Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 95 статей
Запропонувати свій переклад для «матка»
Шукати «матка» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ма́тка –
1) (мать) ма́тка. [У ко́го ма́тка рідне́нька, у то́го й соро́чка біле́нька (Приказка)].
• Правда -ка – щи́ра пра́вда.
• Сказать всю правду -ку – сказа́ти щи́ру пра́вду, сказа́ти все по щи́рості;
2) (женщина) жі́нка, (баба) ба́ба, (тётка) ті́тка;
3) (у животных) ма́тка (в ед. и соб. значении), (самка) сами́ця. [Ласка́ве теля́тко дві ма́тки ссе (Номис). Ове́ць у йо́го ду́же бага́то: само́ї ма́тки сот сім (Сл. Ум.)];
4) (у пчёл) ма́тка, ма́тиця. [За ним повали́ло коза́цтво, як за ма́ткою бджо́ли (Куліш)].
• Лишиться -ки – зматчі́ти, зма́тчитися.
• Лишившийся -ки (улей, рой) – зматчі́лий, безма́тній (ву́лик, рій, р. ро́ю);
5) анат. uterus – ма́тиця, ма́тка, ура́з (-зу), (пров.) дити́нник, (у свиньи ещё) паця́тник (-ка) (Верхр., Жел.).
• Бешенство -ки – німфома́нія, сказ ма́тиці.
• Выпадение -ки – ви́пад ма́тиці (ма́тки, ура́зу);
6) (у растений) ма́точка, плідни́к (-ка́);
7) (картофелин, луковиц) ма́тка;
8) (минер.: маточная порода) ма́точна поро́да.
• -ка венисы – лосняко́вий лупа́к (-ка́);
9) (в колодце) діти́нець (-нця);
10) (уксусный отсед) гніздо́ (о́цту) (Сл. Ум.);
11) (предводитель в игре) ма́тка;
12) (оспа) ві́спа;
13) см. Ко́мпас;
14) см. Матня́;
15) см. Ма́тица 1.
Доса́да – доса́да (ум. доса́донька), доку́ка, нуда́; о́злість (р. о́злости), пересе́рдя. [Ой, де-б я, де-б я із доса́доньки пішла́! Аж нуда́ порива́є (доса́да берёт) диви́тися на таку́ робо́ту. Кульба́шного взяла́ о́злість. Хтось на́віть аж плю́нув з пересе́рдя].
• Какая доса́да – яка́ шко́да!
• С доса́дой – доса́дливо, з се́рцем.
• Причинять доса́ду кому – доса́дувати кого́. [Пані-ма́тка і та мене́ доса́дує хвала́ми (Куліш)].
• Почувствовать доса́ду – задоса́дувати. [А він так задоса́дував, що заду́мав собі́ смерть зроби́ти].
• Доса́да разбирает – доса́да бере́, забира́є, нуда́ порива́є, доса́дно стає́ кому́.
• Подавлять доса́ду – зда́влювати своє́ се́рце (Васильч.).
Изна́шивать, износи́ть что – (одежду и т. п.) зно́шувати, зноси́ти, поноси́ти, схо́джувати, сходи́ти, (о мн.) позно́шувати, поноси́ти, посхо́джувати, походи́ти що (оде́жу), (об обуви ещё) сто́птувати, стопта́ти, потопта́ти, посто́птувати що (взуття́), (много изнашивать) вино́шувати, ви́носити, (обувь) вито́птувати, ви́топтати, повито́птувати що. [І в жупа́нах не ходи́ла, до́брої сви́ти не зноси́ла (Метл.). Без розко́ші, без любо́ви зно́шу свої́ чо́рні бро́ви (Шевч.). Не бері́м ціє́ї мате́рії, що це я сходи́в, бо ба́чиш: оди́н мі́сяць походи́в та й порва́в (Звин.). Що ма́тка да́ла, поноси́ла усе́ чи́сто (Рудч.)].
• -си́ть сапоги – сходи́ти, стопта́ти чо́боти.
• -ться – зно́шуватися, зноси́тися (о мн. поноси́тися) вино́шуватися, ви́носитися схо́джуватися, сходи́тися, (об обуви) сто́птуватися, стопта́тися, (о мн.) потопта́тися; бу́ти зно́шеним, поно́шеним, схо́дженим, сто́птаним, пото́птаним; (об организме) висна́жуватися, ви́снажитися, знеси́люватися, знеси́литися; (о машинах и т. п.) спрацьо́вуватися, спрацюва́тися, виробля́тися, ви́робитися. [Зноси́лася сви́та (Сл. Гр.). Це сукно́ шви́дко зно́шується (Київщ.)].
• Совсем -си́лся – геть обноси́вся, обідра́вся; см. Обна́шиваться 2.
• -си́ться (похилеть) – ви́снажитися, змарні́ти.
• Изно́шенный – зно́шений, поно́шений, схо́джений, сто́птаний, (об организме) ви́снажений, знеси́лений, (о машине, механизме и т. п.) спрацьо́ваний.
• -ное платье – зно́шене (схо́джене) вбрання́.
• -ное лицо – ви́снажене, змарні́ле лице́ (обли́ччя).
Конопля́, бот. Cannabis sativa L. – коно́пля, (чаще мн. ч.) коно́плі (-пе́ль), ум. конопе́льки (-льок).
• Одно зерно или стебель -пли́, см. Конопе́лина.
• Мужские стебли -пли́ – пло́скінь, по́скінь (-кони), побірни́ці (-ни́ць).
• Женские (семенные) стебли -пли́ – ма́тірка, ма́тка, матки́ (-то́к).
• -пля́ намоченная в воде – по́мік (-моку).
• Вырывать созревшие мужские стебли -пли́ – бра́ти пло́скінь, (женские) вибира́ти коно́плі. [Вони́ з Гафі́йкою пло́скінь беру́ть (Коцюб.)].
• -пля́ дикая, см. Кипре́й.
• -пля́ индейская, бот. Cannabis indica L. – інді́йська коно́пля.
• -пля́ остяцкая, бот. Urtica cannabina L. – кропи́ва́. -пля́ турецкая, см. Клещеви́на.
Корми́лица –
1) годува́льниця, годівни́ця. [Ще жаді́бний со́ків землі́-мату́сі, вели́кої годува́льниці (Ніков.). Коро́ва – на́ша годівни́ця (Звин.)];
2) (мамка) ма́тка, годівни́ця. [Га́нна Ке́ннеді, ма́мка шотла́ндської короле́ви (Грінч.)].
• Быть -цей – бу́ти ма́мкою (за ма́мку); мамкува́ти, ма́мчити;
3) (благодетельница) корми́телька, доброді́йка, ум. добро́ді́єчка. -ца наша! – добро́ді́єчко на́ша!
Ложесна́ – утро́ба ма́тірня, (эвфем.) ло́но, (теснее) ма́тиця, ура́з; см. Ма́тка 5.
I. Мат (плетёнка) – ма́та, ма́тка. [На две́рях ма́та, щоб не задува́ло (Проскурівщ.). Нав’яза́ли мато́к із соло́ми ві́кна від моро́зу затуля́ти (Чернігівщ.)].
Ма́точка – ма́точка; срв. Ма́тка 1 - 4. [Та нема́є тих крамаро́к, що продаю́ть рідне́сеньких маточо́к (Милорад.)].
Ма́точник –
1) анат. ovarium – яє́чник (-ка);
2) (у растений) см. Ма́тка 6;
3) (у пчёл) ма́точник (-ка); (клеточка для запирания пчел. матки) ма́точна клі́точка;
4) фо́рма; см. Матри́ца;
5) (строит.: две балки вдоль стен и матицы) трамки́ (-кі́в);
6) бот. – а) см. Медо́вка;
б) (Cirsium heterophyllum All.) осо́т (-ту) (різноли́стий);
в) (Dracocephalum moldavicum L.) ма́точник (-ка) (горо́дній).
Мать –
1) ма́ти и (реже) ма́тір (-тери, вин. п. ма́тір, им. мн. ма́тері), ма́тірка (очень употреб. во мн. матірки́), ма́тка, (ласк.: родная) не́ня (-ні), не́нька, (не только мама) ма́ма (мн. мами́, -мі́в, -ма́м). [Проваджа́ла си́на ма́ти (Шевч.). Ма́ти вже вме́рла, а дочка́, як і ма́тір, хо́дить тепе́р по на́ймах (Грінч.). Хай живе́ ось тут з сина́ми, що поги́бли передча́сно, всироти́ли матіро́к (Франко). Яки́й тепе́р світ наста́в, що син ма́тки не пізна́в (Пісня). Не́ня прити́сла до гру́дей дити́ну (Кониськ.). Та накажі́ть мої́й не́ньці, що я умру́ ху́тко (Пісня). Чого́ та скри́пка так голоси́ть, мов сто мамі́в рида́є за сина́ми? (Франко)].
• Родная мать – рі́дна (редко пити́ма) ма́ти (ма́тір и т. п.), не́ня, не́нька. [Ті́льки в сві́ті пра́вди, що рі́дная ма́ти (Пісня). Де-ж таки́ хто чува́в, щоб дити́на так незвича́йно з пити́мою своє́ю ма́тінкою пово́дилась? (М. Вовч.)].
• Не родная мать – не рі́дна ма́ти; срв. Ма́чеха.
• Богоданная мать – богода́на ма́ти, сва́ха, (для зятя) те́ща, (для невестки) свекру́ха.
• Крёстная, крестовая мать – хрище́на ма́ти, (зап.) нана́шка, (ласк.) нана́ся.
• Молочная мать – ма́мка.
• Названная, приёмная мать – на́звана ма́ти.
• Посажённая мать – весі́льна, вінча́льна, поса́дна, посадже́на, голова́та, сто́льна, про́хана ма́ти.
• Быть посажённою матерью – матерюва́ти, бу́ти за весі́льну и т. п. ма́тір, бу́ти за ма́тір у ко́го.
• Мать сыра земля – сира́ земля́, земля́-ма́ти. [Розступи́ся, сира́ зе́мле! (Пісня)].
• Кузькина мать, см. Ку́зькина.
• Мать родная, родимая! – ма́тінко моя́ (рідне́сенька)! не́нько (моя́)! не́нечко (моя́)! срв. Ма́тушки! (под Ма́тушка 1).
• Быть вместо -ри кому – бу́ти за ма́тір кому́.
• Не имеющий, лишённый -ри – безма́тірній;
2) см. Ма́тушка 2;
3) (перен.) –
а) (благодетельница) ма́ти, ма́тінка, не́нька;
б) (родоначальница) ма́ти. [Ки́їв – ма́ти міст ру́ських];
4) (о монахине) паніма́тка.
• Мать игуменья – паніма́тка ігу́меня (гуме́нія), ма́тушка (Сл. Гр.).
• Честная мать (почтит. обращение) – ма́тінка-доброді́йка.
• Мать честная! (восклиц. удивления) – ма́ти бо́жа! (полон.: зап.) ма́тко бо́ска! срв. Ма́тушки! (под Ма́тушка 1). [Ма́тко бо́ска (ченстохо́вська)! що це ти нароби́ла?! (Брацлавщ.)].
Мужи́чка –
1) мужи́чка, (зап.) хло́пка, (крестьянка) селя́нка. [Де таки́ сьому́ ста́тись, щоб пан та взяв мужи́чку? (Квітка)];
2) (презр.) селю́чка, проста́чка, (бранно) ґе́валка, муги́рка. [В такі́ї то ру́ки пове́зла па́ні-ма́тка свою́ Ма́сю, ви́рвавши її́ з-межи дівча́т-селю́чок (Свидн.). «Так і ви́дно, що ха́мка!» – гри́мнула Печержи́нська, – «що проста́чка!» (Свидн.)].
Неположи́тельный –
1) нестаткови́тий, неста́лий, непе́вний, нестате́[о́]чний.
• -ный человек – нестаткови́та (неста́ла, нестате́[о́]чна) люди́на, (редко) неста́ток (-ка). [Нехазяїнови́та й нестаткови́та люди́на (Н.-Лев.). Дала́ ма́тка за неста́тка, та й наві́ки-м пропа́ла (Грінч. III)];
2) непозити́вний, недода́тній, (отрицательный) негати́вний, від’є́мний, запере́чний.
Неради́вица – недба́(й)лиця, недба́льниця, недба́ля, недба́ха, ледащи́ця, не́глядка, некукі́бниця, ум.-ласк. ледащи́чка, ледащи́ченька. [Неха́я! Недба́ля! Все-б ті́льки неха́яти та гайнува́ти! (Мирний). Була́ собі́ непря́ха й недба́ха, що ма́тка дала́, поноси́ла усе́ чи́сто і придба́ти нічо́го не придба́ла (Рудч.). Ходи́ла-б у бі́лому, дак ска́жуть – чепури́ться, ходи́ла-б у чо́рному, дак ска́жуть – ледащи́ця (Метл.). Узя́в неві́стку та й ка́ється, що вона́ него́жа, що вона́ не́глядка та й ледаче́нька (Новомосковщ.). Вона́ така́ нехлю́я, некукі́бниця (Л. Укр.)].
Овца́, зоол. – вівця́; (до году) ягни́ця, ягни́чка (годовалая) я́рка; (трёхлетняя) ма́тка; (дойная) ді́йна вівця́; (бесплодная) шти́ря; (с торчащей шерстью) штимува́та; (стриженная) стри́жка; (испанская) шпа́нка; (крымская) кри́мка; (силезская) шльо́нка.
Племени́тый – плі́дний, плодю́чий, плодли́вий, сім’яни́стий. [Плі́дна ма́тка. Коро́ви до́брі на молоко́ і сім’яни́сті – що-весни́ по теля́тку (Кн.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Мать –
1) ма́ти, (реже) ма́тір, ма́тірка, ма́тка, (ласк.: родная) не́ня, не́нька, мату́ся, (не только мама) ма́ма;
2) (вежливое обращение) паніма́тка, (голубушка) мату́ся, (народн.: тётушка) ті́тка, (фамил.) паньма́тка; (ум.-ласк.) паніма́точка, панімату́ся, паньмату́ся, ті́точка;
3) (перен.) (благодетельница) ма́ти, ма́тінка, не́нька, (родоначальница) ма́ти;
4) (о монахине) паніма́тка:
• богоданная мать – богода́на ма́ти, сва́ха, (для зятя) те́ща, (для невестки) свекру́ха;
• быть вместо матери кому – бу́ти за ма́тір кому́;
• быть посажённою матерью – матерюва́ти, бу́ти за весі́льну и т. п. ма́тір, бу́ти за ма́тір у ко́го;
• всосать (впитать) что с молоком матери (перен.) – увіссати (усмоктати) що з материним молоком;
• в чём (как) мать родила – у чому (як) мати народила (спородила); голяка; гольцем голий; голий-голісінький; світить грішним тілом;
• крёстная, крестовая мать – хрище́на (хреще́на) ма́ти, (зап.) нана́шка, (ласк.) нана́ся;
• мать-героиня – мати-героїня;
• мать-кормилица (альма-матер) – питома мати (матінка);
• мать-одиночка – мати-одиначка;
• мать родная, родимая! – ма́тінко моя́ (рідне́сенька)! не́нько (моя́)! не́нечко (моя́)!;
• мать — сыра земля – сира земля; земля-мати;
• молочная мать – ма́мка;
• мать честная! (восклиц. удивления) – ма́ти Бо́жа! (полон.: зап.) ма́тко Бо́ска!; (при испуге) ой лишенько, (диал.) па́дку (па́доньку) мій;
• не родная мать – не рі́дна ма́ти, (мачеха) мачуха;
• мать игуменья – паніма́тка ігу́меня (гуме́нія), ма́тушка (Сл. Гр.);
• названная, приёмная мать – на́звана ма́ти;
• не имеющий, лишённый матери – безма́тірній;
• показать кому кузькину мать (разг. вульг.) – дати гарту (перегону, прочухана) кому: нагнати холоду кому; перегнати через (на) гречку кого;
• посажёная мать – весі́льна (вінча́льна, посадже́на, поса́дна, голова́та, сто́льна, про́хана) ма́ти;
• при солнце тепло, а при матери добро – на сонці тепло, а біля (коло) матері добре (Пр.);
• родная мать – рі́дна (редко пити́ма) ма́ти (ма́тір), не́ня, не́нька;
• узнаешь кузькину мать (какова кузькина мать…) – знатимеш, де раки зимують (де козам роги правлять);
• у кого есть матка, у того и головка гладка – у кого ненька, у того й голівка гладенька (Пр.); як мати рідненька, то й сорочка біленька (Пр.);
• честная мать (почтит. обращение) – ма́тінка-доброді́йка.
[Проваджа́ла си́на ма́ти (Шевченко). Ма́ти вже вме́рла, а дочка́, як і ма́тір, хо́дить тепе́р по на́ймах (Грінченко). Хай живе́ ось тут з сина́ми, що поги́бли передча́сно, всироти́ли матіро́к (Франко). Яки́й тепе́р світ наста́в, що син ма́тки не пізна́в (Пісня). Не́ня прити́сла до гру́дей дити́ну (Кониський). Та накажі́ть мої́й не́ньці, що я умру́ ху́тко (Пісня). Чого́ та скри́пка так голоси́ть, мов сто мамі́в рида́є за сина́ми? (Франко). Ті́льки в сві́ті пра́вди, що рі́дная ма́ти (Пісня). Де-ж таки́ хто чува́в, щоб дити́на так незвича́йно з пити́мою своє́ю ма́тінкою пово́дилась? (М. Вовчок). Розступи́ся, сира́ зе́мле! (Пісня). Ма́тко бо́ска (ченстохо́вська)! що це ти нароби́ла?! (АС). Ки́їв – ма́ти міст ру́ських (АС)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

СОБИРА́ТЬ (з долу) підбира́ти, (куди) ще рихтува́ти, ла́годити;
собирать в скла́дки бри́жити;
собирать до кро́шки /собирать по кро́шкам/ визби́рувати;
собирать единомы́шленников збира́ти як ма́тка бджолу́ до ву́лика;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Матка –
1) (мать) ма́ти (род. ма́тері);
2) (у пчел) ма́тка, -ки;
3) (у животных) сами́ця, -ці;
4) (анат.) ма́тка, -ки, ура́з, -зу.
Мат –
1) (в шахмат. игре) мат, -ту;
2) (плетенка из соломы) ма́тка, -ки;
3) (конец чему-нибудь) кіне́ць, -нця́, край, капу́т.
Рогожа, рогожка – рого́жа, -жі; рого́жка, -ки; (соломенная) ма́та, -ти, ма́тка, -ки.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Матерка, матка – ма́тірка.
Матка, матрица – ма́тка.
Гипсовый – гіпсо́вий;
• г. матрица, матка – г. ма́тка.
Кап, стекл. – ка́па;
• к. (матрица для литья форм) – ма́тка.
Мат (цвет) – мат (-ту), ма́товість (-вости);
• м. (на металлич. поверх.) – тьмян (-ну);
• м. (из соломы) – ма́тка;
• м. палубный – м. па́лубна;
• м. ровный – тьмян одномані́тний;
• м. наводить (на металле) – тьмянува́ти.
Матрица – ма́триця;
• м. гипсовая, матка – ма́тка гіпсо́ва;
• м. стальная – ма́триця стале́ва.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Матка
• Правда-матка – щира правда; правда-матінка.
• Резать правду-матку в глаза – різати (чесати) щиру правду (правду-матінку) в очі (у вічі).
• Сказать всю правду-матку – сказати щиру правду (ущипливу правдоньку); сказати все по щирості.
Мать
• Всосать (впитать) что с молоком матери (перен.) – увіссати (усмоктати) що з материним молоком.
• В чём (как) мать родила – у чому (як) мати народила (спородила); голяка; гольцем голий; (голий-)голісінький.
• Мать-героиня – мати-героїня.
• Мать-кормилица (альма-матер) – питома мати (матінка).
• Мать — сыра земля – сира земля; земля-мати. [Розступися, сира земле!.. Н. п.]
• Показать кому кузькину мать (разг. вульг.) – дати гарту (перегону, прочухана) кому; нагнати холоду кому; перегнати через (на) гречку кого.
• Посажёная мать – весільна (посаджена, посадна, головата, прохана) мати.
• При солнце тепло, а при матери добро – на сонці тепло, а біля (коло) матері добре. Пр.
• Узнаешь кузькину мать (какова кузькина мать…) – знатимеш, де раки зимують (де козам роги правлять).
• У кого есть матка, у того и головка гладка – у кого ненька, у того й голівка гладенька. Пр. Як мати рідненька, то й сорочка біленька. Пр.
Ночь
• Варфоломеевская ночь (ист.) – варфоломієва ніч.
• В ночь на первое, второе… января – уночі проти першого, другого… січня.
• В ночь под… – уночі проти…; проти ночі… [От так було По всій Україні Проти ночі Маковія, аж ножі святили. Шевченко.]
• В одну из ночей – одної (котроїсь) ночі.
• Воробьиная ночь – горобина ніч.
• В продолжение (в течение) долгих ночей – довгими ночами; протягом довгих ночей.
• Всю ночь [напролёт]; в продолжение (в течение) всей [целой] ночи – усю (цілу, цілісіньку) ніч; протягом усієї (цілої) ночі; через усю (цілу, цілісіньку) ніч.
• В ту, в эту ночь – тієї, цієї ночі; ту, сю ніч; у ту, у цю ніч.
• В ту же ночь – тієї ж [таки] ночі.
• В ту (тёмную, дождливую…) ночь – тієї (темної, дощової…) ночі.
• Глухая, глубокая ночь – глупа (глуха) ніч; глупа північ.
• Длинная ночь – довга ніч; (образн.) ніч як море; ніч-море. [Не спалося, а ніч як море. Шевченко.]
• До поздней ночи – до пізньої ночі; допізна; до пізнього пізна.
• Желать, пожелать спокойной (покойной) ночи – на добраніч давати, дати (віддавати, віддати), [на] добраніч казати, сказати; бажати, побажати доброї ночі.
• За ночь до этого – ніч перед цим (тим).
• За ночь (на протяжении ночи) – за ніч; через ніч. [Сорочка через ніч висхне. З нар. уст.]
• [И] день, и ночь; днём и ночью – (і) день, і ніч; (і) вдень і вночі.
• Каждую ночь – щоночі (щоніч); кожної ночі (кожну ніч); ніч у ніч (ніч крізь ніч).
• К ночи – проти ночі; (іноді) під ніч.
• На ночь глядя – проти ночі.
• Наступает, наступила ночь – настає, настала (надходить, надійшла, заходить, зайшла, западає, запала, упала) ніч; ночіє, поночіє, зночіло, споночіло.
• Наступила следующая ночь – настала друга ніч; прийшло на другу ніч.
• Не к ночи будь сказано; не к ночи будь помянут – не проти ночі кажучи (казавши); не проти ночі згадуючи (згадувати).
• Ночь за ночью – ніч по ночі; ніч за ніччю.
• Ночь-матка, все гладко – ніч мати: все покриє. Пр. Ніч мати: не дасть погибати. Пр. Ніч — як мати. Пр.
• Ночь под понедельник, под Новый год… – ніч проти понеділка, проти Нового року…
• Ночью – уночі; нічної доби (нічною добою).
• Ночью все кошки серы – уночі всі коти бурі (сірі). Пр. Уночі всі коти бурі (чорні) й усі корови сірі. Пр. Уночі кожна корова чорна (усі корови чорні). Пр. На весіллі — всі свати, на хрестинах — усі куми. Пр.
• Однажды ночью – одного разу вночі; раз уночі; якось уночі.
• Поздней ночью – пізньої ночі; (іноді розм.) у пізні вляги (пізніми влягами).
• По ночам – ночами; (іноді) уночі.
• При наступлении, с наступлением ночи – коли (як) настає, наставала, настала (надходить, надходила, надійшла, заходить, заходила, зайшла) ніч; (іноді) з настанням ночі.
• Продолжающийся всю (целую) ночь – цілонічний.
• Светлой, тёмной ночью – ясної, темної ночі.
• Спокойной (покойной, доброй) ночи! – добраніч!; на добраніч!; здорові ночуйте!
• Хорошо ли вы провели ночь? – чи добре ви перебули ніч?; чи здорові ночували?
Хатка
• Своя хатка — родная матка – своя хата найліпша. Пр. Де-де, а дома найкраще. Пр. Своя стріха — своя втіха. Пр.
Яблоко
• Яблоко (яблочко) от яблоньки недалеко падает – яблучко від яблуньки не відкотиться (недалеко відкотиться). Пр. Яке коріння, таке й насіння. Пр. Який корінь, такий і паросток (пагінець, відмолодок). Пр. Який дід, такий його й плід. Пр. Яка пшениця, така й паляниця. Пр. Яке дерево — такий клин, який батько — такий син. Пр. Від доброго кореня добрі й окоренки. Пр. Яка хатка, така й пані-матка. Пр.
• Яблоко раздора (перен.) – яблуко незгоди (розбрату); (іноді) кість незгоди.
• Яблоку негде упасть, – яблуку нема де (ніде) впасти; ніде (нема де) курці клюнути; і курці ніде клюнути; нема де й голці впасти; нема де (ніде) й голкою штрикнути.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

ма́тка ма́тка,-ки (маткова зародкова суміш)
м. са́жевая ма́тка са́жова
м. у́ксусная ма́тка о́цтова
м. ускори́тельная ма́тка приско́рювальна (у ґумовому виробництві)

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Дити́нник – матка.
Ма́тиця –
1) матка;
2) дикая свинья;
3) пчела-матка;
4) втулка в колесе.
Ма́тка – матка.
Ма́точка –
1) крестная мать;
2) пестик (у цветка); 3) ум. от ма́тка.
Паця́тник – матка у свиньи.
Плодни́к, -ка́ – матка.
Ура́з, -зу –
1) рана, больное место;
2) матка.
• Ура́з вихо́дить – выпадение матки.

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Каков поп, таков и приход. Див. Яблочко от яблони недалеко падает. —
1. Який піп, така його й парахвія.
2. Без причини і смерти не буде.
3. І чиряк даремно не сяде, хіба почешеш.
4. Який пастух, така й череда.
5. Який піп, таке й благословення.
6. Який Сава, така й слава.
7. Яка грушка, така й юшка.
8. Яка пряжа, таке й полотно.
9. Яке частування, таке дякування.
10. Яке поїхало, таке й повернуло.
11. Яка пшениця, така й паляниця.
12. Яка хатка, така й пані-матка.
13. Який гість, така йому чість.
14. Дешевої рибки і юха дешева.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

ма́тка, -тки, -тці; ма́тки́, ма́то́к
ма́тчин, -на, -не (від ма́тка)

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Блекото́ра, -ри, блекото́ря, -рі, ж.
1) Дойная матка съ сосуномъ. Вас. 198.
2) Ягненокъ, родившійся весною. Лохв. у.
Вінча́льний батько, вінча́льна матка. Посаженный отецъ, посаженная мать. Хотин. у.
Дити́нник, -ка, м. Матка, Uterus. Каневск. у.
Золотни́к, -ка́, м.
1) = Золотарь 1. Ой ходімо ж ми до ковальчика, до ковальчика, до золотника, покуймо ж собі мідяні човна, мідяні човна, золоті весла. АД. І. 1.
2) Раст. a) Potentilla tormenloides. Вх. Пч. І. 12; б) Geranium sanguineum. Шух. І. 21.
3) Золотникъ. Лихо приходить пудами, а сходить золотниками. Ном. № 1968.
4) Матка. Желех. Примовляння, як підбірають животи, коли осунуться: «Золотий золотничку, стань собі на містечку; де поставив тебе отець і мати, тут тобі довіку стояти». Грин. II. 17. Ум. Золотничо́к.
Коби́лка, -ки, ж.
1) Ум. отъ коби́ла. Тарадайка торкоче, кобилка бігти не хоче. Ном. № 11439.
2) У гребенщиковъ: инструментъ для нарѣзки зубьевъ гребня. Вас. 164.
3) Ручка весла (гребки), перпендикулярная къ ло́паті (на днѣпровскихъ лодкахъ, дубахъ). Мнж. 179.
4) Часть лу́ка, употребляемаго шерстобитами. См. Лук. Черниг. у.
5) Подставка для струнъ у скрипки, бандуры. КС. 1882. VIII. 282.
6) Грудная кость у птицъ (cicada).
7) Палка, употребляемая въ дѣтскихъ играхъ дідо́к і ма́тка. Ив. 25, 29.
8) Часть начи́ння. См. Начиння 3. Шух. І. 256. МУЕ. III. 18.
9) Насѣк. Aphrophora. Вх. Пч. І. 5.
Ма́ти, -тері, мн. матері́, ж. Мать. Есть у мене батько і рідная мати. Мет. 94. Тілько в світі правди, що рідная мати. Нп. Ма́ти Бо́жа. Богоматерь. Голова́та ма́ти. Мать на свадьбѣ. Маркев. 108, 109. Ста́рша ма́ти. Настоятельница монастыря. К. ПС. 118. Скарбова́ ма́ти. Монахиня, завѣдывающая монастырскимъ хозяйствомъ. К. ПС. 108. Ум. Ма́тка, ма́тінка, ма́тінонька, ма́тіночка, ма́тонька, ма́точка, мату́ня, мату́ся, мату́сенька, мату́сечка. Мил. 200. Поклонися матоньці низенько у ніжки. Мет. См. также: Мама, мамка, мамуня, мамуся, мамусенька, неня, ненечка, ненька.
Ма́тиця, -ці, ж.
1) Матка, Uterus.
2) Дикая свинья. Вх. Пч. II. 7.
3) Пчела-матка. Вх. Уг. 251.
4) Claviceps purpurea (Sclerotium). Вх. Лем. 434.
5) Втулка въ мельничномъ колесѣ.
Ма́тка, -ки, ж.
1) = Мати. Який тепер світ настав, що син матки не пізнав. Чуб. На те циган матку б’є, щоб його жінка боялась. Ном. № 3906.
2) Пані-ма́тка. а) Хозяйка дома. б) Попадья, матушка. А як твоя думка, пані-матко, спитав о. Хведір у жінки. Левиц. І. 405.
3) Самка, имѣющая дѣтей. Ласкаве телятко дві матки ссе. Ном. № 3302.
4) Пчела — самка, матка. А за ним повалило козацтво, як за маткою бжоли. К.
5) = Матірна 2. Жінкам же треба було ще й коноплі брати, мочити матки, щоб терти за літнього сонця. Г. Барв. 147.
6) Ум. отъ ма́та. Давай матки плести, ну запинати вікна, щоб не перся мороз у хату. Мир. ХРВ. 126.
7) Родъ игры въ мячъ. Ив. 28. КС. 1887. VI. 458.
8) — жи́тна = Матиця 4. Вх. Лем. 434.
Маткови́й, -а́, -е́. Маткови́й м’яч, гі́лка маткова́ = Матка 7. Ив. 28. КС. 1887. VI. 458.
Ма́точка, -ки, ж.
1) Ум. отъ ма́ти. Та немає тих крамарок, що продають ріднесеньких маточок. Мил. 265.
2) Крестная мать. Угор.
3) Пестикъ (у цвѣтка).
4) Ум. отъ ма́тка.
Ма́точник, -ка, м.
1) Ячейка въ сотахъ для вывода матки-пчелы.
2) Приборъ, въ которомъ въ ульѣ помѣщаютъ временно матку-пчелу, пока пчелы къ ней привыкнутъ. Представляетъ или клѣточку изъ прутьевъ, или цилиндрическій кусокъ дерева, нижняя часть котораго снабжена зазубринами, съ помощью которыхъ устанавливается приборъ на перекладинахъ, а въ верхней укрѣплена часть камышины, въ которой и помѣщается матка.
3) Раст.: a) Petasites vulgaris. ЗЮЗО. I. 131. б) Ballota nigra. ЗЮЗО. I. 114. Dracocephalum moldavica. ЗЮЗО. I. 121. Nepeta nuda. ЗЮЗО. I. 129.
Молочко́, -ка́, с.
1) Ум. отъ молоко́.
2) Женское сѣмя пчелъ. У п’ятку матка кладе молочко, а поверх його трутні кладуть назілки. Лебед. у.
3) Мужское сѣмя рыбъ.
4) Раст. Lactuca scariola L.
5) — котя́че. Раст. = Молоко песяче. Вх. Пч. І. 10.
Наганя́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. нагна́ти, -жену́, -не́ш, гл.
1) Нагонять, нагнать куда-либо, на что-либо. Та повій, вітре, та буйнесенький, та нажени хмару чорнесеньку. Нп. Хо́лоду нагна́ти. Напугать, накричать на кого-либо. Чому пані-матка не нажене їй холоду? Св. Л. 60. А шо, нагнала я вам холоду? Черниг. г.
2) Сгонять, согнать въ одно мѣсто многихъ. Вставай, невіхно, та вставай, молодая! Дій ті корови, що од батька нагнала. Мет. 49.
3) Прогонять, прогнать. Желех.
4) Догонять, догнать. Догнав її аж геть за селом.
5) — горі́лки. Выкуривать, выкурить много водки.
Недба́ха, -хи, об. = Недбайлиця. Була собі непряха й недбаха, да що матка дала, поносила усе чисто і придбать нічого не придбала. Рудч. Ск. І. 176. Бідою й голодом недбах вона карає. К. Дз. 150.
Неста́ток, -тку и -тка, м.
1) Нужда, недостатокъ. Прийшов нестаток — випив остаток. Чуб. І. 233.
2) = Нестатечний. Дала матка за нестатка, та й навіки-м пропала. Грин. III. 323.
Осія́нка, -ки, ж. Названіе матки у пчелъ. = Матка осіянська. Мнж. 151.
Осія́нський, -а, -е. Испорч. Сіонський. На Осіянській горі. Мнж. 152. Ма́тка осія́нська, — въ заговорахъ названіе матки у пчелъ. Мнж. 152.
Пайма́тка, -ки, ж. = Пані-матка.
Паця́тник, -ка, м. Матка у свиньи. Желех. Вх. Зн. 47.
Пла́чний, -а, -е. Плачевный, скорбный, жалостный. Матка під кряжем стояла, плачним гласом вимовляла. Грин. III. 151.
Плодни́к, -ка́, м. Матка. Вх. Уг. 259.
Поноси́ти, -шу́, -сиш, гл. Износить (во множествѣ). Чуб. V: 538. Що матка дала, поносила усе чисто і придбать нічого не придбала. Рудч. Ск. І. 176. Оддай, мати, товаришу, хай поносить одежу. Лис. V. № 18.
Пристава́ти, -таю́, -є́ш, сов. в. приста́ти, -та́ну, -неш, гл.
1) Приставать, пристать, причалить. АД. І. 209. МВ. І. 138.
2) Присоединяться, присоединиться; пристать. Та й ні до кого не пристає, і до себе не приймає. Стор. МПр. 114. Ой ти, туго, ой ти, журбо, не пристань до мене. Мет. 59. З яким пристаєш, сам таким стаєш. Ном. № 5988. Чернець остався у тій церкві Богу молиться. Почали люде туди ходить, приставать у віру, він їх навчає. Грин. II. 12. Приста́ти у при́йми. См. Прийми.
3) Приставать, пристать, прилипнуть. Багатий брат вимазав у середині кружку медом, шоб пристало те, шо міритимуть. Грин. І. 180.
4) Быть къ лицу, идти; подходить. Пристало, як свині наритники. Ном. № 11207. Не ж тобі, Марусю, не сподоба, — не пристав чепець до лоба. Мет. 209. Ні до кого не пристає так ота приповість..., як до подолян. Св. Л. 201.
5) Быть пригоднымъ. Пісна страва не пристає так до живота, як скоромна. Лебед. у.
6) Уставать, устать до невозможности работать, идти; выбиваться, выбиться изъ силъ. Моєму миленькому волики пристали. Чуб. V. 403. Ой став коник приставати. Мет. 74.
7) Соглашаться, согласиться. Чи пристаєш, Бондарівно, з нашим паном жити? Грин. III. 614. Ні, я на такий суд не пристану! Довго пані-матка не приставала віддати Масю в науку. Св. Л. 53.
8) Пристає́, приста́ло серце до... Любить, полюбить кого. Пристало серденько моє до твого. Мет. 6. Ой до стидкого, ой до бридкого серденько не пристане. Мет. 67.
9) Останавливаться, остановиться. Пристав трохи на тому слові, а далі знову повідає. Гн. II. 28.
Роспива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. роспи́тися, -зіп’юся, -єшся, гл. Распиваться, распиться, распьянствоваться. Вдовин син роспився, розгулявся. Чуб. V. 734. Матка ся роспили, всі грошики пропили. Чуб. V. 1156.
Скру́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. скруши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. Сокрушаться, сокрушиться. «Глянь на Бога, чи у тебе руки зведуться на мене, на таку стару женщину? Може й у тебе матка є стара?» Йому серце скрушилось, він і пустив. Чуб. Н. 188.
Смутли́вий, -а, -е. Печальный. Матка Його жалослива стоїть під хрестом смутлива. ЗЮЗО. І. Матер. 28.
Тру́тнів, -нова, -ве. Относящійся, свойственный трутню. Тру́тнева ма́тка. Пчела, способная класть яички только на трутней.
ІІ. Ура́з, -зу, м.
1) = Враза. Він хотів ураз зробити мені вилами. Новомоск. у. Живим би її вразом вразило. МВ. (О. 1862. І. 98). Ураз в обох озвався з тяжкої розлуки. Мкр. Н. 39.
2) Матка, Uterus. Ура́з вихо́де. Выпаденіе матки. Волч. у. Ум. Уразочок. Мил. 33. Ув. Уразище. Чуб. IV. 5.
Ціпу́х, -ха́, м. = Ціпо́к = Ціпу́н = Ціпуга. Іде од Бога Матка Христова золотими мостами, з золотими ціпухами (изъ заговора противъ кровотеченія; ясно изъ сопоставленія варіанта заговора: ішла баба кам’яна кам’яним мостом з кам’яним ціпком). Грин. II. 315.
Че́рвити, -ся, -влю, -ся, -виш, -ся, гл. О насѣкомыхъ: выплаживать, класть яички. Матка червит. Вх. Зн. 79.
Шарові́льник, -ка, м. ? Сама вона була на хазяйстві: пані-матка пішла до шаровільника і наймичок забрала. Св. Л. 5.
Шу́рхнутися, -нуся, -нешся, гл. Провалиться. Церква виходить, виходить (із землі) — вже і баню видно. Аж тут прибігла за ними матка. Що ви тут, вражі діти, робите? — Вона так знову й шурхнулась в землю. КС. 1882. VII. 89.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Вінча́льний, -а, -е. Подвенечный, венчальный. Сл. Нік.—ба́тько, вінча́льна ма́тка. Посаженный отец, посаженная мать. Хотен. у.
*Дна, -ден, ж. мн. Матка. В котрої жінки вкинувся в крижі ураз, або дна поопадали... Крим.
Ма́та, -ти, ж. *Ум. Ма́тка.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Матка — ма́тка, -ки; М. зажимная — затискна́ ма́тка; М. под’емного механизма — ма́тка підійма́льного механі́зму.
*Зажимной — затискни́й; 3. барашек — затискни́й бара́нчик; 3. винт — затискни́й ґвинт; 3. танка — затискна́ му́тра; 3. кольцо — затискне́ кільце́; 3. кулак — затискни́й кула́к; 3. матка — затискна́ ма́тка; 3. приспособление — затискни́й при́стрій.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Betonica officinalis L. ** (Stachys officinalis (L.) Trevisan) — бу́квиця ліка́рська (Ру, Оп); бу́квиця (Вх1, Сл; Ав, Чн, Рг1, Вл, Ан, Ln, Жл, Кр, Rs, Ян2, Ів, Mk, Ос, Ук, Мс — ЗАГ), бу́квиця звича́йна (Мл), диман лікарський (Вх1); ба́бка(и) (Ан, Ів — СТ), бетоникель (Ан — ПД), бето́ніка (Ан, Шк, Ос — ВЛ), бетонія (Ос — ВЛ), бетонька (Км), брюквиця (Сл — СЛ), буква (Ан), буквиця чорна (Км), буківка (Км), буковиця (Ан — ПД), буковка (Ан, Го1 — СЛ), буко́вник (Ан, Ів), бук-трава́ (Ан, Го1, Ів — СЛ), девесил (Ан — СЛ), деревий польовий (Mk — ГЦ), дєдик солодкий (Ан — СЛ), дима́н (Ав, Рг1, Жл, Mj — СД), жидки (Ос — ПД), зво́здики пі́льські (Шх — ГЦ), золотушник (Ан — СЛ), кану́пер польови́й (Ан, Ів — СЛ), липовий квіт (Ан — ГЛ), матери́на (Ан, Кр, Сл — СД), материнка (См — СД), матка (Ос — ПД), маточниця (Ос — ВЛ), репуха (Ос — ПЦ), ручки Божі (Ан — СД), свинд(ю)ха (Ос — ПД, ВЛ), сердечник (Ос — ВЛ), старовина (См — СД), чай грудний (Ос — ВЛ), шишка́р (Коб — БО), яківка (Hl — БУ).
Thalictrum minus L. — ру́твиця мала́ (Сл, Ру, Оп); ру́тиця мала́ (Мл); барвінок хрещатий (Ан, См — СД), бішихи (Го2 — СЛ), богородичник (Ан — СЛ), боркун жовтий яловий (Ан — СД), васили́стник (Го2, Шс, Яв — СТ, СЛ), васильки (Ан, См — СЛ), вередовець (См — ПД, ДС), гру́шка ди́ка (Вх — ВЛ), жахо́ль (Го1 — СЛ), живокіст (Ян1, Ян4 — СТ), звіробой (Ос — СТ), золоту́шник (Ум, Ів, См — ДС), камчу́г (Рг1, Жл, Ум, Ян2, Ду, Ів — СД), копран (Ан — СД), кропець (Ан — ВЛ), кудрявчики (Ан — СЛ), матка (Ос — ВЛ), морковка польова (Ос — ПД), невста́ха (Ln, Шс, Гр, Ян2, Сл — СД, СТ), паду́чник (Ан, Ів), петрушка (Ос — ПД), петрушка берегова (Ос — СД), петрушка дика (Сл, Ос — СД), петрушка женська (Ос — СТ), петру́шка польова́ (Ср, Ан, Ln, Го2, Шс, Ян4, Ів, Сл, Ос — СТ, СЛ), петрушка степна (Ос — СД), петрушка степова (Ан, Ян1, Ян4 — СТ), ранник (Ан, См — СТ), рутвиця звичайна (Сл), ру́тка (Ан, Ів — ПД), слиг (Ан — СТ), смовть (Ан — СЛ), сузик (Чн, Ан, Ln, Шс — СТ, СЛ), сцикун (Ос — СТ), трава́-тре́ба (Ан, Жл — СТ).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Ма́тка = 1. д. Ма́терь. 2. ма́тка, сами́ця. — Оставив три матки на плід. — Овець у його дуже багато: самої матки сот сїм. — В кожному рою тільки одна матка, бо, справдї, вона ніби та матїр останнїм бджолам. Степ. — Лиши́ться ма́тки = зма́тчитись. — Коли рій зматчить ся... Стен. 3. ма́точка (у рослин). Степ. 4. анат. Ulerus — ма́тка, ура́з. С. Л. Ш. 5. гнїздо́ (оцту).
Ба́бій зубъ, гриб, Sclerotium clavus = ріжки́, чорні ріжки́ (гал.) — ма́тка, стари́й хлїб. С. Ан.
Госпожа́ = па́нї, добро́дійка, панї ма́тка, господи́ня. — Панї на всї санї. н. пр. — Яка хатка, така й панїматка. н. пр. — Добра господиня, коли повна скриня. н. пр.
Игра́ = гра, грання́, граття́, и́грашка, и́грище, гри́ще, гу́ля́нка, заба́ва, за́бавка. — Гра в карти. — З другими дїтьми він не знавсь і в грища з ними не вдававсь. Бодянський. — Дїдона вигадала грище, Еней щоб веселїший був. Кот. — З його граття́ не буде пуття́. н. пр. — Дївочі игрища не забутні. К. Д. С. — Яка ж воно й гулянка буде, як кожен нарізно, коли вже грати ся, то вкупі. Чайч. — Дитяча за́бавка. — Игра́ въ жму́рки = д. під сл. Жму́рки. — И́гры ка́рточныя, въ ка́рты = картя́рство: ду́рень, підкидни́й, неві́рний ду́рень, ві́дьма, кончи́на, коро́ль, віз, ла́ва, ме́льник, ци́ган, пяни́ця, свиня́, па́мфиль, хви́лька, хлюст і т. д. — Игра́ въ мячъ = у мняча́: ги́лка, городо́к, бара́н, висо́кий дуб, ка́ша, ма́тка, мета́, пі́чка і т. д. (Малорос, игры Кіев. Ст. 1887–6). — Игра́ въ ко́сти = кости́рство. — Нїкому не служачи, а тілько костирством і пянством бавять ся. Ст. Л. — Добра свого на костирство, на танцї-музики не прогайнували. К. Б. — И́гры въ па́лки, въ ко́сти = дарови́ще, бу́лка, го́лий у го́лого, коро́мисло, королї, па́цї, пу́калка, си́кавка, скраклї, цу́рка, шва́йка, шкалу́б або ген-ге́н, ти́кало, тара́н, шкере́берть, шканди́бки і т. д. (Малорус. и́гры Кіев. Ст. 1887—6) — Игра́ въ кре́мешки = у кре́ймахи, у кре́мняхи. — И. въ. носки́ = носани́на. – И. въ чётъ или не́четъ = чіт чи ли́шка. — А ну вгадай: чи чіт, чи лишка? — И. хорово́дная = тано́к: во́рон, горобе́йко, зеле́ний шум, коро́ль, хре́щик, же́льман і т. д. (Малорус. игры. К. Ст. 1887–6). — И́гры мо́лодежи = гри́ще, гри́ща, и́грища: (катаючи яйця або оріхи) — ки́тьки, по́китьки, котю́чка, (розбиваючи яйця) — навби́тки, (на льоду коло стовпа́) — крутїлка, ко́лесо, (на скубку за волосся) — чупру́н, в ску́бки, на ску́бку, (инші гри) — до́вга лоза́, коза́, ко́тик, кон, ла́стівка, плаз, тїсна́ ба́ба, сви́нка і т. д. — Къ нему́ пришла́ хоро́шая игра́ = у йо́го до́бра ка́рта, до́брі ка́рти.
Ма́терь = ма́ти, ма́тїр, па́нї-ма́тка, здр. ма́ма, матїнка, мату́ся, мату́сенька, маму́сенька, маму́ся, ма́мця, маму́ня, ма́тїночка, не́ня, не́нька, не́нечка. – Зараз знати, в кого єсть мати. н. пр. — Мати рве пазуху, дїтям збіраючи, а дїти, від матері ховаючи. н. пр. — Мати ж наша, мати! Де ж нам тебе взяти? — Намалюю матїр, на божник поставлю, на божничок гляну, матїр іспомъяну. н. п. — Яка мама, така й доня. н. пр. — Доки був я в пан-отця та й у панї-матки, були в мене на головцї кучерики гладкі. н. п. Под. (Д. ще. пр. під сл. Ма́ма).
Матъ = 1. мат (в золотарській роботі і в шахматах). 2. кіне́ць, кра́й, капу́т. — Туг йому й край. 3. ма́тка (плетенка з соломи або що).
Овца́ = вівця́, менше року — ягни́ця, ягни́чка (С. З. Л.), одною року — я́рка (С. З. Л.), трьох років — ма́тка, з стоячою вовною — штимува́та вівця́, неплідна — шти́ря, дійна — мензе́рия, дійна без ягняти — блекото́ра, здр. д. Ове́чка. — Испа́нская овца́ = шпа́нка. — Кры́мская о. = кри́мка. — Силе́зская о. = шльо́нка (С. З.), шльо́нська вівця́. — Гей яром, яром за волами, манівцями за вівцями. н. п. — Та прийшов же я тай у пъятницю, та нема Солохи — пасе ягницю. н. п. — Чи вівцю, чи ярку, чи дївку Одарку. н. п. — До Дмитра не сїй гречки, не стрижи овечки. н. пр. — Вівцї у його було бі́льше тисячи та самої шпанки. н. о.
Плодови́тый, то = про рослину і тварь — плі́дний, но (С. Ж. Жел.), про тварь — сїмени́стий, плодю́чий (С. Жел.), плодли́вий (С. Жел.), плідли́вий, родови́тий, про дерево ще — родю́че, про землю, країну — родю́ча (С. Л.), хлїборо́дна, хлїбна, хлїбода́йна, врожа́йна, урожа́йна (С. Ш.), ту́чна, про кішку, вівцю — котю́ча, про свиню — поро́слива (С. Л.). — Плідне дерево в раю приймають, безплідне з раю викидають. н. пр — Плідна матка. С. Жел. — Корови добрі на молоко і сїменисті — що весни по телятку. Кн. — Чи не свиня ж була: тричі на рік з поросятами, та коли не 12, так 10, така сїмениста. Кн. — Родюча земля. С. Л. — Ся країна славна спокон віку родючою землею. Бар. О. — Земля хоч супісок, а проте родюча. Кн.
Попадья́ = попадя́ (С. З. Л.), попадїха (С. З.), панї-ма́тка (С. Л.), ма́тушка. — Журила ся попадя своєю бідою — бідна ж моя головонька, що піп з бородою. н. п. — Коли б нашій попаді та попова борода, давно б благочемним була. н. пр.
Пчела́, пче́лка, ком. Apis mellifera = бжола́ (С. З. Л. Ш.), бджола́ (С. Аф. З. Л. Ш.), пчола́ (С. З.), здр. — бжі́лка (С. З. Л.), бджі́лка (С. Аф. Ш.), бджі́лочка (С. Ш.), бжоленя́, тко (С. Ш.), пчі́лка, зб. — бжола́, бжоля́та, у кожному рою — ма́тка, тру́тнї і робо́чі бжо́ли, рій без матки — бе́зматень, бжоли, перегнані в другий улик — перегі́н, вилїт молодих маток — при́гра. — Догодуй бжолу до Івана, то убере тебе, мов пана. н. пр. — Чужі, брате, сестри з дому Божого ідуть, усї як бжілочки гудуть. н. п. — Що багатий — хто того не знає? два млини, три плуги добрі і бжолята має. Мова. — Молоді бджоли спершу у добру годину вилїтають тільки на пригру. Ст. О. — Коли рій великий, то там буде не менше 50.000 бджоли, але ж вона не вся однакова. У кожному рою тільки одна матка, бо справдї вона нїби та матїр останнім бджолам. Потім — скільки сот трутнїв; це самчики, без яких матка не клала б яєчок на росплід. Всі останні робочі бджоли. Ст. О.
Рого́жа, рого́жка = рого́жа, рого́жка, соломъяна — ма́та, ма́тка.
Са́мка = сами́ця, са́мка, са́мочка, C. Жел. — Са́мка плодови́тая — плі́дна. — Са́мка на припло́дъ = ма́тка. — С. безпло́дная = камени́ця. — С. неплоди́вшая = ялова́, ялови́ця (С. З.). — С. перворо́дная = перві́стка, перві́тка.
Царь = царь, цїсарь (Гал.). — Та не одна матка плаче, та не одна тужить: десь мій синок молоденький цїсареві служить. н. п. Б. — При царѣ́ = за царя́. Пр. д. під сл. Ца́рствованіе.
Ячея́, яче́йка = чару́нка (Лев.), в сцїльниках — ча́шечка, де виводить ся матка — ма́точник. — Уся сила в чарунцї, що в серединї зерна... з неї йде паросток. Кн.

Запропонуйте свій переклад