Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 22 статті

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ме́сто
1) (
известное пространство) мі́сце (-ця, им. мн. місця́, р. місць и місці́в), (редко мі́сто), місци́на, місти́на; срв. I. Месте́чко. [Сіда́й, – мі́сця ста́не (Кониськ.). Із яки́х то місць на той я́рмарок не понаво́зили уся́кого хлі́ба! (Квітка). Поро́жніх місці́в за стола́ми не знайшла́ я (Н.-Лев.). У тих міста́х, де тече́ рі́чка Сама́ра (Стор.). Нема́є місци́ни в моє́му дворі́, щоб не скуштува́ла мої́х сліз гірки́х (Мирний)].
Каждое тело занимает определённое -то – ко́жне ті́ло займа́є (бере́, забира́є) пе́вне мі́сце.
Это не ваше -то – це не ва́ше мі́сце.
Здесь мало -та для двоих – тут ма́ло мі́сця для (на) двох.
Прошу занять -та́ – проха́ю сі́сти на свої́ місця́; срв. Занима́ть 1.
Нет -та – нема́(є) мі́сця.
На -то – на мі́сце. [Поста́в кни́жку на мі́сце (Київщ.)].
На -те, не на -те – на (своє́му) мі́сці, не на (своє́му) мі́сці. [Усе́ в те́бе не на мі́сці стої́ть (Київщ.)].
Всё хорошо на своём -те – все на своє́му мі́сці га́рне (до́бре).
В другое, в иное -то – в и́нше мі́сце, (куда-либо) куди́-и́нде, куди́-и́нше. [Пішо́в на я́рмарок, а мо́же куди́-и́нше (Рудч.)].
В другом, в ином -те – в и́ншому мі́сці, и́нде, (где-либо) де(сь)-и́нде. [«Ході́м до ме́не вече́ряти!» – «Ні, я вже обіця́вся и́нде» (Куліш). Тре́ба пошука́ти по́мочі де-и́нде (Грінч.). Десь-и́нде живе́ (Сим.)].
Во всяком другом -те – в уся́кому и́ншому мі́сці, скрізь-деи́нде.
Ни в каком, ни в одном -те – в жа́дному мі́сці, ніде́.
В разных -та́х – у рі́зних місця́х; (отдельно) рі́зно. [Ми живемо́ не вку́пі, а рі́зно (Звин.)].
В отдалённых -та́х – по дале́ких світа́х. [Ки́нувся по дале́ких світа́х сі́на добува́ти (Грінч. II)].
Из другого -та – з и́ншого мі́сця.
С -та на -то – з мі́сця на мі́сце.
До этого -та – до цього́ мі́сця, (до сих пор) до́сі, до́сіль, до-сю́ди, по́ти; срв. Пора́. [До-сю́ди тре́ба ви́вчити (Київщ.). От по́ти твій горо́д, а да́лі вже мій (Грінч.)].
До какого -та – до яко́го мі́сця, (до каких пор) доку́ди, подо́ки; срв. Пора́.
Всякие -та́ – вся́кі місця́, всі усю́ди (-дів).
По всяким, по всем -та́м – по всіх усю́дах, скрізь.
Со всех мест – з усі́х місць, звідусі́ль, звідусю́ди.
-та́ми, в некоторых -та́х – місця́ми, (реже місцем), поде́куди, де-не-де́, де́-де, де́-куди, и́нде. [Місця́ми і женці́ білі́ли, і ко́пи вже стоя́ли (Свидниц.). Мі́сцем такі́ були́ здорове́нні байра́ки, що бо́же сві́те! (Грінч. II). Сивина́ поде́куди із чо́рним воло́ссям (Куліш). Ти́хо навкруги́… Лиш де-не-де́ проки́неться пта́шка (Коцюб.). Де́-куди ви́дно немо́в ряди́ вели́ких бі́лих кома́х, – то косарі́ (Франко). И́нде протру́хли дошки́ (Кониськ.)].
К -ту сказать – до ре́чи, до ді́ла сказа́ти. [Гово́рить зо́всім не до ре́чи (Київщ.)]. Тут говори́ти ві́льно, аби́ до ді́ла (Київщ.)].
Ваши слова здесь совсем не у -та – ва́ші слова́ тут зо́всі́м не до ре́чи (не до ді́ла, не до ладу́).
Здесь хорошее -то для сада – тут га́рне (до́бре) мі́сце під сад, тут га́рна (до́бра) місци́на для са́ду (під сад).
Долго ли проживёте в наших -та́х? – чи до́вго проживете́ в на́ших місця́х?
Есть хорошие -та в книге – є га́рні місця́ (у́ступи) в кни́жці.
По -та́м! – на мі́сце! на місця́!
Ни с -та(!) – ані ру́ш(!), ані з мі́сця. [Стій, кажу́ тобі́, ані ру́ш! (Київщ.). Як уско́чила в баю́ру – ко́ні, ані ру́ш (Липовеч.). І вся ва́рта ані з мі́сця (Рудан.)].
Не трогайтесь с -та – не руша́йтеся з мі́сця.
С -та не двинусь – з мі́сця не зру́шуся.
С -та в карьер, см. I. Карье́р.
Нигде -та себе не найду – ніде́ мі́сця собі́ не знайду́; не зна́ю, де приткну́тися, де приткну́ти себе́.
Он и -та не пригреет – він і мі́сця не нагрі́є.
Только -то тепло (бежал) – (уті́к) і мі́сце холо́дне; см. И след просты́л (под Простыва́ть).
Пора костям на -то – кістки́ давно́ про́сяться на спочи́нок.
Бойкое -то – ро́зигри (-рів), лю́дне мі́сце. [Він на таки́х ро́зиграх живе́, що хто йде, не мине́ (Сл. Гр.)].
Больное, слабое -то – болю́че, дошку́льне мі́сце, боля́чка, слаба́ сторона́. [Найпеку́чіші потре́би та болячки́ свого́ ча́су (Єфр.). Він зна́є, що раху́нки – моя́ слаба́ сторона́ (Франко)].
Попал на его больное -то – тра́пив йому́ са́ме на болю́че.
Верное, надёжное -то – пе́вне мі́сце.
Возвышенное -то – висо́ке мі́сце, підви́щення (-ння), висо́кість (-кости).
Глухое пустынное -то – глухе́, безлю́дне, пусте́льне мі́сце, за́куток (-тку), за́кутень (-тня), за́стум (-му). [Село́ на́ше у за́кутні тако́му, що ніхто́ туди́ не за́йде (Кам’янеч.). І засвіти́вся світ по за́стумах моско́вських (Куліш)].
Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) – мі́сце тверде́, м’яке́.
Купе на два -та – купе́ на дві осо́бі, двоособо́ве купе́.
Живописные -та́ – мальовни́чі місця́, -ча місце́вість (-вости).
Защищённое -то, см. Защищё́нный.
Лобное -то, см. Ло́бный.
Неведомое -то, -мые та – бе́звість (-ти), (реже) бе́звісті (-тей и -тів). [Пливе́ у сі́рі бе́звісті нудьга́ (Коцюб.)].
Новозаселённое -то – новозалю́днене мі́сце, новосе́лиця.
Общее -то – зага́льне мі́сце, зага́льник, трюї́зм (-му).
-та́ отдалённые, не столь отдалённые – місця́ дале́кі, не такі́ дале́кі, неблизькі́ світи́ (-ті́в).
Открытое, видное -то – відкри́те мі́сце.
На открытом, на видном -те – на видно́ті́, (пров.) на видноці́. [Поклади́ щось на видноті́, щоб було́ напо́хваті (Н.-Лев.). Пусти́ в сі́ни, не хо́чу стоя́ти на видноці́ (Гнід.)].
Отхожее -то, см. Отхо́жий.
Почётное -то – поче́сне мі́сце; (красный угол) поку́ття (-ття), по́куть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) поса́д (-ду). [Они́сю посади́ли на поса́ді (Н.-Лев.)].
Пустое -то – поро́жнє мі́сце.
Сборное -то – збірне́ мі́сце, збірни́й пункт (-ту), збо́рище.
Свалочное -то – смі́тник (-ка), смі́тнище.
Святые -та – святі́, пра́ведні місця́, (куда ходят на отпуст) відпусто́ві місця́. [І де ходи́ла, в яки́х-то пра́ведних міста́х, а в нас, серде́чна, опочи́ла (Шевч.). Відпусто́ве мі́сто Люрд (Калит.)].
Складочное -то, -то складки – складо́вище.
Сохранное -то – схо́ванка, схо́вище, схо́ва, криї́вка, (пров.) пі́дра (-ри) и пі́дря (-рі). [Тре́ба десь схова́ти, та схо́ванки нія́кої не знайду́ (Звин.)].
Спальное -то – спа́льне мі́сце.
Укромное -то – за́ти́шок (-шку), за́хист (-ту), за́хисток (-тку). [Край бе́рега, у за́тишку, прив’я́зані човни́ (Глібів)].
Укрытое -то – скри́те мі́сце, скри́ток (-тку).
Усадебное -то – сади́ба, ґрунт (-ту).
Якорное -то – я́кірна сто́янка.
-то битвы, сражения, см. Побо́ище 2.
-то водворения – мі́сце (для) осе́лення.
-то встречи – мі́сце (для) зу́стрічи, (свидания) мі́сце схо́дин.
Назначено -то встречи – ви́значено мі́сце (для) зу́стрічи; ви́[при]зна́чено мі́сце, де зустрі́тися (зійти́ся, з’ї́хатися).
-то действия – мі́сце ді́ї, дійове́ мі́сце.
-то (постоянного) жительства – мі́сце (пості́йного) перебува́ння (пробува́ння, прожива́ння).
Зарегистрироваться по -ту жительства – зареєструва́тися при (на) мі́сці перебува́ння.
-то заключения – мі́сце ув’я́знення, арешта́нтська (-кої), в’язни́ця, тюрма́.
-то исполнения – мі́сце ви́конання.
-то для лежания, для сидения (в вагоне) – мі́сце лежа́че, сидя́че.
-то ловли – ло́ви (-вів), ло́вище.
-то назначения – мі́сце призна́чення.
-то нахождения – мі́сце перебува́ння, мі́сце, де перебува́є.
По -ту назначения – до призна́ченого мі́сця.
-то охоты – мі́сце полюва́ння, ло́вище, (стар.) го́ни (-нів).
-то платежа – мі́сце випла́ти.
-то преступления – мі́сце, де вчи́нено зло́чин, мі́сце зло́чину.
На -те преступления – на мі́сці зло́чину; на гаря́чому (вчи́нку).
-то проезда – мі́сце для прої́зду, прої́зд (-ду). [Прої́зду не дав і на ступі́нь (Звягельщ.)].
-то рождения – мі́сце наро́дження; (геолог.) родо́вище.
-то сбора, собрания – мі́сце збо́ру, збо́рище.
-то службы – мі́сце слу́жби (урядува́ння).
По -ту службы – (на вопр.: куда) на мі́сце слу́жби; (где) на (при) мі́сці слу́жби, на слу́жбі; см. По 1.
-то в театре – мі́сце в теа́трі.
-то у(с)покоения – мі́сце спочи́нку (спочи́ву), спочи́нок (-нку). [Чия́ домови́на? – Анакрео́нтів спочи́нок (Грінч.)].
Быть на первом, на главном -те – бу́ти на пе́ршому мі́сці, пе́ред води́ти.
Быть убитым на -те – бу́ти вби́тому, де стоя́в (-я́ла, -я́ло) или на мі́сці.
Взять -то (напр., для проезда) – взя́ти (купи́ти) мі́сце.
Дать -то кому – да́ти мі́сце кому́.
Занимать первое -то между кем – займа́ти пере́днє (чі́льне) мі́сце серед ко́го.
Занимать, занять -то кого, чего – заступа́ти, заступи́ти кого́, що.
Иметь -то где, когда – відбува́тися, ді́ятися, трапля́тися, сов. відбу́тися, ста́тися, тра́питися, несов. и сов. ма́ти мі́сце де, коли́. [В поліклі́ніці не раз трапля́лися при́крі ви́падки (Пр. Правда). Ціка́во навести́ кі́лька фа́ктів, що ма́ли мі́сце під час пере́вірки в рі́зних устано́вах (Пр. Правда)].
Оставлять, оставить -то кому, чему – лиша́ти, лиши́ти, (редко) ки́дати, поки́нути мі́сце кому́, чому́, для ко́го, для чо́го. [Валу́євський циркуля́р не ки́дав мі́сця для путя́щої наро́дньої кни́жки (Єфр.)].
Освобождать, освободить, очищать, очистить -то – звільня́ти, звільни́ти, пробира́ти, пробра́ти мі́сце; прийма́тися, прийня́тися; см. Очища́ть 3. [Пообі́дали і встава́йте, звільня́йте місця́ для и́нших (Київщ.)].
Подхватить с -та (о лошадях) – взя́ти з копи́та́. [Ко́ні зра́зу стрепену́лися, взяли́ з копи́та́, і ми помча́ли з гори́ (Короленко)].
Производить, произвести дознание на -те – виві́дувати на мі́сці, перево́дити, переве́сти́ дізна́ння на мі́сці.
Сойтись, собраться, сложить в одно -то – зійти́ся, зібра́тися, скла́сти до-гу́рту, у-гу́рт, до-мі́сця, до ку́пи, ум. до-ку́пки, до-ку́почки, до-ку́поньки. [Вовк, медві́дь і каба́н зібра́лись у-гу́рт (Рудч.). Су́дна на́ші, розси́павшись, знов зійшли́сь доку́пи (Куліш)].
Считаться -та́ми – рахува́тися місця́ми.
Устоять, не устоять на -те – всто́яти, не всто́яти на мі́сці.
Уступать, уступить -то кому, чему – поступа́тися, поступи́тися мі́сцем кому́, (редко) попуска́ти, попусти́ти мі́сця (мі́сце) кому́, чому́. [Всі (що сиді́ли на коло́ді) посу́нулися, поступа́ючась мі́сцем (мені́) (Коцюб.). Кра́плі коти́лися і зника́ли, щоб попусти́ти мі́сце нови́м (Грінч.)].
Наше -то свято! – ду́х свят при нас (при на́шій ха́ті)! си́ла бо́жа-хресто́ва з на́ми!
С -та не встать, света белого не видать! – бода́й я з цього́ мі́сця не зійшо́в (не зійшла́), бода́й я сві́ту не поба́чив (не поба́чила)!
Не человек -том красится, а -то человеком – не мі́сце скра́сить люди́ну, а люди́на мі́сце.
Невеста без -та, жених без ума – молода́ – грошови́та: вся в дірка́х сви́та; молоди́й – тяму́ха: в голо́ві маку́ха; молода́ без скри́ні, без кали́тки, молоди́й без кле́пки (Гуманщ.);
2)
места́ (по отнош. к админ. центру) – місця́. [Як запрова́джують на місця́х ле́нінську націона́льну полі́тику (Пр. Правда)];
3) (
должность) поса́да, мі́сце, (редко) помі́стя (-стя). [Дамо́ поса́ду в конто́рі на 1200 рі́чних (Кониськ.). По вака́ціях тре́ба в Ка́м’янець за мі́сцем (Свидниц.). Чи не зна́єте, де́-б тут помі́стя мо́жна знайти́? (М. Вовч.)].
-то конторщика – мі́сце конто́рника.
Доходное -то – пожи́вна поса́да, тепле́ньке мі́сце; срв. I. Месте́чко 2.
Насиженное -то – наси́джене (те́пле) мі́сце.
Быть при -те – ма́ти поса́ду, бу́ти на поса́ді.
Быть без -та – бу́ти без поса́ди, (шутл.) сиді́ти на бурку́, ганя́ти соба́к.
Он без -та, не у -та – він без поса́ди, він не ма́є поса́ди.
Занимать, занять -то – обійма́ти, обня́ти, (о)посіда́ти, (о)посі́сти поса́ду.
Лишить -та – ски́нути з поса́ди.
Лишиться -та – (по)збу́тися поса́ди, втра́тити поса́ду.
Определять, определить к -ту, см. Определя́ть 3.
Поступить на -то – діста́ти поса́ду, ста́ти на поса́ду.
Он вполне на своём -те – він цілком на своєму місці;
4) (
учреждение) установа, уряд (-ду).
Оффициальное -то – урядо́ве мі́сце.
Присутственное -то, см. Прису́тственный.
Судебное -то – судо́ва́ устано́ва;
5) (
о клади, грузе) паку́нок (-нка), па́ка.
У меня три -та багажа – у ме́не три паку́нки;
6)
анат. placenta – послі́д (-ду), по́слідень (-дня), ложи́сько; см. После́д 2.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Желторотый – жовторотий, (перен., еще) жовтодзьоб:
желторотый птенец – пуцьвірок, пуцьвіронок, пискля, жовтороте пташа (пташеня, пташатко).
[Медвідь відійшов з Вовком у корчі, а Королик і його жінка влетіли до свого дупла, щоби нагодувати своїх писклят (І.Франко). Ця жовторота юнь добулася до тропічної Африки, аби віддати господарям своє тіло, життя, кров і молодість; це мученики, що катуються за двадцять два франки на день (без вирахувань), і вони вдоволені, вдоволені всім єством аж до останнього еритроцита, на який уже чатує десятимільйоновий москіт (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна)].
Обговорення статті
I. Пах, анат.
1) (
подмышка) па́хва, паха́;
2) (
место внизу живота между бедрами, inguen) пах, пахвина; (у животных) зду́ховина, зду́хи, пах.
[Так реве медвідь, коли метка стрільцева рука ужене у здухи півсписа (П.Мирний). Старий Петро Джеря вдягся в нову свиту, заткнув за пазуху пляшку горілки, взяв хліб під пахву й пішов з одним старостою до батюшки годить вінчання (І.Нечуй-Левицький). Мовчки закотив він полу сукмани під самі пахи, вийняв тютюн і заходився крутити цигарку (М.Коцюбинський). Блищав на здуховині піт: кінь важко дихав і пирхав (Г.Косинка). Несе́ під пахво́ю скри́ньку. Так находи́всь, що аж у паху́ боли́ть. Так зду́хи і хо́дять у вола́ (АС). Він глянув на неї, вражений її задерикуватим тоном. Мале на зріст — йому якраз під пахви, худеньке, в плескуватому капелюшкові. Хлопець лишився невдоволений, примірявши її до себе, а проте обережно взяв її під руку, коли довелося переходити вулицю (В.Підмогильний). Дорога до лісу низова, де-не-де перелита повінню, хоч і не глибоко: Данилові можна перебрести, а Кузьці треба оббігати кружка, по сухому, якщо старий не візьме його під пахву та не перенесе (Гр.Тютюнник). Дівчата, що викликали старого з темниць анабіозу, накинулися на нього з дедалі більш екстремальними ласками, одна з них робила це як Джина Вільд, нічна мрія всіх самців, інша як Доріс Фант, невситима тигриця пристрасті (Ярчик Волшебник недаремно два місяці лазив інтернетрями порносайтів!), вони здерли зі старого покривало і, захлинаючися власними стогонами, довели самих себе разом з музикою до ошаління; вони занурювали свої чутливі звинні язики в його старечу посинілу пахвину, знаходячи дотиками найпотрібніші зони і центри; за лічені хвилини змінений на виду професор почав перетворюватися на весни розспіваного князя, що врешті спазматично заворушився і, розплившись у сатировій неконтрольованій посмішці, став неочікувано жваво та захланно любитися з ними обома — губами, носом, долонями, головою, членом, усім, що в нього було — аж поки, доведений до межі, не бризнув на всі сорок чотири сторони світу, на ложе, на квіти, на мох, на гілки, на їхні спотворені насолодою обличчя і — ніде правди сховати — на відеокамеру, довгим і чорним струменем полегшення, після чого востаннє заревів на всі гори, як викопний одержимий ящур (Ю.Андрухович). Потім він засунув ранець під пахву й побіг через палісадник до ґанку (Є.Попович, перекл. Т.Мана). — Йой! — Джез ойкнув і впустив його. З глухим стукотом воно впало на килим і тепер просто рожевіло там. Це було… це було… він не йняв віри, що то таке. Не хотів на нього дивитися і не міг вести очей. Його все було на місці, певно. Але Джез торкнувся пахвини, просто, щоб перевірити. Точно, це був не його. Ця штука, на килимі, належала якомусь іншому чоловікові (Ю.Джугастрянська, перекл. Ж.Пейслі)].
Обговорення статті

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ґа́вра (гал.) –
1)
зимняя берлога медведя. [Ви́глянув, як медві́дь з ґа́ври].
2) (
гал.) пасть.
Розпусти́ти ґа́вру – сильно кричать.
Медві́дь, -е́дя, см. Ведмі́дь.

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Не так страшен чорт, как его малюют (укр.).
1. Вовк не такий лихий, як страшний.
2. Медвідь який, а й то кільце в губу вправляють.
3. Страшен і вовк, та на ліс дивиться.
4. Не такий страшний чорт, як його малюють.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

медві́дь; літер. ведмі́дь

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Бубота́ти, -бочу́, -чеш, гл. Ворчать. Медвідь бубоче. Вх. Зн. 34.
I. Гурт, -та, м.
1) Стадо (о скотѣ).
По сусідству чужі гурти і отари скрізь паслись. Стор. II. 8.
2) О людяхъ: толпа, собраніе, общество, компанія.
Женуть гуртами християн у колізей. Шевч. 613. У гурті, то й смерть не страшна. Ном. № 10721. У гурті каша їсться. Ном. № 10731. Просимо до гурту. МВ. (О. 1862. ІІІ. 57).
3) О неодушевленныхъ предметахъ: группа.
Кожну зірку нарізно не запримітиш, а хиба тільки цілий гурт їх. Ком. Р. І. 50.
4)
В гурт, до гу́рту. Въ одно мѣсто, вмѣстѣ. Вовк, медвідь і кабан зібрались у гурт. Рудч. Ск. І. 22. Проциндрив Солопій горох і просвистав, а за горохом в гурт і жито, і пшеницю. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 96). Ходім же до гурту. Стор. II. 21.
5)
За гурт. Вмѣстѣ. Бувайте здорові! промовив усім нам за гурт. МВ. II. 132.
6)
Гурт на гурт. Всего на всего. Скільки зір гурт на гурт усіх, — цьому ще ніхто й рахуби не склав. Ком. Р. І. 49.
7)
Продава́ти на гурт. Продавать оптомъ. Сумск. у. Ум. Гурто́к. Ном. № 10733.
Ґа́вра, -ри, ж.
1) Зимняя берлога медвѣдя.
Виглянув, як медвідь з ґаври. Фр. Др. 160.
2) Пасть. Желех.
Роспусти́ти ґа́вру = Ґаврати. Ото роспустив ґавру. Вх. Зн. 13.
Запле́катися, -каюся, -єшся, гл. Забрести, забраться. По глубоких лісах, далеко від людських осель, заплекавсь і заложив собі гайно медвідь. Шух. I. 22. См. Заплентатися.
Ла́ба, -би, ж.
1) =
Лапа. Медвідь лежит, догори лаби держит. Грин. III. 504.
2) Ножки въ козлахъ и пр. См.
Ремісник. Шух. І. 179, 257. Ум. Ла́бка.
Медве́диця, медве́дник, медві́дь и пр. См. Ведмедиця и пр.
Підбіга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. підбі́гти, -біжу́, -жи́ш, гл.
1) Подбѣгать, подбѣжать.
Брат піший піхотинець за кінними біжить-підбігає. АД. І. 114. Побачили молодиці Кобзу, зараз підбігли до його і зупинили коня. Стор. МПр. 52.
2) Только сов. в. Быть въ состояніи бѣжать.
Отам... пасеться полова кобила, вона ніяк не підбіжить, отту і ззіж. Рудч. Ск. І. 1. Медвідь каже: я не підбіжу, як доведеться утікати. Рудч. Ск.
3) Течь, подтечь.
Під тебе (вербу) водиця підбігає, з під тебе коріння вимиває. Мил. 92.
4)
Її підбі́г ви́хор = Її підвіяв вихор. См. Підвівати. Мил. 14.
Тала́пнути, -ну, -неш, гл. Ударить, треснуть. Підійшов медвідь до вепра, як талапне єго позавуш. Гн. І. 164.
Чини́тися, -ню́ся, -нишся, гл.
1) Дѣлаться, происходить; становиться.
Чинилося те у давню давнину. МВ. II. 61. Чоловік чинится, давний, медвідь — старий. Вх. Зн. 80.
2) Выдавать себя за кого.
Він чиниться Христос, а йому грішна жінка ноги миє! як то так? — казали жиди. Канев. у.
Щи́гликів, -кова, -ве. Принадлежащій щеглу, щегленку. Медвідь косу зачесав да йде сповідати, буде тую щигликову матір мордувати. Грин. III. 664.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Валува́тися, лу́юся, -єшся, гл. Возиться, барахтаться. Мущина дужий, як медвідь, бо, знаєте, і не боязливий. З ним валувалися зо три годині по хаті: їх чотирі, а він один. Стеф.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Быкъ = 1. Bostaurus — бик, віл, (ста́дник) – буга́й, (дикий, Bosurus) — тур. С. Аф. З. Ш. — Бугай реве і ведмідь реве, а хто кого дере, сам чорт не розбере. н. пр. — Сидить, як тур у горах. н. пр. — З тобою ходити, як з туром водитись. н. пр. 2. медвідь, о́лень, лось (самцї). 3. д. Бычо́къ 3. 4. Водяно́й быкъ = д. Бу́халень. 5. стовп (мурований для підпори моста). — Быкъ быко́мъ = упе́ртий, як віл. — Ско́лько съ быко́мъ ни би́ть ся, а молока́ отъ него́ не доби́ть ся, н. пр. — з бика́ нї ло́ю, нї молока́. н. пр.
Медвѣ́дь = 1. Ursus arctos — ведмі́дь (С. Аф. З. Л.), ведме́дь (С. Л.), медві́дь (С. З.), медве́дь, здр. — ведме́дик (С. Аф.), ведме́дець, поб. — д. Медвѣ́дище. — Не то розумний, дурень знає, як скрізь ведмідь той мед тягає. Б. Г. 2. д. Медвѣ́дка 4.
Подмина́ть, подмя́ть = підтопта́ти. — Медвідь підтоптав його під себе.
Уко́кать, укоко́шить = уколо́шкати (С. Ш.), уколошма́тити (С. Ш.), укла́ндати. — Погріб завалив ся і уколошкав бджоли. Лев. — Певно медвідь його укландав. н. к.