Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 9 статей
Запропонувати свій переклад для «ментор»
Шукати «ментор» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ме́нтор, -рша – ме́нтор (-ра), -рка, напу́тник (-ка), -ниця, керівни́к, -ни́ця, провідни́к (-ка́), -ни́ця.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

НАДОУ́МЛИВАТЬ, надоумливающий що /мн. хто/ напу́чує тощо, ста́вши напу́чувати, ра́ди́й напоу́мити, напу́тник, безпідставно забуте напра́вник, запозич. ме́нтор, прикм. пора́дливий, напоу́мливий, образ. з напоу́мленням, з напу́тніми слова́ми;
НАЗИДА́ТЬ, назидающий що /мн. хто/ повча́є тощо, ста́вши повча́ти, зда́тний напоу́мити, ме́нтор, напу́тник, прикм. повча́льний, напу́тній, напу́тливий, ме́нторський, моралізаторський, для повча́ння, як повчання
НАСТАВЛЯ́ТЬ (речі) ще ста́вити, (на розум) науча́ти, напоумля́ти, навча́ти ро́зуму, ста́вити на до́брий ро́зум, напрямля́ти, (вуха) нашоро́шувати;
наставлять на путь и́стины = направля́ть на путь истины;
наставлять на ум ще наверта́ти на ро́зум, навча́ти на ро́зум;
наставлять рога́ скака́ти у гре́чку;
наставля́ющий 1. що /мн. хто/ наставля́є тощо, ра́ди́й (по)наста́вити, 2. що /мн. хто/ науча́є тощо, ста́вши /зви́клий/ науча́ти, навчи́тель, напу́тник, ме́нтор, безпідставно забуте напра́вник, запозич. наста́вник, прикм. напу́тливий, напоу́мний, напу́тній, повча́льний;
наставля́ющий на ум = наставляющий 2;
наставля́ющая рога́ схи́льна скака́ти у гре́чку;
наставля́ющий у́ши з нашоро́шеним ву́хом;
наставля́ющийся/наставля́емый 1. настано́влюваний, 2. напу́чуваний, напоу́млюваний.
НАСТА́ВНИК ще ме́нтор, безпідставно забуте напра́вник;
духо́вный наставник душпа́стир.
НРАВОУЧИ́ТЕЛЬ ще ме́нтор, моралі́ст.
ПОУЧА́ТЬ ще напоумля́ти, образ. навча́ти ро́зуму, фаміл. вставля́ти кле́пку;
поуча́ющий що /мн. хто/ повча́є тощо, ста́вши повчати, охо́чий до повча́нь, напу́тник, ме́нтор, оказ. повчая́ка, забут. напра́вник, прикм. повча́льний, /тон/ ме́нторський;
поуча́емый напу́чуваний, напоу́млюваний.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

ме́нтор, -ра; -тори, -рів

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

ме́нторка, ме́нторок; ч. ме́нтор
1. наставниця, керівниця. [Протягом жовтня-грудня дівчата подавали свої відеозаявки, і менторки обрали своїх підопічних. (gurt.org.ua, 29.01.2019). У Оксани ж настільки широке коло інтересів, що вона змушена навіть визначатися з пріоритетами: викладає англійську мову у Васильківській школі-філії, до того ж у Лохвиці навчає англійській групу дорослих, працює як психотерапевт через відеозв’язок, є менторкою проекту «Школа 3.0. Об’єднані громади», що впроваджується Центром інноваційної освіти «Про.Світ». (Україна молода, 2019).]
2. учителька, вихователька. [Цілими годинами, як лекції повиучує, а своєї менторки, моєї дочки, немає, просиджує або хвостиком ходе за мною Володя і говорить-говорить. (Дніпрова Чайка «Революціонер», 1931).]
див.: наста́вниця, керівни́ця, вчи́телька (учи́телька), вихова́телька
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)

Запропонуйте свій переклад