Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 3 статті
Запропонувати свій переклад для «мати до чинення»
Шукати «мати до чинення» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Име́ть – ма́ти. [Є на сві́ті во́ля, а хто її́ ма́є? (Шевч.). Як дба́єш, так і ма́єш (Приказка). Ма́ємо й горо́дчик і пашні́ тро́хи (М. Вовч.)]; (в значении долженствовать) ма́ти, ма́тися, (зап.) ма́ти си. [Щось ма́ю тобі́ сказа́ть (Н.-Лев.). В Ірла́ндію ма́вся прибу́ть корабе́ль (Л. Укр.)].
• Име́ть вес – ма́ти вагу́, ва́жити см. Вес 2.
• Име́ть в виду кого, что – ма́ти на ува́зі (на о́ці) кого́, що; см. Вид 4.
• Име́ть вид кого, чего – ма́ти подо́бу, ви́гляд, по́стать кого́, чого́, вигляда́ти як щось; см. Вид 1.
• Име́ть виды на кого, на что – ва́жити, би́ти, ці́лити на ко́го, на що; см. Вид 9.
• Име́ть дело, отношения с кем – ма́ти ді́ло (спра́ву), стосу́нки з ким; см. Де́ло.
• Име́ть отношение к чему, к кому – стосува́тися до чо́го, до ко́го, (стар.) ма́ти до чи́нення з чим, з ким; см. Отноше́ние 1.
• Име́ть жительство, пребывание где – перебува́ти, пробува́ти, прожива́ти де.
• Име́ть значение – ма́ти вагу́, си́лу, ва́жити; см. Значе́ние 2.
• Име́ть злобу, зуб на кого – завзя́ти злість, ма́ти завзя́ття, лихе́ о́ко, храп на ко́го. [І́цко Ца́ншмерц мав зда́вна завзя́ття на Ге́рмана (Франко)].
• Име́ть сердце на кого – гні́ватися, се́рдитися на ко́го.
• Име́ть место (происходить) – відбува́тися, ді́ятися, (сов.) ста́тися, тра́питися.
• Име́ть много чего – ма́ти бага́то (бага́цько) чого́, бу́ти бага́тим на що.
• Име́ть мало чего – ма́ти ма́ло чого́, бу́ти бі́дним на що.
• И в мыслях не име́ть – і га́дки не ма́ти, і в голові́ (в голова́х) не поклада́ти.
• Не име́ть ничего – не ма́ти нічо́го, (грубо) ді́дька ма́ти.
• Име́ть общение с кем – ма́ти єдна́ння (єдна́тися), води́тися, (якшаться) наклада́ти з ким; см. Обща́ться.
• Име́ть основание – ма́ти підста́ву; (быть правым, иметь резон) ма́ти ра́цію; см. Основа́ние 4.
• Име́ть перевес – ма́ти перева́гу (го́ру, верх) над ким, над чим; см. Переве́с 3.
• Име́ть познания в чём – зна́тися на чо́му (до чо́го), розумі́тися на чо́му.
• Име́ть на попечении кого, попечение о ком, о чём – пі[е]клува́тися ким, чим и за (про) ко́го, за (про) що, ма́ти на свої́й опі́ці, (фам.) на свої́х пле́чах кого́; см. Попече́ние.
• Име́ть присмотр над кем – догляда́ти, дозира́ти кого́; см. Присма́тривать 2.
• Име́ть целью – ма́ти за мету́ що и ма́ти на меті́ що.
• Име́ть сношения с кем – ма́ти зно́сини з ким; см. Сноше́ние.
• Име́ть в себе – ма́ти в собі́ що, місти́ти в собі́ що. [Тонкі́ пружки́ (черты) його́ блідо́го лиця́ ма́ли в собі́ щось неласка́ве (Н.-Лев.)].
• Име́ть (терпеть) убыток – ма́ти шко́ду з чо́го.
• Име́ть в длину, в ширину столько-то аршин – ма́ти (трима́ти) вдовж (уздо́вж, завдо́вжки, завздо́вжки), уши́р (завши́ршки) сті́льки-то арши́н, бу́ти сті́льки-то арши́н до́вгим, широ́ким. [Він три арши́ни до́вгий (Звин.)].
• Я име́ю к вам просьбу – я ма́ю до вас проха́ння, я ма́ю проси́ти вас.
• Я име́ю недостаток в деньгах – мені́ не стає́ (браку́є) гро́шей; см. Недостава́ть, Недоста́ток.
• Име́ющий – (прич.) той, що (хто) ма́є щось.
• -щий много чего – той, що (хто) ма́є бага́то (бага́цько) чого́, бага́тий, ум. багате́нький на що.
• -щий силу (о законе), юрид. – чи́нний.
Отноше́ние –
1) – к кому, чему – відно́сини, стосу́нок (-нку), відно́шення, ста́влення до ко́го, до чо́го. [Са́ме в таки́х відно́синах стоя́ла коли́сь хоч до че́хів літерату́ра й мо́ва німе́цька (Грінч.). Як-же ми́слиш ти з на́ми бу́ти? У яки́х стосу́нках? (Куліш)].
• Доброе, благожелательное -ние к кому – ла́ска, прихи́льність, прихи́лля до ко́го. [Пани́ ла́скою навкруги́ се́бе люде́й купи́ли (Куліш). Не ті́льки дозволя́ли йому́ люби́ти їх, але й сами́ плати́ли прихи́ллям (Крим.)].
• Внимательное, почтительное -ние к кому – шано́ба, пошані́вок (-вку) до ко́го.
• Непочтительное -ние – непошанува́ння, знева́га, непова́га до ко́го.
• Несправедливое -ние – кри́вдження кого́, кри́вда кому́.
• Нерадивое -ние – занедба́ння кого́, чого́.
• Иметь -ние к чему – стосува́тися до чо́го, ма́ти до чине́ння з чим, до чо́го, ма́ти щось до ко́го, ма́ти прито́ку (відно́сини, відно́шення) до чо́го. [Тре́ба, щоб усі́ думки́ стосува́лися до те́ми (Єфр.). Коцюби́нський мав до чине́ння з бу́рсою, семіна́рією та прива́тними ле́кціями (Єфр.)].
• Никакого -ния к этому делу не имею – нія́кого дочине́ння (нія́кої прито́ки) до цьо́го ді́ла не ма́ю.
• Взаимные -ния – взає́мні відно́сини, стосу́нки, взаємовідно́сини, взає́мини. [Оце́ все з ко́жним днем заго́стрювало їх взає́мини (Ор. Левиц.). Взаємовідно́сини нала́годились].
• -ния приятельские – при́язнь, приятелюва́ння, товаришува́ння; (о женщинах ещё) подругува́ння.
• -ния мирные, миролюбивые – (з)ла́года; (враждебные) ворогува́ння, ворожне́ча; (любовные) лю́бощі; (близкие) близькі́ відно́сини (стосу́нки).
• Иметь с кем-л. -ния – захо́дити собі́ з ким.
• Завязывать -ния – захо́дити в стосу́нки з ким.
• Вступить в дружеские -ния – заприязни́тися, (о женщинах ещё) заподругува́ти.
• Вступить в приятельские, товарищеские -ния – заприятелюва́ти, затоваришува́ти, потоваришува́ти, потовариши́ти; в фамильярные – запанібрата́тися; в любовные – зазна́тися. [Одко́ли зазна́вся з нею мій Я́ків, – ні до́ чого став па́рубок (М. Вовч.). Із и́ншою зазнава́вся, мене́ відцура́вся].
• Быть в дружеских -ниях – дружи́ти, (о женщ. ещё) подругува́ти; в приятельских – приятелюва́ти, товаришува́ти, товариши́ти, товари́ство води́ти; в фамильярных – панібрата́тися; во враждебных – ворогува́ти; в хороших, миролюбивых – у до́брій (з)ла́годі, у до́брості жи́ти з ким, горну́тися до ко́го; в любовных – коха́тися, люби́тися з ким.
• Стать в -ния отца и сына – поба́тька́тися. [Вони́ поба́тькались собі́ Петро́ та Семе́н: Петро́ сказа́в, що бу́де Семе́нові за си́на, то й послу́ха як ба́тька].
• Стать к кому в -ния враждебные, дружеские и т. п. – ста́ти на воро́жу, на при́ятельську стопу́. [Одра́зу-ж ста́ли, що-до не́ї, на воро́жу стопу́].
• Разорвать дружеские -ния – розбрата́тися, розрізни́тися.
• Не имеющий -ния к делу – сторо́нній, неприче́тний.
• Высказывать свое -ние к чему – висло́влювати свій по́гляд на що, дава́ти свій суд над чим. [Літопи́сець про́сто запи́сує, коли́ що ді́ялось не оці́нюючи поді́й, не даючи́ свого́ су́ду над ни́ми (Єфр.)].
• Между этими событиями нет никакого -ния – між ци́ми поді́ями нема́ нія́кої зале́жности.
• В -нии кого, чего, по -нию к кому, чему – що-до ко́го, що-до чо́го, відно́сно кого́, чого́, о́біч ко́го, чо́го, про́ти, супроти́ чо́го. [Істо́рія так зва́ної дре́вньої ру́ської слове́сности о́біч наро́ду украї́нського – те са́ме, що о́біч наро́ду по́льського – істо́рія слове́сности лати́но-по́льської (Куліш)].
• В -нии меня, по -нию ко мне – відно́сно ме́не, щодо ме́не, (в сравнении со мной) про́ти, супроти́ ме́не.
• В этом -нии – з цього́ по́гляду.
• Во всех -ниях – з ко́жного по́гляду, всіма́ сторона́ми, круго́м. [Сла́вне було́ Запорі́жжя всіма́ сторона́ми. Таки́х Катери́н на сві́ті ти́сячі, і ні одна́ круго́м на не́ї не похо́жа (Куліш). Круго́м путя́ща люди́на];
2) геометр., арифм. – відно́шення;
3) канцел. – завідо́млення, лист. [Завідо́млення з дня 20-го кві́тня 1924 р. під число́м 123];
4) хим. -ние весовое – вагове́ відно́шення.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Отношение – (к чему) ставлення, стосунок, (между людьми, государствами и т.д.) відносини, (сношения) зносини, (о личных) стосунки, (причастность) причетність, (матем.) відношення; (канцелярское) лист, завідомлення:
• благожелательное отношение к кому, к чему – ласка, прихильність (прихилля) до кого, до чого;
• близкие отношения – близькі́ відно́сини (стосу́нки);
• быть в дружеских отношениях – дружи́ти, (о женщ. ещё) подругува́ти;
• в приятельских – приятелюва́ти, товаришува́ти, товариши́ти, товари́ство води́ти;
• быть в любовных отношениях – коха́тися, люби́тися з ким;
• быть во враждебных отношениях – ворогува́ти;
• быть в фамильярных отношениях – панібрата́тися;
• в хороших, миролюбивых – у до́брій (з)ла́годі, у до́брості жи́ти з ким, горну́тися до ко́го;
• быть в хороших отношениях с кем – мати добрі взаємини (стосунки) з ким; (иногда) у добрі (у добрості) жити з ким;
• в близких, интимных отношениях быть, находиться с кем – у близьких, інтимних взаєминах (стосунках) бути з ким; кохатися (любитися) з ким;
• в других отношениях – щодо иншого, з иншого погляду;
• взаимные отношения – взаємні відносини; стосунки; взаємовідно́сини, взаємини;
• внимательное, почтительное отношение к кому – шано́ба, пошані́вок до ко́го;
• во всех отношениях – з усякого (з кожного) погляду, круго́м, з усіх поглядів; усім; кругом; всіма́ сторона́ми; у всьому (в усьому);
• во многих отношениях – багато в чому (багато де в чому); багатьма сторонами, з багатьох поглядів;
• в отношении кого, чего – щодо (стосовно) кого, чого; що стосується кого-чого; (в сравнении с кем, чем) проти кого, чого;
• в отношении количественном, качественном – з боку кількісного, якісного;
• в процентном отношении – відсотково;
• враждебные отношения – ворогува́ння, ворожнеча;
• вступить в дружеские, приятельские, товарищеские отношения – заприятелюва́ти, затоваришува́ти, потоваришува́ти, потовариши́ти, заприязни́тися, (о женщинах ещё) заподругува́ти;
• вступить в любовные отношения – зазна́тися;
• вступить в фамильярные отношения – запанібрата́тися;
• в этом отношении – щодо цього, з цього погляду; цією стороною;
• высказывать свое отношение к чему-либо – висловлювати свій погляд на що (своє ставлення до чого), дава́ти свій суд над чим;
• в этом отношении он… – щодо цього він…; з цього погляду він…; цим він…; цією стороною він…;
• завязывать отношения – захо́дити в стосу́нки;
• иметь отношение к чему – стосуватися чого, ма́ти до чине́ння з чим, до чо́го, ма́ти щось до ко́го, ма́ти прито́ку до чо́го;
• имеющий отношение к кому-чему – стосовний чого, який (що) стосується кого-чого;
• любовные отношения – лю́бощі, любовні стосунки;
• международные отношения – міжнародні відносини;
• между этими событиями нет никакого отношения – між ци́ми поді́ями нема́ нія́кої зале́жности;
• мирные отношения – мирні стосунки (відносини, взаємини), сумир (згода, злагода);
• на ваше отношение имею честь уведомить – на вашого листа маю за честь повідомити;
• небрежное отношение к – недбале ставлення до;
не имеющий отношения к делу – сторо́нній, неприче́тний;
• непочтительное отношение – неповага, зневага до кого; непошана;
• нерадивое отношение – занедба́ння кого́, чого́;
• несправедливое отношение – кривда кому, кри́вдження кого́;
• ни в каком отношении – аж ніяк не;
• никакого отношения не иметь – анінайменшого стосунку не мати; нія́кого дочине́ння (нія́кої прито́ки) не мати;
• ответное отношение – відпис;
• отношения между событиями, явлениями и т. п. – залежність між подіями, явищами тощо;
• отношения мирные, миролюбивые – зла́года (лагода), мирні відносини (стосунки);
• отношения приятельские – при́язнь, приятелюва́ння, товаришува́ння; (о женщинах ещё) подругува́ння;
• по отношению к кому, чему – щодо кого, чого; супроти кого, чого;
• почтительное отношение – шаноба до кого;
• при надлежащем отношении к делу… – при належному ставленні до діла (до справи)…; належно ставлячись до діла…; коли належно ставитися до справи…;
• при хорошем отношении – за добрих відносин (взаємин); гарно ставлячись; коли гаразд ставитися;
• производственные отношения – виробничі відносини;
• процентное отношение – відсоткове відношення;
• разорвать дружеские отношения – розбрата́тися, розрізни́тися;
• разрыв мирных (дружественных) отношений – розрив мирних (дружніх) стосунків; розмир;
• стать к кому в отношения враждебные, дружеские и т. п. – ста́ти на воро́жу, на при́ятельську стопу́;
• это не имеет отношения к делу – це не стосується справи;
• это очень полезно в том отношении, что… – це дуже корисно тим, що…; це дуже корисно з того погляду, що…
[Са́ме в таки́х відно́синах стоя́ла коли́сь хоч до че́хів літерату́ра й мо́ва німе́цька (Б.Грінченко). Як-же ми́слиш ти з на́ми бу́ти? У яки́х стосу́нках? (П.Куліш). Одко́ли зазна́вся з нею мій Я́ків, – ні до́ чого став па́рубок (М.Вовчок). Турчин піднявся, стався розмир; почали викликати козацтво (Сл. Гр.). Вона того Кабицю ще в Самарі перед розмиром полюбила (Сл. Гр.). Коцюби́нський мав до чине́ння з бу́рсою, семіна́рією та прива́тними ле́кціями (С.Єфремов). Літопи́сець про́сто запи́сує, коли́ що ді́ялось не оці́нюючи поді́й, не даючи́ свого́ су́ду над ни́ми (С.Єфремов). За три тижні, відколи вони познайомились, їхні відносини установились на певному ступені, немов заклякли, так хороше почавшись, і юнак почував цілковиту неспроможність їх на дальший поступ зрушити (В.Підмогильний). Тож з усіх поглядів гарне було свято проводжання в порту, де всі, хто зібрався, мали спільну турботу про тих, що відпливали (О.Пономарів, перекл. К.Асимакопулоса). Та Левін був закоханий, і через те йому здавалося, що Кіті була така досконалість з усякого погляду, така істота найвища за все земне, а він така земна низька істота, що не могло бути й думки про те, щоб інші й вона сама визнали його гідним її (А.Хуторян, перекл. Л.Толстого). Наші стосунки ні в чому не мали ані майбутнього, ані великих надій, і нам обом це було відомо (В.Шовкун, перекл. К.Р.Сафона). Якийсь гімназист за мармуровим столиком каже своїй подобі протилежної статі, що тепер, очевидно, час їхньому знайомству, їхньому першому поверховому контакту перерости в щось інше, гімназистка називає це все ще товаришуванням, що видається гімназистові незрозумілою стриманістю (О.Курилас, перекл. Е.Єлінек). Будувати правильно стосунки найважче з жінками і ницими людьми. Якщо наблизиш їх до себе — вони стають розв’язними, якщо віддалиш від себе — зненавидять (Конфуцій). Якщо не можеш змінити ситуацію — зміни своє ставлення до неї (С.Є.Лєц)]. Обговорення статті