Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 8 статей
Запропонувати свій переклад для «лицедій»
Шукати «лицедій» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Игре́ц –
1) грач, (і)гре́ць (-реця́);
2) акте́[о́]р, лицеді́й (-ді́я);
3) (паралич) грець (р. гре́ця).
Лицеде́й, -де́йка –
1) лицеді́й (-ді́я), -ді́йка, (комедиант) ко[у]медія́нт, -я́нтка;
2) см. Лицеме́р, -ме́рка.
Манья́к –
1) см. Маниа́к;
2) (кукла) ля́лька;
3) комедія́нт, лицеді́й (-ді́я), (фокусник) штука́р (-ря́).

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Анестезия – (греч.) анестезія, знечулення.
[Аутодафе… Знечулення твоє Звело мене на це святе узвишшя. Застигло все. Дзвінка криштальна тиша відлунює багаття тріск. Проте не чутно крику. Вирок суду жасний вже винесено і офіра жде. Та абрис губ моїх блідих і страдних не скривиться ім’ям. І де узяти сили, де знайти те зілля, що враз знеболить і загоїть біль? Безпам’ятство чи блазенства сувій — найліпша із анестезій. Та вже пашить, пала яскраво. Вир тонким серпанком диму огортає. Агонія кохання відтинає Мене від простору, де кожен — лицедій (Ірина Гончарова). Ось уже сто років, як анестезія увійшла до операційних зал, проте далеко не всі лікарі зустріли її з радістю, деякі хірурги були вкрай невдоволені. «Хірургія померла,— сказав один з них. — Біль був тією ланкою, яка поєднувала лікаря з пацієнтом. А з анестезією вона мало чим відрізняється від розтину трупа» (В.Шовкун, перекл. М.Турньє). І ось я вже на операційному столі: — Так і сиди синку, ми зробимо тобі місцеве знечулення, ні, пані, він зараз у шоці, про загальну анестезію не може бути й мови (Н.Трохим, перекл. С.Рушді). Добре зафіксований хворий анестезії не потребує]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ЛИЦЕДЕ́ЙСТВОВАТЬ, лицедействующий що /мн. хто/ лицеді́є, лицеді́й, комедія́нт, акто́р, прикм. лицеді́йний.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Актёръ, актри́са = арти́ста, арти́стка, а́кторка, лицедїй, ка, актьо́р, актри́са.
Лицедѣ́й, ка = лицедїй, ка.
Лицо = 1. лице́, обли́ччя (С. З.), вид, тварь, твар (С. Ш.), лайливо або шуткуючи — пи́ка, пи́сок. — Ой дївчино, дївчинонько, славна на обличчя. н. п. — Обличчя, постать, очі — усе я бачила вже десь давно. К. К. — У доброго чоловіка сором на виду, а у ледачого під підошвою. Кн. — Я на досьвітки йду до тієї дївчиноньки, що хороша на виду. н. п. — Глянь на вид, та не питай ся за здоровя. н. пр. — Та не давай стиду–бриду цїлувати свого виду. н. п. — Твар у дїда повна, червона, сьвіжа. Кн. — Пика, як у комлика. н. пр. — Къ лицу́, не кь лицу́ = до лиця́, не до лиця́, не подо́ба, не приста́ло. — І той рубець йому красою служить і до лиця, як лицарю йому. К. К. — Ся хустка вам не до лиця. Кн. — Тобі не подоба, не пристало до лоба. н. п. — Лицо́мъ къ лицу́ = лице́ в лице́, о́ко в о́ко, віч-у-віч. — Ми стояли мовчки, лице в лице, око в око. Кн. — На нёмъ лица́ нѣтъ = на се́бе не похо́жий став. — Перемѣни́ться въ лицѣ́ = зміни́ти ся на виду́. — Съ лица́ на лицо́ = віч-на́-віч. — Поставили його з сьвідком віч-на́-віч. — Уби́тое лицо́ = сумни́й вид. — Хоро́шь, хороша́ лицо́мъ = га́рний, хоро́ший, а на виду́, на вро́ду, на ви́гляд. — Я на досьвітки йду до тієї дївчиноньки, що хороша на виду. н. п. .— Повна та хороша на виду. К. З. о Ю. Р. — Їде козак молоденький, їде він до броду, ой там живе дївчинонька — хороша на вроду. н. п. 2. осо́ба, парсу́на (С. З.). — Зна́тное лицо́ = значна́ осо́ба. — Ча́стное лицо́ = прива́тна осо́ба. Ч. К. — Смотрѣ́ть на ли́ца = вважа́ти на ко́го. — Не вважай на те, що я швець — говори зо мною, як з простим чоловіком. н. пр. 3. осо́ба, дїєва осо́ба, лицедїй (в драматичному утворі). — В новій драмі Карпенка Карого „Батькова казка“ усі дїєві особи змальовані правдиво. 4. лице́, пе́ред. — Лицо́мъ, на лицо́ = лице́м, на лице́, с пе́реду. — Хата у його лицем на вулицю. Кн. — Не показуй з вивороту, покажи на лице. Кн. — На виворіт сукно ще добре, а спереду зовсім витерлось. — На лицо́ (про гроші) = гото́вими грішми, готі́вкою, готови́зною. — Готовими грішми (або: готовизни) маю сто рублїв, та треба ще сотню позичити.