Знайдено 3 статті
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Мозгова́ть – мізкува́ти, міркува́ти, (ломать голову) суши́ти (собі́) мо́зок чим. [Мізку́: «Де-ж я ню́хав щось таке́?» (Крим.)]. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська)
Ломать
• Ломать голову над чем (разг.) – сушити (морочити, клопотати) [собі] голову над чим; морочитися коло чого, над чим; у голову заходити. • Ломать дурака (фам.) – строїти (клеїти) дурня (дурника); робити дурниці. • Ломать комедию (разг.) – удавати (грати) комедію; удавати штуку. • Ломать копья – ламати (трощити) списи; кресати шаблями. • Ломать строение, дом – розбирати будівлю, будинок (хату). • Ломать шапку перед кем (разг.) – шапкувати перед ким, кому. • Ломать язык – калічити (іноді ламати) мову. • Меня, его… ломает (разг.) – мене, його… ломить (мне, тре). • Нечего над этим руки ломать (разг.) – нема чого (нічого) над цим ламати (ломити, заламувати) руки. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Голова́ = голова́, (здр.) — голі́вка, голо́вонька, голі́вонька, (побільш.) — голове́шка. — Всему́ дѣ́лу голова́ = привідця, в цїм дїлї голова́. — Какъ снѣгъ на́ голову = несподївано, не жда́но — не га́дано. — Ме́ртвая голова́ (метелик) = летю́чий пау́к (н. о. Малорус. нар. пред. и розсказы.) — Лома́ть го́лову = моро́читись. — Мы́лить го́лову = ми́лити чу́ба, скребти́ мо́ркву. — На́ голову розби́ть = до ноги́, до пня́ поби́ти. — Очертя́ го́лову = на о́слїп, (Фр.), на одча́й. — Потеря́ть го́лову = спантели́читись. — Пришло́ въ го́лову = спа́ло на ду́мку. — Сложи́ть го́лову = наложи́ти, накла́сти головою. — Щоб наложив зрадник головою. н. п. — Сломя́ го́лову = стрімголо́в, прожо́гом. — Не розібравши броду, не лїзь прожогом в воду. н. пр. — Ско́лько голо́въ, столько умо́въ, н. пр. = що голова́, то й ро́зум. н. пр. — Съ головы́ на́ голову = всї до о́дного. — Съ головы́ не выхо́дитъ = з ду́мки не йде́, не спада́є, не схо́дить. — Стри́женая голова́ = ги́ря. — Забажала гиря кісничків. н. пр. — Сорви́ голова́ = ши́беник, шиба́й-голова́. — Голово́ю вы́ше = на цїлу го́лову ви́ще. — Повѣ́сить го́лову = похню́пити ніс. — Жить одно́ю голово́ю = бурлакува́ти. — Срѣ́зать го́лову = засоро́мити. — Съ больно́й головы на здоро́вую, н. пр. = винува́та дїжа́, що не йде на ум їжа́. — Швець заслужи́в, а коваля́ пові́сили. — Слю́сарь прокрав ся, а коваля́ покара́ли. н. пр. — Бей въ мою́ го́лову! = я за все одвіча́ю. — Голова́ городско́й, волостно́й і т. д. = голова́ мі́ський, городськи́й, волосни́й і т. д. — Служи́ть голово́ю = головува́ти. — Го́ловы = при́шви (у чобіт). — Въ го́ловы = під го́лову. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)