под арест – брати, взяти під арешт (до арешту); брати, взяти за (під) сторожу; (за)арештувати, (за)арештовувати; ув’язнювати, ув’язнити.
• Брать, взять своё – (д)осягати, (д)осягти свого, доходити, дійти свого.
• Брать, взять себя в руки – брати, взяти себе в руки; опануватися, опанувати себе; перемагати, перемогти себе.
• Брать, взять слово обратно (назад) – зрікатися, зректися слова; відрікатися, відректися.
• Брать, взять сторону кого – ставати, стати на чий бік (на чиєму боці, на боці кого); прихилятися, прихилитися до кого; ставати, стати за кого, заступитися, заступатися за кого.
• Брать пример с кого – брати приклад (зразок) з кого; так само робити, як і хто.
• Брать [своё] начало (книжн.) – брати [свій] початок (почин, зачин); починатися (зачинатися); виходити (походити) з чого.
• В рот не берёт чего – душа не навертається до чого (їсти, пити що); в душу не лізе що.
• Всем берёт – хоч куди; всім зачаровує (принаджує).
• Где хочешь бери – де хочеш бери; (образн.) хоч із коліна вилупи; хоч із пальця (п’яти) виколупай (виколупни, вилупи); хоч із-за нігтя виколупни; хоч із душі вийми. [Хоч виколупай з пальця, а дай! Коцюбинський. Ти мені хоч із душі вийми (борг), а віддай. З нар. уст.]
• Годы берут своё; старость берёт своё – літа беруть своє; старість бере своє; напосідають (докон. напосіли) літа; які літа, такий розум. Пр.
• Гребень не берёт – гребінець не (в)чеше (не бере).
• Досада берёт кого – досада бере (забирає, пориває) кого; досадно стає кому.
• Его берёт сомнение – сумнів (непевність, вагання, зневір’я) бере його; він не певний цього.
• Не берёт (об инструменте, орудии и т. д.) – не бере (не береться); не йме (не йметься). [Його ніяка ні куля, ні шабля не бере. Сл. Гр. Мокрого поліна огонь не йметься. Пр.]
• Ничего в руки не брал – нічого (нічогісінько) не робив; і за холодну воду (і до холодної води) не брався.
• Отчаяние берёт – відчай (розпач, розпука) бере (огортає). [Іншим часом слухаєш, та аж розпач візьме. Нічого не второпаєш. Пчілка. Густа та темна хмара розпуки огорнула сестру-жалібницю. Сл. Ум.]
• Ружьё берёт ниже цели – рушниця бере нижче від цілі; рушниця низить.
• Рыба берёт! – риба береться (йметься)! [Вчора й торку не було, а сьогодні, диви, як береться (риба). З нар. уст.]
• Сон его берёт – сон бере його; він на сон знемагає; знемагає його сон. [Сова враз знемагає на сон, а далі — пуць на землю — та й лежить. Легенда.]
• Страх, злость, смех и т. д. берёт кого – (о)страх (ляк, жах, страхота, жахота), злість (лють), сміх і т. ін. бере кого; (о)страх (ляк, жах, страхота, жахота), злість (лють) огортає (понімає, пориває) кого. [Тільки ж є в нім щось кумедне. Чудернацьке і дитяче. Через те, хоч і жахнешся, Заразом бере і сміх. Кримський.]
Бросаться
• Бросаться, броситься в глаза – впадати, впасти в око (в очі); спадати, спасти на очі; набігати, набігти на очі; брати очі [на себе]; вбирати [в себе] очі. [Густий загар… впадав у вічі… Гончар. Кожух такий, що очі вбирає. Руданський.]
• Бросаться, броситься в объятия – кидатися, кинутися в обійми кому; на шию припадати, припасти кому; (глузл.) чіплятися, почепитися на шию кому.
• Бросаться, броситься на колени – падати, впасти на коліна (навколішки). [Вона так і впала навколішки. Квітка-Основ’яненко.]
• Бросаться деньгами – сипати (розкидатися) грішми; тринькати (розтринькувати) гроші.
• Бросаться в крайности – кидатися з однієї крайності в другу (до другої); кидатися з одного краю в другий (до другого).
• Бросаться словами (перен.) – кидатися (розкидатися) словами.
• Бросаться туда и сюда – кидатися (метатися, шататися, шибатися) туди й сюди (туди й туди); побиватися на всі чотири сторони; кидатися всіма сторонами. [Побивався на всі чотири сторони — ніде нема моря. Легенда.]
• Вино бросается, бросилось в голову – вино б’є (вдаряє, вдарило, шибає, шибнуло) в голову.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ба́йка –
1) басня, сказка, легенда, притча;
2) безделица, шутка, пустяки.
• Ет, ба́йка! – разговоры! пустяк!

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

леґе́нда, -ди, -ді; -ґе́нди, -ґе́нд

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Засила́тися, -юся, -єшся, гл.—ким. Пользоваться кем-ниб. для посылок. І сказав господь чортові: «ти будь мені менчим братом». І все господь ним засилався: куди треба, куди й не треба, аж посилає його господь... (легенда) Крим.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Легенда — поя́снення.

Запропонуйте свій переклад