Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 7 статей
Запропонувати свій переклад для «ляда»
Шукати «ляда» на інших ресурсах:

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

І. Ля́да, -ди, ж.
1) Опускная дверь: въ потолкѣ (на чердакъ), въ погребѣ и пр. Подобное-же у колесниковъ въ парні. Вас. 146.
2) Опускная ставня въ прилавкѣ. Різники у нас продають м’ясиво на штандарах, а в кого крамниця є, то на ляді. Лебед. у.
3) Крышка надъ корытомъ, находящимся у сажа́ (см. саж), поднимающаяся и опускающаяся, устроенная съ того цѣлью, чтобы находящіеся на волѣ животныя не могли пользоваться изъ корыта кормомъ, положеннымъ для заключеннаго въ саж животнаго. Чуб. VII. 396.
4) Помостъ? настилка деревянная? Мені, мій пане, на ляді стояти (говоритъ конь). Чуб. V. 871.
5) Часть ткацкаго станка, сквозь которую проходятъ нити основы и посредствомъ которой прибиваются одна къ другой поперечныя нити. Части ля́ди: два деревянныхъ четырехгранника называются собственно ля́дою (3); сквозь нихъ на концахъ проходятъ два болѣе тонкихъ четырехгранника — хвости́ (2), находящіеся по отношенію къ ля́ді въ вертикальномъ положеніи; нижніе концы хвості́в укрѣплены въ нижнемъ брускѣ ля́ди (а), а верхній брусокъ (б) свободно ходить по хвоста́м вверхъ и внизъ для того, чтобы можно было между верхнимъ и нижнимъ брускомъ поставить блят (5) (см. это слово). Когда блят вставлень въ продолговатое углубленіе въ нижнемъ брускѣ и сквозь него пропущены уже нити основы, тогда верхній брусокъ (б) придвигается внизъ и, прижимая блят, удерживаетъ его въ стоячемъ положеніи, а самъ брусокъ укрѣпляется двумя клиньями, клинка́ми (4); верхніе концы хвості́в связаны поперечной перекладиной, которая называется ро́спинка (1). Ля́да вверху привязывается къ особой перекладинѣ въ верста́ті, которая называется же́рточкою, такимъ образомъ, чтобы она могла качаться взадъ и впередъ, какъ доска качелей. Константиногр. у. Въ Галиціи хвости́ наз. лядобі́йцями. МУЕ. III. 18. У гуцуловъ ля́да, называется набівка, имѣетъ слѣдующія названія частей: стріла́ = роспинка, снизьки = хвости, ра́ма = собственно ляда, бе́рдо = блят. Шух. L 256.
ІІ. Ля́да, -ди, об. = Ледарь. Був би ляда, був би ляда, та й нікуди більше: не хоче робити, аж ніяк не хоче! Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
ІІІ. Ля́да, нескл. = Леда. Тільки о тім дівки дбайте, ляда кому не довіряйте. Гол. І. 367. Ой щось мо ся розлучили через ляда кого. Гол. І. 261. Ляда пліткам не ймай віри. Ном. № 6980. Ляда біс чоловіка удре. Ном. № 13236. Нехай мене ляда дурень в личко не цілує. Чуб. V. 174.
Лядобі́єць, -бі́йця, м. Часть ля́ди. См. Ляда 5. МУЕ. III. 18.
На́білки, -ків, м. мн.
1) = Ляда или = лядобійці. (Угорск.). МУЕ. III. 24.
2) Сплетни. На́білки наби́ти. Пустить сплетни. Люде вже набілки набили, що Мотря завагітніла.
Стовпе́ць, -пця́, м.
1) Низкій столбикъ съ свободнымъ верхнимъ концемъ; тумба. В кожній крамниці одчиняна ляда і оперта на стовпець. Левиц. І. 90. Різницький стовпець для разрубыванія мяса. Різни́цьким стовпце́м называютъ также толстаго и низкаго человѣка. Чуб. VII. 576.
2) Родъ печенья: гречишникъ (въ родѣ опрокинутаго стаканчика съ узкимъ донышкомъ). Маркев. 161. І ласощі все тілько їли — сластьони, коржики, стовпці. Котл. Ен. III. 64.
3) Часть снувалки (см.). МУЕ. III. 15.
4) У разнощиковъ мелкаго товара: 10 пачекъ швейныхъ иголокъ. Вас. 190.
Стукоті́ти, -чу́, -чеш, гл. = Стукотати. В хаті у бідного ляда стукоче. Щог. В. 51.

Запропонуйте свій переклад