Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 11 статей
Шукати «линк*» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ко́рдали́нка, ко́рда; (струна) струна́.
Гонять лошадь на -де – ганя́ти коня́ на ли́нці.
Ло́шадь – (научн. назв., Equus caballus L.) кінь (р. коня́, мн. ко́ні, ко́ней); (в просторечье) кінь, коня́ка (ж. и (реже) м. р.), кони́на (ж. р.), соб. кінва́, коньва́. [Кова́ль коня́ кує́, а жа́ба й собі́ но́гу дає́ (Номис). Му́чить бі́дну коня́ку (Коцюб.). Ой, у ме́не був коня́ка (Щог.). Жінки́ поганя́ли кони́ну (Франко). Волі́в у нас ме́нше, ніж коньви́ тіє́ї неща́сної (Звин.)].
-шадь арабская – ара́бський кінь.
-шадь донская – дінськи́й кінь, дінча́к (-ка́).
-шадь вороная – воро́ни́й кінь, во́рон-кінь, воро́нько, (кінь-) вороне́ць (-нця́).
-шадь гнедая – гніди́й кінь, гніда́ш (-ша́), гніда́н (-на́), гнідко́ (-ка́).
-шадь серая, серой масти – си́вий (ум. сиве́нький) кінь, сива́ш (-ша́), сивко́ (-ка́).
-ша́дь в яблоках – кінь у я́блуках, зозуля́стий кінь.
-шадь верховая – верхови́й кінь.
-шадь водовозная – водово́[і́]зка, водово́[і́]з (-во́за).
-шадь вьючная – в’ючни́й, батови́й кінь, в’юча́к (-ка́).
-шадь дышельная – ди́шельний кінь.
-шадь заводская – завідськи́й кінь.
-шадь запаленая – запа́лений, ди́хавичний кінь.
-шадь коренная, оглобельная, см. Коренни́к 1.
-шадь ломовая, см. Ломови́к 1.
-шадь подручная, пристяжная, см. под Подру́чный 2, Пристяжно́й.
-шадь седлистая, с вогнутой спинойлинкува́тий, лучкува́тий кінь.
-шадь скаковая, беговая – скакови́й, перего́но́вий кінь.
-шадь упряжная – запряжни́й кінь.
Пара -де́й, везущих враз – однора́зні ко́ні.
Одной -дью, парой (на паре) -дей – однокі́нь, паро́кі́нь (удву́кінь). [Одно́кінь везу́ть мерця́ (Кониськ.)].
-ди оббили ноги – ко́ні пообсіка́лися, позасіка́лися.
Править -дью, см. Пра́вить 1.
Сесть на -шадь – сі́сти на коня́.
Пустить -шадь во весь опор, см. Пуска́ть 1.
Поскакать на -дя́х – поскака́ти кі́ньми (на ко́нях), побі́гти кі́ньми. Водяная -шадь, см. Гиппопота́м.
Отсыре́лый – відволо́глий, відво́глий, відле́глий, линки́й.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

тро́сик ли́нка,-ки, тро́сик,-ка

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ли́нкаверевка, корда.
Линки́йотсырелый, влажный.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Глиб, -бу, м. Глубина, глубь. Кинулась на самий глиб. МВ. І. 144. Велика риба на глибу ходить. Лебед. у. Піймати чорного линка з глибу. Грин. II. 322.
Ли́нка, -ки, ж. Веревка; корда, на которой гоняютъ лошадей.
Линки́й, -а́, -е́. Отсырѣлый, влажный. Мнж. 185. Сіно линке, снопи линкі. Лубен. у.
Линко́ватий кінь. Лошадь со впавшей спиной, сѣдлистая лошадь.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Сѣдли́стый = линкува́тий.