Знайдено 38 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Ло́же –
1) ло́же (-жа), ліжни́ця, (кровать) лі́жко. [Мару́сенька хо́дить, бі́ле ло́же сте́ле (Макс.). Спрово́джують молоди́х у комо́ру на ліжни́цю (Основа)]. • -же брачное – шлю́бне ло́же. • -же смертное – сме́ртне (смерте́льне) ло́же, смерте́льна посте́ля. [Я лежа́ла на сме́ртнім ло́жі (Л. Укр.)]. • -же Прокрустово – Прокру́стове лі́жко. • -же супружеское – подру́жнє лі́жко; 2) геол. – ло́ж(б)и́ще, підлі́жжя. • -же реки – кори́то (ло́ж(б)и́ще) річкове́, (покинутое) рі́чище. • -же ручья, долины – ло́ж(б)и́ще, пото́чина; 3) анат. – receptaculum, схо́вок (-вку), при́ймище; 4) см. Ло́жа 3. |
Бра́чный – шлю́бний; весі́льний. [Ме́трики шлю́бні. Бу́ду ря́стом висипа́ти весі́льнеє ло́же (Філян.)]. • Б. обряд – шлюб, ві́нчання. • Б. контракт – шлю́бна умо́ва, шлю́бний контра́кт. • Б-ое свидетельство – свідо́цтво про шлюб. • Б. возраст – шлю́бний вік, пора́. • Достиг бра́чного возраста (о парне) – він на ожені́нні, на лі́ті; (о девушке) вона́ на порі́, на відда́нні́, відда́ниця. [У не́ї дві дочки́ – відда́ниці]. |
Лог –
1) уло́го́вина, доли́на, діл (р. до́лу), ви́долинок (-нка), ба́лка, ви́балок, пере́балок (-лку), ло́щи́на, лощо́ви́на, запа́дина, жоло́бина; 2) (залежь) облі́г, перелі́г (-ло́гу); 3) строит. – до́вжик (-ку). • Кладка кирпича -гом – цегляне́ мурува́ння до́вжиком; 4) см. Ло́же 2. |
Ло́жа –
1) (театральная) ло́жа; 2) (общество) ло́жа. [Масо́нська ло́жа]; 3) (ружейная) ло́же, прикла́д (-ду), оса́да, срв. Прикла́д. |
Ложево́й –
1) ложови́й, прикла́довий, оса́довий; срв. Ло́жа 3; 2) ложови́й, ліжкови́й; срв. Ло́же 1. |
I. Ло́жный –
1) (о постели) ліжко́ви́й; 2) (о ложе ружья) прикла́довий. Срв. Ложево́й 1. |
Одр – одр, ло́же, посте́ля. • Смертный одр – бо́жа посте́ля, смерте́льна посте́ля. • Лежать на смертном одре́ – лежа́ти на [при] смерте́льній посте́лі, бу́ти (стоя́ти) на бо́жій доро́зі. |
Посте́ль, посте́ля – по́стіль (-тели), посте́ля (-те́лі) (ум. пості́лонька); (ложе) ло́же, лі́жко, ліжни́ця. [Марусе́нька хо́дить, я́сне бі́ле ло́же сте́ле (Макс.)]. • Стлать, готовить -те́ль – сла́ти, стели́ти (посла́ти, постели́ти) по́стіль кому́. [Хто-ж тобі́ посте́ле у доро́зі та пості́лоньку? (Пісня)]. • Вскочить с -те́ли – схопи́тися (ско́чити) з посте́лі, з лі́жка. • Слечь в -те́ль (от болезни) – злягти́, залягти́ в (лі́жко). |
Прокру́стово ложе – Прокру́стове ло́же (лі́жко). |
Російсько-український народний сучасний словник 2009– 
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
ЛО́ЖЕ зменш. півло́же. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Ложе –
1) (человека) лі́жко, -ка; 2) (животн.) см. Логовище; 3) (русло реки) річи́ще, -ща. |
Одр –
1) (спальный) ло́же, -жа, посте́ля, -лі; 2) (погребальный) ма́ри (род. мар); 3) (смертный) бо́жа по́стіль. |
Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) 
Ложе (реки) – ложи́ще; • л. (реки старое) – річи́ще; • л. песчаное – ложи́ще піща́не. |
Лог (ложе долины, оврага) – ложби́ще; • л. (широкий овраг) – яру́га; • л. (в кладке) – до́вжик (-ка); • л. трехчетверочный – д. тричвертко́вий. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Ложе
• Прокрустово ложе (книжн.) – прокрустове ложе. |
Прокрустово
• Прокрустово ложе – прокрустове ложе. |
Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) 
ло́же ло́же,-жа, рі́чище,-ща, ло́жище,-ща |
посте́ль 1. ло́же,-жа (річки), рі́чище,-ща 2. гірн. по́стіль,-те́лі п. ка́менная ло́же кам’яне́, по́стіль кам’яна́ п. песча́ная ло́же піща́не, рі́чище піща́не |
флю́тбет флю́тбет,-та, ло́же,-жа (штучна підводна основа гребель та інших гідротехнічних споруд) |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 
Кро́вать, -ти – кровать, ложе. |
Ліжни́ця – спальня, ложе, постель. |
Ло́жа – постель, ложе. |
Ложи́сько –
1) место, послед (у родильницы); 2) ложе (ручья, реки). |
Оса́да –
1) поселение, поселок; 2) этаж, ярус; 3) ложе (у ружья); 4) постав в мельнице. |
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) 
ло́же, -жа, -жу, -жем, на ло́жі; ло́жа, лож, ло́жам |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
За́сувка, -ки, ж.
1) Задвижка. 2) Дощечка въ ложѣ гуцульскаго ружья, которой задвигается полое мѣсто, гдѣ хранятся пули. Шух. І. 229, 230. 3) Часть ри́ток (см.) МУЕ. III. 20. |
Кро́вать, -ті, ж. Кровать, ложе. І в кімнаті на кроваті спочити лягли. Шевч. На моїй кроваті постілька біленька. Грин. III. 212. Ум. Кро́ва́тонька, кро́ваточка, крова́тька. А він їй загадав постіленьку слать на тій кроватеньці. Чуб. V. 820. В коморонці кроватонька тесова на кроватоньці периночка пухова. Чуб. |
Ліжни́ця, -ці, ж.
1) Спальня. 2) Ложе, постель. Після обіда спровожують обох молодих в комору на ліжницю, котру дружби стараються зробити як тільки можна недогодну, щоб погано було лежати. О. 1862. IV. 37. |
Ло́жа, -жі, ж. Постель, ложе. Вдовиченко буде на білій ложі лежати. Чуб. V. 697. Милого ложа — міх та рогожа, — то мені постіль гожа. Чуб. V. 21. Со́нце ся в ло́жі купа́є. Солнце зашло. Ном. № 598. |
Ло́же, -жа, с. = Ложа. Іде Мариня до ложа. О. 1862. IV. 37. Марусенька ходить, ясне біле ложе стеле. Рк. Макс. Па́нського ло́жа. Знатнаго рода. Непра́вого ло́жа. Незаконнорожденный. Желех. |
Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) 
догля́да́чка, догля́да́чок; ч. догля́да́ч та, хто доглядає за кимось або чимось. [Отже на одному з перших мітингів я сказала, щоб вибрали поміж себе двох доглядачок дітей. (Софія Парфанович «На схрещених дорогах», Чікаго, 1963). – Вставай, онучку, – лагідно скаже, нагледівши перегодом, як він обмацує рученятами ложе, шукаючи свою доглядачку. (Дмитро Міщенко «Синьоока тивер», 1983). Загальною темою обговорення в колі їхніх знайомих була одна дівчина, яка взялася доглядати свою самотню вчительку за успадкування її помешкання. Вчителька не вмирала вже три роки, тільки пила кров зі своєї доглядачки <…>. (Євгенія Кононенко «Російський сюжет», 2012).] див.: догля́дниця, догляда́льниця Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021. Словник української мови: в 11 томах, Т. 2, 1971, с. 340. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Ло́же = 1. лі́жко (С. З.), лі́жниця, нерухоме — піл, примі́ст. — Ой уже ж Палїй меду-горілки напив ся ой уже ж він на панськеє ліжко та спатоньки положив ся. н. п. — Іди, іди, Якове, з хати, бо на печі батько та мати, а на полу батькові дїти — нїгде тебе, Якове, дїти. н. п. 2. д. Ло́говище. 3. д. Логъ 2. |
Стона́ніе = стогна́ния. — Утомивсь я од стогнання, що ночі ридаю, моє ложе одиноке слїзьми обливаю. К. П. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)