Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 6 статей
Запропонувати свій переклад для «межи»
Шукати «межи» на інших ресурсах:

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Меж, ме́жи, пред. Между. а) Съ родит. и творит. на вопросъ: гдѣ? Межи білих хаток. О. 1861. І. 9. Знаєте нас самих, знайте й меж людьми. Ном. № 14108. б) Съ винит. на вопр.: куда? Вліз межи молот і ковадло. Ном. № 1817. Ох, ідеш ти, доню, меж чужії люде. Мет. Межи́ очі (вда́рити, плю́нути). Въ глаза.
Ме́же, пред. = Межи. Пусти уха меже люде, то чимало почуєш. Ном. № 6994.
Межи́. См. Меж.
Між, пред. = Межи. Між вовками по вовчій і вий. Ном. Инше упало між тернину. Єв. Мр. IV. 7. Нема́ між чим ви́брати. Не изъ чего выбрать. Нема між чим вибрати: волів мало. Черк. у.
Мі́ждо, пред. = Межи. Отаке як завелось міждо старшими головами, то й козаки пішли один против одного. К. ЧР.
О́ко, о́ка, с. (мн. о́чі).
1) Глазъ.
Сама робить, а око біжить до дитинки. МВ. I. 98. Біжить він, куди очі стоять. Грин. II. 284. Тоді я тебе забуду, як очі заплющу. Мет. 62. Очі-на-очі = Віч-на-віч. Ном. № 7424. На о́ко. На видъ, на взглядъ. На все о́ко. Во всѣ глаза. Галя на все око дивиться, як хлопець пручається. Св. Л. 204. В о́ці бу́ти. Быть на глазахъ, на виду. Тобі добре: ти у боці, а я що раз ув оці, то мені й докоряє, як що не так. Волч. у. Очі довбти́ чим. Укорять за что. Тітка було усе мені очі паничем довбе. О. 1862. VII. 42. І очу́ не я́вить. И глазъ не показываетъ. Кролев. у. І в ві́чі не ба́чити и въ глаза не видѣть, совершенно не видѣть, не имѣть. Така велика засуха у нашому селі, що не доведи, Боже. Ми вже і в вічі води не бачимо. Чуб. II. 47. Межи́-очі. Въ глаза. Межи очі плюнув йому. Межи очі вилив йому горілку. Константиногр. у. Геть з перед очей! Прочь съ глазъ; Константиногр. у. В очу́. Въ глахъ. Дивись у воду, поки в очу тобі стане недобре. Від сонця так тобі пожовтіє в очу. Борз. у. Свічок, свічок наставили! Мигтить ув очу, мов промінне. Г. Барв. 253. А ні на́ оч. Видѣть не могу, ненавижу. Перше я його любила, а тепер а ні на оч! Подольск. г. Злим, лихи́м о́ком диви́тися. Сердиться, быть злымъ на кого. Батько все таки на його злим оком дивиться. Чуб. II. 198. О́ком не стина́ти. Не смыкать глазъ. Тре́ба позича́ти в сірка́ оче́й. Стыдно въ глаза глядѣть. Моро́з з очи́ма. Сильный морозъ. Із оче́й ста́лось. Сглазили. Г. Барв. 222. Сві́тле о́ко. Чистая совѣсть. Ном. № 6724. Багацько дечого бракує нам, та світле око. Г. Барв. 439.
2) Петля, глазокъ.
У режі малі вічка, а у пров’язі очі великі. Ном.
3) Отверстіе въ
порплиці, въ которое входитъ верхній конецъ веретена шестерни. Мик. 481.
4) При исчисленіи, послѣ названія десятковъ: одинъ.
Двадцять з оком = 21.
5) Мѣра вѣса: 3 фунта. Чуб. VI. 404.
Лучче око золота, ніж камінь олива. Ном. № 7287.
6) Мѣра жидкости.
Купив за тії гроші пшона, вік зо два горілки. Драг. 64.
7)
Воло́ве о́ко. Раст. Phyteuma orbiculare. Лв. 100. 8. Гу́сяче о́ко. Родъ узора въ вышивкѣ на сорочкѣ. КС. 1893. V. 278.
9)
мн. Га́дячі очі. Раст. Myosotis aepestlis. Л. 100. Жаби́ні очі. Myosotis intermedia. Лв. 100. Ум. Очко́, о́ченько, о́чечко. Гляньте хоть одним очечком! Мил. 185.