Знайдено 11 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Ко́рда – ли́нка, ко́рда; (струна) струна́. • Гонять лошадь на -де – ганя́ти коня́ на ли́нці. |
Ло́шадь – (научн. назв., Equus caballus L.) кінь (р. коня́, мн. ко́ні, ко́ней); (в просторечье) кінь, коня́ка (ж. и (реже) м. р.), кони́на (ж. р.), соб. кінва́, коньва́. [Кова́ль коня́ кує́, а жа́ба й собі́ но́гу дає́ (Номис). Му́чить бі́дну коня́ку (Коцюб.). Ой, у ме́не був коня́ка (Щог.). Жінки́ поганя́ли кони́ну (Франко). Волі́в у нас ме́нше, ніж коньви́ тіє́ї неща́сної (Звин.)]. • -шадь арабская – ара́бський кінь. • -шадь донская – дінськи́й кінь, дінча́к (-ка́). • -шадь вороная – воро́ни́й кінь, во́рон-кінь, воро́нько, (кінь-) вороне́ць (-нця́). • -шадь гнедая – гніди́й кінь, гніда́ш (-ша́), гніда́н (-на́), гнідко́ (-ка́). • -шадь серая, серой масти – си́вий (ум. сиве́нький) кінь, сива́ш (-ша́), сивко́ (-ка́). • -ша́дь в яблоках – кінь у я́блуках, зозуля́стий кінь. • -шадь верховая – верхови́й кінь. • -шадь водовозная – водово́[і́]зка, водово́[і́]з (-во́за). • -шадь вьючная – в’ючни́й, батови́й кінь, в’юча́к (-ка́). • -шадь дышельная – ди́шельний кінь. • -шадь заводская – завідськи́й кінь. • -шадь запаленая – запа́лений, ди́хавичний кінь. • -шадь коренная, оглобельная, см. Коренни́к 1. • -шадь ломовая, см. Ломови́к 1. • -шадь подручная, пристяжная, см. под Подру́чный 2, Пристяжно́й. • -шадь седлистая, с вогнутой спиной – линкува́тий, лучкува́тий кінь. • -шадь скаковая, беговая – скакови́й, перего́но́вий кінь. • -шадь упряжная – запряжни́й кінь. • Пара -де́й, везущих враз – однора́зні ко́ні. • Одной -дью, парой (на паре) -дей – однокі́нь, паро́кі́нь (удву́кінь). [Одно́кінь везу́ть мерця́ (Кониськ.)]. • -ди оббили ноги – ко́ні пообсіка́лися, позасіка́лися. • Править -дью, см. Пра́вить 1. • Сесть на -шадь – сі́сти на коня́. • Пустить -шадь во весь опор, см. Пуска́ть 1. • Поскакать на -дя́х – поскака́ти кі́ньми (на ко́нях), побі́гти кі́ньми. Водяная -шадь, см. Гиппопота́м. |
Отсыре́лый – відволо́глий, відво́глий, відле́глий, линки́й. |
Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш)
тро́сик ли́нка,-ки, тро́сик,-ка |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський)
Ли́нка – веревка, корда. |
Линки́й – отсырелый, влажный. |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Глиб, -бу, м. Глубина, глубь. Кинулась на самий глиб. МВ. І. 144. Велика риба на глибу ходить. Лебед. у. Піймати чорного линка з глибу. Грин. II. 322. |
Ли́нка, -ки, ж. Веревка; корда, на которой гоняютъ лошадей. |
Линки́й, -а́, -е́. Отсырѣлый, влажный. Мнж. 185. Сіно линке, снопи линкі. Лубен. у. |
Линко́ватий кінь. Лошадь со впавшей спиной, сѣдлистая лошадь. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Сѣдли́стый = линкува́тий. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)