Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 38 статей
Запропонувати свій переклад для «лиштва»
Шукати «лиштва» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Вы́кружка – заокру́глення, ви́круглення.
Вы́кружки, архит.ли́штва (ж. р.).
Кайма́
1) (
покромка) бе́рег (-рега), береги́ (мн.), кра́йка; (обшивка) (об)лямі́вка, о́бві́дка, окра́єць (-йця), шля́рка; (на юбке или рубахе) ли́штва; (суконная) ви́кравка, окра́йка, окра́вка; (бархатная, меховая) торо́чка, баба́к. [Ху́стка з жовтогаря́чою кра́йкою (Кон.). Принесу́ хварту́х дороги́й – золотії береги́ (Пісня)];
2) (
полоса по краю чего-либо) лямі́вка, торо́чка, о́бві́дка, ли́штва, (полоса) сму́га. [Ске́лі приси́пані зве́рху лямі́вкою з бі́лого сні́гу (Корол.). Над рі́чкою село́ з бі́лими хатка́ми та вишне́вими садка́ми облягло́ її́ узо́рчатою ли́штвою (Мирний)].
Обвести -мо́й чего – підве́сти чим. [На́стя побіли́ла сті́ни, підвела́ при́пічок черво́ною гли́ною (Коцюб.)].
Нали́чник
1) (
накладная планка вокруг окон, дверей) ли́штва;
2) (
на замке) нали́ччя (-ччя); см. Личи́на 2;
3) нали́чник, (
забрало ещё) заборо́ло; (личина) личи́на, машка́ра́.
Пане́ль
1) (
дощечка вдоль стены у пола) ли́штва, пли́нтус (-у);
2) (
деревянная обивка комнаты или закрашенная от пола часть стены) пане́ля (-лі), ли́штва.
Обшивать, обшить -лями – обшива́ти, обши́ти ли́штвою, ушива́ти, уши́ти ли́штвою;
3)
см. Тротуа́р.
Пла́нка – шпу́га, плани́ця.
Поперечная -ка – попере́чка, пере́чка.
-ка, соединяющая ножки стола – пере́чка, побі́чниця.
Косая -ка на воротах – перепо́нка.
Боковая -ка в крышке сундука и горизонтальная в рамке ткацкого станкали́штва.
-ка для настилания нар (для спанья) – прибі́й (-бо́ю).
Пли́нтус – пли́нтус, ли́штва.
Подши́вка
1) (
действ.), см. Подшива́ние;
2) (
то, что подшито: подкладка) пі́дшивка, пі́дбійка, підбі́й (-бо́ю), (в юбке внизу) ли́штва.
Порыва́ться, порва́ться
1) рва́тися, порва́тися, (
о тканях, бумаге и т. п.) де́ртися, поде́ртися, дра́тися, подра́тися. [Ой як ви́йдеш на ву́лицю, – нами́сто порве́ться. Як ли́штва подере́ться, пиша́ння мине́ться];
2) (
стремиться) порива́тися, рва́тися, порва́тися, порива́ти, (с усилием) пну́тися, (торопливо, поспешно) ква́питися, поква́питися, (на дело, которое не по силам; иронич.) сі́катися, (много раз или долго) попорва́тися, попопну́тися, попосі́катися. [Я змага́вся, порива́вся го́ри зсу́нути з землі́ (Грінч.). Ми не рвемо́сь на свобо́ду й дру́гим її́ не дамо́ (Самійл.). Молода́ си́ла тремти́ть і порива́є з ко́жної жи́лки стебла́ (Коцюб.). За ще́лепами своє́ не помі́ститься, а (вона́) до чужо́го куска́ ква́питься (Кониськ.). Сі́кається би́ти мене́ све́кор, та тіка́ю я (Грінч.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Крепёжный – кріпильний, риштувальний;
крепёжная планка – кріпильна лиштва (планка);
крепёжная резьба – кріпильна нарізь;
крепёжная стойка – кріпильний стояк;
крепёжное приспособление – кріпильний пристрій;
крепёжные изделие – кріпильні вироби;
крепёжный болт – кріпильний прогонич;
крепёжный винт – кріпильний ґвинт;
крепёжный фланец – кріпильний фланець, кріпильні криси. Обговорення статті
Планка – пла́нка, ли́штва, (воротное полотно) плани́ця, (забора, ещё) штахетина, (полоса для оковки) шпу́га:
боковая планка в крышке сундука и горизонтальная в рамке ткацкого станкали́штва;
косая планка на воротах – перепо́нка;
накладная планка вокруг окон, дверейли́штва;
орденская планка – орденська планка;
планка для настилания нар (для спанья) – прибі́й;
планка Пикатинни – (оруж.) планка Пікатіні (Пікатінні);
планка, соединяющая ножки стола – пере́чка, побі́чниця;
поперечная планка – попере́чка, пере́чка;
поставить планку – поставити (виставити) планку.
[Хлопчик проворненько скинув з себе блискучі чобітки й подерся по планках під саму стріху (С.Васильченко). З хатини крізь відчинені двері тоненькою смужкою пробивалося світло, спалахувало на мідних шпугах, якими була обкута скриня (Г.Тютюнник). Шкода, що скіфи з царської обслуги взяли ворота на залізні шпуги. А то б він, грек, бо він такий, — як схоче, то він і в гості до царя заскоче! (Л.Костенко). Якщо, як це було у Радянському Союзі, існують обмеження у темах, образах, способах висловлення, – твоя власна планка занижується. Рамки, у яких працюєш, звужуються (Ю.Андрухович). У мантелеп деколи саме таким чином падає планка, краще за цим мовчки спостерігати, скажімо, зосередитися на курінні, або взагалі на якийсь час лишити її саму (А.Дністровий). — Аналізуючи сучасність із висоти тих років, можу сказати: успіх – це той момент, коли ти долаєш першу планку. Сам, без зайвої допомоги видаєш маленьку, але свою книгу і можеш її комусь просто подарувати. Це такий кайф! Крила ростуть! (Олександр Смик). Так багато довкола самотніх людей, що мені спадає тривожна гадка: чи не зависоко ми ставимо планку для тих, із ким по життю ми ідем? (Ю.Джугастрянська, перекл. В.Рулмена). — Чому стрибунові не зарахували взяття висоти? Планка ж не впала. — Жердину забув узяти].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ОТОРО́ЧКА (одягу, прапора) ли́штва.
ПЛА́НКА ще ли́штва, ПЕРЕН. СПОРТ фраз. рі́вень, вимо́гливість [не снижа́ть планку не зме́ншувати вимогливости, суч. не спуска́ти пла́нки].

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Наличникли́штва, -ви.
Панель
1) ли́штва, -ви;
2) (
тротуар) пішохі́д, -хо́ду.
Планкали́штва, -ви; (поперечная) пере́чка, -ки.
Штафирка
1) (
у платья) ли́штва;
2) знева́жлива на́зва для неві́йсько́вого.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Наличник, стр.ли́штва;
• н. дверной
– л. дверна́;
• н. оконный
– л. віко́нна.
Панелина – лиштви́на;
• п. (дощечка вдоль стены
) – ли́штва.
Планка – пла́нка;
• п. (в ткацк. станке
) – ли́штва;
• п. (доска сортовая, сортовка
) – фо́ршта;
• п. водозадерживающая
– пла́нка водозатримна́;
• п. игольная,
текст. – п. голчана́;
• п. нажимная,
с.-х. – плани́ця натискна́;
• п. передковая (в плуге
) – п. колішне́ва;
• п. трубчатая,
с.-х. – п. трубча́ста.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

баге́т баге́т,-та, ли́штва,-ви (1. пофарбована різьблена лиштва для виготовлення рам, карунок; 2. лиштва для скріплення і оздоблення стелі, стін)
нали́чник буд. ли́штва,-ви
пла́нка 1. пла́нка,-ки (невелика довгаста дерев’яна дощечка, металева пластинка)
2. ли́штва,-ви (планка на перерізі вікна або дверей)
п. зажимна́я пла́нка затисна́
п. нажимна́я пла́нка натисна́
п. направля́ющая пла́нка напрямна́
п. откидна́я ли́штва відкидна́
п. прижимна́я пла́нка притисна́
п. соедини́тельная пла́нка з’є́днувальна, шпу́га,-ги
п. стыкова́я ли́штва стикова́
п. ушире́ния ли́штва розши́рення

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ли́штва
1)
вышивка;
2)
обшлага рукавов рубахи, обшивка, оторочка;
3)
планка.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

ли́штва, -ви; ли́штви, ли́штов

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Більови́й, -а́, -е́. Изъ бѣлыхъ нитокъ. Це більова лиштва, а не заполочна. Черниг. у.
Заполочни́й, -а́, -е́. Изъ цвѣтныхъ бумажныхъ нитокъ; вышитый цвѣтными бумажными нитками. Тепер шийте заполочний стовпчик. Це більова лиштва, а це заполочна. Черниг. у.
Купча́стий, -а, -е. Кучкой собранный; густой; кустистый. Вх. Зн. 30. Купча́ста (лиштва). Родъ вышивки. Kolb. І. 48.
Ли́штва, -ви, ж.
1) Вышивка бѣлыми нитками въ видѣ глади. Чуб. VII. 427. Вас. 193.
Ой чи є де дівка пишна, що в поділках лиштва? Чуб. V. 165. А мені хрещена мати лиштву вишивала. Шевч. 461.
2) Обшлага рукавовъ мужской или женской рубахи. Гол. Од. 13, 20, 28. Вообще обшивка, оторочка въ рубахѣ или юбкѣ.
3) Планка.
На шпарках лиштва. НВолын. у. Боковыя планки въ крышкѣ сундука. Вас. 150.
4) Наличникъ (въ окнахъ, дверяхъ).
5) Продольный брусокъ створчатаго окна. Ум.
Ли́штовка. Вас. 149.
Пиша́ння, -ня, с. Важничанье, гордость. Ой чи є де дівка пишна, що в поділках лиштва? Ой як лиштва подереться, пишання минеться. Чуб. V. 165.
Поде́ртися, -ру́ся, -ре́шся, гл.
1) Порваться, изорваться.
Ой як лиштва подереться, пишання минеться. Чуб.
2) Исцарапать другъ друга.
Подерлися, як пес з котом. Чуб. І. 290.
Поді́л, -до́лу, м.
1) Низменное мѣсто, низменность. Вас. 206.
Ой ходила, подруженьки, з гір на поділ. Мет. 130. Заграли коники на подолі. КС. 1883. II. 388.
2) Подолъ женской рубахи. Чуб. VII. 427.
Не цвіла калинонька ік Петру, да зацвіла калинонька ік Різдву — а в мого свекорка у коморі, а в мене молодої у подолі. Нп. Чаще во мн. ч. подо́ли. В подолах мережки. Грин. III. 136. Тим же вона мабуть горда, що в подолях лиштва. Чуб. V. 170. Ум. Поді́лок, поді́лочок. О. 1861. XI. 10. А на тії Бондарівні в поділках мережка. Грин. III. 614. Ой чи є де дівка пишна, що в поділках лиштва. Чуб. V. 165.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Ли́штва, -ви, ж. 1) *Вербо́ва ли́штва. Особый род вышивки. Учу, як мережки шити, вербову лиштву, занизування. Мирн. І. 19.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Панельли́штва, -тви; пане́ля, -лі.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Нали́чникъ = 1. ли́штва (планка нa одвірках або на лутках). 2. бля́шка замко́ва (що прибиваєть ся на дверях, де ключ стромляєть ся).
Обши́вка = 1. обшива́ння. 2. обши́вка, мережана на пр. у сорочки — ли́штва, по краях одежі, на пр. тесьмою — лямі́вка, з торочо́к — торочки́, мережана на кінцї рукавів — чо́хла. — Тому к сьвяткам з лиштвою пошили сорочечку. К. Ш.
Пли́нтусъ = пли́нтус, ли́штва.
Руба́ха, руба́шка, здр. — руба́шечка, рубашёнка = соро́чка (С. З. Л.), кошу́ля (С. З. Л.), здр. — сорочи́на, соро́чечка, кошу́лька (С. З. Л.), дітська — льо́ля (С. Л.), цїльна — додїльна (Ман.), верхня частина жіночої сорочки — стан, спідня — пі́дтичка (Ман.), стара — перепі́ранка, передній спід — пе́лена, під руками — ласті́вка, плечі — у́ставка (С. Ш.), підшивка на грудях і на плечах — підоплїчки (Ман.), вишивка на рукавах — по́лики, в низу — ли́штва, сорочка молодої покрівавлена — покра́са. — І сорочку пошила і уставки повишивала. н. п, — На нім кошулька, як біль біленька, як папір тоненька. н. п. Под. — Як буде доля, то буде й льоля. н. пр. — Хоч в одній льолї, аби до любові. н. пр.
Штафи́рка = 1. ли́штва (в спідницї). 2. шта́цький. — Були там штацькі і воєнні. Кот.

Запропонуйте свій переклад