Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 38 статей
Запропонувати свій переклад для «ложе»
Шукати «ложе» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ло́же –
1) ло́же (-жа), ліжни́ця, (кровать) лі́жко. [Мару́сенька хо́дить, бі́ле ло́же сте́ле (Макс.). Спрово́джують молоди́х у комо́ру на ліжни́цю (Основа)].
• -же брачное – шлю́бне ло́же.
• -же смертное – сме́ртне (смерте́льне) ло́же, смерте́льна посте́ля. [Я лежа́ла на сме́ртнім ло́жі (Л. Укр.)].
• -же Прокрустово – Прокру́стове лі́жко.
• -же супружеское – подру́жнє лі́жко;
2) геол. – ло́ж(б)и́ще, підлі́жжя.
• -же реки – кори́то (ло́ж(б)и́ще) річкове́, (покинутое) рі́чище.
• -же ручья, долины – ло́ж(б)и́ще, пото́чина;
3) анат. – receptaculum, схо́вок (-вку), при́ймище;
4) см. Ло́жа 3.
Бра́чный – шлю́бний; весі́льний. [Ме́трики шлю́бні. Бу́ду ря́стом висипа́ти весі́льнеє ло́же (Філян.)].
• Б. обряд – шлюб, ві́нчання.
• Б. контракт – шлю́бна умо́ва, шлю́бний контра́кт.
• Б-ое свидетельство – свідо́цтво про шлюб.
• Б. возраст – шлю́бний вік, пора́.
• Достиг бра́чного возраста (о парне) – він на ожені́нні, на лі́ті; (о девушке) вона́ на порі́, на відда́нні́, відда́ниця. [У не́ї дві дочки́ – відда́ниці].
Лог –
1) уло́го́вина, доли́на, діл (р. до́лу), ви́долинок (-нка), ба́лка, ви́балок, пере́балок (-лку), ло́щи́на, лощо́ви́на, запа́дина, жоло́бина;
2) (залежь) облі́г, перелі́г (-ло́гу);
3) строит. – до́вжик (-ку).
• Кладка кирпича -гом – цегляне́ мурува́ння до́вжиком;
4) см. Ло́же 2.
Ло́жа –
1) (театральная) ло́жа;
2) (общество) ло́жа. [Масо́нська ло́жа];
3) (ружейная) ло́же, прикла́д (-ду), оса́да, срв. Прикла́д.
Ложево́й –
1) ложови́й, прикла́довий, оса́довий; срв. Ло́жа 3;
2) ложови́й, ліжкови́й; срв. Ло́же 1.
I. Ло́жный –
1) (о постели) ліжко́ви́й;
2) (о ложе ружья) прикла́довий. Срв. Ложево́й 1.
Одр – одр, ло́же, посте́ля.
• Смертный одр – бо́жа посте́ля, смерте́льна посте́ля.
• Лежать на смертном одре́ – лежа́ти на [при] смерте́льній посте́лі, бу́ти (стоя́ти) на бо́жій доро́зі.
Посте́ль, посте́ля – по́стіль (-тели), посте́ля (-те́лі) (ум. пості́лонька); (ложе) ло́же, лі́жко, ліжни́ця. [Марусе́нька хо́дить, я́сне бі́ле ло́же сте́ле (Макс.)].
• Стлать, готовить -те́ль – сла́ти, стели́ти (посла́ти, постели́ти) по́стіль кому́. [Хто-ж тобі́ посте́ле у доро́зі та пості́лоньку? (Пісня)].
• Вскочить с -те́ли – схопи́тися (ско́чити) з посте́лі, з лі́жка.
• Слечь в -те́ль (от болезни) – злягти́, залягти́ в (лі́жко).
Прокру́стово ложе – Прокру́стове ло́же (лі́жко).

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Горящий – що (який) горить, горящий, спаленілий, (разгоряченный, редко) розгорілий, (диал.) розгорений:
• быстро горящий – швидкого горіння, що швидко горить;
• горящие путёвки – гарячі путівки;
• горящие (пылающие) глаза – пломінкі (пломенисті, променисті, палахтючі, палахкі, палкі, полум’яні) очі;
• горящий без пламени (тлеющий) – жаристий;
• горящий желанием – охоплений бажанням;
• хорошо горящий – горю́чий, горю́щий (що добре горить).
[Перед хрестом лампадочка горяща (М.Вовчок). Спаленілий соромом її вид. Вкинув у розгорені дрова (АС). Гарячі путівки, які… пахнуть смаленим (Ольга Євстигнєєва). Чи ти — плід осені, дитя моїх фантазій? Чи урна, сповнена розпачливих ридань? Духмяний цвіт, що зріс у пломінкій оазі? Чи ложе, стелене для світлих раювань? (Михайло Москаленко, перекл. Ш.Бодлера). Обік першого противника, що Дон Кіхот повалив із мула, валявся горющий смолоскип; при тому світлі наш рицар постеріг лежачого, під’їхав до нього ближче і, ткнувши списовою клюгою мало не в саме обличчя, зажадав, щоб той здався, а ні, то він його вб’є (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Навіщо я… — сказав Джо. — Навіщо я сюди… — повторив він уже не так здивовано, переводячи палючий погляд з обличчя на обличчя, розгнівавшись, але ще стримуючи відчай (О.Король, перекл. В.Фолкнера)]. Обговорення статті
Комфортабельный – (англ.) комфортабельний, вигі́дний, зручний, затишний:
• комфортабельная квартира – затишна квартира;
• комфортабельная обстановка – вигідні обставини;
• комфортабельное кресло – зручне крісло;
• комфортабельный автобус – комфортабельний (зручний) автобус.
[Сидить по мавпі на зорях, на місяцях, Респектабельні пілігрими в комфортабельних «Волгах» «ходять» по шевченковських місцях. Вербують верби у монографії. Вивчають біо- і гео-графію. Полюють в полі на три тополі… А цікаво, багато б із них потрафили пройти шляхами його долі? (Л.Костенко). І от вони мчать уночі машиною на Канів, щоб сісти там уранці на комфортабельний теплохід «Квітка-Основ’яненко», усередину якого вони вчора мріяли хоч оком глянути, а сьогодні будуть його пасажирами… (В.Нестайко). У понеділок‚ о восьмій вечора‚ я посадив Сану на комфортабельний мікроавтобус‚ який доїжджає до Києва‚ як і моя попелюшка‚ за три години (В.Шкляр). — А в місті які новини? — Наїхало російських емігрантів. Наймають комфортабельні квартири, спеціально для них відкрили кілька кав’ярень. Промисловці, артисти, письменники. Золоті дощі за ними. — Ще б пак! — Що? — Обікравши Росію, можна собі дозволити. Буде кому вчити нас самостійництва! (Р.Андріяшик). З недалекої часової відстані, бо чим може бути для кількох тисячоліть ці кілька років мого болісного самокатування, мабуть, іще не на часі зустріч з давніми святинями, мабуть, іще довго треба йти невідомими шляхами, шукаючи стежину вертання до своїх першоджерел, нам — здичавілім у своїй жадобі до ситого і комфортабельного неробства, зблідлим спадкоємцям, втраченої до повного забуття, прадавньої величі невідомих предків (Ю.Завгородній). Райська місцина, мальовничі краєвиди, під боком ліс і рясні суниці, дивовижне гірське повітря, напоєне ароматом трав і смерек, у Річці, води якої найчистіші в Європі, водиться форель. До ваших послуг також комфортабельні номери з ваннами й телевізорами, відеотелефони, ресторан, бар, нічний бар, казино, плавальний басейн, сауна, дискотека — і все це, смішно сказати, за якихось тисячу доларів на добу, хіба це гроші (Ю.Андрухович). Ресторан готелю був вельми комфортабельний. Містер Фоґґі місіс Ауда зайняли столик, і негри-офіціанти подали їм на манюсіньких тарілочках розкішний сніданок (О.Донічева, перекл Ж.Верна). Часом люди ремствували й скаржилися: мовляв, треба спочити, не йти далі, а може, й вернутися. Декотрі жалілися, що позаду було вигі́дніше, принаймні була вода, хай болотна, але вдосталь (Д.Щербина, перекл. В.Бикова). Звичаї падають на все комфортабільніше ложе (С.Є.Лєц)]. Обговорення статті
I. Пах, анат. –
1) (подмышка) па́хва, паха́;
2) (место внизу живота между бедрами, inguen) пах, пахвина; (у животных) зду́ховина, зду́хи, пах.
[Так реве медвідь, коли метка стрільцева рука ужене у здухи півсписа (П.Мирний). Старий Петро Джеря вдягся в нову свиту, заткнув за пазуху пляшку горілки, взяв хліб під пахву й пішов з одним старостою до батюшки годить вінчання (І.Нечуй-Левицький). Мовчки закотив він полу сукмани під самі пахи, вийняв тютюн і заходився крутити цигарку (М.Коцюбинський). Блищав на здуховині піт: кінь важко дихав і пирхав (Г.Косинка). Несе́ під пахво́ю скри́ньку. Так находи́всь, що аж у паху́ боли́ть. Так зду́хи і хо́дять у вола́ (АС). Він глянув на неї, вражений її задерикуватим тоном. Мале на зріст — йому якраз під пахви, худеньке, в плескуватому капелюшкові. Хлопець лишився невдоволений, примірявши її до себе, а проте обережно взяв її під руку, коли довелося переходити вулицю (В.Підмогильний). Дорога до лісу низова, де-не-де перелита повінню, хоч і не глибоко: Данилові можна перебрести, а Кузьці треба оббігати кружка, по сухому, якщо старий не візьме його під пахву та не перенесе (Гр.Тютюнник). Дівчата, що викликали старого з темниць анабіозу, накинулися на нього з дедалі більш екстремальними ласками, одна з них робила це як Джина Вільд, нічна мрія всіх самців, інша як Доріс Фант, невситима тигриця пристрасті (Ярчик Волшебник недаремно два місяці лазив інтернетрями порносайтів!), вони здерли зі старого покривало і, захлинаючися власними стогонами, довели самих себе разом з музикою до ошаління; вони занурювали свої чутливі звинні язики в його старечу посинілу пахвину, знаходячи дотиками найпотрібніші зони і центри; за лічені хвилини змінений на виду професор почав перетворюватися на весни розспіваного князя, що врешті спазматично заворушився і, розплившись у сатировій неконтрольованій посмішці, став неочікувано жваво та захланно любитися з ними обома — губами, носом, долонями, головою, членом, усім, що в нього було — аж поки, доведений до межі, не бризнув на всі сорок чотири сторони світу, на ложе, на квіти, на мох, на гілки, на їхні спотворені насолодою обличчя і — ніде правди сховати — на відеокамеру, довгим і чорним струменем полегшення, після чого востаннє заревів на всі гори, як викопний одержимий ящур (Ю.Андрухович). Потім він засунув ранець під пахву й побіг через палісадник до ґанку (Є.Попович, перекл. Т.Мана). — Йой! — Джез ойкнув і впустив його. З глухим стукотом воно впало на килим і тепер просто рожевіло там. Це було… це було… він не йняв віри, що то таке. Не хотів на нього дивитися і не міг вести очей. Його все було на місці, певно. Але Джез торкнувся пахвини, просто, щоб перевірити. Точно, це був не його. Ця штука, на килимі, належала якомусь іншому чоловікові (Ю.Джугастрянська, перекл. Ж.Пейслі)]. Обговорення статті
Посреди, посредине, (разг.) посередине, (прост.) посереди, посерёдке, посредь, (диал.) посередь –
1) (нареч.) посередині, насередині;
2) (предл. с род.п.) серед, посеред, посередині, (разг.) насеред, насередині; (промеж) проміж:
• посреди́ города – серед (посеред), насере́д міста;
• посреди́ лесов и болот – сере́д лісі́в і болі́т.
[Дорогою додому всі три йшли поруч. Юзя посередині (Л.Українка). Посередині ярмарку народ тече, як в берегах річка (М.Коцюбинський). А що обід приходився посередині лекції, його лишали обідати (М.Коцюбинський). Тухольські громадяни, видячи її, як їхала на лови посеред гостей, гордо, сміло, мов стрімка тополя серед коренастих дубів, з уподобою поводили за нею очима, поговорюючи: — От дівчина! Тій не жаль би бути мужем. І певно, ліпший з неї би був муж, ніж її батько! (І.Франко). Кімната була велика, але звужена навалою речей, що давали посередині тільки місцину на маленький ломберний столик, який правив тепер за їдальний і здавався крихітним проти своїх велетенських сусідів (В.Підмогильний). Причісує Оленку, пильнуючи кожного пасмочка; заквітчує, ніби коронує зірками, зверх блідого лобика. Нічого не каже їй, але невимовлені слова тремтять, подібні до сполохів, насередині грудей: «Квітко моя!» — і неозначиме почуття обкинулося, ніби передвістя з болями; не знати, що, крім них, прийде (В.Барка). Село посеред тиш, ти — мов на хвилях човен. Ти мрієш, множишся, збігаєш по воді. Тоді було насниш, а сниться загадкове, а щастя віриться, і вічно ждеш біди (В.Стус). …вириватись не було куди, скрізь були комсомольські збори, політзаняття й чужа мова, туди — як чотирилітньою на дзиглик насеред кімнати, розказати дядям і тьотям віршика, — можна було виходити тільки на те, щоб дзвінким магнітофоном видати їм від них таки й вивчене, і тільки в цьому був гарант безпеки… (О.Забужко). Він узяв у руки зошита, розгорнув десь посередині і, прочитавши кілька рядків, зареготався (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Отож посеред горища, куди крізь латану покрівлю зорі вночі зазирали, стояло вузьке, мульке, убоге й непевне ложе Дон Кіхота, а обік нього Санчо послав собі мату очеретяну і вкрився ковдрою, вірніше грубим валов’яним рядном (М.Лукаш, перекл.. М.Сервантеса)]. Обговорення статті
Чешуя – луска́, (уменш. чешуйка) лу́сочка, (у змей) лино́вище.
[Пливе щука з Кременчука, луска на ней сяє, Хто не знає закохання, той щастя не знає (Н.тв.). На свиті латок, як на коропі луски (Сл. Гр.). Не раз, як зморять королеву танці, Вона до ранку спить на тій полянці. М’яке, тонке линовище змії Встилає ложе запашне її (Ю.Лісняк, перекл. В.Шекспіра)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ЛО́ЖЕ зменш. півло́же.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Ложе –
1) (человека) лі́жко, -ка;
2) (животн.) см. Логовище;
3) (русло реки) річи́ще, -ща.
Одр –
1) (спальный) ло́же, -жа, посте́ля, -лі;
2) (погребальный) ма́ри (род. мар);
3) (смертный) бо́жа по́стіль.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Ложе (реки) – ложи́ще;
• л. (реки старое) – річи́ще;
• л. песчаное – ложи́ще піща́не.
Лог (ложе долины, оврага) – ложби́ще;
• л. (широкий овраг) – яру́га;
• л. (в кладке) – до́вжик (-ка);
• л. трехчетверочный – д. тричвертко́вий.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Ложе
• Прокрустово ложе (книжн.) – прокрустове ложе.
Прокрустово
• Прокрустово ложе – прокрустове ложе.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

ло́же ло́же,-жа, рі́чище,-ща, ло́жище,-ща
посте́ль 1. ло́же,-жа (річки), рі́чище,-ща
2. гірн. по́стіль,-те́лі
п. ка́менная ло́же кам’яне́, по́стіль кам’яна́
п. песча́ная ло́же піща́не, рі́чище піща́не
флю́тбет флю́тбет,-та, ло́же,-жа (штучна підводна основа гребель та інших гідротехнічних споруд)

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Кро́вать, -ти – кровать, ложе.
Ліжни́ця – спальня, ложе, постель.
Ло́жа – постель, ложе.
Ложи́сько –
1) место, послед (у родильницы);
2) ложе (ручья, реки).
Оса́да –
1) поселение, поселок;
2) этаж, ярус;
3) ложе (у ружья);
4) постав в мельнице.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

ло́же, -жа, -жу, -жем, на ло́жі; ло́жа, лож, ло́жам

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

За́сувка, -ки, ж.
1) Задвижка.
2) Дощечка въ ложѣ гуцульскаго ружья, которой задвигается полое мѣсто, гдѣ хранятся пули. Шух. І. 229, 230.
3) Часть ри́ток (см.) МУЕ. III. 20.
Кро́вать, -ті, ж. Кровать, ложе. І в кімнаті на кроваті спочити лягли. Шевч. На моїй кроваті постілька біленька. Грин. III. 212. Ум. Кро́ва́тонька, кро́ваточка, крова́тька. А він їй загадав постіленьку слать на тій кроватеньці. Чуб. V. 820. В коморонці кроватонька тесова на кроватоньці периночка пухова. Чуб.
Ліжни́ця, -ці, ж.
1) Спальня.
2) Ложе, постель. Після обіда спровожують обох молодих в комору на ліжницю, котру дружби стараються зробити як тільки можна недогодну, щоб погано було лежати. О. 1862. IV. 37.
Ло́жа, -жі, ж. Постель, ложе. Вдовиченко буде на білій ложі лежати. Чуб. V. 697. Милого ложа — міх та рогожа, — то мені постіль гожа. Чуб. V. 21. Со́нце ся в ло́жі купа́є. Солнце зашло. Ном. № 598.
Ло́же, -жа, с. = Ложа. Іде Мариня до ложа. О. 1862. IV. 37. Марусенька ходить, ясне біле ложе стеле. Рк. Макс. Па́нського ло́жа. Знатнаго рода. Непра́вого ло́жа. Незаконнорожденный. Желех.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

догля́да́чка, догля́да́чок; ч. догля́да́ч
та, хто доглядає за кимось або чимось. [Отже на одному з перших мітингів я сказала, щоб вибрали поміж себе двох доглядачок дітей. (Софія Парфанович «На схрещених дорогах», Чікаго, 1963). – Вставай, онучку, – лагідно скаже, нагледівши перегодом, як він обмацує рученятами ложе, шукаючи свою доглядачку. (Дмитро Міщенко «Синьоока тивер», 1983). Загальною темою обговорення в колі їхніх знайомих була одна дівчина, яка взялася доглядати свою самотню вчительку за успадкування її помешкання. Вчителька не вмирала вже три роки, тільки пила кров зі своєї доглядачки <…>. (Євгенія Кононенко «Російський сюжет», 2012).]
див.: догля́дниця, догляда́льниця
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.
Словник української мови: в 11 томах, Т. 2, 1971, с. 340.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Ло́же = 1. лі́жко (С. З.), лі́жниця, нерухоме — піл, примі́ст. — Ой уже ж Палїй меду-горілки напив ся ой уже ж він на панськеє ліжко та спатоньки положив ся. н. п. — Іди, іди, Якове, з хати, бо на печі батько та мати, а на полу батькові дїти — нїгде тебе, Якове, дїти. н. п. 2. д. Ло́говище. 3. д. Логъ 2.
Стона́ніе = стогна́ния. — Утомивсь я од стогнання, що ночі ридаю, моє ложе одиноке слїзьми обливаю. К. П.

Запропонуйте свій переклад