Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 12 статей
Запропонувати свій переклад для «лічіння»
Шукати «лічіння» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Исчисле́ние
1) лі́чення
и лічі́ння, рахува́ння; раху́ба; (счёт) лічба́; оконч. злі́чення и злічі́ння, зрахува́ння чого́; обчи́слювання, вичи́слювання, ви[об]рахо́вування, оконч. обчи́слення, ви́числення, ви́лічення, ви́рахування чого́; мат. чи́слення и числі́ння, обчи́слювання, оконч. обчи́слення чого́. [Диференція́льне, інтегра́льне чи́слення].
-ние времени – чи́слення ча́су.
В золотом -нии – на зо́лото, в чи́сленні на зо́лото, в розраху́нкові на зо́лото, золото́ю лічбо́ю.
По -нию, по моему, по предварительному -нию – за обраху́нком, за мої́м, за попере́днім обраху́нком;
2) перелі́чування, вилі́чування, перерахо́вування, вирахо́вування чого́;
оконч. перелі́чення, ви́лічення, перерахува́ння, ви́рахування.
Лече́ние
1) (
болезней) лікува́ння, лічі́ння, курува́ння, (ран, язв) го́ї́ння; лі́ки (-ків). [Зроби́ти з свого́ життя́ ненаста́нне регуля́рне курува́ння (Крим.). Дозво́льте нам у вас його́ узя́ти та одвезти́ на лі́ки до домі́вки (Куліш)].
Проходить курс -ния – відбува́ти курс лікува́ння (го́ї́ння), курува́ння;
2) (
промысел) лікарюва́ння.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Счёт – лічба, лічення, лічіння, рахунок, рахування; (документ) рахунок;
активные счета – активні рахунки;
без счета – безліч; без ліку (без числа, без міри, без ліку-міри); незліченно, (иногда фиг.) як за гріш маку;
без счёту и денег нет – без ліку (без лічби) і грошей нема(є) (Пр.);
быть на счету – бути під ліком;
быть на хорошем счету, быть на плохом счету – мати добру, лиху репутацію (славу); бути відомим з позитивного боку;
брать (принимать) в счёт (расчёт) – враховувати, брати до уваги (на увагу);
в конечном счёте – кінець кінцем, зрештою, врешті-решт , нарешті, у кінцевому (в остаточному) результаті (підсумку); у загальному підсумку; (иногда) після всього; наприкінці;
вносить (суммы) на текущий счёт – вкладати (суми) на біжучий рахунок;
в счёт будущих платежей – у платіж надалі;
в счёт чего (жалования и т. п.) – на [у] рахунок чого (платні тощо);
выдавать по счёту – видавцем давати (видавати); видавати ліком;
жить за чужой счёт – жити чужим коштом; жити на дурницю;
заключать счета – замикати рахунки;
за счёт выбора – внаслідок вибору;
за счёт чего – користуючись з чого (використовуючи, використавши що);
иметь счет в банке – мати рахунок у банку;
каждая минута на счету – не можна гаяти й хвилини (жодної хвилини); кожна хвилина лічена (рахована);
круглым счётом – округло [рахувавши, рахуючи]; приблизно;
лицевой счет – особовий рахунок;
личный счет – особистий рахунок;
на [за] счёт чей, какой – коштом чиїм, яким; на чиї, які гроші;
на казённый счет – урядовим коштом;
на свой счёт принять – (о деньгах) взяти на свій кошт; взяти кошти на себе; (переносно) взяти на свій карб;
на счёт чей (говорить, намекать…) – про (за) кого, на чий карб (закидати, натякати);
на чей (чужой) счет жить – чиїм (чужим) коштом жити;
на этот счёт – щодо цього (про це, за це);
не [идёт] в счёт – не береться до уваги (що); не має ваги (не важить); не враховується (рахується); не в число;
не счёл нужным, возможным – не визнав (не вважав) за потрібне, за можливе;
открывать счет – відкривати рахунок;
относить на чей счет – залічувати на чий рахунок; (иноск.) брати на чий карб;
остается счётом – лишається ліком;
первый по счёту – перший числом;
по большому счёту – правду (по правді, прямо, загалом) кажучи;
покончить счёты с кем, с чем – припинити (порвати) взаємини (стосунки) з ким; розійтися (розцуратися) з ким; покласти край чому;
по моему счету (их столько-то) – на мій лік;
поставить в счёт – залічити; записати на рахунок;
по счёту (документу) получать – на рахунок одержувати;
по счёту (принимать, сдавать) – (приймати, здавати) під лік;
принимать без счёта – брати не лічивши;
принимать, принять на свой счёт что (перен.) – брати, узяти на свій карб (иногда на себе) що; прикладати, прикласти до себе що;
прохаживаться, пройтись на счёт чей – глузувати, поглузувати (насміхатися, насміятися) з кого, з чого; зачіпати, зачепити кого, що; (фиг., только соверш.) водою бризнути на кого, на що; сипнути (кинути) наздогад на кого, на що;
сбрасывать, сбросить (скидывать, скинуть) со счетов (счёта) кого, что – скидати, скинути з рахунку кого, що; перестати зважати на кого, на що; не брати більш до уваги кого, чого;
сведение счетов – обрахунок;
сводить счёты – обраховуватися; робити обрахунок; закінчити рахунок; облічитися з ким;
сложить со счётов – вилучити з рахунків;
ставить, поставить в счёт кому, что (перен.) – ставити, поставити (брати, узяти) на карб кому, що;
счёт депозитов и невыплаченных сумм – рахунок депозитів та неоплачених сум;
счёт имущества, вновь поступившего в отчетный период – рахунок майна, що надійшло за звітний період;
счёт (случайных) прибылей и убытков – рахунок (випадкових) прибутків і витрат;
счётом выдавать – видавцем давати;
счёт расходов по непосредственному обслуживанию рабочих и служащих – рахунок видатків на безпосереднє обслуговування робітників та службовців;
счёт специальных текущих счетов под обязательства и процентные бумаги – рахунок спеціяльних біжучих рахунків під зобов’язання та відсоткові папери;
счёту нет кому, чему – ліку [числа] немає кому, чому; без ліку [безліч] кого, чого;
текущий счет – біжучий рахунок;
что за счёты (разг.) – які можуть бути рахунки; що за рахунки; не варт(о) про це й говорити;
это не в счёт – це [то] не в число; це не йде в рахунок (не враховується, не рахується); цього не слід брати (не береться) до уваги.
[Кінець кінцем прийшов до невеличкої затоки між кручами, де було затишно й відлюдно (В. Підмогильний). Врешті-решт, не повинні пропасти марно ні краплини поту, ані крові нашої… (О. Довженко)].
Обговорення статті

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Лічі́ннясчет.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Лічі́ння, -ня, с. Счетъ. Як на моє лічіння, то він належав (въ больницѣ) тільки на дванадцять карбованців. Лебед. у.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Счетлічі́ння, лічба́, -би́, раху́нок, -нка; С. от станции до станциилічі́ння від ста́ції до ста́ції.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Врачева́ніе = лїчі́ння, го́їння. — Яке вже там лїчіння, коли сухоти.
Излѣче́ніе = лїчі́ння, го́їння, вилїчування, виго́ювання.
Исчисле́віе = лхчі́ння, рахува́ння, лїк (С. З.), лїчба́. — Як на моє лїчіння, то він три тижнї у недузї був. С. Л.
Лѣче́ніе = лїчі́ння, лїкува́ння (Ніс.), го́їння, курува́ння, кура́ція (Вол.). — Яке вже лїчіння, коли в його сухоти.
Счисле́ніе = лїчі́ння, лїк, лїчба́. — Як на моє лїчіння,то він три тижнї у недузї був. С. Л.
Чи́сленіе = лїчі́ння, рахува́ння.