Знайдено 24 статті
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Личи́на –
1) (в прям. и перен. знач.) личи́на, машка́ра́; срв. Ма́ска. • Под -ною добродетели – під личи́ною (під машка́ро́ю) доброче́сности. • Снять, сорвать с кого -ну – зня́ти, зірва́ти личи́ну (машка́ру́) з ко́го, здемаскува́ти кого́; 2) (наружная накладка на замок) нали́чник, нали́ччя (-ччя); 3) (залупина на коже) за́дирка. |
Личи́нка –
1) (ум. от Личи́на 1) личи́нка; 2) зоол., энтом. – личи́нка, гробачо́к (-чка́). [З яє́чок вихо́дять гробачки́ (Троян.)]; 3) (замка) нали́чничок (-чка) – бля́шка (на замку); 4) (часовая), см. Цифербла́т. |
Злоде́й – (кто творит зло) лиході́й, лиході́йник, злочи́нник; (преступник) злочи́нець (-нця); (зложелатель) злоби́тель. [А ви їх кленете́, як лиході́їв (Куліш)]. • -дей (бранно) – вра́жа (лиха́) душа́, зла личи́на, (сильнее) ше́льма, ши́беник, харцизя́ка, харци́з. [От, вра́жа душа́ що наду́мав! (Крим.). Ось до чо́го дові́в ти мене́, ши́бенику! (Єфр.)]. |
Ку́кла – ля́ля, ля́лька. • Играть в -лы – гра́тися (гуля́ти(ся)) в ляльки́. Чортова -ла! – ді́дькова личи́на! |
Личи́ще – личи́ще, личи́на, личи́сько, види́ще, види́сько, образи́ще, образи́сько. |
Лы́чина – личи́на, лути́на. |
Ма́ска –
1) (в прям. и перен. знач.) ма́ска, (преимущ. уродливая) машка́ра́, (личина) личи́на. [Ро́бить се під ма́скою свято́го (Куліш). Наді́ла машкару́ з отаки́м до́вгим но́сом (Сквирщ.). Під тіє́ю до́брою та ласка́вою личи́ною схо́вано було́ щось зовсі́м и́нше (Еварн.)]. • Надеть -ку (в прям. и перен. знач.) – наді́ти, узя́ти, убра́ти (напну́ти) ма́ску, машка́ру́, личи́ну. [Коли́ на те пішло́сь, я взя́ти му́шу ма́ску і до обле́сника пока́зувати ла́ску (Самійл.). Убира́ли на се́бе машка́ри (Єфр.)]. • Сорвать с кого -ку – зірва́ти з ко́го ма́ску, машка́ру́, личи́ну, здемаскува́ти кого́; 2) (ряженый) ма́ска (общ. р.), маско́ваний, -ко́вана, замаско́ваний (-ного), -ко́вана (-ної); см. Замаскиро́ванный (под Замаскиро́вывать); 3) зоол. – ма́ска, лови́лка. |
Нали́чник –
1) (накладная планка вокруг окон, дверей) ли́штва; 2) (на замке) нали́ччя (-ччя); см. Личи́на 2; 3) нали́чник, (забрало ещё) заборо́ло; (личина) личи́на, машка́ра́. |
Образи́на – личи́на, пи́ка, мацапу́ра, (шутл.) ку́ряча во́ва. См. Ро́жа. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009–
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка)
ЛИЧИ́НА (маска) фраз. намі́тка [під намі́ткою ідеалі́стки]. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)
Личина –
1) (для маскарадов) личи́на, -ни, машкара́, -ри́; 2) (притворный вид) ви́гляд, -ду, вид, -ду. |
Образина – личи́на, -ни, пи́ка, -ки, мацапу́ра, -ри. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська)
Личина
• Надевать (носить) личину (перен.) – накладати на себе (надівати, носити) личину (машкару). • Под какой-либо личиной, под личиной кого-либо – під личиною (машкарою) чого; під личиною (машкарою) чиєю, кого; як хто, як що. • Сорвать личину с кого (перен.) – зірвати личину (машкару) з кого; здемаскувати кого. |
Кукла
• Играть в куклы – гратися (гуляти) в ляльки. • Чёртова кукла (бранное) – дідькова (вража) личина. |
Черт
• Будто черти горох молотили (в свайки играли) (разг. устар.) – (не)наче, (не)мов, ніби(то), буцім(то) чорт сім кіп гороху змолотив. [Хотина як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду у неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив. Н.-Левицький.] • До чёрта (разг.) – до чорта (до біса, достобіса), до лиха (до лихої години), до смутку; (евфем.) до сина (до хріна); (лайл.) до сталої мами; страшенно. • За каким (за коим) чёртом (прост.) – якого чорта (біса, дідька); (іноді евфем.) якого сина. • Какого чёрта, для какого чёрта (разг.) – якого чорта (біса, дядька); (евфем. також) якого сина (хріна); (іноді давн.) якого недовірка; (лок.) якої нетечі. [Чого мені журитися, якої нетечі? Манжура.] • Как чёрт от ладана (бежать, убегать от кого, от чего) (разг.) – як чорт від ладану (тікати, утікати від кого, від чого). • К чёрту, к чертям, ко всем чертям (разг.) – к чорту (к бісу), до чорта (до біса, до дідька), к чортам (к бісам), до (всіх) чортів; (лайл. ще) під три чорти, к лихій годині. • К чёрту на кулички (на рога) (разг.) – аж геть далеко, аж десь [на] край світа, (іноді) галасвіта; до чортів на виступці, до чорта (до дідька) в зуби. • На чёрта (разг.) – на чорта (на біса). • Не было печали, [так] черти накачали – не мала баба клопоту, так купила порося. Пр. Не було клопоту, так чорт надав. Пр. Купив чорта з рогами на свою шию. Пр. Не мала дівка лиха, так Каленика привела. Пр. • Ни к чёрту (не годится) (разг.) – ні к чорту (ні к лихій годині) не годиться; (іноді фіг. про якусь негодящу річ) надібок у піч, мишам на снідання. • Ни чёрта (разг.) – ні чорта; нічогісінько; дарма. • Один чёрт (разг.) – один чорт (один біс). Який дідько печений, такий і варений. Пр. Який один дідько, такий і другий. Пр. Все один чорт, що собака, що хорт. Пр. Той же Савка, та на других санках. Пр. • Одному чёрту известно – сам чорт (дідько) зна(є). • [Сам] чёрт не брат кому – [Сам] чорт не брат (і чорт не брат) кому. • Сам чёрт не разберёт (не поймёт) (разг.) – сам чорт (і чорт) не розбере (не зрозуміє). • [Сам] чёрт ногу (голову) сломит (разг.) – [Сам] чорт ногу зломить, [сам] чорт спіткнеться; [сам] чорт голову зверне (зломить, зламає), [сам] чорт в’язи скрутить; [сам] чорт ладу (рахуби) не дасть, [сам] чорт ладу не дійде; того й дядько з перцем не з’їсть. [Колись, хоч би в епоху Наполеона, добре було воювати! Зійшлися дві армії, стукнулись, розійшлись. Ні тобі фронтів, ні сидіння в окопах. А тепер почни розбиратися в операціях, — сам чорт в’язи скрутить. Ковганюк, перекл. з Шолохова.] • Сто чертей! (бранное) – сто (стонадцять) чортів! • У него чёрт в подкладке, сатана в заплатке – лисом підшитий, псом підбитий. Пр. • У чёрта на куличках, на рогах (разг.) – аж геть далеко, аж десь край світа, у чорта далеко; у чорта на болоті, у чорта в зубах. • Чем чёрт не шутит (разг.) – чого на світі не буває; бува(є). • Чёрта ли мне (тебе, ему, нам, вам…) в ком, в чём (разг.) – на чорта (на біса, на дідька) мені (тобі, йому, нам, вам…) хто, що.[Нащо ти це кинув? — спитав Борис. — Лист якийсь рекомендаційний, на біса мені лист! Кундзіч, перекл. з Толстого.] • Чёрта лысого – чорта (дідька) лисого; чорта пухлого. • Черта с два! (разг.) – чорта лисого (пухлого)!; чорта з два!; овва (ов)!; але-але! [І мені ж даси меду, як піддереш? — Але-але! Сл. Гр.] • Чёрт возьми (разг.) – чорт його бери!; дій його честі!; (іноді) матері його ковінька! • Чёрт дёрнул меня (тебя, его, её, нас, вас, их) за язык (разг.) – чорт смикнув мене (тебе, його, її, нас, вас, їх) за язик, чорт надав (лиха личина надала) мені (тобі, йому, їй, нам, вам, їм) бовкнути. [А ти вип’єш зі мною з радощів? — спитав він. І зараз же з тривогою подумав: «Ну, от і знов чорт мені надав бовкнути!» Ковганюк, перекл. з Шолохова.] • Чёрт дёрнул, понёс, догадал меня (тебя, его, её, нас, вас, их) (разг.) – надала ж мені (тобі, йому, їй, нам, вам, їм) лиха година (лиха личина, нечиста сила), (і) надала ж мені (тобі, йому, їй, нам, вам, їм); (і) надав же мені (тобі, йому, їй, нам, вам, їм) нечистий (чорт, біс). • Чёрт его (их…) знает – чорт (дідько, біс, враг, кат, мара, морока) його (їх…) знає; лихий його (їх…) зна(є); хрін його (їх…) батька зна(є); смуток його (їх…) зна(є). • Черти возьмут кого (разг.) – чорти візьмуть кого, чорт (дідько) ухопить кого. • Чёрт знает кто (что, какой, где, куда…) (разг.) – чорт (кат) зна хто (що, який, де, куди…); чортзна-хто (-що, -який, -де, -куди…), казна-хто (-що, -який, -де, -куди…); чорт (біс) батька зна хто (що, який, де, куди…). • Чёрт ли сладит с кем (разг.) – і чорт (і біс) ладу не дійде з ким. • Чёрт меня (тебя, его, её, нас, вас, их) возьми (дери, побери, подери); чёрт бы меня (тебя, его, её, нас, вас, их) брал (драл, побрал) (разг.) – чорт мене (тебе, його, її, нас, вас, їх) бери (про багатьох побери); хай (нехай) мене (тебе, його, її, нас, вас, їх) чорт (лихий, дідько) візьме; щоб мене (тебе, його, її, нас, вас, їх) чорт узяв (забрав, про багатьох побрав); чорт би мене (тебе, його, її, нас, вас, їх) узяв (забрав, про багатьох побрав). • Чёрт мошну тачает, скряга её набивает – скупий збирає, а чорт калитку шиє. Пр. • Чёрт несёт, принёс (черти несут, принесли) кого (разг.) – чорт (дідько) несе, приніс (чорти несуть, принесли) кого; (лок. також) чорт нагодив (нагодила дідьча мати) кого. [Посилався до дівчини, хотів її взяти, нагодила дідьча мати товариша в хаті. Н. п.] • Чёрт носит (черти носят) кого; чёрт унёс (черти унесли) кого – чорт (дідько) носить (чорти носять) кого; чорт заніс (забрав) кого, чорти занесли (забрали, побрали) кого; [десь] віється, повіявся хто. • Чёрт с тобой (с ним, с ней, с вами, с ними) (разг.) – чорт з тобою (з ним, з нею, з вами, з ними); хай (нехай) тобі (йому, їй, вам, їм) чорт (біс, враг, мара, морока); хай (нехай) тебе (його, її, вас, їх) чорт (враг) візьме, забере. • Чертям (всем чертям) тошно (разг.) – аж пекло сміється. • Что за чёрт (разг.) – що за чорт (чортовиння, чортівня). |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський)
Личи́на –
1) маска; 2) (бранно) образина. |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Личи́на, -ни, ж.
1) Маска. 2) Бранное слово: образина. Дивися, пся його личина. Шевч. 501. Зла личи́на. Чортъ. О. 1861. II. 206. |
Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського)
Личи́на, -ни, ж.
2) *А пропадай ти, зла личино, щоб я став перед тобою душею кривити. Мирн. III. 199. |
На́пуск, -ку, м. 1) *Це напуск на нас. Кон. III. 83. *2) Вид, личина. На́пуск напусти́ти на се́бе. Принять на себя вид, личину. Видно, напуск напустив на себе. Мирн. Ркп. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Личи́на = 1. личи́на (С. З. Л.), нали́чина, машкара́ (С. З.). — Вдїваєт на себе машкару. Л. В. 2. бля́шка з дїрочкою з околи́шнього бо́ку двере́й про́ти замка́. |
Ма́ска = личи́на (С. З. Л.), нали́цина, машкара́. (С. З.) — Вдїваєт на себе машкару. Л. В. |
Привидѣ́ніе = мара́ (С. З. X), мана́ (С. З.), манїя́ (С. З. Л.), маня́к, поторо́ча (С. Л.), зла личи́на, чма́ра (С. З.), почва́ра (С. З.), привиде́нция, облу́да. — Задля чого ж мара появилась у вояцькій збро́ї? Ст. Г. — Одкасни ся манїя! С. Л. Пр. д. ще під сл. Видѣ́ніе 2. |
Ха́ря = пи́ка (С. Л.), пи́сок (С. З.), марми́за, марму́за, мацапу́ра, мурло́, харло́. Пр. д. під сл. Ро́жа. 2. машкара́, личи́на. Д. Ма́ска. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)