Знайдено 10 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Безде́льник –
1) не́ро́б(а), ле́[о́]дар (р. -ря), леда́що, леда́й, дармоби́т, ба́йдич, ледацю́га. • Делаться, сделаться -ком – ледащі́ти, зледащі́ти, пусти́тися в леда́що; 2) шахра́й, круті́й, дури́світ. |
Вся́кий, всяк –
1) уся́кий, уся́к, уся́ке, ко́жен, ко́жний, ко́ждий, (диалект.) жо́ден, жо́дний; [Всяк його́ слу́хати йшов (Л. Укр.). Їх ім’я́ вся́ке (вся́кий) тепе́р зна́є (Грінч.). Ми тут жа́дне лі́то літу́ємо]. • Решительно вся́кий – кожні́сінький, геть-уся́кий. • Без вся́ких неприятностей – без жа́дної при́крости. • Вся́кий (презрительно) – леда́-хто, ледь-хто, леда́й-хто, ля́да-хто, аби́-хто. [Неха́й мене́ леда́-ду́рень в ли́чко не цілу́є. Поби́ти, то й аби́-хто знайде́ться – от и́нше ді́ло пожа́лувати. Жі́нка ма́є пра́во вимага́ти розлу́чно́го листа́ за леда́-сло́во (Л. Укр.)]. • Без вся́кого – без нія́кого. [Без нія́кого до́воду його́ обвинува́чено (Грінч.)]. • Вся́кий день, вся́кий год – що-день, що-дня́, що-рік, що-ро́ку. • Во вся́ком случае – у вся́кому (в ко́жному) ра́зі. • Вся́кими средствами – уся́ким спо́собом, усіма́ способа́ми; 2) вся́ковий, різномані́тний, рі́зний. [З пе́рцем, з шапра́ном і з рі́зними припра́вами]. |
Лентя́й – лін(т)ю́х (-ха́), лін(т)ю́га́, ле́дар (-ря), леда́й (-дая́), леда́що (ср. р.), ув. леда́ка, ум. леда́йко, соб. ле́дач (-чи), ле́дар (-ри), ле́дарство, ле́день (-ни), (вульг.) ліногу́з (-за); (баклушник) ба́йдич, (пров.) байдала́; (бездельник) не́роб (-ба), неро́ба (общ. р.); (лежебока) ле́жень (-жня). [Ота́к дрижи́ть ліню́х-школя́р, не ви́вчивши уро́ка (Крим.). Ну й лінтюга́, – усе́-б лежа́в! (Харківщ.). Я й у житті́ бу́ду тру́тнем суспі́льности, – я ліню́га́ (Крим.). В йо́го усі́ лю́ди то нече́сні, то шкодли́ві, то ле́дарі (Н.-Лев.). Що за леда́що мій Охрі́м! (Квітка). Ска́зано, – леда́й: і до́сі скоти́ні не пода́вано (Полтавщ.). Ле́дач, а не ді́ти (Липовеч.). Давно́ я потопта́в-би сю ле́дар (Куліш). У го́роді позбира́лася сама́ ле́день, – роби́ть не ро́бить, а хлі́ба дава́й (Чигиринщ.)]. • Праздновать святого -тя́я – справля́ти ле́жня. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009– 
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Бездельный
• Бездельный человек – нероб (нероба); гультяй; ледащо (ледар, ледацюга, ледай); дармобит; байдич; (образн.) і за холодну воду (і до холодної води) не береться. [Ледацюга, ледацюга, ледачого й батька. Сл. Гр. А бабина дочка така лінива, така ледача: і до холодної води не береться, все б сиділа, згорнувши руки. Казка.] |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 
Леда́й, -дая́ – бездельник, лентяй. |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
І. Леда́й = Леда. Ой благодарю Тебе, Господа милосердного, а що не ледай-кому моя худоба буде доставати. АД. I. 253. |
ІІ. Леда́й, -дая́, м. Бездѣльникъ. Левч. Лѣнтяй. Сказано, — ледай: і досі скотині не подавано, не позагрібано. Полт. г. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Лѣни́вецъ, лѣни́вица = 1. леда́що, ледащи́ця, ле́жень (С. З.), леда́й (С. Л.), ле́дарь, ле́дарка, лежу́х, ле́га, ло́дарь, ло́дарка, леге́за, ледацю́га, лїногу́з, лїнтюга́, неро́ба (сп. р.), неробі́тник, ця, полежа́ха (Сп.) вайло́, валю́ка. — Дѣ́латься лѣни́вцемъ = ледащі́ти. — Таке ледащо — нїчого не хоче робити. — Сказано ледай, тільки спить та лежить. С. Л. — За хлїб його не візьму — лїнтюга він. Кн. — А пъяниця — не робітниця. н. н. 2. зоол. Bradypus = лїни́вець. С. Жел. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)
• Ctrl+Shift+5 — пошук на gramota.ru «ГРАМОТА.РУ»