Знайдено забагато відповідників, результат було обмежено 150-ма статтями
Спробуйте звузити ваш пошук: лише серед російських слів або лише серед українських слів
Спробуйте звузити ваш пошук: лише серед російських слів або лише серед українських слів
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Лёт – літ (р. ле́ту и льо́ту), леті́ння (-ння). [Він заціка́вився пта́шкою і до́вго сте́жив за її́ ле́том (Коцюб.). Кри́га й сніг, твого́ вжахну́вшись льо́ту, розта́нули (Самійл.)]. • На -ту́ – на лету́, на льоту́. • Стрелять по птице на -ту́, бить птицу в лёт – стріля́ти на пта́ха в льоту́, влетя́чку, стріля́ти (би́ти) летю́[я́]чу пти́цю. [З писто́лю ку́лею летю́чу пти́цю б’є (Стор.)]. • Убить на -ту́ – уби́ти на ле[ьо]ту́. • Поймать на -ту́, с -ту – злови́ти, (с)пійма́ти на ле[ьо]ту́. • Пошла пчела в лёт – пішла́ бджола́ у про́літ (Лебединщ.). Лё́том, см. отдельно. |
Ле́то –
1) (время года) лі́то, ум. лі́тко, лі́течко. [Лі́течко моє́ святе́ мину́ло хма́рою (Шевч.)]. • Жаркое, дождливое -то – палю́че, дощови́те (мо́кре, мочли́ве) лі́то. • Засушливое, бездождное -то – посу́шне (засу́шливе, сухе́) лі́то, сухолі́ття (-ття). • Урожайное, благоприятное -то – (до́бре) полі́ття, (до́брий) полі́ток (-тку). • Бабье -то – ба́бине лі́то. • -то красное – лі́то (лі́течко) кра́сне (лю́бе). [Лі́течко лю́бе на то (щоб співа́ти) (Гліб.)]. • Начало -та – поча́ток (-тку) лі́та, (будущего) за́лі́ток (-тку), (чаще во мн. ч.) за́лі́тки (-ків). [Не зоставля́й сі́на на за́лі́тки, а то бува́ ми́ші перегризу́ть (Вовч.)]. • Середина -та – полови́на лі́та, ме́жінь (-жени); см. Меже́нь 1. • В разгаре -та – в гаря́чу лі́тню по́ру, в ро́згарі лі́та, в розпо́вні лі́та. • Ле́том, см. отдельно. Каждое -то – що-лі́та, що-лі́тка, лі́то крізь лі́то. • В это -то – цього́ лі́та, цього́річного лі́та. • В прошлое, прошедшее -то, прошедшим -том – того́ лі́та, торі́шнього лі́та. • В будущем -те – насту́пного (прийде́шнього) лі́та, на той рік улі́тку. • Этого -та, прошлого -та – сьоголі́тній, тоголі́тній. [Цього́ лі́та суни́ці соло́дші за тоголі́тні (Брацлавщ.)]. • Погода в это -то была благоприятна – годи́на цього́ ро́ку була́ погі́дна (пого́жа), (для растительности) цього́ ро́ку було́ до́бре полі́ття (напр. на я́блука). • Сколько лет, сколько зим (не виделись)! – скі́льки літ, скі́льки зим (не ба́чилися)! • Проводить, провести -то – перебува́ти, перебу́ти лі́то и см. Летова́ть. • Остаться на -то (до нового урожая и т. п.) – зоста́тися на лі́то, залітува́ти(ся). [Придба́ли дров на зи́му, а вони́ й заліту́ються (Вовч.)]; 2) (год) рік (р. ро́ку), лі́то. • В -то от сотворения мира 5508-ое – в лі́то від поча́тку (від сотво́рення) сві́ту 5508-ме. • В -то по Рождестве Христовом 15… – в лі́то по Різдві́ Христо́вому 15…, (стар.) ро́ку бо́жого 15…, (архаич.) лі́та госпо́дня 15… [Ро́ку бо́жого 1596 (Л. Зизаній)]. • -та – ро́ки́ (р. ро́кі́в), літа́ (р. літ). [Всього́ одни́м оди́н сино́к за де́сять рокі́в, а то все до́чки (Мирний). Чима́ло літ переверну́лось, води́ чима́ло утекло́ (Шевч.)]. • Через столько-то лет, спустя столько-то лет – за сті́льки-то ро́ків (літ), по стілько́х-то рока́х. • По истечении десяти лет – по десятьо́х рока́х, як (коли́) ви́йшло (мину́ло, збі́гло, спли(в)ло́) де́сять ро́ків (літ). [Головні́ його́ біо́графи писа́ли тоді́, як уже́ літ сто збі́гло після́ пое́тової сме́рти (Крим.)]. • Столько-то лет тому назад – сті́льки-то ро́ків (літ) тому́, перед стількома́-то рока́ми. [Перед тридцятьма́ рока́ми німе́цька соція́л-демокра́тія була́ мало́ю па́ртією (Грінч.)]. • Лет (с) пятьсот, полтораста тому назад – ро́ків (літ) (з) п’ятсо́т, (з) півтора́ста (півтори́ со́тні) тому́ (бу́де). [Вже бу́де літ п’ятсо́т тому́, – на край шотла́ндський ві́льний війно́ю йшов коро́ль Едва́рд (Л. Укр.)]. • Раз в сто лет – раз на сто ро́ків (літ). • Опыт десяти лет – до́свід десяти́ ро́ків (літ), десятирі́чний (десятилі́тній) до́свід. • Несколько лет существующий, -ствовавший, продолжающийся, -должавшийся и т. п. – кількарі́чний, кількалі́тній; 3) Лета́ (о возрасте) – роки́ (р. ро́ків), літа́ (р. літ); (годы) літа́ (ум. лі́тка), вік (-ку) и віки́ (-кі́в), доба́; срвн. Год 2 и Во́зраст. [Я вихо́вував її́ до шости́ ро́ків (Кандід). За старе́чих Хафи́зових літ (Крим.). Ві́ку молодо́го ще був па́рубок (Кон.)]. • Стольких-то лет – стілько́х-то ро́ків (літ), стілько́х-то літ ві́ку, сті́льки-то ро́ків ма́вши, (реже) по тако́му-то ро́ці (лі́ті), (о молодых ещё) по такі́й-то весні́. [Її́ донька́ Кунігу́нда, сімна́дцяти ро́ків (Кандід). Ді́вчина двадцяти́ кілько́х літ ві́ку (двадцати с чем-то, с небольшим лет) (Франко). За́раз по шістна́дцятому лі́ті пішла́ я за Дани́ла (Кониськ.). Ме́ншу, по дру́гій весні́, ді́вчинку забавля́є ня́нька (Коцюб.)]. • Сколько ему лет? – скі́льки йому́ ро́ків? скі́льки він ма́є ро́ків? скі́льки йому́ ві́ку? який він завста́ршки? [Ві́ку йому́, хто його́ й зна, скі́льки й було́ (Еварн.)]. • Ему столько-то, ему было столько-то лет (от-роду) – йому́ (він ма́є, йому́ було́ (він мав) сті́льки-то ро́ків, сті́льки-то літ (ві́ку). • Ему было около двадцати лет – йому́ літ до двадцятьо́х (до двадця́тка) дохо́дило (добира́лося). • Женщина тридцати лет – тридцятилі́тня жі́нка, жі́нка тридцяти́ ро́ків, літ (ві́ку), жі́нка, що ма́є три́дцять ро́ків. • Он умер двадцати лет – він поме́р двадцятьо́х років, по двадця́тому ро́ці, два́дцять літ ма́вши. • Человек лет пятидесяти – люди́на літ п’ятдесятьо́х, літ під п’ятдеся́т. • В возрасте семи лет – сьоми́ ро́ків, літ (ві́ку), по сьо́мому ро́ці, по сьо́мій весні́. • В десять лет, десяти лет он свободно говорил на трёх языках – в де́сять ро́ків (де́сять ро́ків ма́вши, по деся́тому ро́ці) він ві́льно розмовля́в трьома́ мо́вами. • В двадцать лет жизнь только начинается – у два́дцять ро́ків (по двадця́тому ро́ці, з двадцятьо́х ро́ків) життя́ допі́ру почина́ється. • Каких лет, в каких -та́х – яко́го ві́ку, яки́х літ. [Розпита́й у ньо́го, яка́ Окта́вія, яко́го ві́ку (Куліш)]. • Он ваших и т. п. лет – він ва́шого и т. п. ві́ку, ва́ших літ, у ва́ших літа́х (лі́тях), він года́ми таки́й бу́де як ви, він як ви завста́ршки (уста́ршки, завстарі́шки); він ва́шої верстви́ (доби́), (диал.) він у ва́шу діб, він у одну́ діб з ва́ми. [Він як Дани́ло уста́ршки (Хорол.). Така́ завстарі́шки, як я (Хорол.)]. • Исполнилось столько-то лет кому – ви́йшло (мину́ло) сті́льки-то ро́ків (літ) кому́. [Мені́ сім літ мина́ло, а їй либо́нь мину́ло два́дцять літ (Л. Укр.)]. • Более ста лет кому – пона́д сто ро́ків (літ) кому́, застолі́тній/ понадстолі́тній хто. • В ваши -та́ – у ва́ших літа́х; як на ва́ші ро́ки (літа́). [У ва́ших літа́х я все це знав (Київ). Як на ва́ші літа́ ви ще зовсі́м молоді́ (Київ)]. • Он кажется старше своих лет – він видає́(ться) старі́шим за свої́ літа́, від свого́ ві́ку. • Ему нельзя дать его лет – він видає́(ться) моло́дшим за свої́ літа́. • В цвете лет, в цветущих -тах – в ро́зц[к]віті ві́ку. • Летами, по -та́м – на літа́, ві́ком. [У старости́ беру́ть двох ро́дичів молодо́го, на літа́ не молоди́х (Грінч. III). Ві́ком він уже не молоди́й (Київ)]. • Под бременем лет – під ваго́ю (тягаре́м) прожи́тих ро́кі́в. • Молодые -та – молоди́й вік, молоді́ літа́, мо́лодощі (-щів и -щей). [Чи є в життю́ кра́щі літа́ та над молоді́ї? (Л. Укр.). Мені́ ста́ло жа́лко само́го себе́ – мої́х мо́лодощів мину́лих (Грінч.)]. • Человек молодых лет – люди́на молодо́го ві́ку, ві́ком (літа́ми) молоди́й, на літа́ молоди́й. • В молодых -тах – молодо́го ві́ку, за молодо́го ві́ку, за молоди́х літ, у молодо́му віку́, у молоді́ роки́, за́молоду. [Ма́ти служи́ла молодо́го ві́ку (Мирний). Чи ти хо́чеш за́молоду м’я́со ї́сти, чи на ста́рість кістки́ гри́зти? (Рудч.)]. • С молодых лет – з молодо́го ві́ку, з молоди́х літ, з-за́молоду, змо́лоду. • С малых лет – зма́лку, зма́лечку. • С самых ранних лет – з мало́го ма́лечку, з самі́сінького ма́лечку, з пу́п’яночку. [Таки́м був зма́лечку, таки́м зоста́всь і до ста́рости (Гр. Григ.). З самі́сінького ма́лечку не зазна́ла я добра́ (Полтавщ.)]. • В немолодых -та́х – немолодо́го ві́ку, в немолоди́х літа́х (лі́тях). [Ожени́вся він удру́ге в немолоди́х уже́ лі́тях (Переясл.)]. • Средних лет – сере́днього ві́ку, сере́дніх літ, сере́дній, середо́вий (чолові́к и т. п.). [Ой, мале́ньких потопи́ла (орда́), стари́х поруба́ла, а сере́дніх чолові́ків у поло́н погна́ла (Пісня)]. • В -та́х – у літа́х, (з)лі́тній, під літа́ми, піді́йшлий, дохожа́лий, підста́ркуватий, пі́дстарий, підто́птаний; (о парне, девушке, достигших брачных лет) лі́тній, дохожа́лий, дохо́жий. [Мо́лодіжі нема́ – все старі́ або лі́тні лю́ди (Грінч.). Лі́тній чолові́к (Київщ.). Ба́ба Окса́на була́ під літа́ми, та ще кріпка́ собі́ жі́нка (Грінч.). По ши́нку похо́джував піді́йшлий уже жид з га́рним живо́тиком (Франко). Ді́вка вже дохожа́ла, не сього́дня-за́втра за́між пі́де (Сл. Гр.). Ді́вка вже дохо́жа – пора́ сва́тати (Борзенщ.)]. • Зрелые -та́ – му́жні (дозрі́лі) літа́, ді́йшлий (дозрі́лий) вік. • В зрелых -та́х – у му́жніх літа́х. • Пожилые -та – лі́тній вік, дохожа́лість (-лости), підста́ркуватість (-тости). [Не вважа́ючи на свою́ дохожа́лість, вона́ люби́ла молоди́тись (Н.-Лев.)]. • Преклонные -та́ – похи́лий вік, похи́лі літа́, да́вній вік, старі́ віки́, ста́рощі (-щів и -щей). [Ще-ж бо ти на сві́ті у похи́лих лі́тях не зовсі́м одини́ця (Куліш)]. • Преклонных лет – похи́лого ві́ку, да́внього ві́ку. [Да́внього ві́ку люди́на був той Сулейма́н (Леонт.)]. • На старости лет, на склоне лет – на ста́рости-лі́тя[а]х (диал. -лі́тьох), в стари́х віка́х, на схи́лі ві́ку. [Наш дире́ктор на ста́рости-лі́тях зовсі́м навісні́є (Крим.). Довело́ся їй на ста́рости-лі́тах збідні́ти (Федьк.). До́бре у молодо́му віку́, а в стари́х віка́х ке́псько (Гуманщ.)]. • Войти в -та – дійти́ (му́жніх, дозрі́лих) літ, дійти́ дозрі́лого ві́ку. • Он не достиг ещё требуемых лет, не вышел -та́ми – він ще літ не дійшо́в (не дорі́с), він ще літа́ми (года́ми) не ви́йшов, йому́ ще літа́ (ро́ки́, года́) не ви́йшли. [Ме́ншая сестра́ літ не доросла́ (Метл.). Піп не хо́че вінча́ти: ще, ка́же, йому́ года́ не ви́йшли (Г. Барв.)]. • Он уже не в тех -та́х, когда – він уже з тих літ ви́йшов, коли́; йому́ вже з літ ви́йшло. [Роди́, ба́бо, дити́ну, коли́ ба́бі з літ ви́йшло (Номис)]. • -ми ушёл, а умом не дошёл – ви́ріс, а ума́ не ви́ніс; ви́ріс до не́ба, а дурни́й як (не) тре́ба (Приказки); 4) пі́вдень (-дня); см. Юг; 5) см. Ле́тник 1; 6) тепло́; см. Тепло́, сщ. |
Большо́й –
1) (размерами в пространстве) вели́кий, здоро́вий, си́льни́й. [Вели́ке мі́сто (город). Він зна́є, яке́ со́нце здоро́ве. Сильни́й ліс. Сніги́ сильні́. Сильна́ вода́]; 2) (силой, значением и т. д.) вели́кий, сильни́й. [Грома́да – вели́кий чолові́к. Були́ на селі́ сильні́ багачі́]; 3) (взрослый) здоро́вий, вели́кий; см. Взро́слый. [Ти вже не мале́нька, а здоро́ва ді́вчина. Му́сіли працюва́ти, по 16 або 18 годи́н не ті́льки здоро́ві, а й ді́ти. Ти вже вели́кий хло́пець. Так вели́кі ро́блять]. • Довольно -шой (порядочный) – чима́ли́й, величе́нький. [Чима́ла́ ха́та. Чима́ла́ сім’я́. Величе́нький млин]. • Самое большо́е если – од си́ли. [Цим чобо́тям од си́ли три карбо́ванці ціна́. Йому́ од си́ли три́цять ро́ків = самое большое если ему тридцать лет]. • С -ши́м трудом – на превели́ку си́лу. |
Возвра́т, возвраще́ние (кого, кому) – воро[і]ття́ [Діжда́всь їх вороття́. Та вороття́ мені́ вже не було́ (Л. Укр.)], поворо́[і́]т, зворо́т, поверта́ння, пове́рнення. • В. чего-либо – поверта́ння, пове́рнення, вороття́, приве́рнення, поворо́[і́]т, зверта́ння. [Це було́ сти́мулом для приве́рнення ла́ду й поря́дку. Приве́рнення рівнова́ги. Заверта́ння да́вніх звича́їв (Л. Укр.). Ті́шилася поворо́том до́брого на́строю (Л. Укр.)]; (денег, долгов, вещей) поверта́ння, сов. пове́рнення, приве́рнення; (молодости, лет, прошлого и т. д.) вороття́, поворо́[і́]т, зворо́т. • -врат к молодости – відмолоді́ння. |
Вы́слуга –
1) ви́слуга, заслу́га; 2) ви́служення. • По вы́слуге лет – ви́служивши свої́ літа́. • За вы́слугу лет – за ви́слугу літ. |
За, предл. с вин. и с твор. пп. –
1) а) за що́. [Узя́в її́ за ру́ченьку. Пани́чу, я вас за чу́ба посми́чу (Номис)]. • Вступиться за кого – оступи́тися, обста́ти за ким и за ко́го. • Она вышла за военного – вона́ віддала́ся за військо́во́го. • Ручаться за кого – ручи́тися за ко́го; б) (на вопрос куда) за, по-за що. [Хова́ється за чужі́ пле́чі. Виво́зити гній на степо́к по-за мі́сто (за́ город)]. • Сесть за стол – сі́сти до сто́лу (и за стіл); в) (о вознаграждении) за що. [Гро́ші за робо́ту]; (принимая в соображение что) по чім. [По такі́й робо́ті тре́ба не такі́ гро́ші бра́ти]; г) (о замещении) за ко́го, за́мість ко́го. [Посла́в си́на за́мість се́бе]. • За что браться – до чо́го бра́тися. [До нау́ки бра́лися. Козаки́, до шабе́ль! До робо́ти взя́лися]; 2) а) (на вопрос где) за, по-за чим. [За си́нім-би мо́рем ми́лого знайшла́ (Шевч.). Скрізь і перед на́ми і по-за на́ми брині́ють чолові́чі ша́пки (Г. Барв.). По-за ме́жами на́шої краї́ни = за пределами нашей страны]. • За чем (о занятии) – за чим, (зап.) при чо́му. [Сиди́ть за шитво́м чи за пря́дивом. На ла́ві при вече́рі вся сім’я́ сиді́ла (Рудан.)]; б) один за другим, друг за другом – оди́н по о́дному. [Усі́, оди́н по о́дному, повихо́дили з ха́ти. Мрі́я сплива́ла по мрі́ї (Грінч.)]. • Шаг за шагом – ступі́нь по ступеню́. • Идти вслед за кем – іти́ слі́до́м за ким. • Гнаться за кем, за чем – гна́тися за ким, за чим. • Охотиться за волком – полюва́ти на во́вка, за во́вком. • Пойти за кем, за чем – піти́ по ко́го, по що́. [Біжі́ть шви́дше по лі́каря. Пої́хав у ліс по дро́ва, а я пішла́ по во́ду]. • Пойти за делом – піти́ за ді́лом (а не по ді́лу). • Оставить кого далеко за собою – залиши́ти кого́ дале́ко позад се́бе. • Он уехал вскоре за мной – він пої́хав незаба́ром після ме́не; 3) (на вопрос: за сколько) за, через. [Ви́плакала ка́рі о́чі за чоти́ри но́чі. За оста́нні два ро́ки (или за оста́нніх двох ро́кі́в) він написа́в кі́лька га́рних оповіда́ннів. Дени́с через усю́ доро́гу хоч-би па́ру з уст пусти́в (Квітка)]. • За неделю перед этим – ти́ждень перед цим, перед ти́жнем. • За год раньше – рік напере́д, перед ро́ком. • Ему за сорок лет – йому́ ро́ків понад со́рок. • За две версты от города – за дві верстві́ від мі́ста. • За пятнадцать рублей – за п’ятна́дцять карбо́ванців. • Найти за кем – знайти́ на ко́му. [На йо́му не знайшли́ нія́кої прови́ни (Н.-Лев.)]. • Следовать за кем (по времени) – іти́ за ким, бу́ти під ким. [Ця ді́вчинка – ста́рша, а під не́ю оце́й хло́пчик]. • За ним это водится – за ним це бува́є (пово́диться). • За глаза – поза́очі. [Се не поза́очі лю́ди ка́жуть, а в ві́чі (Г. Барв.)]. • Теперь очередь за мной – тепе́р моя́ черга́. • Запишите это за мной – запиші́ть це на ме́не. • Будет за мной – бу́де за мно́ю. • За неимением – не ма́ючи; бо не ма́ю, через бра́к, для бра́ку чого́. [Не ма́ючи гро́шей, не мо́жу ку́пити. Не мо́жу купи́ти, бо не ма́ю гро́шей. Не друку́ється через брак мі́сця]. • За исключением – з ви́нятком чого́, вийма́ючи що, о́крім чо́го, ко́го. • За недосужностью, за болезнью, за старостью и т. п. – через ні́кольство, через х(в)оро́бу, через ста́рощі и т. п. За подписью секретаря – з пі́дписом секретаря́. Что за чудо, удивление! – що за ди́во! |
Замате[о]ре́лый – (полных лет) уматер(н)і́лий; (переживший цветущ. возраст) заматорі́лий, матерни́й. [Матерна́ ді́вка]; (застарелый) застарі́лий, зада́внений; (зачерствелый) затверді́лий, зашкару́блий, задубі́лий, (закоснелый) запе́клий. |
II. Занима́ть, заня́ть –
1) (должность, пост) обійма́ти, обня́ти, обсіда́ти, обсі́сти поса́ду, уря́д, (иметь) посіда́ти, держа́ти поса́ду, уря́д. • -ть (место надлежащее, известное пространство, дом, комнату) – займа́ти, зайня́ти що, опосіда́ти, опосі́сти що (дім, кімна́ту). [Він зайня́в мі́сце серед найвидатні́ших люде́й того́ ча́су. Дво́рище займа́ло десяти́н де́сять по́ля (Мирн.). Зайняли́ по́стать і почали́ копа́ти рів (Коц.). Світли́цю мені́ да́но, та я ще її́ не опосі́в (Крим.)]. • -ня́ть под поселение (колонизировать) – осі́сти що. • -ть под жильё (заселять) – заме́шкувати, заме́шкати. [Ніхто́ не заме́шка опусті́лого обійстя́ (Свидн.)]. • -ть много места – бра́ти, сов. взя́ти, засягти́, займа́ти, за(й)ня́ти бага́то мі́сця. [За-для на́шої кімнати́ ця кана́па ду́же вели́ка – бага́то мі́сця забере́. Перелі́чування праць його́ заняло́-б ду́же бага́то мі́сця (Єфр.)]. • -ть место, положив что-либо – заклада́ти, закла́сти мі́сце. • -ть место, сидя на нём – засіда́ти, засі́сти, запосі́сти, (лёжа) заляга́ти, залягти́ мі́сце. [Засіда́йте шви́дше місця́, а то по́тім стоя́ти доведе́ться, як усі́ поприхо́дять (Київ). Не заляга́й мі́сця повз край – там я ля́жу. Вели́ка худі́бонька все подві́р’я заля́же.(Чуб.)]. • -ма́йте, -ми́те свои места – сіда́йте, ся́дьте на свої́ місця́, засіда́йте, зася́дьте свої́ місця́. • -ть место чего (заменить) – заступа́ти, заступи́ти що.[ Мрі́ю брате́рського єдна́ння в боротьбі́ з спі́льним во́рогом заступи́ла запе́кла взає́мна ворожне́ча (Стебн.)]. • -ть позицию – по́стать, пози́цію бра́ти, узя́ти; (о войске) займа́ти, зайня́ти пози́цію, стоя́ти, ста́ти на пози́ції. [По́стать воро́жу до святкува́ння взяла́ найви́ща вла́да (Р. Край)]. • -ня́ть церковный приход – ста́ти на пара́фію. • -ма́ть очередь – засто́ювати че́ргу. • -ть землю правом первого занятия – займа́ти, зайня́ти займанщи́ну; 2) -ть несколько дней, лет – бра́ти, узя́ти (забра́ти) кі́лька день, ро́ків. [Відбува́ння того́ свя́та ві́зьме не оди́н день (О. Пчілка). Ця робо́та забра́ла в ме́не два мі́сяці (Крим.)]; 3) -ть чем-либо посуду, мешок, помещение и т. п. – запоро́жнювати и запорожня́ти, запорожни́ти по́суд, мішо́к, поме́шкання и т. д. (посуду ещё) запосу́дити, (о мн.) позапоро́жнювати и -жня́ти що. [Усі́ мішки́ позапоро́жнювано,— нема́ куди́ ви́сипати (Харківщ.). Ді́жку запосу́дила капу́стою (Черкащ.)]; 4) -ть город, крепость, возвышенность и т. п. – займа́ти, зайня́ти, здобува́ти, здобу́ти, осяга́ти, осягти́, поня́ти, (овладеть) опано́вувати, опанува́ти мі́сто, форте́цю, шпиль. [Ві́йсько осягло́ форте́цю. По́ки-б ви тут суди́ли його́, а тим ча́сом вороги́ все мі́сто поняли́-б (Грінч.)]; 5) -ма́ть скот – займа́ти (перейма́ти) това́р; 6) -ть кого – ціка́вити, заціка́влювати, заціка́вити кого́, притяга́ти, притягти́ чию́ ува́гу; см. Интересова́ть. [Це пита́ння зда́вна заціка́влювало розуми́ лю́дські]. • Этот вопрос -ма́ет всю Европу, все умы – ця спра́ва ціка́вить усю́ Евро́пу, усі́х. • -ть кого чем – ба́вити, забавля́ти, заба́вити кого́ чим. [Іди́, Степа́не, бав тим ча́сом го́сті (Л. Укр.). Ді́вчину забавля́є ня́нька, пока́зуючи, як соро́ка вари́ла ді́тям ка́шу (Коцюб.)]; 7) -ть дух – дух перехо́плювати, перехопи́ти; срвн. Захва́тывать. • От быстрой езды дух -ма́ет – від швидко́ї їзди́ дух перехо́плює. • Не -ма́ть стать чего – подоста́тком чого́. • Занима́емый – (о должности) де́ржаний, обі́йманий. • За́нятый, прич. – (о должности) о́бнятий, (о крепости) здобу́тий, (о месте) зайня́тий, (о комнате) заме́шканий, зайня́тий. |
Земля́ –
1) (земной шар) земля́; 2) (вещество; прах) земля́; 3) (почва, поверхность) земля́, ґ[г]рунт (-ту). • Вспаханная -мля́ – рілля́ (ж. р.), ни́ва. • Девственная -мля́ – цілина́, ціли́нна земля́. • Пахотная -мля́ – о́р(а)на земля́. • Сухая -мля́ – сухо́земля. • Утоптанная -мля́ – уто́птана земля́, збій (р. збо́ю). • -мля́ замёрзшая комками – гру́да, (собир.) гру́ддя. • Пласт -мли́ (при пахании) – верства́, шар, (при копании на глубь одного заступа) штих. • Слой (отвороченный) -мли – ски́ба. • Зе́мли (геол.) – зе́млі. • Возделывать, обрабатывать -млю – обробля́ти (роби́ти, управля́ти, по́рати) зе́млю (по́ле, степ, ріллю́). • Истощать (-щить) -млю частыми посевами – виробля́ти (ви́робити) зе́млю; 4) (суша) земля́, суході́л (-до́лу), су́ша, матери́к (-ка́); 5) (страна, область) земля́, краї́на, край; сторона́; (территория) терито́рія, тере́н (-е́ну). «Запорожские -мли» – во́льності Запоро́зькі. • Чужие -мли – чужі́ зе́млі (краї́, сто́рони), чужозе́мщина. • -мли за морем – замо́рські краї́, замо́р’я (ср. р.). • За тридевять -ме́ль – за двадця́ту грани́цю, за три́дев’ять земе́ль; 6) (угодье, иногда с усадьбой) земля́, ґ[г]рунт; срвн. Уса́дьба. • -мли – ґрунти́ и ґрунта́. • Казённая -мля́ – скарбо́ва земля́. • Неудобная -мля́ – невжи́тки. • Необрабатываемая несколько лет -мля – облі́г (-ло́гу), перелі́г (-ло́гу). • Опустевшая -мля – пу́стка. • Отцовская -мля́ – ба́тьківщина. • -мля́, приобретенная правом первого занятия – за́ймань, займанщи́на. • Церковная -мля́ – церко́вна земля́, (отведенная для духовенства) ру́га, ру́жна земля́. • Выморочная -мля – безгоспода́рна земля́, відуме́рщина; 7) (дол) діл (р. до́лу), земля́. • До -мли́, к -мле́ – додо́лу. • На -мле́ – до́лі, на землі́. • На -млю – додо́лу, на ді́л, на зе́млю. • Стереть с лица -мли́ – з сві́та згла́дити, (поэтич.) не да́ти ря́сту топта́ти; 8) (фон) земля́, по́ле, тло; см. Фон. [Очі́пок по вишне́вій землі́ з зеле́ними розво́дами (Квітка)]. |
Исполня́ться, испо́лниться –
1) вико́нуватися, ви́конатися, сповня́тися, спо́вни́тися, справля́тися, спра́витися, відбува́тися, відбу́тися; (делаться) роби́тися, зроби́тися; бу́ти ви́конаним, спо́вненим, спра́вленим. • Работа -ется кое-как – пра́цю вико́нують аби́-як, пра́ця вико́нується (ро́биться) аби́-як; 2) (осуществляться) сповня́тися, спо́внитися, обычно: спра́вджуватися, спра́вди́тися, зді́йснюватися и здійсня́тися, зді́йсни́тися, (сбываться) збува́тися, збу́тися, (редкий пров.) стакови́тися; срвн. Осуществля́ться, Сбыва́ться. [Ще-ж не сповни́вся й да́вній запові́т (Л. Укр.). Той сон твій справди́ться (Шевч.). От і справди́лося його́ передчуття́ (Коцюб.). Як про́ти неді́лі присни́ться та до ве́чора не стакови́ться, то й мине́ться (Козелеч.)]. • Предсказание моё -лось – про́вість моя́ справди́лася, зді́йснилася. • Все его желания -ются – а) усі́ бажа́ння його́ вико́нуються, вико́нують, вволя́ють; б) усі́ бажа́ння його́ спра́вджуються, зді́йснюються; 3) (о времени) вихо́дити, ви́йти, сповня́тися, спо́вни́тися. [Сього́дні вихо́дить як раз два мі́сяці, відко́ли він попа́всь у нево́лю (Грінч.). Ще ті́льки двана́дцять ро́ків сповни́лось після́ то́го (Куліш)]. • Ему -лось двадцать пять лет – йому́ ви́йшло двадцять п’ять ро́ків. • Годы его -лись (возмужал) – йому́ ви́йшли вже ро́ки; 4) (наполняться) сповня́тися, спо́вни́тися, виповня́тися и випо́внюватися, ви́повнитися чого́ и (реже) чим. [Його́ душа́ вщерть сповня́ється солоде́нької сантимента́льности (Крим.). Вже відро́ спо́внилось водо́ю (Сл. Гр.)]. • Сердце его -лось радости – се́рце його́ спо́внилося ра́дости (ра́дощів) или ра́дістю (ра́дощами). • Мера терпения моего -нилась – мі́ра терпі́ння мого́ спо́внилася (перепо́внилася, ви́повнилася). |
Истече́ние –
1) (неок.) витіка́ння; см. Истека́ние; оконч. ви́течення; ви́плив (-ву). • -ние воды – витіка́ння води́. • -ние крови, материи – ви́плив, витіка́ння кро́ви, мате́рії. • -ние лучей, энергии, физ. – ви́плив промі́ння, ене́ргії з чо́го; 2) (о времени, сроке) скі́нчення, упли́в (-ву). • -ние срока, года – скі́нчення те́рміну (стро́ку), ро́ку. • До -ния срока, года – до те́рміну, до ро́ку, (книжн. оборот) до скі́нчення те́рміну, ро́ку. • За -нием срока дело прекращается – через скі́нчення те́рміну (через те, що мину́в, ви́йшов те́рмін) спра́ва припиня́ється. • По -че́нии года, срока – як (коли́) ви́йде, (с)кінчи́ться, мине́ (як ви́йшов, скінчи́вся, мину́в) рік, те́рмін (строк), після́ ро́ку, після́ те́рміну, по ро́кові, по те́рмінові (стро́кові), (книжн. оборот) по скі́нченні ро́ку, те́рміну. • По -чении некоторого времени, я возвращусь – як мине́ яки́й(сь) час (за яки́йсь час), я пове́рну(ся). • По -нии стольких, многих лет – по стілько́х, по багатьо́х ро́ках. [Ми по стілько́х віка́х таки́ знайшли́ його́ (ро́зум) (Самійл.)]; 3) (жидкость; что истекает) ви́пливи (-вів); (ток, струя) стру́мінь (-меня). |
Лете́ние – леті́ння; срвн. Лёт. |
Лё́тка –
1) см. Лёт; 2) охотн. – вели́кий (буйни́й, здоро́вий) шріт (р. шро́ту), вели́кий дріб (р. дро́бу), лі́танка. |
Ма́лый –
1) мали́й, невели́кий, дрібни́й. [Де ти в сві́ті поді́нешся з мали́м сирото́ю? (Шевч.). Малі́ чо́боти на ме́не (Сл. Гр.). Сини́ мої́ невели́кі (Шевч.). Дітоньки́ мої́ дрібні́ї! (Пісня)]. • Он мал ростом или он -лого роста, а брат его ещё ме́ньше – він мали́й (низьки́й) на зріст, а його́ брат ще ме́нший (ни́жчий). • -лые дети – малі́, дрібні́ ді́ти. [Гра́ються, як малі́ ді́ти (Сл. Ум.). Куди́ я піду́ з дрібни́ми ді́тьми? (М. Гр.)]. • От -лого до большого – від мало́го до вели́кого. • -лое число – мале́ число́. • -лый траур – півжало́ба. • -лая (строчная) буква – мала́, дрібна́ лі́тера. • В -лом виде – в мало́му ви́гляді. • На -лое время – на мали́й (коро́ткий) час, на малу́ (коро́тку) часи́ну. • С -лых лет – зма́лку, зма́лечку, з ма́льства, з дити́нства, з мали́х літ. • У них дело за -лым стало – їм мало́го не вистача́. • Бесконечно -лый (мат.) – безконе́чно мали́й. • Мал да удал – хоч мале́ та би́стре, мали́й та би́стрий, мали́й та смі́лий. • Мал золотник, да дорог – мала́ шту́чка черві́нчик, а ціна́ вели́ка. • Без -лого – зама́ли́м, зама́лом, ма́ло не, тро́хи не, чи не, бе́змаль. [Зама́лим не дві́сті (Сл. Гр.). Ма́ло не столі́тній дід (Київщ.). Уля́нка бе́змаль шість літ ма́є тепе́ра (Л. Укр.)]. • Без -лого пять метров – ма́ло (тро́хи) не п’ять ме́трів, чи не п’ять ме́трів, бе́змаль п’ять ме́трів. • -лая Азия – Мала́ А́зія. См. ещё Ма́ленький, Малё́хонький, Малё́шенький, Ма́лое; 2) см. Ма́лой. |
Минова́ть, мино́вывать, мину́ть и минова́ть –
1) кого, что (обходить, об’езжать, оставлять в стороне) – мина́ти, мину́ти, помина́ти, помину́ти, о(б)мина́ти, о(б)мину́ти, промина́ти, промину́ти кого́, що. [Я на ті діво́чі голоси́ просто́ й пішо́в, мина́ючи ха́ти (М. Вовч.). Нема́ чого́ стриба́ти нам в ого́нь, коли́ його́ і обмину́ти мо́жна (Грінч.). Пе́вне не додо́му йдеш, бо свій прову́лок промину́в (Грінч.)]. Да -нё́т (-ну́ет) нас чаша сия! – хай мине́ нас ця гірка́ (лиха́) до́ля, ця лиха́ годи́на, (возвыш.) ця ча́ша; 2) что (пропускать, оставлять без внимания) – мина́ти, мину́ти, промина́ти, промину́ти, помина́ти, помину́ти, пропуска́ти, пропусти́ти що. [Богоро́дицю так було́ по́спіль прокажу́, не мину́ й сло́ва (Г. Барв.). Не чита́й цього́, промини́ (Брацлавщ.)]. • Мину́я, Минова́в что (за исключением, кроме) – помина́ючи, ви́ключивши що, за ви́нятком, за ви́їмком, крім, о́крі́м чо́го; 3) не -ва́ть (не избежать) чего – не мину́ти, не обмину́ти чого́, не втекти́ чого́ и від чо́го. • Не -ва́ть ему тюрьмы – не мину́ти йому́ в’язни́ці, не втече́ він від ка́ри. • Этого не -ва́ть – цього́ не (об)мину́ти (не (об)мине́ш), від цьо́го не втече́ш. • Как ни беречься, а не -ва́ть ожечься – хоч як береже́шся (стереже́шся), а наре́шті впече́шся. • Чему быть, того не -ва́ть – що ста́тися ма́є, те ста́неться. • Двум смертям не бывать, одной не -ва́ть – сме́рти не відпе́рти; раз ма́ти роди́ла, раз і вмира́ти (Приказки); 4) (о времени) мина́ти, мину́ти и змину́ти, мина́тися, мину́тися, промина́ти, промину́ти, помина́ти, помину́ти, перехо́дити, перейти́, прохо́дити, пройти́, схо́дити, зійти́, збіга́ти, збі́гти, сплива́ти, спливти́ и спли́сти́; срв. Проходи́ть 10. [Мину́ла весна́, лі́то мина́є (Грінч.). Змину́ло ще скі́лькись днів (Крим.). Час іде́, мина́ється (М. Вовч.). І обі́д, і по́лудень мину́всь, а Левка́ нема́ (Квітка). Весна́ на́шої при́язни промину́ла безповоро́тно (Крим.). Уже́ петрі́вочка помина́є (Мил.). Пере́йдуть віки́, світ зава́литься (Рудан.). Зійшло́ і лі́то (Борзенщ.). Збі́гло кі́лька ро́ків (Коцюб.)]. • Зима ещё не -ва́ла – зима́ ще не мину́ла(ся), не промину́ла, не перейшла́, не перезимува́лася. • Вся беда -ва́ла – все ли́хо мину́лося. [Згада́й ли́хо, та й байду́же: мину́лось, пропа́ло (Шевч.)]. • Срок уже -ну́л – те́рмін (речіне́ць, строк) уже (про)мину́в, ви́йшов, (истёк) упли́в. • Опасность -ва́ла – небезпе́ка мину́ла(ся). • Ему -ну́ло двадцать лет – йому́ мину́ло (ви́йшло, перейшло́) два́дцять ро́ків, йому́ дійшо́в, йому́ помину́в двадця́тий рік. • Минова́вший – що мину́в(ся), промину́в и т. п.; мину́лий, перебу́тий. [Страшни́й та остато́чно щасли́во перебу́тий епізо́д (Франко)]. |
Младе́нческий – дитя́чий, дити́нячий, немовля́чий, (возвыш.) младе́нчий. [Младе́нчі сльо́зи (Шевч.)]. • -кое место, см. Ме́сто 6. • В -кие годы, в -ких летах, см. В младе́нчестве. • С -ких лет, см. С младе́нчества (под Младе́нчество). • -кая трава, бот. – а) (Phlomis tuberosa L.) залізня́к (бульби́стий), медівни́к (-ку́); б) (Polygonum dumetorum L.) гірча́к (-ку́) (заріснико́вий), бері́зка. |
Мно́гий – бага́то-хто, бага́то-де́хто (м. и ж. р.), бага́то-що́, бага́то-де́що (ср. р.), бага́то-яки́й, бага́то-котри́й, бага́то, (устар.) мно́ги́й. • -гий зверь гибнет от лесных пожаров – бага́то-які́ звіри́ ги́нуть (бага́то зві́рів ги́не) від лісови́х поже́ж (пожарі́в). • -гое множество – вели́ка си́ла, си́ла силе́нна, бе́зліч (-чи); см. Мно́жество 2. • Мно́гое, сщ. – бага́то-що (обычно употр. только формы косв. пад.: им. и р. бага́то-чого́, д. бага́то-чому́, в. бага́то-чого́ и (с предл.) бага́то на що́, про що́ и т. п.), бага́то-де́що (употр. аналогично предыдущ.: бага́то-де́чого, бага́то де́-в-чому и бага́то в де́чому и т. п.), бага́то; срв. Мно́го 1. • -гое свидетельствует об этом – бага́то-чого́ (бага́то-де́чого) сві́дчить про це. • Он -гое знает – він бага́то-чого́ (бага́то-де́чого) зна́є. • Он -гое испытал в жизни – він бага́то (бага́то-чого́, бага́то-де́чого) зазна́в на віку́. • Во -гом – бага́то в чо́му, бага́то де́-в-чому (в де́чому). • Вы на -гое должны обратить внимание – ви бага́то на що́ (де́-на-що) пови́нні (ма́єте) зверну́ти ува́гу. • Нам надо о -гом поговорить с вами – нам тре́ба бага́то про що́ (де́-про-що) поговори́ти (порозмовля́ти) з ва́ми. • Вы не -гого стоите – ви не бага́то-чого́ ва́рті, (грубо) ви шага́ ва́рті. • -гого желать, добра не видать – хто бага́то(-чого́) бажа́є, той нічо́го (добра́) не ма́є. • Мно́гие – (только о людях) бага́то-хто́ (р. и в. бага́то-кого́, д. бага́то-кому́, с предл. бага́то в ко́го, бага́то з ким и т. п.), бага́то-де́хто (р. и в. бага́то-де́кого, с предл. бага́то де́-в-кого и бага́то в де́кого и т. п.), (об одушевл. и неодушевл.) бага́то-які́ (р. бага́то-яки́х, с предл. бага́то в яки́х и т. п.), бага́то-котрі́, бага́то (р. багатьо́х, д. багатьо́м, в. бага́то и багатьо́х (об одушевл.) тв. багать(о)ма́, предл. в багатьо́х и т. п.), (устар.) мно́ги́й. [Бага́то-хто́ з еспа́нців був обтя́жений зо́лотом (Крим.). Узбро́йте шля́хту в за́мках у ва́ших багатьо́х (Грінч.). Мно́гі почали́ склада́ти оповіда́ння про поді́ї (Єв. Морач.)]. • -гие мужчины – бага́то-хто з мужчи́н (з чоловікі́в). • -гие так думали – бага́то-хто́ так ду́мав (гада́в). • -гие не разделяют этого мнения – бага́то-хто́ не поділя́є ціє́ї ду́мки, цього́ по́гляду. • -гим кажется, что – бага́то-кому́, бага́то-де́кому, багатьо́м здає́ться, що. • -гим из учёных – багато́-кому́ з уче́них, багатьо́м уче́ним (з уче́них). • Я слышал это от -гих – я чув це від багатьо́х, бага́то від ко́го (від де́кого, де-від-ко́го). • -гие деревья посохли – бага́то-які́ дерева́ повсиха́ли, бага́то де́ре́в пос(о́)хло́ (повсиха́ло). • -гие затруднения преодолимы – бага́то-які́ тру́днощі мо́жна (даю́ться) перемогти́. • По -гим причинам – з багатьо́х причи́н. • В продолжение -гих лет – багать(о)ма́ рока́ми, бага́то ро́ків, про́тягом (на про́тязі) багатьо́х ро́ків. • Довольно -гие – до́сить бага́то, (только о людях) чима́ло-хто́, чима́ло-де́хто. [Чима́ло-кого́ з козакі́в повби́вано (Київ). Чима́ло-де́хто не хтів зго́джуватися з цим (Крим.)]. • -гая лета – многі́ літа́. [Дару́й, бо́же, многі́ літа́ цьому́ госпо́дарю (Чуб. III)]. |
Мо́лодо, нрч. – мо́лодо. [Не ка́йся ра́но вста́ти, а мо́лодо учи́тися (Номис)]. • Он (она) выглядывает очень -до – він (вона́) вигляда́є (видає́) ду́же молоди́м (молодо́ю), ду́же мо́лодо пока́зує (гляди́ться). [Старе́нька вже, а на виска́х ку́чері, в персня́х у блиску́чих, у стрічка́х, то ні́би й мо́лодо гляди́ться (М. Вовч.)]. • Он выглядывает (кажется) моло́же своих лет – він пока́зує на моло́дшого (здає́ться моло́дшим), ніж ма́є ро́ків. |
Мышь, зоол. Mus – ми́ша, (зап.) миш (-ші), соб. мишва́. [Ми́ша у стозі́, а піп у селі́ ніко́ли не заги́нуть (Номис). Мишва́ прити́хла (Гліб.)]. • Был бы хлеб, а -ши будут – аби́ боло́то, а жа́би́ бу́дуть. • Кошка спит, а всё -шей видит – голо́дній ку́рці про́со на ду́мці. • И мышь в свою норку тащит корку – ку́рка що гребе́, то все на себе́; ніхто́ собі́ не во́рог. • Гора мышь родила – з вели́кої хма́ри та мали́й дощ; зайшла́ гора́ в тяж, а привела́ ми́шу. • Мышь домовая (Mus musculus L.) – ми́ша ха́тня, ми́ша сільська́. • Мышь желтогорлая (Mus flavicollis L.) – ми́ша жовтоши́йка, ми́ша жовтого́рла. • Мышь лесная (Mus sylvaticus L.) – ми́ша лісова́. • Мышь малютка (Micromys minutus Pall.) – ми́ша мала́, ми́ша-маля́ (-ля́ти), ми́ша мізи́нна, ми́ша бадиля́рка. • Мышь полевая – а) (Apodemus agrarius Pall.) ми́ша польова́; б) (полёвка, Microtus arvalis Pall.) но́риця звича́йна, жи́тник, повх (-ха) звича́йний. • Мышь садовая (степная, Mus musculus hortulanus Nordm.) – ми́ша садова́ (степова́). • Мыши, зоол. – Muridae – мишува́ті. • Мыши летучие, зоол. а) (Chiroptera) летю́чі ми́ші, кажани́, лиликува́ті (-тих), ли́лики (-ків); б) (нетопыри, Vespertilionidae) кажанува́ті (-тих). [Через база́р кажа́н костокри́лий перелети́ть (Шевч.). Ли́лик виліта́є (Рудан.)]. • Мышь летучая большеухая (Paramyotis Bechsteini Kuhl.) – нічви́д довгову́хий. • Мышь лет. бульдоговая (Molossus rufus E. Geoffr.) – кажа́н (-на́) бульдо́говий. • Мышь лет. водяная – а) (Selesius mustaficinus Kuhl.) нічви́д вуса́тий; б) (Selesius daubentoni Kuhl.) нічви́д колово́дний. • Мышь лет. двуцветная (Vespertilio murinus L.) – ли́лик двоба́рв(н)ий, ли́лик миша́стий, ли́лик звича́йний. • Мышь лет. длиннокрылая (Miniopterus Schreibersi Kuhl.) – довгокри́лиць (-льця), довгокри́лий кажа́н. • Мышь лет. прудовая – (Capaccinus dasycneme Boie) – нічви́д ставкови́й. • Мышь лет. реснитчатая (Isotus emarginatus E. Geoffr.) – нічви́д рясокри́лий. |
Наза́д, нрч. –
1) (в пространстве) наза́д, (позад себя) позад се́бе, навспа́к, наві́дворіть. [Ви́йшла з села́ – се́рце ни́є, наза́д подиви́лась (Шевч.). Наза́д ру́ки пов’яза́ли (Сл. Гр.). Перекрути́в годи́нника наза́д на годи́ну (Київ). Зогля́ділася позад се́бе (Грінч.). Вмочи́ в ро́су мали́й па́лець і тріпни́ руко́ю, лиш наві́дворіть не трі́пай, а перед собо́ю (Рудан.)]. • Туда и -за́д – туди́ й наза́д, (взад и вперёд) туди́ й сюди́, туди́-сюди́. • Ни вперёд, ни -за́д – ні на[в]пере́д, ні наза́д; ні туди́, ні сюди́. • Сделать шаг -за́д – від[по]ступи́ти (ступну́ти) крок (ступі́нь) наза́д. • Пятиться, попятиться -за́д – поступа́тися, поступи́тися наза́д, задкува́ти, позадкува́ти. [I напере́д забіга́ю, і вбік зверта́ю, і наза́д поступа́юсь (М. Вовч.). Не задку́й лиш, а поступа́й напере́д (Червоногр.)]. • Взять своё слово -за́д – взя́ти своє́ сло́во наза́д. • Взять свои слова -за́д – взя́ти свої́ слова́ наза́д, (гал.) відкли́кати свої́ слова́. [Коли́ ви свої́х слів не відкли́чете, я вас позву́ до су́ду (Крим.)]. • Взять -за́д своё решение, согласие – переду́мати і зректи́ся. [Учо́ра сказа́в, що обміркува́в спра́ву і приста́не до не́ї, а сього́дні переду́мав і зрі́кся (М. Грінч.)]; 2) (во времени). • Год, столько-то лет и т. п. -за́д тому – рік, сті́льки-то ро́ків (літ) и т. п. (уже́) тому́ и тому́ (вже) рік, сті́льки-то ро́ків (літ); бу́де тому́ рік, сті́льки-то ро́ків (літ); рік, сті́льки-то ро́ків (літ) перед тим; перед ро́ком, перед стількома́-то рока́ми; рік, сті́льки-то ро́ків передні́ше. [Два ро́ки тому́ в Борисла́ві… (Франко). Три ро́ки вже тому́ твій о́браз чарівли́вий в душі́ я записа́в (Вороний). Тому́ бага́то ро́ків була́ ця доли́на ще не така́ відкри́та для сві́ту (Країна Сліпих). Тому́ шість літ я впе́рше мав тут з ним розмо́ву (Рада). Та він уже́ скона́в, бу́де тому́ днів чоти́ри (Крим.). Я знав його́ перед восьма́-дев’ятьма́ рока́ми (Грінч.). Перед шістьма́ рока́ми вони́ приїзди́ли огляда́ти саха́рню (Коцюб.). Ро́ків де́сять передні́ше (Н.-Лев.)]. • Это случилось может быть год тому -за́д – це ста́лося мо́же рік тому́ (мо́же перед ро́ком). • Два дня тому -за́д – два дні тому́ и тому́ два дні, два дні перед тим, перед двома́ дня́ми, позавчо́ра. [Тому́ два дні П’єр пої́хав у Ки́їв (Крим.)]. |
Налету́, нрч. – на лету́, на льоту́; см. Лёт. |
Невсту́пно, народн., нрч. – неспо́вна, не зо́всім, не цілко́м, (безл.) добира́ється, от-о́т бу́де, (почти) ма́ло не, бе́змаль, ма́йже, сливе́; (неполномерно) непо́вною мі́рою, не на по́вну (ці́лу) мі́ру, не вще́рть. • Ему -но двадцать лет – йому́ до двадцятьо́х (літ) добира́ється, йому́ от-о́т два́дцять бу́де. |
Немолодо́й – немолоди́й, (пожилой) лі́тній, підста́ркуватий, (шутл.) підто́птаний. [Він уже́ чолові́к немолоди́й (Полт.). Коро́ва моя́ вже лі́тня, та я її́ й на молоду́ не проміня́ю (Остерщ.)]. • -ды́х лет, -до́го возраста (человек) – немолодо́го (лі́тнього) ві́ку (люди́на), в літа́х (люди́на). |
Непо́лный – непо́вний; (умалённый) неці́лий, не (в)весь; (незаконченный) недове́ршений, незаве́ршений; (невсецелый) нецілкови́тий; срв. По́лный. • Ей -ных пятнадцать лет – їй непо́вних п’ятна́дцять ро́ків (літ), їй неспо́вна́ п’ятна́дцять ро́ків (літ), їй добира́ється п’ятна́дцять ро́ків. • -ное зерно – непо́вне (неяде́рне, мо́рхле, послідува́те) зе́рно́. • -ное представление – непо́вне (нецілкови́те, незаве́ршене) уя́влення. • -ное сходство – нецілкови́та схо́жість (поді́бність). • -ный цветок – непо́вна кві́тка, неповноцві́т (-та). • -ный экземпляр издания – неці́лий (дефе́ктний) примі́рник вида́ння. |
О́коло, предл. с род. п. и нар. –
1) (вокруг, кругом) ко́ло, навко́ло, довко́ла, нао́коло, надо́коло, окру́г, округи́, навкру́г, навкруги́ кого́, чого́. • Ходить вокруг да о́коло – ходи́ти ко́ло та навко́ло, ходи́ти околе́[я́]сом. См. В(о)кру́г, Круго́м; 2) (возле, подле) ко́ло, біля́, побі́ля, край, по́біч, по́бік, о́бік ко́го, чо́го, по́при ко́го (що), при чо́му, під чим, над чим, нар. помі́ж. • О́коло дороги – край (біля) доро́ги, при доро́зі, над шля́хом. • О́коло двора – коло двора́, біля двора́, під дворо́м. См. Во́зле, По́дле; 3) (приблизительно) тро́хи не, ма́ло не, під що, бли́зько чо́го, (і)з що. • Я не видал его о́коло трёх лет – я не ба́чив його́ ма́ло не три ро́ки. • Прошло о́коло десяти лет с тех пор, как… – ма́ло (тро́хи) не де́сять ро́ків мину́ло з того́ ча́су, як… • Он получает о́коло ста рублей – він здобува́є бли́зько со́тні карбо́ванців. • Я сделал о́коло пяти вёрст – я пройшо́в бли́зько п’яти́ версто́в, я увійшо́в версто́в із п’ять. • Ему о́коло тридцати лет – йому́ бли́зько трицятьо́х ро́ків. • Ему лет тридцать или о́коло того – йому́ ро́ків з три́цять або́ бли́зько то́го. • Это вам будет стоить о́коло пяти рублей – це вас (вам) коштува́тиме карбо́ванців із п’ять. • Туда будет о́коло десяти вёрст – туди́ бу́де весто́в із де́сять. • Который час? – Уже о́коло девяти – котра́ годи́на? – Вже бли́зько дев’яти́ (під де́в’ять). • Я приходил к вам о́коло девяти часов – я прихо́див до вас годи́ні о дев’я́тій. • О́коло полудня, полуночи – бли́зько пі́вдня, пі́вночи, над пі́вдень, над пі́вніч. • Нас было о́коло ста человек – нас було́ душ із сто́ (із со́тню). |
По, предл. –
1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему – по ко́му, по чо́му (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). • Ходить по комнате, по саду, по двору – ходи́ти по кімна́ті (по ха́ті), по саду́, по дво́ру́ и по дворі́. • Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) – ходи́ти по лі́сі (и по лісу́, по гаю́), по по́лю, по горі́ (и реже лі́сом, га́єм, по́лем). [По дібро́ві ві́тер ві́є, гуля́є по по́лю (Шевч.). Ой чиї́ то воли́ по горі́ ходи́ли?]. • Плавать по́ морю, по реке, по воде – пла́вати по мо́рю, по рі́чці, по воді́ (Срв. п. 1 б.). • Гулять по городу, по улице – гуля́ти по мі́сту (по го́роду), по ву́лиці. • Путешествие по Италии – по́дорож по Іта́лії (и Іта́лією). • Смерть (болезнь) не по́ лесу ходит, а по людям – смерть (по́шесть) не по лі́сі (по лісу́) хо́дить, а по лю́дях. • Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге – ве́зли́ хліб та й порозтру́шували його́ по всій доро́зі. (Срв. п. 1 б). • Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам – порозсила́ти нака́з по волостя́х, ї́здити по знахаря́х, піти́ по рука́х, рости́ по рова́х (по рівчака́х). • По селениям и по городам – по се́лах і по міста́х. [По степа́х та хутора́х (Д. Марк.). Служи́ла вона́ по свої́х, служи́ла по жида́х, служи́ла й по купця́х (Мирн.). Тру́дно ста́ло старе́нькій по лю́дях жи́ти]. • По горах и по долам – по го́рах і по доли́нах, го́рами й доли́нами. • Ударить по голове, по лицу, по зубам – уда́рити по голові́, по лиці́ и по лицю́, по зуба́х. [Не по чім і б’є́, як не по голові́]. • Пойти по́-миру – піти́ з торба́ми, попідві́конню. • По всей Украине гремела его слава – на всю Украї́ну, по всій Украї́ні голосна́ була́ (луна́ла) його́ сла́ва. • По всему свету пошёл слух – на ввесь світ, по всьо́му сві́ту пішла́ чу́тка. • Ударить по рукам – уда́рити по рука́х. • Сковать кого по рукам и по ногам – скува́ти кого́ на ру́ки і на но́ги, скува́ти кому́ ру́ки й но́ги. • Стол стоял посредине комнаты – стіл стоя́в посеред (посере́дині) ха́ти. • По обеим сторонам улицы – по оби́два бо́ки ву́лиці, по оба́біч ву́лиці. • По праздникам, по праздничным дням – в свя́та, в святні́ дні, свя́тами, святни́ми дня́ми. • Он принимает по вторникам – він прийма́є у вівті́рки, вівті́рками, (еженедельно) що-вівті́рка. • Заседания происходят по пятницам – засі́дання відбува́ються у п’я́тниці, п’я́тницями, (еженедельно) що-п’я́тниці. • По зимам мы дома, по летам на заработках – у зи́му ми вдо́ма, а в лі́то на заробі́тках. • По временам – часа́ми, ча́сом. • Растёт не по дням, а по часам – росте́ не що-дни́ни, а що-годи́ни, росте́, як з води́ йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования – на вопрос: вдоль чего – употребляется конструкция с твор. пад.). • Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке – йти ву́лицею; доро́гою, але́єю, сте́жкою. [Ой, ішо́в я ву́лицею раз, раз (Пісня). Ой ходи́ла ді́вчина бережко́м]. • Проходить итти по полю – прохо́дити, йти́ по́лем. • Дорога пролегала по горе, по болоту – доро́га йшла́ горо́ю, боло́том. • Ехать по железной дороге – ї́хати залі́зни́цею. • Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) – пливти́ Дніпро́м, мо́рем. • Плавание по Днепру и его притокам – плавба́ Дніпро́м та його́ до́пливами. • Переслать по почте, по телеграфу – пересла́ти по́штою, телегра́фом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чо́го, за ки́м, за чи́м, (реже) по ко́му, по чо́му; через що, відпові́дно до чо́го. • По приказанию, по декрету – з нака́зу, за нака́зом, за декре́том. • По повелению тирана – за тира́нським велі́нням, з тира́нського нака́зу. • По определению суда – за ви́роком су́ду. • По поручению – з дору́чення, за дору́ченням. • Я сделал это по совету отца, по его совету – я зроби́в це за пора́дою ба́тьковою, за його́ пора́дою. • По рассеянности, по недоразумению – з неува́жности, з непорозумі́ння и через неува́жність, через непорозумі́ння. • По ошибке – по́милкою, через по́милку. • Это произошло по ошибке – ста́лося це по́милкою (через по́милку, за о́бмилки). • Он сделал это по ненависти ко мне – він зроби́в це з нена́висти до ме́не. • Высказаться, писать по поводу чего-либо – ви́словитися, писа́ти з при́воду чого́. • По какому поводу вы пришли ко мне? – з яко́го при́воду (за яким при́водом) ви прийшли́ до ме́не? [Приї́хав я до Ки́їва за тим при́водом, щоб…]. • По этому случаю (= поводу), по какому случаю – з ціє́ї наго́ди, з яко́ї наго́ди. • По случаю столетия со дня рождения… – з наго́ди столі́тніх рокови́н з дня наро́дження… • По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель – ви́падком (випадко́во) де́шево продаю́ться ме́блі. • По счастливой случайности – щасли́вим ви́падком, через щасли́вий ви́падок. • По несчастному случаю, по несчастию – через неща́сний (нещасли́вий) ви́падок, неща́сним ви́падком (случа́єм), через неща́стя, (к несчастию) на неща́стя. • По несчастью виноват в этом я – на неща́стя я цьому́ (в цьо́му) ви́нен (причи́ною). • Товарищ по несчастью – това́риш неща́стям. • По лицу, по глазам его было видно, что… – з ви́ду (з тва́ри), з оче́й його́ було́ зна́ти (ви́дно), що… (и по виду́, по о́чах). [Ви́дно ми́лу по ли́ченьку, що не спа́ла всю ні́ченьку, ви́дно ми́лу по бі́лому, що жу́риться по ми́лому]. • По его голосу было слышно – з го́лосу його́ чу́ти було́. [З го́лосу його́ чу́ти, що він на́че чого́сь зраді́в (Кониськ.)]. • По тому тону, каким сказаны эти слова – з того́ то́ну, яки́м ска́зано ці слова́. • По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… – з тіє́ї ува́ги, з яко́ю він ви́слухав мене́, ви́дно було́… • Узнать кого по голосу – пізна́ти кого́ з го́лосу (по го́лосу). • По когтям и зверя знать – з па́зурів (и по па́зурях) зві́ря зна́ти. [Ви́дно па́на по халя́вах]. • По платью встречают, по уму провожают – по оде́жі стріча́ють, а по уму́ виряджа́ють. • По Сеньке и шапка – по Са́вці сви́тка, по па́ну ша́пка. • По одёжке протягивай ножки – по своє́му лі́жку простяга́й ні́жку. • Судить по наружности, по внешнему виду – суди́ти з о́кола, з зо́внішнього (з око́лишнього) ви́гляду. • По прошению, по просьбе, по ходатайству – на проха́ння, на про́сьбу (редко з про́сьби), на клопота́ння. • Он уволен в отставку по прошению – він зві́льнений в відста́вку на проха́ння. • По моей просьбе – на моє́ проха́ння, на мою́ про́сьбу. • По требованию – на вимо́гу. • По предложению министра – на пропози́цію (вне́сення) и за пропози́цією (за вне́сенням) міні́стра. • По моему соображению – на мою́ га́дку (ду́мку). • По принуждению, по охоте – з (при)му́су, з прину́ки, з охо́ти. [Не з му́су я прийшла́ так, а з охо́ти (Куліш). Як не даси́ з про́сьби, то даси́ з гро́зьби (Номис)]. • По своей (собственной) воле, по неволе – з своє́ї (вла́сної) во́лі, своє́ю (вла́сною) во́лею, з нево́лі (нево́лею). • По наущению – з намо́ви. • По вашей милости – з ва́шої ла́ски. • По чьей вине (по моей вине) это произошло – з чиє́ї причи́ни (з моє́ї причи́ни, через ме́не) це ста́лося. • По той причине – з тіє́ї (з то́ї) причи́ни. • По многим причинам – з багатьо́х причи́н. • По болезни – через х(в)оро́бу, за х(в)оро́бою. • По незнанию, по непониманию, по глупости – з незна́ння (зне́знавки), з нерозумі́ння, з дурно́го ро́зуму (через незна́ння, через нерозумі́ння, через дурни́й ро́зум). [Ті́льки зне́знавки та з нетяму́чости мо́жна ста́вити украї́нському письме́нству на раху́нок «национа́льную» у́зость (Єфр.)]. • Не по-хорошу мил, а по́-милу хорош – не тим лю́бий, що хоро́ший, а тим хоро́ший, що лю́бий. • Судя по этому, по тому, что… – су́дячи з цьо́го, з то́го, що… • Книга уже по тому одному заслуживает внимания – кни́га вже через те́ саме́ (тим сами́м) ва́рта ува́ги. • По несогласию – через незго́ду. • По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены – за лю́тими моро́зами навча́ння (нау́ку) в шко́лі тимчасо́во припи́нено. • По принципиальным соображениям, мотивам – з принципо́вих (принципія́льних) мірко́ваннів (моти́вів). [А́втор ціє́ї промо́вистої тира́ди за́раз-же зріка́ється – пра́вда, з моти́вів не принципія́льних – свого́ за́міру (Єфр.)]. • По старинному обычаю – (за) стари́м (да́внім) зви́ча́єм и по старо́му (да́вньому) звича́ю. [По старо́му звича́ю – до ча́ю]. • По своему обыкновению – свої́м зви́ча́єм. • Служить по выборам – служи́ти з ви́бору (ви́бором). • По примеру своих предшественников – за при́кладом свої́х попере́дників. • По всем правилам (требованиям) науки – за всіма́ пра́вилами (при́писами, вимо́гами) нау́ки. • По приложенному образцу – за до́даним зразко́м, на до́даний зразо́к. • Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания – дода́ти по одному́ зразко́ві (примі́рникові) ко́жного вида́ння. • Одет по последней моде – вдя́гнений за оста́нньою мо́дою. • Высчитать по формуле – ви́рахувати за фо́рмулою. • Распределять, классифицировать по каким-л. признакам – поділя́ти, класифікува́ти за яки́ми озна́ками. • Становиться по росту – става́ти за зро́стом (відпові́дно до зро́сту). • По очереди, по старшинству – за черго́ю, за старши́нство́м. • По порядку – по́ряду. • Рассказывай все по порядку – усе́ по́ряду розпові́дуй. • Считать по порядку – рахува́ти (лічи́ти) з ря́ду, від ря́ду, вряд. • Заплатить по счёту – оплати́ти раху́нок. • Выдать по чеку – ви́дати на чек. • Получить по счёту, по ордеру – оде́ржати на раху́нок, на о́рдер. • По рассказам старожилов – за оповіда́ннями старожи́тців. • По донесениям корреспондентов – за до́писами кореспонде́нтів. • По закону, не по закону – за зако́ном, за пра́вом, проти зако́ну, проти пра́ва. • Наследовать по праву – спадкува́ти пра́вом (з пра́ва). • По общему согласию – за спі́льною зго́дою. • Жениться на ком по любви, по расчёту – ожени́тися (одружи́тися) з ким з любо́ви, з інтере́су. • Он мне родня по жене – він мені́ ро́дич через жі́нку (по жі́нці). • Наши братья по Адаму – наші́ брати́ по Ада́му (через Ада́ма). • Назвать кого по имени, по фамилии – назва́ти кого́ на йме́ння (на імено́), на прі́звище. [Єсть у Ки́їві чолові́к на йме́ння Кири́ло, на прі́звище Кожом’я́ка. Був чолові́к на ім’я́ Заха́рія (Св. П.)]. • Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… – схі́дньо-слов’я́нську сім’ю́ звуть ина́кше ру́ською за йме́нням тіє́ї ру́ської дина́стії… • Немец по происхождению – ні́мець ро́дом, з ро́ду. • В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению – в анти́чній пое́зії розрі́знювано склади́ до́вгі з приро́ди (з нату́ри, приро́дою, нату́рою) і пози́цією. • Итти по следам за кем-либо – іти́ слі́дом (сліда́ми) за ким, іти́ в чий слід (в чиї́ сліди́). • По течению – за водо́ю, упли́нь за водо́ю. • Пустить, пойти по ветру – пусти́ти, піти́ за ві́тром. • Ходить, обращаться по солнцу – ходи́ти, оберта́тися за со́нцем. • По шерсти, против шерсти – за ше́рстю, проти ше́рсти. • Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки – зареєструва́тися, відпові́дно до мі́сця, при мі́сці, на мі́сці пробува́ння (ме́шкання), з’яви́тися на мі́сце припи́су. • По месту назначения – до призна́ченого мі́сця. • По месту службы – (на вопрос: куда) на мі́сце слу́жби, (где) на мі́сці (при мі́сці) слу́жби, на слу́жбі. [Опові́щення про суд по́слано їм на місця́ слу́жби. Пеню́ ви́вернуть з йо́го на слу́жбі]. • Он арестован по доносу – він заарешто́ваний за до́казкою, через до́казку. • По обвинению в убийстве – за обвинува́ченням (обвинува́чуючи) в уби́встві (душогу́бстві). • По подозрению в измене – за підо́зренням (при́здру ма́ючи) в зра́ді. • Мучили людей по одному подозрению в чём-л. – му́чили люде́й на саме́ підо́зрення в чо́му. • На деле и по праву – ді́лом і пра́вом (з пра́ва). • По чести – по че́сті. • По совести – по со́вісті. • По справедливости – по пра́вді. • По правде сказать – ка́жучи напра́вду, як по пра́вді каза́ти. • Будет по слову твоему – бу́де за сло́вом твої́м. • По свидетельству историков – за сві́дченням істо́риків. • По словам вашего брата – як ка́же (мовля́в) ваш брат. • По моим, по его наблюдениям – за мої́ми, за його́ спостере́женнями. • По моей теории – на мою́ тео́рію. • По моему мнению – на мою́ ду́мку. • По моему – по мо́єму, як на ме́не. • Высказаться по вопросу о чём-л. – ви́словитися в які́й спра́ві, в спра́ві про що. • Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны – комі́сія для склада́ння словника́, для землевпорядкува́ння, для дослі́джування продукці́йних сил краї́ни. • Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей – робо́ти (пра́ця) коло збудува́ння мо́сту, коло ви́сушення болі́т, коло обсі́яння полі́в. • Лекции по истории литературы – ле́кції з істо́рії літерату́ри (письме́нства). • Литература по этнографии, по этому вопросу – літерату́ра що-до етногра́фії, що-до цьо́го пи́та́ння про етногра́фію, про це пи́та́ння. • Обратиться к кому по делу – зверну́тися (уда́тися) до ко́го за ді́лом (за спра́вою, в спра́ві). • По этому делу – за цим ді́лом (за ціє́ю спра́вою), в цій спра́ві. • Обратиться по адресу – зверну́тися на адре́су. • По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму – до се́рця, до любо́ви, до душі́, до смаку́ (до вподо́би), до ро́зуму. [Уче́ння те було́ і не до се́рця, і не до ро́зуму (Яворн.)]. • По плечу, не по плечу – до плеча́, не до плеча́, (по силам) до снаги́, не до снаги́. • Не по моим зубам – не на мої́ зу́би, не про мої́ зу́би. • Специалист по внутренним болезням – спеціялі́ст на вну́трішні х(в)оро́би, на вну́трішніх х(в)оро́бах. • Смотря по погоде, по погоде глядя – як яка́ пого́да, як до пого́ди. • По нынешним временам – як на тепе́рішній час (-ні часи́). • Плата по работе – пла́та від робо́ти, як до робо́ти. • Награда мала по его заслуге – нагоро́да мала́ як на його́ заслу́гу. • По сравнению с кем, с чем – проти ко́го, проти чо́го, як рівня́ти (рівня́ючи) до ко́го, до чо́го. • По направлению к чему – до чо́го. • По отношению к кому, к чему – що-до ко́го, що-до чо́го, відно́сно ко́го, чо́го, о́біч ко́го, чо́го, проти ко́го, чо́го. • По отношению ко мне это несправедливо – що-до ме́не (відно́сно ме́не) це несправедли́во; срв. Относи́тельно, Отноше́ние. • Расставить столбы по дороге – порозставля́ти стовпи́ уздо́вж (уподо́вж) доро́ги. • Итти, ехать по столбам – іти́, ї́хати стовпа́ми (уподо́вж стовпі́в). • По дороге, по пути (= в дороге) – доро́гою. • Мне с тобою не по дороге – мені́ не по доро́зі (не доро́га) з тобо́ю. • Спуститься по верёвке – злі́зти по (и на) мотузку́, мотузко́м. • Взобраться по трубе – ви́лізти ри́нвою. • По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. – по-украї́нському, по-францу́зькому, по-туре́цькому и т. п. По-христиански, по-царски, по-барски – по-христия́нському, по-ца́рському, по-па́нському. • По рублю с каждого – по карбо́ванцю з ко́жного (з душі́, вульг. з но́са, з чу́ба). • Мы ехали по десяти вёрст в час – ми в’їзди́ли по де́сять версто́в на годи́ну. • По уменьшённой цене – за зме́ншену ці́ну. • По первому, по пятому, по десятому разу – упе́рше, уп’я́те, удеся́те; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чо́го, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… – фо́рмою, ко́льором, своє́ю будо́вою вони́ нага́дують… • По красоте нет ей равной – красо́ю (вро́дою), на красу́ (на вро́ду) нема́ їй рі́вні. [Були́ (шовко́виці) вся́кі: і черво́ні і бі́лі на ягідки́]. • Сложный по своему составу – складни́й свої́м скла́дом (на свій склад, що-до свого́ скла́ду). • По виду (по наружности) он очень симпатичен – ви́глядом (на ви́гляд, на взір) він ду́же симпати́чний. • По виду ему около тридцати лет – на ви́гляд (на по́гляд, на о́ко, на взі́р, на по́зір, з ви́гляду, з ви́ду, з лиця́) йому́ бли́зько трицятьо́х ро́ків. • По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные – си́лою і безпосере́дністю почуття́, оригіна́льністю сюже́та цей твір переважа́є всі и́нші, над усіма́ и́ншими виви́щується. • И по форме и по содержанию это прекрасная вещь – і фо́рмою (і що-до фо́рми, і на фо́рму) і змі́стом (і що-до змі́сту, і на зміст) це чудо́ва річ. • По существу своего содержания – що-до істо́ти свого́ змі́сту. • По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране – число́м (що-до числа́) лю́дности це мі́сто займа́є пе́рше мі́сце (стої́ть на пе́ршому мі́сці) в краї́ні. • По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… – свої́ми географі́чними і клімати́чними озна́ками (особли́востями) или що-до свої́х географі́чних і клімати́чних озна́к (особли́востей) ця терито́рія нале́жить… • По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… – свої́ми антропологі́чними озна́ками (що-до свої́х антропологі́чних озна́к) лю́дність ціє́ї краї́ни ді́литься на… • Измерять по длине, по ширине, по высоте – виміря́ти на довжиню́, на шириню́, на височиню́; 2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) – по що. • Сукно по́ два рубля аршин – сукно́ по (в) два карбо́ванці за арши́н. • Они получили по́ два рубля – вони́ здобули́ по два карбо́ванці. [Дає́ на рік по сто черво́них. У жнива́ ча́сом пла́тять косаря́м по карбо́ванцю в день або й по два карбо́ванці (Н.-Лев.)]. • Сделать по два вопроса каждому – зада́ти по два́ пи́та́ння ко́жному. • Строиться по́ два, по́ три, по четыре – шикува́тися по два́ (по дво́є), по три́ (по тро́є), по чоти́ри, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чо́го, по що, по ко́го. • По сие время – до́сі, до цьо́го ча́су и по сей час. • С 1917 по 1925 год – з 1917-го аж до 1925-го ро́ку. • По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг – до сме́рти тебе́ не забу́ду, до сме́рти (до гро́бу) твій друг (при́ятель). • Высотою по локоть, по грудь – завви́шки по лі́коть, по гру́ди (до лі́ктя, до груде́й). • По шею – по ши́ю, до ши́ї. • По колена – по колі́на, до колі́н. [Уже́ ді́да вода́ по колі́на поняла́]. • Увяз по колена, по пояс – угру́з по колі́на, по по́яс. • Он по́ уши в долгах – він в борга́х, як в реп’яха́х. • По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша – аж до тіє́ї гори́, до того́ ліска́ (гайка́), до тіє́ї рі́чки (аж по ту го́ру, по той лісо́к, по ту рі́чку) земля́ все на́ша. • По эту, по ту сторону, по обе стороны – по цей, по той бік, при цей, при той бік, по оби́два бо́ки, оба́поли чого́ (срв. О́ба). • По одну, по другую сторону – по оди́н, по дру́гий бік, (реже) (по) при оди́н, при дру́гий бік. [У нас одна́ ха́та при оди́н бік сіне́й, а дру́га – при дру́гий бік (Звин.)] 3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) – за ким, за чим и по ко́му, по чо́му. • Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём – пла́кати, нудьгува́ти, тужи́ти, жури́тися, скуча́ти, зідха́ти за ким, за чим (реже по ко́му, по чо́му). [Дурна́ ді́вчина нерозу́мная за козаче́ньком пла́че. Кого́ коха́є, за тим і зідха́є]. • Плакать по брате, по сетре – пла́кати за бра́том, за сестро́ю. • Звонить по ком, по чьей душе – дзвони́ти по ко́му, по чиї́й душі́. [Подзвони́ли по дитя́ті у вели́кий дзвін]. • Носить траур по родителям – носи́ти жало́бу по батька́х. • По смерти отца – по сме́рті ба́тька, після сме́рти ба́тька. • По заходе солнца – по за́ході со́нця. • По обеде – по обі́ді, після обі́д(у). • По окончании праздников – по свя́тах. • По истечении, по прошествии срока – по скі́нченні стро́ку, як ви́йде (ді́йде, скі́нчи́ться) строк. • По возвращении его из путешествия – після поворо́ту з по́дорожи. • По возвращении его в отечество – після поворо́ту до рі́дного кра́ю. • По истечении трёх недель – по трьох ти́жнях, в три ти́жні після чо́го. [Одна́ уме́рла на зеле́ну неді́лю, а одна́ – як ячмі́нь жа́ли, в три неді́лі після тіє́ї (Борз. п.)]. • По мне, по нём, по ней (пожалуй) – про ме́не, про ньо́го, про не́ї, як на ме́не, як на ньо́го, як на не́ї. • По мне, по нём хоть трава не расти – про ме́не (про ньо́го) хоч вовк траву́ їж. • По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно – по ньо́му (по ній) ви́дно було́, що до́ма не все гара́зд. [Хіба́-ж ти не помі́тив по їй, що вона́ й зда́вна навіже́на? (М. Вовч.)]. • Дочь по отце пошла, сын по матери – дочка́ в ба́тька вдала́ся, син у ма́тір ви́йшов (уда́вся). • Руби дерево по себе – руба́й де́рево по собі́. • Выстрелить по ком – ви́стрілити (стре́лити) на ко́го (в ко́го). • По чём сукно? – по чі́м сукно́? |
Под и Подо, предл. –
1) с вин. пад. – під ко́го, під що, попід що (срв. п. 2), (только при обозначении времени) проти чо́го. • Стать под дерево, под навес – ста́ти під де́рево, під пові́тку. • Подойти под окно (снаружи) – підійти́ під вікно́. • Сесть под окно (у окна) – сі́сти край вікна́. • Ложись под стену, а я с краю – ляга́й повз (під, попід) сті́ну, а я з кра́ю. • Подступить под Москву – підступи́ти під Москву́. [Тата́рин да́лі вже й під Ки́їв підступа́є]. • Взять кого по́д руку, по́д руки – взя́ти кого́ під ру́ку, попід ру́ки. [Взяли́ царя́ попід ру́ки (Рудан.). Мене́ вхопи́ли дво́є молоди́ць попід ру́ки (М. Вовч.)]. • Перейти под власть кого – перейти́ під ко́го, під чию́ ру́ку. • Посадить, взять под арест – узя́ти під аре́шт, за (під) сторо́жу. • Отдать под суд – відда́ти до су́ду, поста́вити на суд (перед суд) кого́. • Дом отдан под постой – дім ві́ддано на пості́й. • Дать под заклад что-л. – да́ти на (в) заста́ву що. • Давать взаймы под залог – дава́ти пози́кою під заста́ву. • Танцевать под фортепиано – танцюва́ти під фортеп’я́но. • Петь под аккомпанимент гитары – співа́ти під гіта́ру, в су́проводі гита́ри. • Заснуть под плеск волн – засну́ти під плю́скіт хвиль. • Подделать медь под золото – підроби́ти мідь під зо́лото. • Подобрать под цвет, под рост – добра́ти до ко́льору (під ко́лір), до зро́сту (під зріст). • Под силу, не под силу – до снаги́, не до снаги́. • Под ряд, см. Подря́д. • Стричь волосы под гребёнку – стри́гти воло́сся під гребіне́ць. • Ехать по́д гору – ї́хати з гори́. • Подняться под (самые) облака – підня́тися попід (самі́сінькі) хма́ри. • Ему под пятьдесят лет – йому́ ро́ків під п’ятдеся́т, йому́ бли́зько пяти́десяти ро́ків. • Под новый год, под праздник, под пятницу – проти но́во́го ро́ку, проти свя́та, проти п’я́тниці. [Про́ти п’я́тниці мені́ присни́вся сон]. • Под вечер – над ве́чір, проти ве́чора, надвечори́, см. Ве́чер. • Под утро – над світ, перед сві́том. • Под пьяную руку – під п’я́ну руч, по-п’я́ному, по п’я́ну. • Под конец года – напри́кінці ро́ку; 2) с твор. пад. – під ким, під чим, (для обозначения пространности места, а также при множественности предметов или мест, под которыми или у которых действие совершается или что-л. имеет пребывание) попід чим. [Як іде́, то під не́ю аж земля́ стугони́ть (Неч.-Лев.). Під ним ко́ник вороне́нький на си́лу ступа́є (Шевч.)]. • Сидеть под деревом, под кустом – сиді́ти під де́ревом, під куще́м. • Расположиться под деревьями – розташува́тися попід дерева́ми. • Под горой, под горами – попід горо́ю, попід го́рами. [Стої́ть гора́ висо́кая, попід горо́ю гай (Гліб.). Два рядки́ бі́лих хат попід го́рами білі́ють (Неч.-Лев.)]. • Вдоль под чем – попід чим и попід що. [Карпо́ ско́чив через перела́з і пішо́в попід ти́ном (Неч.-Лев.). Попід те́мним га́єм ї́дуть шля́хом чумаче́ньки (Шевч.). Була́ попід па́нським са́дом на вели́кому ставу́ ви́спа (М. Вовч.). Попід те село́ є ліс (Звин.)]. • Мы живём под Киевом – ми живемо́ під Ки́ївом. • На дачах под Киевом – на да́чах попід Ки́ївом. • В сражении под Полтавой – в бою́ під Полта́вою, коло Полта́ви. [А вже Палі́й під Полта́вою із Шве́дом поби́вся (Макс.)]. • Под тенью дуба – в холодку́ під ду́бом. • Под глазом, под глазами – під о́ком, попід очи́ма. • Под окном, под окнами – під вікно́м, попід ві́кнами, попідві́конню. • Быть, находиться подо льдом, под снегом – бу́ти, перебува́ти під льо́дом (під кри́гою), під сні́гом. [Ставо́к під кри́гою в нево́лі]. • Поле под рожью, под овсом – по́ле під жи́том, під вівсо́м (під жита́ми, під ві́всами). • Земля под огородом, под лесом – земля́ під горо́дом; під лі́сом. • Под родным кровом – під рі́дною стрі́хою. • В рамке под стеклом – в ра́мках, в ра́[я́]мцях за скло́м. • Под замком – на замку́. • Под арестом – під аре́штом, за (під) сторо́жею. [Держа́в їх на замку́ за сторо́жею до королі́вського су́ду (Куліш)]. • Быть, находиться под следствием, под судом – бу́ти, перебува́ти під слі́дством, під судо́м. • Под опекою, под надзором – під опі́кою, під до́глядом (під на́глядом) чиї́м. • Быть, находиться под защитою – бу́ти, перебува́ти під за́хистом чиї́м, (в защищённом месте) за за́хистом. • Быть под ружьём – бу́ти при збро́ї. • Быть под ветром – бу́ти за ві́тром. • Ходить под страхом – ходи́ти під стра́хом. • Под страхом смертной казни – під загро́зою сме́ртної ка́ри. • Под начальством, под предводительством, под командою кого – за чиї́м (и під чиї́м) при́водом, під ки́м, під чиї́м кома́ндуванням. • Под начальством атамана такого-то – під ота́маном таки́м-то. • Под властью кого – під ким. [Бу́де до́бре запоро́зцям і під ту́рком жи́ти (Пісня)]. • Под редакциею – за реда́кцією (за редагува́нням) и під реда́кцією. • Иметь под рукою – ма́ти під руко́ю, на по́хваті. • Узнать под рукою – дові́датися ни́шком. • Под секретом – під секре́том. • Под хреном – до хрі́ну, з хрі́ном. [Порося́ до хрі́ну]. • Что разумеете вы под этим словом – що розумі́єте ви під цим сло́вом. • Под 30-м градусом широты – на 30-му гра́дусі широти́. Из-под, см. Из. |
Поднадзо́рный – піддо́глядний, той, що під до́глядом (у полі́ції). • -ным прожил лет десять – з деся́ток ро́ків під до́глядом був. |
Подходи́ть, подойти́ –
1) подо что-л. – підхо́дити, підійти́ під що. [Підійшо́в під де́рево]; 2) куда, к чему (приближаться) – підхо́дити, підійти́, надхо́дити, надійти́, захо́дити, зайти́, під[при]ступа́ти(ся), під[при]ступи́ти(ся), доступа́ти(ся), доступи́ти(ся), (о мн.) попідхо́дити, понадхо́дити, попід[попри]ступа́ти до ко́го, до чо́го, (наступать) наступа́ти, наступи́ти. [Підхо́дять до ха́тки, а тут і сестра́ надійшла́ (Кон.). Він підві́всь і надійшо́в до си́на (Крим.). Надхо́дить по́їзд (Грінч.). Підступа́є до ба́тюшки (Руд.). Підступи́лась бли́жче і почала́ огляда́ти їх з голови́ до ніг (Коцюб.). До неві́стки стра́шно й приступи́ти (Чуб.). Доступи́ла до лі́жка (Яворн.). Наступа́є чо́рна хма́ра]. • -ди́, -ди́те ко мне – підійди́, підійді́ть, підступи́(сь), підступі́ть(ся) до ме́не. • И не -ди́! – і не підхо́дь! І не підступа́й! Ні бли́зько! • -дит осень – надхо́дить о́сінь. • -дят праздники – надхо́дять свя́та. • -шли́ экзамены – надійшли́ і́спити. • -дит ко мне последний час, кончина – надхо́дить на ме́не оста́ння годи́на (Руд.). • -йти́ к руке (для поцелуя), приступи́ти до руки́. • -ди́ть украдкой – скрада́тися до ко́го, до чо́го. • -йти́ толпой – прито́впитися до ко́го, до чо́го. • -йти́ пошатываясь – підточи́тися до ко́го, до чо́го. • -ди́ть, йти́ хитро к кому – підверта́тися, підверну́тися, підгорта́тися, підгорну́тися до ко́го и під ко́го. [Вона́ не зна́ла, як під ко́го підверну́тись (Квітка)]. • -хо́дит уже к полночи, к обеду (к обеденному времени) – бере́ться вже до пі́вночи, до обі́д, до обі́ду. • -хо́дит мне сорок лет – до сорока́ год вже мені́ бере́ться (Змієв. п.). • -ходи́ть к концу – кінця́ дохо́дити. • Дело -дит к концу – спра́ва дохо́дить кінця́. • -ди́ть к чему-л. (переносно) – підхо́дити, підійти́, захо́дити, зайти́ (підступа́ти, підступи́ти) до чо́го (напр., до те́ми) [Леви́цький захо́дить до письме́нства з тро́хи наї́вною мі́ркою (Єфр.)]; 3) (прилегать) к чему под что – підхо́дити, підійти́, доходи́ти, дійти́ до чо́го, під що, дотуля́тися, дотули́тися, припира́ти, припе́рти до чо́го. [Ліс підхо́дить до само́го села́ (під саме́ село́). Горби́ аж до ха́ти дохо́дять]; 4) (быть похожим) підхо́дити, підійти́ до ко́го, до чо́го, підпада́ти, підпа́сти, удава́ти(ся), уда́ти(ся), скида́тися на ко́го, на що; срв. Схо́дствовать, Походи́ть (на кого). [Чолові́к до чолові́ка бува́ підхо́дить]; 5) (идти, быть кстати) кому, к чему пасува́ти, підхо́дити, підійти́, пристава́ти, приста́ти, припада́ти, припа́сти, бу́ти (прихо́дитися) в лад, до ладу́, до-шми́ги, шталти́ти кому́, до чо́го, до ко́го; срвн. Подоба́ть, Прили́чествовать. [Революці́йний спо́сіб пасу́є до всіх проце́сів (Ніков.). Ї́вга не пасува́ла до сво́го те́много за́кутку (Грінч.). Воно́ таки́ підхо́дило, щоб Дени́сові земля́ впа́ла (Грінч.). Зна, що кому́ припада́є (Кон.). Ляж у домови́ну (гроб), чи якраз, вона́ приста́не (Руд.). Коли моє невла́д, я з свої́м наза́д (Номис)]. • -ди́ть, -йти́ (быть в меру) – прихо́дитися, прийти́ся, пристава́ти, приста́ти до чо́го. • Ключ не -дит к замку – ключ не прихо́диться (не пристає́) до коло́дки; 6) -ди́ть, -йти́ под что (соответствовать чему) – відповіда́ти чому́, підхо́дити, підійти́ під що. • Это не -дит под мои требования – це не відповіда́є мої́м вимо́гам; 7) -ди́ть (быть подходящим) – підхо́дити, підійти́, бу́ти підхо́жим. • Цена, товар мне не -дит – ціна́ мені́ не підхо́жа, крам мені́ не підхо́жий, ціна́, крам мені́ не підхо́дить. • -ди́ть, -йти́ к чему в роли кого (приходиться) – здава́тися, зда́тися на що, на ко́го. [Кони́ський бі́льше зда́вся-б на грома́дського діяча́ (Єфр.)]. • Он -шё́л бы к роли артиста – він зда́вся-б на арти́ста. |
Полё́т –
1) літ, льот (р. льо́ту), лет (р. ле́ту). • -лё́т кругами – ширя́ння, кружа́ння, кружля́ння. • Убить на -те – уби́ти на лету́. • С птичьего -та – з пташи́ного ле́ту. • Видно сокола по -ту – зна́ти со́кола по льо́ту; зна́ти па́на по халя́вах. • -том – враз, як загорі́лося. • Дальность -лё́та – дале́кість ле́ту. • -лё́т мыслей – льот (ширя́ння) думо́к; 2) (действ.) літа́ння. • -ты машин – літа́ння маши́н; 3) (ширина лет. крыльев) ро́зпі́р (-по́ру). |
По́лный, по́лон –
1) (содержащий сколько может вместить) по́вний, по́вен чого́. [Напою́ коня́ з по́вного відра́. Хіба́ реву́ть воли́, як я́сла по́вні? (Мирн.). Нарва́ла грушо́к по́вен фартушо́к]. • Совершенно -ный, полны́м -ный – повні́сінький, повні́ненький, (преимущ. в песнях) по́вна-повни́ця. • -ная луна – мі́сяць упо́вні, по́вня, по́вний мі́сяць. • -ная вода – повнові́ддя, вели́ка вода́. • Становиться -ным – сповня́тися, виповня́тися. • -ный возраст – повнолі́ття. • Ему -ных тридцать лет – йому́ спо́вна (всі) три́цять ро́ків. • Ведро -но́ воды – у відрі́ по́вно води́; відро́ по́вне води́. • Двор -лон людей – у дворі́ по́вно люде́й. • Увидел двор -ный людей – поба́чив у дворі́ по́вно люде́й; поба́чив двір по́вен люде́й. • -ный до краёв – по́вний уще́рть, по́вний аж по (са́мі) ві́нця. • -ный с верхом – по́вний з ве́рхом (з на́спою). • Глаза -ны слёз – в оча́х по́вно сліз. • -ные слёз глаза – о́чі сліз по́вні. • Человек -ный надежд – люди́на по́вна наді́й. • Голова -на́ дум – у голові́ по́вно думо́к. • Взгляд -ный муки – по́гляд по́вний му́ки. • -ный интереса к чему – по́вний ціка́вости до чо́го, ду́же ціка́вий до чо́го; 2) (содержащий в себе всё должное, неумалённый) по́вний, зупо́вний, ці́лий, (у)ве́сь, все́нький. [Та-ж ко́жний за́дум наш у цій юдо́лі свої́х наді́й зупо́вних не дохо́дить (Куліш). Тре́ба, ка́жуть, ізозва́ти зупо́вную ра́ду, щоб і ві́йсько з Запорі́жжя було́ на ра́ді (Куліш)]. • При -ном собрании – при по́вному збо́рі. • -ное собрание сочинений – по́вна (компле́тна) збі́рка тво́рів (писа́ннів). • -ный пансионер – пансіоне́р (пожиле́ць) на всьому́ гото́вому. • В -ном уме – при по́вному ро́зумі, спо́вна ро́зуму бу́вши. • В -ном ли ты уме? – чи ти спо́вна ро́зуму? • В -ном об’ёме – до кра́ю, цілко́м. • Он изучил эту науку в -ном об’ёме – він простудіюва́в цю нау́ку цілко́м (до кра́ю). • -ный рабочий день – ці́лий робі́тний день; 3) (законченный, до конца доведенный или дошедший) цілкови́тий, дове́ршений, по́вний. [Цілкови́те розумі́ння спра́ви. Цілкови́тий бе́злад. Цілкови́та ілю́зія. Дове́ршене безглу́здя. По́вна ра́дість]. • Предоставить -ную свободу – да́ти по́вну (цілкови́ту, всю) во́лю; 4) -ный в лице – повнови́дий; (в теле) гладки́й, огрядни́й, опа́систий, опа́листий, тіли́стий, дебе́лий, (насм.) бари́лькуватий. Срв. Толстя́к; 5) (об одежде) рясни́й. [Рясна́ спідни́ця, рясна́ сви́та]. |
Преда́ние –
1) (действие) віддання́, здання́; ви́дання. • -ние суду – віддання́ до су́ду. • -ние себя воле божией – здання́ на во́лю бо́жу; 2) пере́каз (-зу), (редко) пода́ння. [Наро́дні пере́кази про мину́ле]. • Изустное -ние – слове́сний пере́каз. • По -нию – (путём предания) пере́казом; (сообразно с традициею) за пере́казом, згі́дно з пере́казом. [Слове́сні тво́ри, що пере́казом ішли́ од ста́ршого колі́на до моло́дшого (Куліш)]. • По -нию это случилось лет сто тому назад – як перека́зують, це ста́лося ро́ків (зо́) сто тому́. • Знать по -нию – зна́ти з пере́казу, пере́казом. [Вся́чину пере́казом зна́є (Г. Барв.)]. • Отойти в область -ний – ка́зкою ста́ти (зроби́тися). |
Прекло́нный –
1) чему – схи́льний до чо́го; см. Скло́нный, Накло́нный (к чему); 2) (о возрасте) похи́лий. • -ный возраст лета, годы – похи́лий вік, похи́лі (благі́) літа́. • В -ных летах – у похи́лих лі́тах, (на склоне лет) на схи́лі ві́ку, на ста́рости-лі́тях, в стари́х віка́х. |
Прекраща́ться, прекрати́ться – припиня́тися, припини́тися, перестава́ти, переста́ти, перерива́тися, перерва́тися, (приостанавливаться) перепиня́тися, перепини́тися, перейма́тися, перейня́тися, (утихать) стиха́ти, сти́хнути, ущуха́ти, ущу́хнути, уни́шкнути(ся), (о мног.) поприпиня́тися, поперестава́ти, поперерива́тися и т. д. [Рух не ті́льки не припини́вся, а ще ду́жчий став (Доман.). По́зви за зе́млі переста́ли (Єфр.). Не за нас се ста́ло, не за нас і переста́не (Кон.). Перерва́лися ва́ші ле́кції (Крим.). Дощі́ без пере́стану, вже пора́-б їм і вни́шкнутися (Грінч.)]. • Разговор -ти́лся – розмо́ва припини́лася. • Дождь -ти́лся – дощ переста́в (ущу́х, пере(й)ня́вся). • Весь род його -ти́лся – уве́сь (усе́нький) рід його́ переві́вся. • Война не -ща́лась в продолжение пяти лет – війна́ не припиня́лась (аж) п’ять ро́ків. • -ти́лась возможность кому делать что – (описат.) увірва́лось (вже) кому́, увірва́лася ни́тка (бас) кому́ роби́ти що. [Вже Тере́шкові ввірва́лась ни́тка верхово́дити (Кв.)]. • Ни на миг не прекраща́ющийся – невгаву́ч[щ]ий, невга́вний, невсипу́щий. [Ту́га невсипу́ща]. |
Проше́ствие – мину́лість (-лости), упли́в (-ву). • По -вии года – як мину́в (мине́) рік, як ви́йшов (ви́йде) рік, за рік, по ро́ку, (гал.) по упли́ві ро́ку. • По -вии этого времени – по то́му ча́сі. • По -вии долгого времени – по до́вгому ча́сі, після до́вгого ча́су. • По -вии стольких лет – по стілько́х рока́х. • По -вии срока – як (ви́йшов) ви́йде речіне́ць. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009–
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка)
ЛЁТ (птахів та под.) ширя́ння. |
БО́ЛЕЕ фраз. по́за [более ста лет по́за сто ро́ків]; более всего́ більш за все, ду́жче за все, найду́жче [более всего я люби́л есть найдужче я люби́в ї́сти]; более и́ли ме́нее ще ме́нше-бі́льше; более того́ укр. ма́ло то́го [я лёг, более того, – усну́л я ліг, мало того, – засну́в], фраз. ба [слова́ шу́тки, более того е́дкого ю́мора слова́ жа́рту, ба їдко́го гу́мору], ба (на́віть), на́віть бі́льше, чи й бі́льше, чого́ бі́льше, скажу́ бі́льше, ще щось [мо́да и более того мо́да і ще щось], (на початку мови) ба бі́льше, галиц. щобі́льше; более, чем ну́жно че́рез край [тих нови́н є́ через край]; всё более дедалі [всё более громкий дедалі голосніший]; тем более ще тим па́че, і того́ бі́льше, пона́дто, а на́дто, (в кінці мови) і поготі́в, фраз. ані́ [не хоте́л, тем более не ду́мал не хоті́в, ані́ не ду́мав]; тем более, что на́дто, що; не более, чем 10 щонайбі́льше 10; ни более ни ме́нее как всьо́го-на́-всього; и не более того́ і не бі́льш; (но) не более того́ (але́) не бі́льш. |
ВЕРЕНИ́ЦА ще шнур(о́к) фраз. ни́зка, че́рга́ [бесконе́чная вереница лет нескінче́нна че́рга́ ро́ків], (птахів) смик, (думок) череда́, чері́дка, шнуро́чок. |
ВО́ЗРАСТ, преде́льный возраст кра́йній вік; в возрасте ще ві́ком [ві́ком до трьох літ], фраз. ма́вши [в возрасте пяти́ лет ма́вши 5 ро́ків]; челове́к в возрасте вже немолоди́й, лі́тній чолові́к /люди́на/; в пожило́м возрасте на ста́рість, під ста́рість; в зре́лом возрасте в літа́х; соотве́тственно возрасту по літа́х; по возрасту завста́ршки, ві́ком, (добирати) відпові́дно до ві́ку; по своему́ возрасту 1. свої́м ві́ком, 2. на свої́ літа́. |
ДОЖИ́ТЬ, дожи́ть до прекло́нных лет, дожи́ти до похи́лого ві́ку. |
ДОСТИ́ЧЬ, живомовн. доско́чити; дости́чь чего, спійма́ти за бо́роду що (наспр., ща́стя); дости́чь взаимопонима́ния, порозумі́тися, знайти́ спі́льну мо́ву; дости́чь вы́сшей то́чки, сягну́ти вершка́ /апоге́ю/; дости́чь (зре́лого) во́зраста, (дівчині) ста́ти на порі́; дости́чь зре́лого жи́зненного вы́бора, ста́ти на порі́ життє́вого ви́бору; дости́чь равнове́сия, врівноважити шальки́ терезів; дости́чь свое́й це́ли, доп’я́стися сво́го; дости́чь совершенноле́тия, дійти́ сво́го ро́зуму / дійти́ свої́х літ/; дости́чь соглаше́ния, дійти́ зго́ди; дости́чь це́ли, ще осягну́ти мету́, доско́чити сво́го; нау́ка не дости́гла э́того, ру́ки нау́ки не дійшли́ до цьо́го; дости́гший, книжн. дося́глий, ОКРЕМА УВАГА; дости́гший 18 лет, кому́ мину́ло 18 літ; достижи́мо, мо́жна досягти́; э́то не достижи́мо, цього го́ді досягти́; достижи́мый, можли́вий, здійсне́нний, дося́жний, ле́гко дося́ганий /ося́ганий, здобу́ваний, набу́ваний/. |
ЕДВА́, фраз. ма́ло [едва́ не сто лет = ма́ло не сто літ]; едва́ ли, ще хто́зна чи; едва́ лишь, укр. зале́две; едва́ не, ті́льки що не [едва́ не разва́лится = ті́льки що не зава́литься; едва́ не пла́чет = ті́льки що не пла́че]; |
ЛЕТА́, за не́сколько после́дних лет (зроблено) пе́ред кількома́ рока́ми; сре́дних лет уже́ немолоди́й /немолода́, немолоді́/; твои́х лет тво́го ві́ку; лета́ми ві́ком, на літа́. |
МАЛО- ще скупо- [малосло́вный скупомо́вний]; МА́ЛЫЙ фраз. хлопа́ка [сла́вный малый /весёлый малый/ сла́вний хлопа́ка, весе́лий хлопа́ка]; от малой и́скры да большо́й пожа́р ти́ха вода́ гре́блі рве, з мало́ї хма́ри вели́кий дощ; без малого за мали́м не; с ма́лых лет до ста́рости з мало́го ма́лку до старо́го ста́нку; |
МЛАДЕ́НЧЕСКИЙ, с младенческих лет з мало́го ма́льства, з пу́п’янку. |
НАЗА́Д, 10 лет тому́ назад галиц. пе́ред 10-ма́ рока́ми; мно́го лет тому́ назад галиц. пе́ред літа́ми; назад доро́ги нет що ста́лося, то вже не відста́неться. |
НЕМА́ЛЫЙ фраз. он яки́й [дости́г немалых лет вбився в он які́ літа́]; |
ОСТАНОВИ́ТЬСЯ галиц. приста́нути, (на чім) спочи́ти, (перед чим) упе́ртися у що; останови́лся на полусло́ве кто слова́ застря́гли в го́рлі кому; вре́мя останови́лось час загуби́в крок; останови́сь, мгнове́ние! спини́ся, мить неспи́нна!, зупини́ся, лет часу́!; останови́вшийся (мотор) засто́порений, (час) зави́слий. |
ПРОШЕ́СТВИЕ фраз. сплин [по прошествии лет пі́сля сплину літ]; по прошествии фраз. з кінце́м [по прошествии го́да з кінцем ро́ку], галиц. запозич. по упли́ві. |
РЯД (домів), перія́, фраз. се́рія [ряд краж серія кра́ді́жок]; ряд лет кі́лька ро́ків; ряд за рядом ряд-у-ря́д; из ряда вон выходя́щий див. ВЫХОДИТЬ; в ряде сёл /слу́чаев тощо/, у багатьо́х се́лах /ви́падках тощо/; в ряды́ до лав. |
СВЫ́ШЕ, свыше сорока́ (лет) за со́рок. |
СКЛОН круто́й склон крутосхи́л; на скло́не лет на за́ході ро́ків. |
ТЕЧЕ́НИЕ (хід) галиц. тяг; (дія) перебіга́ння, пере́біжка, /соків, струмів/ струмува́ння; (подій у творі) сюжет; (літератури) ще на́прям; часо́в тече́ние і тече́ние вре́мени часопли́н; в тече́ние фраз. за [в тече́ние секу́нды за мить], рідко бі́гом [в тече́ние веко́в бі́гом вікі́в]; в тече́ние дня стил. перероб. цілоде́нний [рабо́та в тече́ние дня цілоде́нна пра́ця]; в тече́ние не́скольких дней стил. перероб. кількаде́нний; в тече́ние не́скольких (после́дних) лет вже від кілько́х ро́ків, (уже не один рік); с тече́нием (вре́мени) з бі́гом (ча́су́); а с тече́нием вре́мени живомовн. а туди́ да́лі [ходи́л, а с тече́нием вре́мени переста́л ходи́в, а туди́ да́лі й го́ді]; по тече́нию за водо́ю /течіє́ю/. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)
Лет – літ (род. льо́ту). |
В, во пред. –
1) (для обозначення времени часто передается без предлога). В летнее время – лі́тнього ча́су; в последнее время – оста́ннього ча́су. 2) (для обозначения времени с предлогом) в, у, за, під, о. В понедельник состоится собрание – в понеді́лок відбу́дуться збо́ри; во время войны я был в Киеве – за ча́су (часі́в) війни́ я був у Ки́їві; я приеду домой в пять часов – я приї́ду додо́му о п’я́тій годи́ні; 3) (для обозначения движения с предлогом) – в, у, на, до. Он едет в поле – він іде́ в по́ле; вошел в комнату – увійшо́в у кімна́ту; мы поедем в деревню – ми пої́демо на село́; весной я возвращусь в город – на ве́сні я поверну́ся до мі́ста; 4) (для обозначения состояния, перехода одного состояния или действия в другое, цели, образа действий и т. д. с предлогом) – в, у, на, до, при, з. Не верить в бога – не ві́рити в бо́га; порвал бумагу в клочки – пірва́в папі́р на шматки́; в старости лет – на ста́рості літ; комиссия приняла во внимание заявление служащих – комі́сія взяла́ до ува́ги зая́ви службо́вців; в этом отношении он прав – з цьо́го по́гляду він пра́вий; 5) (для обозначения места, состояния или действия с предлогом) – в, у, на, за. Вишни цветут в саду – ви́шні цвіту́ть у садку́; мой брат живет в деревне – мій брат живе́ на селі́; я остановился в десяти шагах от школы – я зупини́вся за де́сять кро́ків від шко́ли. |
Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник)
Лета – вік; літа. Ваших лет – вашого віку. Летами – на літа. |
Молодость – молодість; молоді літа, молодощі. По молодости лет – через молоді літа. По молодости – з молодощів. |
Свыше – над; більше як. Свыше моих сил – над мої сили. Свыше (пятидесяти) – за (п’ятдесят); над (п’ятдесят). Свыше (пяти) лет – більше, як (п’ять) років. |
Спустя (некоторое время) – по (якійсь годині). Несколько лет спустя – кілька літ потім; по кількох роках. Немного спустя – трохи згодом; незабаром; згодивши трохи. |
Средний – середній; (умеренный) – помірний; (арифм.) – пересічний. Средняя температура – пересічна температура. Средних лет – середнього віку. Средний слой – середній шар. В среднем – пересічно. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська)
Лет
• На лету отдать приказание – мимохідь (поспіхом) дати наказ(а). • На лету (с лёту) хватать, ловить… что (разг.) – на льоту хапати, ловити… що; хутко сприймати (засвоювати) що. • Стрелять (бить) в лёт – стріляти (бити) на льоту (іноді у льоті); стріляти (бити) летючого птаха (летючу птицю). |
Баба
• Баба с воза, кобыле легче – баба з воза, кобилі легше. Пр. Тарах баба з воза (з коліс), кобилі (на колеса, колесам, коням, возові) легше. Пр. • Бабье дело – жіноча (бабська) річ; жіноче (бабське) діло. [Жіноча річ коло печі, а нам, козакам, чарка та шабля. П. Куліш.] • Бабье лето – бабине літо; погожа (погідна) підосінь. • Бабьи сказки – дурниці; нісенітниці; (образн.) Рябої кобили сон. Пр. Брех стара на покуті! Пр. Тоді то було, як баба була дівкою. Пр. Коцюба кудкудакала, помело яйце знесло. Пр. [Чи ти, чоловіче, сон рябої кобили розказуєш, чи дороги питаєш? Коцюбинський.] • Бабьи сплетни – жіночі плітки (балачки); баб’яча брехня (баб’ячі брехні); (образн.) Сорока сороці, ворона вороні. Пр. Сорока летить, а собака на хвості сидить. Пр. Баб’ячої брехні не об’їдеш і на свині. Пр. • Бой-баба – козир-баба; король-баба; козир-жінка; козир-молодиця. [О, та баба ж козир була. Квітка-Основ’яненко. Юнона, козир-молодиця, Юпітеру не піддалась. Котляревський.] • Где баба, там рынок, где две, там базар – дві баби — торг, а три — ярмарок. Пр. Дві баби, одна гуска — цілий ярмарок. Пр. • Где чёрт не сладит, туда бабу пошлёт – де чорт не зможе, туди бабу пошле. Пр. Де чорт не зможе, там баба поможе. Пр. Де є баба, там і чорта не треба. Пр. Куди чорт не поспіє, туди бабу пошле. Пр. То така баба, що й дідька не треба. Пр. • Злая баба – зла (люта) баба (жінка); злюка (злісниця, з’їдуха, бузувірка); яга (язя); (образн.) Баба сім миль із-за пекла. Пр. То язя з пекла родом. Пр. • Каменная баба (археол.) – баба; кам’яна баба; баба-кам’яниця; бовван; [кам’яний, камінний] мамай. [А другий — козарлюга вже в літах, досить підтоптаний, стояв, як, бува, камінний мамай на степовій могилі… Ільченко.] • Повивальная баба (бабка) (устар.) – баба; (частіше з епітетом) баба-(с)повитуха (баба-бранка, баба-пупорізка). [Баба-повитуха все днювала і ночувала в Лемішок. Н.-Левицький.] • Сварливая баба – сварлива баба (жінка); ґарґара; гризюка. [Коли б не стара ґарґара, а то всіх, як іржа залізо те, точить… Мирний.] • Сделаться, стать бабой – збабіти (збабитися); (про багатьох) побабіти. [Побабіли, вражі діти! Де ваш дух козачий? Старицький.] • Сердилась баба на торг, а торг про то и не ведал – сердилась баба на торг, а торг того й не чує. Пр. Сердилась баба на торг, та й дуже, а торгові й байдуже. Пр. • Скачет баба задом и передом, а торг идёт своим чередом – скачи, бабо, хоч задом, хоч передом, а діла йдуть своїм чередом. Пр. • Снежная (снеговая) баба – [Снігова] баба; сніговий дід; сніговик. • Сорок лет — бабий век – сорок літ — жіночий (баб’ячий) вік. Пр. Як сорок літ стане — жінка в’яне. Пр. • Упрямая баба – уперта (затята, запекла, клята) баба (молодиця); (образн.) баба з кованим носом. Номис. Ти їй «голено», а вона — «стрижено». Номис. їй кажеш «овес», а вона каже «гречка». Номис |
Выслуга
• За выслугой лет – вислуживши свої літа (роки); відслуживши своє. • За выслугу лет – за вислугу літ (років). |
Выходить
• Выйти в тираж (перен.) – вийти в тираж; утратити значення (вагу, популярність); зійти (з’їхати, перевестися) нінащо; (образн.) випасти з коня (з сідла); був колись горіх, а тепер свистун; були і в кози роги. • Выходит – виходить (випада); отже. [То це, виходить, він, по-твоєму, продав отчизну й віру? Довженко. Коли се все зробиш як слід, — ти, випада, розумний. Сл. Гр. Отже, й за це — варто віддати життя? Смолич.] • Выходит, выйдет польза, прок и з кого, из чего – буде користь (пуття, щось путнє) з кого, з чого. [Серце моє кров’ю обливається, як я подумаю, що з тебе нічого путнього не буде!.. Тобілевич.] • Выходит случай (разг.) – трапляється (лучається) нагода (іноді оказія). [А тут і нагода трапилась. Суходольський.] • Выходить, выйти в люди – виходити, вийти (вибиватися, вибитися) в люди. [Мати всюди однакова мати. Коли розумна й щира, то й діти вийдуть в люди, хоч попідтинню. Шевченко.] • Выходить, выйти замуж за кого (разг.) – виходити, вийти [заміж] за кого; віддаватися, віддатися (іти, піти заміж) за кого; дружитися, одружитися (братися, побратися, застар. пойнятися) з ким; видаватися, видатися за кого; (образн.) зав’язати голову; покривати, покрити косу. [Мати вийшла заміж за Вербу, й сестри живуть при вітчимі. Тобілевич. Як вийду за тебе, — зостануся нещасна. Сл. Гр. Так хто таке коли чув, щоб вільна козачка за кріпака віддавалася! Вовчок. Ще додам, що прізвисько моє тепер Квітка-Основ’яненко, бо я сього літа пішла заміж. Українка. Інна, певно, зважила на це та на його непохитне велике почуття до неї й одружилася з поетом. Кротевич. Не сподівались, щоб старого Хмари дочка та з кріпаком пойнялася! Вовчок. Зав’язала головоньку, — не розв’яжу довіку. Сл. Гр. Я ж не буду, козаченьку, коси покривать. Сл. Гр.] • Выходить, выйти за пределы, из пределов чего – виходити, вийти за межи чого; переходити, перейти (за) межі чого; заходити, зайти за край; переходити, перейти (перебирати, перебрати) через край; (образн. давн.) передати куті меду. [Його поведінка переходить усякі межі. Багмут.] • Выходить, выйти из головы, из памяти, из ума – виходити, вийти з голови, з пам’яті, випадати, випасти з голови (думки, пам’яті); викидатися, викинутися з пам’яті. [Одна думка: за віщо я з братом посварився? не виходить з голови!.. Тобілевич. Вона ніколи в мене з пам’яті не виходила, і довіку не вийде. Кониський.] • Выходить, выйти из детского возраста – Див. возраст. • Выходить, выйти из доверия, из веры – утрачати, утратити довір’я (довіру), віру чию. • Выходить, выйти из затруднения – виходити, вийти з трудного (із скрутного) становища (із скруту, з труднощів); поборювати, побороти труднощі; вирятовуватися, вирятуватися, викручуватися, викрутитися; (образн.) виходити, вийти з тісного кута. [Леся зуміє й надалі вийти з усіх труднощів, коли б навіть і залишилася в житті без нього, одна з Грицьком. Кротевич.] • Выходить, выйти из моды – виходити, вийти з моди; змодитися. [Сі декламації, мій пане, зайві, Трагедія класична вийшла з моди. Українка. Кажуть ось доярки, що в коханні треба бути обачною, обережною, що треба вміти повестися так, щоб не зманитись, не обриднути… Гончар.] • Выходить, выйти из окружения – пробиватися, пробитися (виходити, вийти) з оточення. • Выходить, выйти из себя – гніватися, розгніватися; розпалюватися, розпалитися; дратуватися, роздратуватися; лютувати, розлютуватися; утрачати, утратити самовладання; [аж] нетямитися, нестямитися, знетямитися; (іноді) безсебитися; збезсебитися; аж із себе (із шкури) вилазити, вилізти; із себе пнутися; (іноді розм.) аж на місці цибати. [Розпалився Ільмаринен, Той коваль, одвічний майстер, Рот розкрив, чоло понурив, І волосся розкуйовдив. Тимченко, перекл. з «Калевали».] • Выходить, выйти из строя – виходити, вийти з ладу; вибувати, вибути з ладу (з роботи); (військове) виходити, вийти із строю; утрачати, утратити боєздатність. [Юрій Іванович посвідчив, що молотарка надовго вибула з роботи… Гордієнко.] • Выходить, выйти из терпения – утрачати, утратити терпіння; терпець уривається, у(ві)рвався кому; не стерпів хто; нетерпеливиться, знетерпеливився хто; не стає, не стало терпцю кому, в кого. [Піднялася вся нація, бо урвався терпець народу… Довженко. Не вважаючи на дідову обіцянку, перевіз не прибував. Люди нетерпеливились. Коцюбинський. Терпіла, терпіла, а далі й терпцю не стає!.. Коцюбинський.] • Выходить, выйти из употребления, из обычая – виходити, вийти з ужитку; виводитися, вивестися, більше не вживатися; перестати вживатися. [Се було колись, та вже вивелось. Сл. Ум.] • Выходить, выйти кем-либо (доктором, учителем…) – виходити, вийти на кого; учитися, вивчитися на кого. • Выходить, выйти навстречу кому – виходити, вийти назустріч кому ((лок.) устріть кого); виходити, вийти проти кого. [Гнат постояв трохи з тіткою Мотрею, що й собі вийшла проти череди. Коцюбинський.] • Выходить, выйти наружу – виходити, вийти (виступати, виступити) наверх (назверх, наяв); виявлятися, виявитися; (образн.) вилізло шило з мішка. [Правда як олива — завжди наверх вийде. Пр. Ага, ось воно й вилізло шило з мішка. Коцюбинський.] • Выходить, выйти на самостоятельную дорогу – виходити, вийти на самостійний шлях (на власну дорогу); (розм.) ухопити (набігти) своєї тропи; знайти свою путь (свою стать); ступати, ступити на свою життєву путь. [Кортіло звернутись до них, як до молодих, що тільки-тільки ступають на свою життєву путь. Смолич.] • Выходить из годов, из лет – виходити з літ (років, віку). [Роди, бабо, дитину, коли бабі з літ вийшло. Номис.] • Выходить из повиновения – переставати слухатися (коритися); виходити з покори (послуху). • Выходить из-под опеки, из-под влияния – виходити (вибиватися) з-під опіки, з-під впливу. • Выходить на пенсию, в отставку – виходити (податися) на пенсію, виходити у відставку (на спочинок). • Вышел сухим из воды – вийшов сухим з води; легко (дешево) відбувся; Ускочив і вискочив. Пр. Його і в корці не піймаєш. Пр. • Книга вышла в свет – книжка (книга) вийшла, (іноді) вийшла в світ. [Незабаром пришлю вам своє оповідання «Для загального добра», яке вийшло окремою книжечкою. Коцюбинський.] • Не выходит из головы у кого – не йде (не сходить, не виходить) з думки (з думок, з голови, з тями) кому, в кого; стоїть на думці (гадці) кому. [З думки мені не йде братова біда. Вовчок. Глибоко запала у його серце та чудова дівчина, з голови не йде, тільки об їй і дума і гада. Стороженко. Ті слова не сходили йому з тямки, крутилися в його думках, мов сичання змії… Франко. Вона, все вона мені лиш на гадці, вона перед очима, вона — куди гляну. Федькович.] • Не выходить из долгов – не вилазити з боргів (довгів); довги довгами сплачувати; старі довги (борги) новими латати. [Він з боргів не вилазить. Пр. Виборні хто? Або дукарі, або ті, що беруть касу, позику, з боргів не вилазять, за старшину шарують, задобрюються. Гордієнко.] • Не выходить из какой-либо одежды – не вилазити з якої одежі. [От «досада», що і тут якось холодно. Та я й не вилажу з сукняної одежі. Українка.] • Окно, дверь выходит в сад – вікно, двері — у сад; дім (хата, кімната) вікном (вікнами), дверима — до саду (у сад). [Кімната маленька, затишна, вікном у садочок. Васильченко.] • Река выходит, вышла из берегов – рі(ч)ка виступає, виступила (виходить, вийшла) з берегів; рі(ч)ка береги заливає, залила (затоплює, затопила). |
Зима
• В продолжение зимы – усю (цілу) зиму; через зиму; протягом зими. • Зима началась (наступила) – зима настала (зайшла, прийшла, надійшла); зима упала. [Аж гульк — зима впала. Шевченко.] • Зима прошла – зима минула(ся); зима перейшла; зима перезимувалася. • Зимой – зимою; узимі (узимку). Хто вліті гайнує, той узимі голодує. Пр. • Каждую зиму – щозими (щозиму). [Інгул щозиму замерзає. Шевченко.] • Мокрая зима (с оттепелью) – мокра (гнила) зима. • Мягкая зима (с оттепелью) – лагідна (сирітська) зима. • Начало зимы (первозимье) – початок зими; первозимки (зазимки). • Последние дни зимы – останні дні зими; недозимки (відзимки). [Це вже не зима, а недозимки. З нар. уст.] • Проводить, провести зиму – перебувати, перебути зиму; зимувати, перезимувати [зиму]. • Сколько лет, сколько зим [не виделись]! (разг.) – скільки літ, скільки зим [не бачилися]!; видом видати, слихом слихати!; наче вік не бачилися! • Суровая зима – люта зима. |
Исполняться
• Ему исполнилось восемнадцать лет – йому вийшло (минуло) вісімнадцять років (літ). • Исполняться решимостью – перейматися, пройматися (сповнюватися, сповнятися) рішучістю (звагою); набиратися відваги (зваги, рішучості); наважуватися (зважуватися). • Предсказание моё исполнилось (сбылось) – провіщення (пророкування, віщування) моє справдилося (здійснилося, збулося); провість моя справдилася; завбачення моє здійснилося. • Сердце его исполнилось радости (книжн. устар.) – серце його пойняла радість; серце його пойняла радість; серце його сповнилося радості, радістю (радощів, радощами). |
Истечение
• До истечения весны, лета, осени, зимы – до кінця весни, літа, осені, зими; поки не закінчиться (не скінчиться) весна, літо, осінь, зима. • До истечения срока, года – до кінця (закінчення) строку, року, до терміну, до року. • За истечением срока договор аннулирован – умову (договір) анульовано (скасовано) через те (зважаючи на те), що минув термін (вийшов строк). • По истечении года, срока – як (коли) вийде (закінчиться, кінчиться, скінчиться, вийшов, скінчився) рік, строк; як мине (минув) рік, термін; після року, терміну; (книжн.) по закінченні (скінченні) року, строку. • По истечении многих лет, много лет спустя – після того, як мине (минуло) багато літ (років); по багатьох роках; через багато років (літ). • По истечении трёх недель – по трьох тижнях; після трьох тижнів; через три тижні; за (у) три тижні. |
Лета
• Кануть в Лету (книжн. устар.) – канути в Лету (в криницю, в забуття); піти в непам’ять (у забуття); назавжди зникнути. [Книжечки відразу по своїм виданні так і канули в криницю забуття. Франко.] • Более ста лет кому – понад сто років (літ) кому; застолітній (понадстолітній) хто. • В возрасте семи лет – семи років (семи літ); семи років (семи літ) віку; по сьомому році (літі); по сьомій весні. • В двадцать лет жизнь только начинается – у двадцять років (по двадцятому році, з двадцятьох років) життя тільки починається. • В десять лет, десяти лет он свободно говорил на трёх языках – у десять років (десять років мавши, по десятому році) він вільно розмовляв трьома мовами. • В зрелых летах – мужніх (дозрілих) літ; дійшлого (дозрілого) віку; у мужніх (дозрілих) літах; у дійшлому (дозрілому) віці. • В лето от Рождества Христова… – у рік від Різдва Христова; року Божого… • В немолодых летах – немолодого віку (немолодих літ); у немолодому віці; в немолодих літах. • Войти в лета – увійти в літа; дійти дозрілого віку; дійти мужніх (дозрілих) літ; дорости (дійти) [до] літ; дійти до зросту. • В расцвете (во цвете) лет – у розквіті (у розцвіті) віку (років); у силі віку; у розповні літ. • В течение, в продолжение нескольких лет – протягом кількох років. • Ему было около двадцати лет – йому [вже] було років з двадцять; йому було близько двадцяти (двадцятьох) років (літ); йому літ до двадцяти (до двадцятьох, до двадцятка) доходило (добиралося). • Ему было тридцать лет [от роду] – йому було (він мав) тридцять років (літ) [віку]. • Ему за сорок… лет – йому понад сорок… років (літ). • Ему исполнилось двадцать… лет – йому вийшло (минуло) двадцять… років (літ). • Ему нельзя дать его лет – він видає(ться) молодший (молодшим) за свої літа (за свій вік, проти своїх літ, проти свого віку). • Каких лет, в каких летах – якого віку, яких літ. • Летами, по летам – на літа (літами, віком). • Летами ушёл, а умом не дошёл – виріс, а ума не виніс. Пр. Борода виросла, та ума не винесла. Пр. Виріс до неба, а дурний як [не] треба. Пр. • Много лет – багато років, довгі літа (довгі роки); (арх. уроч.) много літ. • Молодые лета – молодий вік; молоді літа; молодощі. • Молодых лет кто – молодого віку хто; віком (літами) молодий хто; на літа молодий хто. • Мы с вами одних лет – ми з вами одного віку (одних літ); ми з вами однолітки; ми з вами рівня літами; (іноді розм.) ми з вами однієї верстви (доби). • На старости (на старость) лет, на склоне лет – на старості літ; у старих літах; на схилі (на схилку) віку. • Не под лета кому – не на вік чий; не на літа чиї. • Несколько лет [тому] назад – кілька років (літ) тому; перед кількома роками. • Он ваших (твоих) лет – він вашого (твого) віку; він ваших (твоїх) літ; він у ваших (твоїх) літах; він літами такий, як ви (як ти); він, як ви (як ти), завстаршки (устаршки); (іноді розм.) він вашої (твоєї) верстви (доби). • Он в летах (разг.) – він у літах; він літній (літошній, під літами); він доходжалий (підстаркуватий, підстарий, підтоптаний). • Он не достиг ещё требуемых лет, не вышел летами – він ще літ не дійшов (не доріс); він ще літами не вийшов; йому ще літа не вийшли. • Он не по летам развит, умён – він дуже, як на свій вік (як на свої літа), розвинений, розумний. • Он умер двадцати лет – він помер (умер) двадцяти (двадцятьох) років (по двадцятому році, двадцять років мавши). • Пожилые лета – літній вік; доходжалість. • По молодости лет – через молодий вік (молоді літа). • Преклонные лета – похилий вік; похилі (благі) літа. • Продолжающийся, продолжавшийся несколько лет – Кількарічний (кількалітній). • Прошло несколько лет – чимало років (літ) минуло (проминуло, зійшло, збігло); (поет.) чимало літ перевернулось. [Чимало літ перевернулось, Води чимало утекло. Шевченко.] • С детских лет – з дитячих (з дитинячих) літ; з дитячого (з дитинячого) віку; з дитинства. • Сколько вам (тебе) лет? – скільки вам (тобі) років?; скільки ви маєте (скільки ти маєш) років?; які ви (який ти) завстаршки (устаршки)? • С малых лет – з малих років (літ); змал(к)у (змалечку). • С молодых лет – з молодого віку (з молодих літ); замолоду (змолоду). • Средних лет кто – середнього віку хто; середніх літ (років) хто; середній (іноді середовий) хто. • С самых ранних лет – з малого малечку (з самісінького малечку); з пуп’яночка. • Стольких-то лет – стількох-то років (літ); стільки-то років (літ) мавши; (рідше) по такому-то році (літі); (про молодих іще) по такій-то весні. • Уже не в тех летах кто; вышел из лет кто – уже не того віку (не тих літ) хто; вийшов з тих літ хто; з літ вийшло кому. [Бабі з літ вийшло. Номис.] |
Лето
• Бабье лето – бабине літо; погожа (погідна) підосінь. • Благоприятное лето, урожайное лето – сприятливе, урожайне літо; поліття. • В прошлое, прошедшее лето, прошедшим летом – того (минулого) літа. • В разгаре лета – у розповні літа; гарячої літньої пори; у гарячу літню пору; саме в середоліття. • В это лето – цього (сього) літа; (іноді) се літо. • Готовь летом сани, а зимой телегу – готуй уліті (улітку) сани, а взимі (взимку) вози. Пр. • Каждое лето – щоліта (щоліто); літо крізь літо. • Лето работает на зиму, а зима на лето – літо на зиму робить. Пр. • Лето собирает, а зима поедает – літо збирає, а зима з’їдає. Пр. Літо зробить, а зима з’їсть. Пр. • Летом – уліті (улітку); літом. • На будущее, на следующее лето – на те літо; майбутнього літа. • Начало лета – проліток; заліток (частіше у мн. залітки); початок літа. • По дважды в год лето не бывает – двічі літо не буває. Пр. • Проводить, провести лето, летовать, перелетовать – перебувати, перебути літо; літувати, пролітувати (перелітувати, вилітувати). • Прошлого, минувшего лета – тоголітній. • Сколько лет, сколько зим не виделись – видом видати, слихом слихати; скільки літ, скільки зим не бачилися; наче вік не бачилися. • Сухое лето – сухе літо; сухоліття. • Урожай этого года – урожай цього літа; сьоголітній урожай. |
Миновать
• Да минует нас чаша сия! – хай мине нас ця гірка (лиха) доля (ця лиха година, піднес. ся чаша)! • Двум смертям не бывать, одной не миновать – дві смерті не буде, а одної не минути. Пр. Одної смерті не минеш, другої не буде. Пр. Більш(е) як раз не вмреш. Пр. Двом смертям не бути, а одної не минути. Пр. Чи пан, чи пропав — двічі не вмирати. Пр. Раз мати породила, раз і помирати. Пр. Хто вмер тепер, не вмре у четвер. Пр. Раз козі смерть. Пр. • Ему минуло двадцать лет – йому минуло (вийшло, перейшло) двадцять років; йому дійшов (йому поминув) двадцятий рік. • Зима ещё не миновала – зима ще не минулася (не проминула, не перейшла, не перезимувалася). • Не миновать ему тюрьмы – не минути йому тюрми (в’язниці); не втече він від кари. • Как не беречься, а не миновать ожечься – хоч як бережешся (стережешся), а таки (а врешті) опечешся. Пр. • Смерти не миновать! – смерті не минути (не обминути)!; від смерті не втекти!; смерті не відперти! • Чему быть, того не миновать – чому бути, того не минути. Пр. Що має статися, те станеться. Пр. Що написано на роду, того не об’їдеш і на льоду. Пр. Чи співатиме півень, чи ні, а день [таки] буде. Пр. Що суджено, те не розгуджено. Пр. Скачи, бабо, хоч задом, хоч передом, а діла підуть своїм чередом. Пр. |
Многие
• В продолжение многих лет – багато років (літ); протягом багатьох років; (іноді) багатьма роками. • Довольно многие – доволі (досить) багато; (тільки про людей) чимало хто; чимало людей. • Многая лета (церк. устар.) – многії літа; (іноді церковнослов.) многая літа. • Многие мужчины, многие женщины – багато хто з чоловіків, з жінок (з жіноцтва); багато [з] чоловіків, багато [з] жіноцтва. • Многие так думают (думали) – багато хто так думає (думав), гадає (гадав); (іноді) багато людей так думає (думало), гадає (гадало). • Многим кажется, что… – багато кому (багато декому, багатьом) здається (видається), що… • Многих я здесь знаю – багатьох я тут знаю; багато кого (багато декого) я тут знаю. • По многим причинам – з багатьох причин. • Я во многом не согласен с вами – багато в чому (де в чому) я не згоджуюся (не згоден) з вами. • Я слышал это от многих – я чув це від багатьох (багато від кого, багато де від кого). |
Молодость
• В молодости – замолоду; за молодощів; (іноді) молодо; (те саме, що) В молодые годы. Див. молодой. • В ранней, цветущей молодости – ранньої молодості; за ранньої молодості; з першого молоду; (образн.) напровесні життя. • Вторая молодость – друга молодість; другі молодощі. • Молодость должна перебеситься – молодість має переказитися (перебіснуватися, перешумувати, переграти); (образн.) нехай молоде пиво переграє (перешумує). • Молодость — золотое время – золотий час — юнацькі літа. Пр. Молодість — солодість. Пр. • Он не первой молодости (разг. ирон.) – він не першої молодості (не перших молодощів); він не перволіток. • Ошибки молодости – помилки молодості (молодого віку). • По молодости лет – через молоді літа; з молодощів. • С ранней молодости – з першого молоду; з первомолоду; з замолоду. |
Одни
• Всё это одни только слова – усе це самі тільки (самі лише) слова; усе це самісінькі слова. • Дети остались одни дома – діти [залишилися (зосталися) (в)дома самі. • Мы одних с ним лет – ми з ним одного віку (одних літ, років); ми з ним рівня літами; ми з ним однакового віку (однакові на літа); ми з ним однолітки (перевесники); ми з ним однієї (одної) верстви; (лок.) ми з ним верстваки. • Одни только; исключительно одни – самі тільки; самі за себе. • Придерживаться одних взглядов – дотримувати(ся) одних (таких самих) поглядів (думок); мати однакові (такі самі) погляди; (іноді образн.) одним духом дихати. • Я летом питаюсь почти исключительно одними овощами и фруктами – я вліті (влітку) харчуюся (живлюся) мало не самою (тільки) городиною та садовиною. |
Около
• До города около пяти километров – до міста близько (коло) п’яти (п’ятьох) кілометрів; до міста щось із п’ять кілометрів. • До завтрака, до обеда… осталось около часа – до сніданку (до снідання), до обіду… зосталося з годину. • Ей лет пятьдесят или около того – їй років з п’ятдесят або близько того. • Их было около тридцати человек – їх було чоловіка з тридцять (душ із тридцять); їх було (чи не) з тридцятеро. [Було їх там чоловіка з тридцять… Коцюбинський.] • Обводить, обвести кого-либо около (вокруг) пальца (разг.) – Див. обводить. • Около двадцати лет кому-либо – близько двадцяти (двадцятьох) років (літ) кому; [уже] років з двадцять кому; літ до двадцяти (до двадцятьох, до двадцятка) доходить (добирається) кому. • Около дороги – край дороги (коло дороги, при дорозі); край шляху; над шляхом. • Около полудня, полуночи – близько півдня (коло полудня), близько півночі; над (під) південь, під (над) північ. [Так коло полудня в неділю… Сидів з бандурою в руках Старий козак. Шевченко.] • Уже около двенадцати часов – уже близько (коло) дванадцятої години; уже під дванадцяту годину. • Ходить вокруг да около (разг.) – ходити колом, довкола; ходити коло та навколо; ходити околяса (околесом); (образн. розм.) ходити, як [кіт] коло гарячої каші. • Это было осенью, около половины октября – це було восени, десь у (о) половині жовтня. • Я сегодня сделал около десяти километров – я сьогодні пройшов близько (коло) десяти (десятьох) кілометрів; я сьогодні увійшов кілометрів з десять. |
Подходить
• И не подходи! – і не підходь!; і не підступай!; і не наближайся!; ні близько! • Подходит мне под пятьдесят лет – до п’ятдесяти років (літ, до півсотні літ) уже мені береться. • Подходит уже к полночи, к обеду (к обеденному времени) – береться (кладеться) вже до півночі, до обід (до обіду). • Подходить к концу – кінчатися; доходити кінця. |
Просто
• Живи просто, проживёшь лет со сто – де просто, там живуть літ (років) зо сто. Пр. • Просто-напросто (разг.) – просто; просто-таки; попросту. • Просто прелесть! – чиста розкіш! • Совершенно просто – простісінько; зовсім просто. |
Протяжение
• На протяжении двух, трёх… дней, месяцев, лет… – протягом двох, трьох… днів, місяців, років… |
Рано
• Рано ещё или уже поздно? – чи воно рано, чи вже пізно? • Рано или поздно – рано чи пізно; (іноді) як не тепер, то в (так у) четвер. • Рано пташечка запела, как бы кошечка не съела – рано пташка заспівала б, якби кішка не спіймала. Пр. Не кажи гоп (гоц), доки не перескочиш. Пр. Жартуй, глечику, поки не луснув. Пр. Гарна пісня, та коли б [то] трохи довша. Пр. • Рано утром, рано поутру – раннього ранку (раннім ранком); рано-вранці (уранці-рано); рано-пораненьку. • Слишком, чересчур рано – надто (занадто) рано; дуже-таки рано; зарано. • Трёх лет Ивана по отчеству звать рано – треба йому ще сім літ свині пасти. Пр. |
Расцвет
• В расцвете сил, лет – у розквіті (у цвіті) сили, віку; у силі віку; у розповні сили, літ. [Раптом Гермес із жезлом золотим мене… Стрів на дорозі, на юного мужа із вигляду схожий… у розквіті років найкращих. Тен, перекл. з Гомера.] |
Склон
• На склоне жизни (лет, дней) – на схилі (на схилку) віку (літ, днів). |
Тридцать
• Тридцать лет, как видел коровий след, а всё молоком отрыгается – сім літ минуло, як музика грала, а він ще й тепер скаче. Пр. Торік була пожежа, а ще й досі смалятину чути. Пр. |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський)
Бли́зько –
1) близко; 2) возле, подле; 3) около, приблизительно. • Бли́зько трьох ро́ків – около трех лет. |
Від, пред. – от. • Ліг від сті́нки – лег к стене (ближе). Кра́щий від не́ї – красивее ее, чем она. • Від усі́х бі́льший – больше всех. • Від трьох ти́жнів – в продолжение трех недель. • Від літ – в течение многих лет. • Від бе́рега – со стороны берега. • Від комо́ри – к амбару, со стороны амбара (сесть, стать). Споку́шуваний від сатани́ – искушаемый сатаною. |
До́вги́й –
1) длинный. • До́вга лоза́ – чехарда. • Як до́вго (лежи́ть) – во всю длину. 2) долгий, продолжительный. • Від до́вгих літ (гал.) – в течение многих лет, долгого времени. • До́вгість – длина, длиннота, долгота. |
Застолі́тній – имеющий более ста лет. |
Злі́тній – средних лет. |
Лет, -ту – лёт, полет. |
Літ, -ту – полет, лет. |
Лоша́к, -ка́ – лоншак, жеребенок (до двух лет). |
Ма́ло, нар. – мало. • Ма́ло що не – чуть-не, чуть-чуть не, едва не. • Ма́ло не – почти. • Ма́ло не два́дцять ро́ків – без малого, почти двадцать лет. |
Переверта́ти, переверну́ти –
1) переворачивать, переворотить, перевернуть; 2) опрокидывать, опрокинуть; 3) превращать, превратить; 4) извращать, извратить; переверта́тися – 1) переворачиваться, перевернуться, опрокидываться, опрокинуться; 2) чому – проходить, пройти, перебывать. • Бага́то літ переверну́лось – много лет прошло. 3) ким, у що, в кого – превращаться, превратиться во что. |
Пі́дстарий, підста́ркуватий – не молодых лет. |
Підходу́лий – преклонных лет. |
Про́літ, -ту –
1) лет, летание; 2) диаметр, поперечник. |
Сере́дній –
1) средний, срединный; 2) средних лет; 3) посредственный. |
Середо́ви́й –
1) внутренний; 2) средний; 3) средних лет. |
Ус, р. у́са и вус, р. • ву́са, мн. • у́са (ву́са) и у́си (ву́си) – 1) ус. • Під у́сом бу́ти – находиться в возрасте 19 – 20 лет. 2) ость (на колосьях); 3) (мн.) у́си (ву́си) – нашивки на складках одежды (кожуша́нка, сви́та, ку́нтуш, керсе́тка и пр.). |
Хрест, -та –
1) крест. • Хребта́ поклада́ти – креститься, осенять себя крестом. • У хрест увести́ – окрестить. • У хрест увійти́ – окреститься, быть окрещенным. • Хрест-на́вхрест – крестообразно. 2) рукоять сабли; 3) десяток лет. • Сьо́мий хрест переступи́в – ему уже стукнуло семьдесят. 4) созвездие Лебедя; 5) (мн.) трефи (в картах). |
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич)
Впродолжение чего – про́тягом чого́, че́рез що; -ние ряда лет – че́рез ряд ро́ків, про́тягом кілько́х ро́ків. |
Выслуга – вислуга; (выслуживание) – вислуження; по -ге лет – вислуживши свої літа́, по вислужених літа́х; по -ге лет (награда) – за вислугу літ. |
Десятилетие –
1) (десять лет) – десятирі́ччя, десятилі́ття; 2) (юбилей) – десятирі́ччя, десяті роковини. |
Лета –
1) (годы) – літа́, ро́ки; 2) (возраст) – вік (-ку); в зрелых летах – лі́тнього віку, лі́тній; в совершенных летах – у по́вних літа́х; одних лет – одно́го ві́ку; преклонные лета – похилий вік; средних лет – сере́днього ві́ку. |
Около –
1) (вокруг, кругом) – ко́ло, навко́ло, довко́ла; около этого вопроса – навко́ло ціє́ї спра́ви; 2) (возле, подле) – ко́ло, (по)бі́ля, край, (по́)бік ко́го, чо́го, по́при ко́го (що); постовой стоит около учреждения – постовий стої́ть ко́ло устано́ви; 3) (приблизительно) – тро́хи чи не, ма́ло не, (і)з що, щось, із; ему около тридцати лет – йому́ щось із тридцять ро́ків; лет тридцать или около этого – ро́ків з тридцять, або́ тро́хи чи не сті́льки; около двадцати минут тому назад – хвилин за два́дцять перед цим; он получает около ста рублей – він дістає́ щось із со́тню карбо́ванців; туда будет около десяти верст – туди бу́де версто́в із де́сять; я не видал его около трех лет – я не ба́чив його́ ма́буть чи не 3 ро́ки; я приходил к вам около девяти часов – я прихо́див до вас годині о дев’ятій. |
Пятилетка –
1) (о времени) – п’ятирі́ччя, п’ятилі́тка; 2) (прибавка на 5 лет службы) – п’ятирі́чне; 3) (план) – п’ятилі́тка; п’ятирі́чка. |
Старость – ста́рість (-рости); (о старости человека) – ста́рість (-рости), ста́рощі (-щів); за -тью – з причин ста́рости, че́рез ста́рість; по -сти лет (отставка) – че́рез ста́рість. |
Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен)
Семь лет мак не родил, а голоду не было. — 1. Не вродив мак, пробудем і так. 2. Хіба тільки світа, що в вікні. 3. Пес бреше на сонце, а сонце світить. |
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич)
лет, ле́ту, звич. літ, ле́ту |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Бере́зовий, -а, -е.
1) Березовый. На тобі листя березовеє. Чуб. V. 589. Поплавці з березової кори біліли разками по лозах. Левиц. І. 98. 2) Какъ эпитетъ при нѣкоторыхъ сущ. означаетъ: розги. Хведько не вчивсь і скуштував березової кашки. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 109). Дати березової каші. Фр. Пр. 26. Березовим пером виписувати. Березової дам припарки. Котл. Ен. Уже не їсть березової ка́ші. Уже вышелъ изъ школьныхъ лѣтъ. Фр. Пр. 26. |
Возрости́-літ, нар. Взрослыхъ лѣтъ. Він возрости-літ пішов у москалі. Харьк. |
Возрости́вши, нар. Выросши, взрослый, -ая, -ое. Не розрости́вши. Малыхъ лѣтъ, малолѣтній. У хаті нікогісінько, — хоть тури гони! діти не возростивши були, от воно й позабірало худобу. Харьк. |
Го́д, -ду, м.
1) Годъ, Год — великий чоловік. Посл. (Борз. у.). Влітку день — год. Ном. № 12555. Ой гуляв, гуляв бідний козак-нетяга сім год і чотирі. ЗОЮР. І. 200. Сім год баба похмілялась, та з похмілля і вмерла. Ном. № 11-461. Два годи любились вони дуже. Рудч. Ск. І. 78. Другого чи третього году прислав їй гроші, — на второй или на третій годъ прислалъ ей деньги. Харьк. У год. Черезъ годъ. Дак він жив год. Вони в год як раз і прийшли довідаться. Рудч. Ск. І. 72. Під год, як до го́ду. Какъ въ какой годъ. Під год (як до году) так і хліб родить. Ном. Год-у-год. Изъ года въ годъ. Так год-у-год і живемо, хвалити Господа. Г. Барв. 17. В ряди́-годи́. Рѣдко, иногда. Ном. № 7734. 2) мн. года́. Лѣта. Инший молод годами, та старий літами. Ном. № 2217. Года́ ви́йшли кому́. Достигъ извѣстныхъ лѣтъ. Піп не хоче вінчати: ще, каже, йому года не вийшли. Г. Барв. 201. 3) У году́ бу́ти. Служить по найму на годъ. Борз. у. По года́х ходи́ти. Служить пр найму на годъ нѣсколько лѣтъ. Та щоб я й горенька не знала, та щоб я не ходила по годах. Мил. 202. Та буде ж мене по строках, буде ж мене й по годах. Мил. 202. Ум. Годо́к, годо́чок. Їй дванадцять годочків. МВ. І. 130. |
Гру́день, -дня, м. Ноябрь. Употребляется въ этомъ значеніи издавна. Поидоша.... на колѣхъ, а по грудну пути, бѣ бо тогда м-ць грудень, рекше ноябрь. Повѣсть врем. лѣтъ: 6605 г. Срезневскій. Матер. для слов. І. 600. То-же въ новѣйшее время: Левч.; Гацц. Абетка, 97; Уманець, Словарь рос.-укр.; Тимч. Р.-м. слов. Съ тѣмъ-же значеніемъ у гуцуловъ. Желех. Тоже въ новѣйшихъ календаряхъ: «Рідн. Краю» на 1907, «Просвіти» на 1908, «Промінь» на 1908. Въ галицкихъ календаряхъ: декабрь. Желех. |
Дейне́ка, -ки, м. Словомъ дейнеки впервые названъ пѣхотный полкъ, составленный въ 1657 г. полтавскимъ полковникомъ М. Пушкаремъ изъ всякаго сброда, плохо вооруженнаго. «Пушкарь... собралъ себѣ зъ винниковъ, броварниковъ, пастуховъ и наймитовъ людскихъ полкъ пѣхотній, наименовавши его Дейнеками; которій то полкъ мало въ себѣ имѣлъ товариства зъ добримъ христіянскимъ сумленіемъ, и оружіемъ до войни приличнымъ; но тилко зъ рогатинами, косами і кіями, и изъ сердцами до убійства и разграбленія имѣній людскихъ готовими». (Величко. Лѣт. І. 328). Клобуковская, жалуясь на Подлеснаго, напавшаго на ея домъ съ толпой вооруженныхъ слугъ, представила какъ corpus delicti, оружіе отнятое у убитаго П., она «презентовала» въ судѣ «areum album alias łuk białogrodzki sagittas quatuor atque deinekam alias wegierę»; говорила, что П. стрѣлялъ «per fenestram, baculo, alias wegierą, extrusam». Сопоставляя тексты находимъ, что слова: «дейнека, wegiera и baculum» — синонимы: слѣд. dejneka = дубина, палка, а потому, въ примѣненіи къ козацкимъ отрядамъ, слово дейнеки должно было означать толпу, вооруженную дубинами. КС. 1889. I. 222. (Замѣтка В. А.). Кулишъ, беря это слово въ томъ же значеніи полуразбойничьяго военнаго сброда, употребляетъ его въ поэмѣ «Великі проводи», относящейся ко временамъ Богдана Хмельницкаго, т. е. до составленія помянутаго полка. Чи то грачі, чи то галіч, чи хижі дейнеки роспускають по Вкраїні загони далекі? К. Досв. 242. Величалися дейнеки будинковим лупом. Ibid. 207. |
Діб, доби́, ж.
1) Время, пора. А молодиця наша саме у цю діб.... постерегла злодія. Кіев. г. Тепер нічна діб, — не дорого збиться з шляху. Кіев. г. Вже оця діб береться, мало не північ, а його й досі нема. Кіев. г. На вся́ку діб. Во всякое время. 2) Возрастъ, лѣта. Сей чоловік у вашу діб. Этотъ человѣкъ вашихъ лѣтъ. Лебедин. у. Коли старий чоловік, — буде мені батьком; коли середній, — буде мені братом, а коли у мою діб, — буде мені милий. Мнж. 51. См. Доба. |
Дід, -да, м.
1) Дѣдъ. То ж мій дід — материн батько. Васильк. у. 2) Старикъ. Стор. МПр. 77. Чуб. ІІІ. 109. Сердилась баба на діда, а дід того не знав. Ном. № 3473. Вѣжливость сельская требуетъ, чтобы всякій молодой и среднихъ лѣтъ человѣкъ называлъ ді́дом каждаго старика. Чуб. VII. 355. 3) Нищій. Захтів у діда випросить хліба. Ном. № 4792. 4) Чучело на огородахъ, чтобы отпугивать птицъ; то-же башта́нний дід — на бахчѣ. Сим. 200. 5) Родъ танца. Дай хліба — поскачу діда. Ном. № 12296. 6) Раст. Cirsium lanceolatum Scop. 7) Снопъ соломы или камышу, сложенный такъ, что половина вершками в одну сторону, а половина въ другую. О. 1862. V. Кух. 29, 37. МУЕ. ІІІ. 56. 8) Родъ кушанья, приготовляемаго изъ пшена и муки; то-же, что и лемішка изъ ржаной муки. О. 1862. V. Кух. 37. 9) Діди́. а) Предки, дѣды. б) Поминовеніе усопшихъ на Ѳоминой недѣлѣ. в) Тѣни по угламъ комнаты. Невеселі ті коротенькі пилипівчані дні.... День похожий на вечір, а вечір на ніч. По закутках зрана до вечора стоять діди. Левиц. Пов. 42. Связанные попарно початки кукурузы, висящіе, какъ украшеніе, въ гуцульскихъ хатахъ подъ образами. Шух. І. 100. Ум. Дідо́к, дідо́чок, діду́нь, діду́ньо, діду́нечко, діду́сь, Шевч. 206, діду́сик, діду́сьо, діду́сечко. Ув. Діди́ще, дідуга́, дідуга́н. Еней заснув і бачить снище: пред ним стоїть старий дідище. Котл. Ен. V. 7. |
Добіра́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. добра́тися, -беру́ся, -ре́шся, гл. Добираться, добраться. Ой я з броду беру воду, — не доберусь до дна. Лавр. 111. Ось добірається він до Сомкової глибки. К. ЧР. 393. Хто добереться до моєї дочки і зніме з неї перстінь. Грин. І. 175. Йому літ до двадця́тка добіра́лося. Ему было около двадцати лѣтъ. Мир. ХРВ. 4. |
Дя́дько, -ка, м.
1) Дядя. 2) Человѣкъ среднихъ лѣтъ. Изъ уваженія малороссіяне называютъ такъ всякаго старшаго себя лѣтами. Чуб. VII. 355. Не впадає москаля дядьком звати. Ном. № 850. 3) — соба́чий. Волкъ. Як собаки гавкають! Чи не пробірається до овець собачий дядько? О. 1861. V. 71. 4) Дя́дька накла́сти. Перепутать основу во время снованія. А я слухаю, що вона балака, та й наклала дядька. Оксана в мене сьогодні снувала, так аж двох дядьків наклала. Одного ж я змотала, а другий зостався. За дядьків ткачі лають, як направляють полотно. Черниг. у. Ум. Дя́дечко. Охріме дядечку! будь ласкав схаменись! Хата, 54. Що ж мені, дядечку, по тіх грошах? МВ. І. 107. |
Застолі́тній, -я, -є. Имѣющій болѣе ста лѣтъ. І сідая, і горбата, мабуть застолітня. Мкр. Н. 32. |
Злі́тній, -я, -є. Среднихъ лѣтъ. Злітній чоловік. Звенигор. у. |
Кількалі́тній, -я, -є. Существующій нѣсколько лѣтъ. Желех. |
Лет, -ту, м. Леть, полетъ. Туди саме лет (бджолам) через яр. Черк. у. |
Літ, -ту, м. Полетъ, летъ. Цей і на літу хапа. Ном. № 5720. |
Перелі́г, -ло́гу, м. Несколько лѣтъ не обрабатываемая земля. Попоореш років три та й пускаєш знов на переліг, а ореш новину. ЗОЮР. І. 144. Років десять або п’ятнадцять перелогом лежить; та як зореш на новині та посієш кавунів, то вродять такії, що з землі не знімеш. ЗОЮР. І. 144. |
Піддіво́ча, -чої, ж. Дѣвочка подростокъ лѣтъ 14-15. КС. 1883. XII. 698. |
Пі́дстарий, -а, -е. Не молодыхъ лѣтъ. Г. Барв. 86. Воли у мене підстарі були — літ з десять було їм, — так я й продав, продав, а собі купив молодчі. Волч. у. |
Пролі́т, -ту, м.
1) Летъ, летаніе. Потепліло, пішла бджола у проліт. Лебед. у. 2) Діаметръ, поперечникъ. Те колесо на проліт має три аршини. Черк. у. |
Семилі́тка, -ки, ж. Имѣющая семь лѣтъ. Грин. III. 83. Стрів дівку семилітку. Чуб. V. 1190. |
Семилі́ток, -тка, об. Имѣющій или имѣющая семь лѣтъ. Грин. II. 269, 344. Найменший брат семиліток. Чуб. II. 167. Мати вмерла, я семилітком зосталась. Г. Барв. 462. Оженивсь я у петрівку та взяв дівку семилітку. Грин. III. 313. |
Сере́дній, -я, -є.
1) Средній, срединный. Чуб. V. 938. Поперед війська не вихвачайся, а позад війська не зоставайся, держися війська все середнього. АД. І. 16. 2) Среднихъ лѣтъ. Ой маненьких потоптала (орда), старих порубала, а середніх чоловіків у полон погнала. Нп. |
Середо́ви́й, -а́, -е́.
1) Внутренній. Як його побито, приходив хвершал дивитись; так він не признавсь побоїв середових, значить у животі, або в грудіх; тілько й бачив хвершал синяк під плечем та на голові. Екат. у. (Залюб.). Сало середове. Либонь до сієї комори треба середовий ключ, бо вона запірається з середини. (Залюб.). 2) Средній. 3) Среднихъ лѣтъ. |
Тридцятолі́тка, -ки, ж. Женщина тридцати лѣтъ. Ще ж я зжурюсь без нього, то здаватимусь тридцятоліткою. Г. Барв. 234. |
Тума́, -ми́, ж.
1) Овца: помѣсь шпанской овцы или шльо́нки съ простой. Борз., Павлогр. у.у. 2) Человѣкъ смѣшанной породы: одинъ изъ родителей турокъ или татаринъ, а другой — украинецъ. Христіяне і туми зъ христіянъ въ Кримѣ родившіися. Величко, Лѣт. II. 376. Вродився тумою від руської бранки. К. ЦН. 219. Козак-тума зведе з ума, не буде любити. Нп. Г. Барв. 222. Тума танчик водила. Що виведе, то і стане, на дівочок погляне. Мет. 299. Тумо́ю называютъ хмураго неразговорчиваго человѣка. Якийсь нелюдний, неговіркий, якась тума з його. Мир. ХРВ. 35. |
У́с, у́са и вус, ву́са, м.; мн. у́са (ву́са) и у́си (ву́си).
1) Усъ. Сивий ус, стару чуприну вітер розвіває. Шевч. 8. Оддай мене за такого, що не має вуса, — він на мене кивне-моргне, а я й засміюся. Нп. Моргнув якось усима. Г. Барв. 367. Під у́сом бу́ти. Находиться въ возрастѣ 19 — 20 лѣтъ. Парубок під усом. НВолын. у. Хлопець під усом, літ двадцять йому. Г. Барв. 251. Уса у кішок, у собак. 2) Ость въ колосѣ хлѣбнаго растенія. 3) мн. у́си (ву́си). Въ верхней одеждѣ (кожуша́нка, сви́та, ку́нтуш, керсе́тка и пр.): внутреннія складки сзади (иногда съ боковъ. Чуб. VII. 421) по шву отъ таліи внизъ, образовавшіяся вслѣдствіе вставки длинныхъ равнобедренныхъ треугольниковъ въ нижнюю часть одежды. КС. 1893. У. 275. Свита до трьох усів. О. 1862. IX. 68. Взяла очіпок грезетовий і кунтуш з усами люстровий. Котл. Ен. См. Хванд. Ум. У́сик, у́сичок, усо́к, усо́чок. До усиків пошити. Чуб. VII. 4 33. |
Четверта́к, -ка́, м.
1) Лошадь или быкъ четырехъ лѣтъ. Харьк. 2) Бревно въ 4 сажня длиной. Шух. I. 177. 3) Четвертакъ (заимств. изъ русск. языка?) Ум. Четвертачо́к. |
Четверта́ка, -ки, ж. Корова четырехъ лѣтъ. Харьк. |
Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського)
*Влу́чений, -а, -е. Раненый. Смерте́льно влу́чений звір. Смертельно раненый зверь. Слідив неспокійний лет птахів, збентежених гуками рушниць і ревом смертельно влучених звірів. Лепкий. |
До́вгий, -а, -е.
4) *Чехарда. Сл. Нік. *5) До́вгі лі́та. Многие годы. Вчительського стану, до котрого я довгі літа... добивався. Борд. *Від до́вгих літ. В течение долгих лет, долгого времени. Сл. Нік. *6) Имеющий длину, длиною. Він три аршини довгий. Крим. |
Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські)
Выслуга — ви́слуга, -ги; по выслуге лет — ви́служивши свої́ літа́. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Лётъ = лєтїння, літ. — Усї усюди вона облетїла, та з того льоту одна лиш шкода. Кн. — Лётомъ, летко́мъ = ми́ттю (С. З.), ми́гом, мигко́м. |
Лѣ́то = 1. лїто, лїтечко, частина лїта під кінець, коли муха бъє худобу — дрокови́ця, ки́вень, стан погоди лїтом — полїття, полїток. — Як діждемо лїта, та нажнемо жита. н. п. — Се було саме в дроковицю. — Не на всяке лїто добре полїття. н. пр. — Добре полїття для жнив, для бджіл. — Лѣ́томъ = лїтом, у(в)лїтку, в лїтї, облїтку, лїтньої доби. — В лїтку у мене скрізь хата. Кн. — Привітне сонечко що сяє і як у лїтку гріє, а лїто вже від нас втїкає — холодний вітер віє. Як. — Дїти — дїти! добре вам в лїтї, а зїмувати, то горювати. н. пр. — Въ разга́рѣ лѣ́та = в ро́сповнї лїта. — Саме в росповнї лїта, коли жита аж плакали та просились жати. Кн. — Ка́ждое лѣ́то = що лїта, літо крізь лїто. С. Л. — Проводи́ть лѣто, прове́сть лѣ́то = лїтува́ти (С. Л.), перелїтува́ти. — Лїто перелїтували ми на селї. Кн. — Лѣ́то-лѣ́тенски = цїле (або: усе) лїто, лїтечко. 2. д. Годъ. — Ва́шихъ лѣтъ = ва́шої доби, у ва́шу діб. — Два молодцї — так, вашої доби. Чайч. — Въ прекло́нныхъ лѣ́тахъ = у похи́лих лїтах. К. Д. |
Ско́лькій = яки́й. — Скольки́хъ лѣтъ онъ у́меръ? = яких лїт, в яки́х лїтах він поме́р ? |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)