Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 24 статті

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Личи́на
1) (
в прям. и перен. знач.) личи́на, машка́ра́; срв. Ма́ска.
Под -ною добродетели – під личи́ною (під машка́ро́ю) доброче́сности.
Снять, сорвать с кого -ну – зня́ти, зірва́ти личи́ну (машка́ру́) з ко́го, здемаскува́ти кого́;
2) (
наружная накладка на замок) нали́чник, нали́ччя (-ччя);
3) (
залупина на коже) за́дирка.
Личи́нка
1) (
ум. от Личи́на 1) личи́нка;
2)
зоол., энтом. – личи́нка, гробачо́к (-чка́). [З яє́чок вихо́дять гробачки́ (Троян.)];
3) (
замка) нали́чничок (-чка) – бля́шка (на замку);
4) (
часовая), см. Цифербла́т.
Злоде́й – (кто творит зло) лиході́й, лиході́йник, злочи́нник; (преступник) злочи́нець (-нця); (зложелатель) злоби́тель. [А ви їх кленете́, як лиході́їв (Куліш)].
-дей (бранно) – вра́жа (лиха́) душа́, зла личи́на, (сильнее) ше́льма, ши́беник, харцизя́ка, харци́з. [От, вра́жа душа́ що наду́мав! (Крим.). Ось до чо́го дові́в ти мене́, ши́бенику! (Єфр.)].
Ку́кла – ля́ля, ля́лька.
Играть в -лы – гра́тися (гуля́ти(ся)) в ляльки́. Чортова -ла! – ді́дькова личи́на!
Личи́ще – личи́ще, личи́на, личи́сько, види́ще, види́сько, образи́ще, образи́сько.
Лы́чиналичи́на, лути́на.
Ма́ска
1) (
в прям. и перен. знач.) ма́ска, (преимущ. уродливая) машка́ра́, (личина) личи́на. [Ро́бить се під ма́скою свято́го (Куліш). Наді́ла машкару́ з отаки́м до́вгим но́сом (Сквирщ.). Під тіє́ю до́брою та ласка́вою личи́ною схо́вано було́ щось зовсі́м и́нше (Еварн.)].
Надеть -ку (в прям. и перен. знач.) – наді́ти, узя́ти, убра́ти (напну́ти) ма́ску, машка́ру́, личи́ну. [Коли́ на те пішло́сь, я взя́ти му́шу ма́ску і до обле́сника пока́зувати ла́ску (Самійл.). Убира́ли на се́бе машка́ри (Єфр.)].
Сорвать с кого -ку – зірва́ти з ко́го ма́ску, машка́ру́, личи́ну, здемаскува́ти кого́;
2) (
ряженый) ма́ска (общ. р.), маско́ваний, -ко́вана, замаско́ваний (-ного), -ко́вана (-ної); см. Замаскиро́ванный (под Замаскиро́вывать);
3)
зоол. – ма́ска, лови́лка.
Нали́чник
1) (
накладная планка вокруг окон, дверей) ли́штва;
2) (
на замке) нали́ччя (-ччя); см. Личи́на 2;
3) нали́чник, (
забрало ещё) заборо́ло; (личина) личи́на, машка́ра́.
Образи́наличи́на, пи́ка, мацапу́ра, (шутл.) ку́ряча во́ва. См. Ро́жа.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Чёрт – чорт, дідько, люципер, лукавий, куций, (нечистый) лихий, нечистий, (болотный) анци́бол, анци́болот, анциболо́тник:
будто черти горох молотили (в свайки играли) (разг., устар.) – неначе (наче), немов (мов), ніби (нібито), буцімто (буцім) чорт сім кіп гороху змолотив;
до чёрта, чёрт знает сколько (разг.) – до чорта (до біса, достобіса, до дідька), до лиха (до лихої години), до смутку; (эвфем.) до сина (до хріна); (ругат.) до стилої мами; страшенно;
за каким (за коим) чёртом (прост.) – якого чорта (біса, дідька); (иногда эвфем.) якого сина;
какого чёрта, для какого чёрта (разг.) – якого чорта (біса, дідька); (эвфем. также) якого сина (хріна); (иногда давн.) якого недовірка; (лок.) якої нетечі; на кий біс;
как чёрт от ладана (бежать, убегать от кого, от чего) (разг.) – як чорт від ладану (тікати, утікати від кого, від чого);
к чёрту, к чертям, ко всем чертям (разг.) – к чорту (к бісу), до чорта (до біса, до дідька), к чортам (к бісам), до (всіх) чортів; (ругат. ещё) під три чорти, к лихій годині;
к чёрту на кулички (на рога) (разг.) – аж геть далеко, аж десь [на] край світа, (иногда) галасвіта; до чортів на виступці, до чорта (до дідька) в зуби;
на чёрта (разг.) – на чорта (на біса);
не было печали, [так] черти накачали – не мала баба клопоту, так купила порося (Пр.); не було клопоту, так чорт надав (Пр.); купив чорта з рогами на свою шию (Пр.); не мала дівка лиха, так Каленика привела (Пр.);
ни к чёрту (не годится) (разг.) – ні к чорту (ні к лихій годині) не годиться; (иногда фиг. о какой-нибудь непригодной вещи) надібок у піч, мишам на снідання;
ни чёрта (разг.) – ні чорта; нічогісінько; дарма;
один чёрт (разг.) – один чорт (один біс); який дідько печений, такий і варений (Пр.); який один дідько, такий і другий (Пр.); все один чорт, що собака, що хорт (Пр.); той же Савка, та на других санках (Пр.);
одному чёрту известно – сам чорт (дідько) зна (знає);
[сам] чёрт не брат кому – [сам] чорт не брат (і чорт не брат) кому;
сам чёрт не разберёт (не поймёт) (разг.) – сам чорт (і чорт) не розбере (не зрозуміє);
[сам] чёрт ногу (голову) сломит (разг.) – [сам] чорт ногу зломить, [сам] чорт спіткнеться; [сам] чорт голову зверне (зломить, зламає), [сам] чорт в’язи скрутить; [сам] чорт ладу (рахуби) не дасть, [сам] чорт ладу не дійде; того й дядько з перцем не з’їсть;
сто чертей! (бран.) – сто (стонадцять) чортів!;
у него чёрт в подкладке, сатана в заплатке – лисом підшитий, псом підбитий (Пр.);
у чёрта на куличках, на рогах (разг.) – аж геть далеко, аж десь край світа, у чорта далеко; у чорта на болоті, у чорта в зубах;
чем чёрт не шутит (разг.) – чого на світі не буває; бува (буває);
чёрта ли мне (тебе, ему, нам, вам…) в ком, в чём (разг.) – на чорта (на біса, на дідька) мені (тобі, йому, нам, вам.. ) хто, що;
чёрта лысого – чорта (дідька) лисого; чорта пухлого;
чёрта с два! (разг.). – чорта лисого (пухлого)!; чорта з два!; овва (ов)!; але-але!;
чёрт возьми, чёрт побери (разг.) – чорт його бери!, чорт побери!; дій його честі!; (иногда) матері його ковінька!;
чёрт дёрнул меня (тебя, его, её, нас, вас, их) за язык (разг.) – чорт смикнув мене (тебе, його, її, нас, вас, їх) за язик; чорт надав (лиха личина надала) мені (тобі, йому, їй, нам, вам, їм) бовкнути;
чёрт дёрнул, понёс, догадал меня (тебя, его, её, нас, вас, их) (разг.) – надала ж мені (тобі, йому, їй, нам, вам, їм) лиха година (лиха личина, нечиста сила); [і] надала ж мені (тобі, йому, їй, нам, вам, їм); [і] надав же мені (тобі, йому, їй, нам, вам, їм) нечистий (чорт, біс);
чёрт его (их…) знает – чорт (дідько, біс, враг, кат, мара, морока) його (їх…) знає; лихий його (їх…) зна(є); хрін його (їх…) батька зна (знає); смуток його (їх…) зна (знає);
черти возьмут кого (разг.) – чорти візьмуть кого, чорт (дідько) ухопить кого;
чёрт знает кто (что, какой, где, куда…) (разг.) – чорт (кат) зна хто (що, який, де, куди…); чортзна-хто (-що, -який, -де, -куди…), казна-хто (-що, -який, -де, -куди…); чорт (біс) батька зна хто (що, який, де, куди…);
чёрт ли сладит с кем (разг.) – і чорт (і біс) ладу не дійде з ким;
чёрт меня (тебя, его, её, нас, вас, их) возьми (дери, побери, подери); чёрт бы меня (тебя, его, её, нас, вас, их) брал (драл, побрал) (разг.) – чорт мене (тебе, його її, нас, вас, їх) бери (о многих, побери); хай (нехай) мене (тебе, його, її, нас, вас, їх) чорт (лихий, дідько) візьме; щоб мене (тебе, його, її, нас, вас, їх) чорт узяв (забрав, про багатьох побрав); чорт би мене (тебе, його, її, нас, вас, їх) узяв (забрав, про багатьох побрав);
чёрт мошну тачает, скряга её набивает – скупий збирає, а чорт калитку шиє (Пр.);
чёрт несёт, принёс (черти несут, принесли) кого (разг.) – чорт (дідько) несе, приніс (чорти несуть, принесли) кого; (лок. також) чорт нагодив (нагодила дідьча мати) кого;
чёрт носит (черти носят) кого; чёрт унёс (черти унесли) кого – чорт (дідько) носить (чорти носять) кого; чорт заніс (забрав) кого, чорти занесли (забрали, побрали) кого; [десь] віється, повіявся хто;
чёрт с тобой (с ним, с ней, с вами, с ними) (разг.) – чорт з тобою (з ним, з нею, з вами, з ними); хай (нехай) тобі (йому, їй, вам, їм) чорт (біс, враг, мара, морока); хай (нехай) тебе (його, її, вас, їх) чорт (враг) візьме, забере;
чёрт-те что, чёрт-те как – чорт зна що, чорт зна як; чортзна-що, чортзна-як, казна-що, казна-як; (редко) чорть-і-що, чорть-і-як;
чертям (всем чертям) тошно (разг.) – аж пекло сміється;
что за чёрт (разг.) – що за чорт (чортовиння, чортівня).
[Лізти чортові в зуби (Пр.). Якби в чорта грива, була б з нього кобила (Пр.). — Одначе ж, чорт побери, земляче, ти, видно, її соломою годував! (М.Гоголь). Хотина як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду у неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив (І.Нечуй-Левицький). І мені ж даси меду, як піддереш? — Але-але! (Сл. Гр.). Посилався до дівчини, хотів її взяти, нагодила дідьча мати товариша в хаті (Н. п.). Вигадай чорта, він вам і ратиці на стіл (Пр.). Послав Бог роботу, та забрав чорт охоту (Пр.). Править, як чорт болотом (Пр.). Про вовка помовка, а чорт пана несе (Пр.). Пусти чорта в хату, то він і на піч залізе (Пр.). — Козолуп! Піди, брат, турни його к чортам собачим звідси. Хай другим шляхом їде… Ну, сволоч народ! Якраз йому тоді треба їхать, як не можна (В.Винниченко). Але тепер, коли все скінчилось гаразд (дай Боже так і в усіх пригодах), скажіть мені, ваша милость, хіба ж то не смішно було, що отаке чорть-і-що нас налякало,- мене принаймні, бо ви, пане, я вже бачу, не знаєте й не відаєте, що таке страх чи переляк (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Чорти батька зна що говориш, чоловіче! — вигукнув Дон Кіхот (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Бог мене побий,— обізвався тоді корчмар,— коли той Дон Кіхот чи Дон Анциболот не порубав міхів із червоним вином, що в головах йому стояли! Отож, мабуть, вино розлилося, а сей молодець дума, що то кров! (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Тільки-но хто згадував директора, крамаря хапали чорти, він, забувши про свої муки, несамовитів і казився, чухаючи своє тіло від голови до п’ят (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). — Отака ваша історія? — Певно, що така. А яка ваша? Ми порівняємо їх і, може, я нарешті зрозумію, на кий біс ви закинули мене посеред ночі до холодного підвалу, який смердить лайном? (В.Шовкун, перекл. К.Р.Сафона). З першого дня роботи виявилося до дідька й трохи (Ю.Винничук, перекл. Б.Грабала). 1. — Тату! Чорт лізе в хату!!! — Не біда, синку, аби не москаль. 2. Дружина — чоловікові: — Тебе сьогодні знову викликають у школу: малий знову розбив вікно. — Чорт побери! Скільки ж у них там вікон?!].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ЛИЧИ́НА (маска) фраз. намі́тка [під намі́ткою ідеалі́стки].

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Личина
1) (
для маскарадов) личи́на, -ни, машкара́, -ри́;
2) (
притворный вид) ви́гляд, -ду, вид, -ду.
Образиналичи́на, -ни, пи́ка, -ки, мацапу́ра, -ри.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Личина
• Надевать (носить) личину
(перен.) – накладати на себе (надівати, носити) личину (машкару).
• Под какой-либо личиной, под личиной кого-либо
– під личиною (машкарою) чого; під личиною (машкарою) чиєю, кого; як хто, як що.
• Сорвать личину с кого
(перен.) – зірвати личину (машкару) з кого; здемаскувати кого.
Кукла
• Играть в куклы
– гратися (гуляти) в ляльки.
• Чёртова кукла
(бранное) – дідькова (вража) личина.
Черт
• Будто черти горох молотили (в свайки играли)
(разг. устар.) – (не)наче, (не)мов, ніби(то), буцім(то) чорт сім кіп гороху змолотив. [Хотина як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду у неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив. Н.-Левицький.]
• До чёрта
(разг.) – до чорта (до біса, достобіса), до лиха (до лихої години), до смутку; (евфем.) до сина (до хріна); (лайл.) до сталої мами; страшенно.
• За каким (за коим) чёртом
(прост.) – якого чорта (біса, дідька); (іноді евфем.) якого сина.
• Какого чёрта, для какого чёрта
(разг.) – якого чорта (біса, дядька); (евфем. також) якого сина (хріна); (іноді давн.) якого недовірка; (лок.) якої нетечі. [Чого мені журитися, якої нетечі? Манжура.]
• Как чёрт от ладана (бежать, убегать от кого, от чего)
(разг.) – як чорт від ладану (тікати, утікати від кого, від чого).
• К чёрту, к чертям, ко всем чертям
(разг.) – к чорту (к бісу), до чорта (до біса, до дідька), к чортам (к бісам), до (всіх) чортів; (лайл. ще) під три чорти, к лихій годині.
• К чёрту на кулички (на рога)
(разг.) – аж геть далеко, аж десь [на] край світа, (іноді) галасвіта; до чортів на виступці, до чорта (до дідька) в зуби.
• На чёрта
(разг.) – на чорта (на біса).
• Не было печали, [так] черти накачали
– не мала баба клопоту, так купила порося. Пр. Не було клопоту, так чорт надав. Пр. Купив чорта з рогами на свою шию. Пр. Не мала дівка лиха, так Каленика привела. Пр.
• Ни к чёрту (не годится)
(разг.) – ні к чорту (ні к лихій годині) не годиться; (іноді фіг. про якусь негодящу річ) надібок у піч, мишам на снідання.
• Ни чёрта
(разг.) – ні чорта; нічогісінько; дарма.
• Один чёрт
(разг.) – один чорт (один біс). Який дідько печений, такий і варений. Пр. Який один дідько, такий і другий. Пр. Все один чорт, що собака, що хорт. Пр. Той же Савка, та на других санках. Пр.
• Одному чёрту известно
– сам чорт (дідько) зна(є).
• [Сам] чёрт не брат кому
– [Сам] чорт не брат (і чорт не брат) кому.
• Сам чёрт не разберёт (не поймёт)
(разг.) – сам чорт (і чорт) не розбере (не зрозуміє).
• [Сам] чёрт ногу (голову) сломит
(разг.) – [Сам] чорт ногу зломить, [сам] чорт спіткнеться; [сам] чорт голову зверне (зломить, зламає), [сам] чорт в’язи скрутить; [сам] чорт ладу (рахуби) не дасть, [сам] чорт ладу не дійде; того й дядько з перцем не з’їсть. [Колись, хоч би в епоху Наполеона, добре було воювати! Зійшлися дві армії, стукнулись, розійшлись. Ні тобі фронтів, ні сидіння в окопах. А тепер почни розбиратися в операціях, — сам чорт в’язи скрутить. Ковганюк, перекл. з Шолохова.]
• Сто чертей!
(бранное) – сто (стонадцять) чортів!
• У него чёрт в подкладке, сатана в заплатке
– лисом підшитий, псом підбитий. Пр.
• У чёрта на куличках, на рогах
(разг.) – аж геть далеко, аж десь край світа, у чорта далеко; у чорта на болоті, у чорта в зубах.
• Чем чёрт не шутит
(разг.) – чого на світі не буває; бува(є).
• Чёрта ли мне (тебе, ему, нам, вам…) в ком, в чём
(разг.) – на чорта (на біса, на дідька) мені (тобі, йому, нам, вам…) хто, що.[Нащо ти це кинув? — спитав Борис. — Лист якийсь рекомендаційний, на біса мені лист! Кундзіч, перекл. з Толстого.]
• Чёрта лысого
– чорта (дідька) лисого; чорта пухлого.
• Черта с два!
(разг.) – чорта лисого (пухлого)!; чорта з два!; овва (ов)!; але-але! [І мені ж даси меду, як піддереш? — Але-але! Сл. Гр.]
• Чёрт возьми
(разг.) – чорт його бери!; дій його честі!; (іноді) матері його ковінька!
• Чёрт дёрнул меня (тебя, его, её, нас, вас, их) за язык
(разг.) – чорт смикнув мене (тебе, його, її, нас, вас, їх) за язик, чорт надав (лиха личина надала) мені (тобі, йому, їй, нам, вам, їм) бовкнути. [А ти вип’єш зі мною з радощів? — спитав він. І зараз же з тривогою подумав: «Ну, от і знов чорт мені надав бовкнути!» Ковганюк, перекл. з Шолохова.]
• Чёрт дёрнул, понёс, догадал меня (тебя, его, её, нас, вас, их)
(разг.) – надала ж мені (тобі, йому, їй, нам, вам, їм) лиха година (лиха личина, нечиста сила), (і) надала ж мені (тобі, йому, їй, нам, вам, їм); (і) надав же мені (тобі, йому, їй, нам, вам, їм) нечистий (чорт, біс).
• Чёрт его (их…) знает
– чорт (дідько, біс, враг, кат, мара, морока) його (їх…) знає; лихий його (їх…) зна(є); хрін його (їх…) батька зна(є); смуток його (їх…) зна(є).
• Черти возьмут кого
(разг.) – чорти візьмуть кого, чорт (дідько) ухопить кого.
• Чёрт знает кто (что, какой, где, куда…)
(разг.) – чорт (кат) зна хто (що, який, де, куди…); чортзна-хто (-що, -який, -де, -куди…), казна-хто (-що, -який, -де, -куди…); чорт (біс) батька зна хто (що, який, де, куди…).
• Чёрт ли сладит с кем
(разг.) – і чорт (і біс) ладу не дійде з ким.
• Чёрт меня (тебя, его, её, нас, вас, их) возьми (дери, побери, подери); чёрт бы меня (тебя, его, её, нас, вас, их) брал (драл, побрал)
(разг.) – чорт мене (тебе, його, її, нас, вас, їх) бери (про багатьох побери); хай (нехай) мене (тебе, його, її, нас, вас, їх) чорт (лихий, дідько) візьме; щоб мене (тебе, його, її, нас, вас, їх) чорт узяв (забрав, про багатьох побрав); чорт би мене (тебе, його, її, нас, вас, їх) узяв (забрав, про багатьох побрав).
• Чёрт мошну тачает, скряга её набивает
– скупий збирає, а чорт калитку шиє. Пр.
• Чёрт несёт, принёс (черти несут, принесли) кого
(разг.) – чорт (дідько) несе, приніс (чорти несуть, принесли) кого; (лок. також) чорт нагодив (нагодила дідьча мати) кого. [Посилався до дівчини, хотів її взяти, нагодила дідьча мати товариша в хаті. Н. п.]
• Чёрт носит (черти носят) кого; чёрт унёс (черти унесли) кого
– чорт (дідько) носить (чорти носять) кого; чорт заніс (забрав) кого, чорти занесли (забрали, побрали) кого; [десь] віється, повіявся хто.
• Чёрт с тобой (с ним, с ней, с вами, с ними)
(разг.) – чорт з тобою (з ним, з нею, з вами, з ними); хай (нехай) тобі (йому, їй, вам, їм) чорт (біс, враг, мара, морока); хай (нехай) тебе (його, її, вас, їх) чорт (враг) візьме, забере.
• Чертям (всем чертям) тошно
(разг.) – аж пекло сміється.
• Что за чёрт
(разг.) – що за чорт (чортовиння, чортівня).

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Личи́на
1)
маска;
2) (
бранно) образина.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Личи́на, -ни, ж.
1) Маска.
2) Бранное слово: образина.
Дивися, пся його личина. Шевч. 501. Зла личи́на. Чортъ. О. 1861. II. 206.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Личи́на, -ни, ж.
2)
*А пропадай ти, зла личино, щоб я став перед тобою душею кривити. Мирн. III. 199.
На́пуск, -ку, м. 1) *Це напуск на нас. Кон. III. 83. *2) Вид, личина. На́пуск напусти́ти на се́бе. Принять на себя вид, личину. Видно, напуск напустив на себе. Мирн. Ркп.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Личи́на = 1. личи́на (С. З. Л.), нали́чина, машкара́ (С. З.). — Вдїваєт на себе машкару. Л. В. 2. бля́шка з дїрочкою з околи́шнього бо́ку двере́й про́ти замка́.
Ма́ска = личи́на (С. З. Л.), нали́цина, машкара́. (С. З.) — Вдїваєт на себе машкару. Л. В.
Привидѣ́ніе = мара́ (С. З. X), мана́ (С. З.), манїя́ (С. З. Л.), маня́к, поторо́ча (С. Л.), зла личи́на, чма́ра (С. З.), почва́ра (С. З.), привиде́нция, облу́да. — Задля чого ж мара появилась у вояцькій збро́ї? Ст. Г. — Одкасни ся манїя! С. Л. Пр. д. ще під сл. Видѣ́ніе 2.
Ха́ря = пи́ка (С. Л.), пи́сок (С. З.), марми́за, марму́за, мацапу́ра, мурло́, харло́. Пр. д. під сл. Ро́жа. 2. машкара́, личи́на. Д. Ма́ска.

Запропонуйте свій переклад