Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 16 статей
Запропонувати свій переклад для «легені»
Шукати «легені» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Лё́гкиелеге́ні (-нів, ед. ч. леге́ня), ле́гкі (-ких, ед. ч. ле́гке, -кого), редко легу́ші (-гу́ш, ед. ч. легу́ша), легу́шки (-шок), хри́пи (-пів). [Ста́ли суди́ суди́ти, кома́рика діли́ти: цьому́-тому́ по стегну́, а Грицько́ві леге́ні (Пісня). Прийшла́ смерть моя́, ле́гке то́читься (Руданськ.)].
Воспаление -ких – леге́нниця, запа́лення леге́нів (ле́гких). [Ма́ма вме́рла на запа́лення ле́гких (Франко)].
Прегражда́ть, прегради́ть – перегоро́джувати, перегороди́ти, загоро́джувати, загороди́ти, (переносно) перетина́ти, перетя́ти и перетну́ти, перепиня́ти, перепини́ти, перепина́ти, переп’я́сти, замика́ти, замкну́ти, заступа́ти, заступи́ти, заставля́ти, заста́вити, застановля́ти, застанови́ти що.
-ди́ть дорогу, путь кому к чему – перегоро́джувати, перегороди́ти, загоро́джувати, загороди́ти, затарасува́ти доро́гу, шлях кому́ до чо́го; (перерезать) перетина́ти, перетя́ти, перепиня́ти, перепини́ти, перепина́ти, переп’я́сти́, (став поперёк дороги) заступа́ти, заступи́ти доро́гу, шлях кому́ до чо́го, забіга́ти, забі́гти, перебіга́ти, перебі́гти доро́гу, шлях кому́, пе́ред займа́ти (зайня́ти) кому́, (образно) переко́пувати, перекопа́ти доро́гу, шлях кому́ до чо́го. [Загороди́в доро́гу вола́ми, що не мо́жна і пройти́. У то́му сліпо́му завзя́тті, котре́ загоро́джувало доро́гу соція́льному прогре́сові (Куліш). В боло́ті загру́зла і за́днім путь затарасува́ла (Грінч.). До це́ркви калю́жа доро́гу перетя́ла, а до ши́нку мо́жна й попід ти́ном (Олександр.). Стережи́ся, щоб вона́ тобі́ не перепини́ла доро́ги до ца́рства небе́сного (Квітка). Хоті́в переп’я́сти́ бусурме́нцям шлях (Куліш). Де не ві́зьметься вого́нь, – уве́сь шлях заступи́в (Рудч.). Коро́нний ге́тьман не забіга́в Підко́ві шля́ху (Куліш). Перебі́гла ма́ти доро́гу їй: «Куди́ ти?» – ви́звірилась (Тесл.)].
-ди́ть выход, проход кому – заступи́ти ви́хід, прохі́д кому́.
-ди́ть доступ чего куда-л. – перепини́ти, перетя́ти до́ступ чого́ куди́. [Схо́плено за горля́нку украї́нський наро́д, щоб перетя́ти йому́ вся́кий до́ступ сві́жого пові́тря в леге́ні (Єфр.)].
Преграждё́нный – перегоро́джений, загоро́джений, перетя́тий, пере́п’ятий, за́мкнутий, засту́плений.
-ться – перегоро́джуватися, бу́ти перегоро́дженим, загоро́джуватися, бу́ти загоро́дженим, перетина́тися, бу́ти перетя́тим и т. д., (образно) переко́пуватися, бу́ти переко́паним. [Упада́ють вида́ння, зника́ють просві́тні товари́ства, переко́пуються шляхи́ до культу́рної пра́ці (Єфр.)].
Пресека́ть, пресе́чь
1)
см. Пересека́ть 1 и 2;
2) (
обычно в знач. прекращать, останавливать) перетина́ти, перетя́ти, припиня́ти, припини́ти, (уничтожать) ни́щити, зни́щити, вини́щувати, ви́нищити, (о мн.) поперетина́ти, поз[пови]ни́щувати що. [Перетя́ти вся́кий до́ступ сві́жого пові́тря в леге́ні (Єфр.)].
-сечь разговор – припини́ти розмо́ву.
-се́чь сообщение с городом – перетя́ти, перерва́ти сполу́чення (комуніка́цію) з мі́стом.
-се́чь путь кому – перетя́ти доро́гу ко́му.
-се́чь зло, злоупотребления – припини́ти (зни́щити) ли́хо, зловжива́ння.
-се́чь в корне (в зародыше) – зни́щити в за́родку, (совсем) зни́щити до ще́нту.
Пресе́чё́нный – перетя́тий, припи́нений, зни́щений.
-ться – перетина́тися, перетя́тися, припиня́тися, припини́тися, (о роде и т. п.) перево́дитися, переве́сти́ся, зво́дитися, зве́сти́ся, урива́тися, у(ві)рва́тися. [В не́ї го́лос нена́че спорсну́в і перетя́всь (Неч.-Лев.). Бода́й його́ ко́дло з накоре́нком перевело́сь (Ном.)].
Разговор -се́кся – розмо́ва у(ві)рва́лася, припини́лася.
Источник -се́кся – джерело́ ви́сохло.
Род -се́кся – рід переві́вся, у(ві)рва́вся. [Урва́вся і рід Вишневе́цьких (Стор.)].
Тут -ка́ются все известия об этом деле – тут урива́ються всі відо́мості про цю спра́ву.
Проника́ть, прони́кнуть (сквозь что, куда) – прохо́дити, пройти́, просми́куватися, просмикну́тися, проми́кувати(ся), промкну́ти(ся), (грубо) продира́тися, проде́ртися (крізь що, куди́); (только куда) добува́тися, добу́тися, дістава́тися, діста́тися, досяга́ти, досягти́, (грубо) удира́тися, уде́ртися, утиска́тися, ути́сну́тися.
Вода -кла сквозь потолок – вода́ пройшла́ крізь сте́лю.
Свет свободно -ка́ет сквозь стекло – світ ві́льно прохо́дить крізь скло.
Пыль -ка́ет в легкие – пил прохо́дить у леге́ні.
Солнечный луч -кал сквозь трещину в ставне, сквозь листья – со́нячний про́мінь про(с)ми́кувався крізь шпа́ру у віко́нниці, крізь ли́стя.
Пуля -кла до самой кости – ку́ля пройшла́ аж до кі́стки.
Ветер сквозь щели -ка́л в избу – ві́тер крізь шпа́ри захо́див у ха́ту.
Сквозь брешь в стене он -ни́к в крепость – пробо́їною в му́рі він промкну́в (діста́вся) у форте́цю.
Посредством хитрости он -ни́к в крепость – хи́трощами він добу́вся у форте́цю.
Путешественник -ни́к в глубь Африки – мандрі́вець добу́вся (діста́вся) у глиб А́фрики.
Стараться -нуть куда – добува́тися куди́, (грубо) лі́зти, прола́зити куди́.
Свет, тепло и дождевая вода -ка́ют в пахоть – світ, тепло́ та дощова́ вода́ прохо́дять (вника́ють) у ріллю́.
Печаль -ка́ет в сердце – ту́га вника́є в се́рце (Л. Укр.).
-кать, -нуть в тайны природы – дохо́дити, дійти́ таємни́ць приро́ди, збагну́ти таємни́ці приро́ди.
Это мнение начинает -кать в умы людей – ця ду́мка почина́є дохо́дити до ро́зуму лю́дям.
-ка́ть взглядом, взором – прозира́ти, прозирну́ти, прогляда́ти, прогля́нути(ся), продивля́тися, продиви́тися. [По́гляд чо́рних оче́й нена́че прозира́є на́скрізь (Неч.-Лев.). Ой га́ю-ж, мій га́ю, густи́й не прогля́ну (Пісня). Не гли́боко прогля́нув він у ду́шу селяни́нові (Куліш). Таки́й ліс густи́й, що й не прогля́нешся. Ще прикрі́ше подиви́лася дочці́ у ві́чі, нена́че хоті́ла продиви́тися їй у ду́шу (Мирн.)].
-ка́ть, -нуть в сознание чьё – дохо́дити, дійти́ до свідо́мости кому́.
-нуть мыслью, умом куда – пророзумі́ти, прозирну́ти в що, куди́, збагну́ти що. [Пророзумі́вши в саму́ річ спра́ви, я мимово́лі посміхну́вся (Корол.)].
-ка́ть кого, что – пройма́ти, про(й)ня́ти, перейма́ти, пере(й)ня́ти, промика́ти, промкну́ти кого́, що.
Проника́ющий – прони́кливий, той, що прохо́дить, про(с)ми́кується и т. д. крізь що, куди́. [Уп’я́вся в ме́не до́вгим, у ду́шу прони́кливим по́глядом (Корол.)].
Прони́кнутый чем – про(й)ня́тий, пере́(й)нятий, промкну́тий чим. [Люди́на промкну́та висо́кою ду́мкою, сві́том нау́ки (Неч.-Лев.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Дальнобойщик, разг. – фу́рник, (рус.) далекобі́йник, дальнобійник
[У кількох метрах від нього курила проститутка: видно, недавно відправила якогось дальнобійника та чекає на наступного (О.Форостина). Страх стис їй легені, як одноразову серветку в важкому кулаці стискає далекобійник (Катерина Бабкіна). Бріґітта — нешлюбна дочка, і мати її робить те ж саме, що і Бріґітта,— шиє бюстгальтери й станики. Гайнц — законний син шофера-дальнобійника та його дружини, яка могла собі сидіти вдома. Попри цю величезну різницю, Бріґітта й Гайнц таки познайомилися (І.Андрущенко, перекл. Е.Єлінек). Лектор в АТП читає лекцію про моральне обличчя і міцність сімейних пут. – За даними соціологічних опитувань, найчастіше зраджують своїм дружинам артисти, потім – спортсмени, а на третьому місці – водії-далекобійники. Голос з зали: – Вибачте, я своїй жінці ні разу у відрядженнях не зраджував! Директор АТП: – Сиди, Іване! Через таких, як ти, ми ще досі на третьому місці!].
Обговорення статті
Казарма
1) (
от лат.) каза́рма, (редко) каза́рня, (диал.) каса́рня;
2) (
у запорожцев и для рабочих) курінь, казарма.
[Айда в казарми! Айда в неволю! — Неначе крикне хто надо мною. І я прокинусь (Т.Шевченко). Галин чоловік став солдатом тут у Києві, тільки мусить який час в казармах жити (Л.Українка). Приходжу до касарні, дивлюся: Штефанова зброя висить та сіяє (Ю.Федькович). Ось бубон ранку — кругле сонце до маршу будить вояків. Лопочуть верблі по казармах, весна тріпочеться, мов спів, весна тріпочеться, мов птах, у клітці сірих коридорів, і день накреслює свій шлях на мапі неба (Б.-І.Антонич). З правого боку посадки чорніла зачинена на обід кузня і поруч з нею, теж чорна, мабуть, казарма, бо на причілковому ґанку дівчина мила велику купу ваганок, а навколо неї з доброго півдесятка стояло собак з такою несамовитою увагою, з якою первачки студенти перший раз слухають в університеті лекцію незнайомого професора (Т.Осьмачка). І все ж таки він був заарештований і засуджений. Правда, не розстріляли, замінивши вищу міру покарання на десять років заслання. Та це була ні для кого не обов’язкова гра мертвими формулами паперової юрисдикції, бо десять років заслання на далеку північ в суворих умовах полярного клімату, бруду й смороду зголоднілого життя в’язничних казарень означали для людини, хворої на легені, вірну смерть (Віктор Петров). В дівочій казармі темно. Пусто. На стіні бігають зайчики, снується мереживо од ліхтаря знадвору (І.Багряний). Перше, що його вразило, коли він прибув в окремий артилерійський дивізіон для подальшого проходження служби, це те, що в казармі було брудніше, ніж на плацу (В.Кожелянко). Казарма по-простому, по-солдатськи смерділа задавненим соленим потом немитих ґеніталій (О.Бойченко, перекл. Т.Боровського). Генерал заходить до казарми: — Можете мене привітати: дружина народила трійню! — Раді старатися, товаришу генерале!].
Обговорення статті
I. Пахать, пахивать – ора́ти, плужи́ти, (ралом) ра́лити, (от средины к краям) ора́ти в розгі́н, (с краёв к средине) ора́ти в розо́р, (во второй, третий раз) двої́ти, трої́ти, (осенью под яровое) ора́ти на (під) зяб, зяблю́, (весной, летом для пара, под озимые посевы) ора́ти на (під) пар, парена́ти, па́ренити, (весной под яровое) ора́ти на ярину́, ярюва́ти, (перен. тяжело работать) гарувати:
[и] мы пахали (ирон.) – [і] ми орали; [і] ми в ділі були; [і] ми працювали; [і] ми кричали «гоп»:
пахать без просвета (как вол, как лошадь, как проклятый, как Папа Карло) – гарувати без просвітку (як віл, як кінь, як проклятий, як Папа Карло).
[Як погано орати, то краще (то ліпше, то лучче) випрягати (Пр.). Громада й справді того року не орала й не сіяла хліба на тому полі, вгорі над балкою (І.Нечуй-Левицький). Починається весна. Василь стає у багатирів орати, ралити, сіяти. Аби добра воля, а робота буде (І.Нечуй-Левицький). Блюза колір “хакі”, без ґудзиків, колір “хакі” — це ж зелений, а вся революція стукає, дзвенить, плужить, утрамбовує по ярках, по бур’янах, біля шахти — де колір “хакі”. Вся революція без ґудзиків, щоб було просторо, щоб можна розправитись, зітхнути вільно на всі легені, на всі степи, на всі оселі… (М.Хвильовий). — Мисливці, звичайно, мають псів, а особливо гольди, тунгузи та якути — там на них навіть їздять і, мабуть би, й орали, якби вміли та було де хліборобити, — але таких,  як  оце,  немає ніде (І.Багряний). Він невиразно прагнув писати про те, що бачить зараз, обробляти останні враження свої, враження міста. Тут, тільки тут лежить його плодюча земля, той грунт, що він ралити має, бо тільки тут він почував те невідоме, що в прагненні зрозуміти його з’являється запал і радість творчості (В.Підмогильний). А моцна ж яка, а голос, бісової крові, який! Раз якось вилізла на дзвіницю наймитів гукати, що в батька переліг орали, гоней так за двадцять од села, та як зикне - враз почули, мов під самою дзвіницею стояли (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Мадам Роза народилась у Польщі єврейкою, але вона багато років гарувала в Алжирі й Марокко і знала арабську негірше за мене (М.Марченко, перекл. Р.Ґарі)].
Обговорення статті
Пресекать, пресечь
1) (
устар., пересекать) (острым орудием) перетина́ти, перетя́ти, переру́бувати, переруба́ти, (о мн.) поперетина́ти, попереру́бувати що чим;
2) (
линию, местность, дорогу) перетина́ти, перетя́ти, перері́зувати, перері́зати, перехре́щувати, перехрести́ти; (связь, ещё) перервати;
2) (
обычно в знач. прекращать, останавливать) перетина́ти, перетя́ти, припиня́ти, припини́ти, (класть конец) класти, покласти край, (уничтожать) ни́щити, зни́щити, вини́щувати, ви́нищити, (о мн.) поперетина́ти, позни́щувати, повини́щувати що, (обрывать) уривати, урвати, увірвати, обривати, обірвати:
пресекать возражения – припиняти (уривати) заперечення, класти край запереченням;
пресе́чь в корне, в зародыше – зни́щити в корені, в за́родку, (совсем) зни́щити до ще́нту; (искоренить) викоренити, ліквідувати;
пресе́чь зло, злоупотребления – припини́ти (зни́щити) ли́хо, зловжива́ння; покласти край лихові, зловживанням;
пресе́чь путь, дорогу кому – перетя́ти (заступити) доро́гу, шлях, путь ко́му; перехопити (перейняти, перепинити) кого;
пресечь разговор – припини́ти розмо́ву;
пресе́чь сообщение с городом – перетя́ти, перерва́ти сполу́чення (комуніка́цію) з мі́стом.
[Перетя́ти вся́кий до́ступ сві́жого пові́тря в леге́ні (С.Єфремов). Такими словами промовляв авдитор, глибоко зворушений цими несподіваними новинами про брата, і всі слухачі, що були при тому, щирим серцем журбі його спочували. Бачивши тоді парох, що замір його добре вдався, як і хотів того капітан, вирішив, що пора вже покласти край тому загальному смуткові! (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса)].
Обговорення статті
Хаки – (перс.) хакі.
[От її одіж: — Блюза, спідничка (зимою стара шинеля), капелюшок, чоботи. Блюза колір “хакі”, без ґудзиків, колір “хакі” — це ж зелений, а вся революція стукає, дзвенить, плужить, утрамбовує по ярках, по бур’янах, біля шахти — де колір “хакі”. Вся революція без ґудзиків, щоб було просторо, щоб можна розправитись, зітхнути вільно на всі легені, на всі степи, на всі оселі… — На ввесь світ! Спідничка теж “хакі”, а коли й не так, то все одно так, бо колір з бур’янів давно вже одбився в ній. Так, і спідничка теж “хакі”. Вона трішки подерта спереду, трішки ззаду, трішки по боках. Але спідньої сорочки не видно, бо революція знає одну гармонію фарб: червіньковий з кольором “хакі”, тому й сорочка була зелена — тіні з бур’янів упали на сорочку (М.Хвильовий)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ЛЁГКИЕ, одни́ми лёгкими (гукнути) на самі́ леге́ні.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Легкое – леге́ня, -ні; (мн.) леге́ні, -нів.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Вздохнуть
• Вздохнуть полной грудью, во всю грудь
– дихнути (зітхнути) на повні (на всі) груди (повними грудьми, на повні легені).
• Вздохнуть свободно
(перен.) – дихнути (зітхнути) вільно (легко).
• Вздохнуть с облегчением
– зітхнути (відітхнути) полегшено (з полегкістю, з полегшенням).

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

леге́ня, -ні, -нею; леге́ні, -ге́нь і -ге́нів

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Леге́ня, -ні, ж. Легкое (pulmo). Стали суди судити, комарика ділити: сьому-тому по стегну, а Костеві голова... а Йванові печінка... а Грицькові легені. Нп.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Дишни́ця, -ці, ж. Дыхательный орган, бронхи. Входить зараза у тіло здорової людини мабуть через дишні органи тіла (через ніс, дишницю та легені). М. Лев.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Лёгкое, мн. лёгкія = ле́гке, ле́гки, леге́ня, леге́нї (Чайч.), легу́шка (Полт.). — Дуєть ся, як легке в горшку. н. пр. — Прийшла смерть моя, легке точить ся. Руд. — Морж не риба, а зьвір — дихає легенями, а не зябрами. Чайч.