Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 10 статей

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Меду́за, зоол. – меду́за, (морське́) се́рце. [А мо́ре гиду́є тим се́рцем морськи́м, на бе́рег його́ викида́є (Дніпр. Ч.)].
Крапи́ва
1)
раст. Urtica – кропи́ва́; ласк. кропи́вонька, кропи́вочка.
-ва стрекает (жалит) – кропи́ва́ жа́лить.
-ва стрекучка, жгучая, U. dioica и urens L. – кропи́ва́ жалю́ча (жеру́ча, жалли́ва, жалка́), (сущ.) жи́гавка, жаля́чка (-чки). [І на жалку́ кропиву́ моро́з бува́є (Номис). Ти, кропи́во моя́, ти жалю́чая (Пісня)].
-ва волшебная, глухая, Lamium L. – глуха́ кропи́ва́, глуши́ця, меді́вка.
-ва болотная, Lycopus europaeus L. – драголю́б, боло́тяна кропи́ва́, вовконі́г звича́йний.
-ва водяная, Ceratophyllum demersum L. – куши́р (-ру́) трио́стий, кропи́вка, жабури́ння, шува́р (-ру).
-ва чорная, сибирская, Leonurus lanatus Pers. – грем’я́нка;
2)
зоол. -ва морская – морське́ се́рце; срвн. Меду́за.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Медуза – меду́за, -зи, водяне́ се́рце.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Во́дяни́й
1)
водяной, водный.
Во́дяни́й ро́зчин – водный раствор.
Во́дяне́ се́рце – медуза.
2)
водянистый, водоносный.
Се́рце, -ця
1)
сердце.
Щи́рим се́рцем ро́бить – усердно работает.
Се́рцем ну́дити – тосковать.
На-тще-се́рце – натощак.
2)
гнев. 3 се́рця – гневно, сердито.
Се́рця дода́ти – еще более рассердить.
3)
штифт в замке;
4)
язык в колоколе;
5)
сердцевина в дереве;
6)
полип, медуза.
Се́рце земне́ – род трюфелей.
Ви́нюхав би земне́ се́рце – выследил бы даже в земле спрятанное.
7)
вырез в ставне.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Се́рце, -ця, с.
1) Сердце.
Вийшов козак із сіней, за серце береться. Мет. 90. Від серця до Бога навпростець дорога. Ном. Від серця до неба шляху не треба. Ном. Щи́рим се́рцем ро́бить. Усердно дѣлаетъ, работаетъ. МВ. II. 11. Употр. какъ ласкательное слово: Скажи мені, серце, що маєш на мислі? Мет. 63. Се́рцем ну́дити. Тосковать. Ой я хлопець нещасливий, а як тяжко серцем нуджу: кого люблю та й не виджу. Чуб. На тще се́рце. Натощакъ.
2) Гнѣвъ. Сим. 229.
Не то сильний, що камінь верне, тільки сильний, що серце в собі вдержить. Ном. № 3556. Трохи з серця не сказивсь. Стор. М. Пр. 44. З се́рця. Гнѣвно, сердито. Крикнув чоловік із серця. Рудч. Ск. II. 127. См. З-се́рця. Се́рця дода́ти. Еще болѣе разсердить.
3) Штифтъ въ замкѣ.
4) Языкъ въ колоколѣ.
Сим. 178.
5) Сердцевина дерева. Шух. І. 176.
6) Полипъ, медуза.
7)
земне́. Родъ трюфелей. Фр. Пр. 177. Ви́нюхав би земне́ се́рце. Выслѣдилъ бы даже въ землѣ спрятанное. Фр. Пр. 177. Ум. Се́рденько, се́рдечко, серденя́, серденя́тко, серденя́точко. Злая година мене зсушила, коло мого сердечка гніздечко звила. Чуб. V. 108. Ходи, серденько, сюди! Не зви мене козаком, зови мене сердечком. Мил. 103. Горобець маленький, а сердечко має, — сердится, можетъ сердиться. Ном. № 3322.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Во́дяни́й, -а, -е.
1)
*—ро́зчин. Водный раствор. Сл. Нік. Водяне́ се́рце. Медуза.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Меду́за = водяне́ се́рце.
Меду́за = морське́ се́рце. Адес.
Морско́й = морськи́й, моряни́й. – М. кисе́ль = д. Меду́за.М. соба́ка = д. Аку́ла.М. соро́ка = д. Криво́къ.

Запропонуйте свій переклад