Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 89 статей
Запропонувати свій переклад для «материал»
Шукати «материал» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Материа́л – матерія́л (-лу), (з)на́діб (р. (з)на́добу), (з)на́ді́бок (-бку). [Зруба́ю три старі́ де́рева, то ви́стане матерія́лу на рік або й на два (на ложки́) (Франко). Оповіда́ння слу́жить за ілюстра́цію і за матерія́л для міркува́ння (Крим.). Ку́ля, наби́тая знадо́бом розривни́м (Л. Укр.). Що ма́ю я роби́ти? Чим? Над чим? Ні зна́ряду, ні на́добу не ма́ю (Л. Укр.). Знаді́бок зна́йдеш сам для тонко́ї пря́жі (Дніпр. Ч.)].
-а́л лесной – лісови́й матерія́л, лісоматерія́л.
-ал отопительный – па́ливо.
-а́л смазочный – масти́ло.
-а́л строительный – будіве́льний матерія́л.
-ал сырой – сирови́й матерія́л, сировина́.
-а́лы для словаря украинского языка – матерія́ли (зна́доби) до словника́ украї́нської мо́ви.
Материа́льный
1) (
от Мате́рия) матерія́льний, (вещественный) речови́нний, (телесный) тіле́сний.
-ный мир – матерія́льний світ (-ту);
2) (
плотской, чувственный) пло́тський, тіле́сний, матерія́льний.
-ный человек – плотолю́бна люди́на, (материалист) матеріялі́ст;
3) (
о средствах к жизни) матерія́льний. [Матерія́льні потре́би (Доман.)].
-ные интересы – матерія́льні інтере́си.
-ные дела, -ное положение – матерія́льні спра́ви, матерія́льне стано́вище;
4) (
от Материа́л) матерія́льний.
-ный капитал – матерія́льний капіта́л (-лу).
-ная книга – матерія́льна кни́га.
-ный счёт – матерія́льний раху́нок (-нку); (учёт) о́блік (-ку) матерія́лів.
-ная часть – матерія́льна части́на.
-ный двор – склад будіве́льних матерія́лів, лісна́ (-но́ї).
И́лем (р. и́льма) и И́лим, И́льма, бот. Ulmus montana – і́лем (-ма) и ільм (-ма) или і́льма (-ми), і[ги]льма́к, ільм’я́к (-ка), (одно дерево или материал) ільми́на. Ulmus campestris – в’яз (-за). U. c. suberosa – бе́рест (-та).
Исконопа́чивать, исконопа́тить
1) (
законопачивать многое, всё) законопа́чувати, позаконопа́чувати, (замазкой) зашпакльо́вувати, позашпакльо́вувати що (усі́ щі́лини);
2) (
изводить материал) виконопа́чувати, ви́конопатити, (замазкой) вишпакльо́вувати, ви́шпаклювати що.
Кро́вельный – дахови́й, покріве́льний. [Со́нечко вже по дахово́му мо́ху кра́сним сві́том гра́є (Основа)].
-ный материал – дахови́й матерія́л (-лу), покрі́вля (с. р.).
-ное железо – бля́ха (дахова́).
-ный гвоздь – бретна́ль (-ля́). -ный мастер, см. Кро́вельщик.
Лес
1) (
растущий) ліс (-су, им. мн. ліси́). [Круго́м я́ру зелені́є стари́й ліс (Н.-Лев.)].
Лес на корню – ліс на пні.
Вековечный, извечный, девственный, первобытный лес – відві́чний, неза́йманий ліс, пра́ліс (-су), діви́ча пу́ща. [О́стрів на Дніпрі́, вкри́тий одві́чним лі́сом (Стор.). Тайга́ – пра́ліс сибі́рський (Калит.)].
Выборочный лес – вибірни́й ліс.
Вырубленный лес – зру́баний ліс, зруб (-бу).
Высокоствольный лес – високосто́вбурний, високостовбури́стий ліс, високолі́сся (-сся).
Горелый лес – горі́лий, ви́горений, ви́горілий ліс, ви́гор (-ра) (Сл. Ум.), (гал.) згар (-ри, ж. р.). [Ко́зи пасу́ть у зга́рах – ви́горілих ліса́х (Щух. I)].
Государственный, казённый лес – держа́вний, скарбо́ви́й (казе́нний) ліс.
Густой лес – густи́й ліс, густвина́, то́вща. [То́вща сама́рська (Сл. Гр.)].
Дремучий лес – дріму́чий (те́мний) ліс, пу́ща, (дебри) не́трі и не́три (-рів), не́тра (-тер). [У такі́ убра́вся не́трі, у таку́ зблука́вся пу́щу, де й нога́ лю́дська не хо́дить (Грінч.)].
Жердневой, жердяной лес – вори́нний, жердяни́й ліс, ліс на вори́ння, на вір’я́.
Заказно[ы]й, заповедно[ы]й лес, божьи -са, см. Заповедно́й.
Защитный лес – за́хисни́й ліс.
Камышевый лес, см. Камышник I.
Красный, хвойный лес – шпилько́вий, глице́вий (хвояни́й, хвойови́й, чати́нний, борови́й) ліс, бір (р. бо́ру).
Крупный, матерой лес – товстолі́с (-су).
Лиственный, чёрный лес – ли́стяний ліс, чо́рний ліс (Київщ.).
Мелкий лес – дрібно́ліс (-су), дрібни́й (мали́й, невели́чкий) ліс, (кустарник) чага́р (-ря́) и чагарі́ (-рі́в), чагарни́к (-ка́), кущі́ (-щі́в).
Мешанный лес – мі́шаний ліс.
Молодой лес – молоди́й ліс, молодня́[и́]к (-ка́).
Небольшой лес – невели́(ч)кий ліс, лісо́к (-ска́), (роща) гай (р. га́ю), (зап.) гаї́на, (на низине или над рекой) луг (-гу), лужи́на; срвн. Лесо́к и Ро́ща.
Непроходимый лес – неперехі́дний ліс, (неисходимый) несходи́мий ліс (Звин.); см. Дремучий лес.
Низкоствольный лес – низькосто́вбурний ліс, низьколі́сся (-сся).
Общественный лес – грома́дський ліс.
Редкий, жидкий лес – рідки́й ліс, рідколі́сся (-сся).
Сухоподстойный, сухостойный лес – сухості́й (-то́ю), сухолі́с (-су), сушни́к (-ка).
Хворостяный лес – хворостяни́й ліс.
Берёзовый, дубовый лес – бере́зовий, дубо́вий ліс.
Пихтовый лес – смере́ковий ліс.
Сосновый лес – сосно́вий ліс; (бор) бір (р. бо́ру).
Здесь много -со́в – тут бага́то лісі́в, тут лі́сно (Полтавщ.).
Итти через лес или -сом – іти́ лі́сом.
Прочищать, прочистить, прорубать, прорубить лес – прочища́ти, прочи́стити, прору́бувати, проруба́ти, протере́блювати, протереби́ти ліс.
Ходит, как в -су́ – хо́дить як у лі́сі.
Наука в лес не ходит – нау́ка не в ліс веде́, а з лі́су.
Чем дальше в лес, тем больше дров – що да́лі в ліс, то кра́ще на дро́ва.
Кто в лес, кто по дрова – одно́ (хто) до лі́су[а], а дру́ге (хто) до бі́су[а]; хто в луг, а хто в плуг; хто в горо́х, хто в сочави́цю (Борзенщ.); хто (котри́й) сторч, хто (котри́й) в борщ (Приказки).
Из-за деревьев -са не видно – за дерева́ми лі́су не ви́дко.
Волка бояться, в лес не ходить – вовкі́в боя́тися, в ліс не ходи́ти.
Сколько волка ни корми, он всё в лес глядит – году́й во́вка, а він у ліс ди́виться; во́вча нату́ра в ліс (до лі́су) тя́гне; вовк, то во́вче й ду́має (Приказки).
Лес по топорищу (по дереву) не плачет – хіба́ в лі́сі лі́су ма́ло?
На сухой лес будь помянуто – сухі́й дереви́ні все нівро́ку; на сухи́й ліс нівро́ку!
Лес мачт – ліс (бе́зліч) що́гол;
2) (
в срубе) де́рево, соб. дере́вня (-ні).
Бочарный, клёпочный лес – бо́ндарське, клепкове́ де́рево.
Брусный, брусовый лес – брусо́ване де́рево.
Буреломный лес – вітроло́м (-ло́му), лім (р. ло́му).
Валежный лес; см. Вале́жник.
Деловой лес
а) (
на корню) виробни́й ліс;
б) (
в срубе) виробне́ де́рево.
Дровяной лес
а) (
на корню) дров’яни́й ліс; і б) (в срубе) де́рево на дро́ва.
Корабельный, мачтовый лес
а) (
на корню) корабе́льний, щоглови́й ліс;
б) (
в срубе) корабе́льне, щоглове́ де́рево.
Окантованный, острокантный лес – поканто́ване, гостроканто́ване де́рево.
Пильный, пиловочный лес
а) (
кругляк для распилки) де́рево на пиля́ння;
б) (
пиленый материал) пи́ляне (порі́зане) де́рево.
Поделочный лес – виробне́ (виробко́ве) де́рево, на́ді́бок (-бку).
Прозванный лес – бракове́ или з(а)брако́ване щоглове́ де́рево.
Сплавной, гоночный лес – сплавне́ де́рево, сплавни́й ліс.
Строевой лес – будівне́ (будіве́льне) де́рево, дере́вня, ум. дереве́нька. [По сама́рських луга́х і узбере́жжях була́ незчисле́нна си́ла будівно́го де́рева (Куліш). Бі́ля стіни́ лежа́ла дере́вня на ха́ту (Грінч.)].
Столярный лес – столя́рське дерево.
Угловой, кантованный лес – канто́ване де́рево.
Фанерочный лес
а) (
на корню) форні́рний ліс;
б) (
в срубе) форні́рне де́рево.
I. Лесно́й
1) лісови́й, (
реже) лісни́й; гайови́й; см. Лес 1. [Я люди́на лісова́: роди́лася, зросла́ і жила́ я до́сі в краї́ні лісові́й (Кониськ.). Лісова́ Пі́сня (Л. Укр.). Гайова́ царі́вна (Грінч.)].
-но́й бог – лісови́й бог (-га), полісу́н (-на), (классич.) сільва́н (-на); см. Ле́ший.
-ная ботаника – лісобота́ніка.
-но́е ведомство – лісне́ уря́дництво.
-но́й институт – лісни́й інститу́т (-та).
-но́е дерево – лісове́ де́рево, лісови́на.
-но́й материал – лісове́ де́рево.
-на́я поляна – лісова́ поля́на, лісова́ га́лява; см. Поля́на. [На га́ляву виска́кує з гущини́ са́рна (Коцюб.)].
-но́е пространство – лісовина́; (боровое) боровина́.
-на́я сторона – лісова́ сторона́ (краї́на).
-на́я стража – лісова́ сторо́жа.
-но́е дело, хозяйство – лісівни́цтво, лісове́ господа́рство.
-но́й барин, -на́я кукла (шутл.) – лісови́й дя́дько; см. Медве́дь.
-но́й дядя, см. Ле́ший.
-но́й горох, бот. Vicia silvatica L. – лісова́ ви́ка, лісови́й горо́шок (-шку и -шка).
-но́й орех
а) (
орешник), см. Лещи́на;
б) (
плод) ліско́вий горі́х (-ха).
-на́я фисташка, бот. Staphylaea pinnata L. – клоки́чка.
-но́й хвощ, бот. Equisetum silvaticum L. – хвощ (-ща́) лісови́й;
2) дере́вни́й, лісни́й.

-на́я пристань – лісна́ при́стань (-ни).
-но́й склад – лісни́й склад (-ду), лісна́ (-но́ї). [У нас на лісні́й уже́ нема́ до́брих дубкі́в, попро́дали (Звин.)];
3)
см. Ле́ший;
4)
см. Лесни́чий.
Материя́л, -рия́льный и т. п., см. Материа́л, -риа́льный и т. п.
Матерья́л, -рья́льный, см. Материа́л, -риа́льный.
Наби́вка
1) (
действие) набива́ння, нато́птування, напиха́ння, набига́ння, напако́вування, начиня́ння и т. п., оконч. набиття́ (-ття́), натопта́ння, напха́ння, набга́ння, напакува́ння, начи́нення и т. п.; срв. Набива́ть;
2) (
материал, которым набивают, или качество работы) на́бивка, наби́в (-ву), набиття́ (-ття́).
-ка нехороша, слаба, жидка – на́бивка недо́бра, слабка́, рідка́;
3)
см. Набо́йка.
Нака́т
1) (
действие), см. Нака́тка 1.
Брать -том – бра́ти по́котом, коти́ти що;
2) (
морск. орудия) відко́чування;
3) (
на дороге) на́кі[о́]т (-ко́ту), нако́та (-ти), (на санной дороге ещё) набі́й (-бо́ю);
4)
строит. – на́кіт (-коту), (настилка) на́сти́л (-лу), на́сти[і]лка, насті́лля (-лля). Материал для -та, см. Нака́тник 1;
5) (
лавина) снігови́на́, лави́на; 6) в -ка́т полный – уще́рть (по ві́нця) по́вний.
Нака́тник
1) (
материал для наката) накі́ття (-ття), де́рево на на́кіт (на на́сти́л), сті́лля (-лля);
2)
см. Зака́тник;
3)
см. На́кать.
II. Накупа́ть и Наку́пывать, накупи́ть
1)
чего – накупо́вувати, накупа́ти, наку́плювати и накупля́ти, накупи́ти, накупува́ти чого́, (диал.) покупля́ти, покупи́ти и (реже) покупува́ти що, (о мног.) понакупо́вувати, понакупля́ти чого́. [Всього́ йому́ накупи́в (Рудан.). Накупува́ли вони́ вина́ вся́кого (Рудч.). Мо́же в вас така́ ду́мка, що я все те покупува́в? (М. Вовч.). Понакупо́вували хлі́ба (Квітка). Бага́то всього́ понакупля́ли (Слов’яносербщ.)].
-ть материал для одежды, обуви – набира́ти, набра́ти, (о мног.) понабира́ти чого́. [Набра́ла стрічо́к та стьожо́к на п’ятна́дцять карбо́ванців (Н.-Лев.)];
2)
кого – підкупо́вувати, підку́плювати и підкупля́ти, підкупи́ти, (о мног.) попідкупо́вувати и т. п. кого́; см. Подкупа́ть 1.
Наку́пленный
1) наку́плений, накупо́ваний, поку́плений, понакупо́вуваний, на́браний, понаби́раний;
2) підку́плений, попідкупо́вуваний.

-ться
1) (
стр. з.) накупо́вуватися, бу́ти накупо́вуваним, наку́пленим, понакупо́вуваним и т. п.;
2) продава́тися, прода́тися, запро́дуватися, запро́датися кому́; (
набиваться) набива́тися, наби́тися;
3) (
купить всё, что надо) накупо́вуватися, накупи́тися, скупи́тися, (о мног.) понакупо́вуватися. [Чи ско́ро ви наку́питеся? уве́сь база́р хо́чете закупи́ти! (Богодух.). Скупи́вся, за́раз пої́хав з я́рмарку (Сл. Ум.)].
Оби́вка
1) оббиття́, укриття́, обкле́їння, обшалюва́ння
и т. д.;
2) (
сам материал) обби́вка, покриття́.
Шёлковая -вка – шовко́ве покриття́.
Поде́лочный – виробко́вий, виро́бний.
-ный материал – матерія́л на ви́роби, до ви́робів.
Поджо́га
1) (
материал для растопки) піджо́га. [Без піджо́ги і дро́ва не горя́ть]
2)
см. Подзадо́ривание.
Предлага́ть, предложи́ть
1) пропонува́ти, запропонува́ти кому́ що, (
приглашать) запро́шувати, запроси́ти кого́ що зроби́ти, (с оттенком: приказывать) зага́дувати, загада́ти, нака́зувати, наказа́ти кому́ що зроби́ти. [Тоді́ він йому́ загада́в: або́ йди або́ зостава́йся (Звин.)].
Он -жи́л мне ехать с ним – він запропонува́в мені́ ї́хати з собо́ю.
-жи́ть кому поесть – запропонува́ти кому́, запроси́ти кого́ пої́сти.
Мне -га́ют службу, место – мені́ пропону́ють слу́жбу, поса́ду, мене́ запро́шують на слу́жбу, на поса́ду.
Мне -га́ют купить землю – мені́ пропону́ють купи́ти зе́млю.
-га́ть кому руку и сердце – пропонува́ти кому́ ру́ку і се́рце.
-жи́ть кому высказаться по поводу чего-л. – запроси́ти кого́ ви́словитися з при́воду чого́. [Він запроха́в видатни́х европе́йців сказа́ти, що вони́ ду́мають про заборо́ну украї́нської мо́ви в Росі́ї (Грінч.)].
-га́ю вам немедленно по получении сего отправиться в… – пропону́ю (нака́зую) вам нега́йно, оде́ржавши цього́ листа́, ви́рядитися до…
Он -жи́л ему убираться прочь – він загада́в йому́ забира́тися геть;
2) подава́ти, пода́ти, (
редко) предклада́ти, предкла́сти и предложи́ти кому́ що, дава́ти, да́ти кому́ що.
-га́ть чьему-л. вниманию что-л. – подава́ти (пода́ти) що до чиє́ї ува́ги (кому́ до ува́ги).
-га́ть что-л. на рассмотрение общего собрания – подава́ти що на обміркува́ння зага́льного зі́брання.
-га́ть кому свои услуги, себя к услугам кого – подава́ти себе́ до послу́г (до услу́ги) кому́, пропонува́ти (предклада́ти) кому́ свої́ услу́ги. [Дозна́вшись про Підко́ву, поба́чився з ним, привіта́в його́ нови́м ща́стям і пода́в себе́ до услу́ги (Куліш). Вольф яви́всь до них пе́рший, предклада́ючи їм свої́ услу́ги (Франко)].
-га́ть тост – підно́сити (підне́сти́) тост за ко́го.
-жи́ть кому-л. вопрос – зада́ти (поста́вити) кому́ пи́та́ння.
-га́ть цену – дава́ти (ці́ну). [Даю́ йому́ за скри́ню два карбо́ванці, а він пра́вить п’ять (Грінч.)].
Предлага́емый – пропоно́ваний; зага́дуваний; пода́ваний, предкла́даний, да́ваний.
Предло́женный – запропоно́ваний; зага́даний; по́даний, предкла́дений, предло́жений. [Зага́льні ви́води, які́ ми мо́жемо зроби́ти з по́даного тут матерія́лу (Грінч.)].
-ться – пропонува́тися, бу́ти запропоно́ваним; зага́дуватися, бу́ти зага́даним; подава́тися, бу́ти по́даним, предклада́тися, бу́ти предкла́деним, предло́женим, дава́тися, бу́ти да́ним.
Такие вещи не -га́ются – таки́х рече́й не пропону́ють.
Материал, который здесь -га́ется – матерія́л, що тут подає́ться.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Брусчатка
1) (
материал) брукня́к, брукови́й ка́мінь;
2) (
разг., каменная мостовая) брукі́вка, брук. См. ещё Мостовая.
[Не камінчики, а чималий брукняк (Стронговський)]
Обговорення статті
Бумага
1) (
материал) папір; (лист) лист;
2) (
документ) папір (мн. папери), (прост.) бумага;
3) (
устар.) бавовна; (изделия) прядиво, нитки:
актовая бумага – актовий папір;
бумага всё терпит (стерпит), бумага не краснеет – папір усе терпить (зносить), папір не червоніє, написати можна все (що хоч);
бумага входящая – папір вступний;
бумага гербовая – гербовий, штемпльовий папір;
бумага государственная – папір державний;
бумага исходящая – папір вихідний;
бумага к делу – папери до діла; папери до справи;
бумага копировальная – папір копіювальний;
бумага обёрточная – бібула;
бумага официальная – лист офіційний;
бумага папиросная – цигарковий папір;
бумага писчая – писальний папір;
бумага препроводительная – супровідний лист;
бумага почтовая – папір листовий, поштовий;
бумага пропускная – папір промокальний; промокальниця, вимочка;
бумаги – папери, (сниж.) папір’я;
бумаги к исполнению – папери до виконання;
гладко было на бумаге, да забыли про овраги – гладко було на папері, та забули про яри;
деловые бумаги – ділові листи; папери;
журнал входных и выходных бумаг – журнал вступних і виступних (вхідних і вихідних) паперів;
за каким номером бумага – яке число листа; під яким числом лист;
клочёк бумаги – клаптик паперу, папірець, папірчик;
на бумаге – листовно; на письмі;
направлять бумагу – надсилати папери, листи;
не стоит бумаги марать – шкода паперу, шкода (не варт, не варто) псувати (переводити) папір, (устар.) шкода й олівця (олива) тупити (тратити);
откуда бумага и ее краткое содержание – звідки лист та короткий зміст його;
подшивать бумаги – підшивати листи, папери;
составить бумагу – скласти листа;
старые, исписанные бумажонки – шпарґал, шпарґали, шпарґалля;
хлопчатая бумага – бавовна, бавина;
ценные бумаги – цінні папери.
[На батька бісового я трачу І дні, і пера, і папір! (Т.Шевченко). Іде до панії, щоб бумагу їй дала; а пані: — Не хочу я, не дам тобі бумаги і їхати не пущу (М.Вовчок). Вона була дуже гарна — біла, як папір, червона, як ягода, очі чорні, як вуглі, брови колесом, білозуба, свіжоуста, вбиралась у рябенькі одежі (М.Вовчок). На Щуку хтось бумагу в суд подав (Л.Глібов). На другий день летіла од предводителя до губернатора бумага (П.Мирний). — Невже не догадуєтесь? Ох, ті поети мудріші на папері, як у житті! (Л.Українка). — От бачиш, який я справний? Хоч і додому тепер… Вмент вродився, як на папері списаний! Поганяй!.. (М.Кропивницький). Прихильне писарча нищечком дало йому копію з паперу, що волость послала начальникові про його (Б.Грінченко). Ах, як мені хочеться повними пригорщами черпати ту золоту рідину… як мені хочеться взяти перо, обмокнути його у блакить неба, в шумливі води, в кров свого серця і все списати, востаннє списати, що бачив, що почував. Клапоть паперу, тільки клапоть паперу… Гей, ви, тюремники! Не можна? Що? Людині, що має вмерти? Ха-ха!. Ну, що ж! Може, се й краще. Буду лежати і буду низати, немов намисто, разки моїх думок, без слів, без чорнила і без паперу (М.Коцюбинський). Нарешті великий критик кінчив переливати свою думку на папір і запитливо глянув на хлопця, якого погляд цей торкнувся страшним штихом (В.Підмогильний). І лягають літери на папір, мов сніг землю мережить, щоб небо проясніло до ранку (В.Стус). Вірнішого і сердечнішого побратима, ніж папір, я не знаю (В.Симоненко). А геніальні поети — такі бездарні! Виходять з ночей аж чорні, як шахтарі з забою. А ті клаптенята паперу — то смертельні плацдарми самотньої битви з державами, з часом, з самим собою (Л.Костенко). На його столі вишикувалися в один ряд вимочка, записничка, чорнильниця й лінійка (Г.Філіпчук, перекл. А.Камю). Якби папір був терпеливий, він би дожидався шедевра (С.Є.Лєц). Автоінспектор зупиняє автомобіль, за кермом його колишня учителька: — Добрий день, Варваро Петрівно! Беріть ручку, папір і пишіть сто разів: «Я більше ніколи не порушуватиму правила дорожнього руху…»].
Обговорення статті
Непачкающийся – що (який) не забруднюється (замазується, закалюється, замурзується), (свойство) немазки́й, некальни́й:
непачкающаяся одежда – немазкий одяг;
непачкающийся материал – немазкий матеріял. Обговорення статті
Раздаточный
1) (
имеющий отношение к раздаче) роздавальний, розподільчий, роздатний;
2) (
то, что раздаётся) роздатковий;
3) (
техн.) розподільчий:
раздаточная ведомость – роздатна відомість;
раздаточная коробка – розподільча коробка;
раздаточный материал – роздатковий матеріял;
раздаточный пункт – розподільчий пункт, роздавальний пункт, пункт роздачі (розподілу). Обговорення статті
Упаковка – (несов.) упаковування, спаковування, пакування, (сов.) упакування, спакування, (материал) пако́вання, (бумажный) обгортка.
[Згідно з чинними національними термінологічними стандартами технологічний процес потрібно подавати або дієсловом «пакувати» або віддієслівним іменником «пакування», а засіб чи комплекс засобів - віддієслівним іменником «паковання». Скалькований з російської термін «упаковка» суперечить словотвірним моделям української мови, і тому ним не можна позначати ані процес, ані засіб (М.Гінзбург)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

МАТЕРИА́Л ще речови́на́, сировина́, (ілюстраційний) ілюстрати́в.
КОМПРОМЕТИ́РОВАТЬ ще знесла́влювати, очо́рнювати;
компрометирующий що /мн. хто/ компроміту́є тощо, зда́тний /ра́ди́й/ скомпромітува́ти, зви́клий знесла́влювати, для компроміта́ції, за́йня́тий компроміта́цією, прикм. очо́рнювальний, /факт/ компромітаці́йний, сканда́льний, компрома́тний, компромітува́льний, знесла́влювальний, очо́рнювальний;
компрометирующий материа́л компрома́т;
компрометирующийся/компрометируемый компроміто́ваний, знесла́влюваний, очо́рнюваний.
ПЕРЕВЯ́ЗОЧНЫЙ ще бинтува́льний, бинтови́й, перев’я́зковий;
перевя́зочный материа́л коротк. бинти́.
ПОВЯ́ЗОЧНЫЙ ще бинтува́льний;
повязочный материа́л, коротк. бинти́.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Материал – матерія́л, -лу, зна́дібок, -бку.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Материал – матеріял. Испытывать материал – випробовувати матеріял. Материал строительный – матеріял будівельний. Оберточный материал – обгортний матеріял. Сырой материал – сировина. Материал горючий – матеріял палкий. Материал отопительный – паливо; паливина. Материал смазочный – шмаровидло; мастиво.
Качество – якість; (свойство) – властивість. По качеству (этот материал является) – якістю (цей матеріял є). Плохой по качеству – лихий на якість. В качестве кого – як хто; за кого. Испытать качество – дізнавати, випробовувати якість.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Материал – матерія́л (-лу);
• м. воскообразный
– м. воскува́тий;
• м. горючий
– м. пальни́й;
• м. губкообразный
– м. губкува́тий;
• м. густой (изолирующий
) – м. густи́й;
• м. для позолоты
– золоти́ло;
• м. дубильный
– м. чинбови́й;
• м. жирный (изоляционный
) – м. масни́й;
• м. изоляционный
– м. ізоляці́йний, ізоля́ція;
• м. ископаемый
– м. копа́льний;
• м. лесной
– м. лісови́й;
• м. липкий
– м. липки́й;
• м. набивочный
– м. щільни́чний;
• м. н. (в печах
) – м. хутрівни́й;
• м. несгораемый
– м. неспале́нний;
• м. обверточный
– м. обгортко́вий;
• м. облицовочный
– личкови́ння;
• м. обтирочный
– м. обтира́льний;
• м. огнестойкий, огнеупорный
– м. вогнетривки́й;
• м. осветительный
– м. осві́тлювальний;
• м. перевязочный
– м. в’яза́льний;
• м. пиленый
– м. пи́ляний;
• м. поделочный
– м. виробко́вий, вирібни́й;
• м. подсобный
– м. допомічни́й;
• м. полужидкий (изоляционный
) – м. напіврідки́й;
• м. смазочный
– масти́ло;
• м. строительный
– м. будівни́й;
• м. сцепляющий
– м. зчіпни́й;
• м. сырой
– м. сирови́нний;
• м. увязочный
– м. ув’я́зувальний;
• м. упаковочный
– м. пакува́льний;
• м. упругий (изоляционный
) – м. пружни́й;
• м. установочный
– м. установни́й, монта́жний;
• м. устойчивый
– м. стійки́й;
• м. шлифовальный
– м. шліфува́льний;
• м. шпаклевочный
– шпадли́во.
Вытравка (материал) – (ви)щавни́к (-ка́);
• в., вытравление (
процесс) – вища́влювання, ви́щавлення;
• в., вытравление (спуск цепи
) – попуска́ння;
• в. (красителя
) – вибавля́ння, ви́бавлення.
Изоляторный – ізоля́торний;
• и. материал
– ізоля́ція.
Клепочный (лес, материал) – клепкови́й;
• к. тесок
– кле́п’я.
Мочало (материал) – ли́ко.
Набивной, набивочный – набивни́й;
• н.,
текст. – вибійни́й;
• н., набивочный (материал
) – щільни́чний;
• н., набивной (материал для печи
) – хутрівни́й;
• н. мастерская
– вибі́йня;
• н. машина
– вибива́лка;
• н. постройка, глинобитная
– то́птанка.
Накатник (материал) – накі́ття.
Облицовочный – личківни́й, личкови́й;
• о. материал
– личкови́ння.
Подвергать, -гнуть (материал испытанию) – піддава́ти, підда́ти (чому);
• п -ся
– підпада́ти, підпа́сти (під що).
Рейка, геод. – мірни́ця;
• р. (материал
) – ла́та;
• р. (на судне
) – ви́мірка;
• р. (правило
) – прави́ло;
• р. вкладная
– ла́та вкладна́;
• р. водомерная
– мірни́ця водомі́рна;
• р. дальномерная
– м. дальномі́рна;
• р. зубчатая
– брусо́к (-ска́) трибови́й;
• р. логарифмическая
– ліні́йка логаритмі́чна;
• р. мерная
– мірни́ця;
• р. направляющая
– ла́та напрямна́;
• р. складная
– ла́та склада́на.
Смазка (материал) – масти́ло;
• с. (
процесс) – масті́ння, ма́щення;
• с. внутренняя
– м. вну́трішнє;
• с. графитная
– масти́ло графі́тне;
• с. капельная
– ма́щення крапляне́;
• с. кольцовая
– м. кільце́ве;
• с. принудительная
– м. примусо́ве;
• с. фитильная
– м. ґнотове́;
• с. центральная
– м. центра́льне.
Смазочный – масти́льний;
• с. материал
– масти́ло.
Строевой – будівни́й;
• с. лес (материал
) – де́рево.
Сырой – во́гкий;
• с. (материал
) – сирови́й;
• с. (несварившийся
) – сири́й;
• с. алебастр
– сирови́й аляба́стер (-тру);
• с. огнеупорный кирпич
– сире́ць (-цю́) вогнетривки́й.
Установочный – установни́й, устано́вчий;
• у. материал
– монта́жний припа́с (-су).
Устойчивый (о сооружении) – стійки́й;
• у. (о работе
) – станівки́й;
• у. (материал
) – витрива́лий.
Фон – тло;
• ф. (материал),
текст. – по́ле.
Штукатурка – тинькува́ння, тинько́вання;
• ш. (материал
) – тиньк (-ку);
• ш. выстоявшаяся
– т. ви́стояний;
• ш. гладкая
– т. рі́вний;
• ш. потолочная
– т. стельови́й;
• ш. простая, обыкновенная
– т. звича́йний;
• ш. стенная
– т. стінни́й;
• ш. чистая
– т. чи́стий.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Материал
• По материалам корреспондентов
– за матеріалами (дописами) кореспондентів.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

материа́л матерія́л,-лу
м. абрази́вный матерія́л абрази́вний
м. анизотро́пный матерія́л анізотро́пний (з неоднаковістю фізичних властивостей у різних напрямах)
м. антифрикцио́нный матерія́л антифрикці́йний [протитертьо́вий]
м. взрывча́тый матерія́л вибухо́вий
м. водосто́йкий матерія́л водостійки́й
м. волокни́стый матерія́л волокнува́тий
м. вя́жущий матерія́л зв’язни́й
м. горю́чий матерія́л пальни́й [горю́чий]
м. доро́жный матерія́л доро́жній
м. древе́сный матерія́л дереви́нний
м. дуби́льный матерія́л чиньбови́й
м. жаропро́чный матерія́л жароміцни́й
м. заполня́ющий матерія́л заповня́льний (для заповнення чогось)
м. звукоизоляцио́нный матерія́л звукоізоляці́йний
м. изоляцио́нный матерія́л ізоляці́йний
м. изотро́пный матерія́л ізотро́пний (з однаковими фізичними властивостями в усіх напрямах)
м. ископа́емый матерія́л викопни́й
м. керами́ческий матерія́л керамі́чний
м. кислотосто́йкий матерія́л кислототривки́й
м. компози́тный арх. матерія́л компози́тний
м. композицио́нный матерія́л композиці́йний
м. конструкцио́нный матерія́л конструкці́йний
м. крепёжный матерія́л кріпи́льний
м. кро́вельный матерія́л покріве́льний [дахови́й]
м. ла́зерный матерія́л ла́зерний
м. лито́й матерія́л відливни́й
м. масти́чный речови́на масти́льна [нама́щувальна]
м. металли́ческий матерія́л метале́вий
м. металлокерами́ческий матерія́л металокерамі́чний
м. многосло́йный матерія́л багатошаро́вий
м. наби́вочный матерія́л щільни́чний
м. несгора́емый матерія́л вогнетривки́й
м. нетка́нный матерія́л нетка́ний
м. оби́вочный матерія́л оббивни́й
м. облицо́вочный матерія́л личкува́льний
м. огнеупо́рный матерія́л вогнетривки́й
м. ортотро́пный матерія́л ортотро́пний
м. отде́лочный матерія́л оздо́блювальний
м. пласти́ческий матерія́л пласти́чний
м. поде́лочный матерія́л виробни́й [виробко́вий, вирібни́й]
м. подсо́бный матерія́л допомі́жни́й
м. полиме́рный матерія́л поліме́рний
м. полупроводнико́вый матерія́л напівпровіднико́вий
м. по́ристый матерія́л порува́тий [шпари́стий]
м. пьезоэлектри́ческий матерія́л п’єзоелектри́чний
м. слои́стый матерія́л шарува́тий, ламіна́т,-ту
м. сма́зочный масти́ло,-ла, матерія́л масти́льний
м. стекловолокни́стый матерія́л скловолоко́нний
м. строи́тельный матерія́л будіве́льний
м. тампона́жный матерія́л ущі́льнювальний [затичко́вий]
м. теплоизоляцио́нный матерія́л теплоізоляці́йний [теплоізолюва́льний]
м. тканево́й матерія́л ткани́нний
м. тугопла́вкий матерія́л важкорозто́пний
м. упако́вочный матерія́л пакува́льний
м. уплотня́ющий матерія́л ущі́льнювальний
м. упру́гий матерія́л пру́жни́й
м. устано́вочный матерія́л устано́вний [монта́жний]
м. формо́вочный матерія́л формови́й
м. фрикцио́нный матерія́л фрикці́йний [тертьови́й]
м. шлифова́льный матерія́л шліфува́льний
м. электроизоляцио́нный матерія́л електроізоляці́йний

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Бережня́к
1)
бережняк, строительный материал с берега;
2)
прибрежные растения.
Доказо́вий
1)
доказательный;
2)
обличительный.
Доказо́вий матерія́л – оправдательный материал.
Докла́д, -ду
1)
доклад, добавочный материал;
2)
доклад.
Допомі́жникпособие, подсобный материал.
Запра́ва
1)
запрос (при продаже);
2)
начинание, приготовление к чему, материал, для чего-либо приготовленный;
3)
приправа.
Зна́діб, -добу (до чо́го, на що) –
1)
материал;
2)
вспомогательное средство, инструмент.
Знадо́б’я, -б’я
1)
снаряд;
2)
материал.
Пі́дпа́л, -лу
1)
растопка, материал для растопки;
2)
поджог.
Погні́й, -но́ю
1)
унавоженная земля;
2)
удобрительный материал.
Сві́тло, -ла
1)
свет;
2)
освещение;
3)
материал для освещения.
Сиріве́ць, сирове́ць, -вцю́ и -вця́ –
1)
хлебный квас; 2) см. Сири́ця;
3)
сырой материал, сырье.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Материал – матеріял; м. вспомогательный – допомі́жний матеріял; м. горючий – пальний матеріял; м. перевязочный – в’яза́льний, перев’язувальний матеріял; м. посевной – сійний матеріял, сі́йво, насі́ння; м. следственный – матеріял слі́дства; м. статистический – матеріял статистичний, статистичні відо́мості; м. строительный – будівний, будіве́льний матеріял; м. сырой – сировинний матеріял, сировина́; м. упаковочный – пакува́льний матеріял, матеріял на пакува́ння, матеріял, щоб пакува́ти, паківний; имеется обильный -риал – є бага́то матеріялу; испытывать -риал – випробо́вувати матеріял; м-л по изучению чего – матеріял на вивчення чого́, щоб вивча́ти що; м-л по обследованию – матеріял (про) дослі́дження.
Для: а) (при обозначении назначения предмета) – на (с вин. пад.); б) (для кого, чего, в см. «кому, чему») – для (с род. пад.) или же формой дат. пад. им. существительного; в) (в развернутых предложениях обст. цели) – щоб (с неопред. накл.); г) (в знач. «к») – до (с род. п.); д. (другой) цели – на (і́ншу) потре́бу; д. исполнения, ограждения – щоб виконати, захистити; д. использования – щоб використати; д. магазина, учреждения (нужно) – крамниці, устано́ві (треба); д. моих потребностей – мені́ на потре́би; д. начала, д. образца – на поча́ток, на зразо́к; д. обсуждения – на обміркува́ння; д. осуществления – щоб здійснити, на зді́йснення; д. ответа (взять слово) – на ві́дповідь; д. предостережения – щоб застерегти; д. проверки – щоб прові́рити (переві́рити); д. производства торговли – щоб торгува́ти; д. разноски бумаг (кюветка) – розно́сити папе́ри; д. рассмотрения, рецензии – на ро́згляд, реце́нзію; д. служащих – службо́вцям; д. (собственного) употребления – на (вла́сний) ужиток; д. торговых целей – на торгі́влю; д. увеличений – щоб збі́льшити; д. удовлетворения (чего, нужд) – щоб задовол(ьн)ити що, на задово́лення чого; д. утверждения – на затве́рдження; д. этой цели – на це; инструкция для руководства – інстру́кція на керува́ння, інстру́кція, (щоб) керува́тися; материал для сведений, отчетов – матеріа́л до відо́мостей, до зві́тів; кредит для организации – кредити на організа́цію; не для чего – нема́ чого́, нема́ на́що, ні́чого; платье для кого – о́діж на ко́го; срок (день) для сдачи, подачи и т. п. – те́рмін (день) здава́ти, подава́ти; шкаф для бумаг – ша́фа на папе́ри; ящик для чего (писем,жалоб) – скринька на що.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Доста́ча, -чі, ж.
1) Часть, слѣдуемая мельнику за помолъ?
2) Изобиліе.
3) Необходимый для работы матеріалъ.
Аби ваша достача, а ми хоч який віз, то зробим.
Жо́ліб и жо́лоб, -ба, м.
1) Желобъ, желобокъ.
2) Корыто. Шух. І. 185.
Візьме тебе за повода і приведе до жолоба, ой дасть тобі вівса-сіна. Нп. Жолоби викотили з нової комори. Шевч. 112. Насипали три жолоби грошей. Рудч. Ск. II. 142.
3) Выдолбленный дубовый пень, въ который вдѣлано дно, но въ днѣ пробиты дыры; вставляется въ полевой родникъ: вода изъ послѣдняго проходить сквозь дыры въ днѣ и стоитъ въ пнѣ, не смѣшиваясь съ иломъ. Черниг. у.
4) Въ ручной мельницѣ гончара: желобокъ, по которому размолотый матеріалъ падаетъ изъ подъ жернова. Шух. I. 261.
5) Въ
терлиці: пространство между боками въ которое опускается ме́чик. Шух. I. 147.
6) Глубокая и узкая долина.
Їдьмо жолобом. Н.-Волын. у. Ум. Жолобо́к, жолобо́чок. Кринички-жолобки. Левиц. І. 197. У коморі стоять три жолобки. Рудч. Ск. II. 142.
Запра́ва, -ви, ж.
1) Запросъ (при пропродажѣ).
2) Начинаніе, приготовленіе къ чему, матеріалъ для чего-либо приготовленный.
Пропала вся заправа! Черном. І вже! шкода й заправи! Лебед. у.
3) Приправа.
Золоти́ло, -ла, с. Матеріалъ для позолоты: краска, шумиха и пр. Гол. IV. 402.
Мазь, -зі, ж. Смазочный матеріалъ, мазь (преимущ. колесная). І я вмію ворожити, коли язик на мазі. Подольск. г. Коле́са на мазі́, — не на мазі́. Колеса подмазанныя, не подмазанныя. Чуб. VII. 576.
Підпа́л, -лу, м.
1) Растопка; матеріалъ для растопки.
Візьми сухого моху на підпал. Без підпалу і дрова не горять. Ном. № 3298.
2) Поджогъ.
Підтя́гач, -ча, м. Ремень, которымъ сапожникъ притягиваетъ матеріалъ къ колѣну. КС. 1890. VII. 101.
Повисві́чувати, -чую, -єш, гл. Израсходовать весь свѣтильный матеріалъ на освѣщеніе. Повисвічувала увесь лій.
І. Сві́тло, -ла, с.
1) Свѣтъ, освѣщеніе.
Без світла лічать бариші. Шевч. Над вечір, як вже світло засвітили. Стор. М. Пр. 35.
2) Матеріалъ для освѣщенія.
Світла не стало, треба купити.
Старовина́, -ни́, ж.
1) Старина.
Бере живий жаль, як згадаєш старовину. Ном. № 680.
2)
Старови́на. Старая матерія, старый матеріалъ, употребленный для новой одежды. Та хиба сей кожух з нового? То з старовини, з тих старих смушків. Екат. у.
3) Шерсть старыхъ овецъ. Вх. Зн. 66. См.
Стариця 3.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Будіве́льний, -а, -е. 1) Строевой.
2) Строительный.
Сл. Нік.—матерія́л. Строительный материал. Сл. Тутк.
Дереви́на, -ни, ж. *2) Дерево, древесный материал. Підпер стару хату, деревини додав подекуди. М. Старицьк. «Зимов. вечір».
Дуби́на, -ни, ж. *4) Собират.: дубовые деревья, дубовая роща, дубовый строительный материал. Хот. Нік.
*Зна́діб, -добу, м. (До чо́го, на що).
1) Материал.
2) Воспомогательное средство, инструмент.
Сл. Нік.
Наді́б’я, -б’я, с. *2) Вещество. *Сл. Нік. *Отру́тне—. Ядовитое вещество. Вибухо́ве—. Взрывчатое вещество. Сл. УАН, т. І. *3) Снадобье. Сл. Нік. *4) Материал. Сл. Нік.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Материал — матерія́л, -лу; М. горючий — пальни́й матерія́л; М. лесной — лісови́й матерія́л; М. набивочный — матерія́л щільни́чний; М. подручный — підру́чний матерія́л; М. смазочный — масти́ло; М. перевязочный — матерія́л перев’язни́й; М. починочный — пола́годний матерія́л.
*Набивочный материал — щільни́чний матерія́л.
*Обвязочный материал — в’яза́льний матерія́л.
*Починочный материал — пола́годний матерія́л.
*Укупорочный материал — матерія́л пакува́льний.
*Горючий — горю́чий, пальни́й; Г. вещество — пальна́ речови́на́; Г. материал — пальни́й матерія́л; Г. пакет — пальни́й паке́т; Г. смесь — пальна́ мішани́на.
*Перевязочный — перев’язни́й; П. материал — перев’язни́й матері́ял; П. отряд — перев’язни́й ві́дділ; П. пункт — перев’язни́й пункт.
*Подручный — підру́чний; П. материал — підру́чний матерія́л; П. переднего уноса — підру́чний пере́дньої па́ри.
Смазочный — масти́льний; С. материал — масти́ло, -ла.
*Строительный — будіве́льний; С. материал — будіве́льний матерія́л.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Матеріа́лъ = материя́л, зна́дібок, на́дібок, мн. знадо́би.
Подѣ́лочный матеріа́лъ = на́дібок, зна́дібок. — Поломав ся віз, а тут і знадібку не має.

Запропонуйте свій переклад