Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 68 статей
Запропонувати свій переклад для «мере»
Шукати «мере» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ме́ра
1) (
измерит. величина) мі́ра (мн. мі́ри, мір). [Мі́ра довжини́ (Сл. Ум.). Зо́лото, як мі́ра ва́ртости (Економ. Наука). Яко́ю мі́рою мі́ряєте, – відмі́ряється вам (Біблія)].
-ры линейные (погонные), квадратные, кубические – мі́ри ліні́йні, квадрато́ві, кубі́чні.
-ра времени – мі́ра ча́су, (измерение) ви́мір ча́су.
Палата мер и весов – пала́та мір і ваги́.
-рою (по счёту) выдавать что – видавце́м дава́ти (видава́ти) що. [Хліб видавце́м дали́ (Н.-Лев.)];
2) (
четверик хлеба) мі́рка, мі́ра. [Він мі́рку горо́ху наси́пав (Рудч.)];
3) (
сосуд для измерения) мі́рка; (убираемой свёклы) мі́рниця. [Ви́сип бо́рошно в мі́рку (Брацлавщ.). Свої́ми буряка́ми досипа́є її́ мі́рниці (Коцюб.)];
4) (
в стихосл.) мі́ра, ро́змір (-ру), метр (-ру);
5) (
степень, размер, предел и т. п.) мі́ра.
-ра наказания – мі́ра (ви́мір) ка́ри.
-ра содеянного – мі́ра заподі́яного.
В той, в такой -ре (степени) – тіє́ю (то́ю), тако́ю мі́рою, в тій, в такі́й мі́рі. [Тво́ри, що тіє́ю чи и́ншою мі́рою задовольня́ють естети́чні вимага́ння (Єфр.). Річ це зана́дто коро́тка, щоб бу́ти по́вною в такі́й мі́рі, яко́ї тре́ба (Грінч.)].
В какой -ре – яко́ю мі́рою, в які́й мі́рі, в яку́ мі́ру.
В большой, в значительной -ре (степени) – вели́кою мі́рою. [Де́що з тих перспекти́в вели́кою мі́рою і справди́лося (Єфр.)].
В большей, в меньшей -ре – бі́льшою, ме́ншою мі́рою, в бі́льшій, в ме́ншій мі́рі.
В одинаковой, в равной, в той же -ре (степени) – одна́ково, (а) так са́мо, (зап.) зарі́вно. Не всі одна́ково свої́й до́лі кори́лись (Куліш). Стережі́ться зарі́вно ба́тька, як і си́на (Франко)].
В полной -ре – по́вною мі́рою, на по́вну (на ці́лу) мі́ру, до по́вної по́вні (Куліш), уще́рть, аж до кра́ю, цілко́м. [Ви́користати по́вною мі́рою (Єфр.). Не розгорну́в свого́ хи́сту на по́вну (ці́лу) мі́ру (Єфр.). Коцюби́нський тя́гся до оригіна́льних краї́в і використо́вував їх уще́рть (Єфр.). Почува́в себе́ аж до кра́ю геро́єм (Крим.)].
По -ре чего – відпові́дно до чо́го, в мі́ру чого́.
По -ре моих средств – відпові́дно до мої́х ко́штів (за́собів), в мі́ру мої́х ко́штів (за́собів).
По -ре трудов и награда – відпові́дно до пра́ці (в мі́ру пра́ці) й нагоро́да.
По -ре того как – в мі́ру того́ як. [В мі́ру того́ як росту́ть супере́чності (Азб. Ком.)].
По -ре получения, поступления чего – в мі́ру того́ як оде́ржується, надхо́дить (вступа́є), (в прошлом) оде́ржувано, надхо́дило (вступа́ло), (в будущем) оде́ржуватиметься, надхо́дитиме (вступа́тиме) що.
По -ре возможности, по -ре сил – в мі́ру спромо́ги, по змо́зі (по спромо́зі), що си́ла змо́же.
По -ре сил наших – як на́ша си́ла, як на́ше поси́лля.
По крайней -ре – прина́ймні, (зап.) принайме́нше, (диал.) пре́йма (Свидниц.), (хотя бы) бода́й; см. нижепо меньшей ме́ре. Ки́нувся ми́ттю уни́з, щоб прина́ймні уме́рти з свої́ми вку́пі (Дніпр. Ч.). Чи ти переста́неш бреха́ти бода́й собі́ само́му? (Коцюб.)].
По меньшей (по крайней) -ре (минимум) – що-найме́нш(е), принайме́нше, прина́ймні, бода́й. [Щоб здійсни́ти цю програ́му, тре́ба що-найме́нше (прина́ймні) три ро́ки (Київ). Круго́м ко́ждої ма́тері рої́лося бода́й по п’я́теро діте́й (Франко)].
Это по меньшей -ре странно – це, що-найме́нше, чу́дно (ди́вно).
По большей -ре – що-найбі́льш(е); (по большей части) здебі́льшого, здебі́льша, побі́льше.
В -ру (соответственно) – до мі́ри, помі́рно; (об обуви, одежде) до мі́ри, в мі́ру. [Як п’єш до мі́ри, то горі́лка пану́є чолові́кові (Полтавщ.). У помі́рно нато́пленій ха́ті (Грінч.)].
Сделанный в -ру – зро́блений до мі́ри, помі́рний.
Не в -ру – не до мі́ри, (редко) невзамі́ру; (об обуви, одежде) не до мі́ри, не в мі́ру, не на мі́рку; (чересчур) зана́дто, через край, через лад; (неподсилу) не під си́лу. [Присмача́є вона́ ла́сощі невзамі́ру (М. Вовч.)].
Без -ры – без мі́ри, мі́ри нема́, незмі́рно; см. Сверх ме́ры. [Се мук йому́ без мі́ри завдало́-б (Грінч.)].
Сверх, свыше -ры, через -ру – над мі́ру, через лад, на́дто, зана́дто; (непосильно) над си́лу. [Через лад багато набра́в, – от і не піднесе́ (Грінч.). Що на́дто – то пога́но (Приказка)].
Свыше всякой -ры – (по)над уся́ку мі́ру.
Всему есть -ра – всьому́ (на все) є мі́ра (предел: край).
Превышать, превысить -ру – перехо́дити, перейти́ мі́ру.
Знать, соблюдать, наблюдать -ру, не знать -ры в чём – зна́ти (держа́ти) мі́ру, доде́ржувати(ся) мі́ри, не зна́ти мі́ри в чо́му. [Жарту́йте та й мі́ру зна́йте (Н.-Лев.). Держи́ ві́ру, держи́ й мі́ру (Приказка)].
Душа -ру знает – душа́ мі́ру зна́є.
Подойти под -ру, см. Ме́рка 2.
Выше -ры и конь не скачет (не прянет) – понад се́бе і кінь не цибне́;
6) (
мероприятие) за́хід (-ходу), (обычно во мн. ч.) за́ходи (-дів), (редко) запобі́г, забі́г (-гу), за́біги (-гів), (средство) спо́сіб (-собу). [Репреси́вні (такти́чні) за́ходи (Єфр.). Свої́ми шко́лами і и́ншими за́бігами (єзуї́ти) попереверта́ли бага́цько ру́ських патро́нів у лати́нство (Куліш)].
-ры воздействия – за́ходи (до) впли́ву, (щоб) впли́нути.
-ры к восстановлению – за́ходи до відно́влення.
-ры действительного наблюдения – за́соби спра́вжнього догляда́ння.
-ра обеспечения – спо́сіб забезпе́чення.
-ры предосторожности – застере́жні́ (пересторо́жні) за́ходи, за́ходи проти небезпе́ки; см. Предосторо́жность.
-ры предупредительные – запобі́жні́ (попередні́) за́ходи, за́ходи попереди́ти що.
-ры пресечения – припи́нні (припиня́льні) за́ходи, за́ходи до припи́нення.
-ры принудительные – примусо́ві за́ходи.
Высшая -ра наказания – найви́ща ка́ра, розстрі́л (-лу).
Изыскивать -ры – добира́ти спо́собу.
Прибегать к -рам – вдава́тися до за́ходів.
Прибегнуть к иным -рам – вжи́ти и́нших за́ходів, уда́тися до и́ншого спо́собу.
Принимать, принять, употреблять, употребить -ры по отношению к кому, к чему – вжива́ти, вжи́ти за́ходів, роби́ти, зроби́ти за́ходи (диал. за́хід) що-до ко́го, (що-)до чо́го, над ким, чим, коло чо́го, добра́ти спо́собу. [Вам со́рому нема́ всіх за́ходів ужи́ти, щоб сей побо́жний пан не став у ме́не жи́ти (Самійл.). Роби́ти за́ходи, щоб його́ силомі́ць притягли́ до нас, я не хо́чу (Крим.)].
Принимать зависящие -ры – вжива́ти нале́жних за́ходів.
Помогайте ему всеми -ми – (до)помага́йте йому́ вся́ким спо́собом, всіма́ способа́ми.
Возмо́жность – змо́га, спромо́га, спромо́жність, можли́вість, мо́жність, змо́жність, мо́га, (только о физич. -ности) снага́, (средство) спо́сіб. [Ро́бимо, ма́мо, до крива́вого по́ту і вже снаги́ не стає́ (Квітка). Не було́ спо́собу через Біг перепра́витися (Свидн.)]; беспрепятственная -ность – до́бра змо́га.
По возмо́жности (по мере возмо́жности, в меру возмо́жности) – по змо́зі, по спромо́зі, по можли́вості, я́ко мо́га.
Нет -ности – не змо́га, не спромо́га, не си́ла, ані спо́собу, ні́як [Ні́як мені́ тебе́ взя́ти (Грінч.)], нема́ хо́ду.
Не было -ности – не було́ змо́ги, не було́ спромо́ги, не було́ можли́вости, не було́ як, не си́ла була́.
Иметь -ность – ма́ти спромо́гу, зду́жати, спромага́тися; получить -ность чего – спромогти́ся, спомогти́ся на що; давать, дать -ность – спомага́ти, спомогти́ на що.
Предвидится, возникает -ность чего-л. – зано́ситься на що-не́будь. [Це-ж був тоді 1890-ий рік; зано́силося на війну́ між Росі́єю й А́встрією (Крим.)].
Имеющий -ность – спромо́жний; не имеющий -ности – неспромо́жний.
Кра́йний
1) (
находящ. на краю) кра́йній, що з кра́ю, (зап.) скра́йній, (последний) оста́нній [Зачну́ сва́татися з кра́йньої ха́ти (ЗОЮР.)].
-ний дом в улице – буди́нок, що з кра́ю ву́лиці.
-няя цена – кра́йня ціна́.
-ний срок – оста́нній (кра́йній) те́рмін.
-няя пора – кра́йній час, кра́йня пора́. [Вже кра́йня пора́ взя́ти до Ю́зі гуверна́нтку (Л. Укр.)].
-няя́ плоть, анат. praeputium – припо́нець (-нця), при́прутня, (вульг.) залу́па;
2) (
чрезвычайный, чрезмерный) кра́йній, надмі́рний, го́стрий, при́крий, (зап.) скра́йній. [З кра́йнім призи́рством (Л. Укр.). Скра́йня революці́йна па́ртія вела́ горожа́нську війну́ про́ти помірко́ваної (Азб. Ком.)]. Сме́ртні при́суди вино́сяться лиш в найгострі́шому ви́падку (Аз. Ком.)].
Принимать -ние меры – вжива́ти кра́йніх (го́стрих) за́ходів, вдава́тися до кра́йніх за́ходів.
Находиться в -ней нужде, -нем убожестве, в -ней нищете – терпі́ти як-найбі́льшу (кра́йню) нужду́, ду́же бідува́ти, жи́ти в вели́ких зли́днях, у вели́кому убо́жестві.
-ние обстоятельства жизни – скрутні́ життє́ві обста́вини (умо́ви).
В -нем случае – в кра́йньому ра́зі.
-няя глупость – надмі́рна ду́рість.
К -нему сожалению – на превели́кий жаль.
По -ней мере – прина́ймні, що-найме́нше, (зап.) бода́й, пре́цінь. [Прина́ймні вку́пі сумува́ли, згада́вши той весе́лий рай (Шевч.). Круго́м ко́ждої рої́лося бода́й по п’я́теро дробини́ (детишек) (Франко)];
3) (
настоятельный, необходимый) коне́чний, пи́льний, ко́нче потрі́бний, при́крий. [Але́ коне́чна є потре́ба замі́ри ва́ші знать, які́ вони́ (Самійл.). Як при́йде робо́та при́кра, то пла́тять і по півкарбо́ванця (Кам’янеч.)].
Я имею -нюю нужду (необходимость) его видеть – у ме́не пи́льна (пеку́ча) потре́ба його́ ба́чити, мені́ його́ ко́нче (притьмо́м) тре́ба ба́чити.
Мину́тный
1) (
об угловой мере) міну́тний;
2) (
о точной мере времени) хвили́нний, міну́тний. -ная стрелка, см. Мину́тник;
3) (
о приблиз. мере врем.) хвили́нний, хвиле́вий. [Заги́не все за́йве, хвили́нне, зоста́неться ві́чне (Черняв.). Звича́йно це хвиле́вий на́стрій (Єфр.)].
Это -ное дело – це спра́ва одніє́ї хвили́ни.
На́добность – потре́ба, (потребность) по́тріб (-би), (ум. потрі́бка), тре́ба (-би), потре́бина, (нужда) ну́жда, (польза, редко) пригода́. [Ї́хати не тре́ба було́, але́ Корні́й ви́гадав потре́бу (Грінч.). Купи́в оце́ й я собі́ на по́тріб де́рева (Сл. Гр.). У нас іде́ на по́тріб ли́па ці́ла, а не ко́лена (Брацл.). Для своє́ї потрі́бки (Борзенщ.). Все прода́в, а пуд собі́ залиши́в на свою́ потрі́бку (Звин.). Мій дім обми́слен (снабжён) срі́блом-зо́лотом про вся́ку тре́бу (Куліш). На будо́ву грома́дського наме́ту і на вся́кі потре́бини його́ (Біблія). Ну́жди у вся́кого є: кому́ хлі́ба, кому́ до хлі́ба (Кониськ.). Годува́ла со́бі до́чку для своє́ї пригоди́, щоб принесла́ із крини́ці холо́дної води́ (Макс.)].
-ность в чём – потре́ба в чо́му и чого́.
-ность к кому – ді́ло до ко́го. [Є ді́льце, дя́дечку, до вас (Глібів)].
Естественная -ность
а) приро́дна[я] (натура́льна) потре́ба;
б) (
испражнение) своя́ потре́ба (по́тріб).
Крайняя, неотложная -ность – вели́ка (коне́чна, пи́льна) потре́ба в чо́му, чого́; коне́чність, доконе́чність (-ности). [Коне́чна є потре́ба, замі́ри ва́ші знать (Самійл.). Важли́вість і доконе́чність заду́маної робо́ти (Н.-Лев.)].
Без -сти – без потре́би, безпотрі́бно, (без дела) без ді́ла. [Прошу́ без потре́би не захо́дити до кабіне́ту (Київ). Нікче́мно й безпотрі́бно поруба́вши свій ліс (Основа 1862). Без ді́ла не люблю́ я до його́ ходи́ти (Київ)].
Для какой -сти? – за-для яко́ї потре́би? на (про) яку́ потре́бу? на́що? наві́що? про що? [«Дай я нап’ю́ся мандраго́ри?» – «Про що́, цари́це?» (Л. Укр.)].
По мере -сти – в мі́ру потре́би, як до потре́би. [Вдає́ться, як до потре́би, до мо́ви сти́слої (Рада)].
По встретившейся -сти – зважа́ючи на (таку́) потре́бу; тому́, що тра́пилася (ви́никла) потре́ба.
По миновании -сти
а) (
в будущем) коли́ (як) мине́ потре́ба;
б) (
в прошедшем) коли́ (як) мину́ла потре́ба.
Для своей, иной -сти – на свою́ потре́бу (потрі́бку), про свою́ потре́бу, (текущей: на свою́ обихі́дку), на и́ншу потре́бу. [За́купки на свою́ потрі́бку (Н.-Лев.). Про його́ потре́бу я дав йому́ (Звягельщ.)].
В случае -сти – в потре́бі; коли́ (як) бува́є (в наст. ещё: є, в прошл.: бува́ла, трапля́лася, в будущ.: бу́де, ви́никне, тра́питься) потре́ба; коли́ що; як потре́ба вка́же (в будущ.); (книжный оборот) в ра́зі потре́би. [І грі́шми і худо́бою в потре́бі зази́чить (Франко). До рі́дної мо́ви мо́же письме́нник доклада́ти в потре́бі і чужи́х слів (Рада). Президе́нт Акаде́мії склика́є, коли́ бува́ потре́ба, спі́льні зібрання́ (Стат. Ак. Н.). Ми, коли́ що́, і до царя́ не заблу́димо (Кониськ.)].
Смотря по -сти
а) (
когда, если надо) коли́ (як) тре́ба;
б) (
сколько надо) скі́льки тре́ба.
Какая ему -ность знать это? – на́що (наві́що) йому́ зна́ти це?
Иметь -ность в чём – ма́ти потре́бу в чо́му, потребува́ти чого́. [Не потребу́єм їй того́ каза́ти, що ти раби́ня (Л. Укр.)].
Нет -сти – нема́ на що, нема́ чого́, нема́ потре́би. [Нема́ на́ що тут це запи́сувати (Грінч.). Нема́ чого́ похваля́ти се (Грінч.)].
В этом нет -сти – в цьо́му (на це) нема́ потре́би.
Мне в этом нет -сти – я цього́ не потребу́ю; мені́ це без потре́би.
Явилась -ность – ви́никла (тра́пилася, зайшла́, є) потре́ба.
Накло́нно, нрч. – похи́ло, похи́листо, на́хи́ло, по́хи́лом, на́схил(ь), схи́листо, (покато) спохо́ва, спухо́ва, (в меньшей мере) спо[у]хо́вато, (в одну сторону) набо́кувато, (косо) скі́сно. [Стовп стої́ть похи́ло (Київщ.). Пуска́йте-бо сторч, а не по́хилом (Звин.). Тре́ба, щоб було́ тут не кру́то, а спохова (Звин.). Вашге́рд ста́влять скі́сно, насипа́ють у ко́роб піску́ й пуска́ють у ньо́го во́ду (Троян.)].
Нардева́ние
1) червоні́ння, (
в ещё большей мере) червоні́шання;
2)
см. Назрева́ние 1 и 2.
Наско́лько, нрч. – скі́льки, (при нрч. и глаг.) як, (при прлг.) яки́й (яка́, яке́, які́), (канцел.) наскі́льки, (поскольку, зап.) оскі́льки, (в какой мере) яко́ю мі́рою, в які́й мі́рі, в яку́ мі́ру. [В цій спі́рці (вони́) стаю́ть при (його́) бо́ці (на его стороне), але́ скі́льки щи́ро, – то воно́ хто й зна (Грінч.). Перетвори́вшися з науко́вого ви́дання на живи́й, скі́льки це мо́жна було́ під цензу́рною до́вбнею, о́рган суча́сности (Рада). За орбі́тою Непту́на простяга́ється про́стір, так са́мо поро́жній, скі́льки мо́же пройня́ти лю́дське спостере́ження (Країна Сліпих). Такі́ статті́ заціка́влювали ма́ло і ду́же не надо́вго; а я́к ма́ло, то се ви́дно з то́го, що… (Грінч.). Наскі́льки мо́жу я пригада́ти, це були́… (Крим.)].
-ко возможно – як(о)-мо́га, скі́льки мо́жна. [Бу́демо дба́ти, я́ко-мо́га, за добро́бут кра́ю й наро́да (Н.-Лев.)].
-ко мне известно – скі́льки я зна́ю.
-ко припоминаю – скі́льки прига́дую.
-конастолько – скі́льки – сті́льки, (канцел.) наскі́льки – насті́льки, (зап.) оскі́льки – ості́льки, (в какойв такой мере) як (яка́, яке́, які́) – так (така́, таке́, такі́).
-ко она прежде была бледна, настолько вдруг покраснела – яка́ вона́ пе́рше була́ бліда́, така́ ра́птом зроби́лась черво́на.
Насто́лько, нрч. – сті́льки, (при нрч. и глаг.) так, (при прлг.) таки́й (така́, таке́, такі́), (канцел.) насті́льки, (постольку, зап.) ості́льки, (в такой мере) тако́ю мі́рою, в такі́й мі́рі, так си́льно; срв. Наско́лько. [Тут не така́ щи́ра ляхва́ живе́ по селах, як на лівобере́жжі (Куліш). Вони́ такі́ відмі́нні (так різня́ться) між собо́ю, що… (Київ). Корабе́ль таки́й вели́кий і так оздо́блений ра́дощами, що… (М. Зеров). Боротьба́ нові́тніх при́нципів з пе́рвісними посильні́шала в ньо́го насті́льки, що він… (Крим.)].
Он насто́лько ослабел что… – він так осла́б (знеси́лився, занепа́в на си́лах), що…
Он не -ко беден, чтобы… – він не таки́й бі́дний, щоб…
Не -ко уж – не так (не таки́й, не така́, не таке́, не такі́) то вже, не з-так то вже. [Рим не таке́ то вже й прина́дне мі́сто, як про ньо́го ка́жуть лю́ди (Країна Сліпих). Письме́нство чима́ле й не з-так то вже й бі́дне, як на на́ші обста́вини (Рада)].
-конасколько – сті́льки – скі́льки, (канцел.) насті́льки – наскі́льки, (зап.) ості́льки – оскі́льки, (в такойв какой мере) так (таки́й, така́, таке́, такі́) – як (яки́й, яка́, яке́, які́).
Он -ко же добр, насколько и справедлив – він таки́й (-же) до́брий як і справедли́вий.
Она нравилась ему ровно -ко, насколько отталкивала – вона́ подо́балася йому́ рі́вно сті́льки(-ж), скі́льки й (як і) відража́ла (так си́льно, як і відража́ла).
Обме́риваться, -ряться и -риться (обмануться в мере) – обмі́рюватися и обміря́тися, обмі́рятися.
Земля наша -вается землемером – на́шу зе́млю мі́ряє (вимі́рює) землемі́р.
Покра́йности – (по крайней мере) прина́ймні; (не менее того) що-найме́нше.
Потре́бность – потре́ба чого́, в чо́му, на що, потре́би́(з)на. [Націона́льні потре́би. Наро́дні потреби́зни (Куліш). Не було́ го́строї та пеку́чої (жгучей) потре́би на щиронаро́днє письме́нство (Єфр.). Потре́ба яко́гось порозумі́ння ніж націона́льностями (Єфр.). Почува́в потре́бу в ти́хій спокі́йній робо́ті (Єфр.)].
Чувствовать -ность (нуждаться) в чём – потребува́ти чого́, від[по]чува́ти потре́бу в чо́му и чого́.
Чувствуется -ность в чём – від[по]чува́ється потре́ба в чо́му и чого́.
Возникает -сть – захо́дить потре́ба.
По мере -сти – по потре́бі, як до потре́би.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Возможность – змога, спромога, спроможність, можливість, можність, зможність, мога, (только о физич. возможности) снага, (средство) спосіб:
беспрепятственная возможность – добра змога;
давать, дать возможность – давати, дати змогу (можливість), спомагати, спомогти зробити що;
до последней возможности – до останньої змоги (можливості), поки змоги (сили), поки змога (сила), до останку;
если нет возможности – коли (якщо) нема (немає) змоги (можливості), коли не змога (не спромога, не сила), (иногда) коли не спосіб;
иметь возможность что-либо сделать – мати змогу (спромогу, спроможність, зможність, можливість) що зробити, бути у змозі (у спромозі) що зробити, бути спроможним що зробити, на що, спромагатися, спромогтися що зробити; здужати;
имеющий возможность – спроможний;
исключать, исключить возможность чего – знеможливлювати, знеможливити (унеможливлювати, унеможливити) що;
исключаю (исключая) возможность чего – не припускаю (не припускаючи) можливість;
не было возможности у кого – не було змоги (спромоги, спроможності, можливості) у кого, не мав змоги (спромоги, можливості) хто, не було як кому, несила була кому;
не имеющий возможности – неспроможний;
не исключаю (исключая) возможность чего – припускаю (допускаю) (не припускаючи, не допускаючи) можливість;
неограниченные возможности – необмежені можливості;
нет возможности – незмога (неспромога, неспроможність), несила, ніяк, нема як, (иногда) нема ходу; ані способу; немає можливості (змоги);
нет возможности возвратить долг – нема можливості повернути борг, нема звідки повернути борг;
обеспечить возможность чего-либо – уможливити що;
он не имеет возможности – він не має змоги (спромоги, спроможності), можливості), несила (незмога, неспромога, неспроможність) йому;
по возможности (по мере возможности, в меру возможности) – по змозі, по спромозі, по можливості); що мога; яко мога;
получить возможность – мати змогу; дістати, одержати змогу змогу (спромогу, спроможність), спромогтися, спомогтися на що;
предвидится, возникает возможность чего-либо – заноситься на що-небудь;
при первой (при ближайшей) возможности – при першій нагоді;
творческие возможности – творчі можливості, творча спроможність;
это даёт (открывает) возможность – це уможливлює, це дає (відкриває) можливість (змогу), це спомагає на що;
это исключает возможность – це унеможливлює, це не дає змоги;
явилась возможность – настала [добра] змога, настала можливість.
[Робимо, мамо, до кривавого поту і вже снаги не стає (Г.Квітка-Основ’яненко). Не було способу через Біг переправитися (А.Свидницький). Це ж був тоді 1890-ий рік; заносилося на війну між Росією й Австрією (А.Кримський). Ніяк їй з дому піти, бо ні на кого дитину кинути (Сл. Гр.). Поруч шафи, одбираючи їй змогу вільно відчинятись, стояв великий горорізьблений буфет, прихилившись верхівкою до стіни, що без неї він втратив би рівновагу (В.Підмогильний). — Ні, пане, не піду, незмога моя,— одмагався Санчо. — Скоро я од вашої милості одійду, зразу всяке страховіття на мене лізе, всяке марево мріється. Вже хоч гнівайтесь, хоч ні, а я од вашої парсони зроду-звіку ні на ступінь не віддалюся (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Треба будувати майбутнє. Не маю сил терпіти. Треба їхати звідси. Можливості: Переїхати до сестри. Знайти чоловіка. Прострелити собі голову. Переїхати до сестри, знайти чоловіка і прострелити йому голову (Ю.Григоренко, перекл. А.Баріко). Останнім часом Миляга провадив у кабінеті дні й ночі, завдаючи по змозі шкоди собі й Вітчизні (М.Каменюк, перекл. В.Войновича). У концентраційних таборах, наприклад, у цій лабораторії життя і на цьому полігоні, ми спостерігали, що деякі з наших товаришів поводилися наче свині, у той час як інші поводилися наче святі. Людина має обидві можливості; яку з них вона реалізує, залежить від її рішень, а не від обставин (О.Замойська, перекл. В.Франкла). Було дві можливості: або встати на їхню платформу, або повиснуту над нею (С.Є.Лєц). Досягнувши стелі своїх можливостей, марно намагатися пробити її головою].
Обговорення статті
Должный
1) (
быть должным) му́сить, (должный бы) пови́нен, пови́нна, ма́є, ма́ється;
2) належний, належитий, потрібний, необхідний, відповідний, який треба; (
справедливый) слушний;
3) (
быть должным кому) бути винуватим, винним:
быть должным кому – бути винним (завинити) кому, (образн.) сидіти в кого в кишені;
в должной мере (оценить) – належною мірою, належно;
должная (причитающаяся) сумма – належитість (р. -тости), належна сума;
должным образом – належно, належним чином, як треба, як слід, відповідно, як повинно (має) бути; як належить, як годиться, належно;
на должном уровне – на належному рівні;
отдавать, отдать, воздавать, воздать должное кому – віддавати, віддати належне кому, визнавати, визнати заслуги чиї, оцінювати, оцінити як слід (як належить) кого.
[Дав за це слушну заплату. Належну мені суму доручаю здобути такому-то. Ти винен і віддати повинен (АС). Хоч не хо́чу, так му́шу (Б.Грінченко). Ми не пови́нні заги́нуть обо́є (Л. Українка). Зві́дки це вихо́дить, що ми ма́ємо бу́ти ї́хніми раба́ми? (А.Кримський). Чи зійшло́ со́нце? – Ма́ло зійти́ вже (АС). Ма́лася чужа́ бу́ти, тепе́р моя́ бу́деш. Ма́лося (должны́ (бы) были) йти в го́род, та дощ не пусти́в (АС)].
Обговорення статті
Крайний – крайній, кінцевий, останній, (диал.) скрайній; страшенний, граничний; гострий, пекучий, нагальний, винятковий, доконечний, конечний; найсуворіший, найрішучіший, надзвичайний, надмірний; найгірший; найрадикальніший, екстремістський:
в крайнем случае – у крайньому (в найгіршому) разі;
до крайних пределов – до крайньої межі;
к крайнему сожалению – на превеликий жаль;
крайнее истощение – надзвичайне виснаження;
крайние левые (правые) – крайні ліві (праві);
крайний срок – крайній (останній) строк;
крайняя комната – крайня (остання) кімната;
крайняя мера – надзвичайний (рішучий, крутий, крайній) захід;
крайний срок – крайній строк (термін);
крайняя необходимость – гостра (крайня, конечна, доконечна, нагальна) потреба;
находиться в крайней нужде, в крайнем убожестве, в крайней нищете – терпіти якнайбільшу (крайню, надмірну) нужду; дуже бідувати; жити у великих злиднях (нестатках, у великому убозтві);
по крайней мере – принаймні, щонайменше, у всякому разі (иногда) бодай;
принять крайние меры – ужити надзвичайних (крайніх, гострих) заходів; удатися до надзвичайних (крайніх) заходів;
я имею крайнюю необходимость его видеть – у мене пильна (пекуча) потреба його бачити; мені його конче (притьмом) треба бачити. Обговорення статті
Мера
1) (
измерит. величина) мі́ра (мн. мі́ри);
2) (
четверик хлеба) мі́рка, мі́ра;
3) (
сосуд для измерения) мі́рка; (убираемой свёклы) мі́рниця;
4) (
в стихосл.) мі́ра, ро́змір (-ру), метр (-ру);
5) (
степень, размер, предел и т. п.) мі́ра;
6) (
мероприятие) за́хід (-ходу), (обычно во мн. ч.) за́ходи (-дів), (редко) запобі́г, забі́г (-гу), за́біги (-гів), (средство) спо́сіб (-собу):
без меры – без мі́ри, дуже (надто) багато, безмірно (без міри, мі́ри нема), незмі́рно;
в большой, в значительной мере (степени) – вели́кою мі́рою;
в большей, в меньшей мере – більшою, меншою мірою; , в бі́льшій, в ме́ншій мі́рі;
в какой мере – яко́ю мі́рою, в які́й мі́рі, в яку́ мі́ру;
в какой-то, в известной мере – якоюсь, певною мірою, до якоїсь, до певної міри;
в меру (есть, пить) – в міру, до міри;
в меру необходимости – за потреби, як до потреби, в міру потреби, при потребі;
в меру потребностей – як до потреби, у міру потреби, скільки треба;
в меру своих сил – у міру своєї сили (снаги), скільки стане, скільки було, буде, скільки мав, мала, мало, мали, скільки матимеш, матимете сили (снаги);
в одинаковой (в той же, в равной) мере (степени) – однаково, однаковою мірою, тією ж мірою, [а] так само, (зап.) зарі́вно;
в полной мере (вполне) – по́вною мі́рою, на по́вну (на ці́лу) мі́ру, до по́вної по́вні (Куліш), у повній повні, уповні, уще́рть, аж до кра́ю, цілко́м;
всему есть мера – усьому (на все) є міра (край);
всему знай меру – усьому знай міру, у всьому потрібна міра;
всё хорошо в меру – у міру все добре (Пр.);
в той, в такой мере (степени) – тіє́ю (то́ю), тако́ю мі́рою, в тій, в такі́й мі́рі;
высшая мера наказания – найви́ща ка́ра, розстрі́л (-лу);
выше меры и конь не скачет (не прянет) – понад себе і кінь не скочить (не цибне) (Пр.); проти сили і віл не потягне (Пр.);
душа меру знает – душа міру знає (Пр.); стала йому душа на мірі (Пр.);
знать, соблюдать меру, не знать меры в чём – зна́ти (держа́ти) мі́ру, доде́ржувати(ся) мі́ри, не зна́ти мі́ри в чо́му;
изыскивать меры – добира́ти спо́собу;
мера времени – мі́ра ча́су, (измерение) ви́мір ча́су;
мера за меру – міра за міру (Пр.); віть за віть (Пр.);
мера жесткости машины – міра жорсткости машини;
мера наказания – мі́ра (ви́мір) ка́ри;
мера обеспечения – спо́сіб забезпе́чення;
мера однородности – міра однорідності;
мера относительной анизотропии – міра відносної анізотропії;
мера содеянного – мі́ра заподі́яного;
мера хрупкости – міра крихкості;
мерой (по счёту) выдавать что – видавце́м дава́ти (видава́ти) що;
меры воздействия – за́ходи (до) впли́ву, щоб впли́нути;
меры к восстановлению – за́ходи до відно́влення;
меры линейные (погонные), квадратные, кубические – мі́ри ліні́йні, квадрато́ві, кубі́чні;
меры по предупреждению чего – запобіжні заходи проти чого, заходи, щоб запобігти чому;
меры предосторожности – застережні (запобіжні, пересторо́жні) заходи; заходи проти небезпеки;
меры пресечения – припи́нні (припиня́льні) за́ходи, за́ходи до припи́нення;
меры, принятые вами, нецелесообразны – засоби, що ви вжили, недоцільні;
не в меру – не до мі́ри, (редко) невзамі́ру; (об обуви, одежде) не до мі́ри, не в мі́ру, не на мі́рку; (чересчур) зана́дто, через край, через лад; понад (усяку) міру, занадто, (иногда) через край; (не под силу) не під си́лу;
ни в коей, ни в какой мере – жодним способом, [аж] ніяк; жодною мірою;
о мерах, вами принятых, надлежит донести – про заходи, що ви вжили, треба (належить) повідомити (до відома подати);
палата мер и весов – пала́та мір і ваги́;
по большей мере – що-найбі́льш(е); (по большей части) здебі́льшого, здебі́льша, побі́льше;
по крайней мере – прина́ймні, (хотя бы) хоча б, бода́й; прина́ймні, (зап.) принайме́нше, (диал.) пре́йма;
по меньшей мере – щонайменше, принаймні;
по мере возможности, по мере сил – в мі́ру спромо́ги, у міру можливості, по змо́зі (по спромо́зі), що си́ла змо́же; якомога;
по мере, в меру того как – у міру того як;
по мере моих средств – відпові́дно до мої́х ко́штів (за́собів), в мі́ру мої́х ко́штів (за́собів);
по мере надобности – у міру потреби, як до потреби, як буде (яка буде) потреба;
по мере получения, поступления чего – в мі́ру [того] як надхо́дить, (в прошлом) оде́ржувано, надхо́дило, (в будущем) надхо́дитиме що;
по мере сил наших – по змозі (по спромозі) нашій, що спроможність (що сила) наша, у міру сил наших, як наша сила, (иногда) як наше поси́лля;
по мере того как – у міру [того] як;
по мере трудов и награда – відпові́дно до пра́ці (в мі́ру пра́ці) й нагоро́да;
по мере усовершенствования – з удосконаленням;
по мере чего – в мі́ру чого́, відпові́дно до чо́го;
помогать ему всеми мерами (всемерно) – помагати (допомагати) йому всіма (всякими) способами (вся́ким спо́собом);
превышать, превысить меру – перехо́дити, перейти́ мі́ру;
предупредительные меры – запобіжні (попередні́) заходи;
прибегать к мерам – вдава́тися до за́ходів;
прибегать, прибегнуть к иным мерам – уживати, ужити інших заходів, удаватися, удатися до інших заходів (до іншого способу);
принимать меры предосторожности – вживати застережних (запобіжних) заходів, вдаватися до застережних (запобіжних) заходів;
принимать, принять меры – уживати, ужити заходів; добра́ти спо́собу;
принимать, принять, употреблять, употребить меры по отношению к кому, к чему – вжива́ти, вжи́ти за́ходів, роби́ти, зроби́ти за́ходи (диал. за́хід) що-до ко́го, (що-)до чо́го, над ким, чим, коло чо́го, добра́ти спо́собу;
принимать [употреблять] зависящие меры – вживати належних заходів;
приняты необходимые меры – ужито потрібних заходів;
принудительные меры – примусо́ві за́ходи;
сверх, свыше меры, через [чрез] меру, не в меру – надмі́ру, надто (занадто); понад (над, через) силу, (иногда) через лад, край;
свыше всякой меры – понад (над) уся́ку мі́ру;
сделанный в меру – зро́блений до мі́ри, помі́рний;
чувство меры – відчуття (почуття) міри;
это по меньшей мере странно – це, що-найме́нше, чу́дно (ди́вно).
[Яко́ю мі́рою мі́ряєте, — відмі́ряється вам (Біблія). Хліб видавце́м дали́ (І.Нечуй-Левицький). Він мі́рку горо́ху наси́пав (Рудченко). Свої́ми буряка́ми досипа́є її́ мі́рниці (М.Коцюбинський). Тво́ри, що тіє́ю чи и́ншою мі́рою задовольня́ють естети́чні вимага́ння (С.Єфремов). Річ це зана́дто коро́тка, щоб бу́ти по́вною в такі́й мі́рі, яко́ї тре́ба (Б.Грінченко). Де́що з тих перспекти́в вели́кою мі́рою і справди́лося (С.Єфремов). Не всі одна́ково свої́й до́лі кори́лись (П.Куліш). Стережі́ться зарі́вно ба́тька, як і си́на (І.Франко). Через лад уже брешеш (Номис). Ви́користати по́вною мі́рою (С.Єфремов). Не розгорну́в свого́ хи́сту на по́вну (ці́лу) мі́ру (С.Єфремов). Коцюби́нський тя́гся до оригіна́льних краї́в і використо́вував їх уще́рть (С.Єфремов). Почува́в себе́ аж до кра́ю геро́єм (А.Кримський). Чи ти переста́неш бреха́ти бода́й собі́ само́му? (М.Коцюбинський). Круго́м ко́ждої ма́тері рої́лося бода́й по п’я́теро діте́й (І.Франко). У помі́рно нато́пленій ха́ті (Б.Грінченко). Не дасть йому розвинути художницького смаку свого до повної повні (П.Куліш). Присмача́є вона́ ла́сощі невзамі́ру (М. Вовчок). Се мук йому́ без мі́ри завдало́ б (Б.Грінченко). Через лад багато набра́в, — от і не піднесе́ (Б.Грінченко). Що на́дто — то пога́но (Пр.). Жарту́йте та й мі́ру зна́йте (І.Нечуй-Левицький). Держи́ ві́ру, держи́ й мі́ру (Пр.). Свої́ми шко́лами і и́ншими за́бігами (єзуї́ти) попереверта́ли бага́цько ру́ських патро́нів у лати́нство (П.Куліш). Вам со́рому нема́ всіх за́ходів ужи́ти, щоб сей побо́жний пан не став у ме́не жи́ти (В.Самійленко). — Не буду більше, паночку, — запевнив його Санчо, — признаюсь, що я розжартувався через лад (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Ох ви, чоловіки, — каже. — Не дивно, що жінкам нема терпцю на вас. Не маєте міри навіть у шалапутстві. А ця міра — я шилом патоки більше вхоплю. Як на мене, коли б вам не дати жінок на підмогу, то всіх вас ще десятилітніми живцем на небо потягли б (О.Король, перекл. В.Фолкнера). Я свою міру знаю: упав — досить].
Обговорення статті
Необходимость – коне́чність, доконе́чність, потрі́бність, невідмі́нність (неодмі́нність), немину́чість, (рус.) необхі́дність, (нужда) потре́ба:
в меру необходимости, по мере необходимости – за потреби, як до потреби, в міру потреби, при потребі;
в случае необходимости, если возникнет необходимость – якщо (коли) буде треба, якщо (коли) буде (є) потреба, за потреби, у разі потреби, як буде потреба;
в этом нет необходимости – на це (у цьому) нема (немає) потреби (конечної, доконечної потреби), (разг.) на це нема (краю);
имеется необходимость в чём – є потре́ба на що;
иметь необходимость в чём – потребува́ти чого́, ма́ти потре́бу чого;
крайняя необходимость – крайня (конечна, доконечна, нагла, нагальна, неминуча) потреба, крайня конечність, конечна необхідність, конечна річ;
настоятельная, насущная необходимость – пильна (пекуча) потреба;
нет необходимости – не треба, нема (немає) потреби, не слід, не варто;
нет никакой необходимости – немає жодної (ніякої) потреби, (ирон.) дуже мені це треба!;
отпала необходимость в чем (делать что) – (вже) нема (немає) потреби в чому (робити що);
покориться необходимости – скори́тися коне́чності (немину́чій потре́бі, диал. му́сові);
по необходимости – з [конечної] потреби, з конечності, (по принуждению) з при́мусу, (диал.) з му́су, (рус.) з необхідності;
предметы первой необходимости – ре́чі (най)пе́ршої потре́би;
при необходимости – якщо (коли) треба, якщо (коли) є потреба, у разі (за) потреби, в потребі;
ставить, поставить кого в необходимость – змушувати, змусити (примушувати, примусити, зневолювати, зневолити, приневолювати, приневолити) кого.
[Доконе́чність заду́маної робо́ти (Н.-Лев.). Жене́ мене́ до то́го немину́чість (Грінч.). Ніхто́ не осмі́лювався без кра́йньої коне́чности взя́ти на се́бе ту страшну́ гі́дність (Франко). З коне́чности бере́ арти́ст робо́ту (Л. Українка)].
Обговорення статті
Полностью – цілко́м, спо́вна́, цілкови́то, по́вністю, (в полной мере) по́вною (всіє́ю, ці́лою) мі́рою, з усією повнотою, в усій повноті, до по́вної по́вні, (вдоволь) упо́вні:
он удовлетворён полностью – його́ завдово́лено цілко́м (спо́вна);
отослать деньги полностью – відісла́ти гро́ші спо́вна;
полностью удовлетворительный – цілком задовільний;
удовлетвориться полностью – завдовольни́тися цілко́м, уще́рть;
целиком и полностью – цілком і сповна; геть цілком; (ещё) тілом і душею; з руками й ногами; з усім гамузом; від початку до кінця; повною мірою; цілком і повністю.
[Марта ревнувала Антона. Уперто, затаєно, сильно, до всіх і всього. До стрічних жінок, до природи, до вечорів, коли він замикався у своїй хаті, до його думок і мрій. Їй хотілось мати його тільки для себе, неподільно, цілком (М.Коцюбинський). Хоча огонь побачено ще недовго по півночі, та й досі не вдалося вгасити його цілком (І.Франко). Його́ вимага́ння я завдовольни́в цілко́м. Гро́ші ви́плачено спо́вна. Розплати́вся по́вною мі́рою (АС). Не дасть йому́ розвину́ти худо́жницького смаку́ свого́ до по́вної по́вні (П.Куліш). Я не могла бачити вповні її лице (О.Кобилянська). Він хотів дати повністю відчути, наскільки Дорош від нього залежний (Г.Тютюнник). Хочеться чуда і трішки вина. Дні пролітають, як сірі перони. Чорний букет надвечір’я — ворони — місту підносить струнка далина. Що ж, я свій вік одробила сповна. Що ж, я свій вік одробила по-людськи. Дні облітають, як чорні пелюстки. Хочеться чуда і трішки вина (Л.Костенко). — Боже ти мій Господи! — вигукнув Дон Кіхот.— Що се ти, Санчо, мелеш, що се ти плещеш? Оті всі приказки, що ти нанизуєш, мов те намисто, зовсім до нашої справи не тичуться. На Бога, Санчо, мовчи вже краще і гляди свого осла та не сунь носа, куди не слід. Зрозумій нарешті і затям собі раз назавжди: все, що я робив, роблю й будь-коли робитиму — все те цілком розумне й повністю відповідає регулам рицарським, які я знаю краще за будь-якого іншого рицаря в світі (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса)].
Обговорення статті
Полный, полон, полн
1) (
содержащий сколько может вместить) по́вний, по́вен чого́, напо́внений, запо́внений, спо́внений;
2) (
содержащий в себе всё должное, неумалённый) по́вний, зупо́вний, ці́лий, уве́сь, весь, все́нький, (ещё) вичерпний, необмежений, найвищий;
3) (
законченный, до конца доведенный или дошедший) цілкови́тий, дове́ршений, по́вний, цілий, остаточний;
4) (
в лице) повнови́дий; (в теле) гладки́й, огрядни́й, опа́систий, по́вний, товсти́й, тлу́стий, опа́листий, тіли́стий, дебе́лий, (диал.) грубий, (насм.) бари́лькуватий;
5) (
об одежде) рясни́й:
ведро полно́ воды – у відрі́ по́вно води́; відро́ по́вне води́;
взгляд полный муки – по́гляд по́вний му́ки;
в полной безопасности – у цілковитій безпеці; цілком (зовсім) безпечно;
в полной мере – цілком, повністю, повною мірою (на повну міру, у повній мірі); (иногда) до повної, повні (у повній повні, уповні);
в полной памяти – при повній пам’яті;
в полном (во всём) параде – при повному (при повнім) параді; у всьому (у повному) уборі (убранні);
в полном ли ты уме? – чи ти сповна розуму (при повному, повнім розумі)?;
в полном объёме – до кра́ю, цілко́м;
в полном рассудке – при повному розумі; сповна розуму бувши;
в полном смысле слова – у повному розумінні (значенні) слова, справжній (-ня, -нє, -ні);
в полном уме – при по́вному ро́зумі, спо́вна ро́зуму бу́вши;
в полную силу – на повну (всю) силу;
глаза полны слёз, полные слёз глаза – в оча́х по́вно сліз; о́чі сліз по́вні;
голова полна́ дум – у голові́ по́вно думо́к;
двор полон людей – у дворі́ по́вно люде́й;
дом их — полная чаша – їх господа — повна чаша; у їх (їхній) господі всього вдосталь; є в них що їсти й пити;
дышать, вдыхать полной грудью – дихати, удихати на повні груди;
ему полных тридцать лет – йому́ спо́вна (всі) три́дцять ро́ків;
изучить в полном объёме – вивчити (простудіюва́ти) цілко́м (до кра́ю);
испить полную чашу – випити (спити, скуштувати) добру повну;
комната полна народу – у кімнаті повно людей;
на полном газе (газу) (разг.) – на повному газі;
на полную мощность – на всю (повну) потужність;
полная вода – повнові́ддя, вели́ка вода́;
полная заурядность – сіряк сіряком, сірятина;
полная луна, полный месяц – мі́сяць упо́вні, по́вня, по́вний мі́сяць;
полная (ответственность, неосведомленность…) – цілковита (відповідальність, необізнаність…);
полная победа – повна (цілковита) перемога;
полная тишина – повна (цілковита) тиша;
полное затмение – повне затемнення;
полное лицо – повне обличчя (лице), повний вид;
полное собрание сочинений – по́вна (редко компле́тна) збі́рка тво́рів (редко писа́ннів);
полный возраст – повнолі́ття;
полный до краёв – по́вний уще́рть, по́вний аж по (са́мі) ві́нця;
полный звук – повний звук;
полный интереса к чему – по́вний ціка́вости до чо́го, ду́же ціка́вий до чо́го;
полный надежд – по́вний наді́й;
полный (полон) до краёв – повний ущерть; повний [аж] по [самі] вінця;
полный пансионер – пансіоне́р (пожиле́ць) на всьому́ гото́вому;
полный рабочий день…, полная сумма… – цілий робочий (робітний) день…, ціла сума…;
полный с верхом – по́вний з ве́рхом (з на́спою);
полный сирота – круглий сирота;
полный тупица – тупак тупаком;
полный успех – цілковитий успіх;
полным-полно (полна, полно) (разг.) – повний-повнісінький (повнісінький, повна-повнісінька, повнісінька, повне-повнісіньке, повнісіньке); повно-повнісінько (повнісінько);
полным ходом; на полный ход – повним ходом; на повний (на повен) голос;
по полной – по повній;
предоставить полную свободу – да́ти (надати) по́вну (цілкови́ту, всю) во́лю;
при полном собрании – при по́вному збо́рі;
совершенно полный, полны́м полный – повні́сінький, повні́ненький, (преимущ. в песнях) по́вна-повни́ця;
с полным основанием можно утверждать – є всі підстави стверджувати, з цілковитою певністю (цілком певно) можна стверджувати;
становиться полным – сповня́тися, виповня́тися;
хлопот (забот) полон рот у кого – клопоту (турбот) повна голова кому, в кого.
[Та-ж ко́жний за́дум наш у цій юдо́лі свої́х наді́й зупо́вних не дохо́дить (П.Куліш). Хіба́ реву́ть воли́, як я́сла по́вні? (П.Мирний). Нарва́ла грушо́к по́вен фартушо́к. Цілкови́те розумі́ння спра́ви. Цілкови́тий бе́злад. Цілкови́та ілю́зія. Дове́ршене безглу́здя. По́вна ра́дість. Рясна́ спідни́ця, рясна́ сви́та (АС). Саме на світ почало благословлятись, як Дон Кіхот виїхав із корчми вже зуповним рицарем, і такий же був радий, та веселий, та втішний, так у ньому серце грало, що на Росинантові аж попруги тріщали (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Декому для повного щастя бракує тільки щастя (С.Є.Лєц). Товсті люди живуть коротше. Але їдять довше (С.Є.Лєц). Тлустій людині завжди є що втрачати].
Обговорення статті
Сила – сила, міць, снага, енергія, могутність, потужність, інтенсивність, глибина, здатність, спроможність, влада, вплив, вага, (действенность) чинність, правочинність, (сущность, значение) суть, сенс:
брать, взять (забирать, забрать) силу – набувати, набути (набиратися, набратися) сили; брати, узяти силу (міць);
быть в силах (в силе), не в силах (не в силе) – здужати (здолати, примогти, змагати), не здужати (не здолати, не змагати); мати змогу (спромогу, силу), не мати змоги (спромоги, сили); спроможним, не спроможним бути;
взять силой – здобути; опанувати;
в меру, по мере сил – у міру сили; по змозі; що сила зможе [чия]; (иногда) як посилля;
в (на) полную силу – повноси́ло;на всю силу;
вооруженной силой (подавать помощь) – збройно (допомагати);
в полную силу работать – на всю силу (снагу, з усієї сили, снаги) працювати; скільки сили (снаги) працювати;
в силу (устар. разг.) – насилу; у силу (силу у силу);
в силу вещей, силою вещей, в силу обстоятельств (устар.) – через обставини; силою обставин; зважаючи на обставини; з огляду на обставини;
в силу (закона) – силою (закону);
в силу привычки – через звичку; призвичаївшись;
в силу чего – через що, внаслідок (в результаті) чого, з огляду на що, на підставі чого; тому; завдяки чому; залежно від чого;
в силу этого – через це;
вся сила в том, что… – [уся] сила (суть) у тому, що…;
входить в силу, войти в силу, вступать в силу, вступить в силу (о законе) – набувати, набути (набирати, набрати) сили (чинності); ставати, стати чинним;
входить в силу, приобретать силу (делаться сильным) – набирати сили; убиватися в силу, в потугу;
выбиться из сил – знемогтися на сили;
выше чьих сил что – над (понад) чиї сили що;
где силой взять нельзя, там надобна ухватка – треба розумом надточити, де сила не візьме (Пр.); де сила не може, там спритність поможе (Пр.); як сили не стає, берися за розум (Пр.);
движущая сила – рушійна сила; сила тягова;
изо всех сил (силы) – щосили; з усієї сили; чимдуж; щосили; якомога (якмога); щомога;
и сила уму уступает – перед розумом і сила в’яне (Пр.); сила перед розумом никне (Пр.);
истратить силу (на работе) – виробитися з сили;
лошадиная сила – кінська сила; (устар.) паровий кінь;
набираться, набраться сил – убиратися, убратися (убиватися, убитися) в силу (в потугу); (иногда) употужнюватися, употужнитися;
насколько сил хватит – скільки буде сили (снаги);
находить, найти в себе силы – спромагатися, спромогтися;
не в силах кто – не має сили хто, несила (неспромога) кому;
не в этом сила – не в цьому сила (суть, сенс);
не под силу – не до снаги;
не по силам кому (устар.) – не в силах кому; не до снаги кому; несила кому; не під силу кому; бракує сили (мочі) кому; не здужає (не подужає) хто;
нет сил – несила; неспромога; не під силу;
нет силы терпеть что – нема (немає) сили (снаги) терпіти що; несила терпіти що;
никакими силами – жодним (ніяким) способом (чином, побитом, робом);
общими силами – спільно, гуртом;
он ещё в силах, в силе – він ще здужає; він ще при силі; він ще має силу;
ослабевать силами – підупадати на силі (на силах);
оставаться в силе – залишатися в силі;
от силы – щонайбільше;
по мере сил – в міру сил; як посилля;
по силам – під силу;
по силе возможности – якщо можна, по можливості, по змозі, у міру можливості;
рабочая сила – робітна, робоча сила;
сверх сил чьих – понад (над) силу чию; через силу;
своими (собственными) силами – своїми (власними) силами; самотужки; сил [моих] нет;
не достаёт сил (силы) – несила [мені]; снаги не стає;
сила солому ломит – сила солому (силу) ломить (Пр.); де сила, там і міць (Пр.);
сила сопротивления – відпорна сила; (техн.) сила опору;
сколько хватит сил – скільки стане снаги;
собраться с силами – змогтися; поєднати сили;
собственными силами – на власні сили (власними силами), самотужки;
с силой полететь, броситься, упасть – шугонути;
терять, потерять силу – втрачати, втратити силу; збувати, збути (иногда знебувати, знебути) силу; знесилюватися, знесилитися; (про закони) утрачати, утратити силу (чинність);
употреблять, употребить [все] силы – докладати, докласти [всіх] сил; класти, покласти [усі] сили (усю силу);
центробежная сила – відбіжна, відцентрова сила;
центростремительная сила – центротяжна, доцентрова сила;
через силу (делать что-либо) – над (понад, через) силу; (иногда) понад (над) міру;
что есть силы (сил) – щосили (щосила); з усієї сили; щодуху; чимдуж;
чувствовать себя в силах – чутися (почуватися) на силі.
[Старий батько З усієї сили З молодицями танцює (Т.Шевченко). — Лев, мабуть, дурненький Або ж на старість силу збув, Що став такий плохенький (Л.Глібов). Годі тепера! ні скарг, ані плачу, Ні нарікання на долю, — кінець! Навіть і хвилю ридання гарячу Стримать спроможусь (Л.Українка). Ти одібрав мені остатню силу тим спогадом… (Л.Українка). В грудях у неї радісно билась хвиля нової сили (М.Коцюбинський). Родюча сила землі, що проймала його жили і мозок, могутні вітри степів, що його породили, надавали пристрасної яскравості його маренню про блискучу прийдешність землі (В.Підмогильний). Дай, Боже, сили — віддаль перебути, об мури не оббивши кулаків. Ця ніч ночей, як паровоз зітхає, ані в одному оці сну нема. Маліє світ, планета сновигає, і бродить Мефістофель крадькома (В.Стус). Він тільки крадькома спостерігав, як дівчата, відчинивши шафу, перевдягалися в інші вбрання, геть при цьому не соромлячись. Відвести очі було несила, так само як і зімкнути докупи щелепи (Б.Коломійчук). Попри сліпуче сяєво софітів і те, що доводилося силувати себе їсти, я спромагався стежити за роботою гарненької офіціантки, що ходила неподалік, я не хотів пропустити жодного з її милих рухів (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). Сила завжди приваблює людей з низькими моральними якостями (А.Айнштайн). Сила завжди краде у багатьох, для небагатьох (Вендел Філіпс). Була б у мене більша сила волі, я б зміг її пересилити (С.Є.Лєц). Сила волі здатна виконувати тільки один вид роботи — насилля над собою].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ДОСТА́ТОЧНЫЙ, фраз. нале́жний [в доста́точной ме́ре = нале́жною мі́рою = до́сить];
в доста́точной сте́пени, нале́жною мі́рою, до́сить.
ДОСТИЖЕ́НИЕ, (творче) у́спіх, перемо́га, галиц. о́сяг, (раптове) риво́к;
по достиже́нии совершенноле́тия, дійшо́вши повнолі́ття;
по ме́ре достиже́ния чего, з да́льшим чим [по ме́ре достиже́ния возмужа́лости = з да́льшим змужні́нням].
КРА́ЙНИЙ (термін) ще оста́нній, (про потребу) пеку́чий, нага]-льний, (захід) ще рішу́чий, крути́й, (егоїст) надмі́рний, страше́нний, не-дай-Го́споди-яки́й, (про швидкість) грани́чний;
по крайней ме́ре ще принайме́нше, хоч, бода́й, в уся́кому ра́зі, галиц. пре́цінь.
МЕ́РА ще спо́сіб [меры защи́ты спо́соби́ за́хисту], фраз. межа́ [меры прили́чия межа́ присто́йности];
ни в ко́ей мере (ни в како́й мере) фраз. нія́ким сві́том;
в по́лной мере ще цілко́м, (задовольнити) до гаразду́;
в ра́вной мере /в одина́ковой мере, в той же мере/ одна́ково, а так са́мо, (на початку думки) рі́вно ж;
в тако́й мере аж так(и́й);
по мере того́ мі́рою то́го;
по кра́йней мере ще принайме́нше, щонайме́нше, (хоч) бода́й, галиц. пре́цінь;
по мере сил по змо́зі;
не зна́я меры на всю мі́ру;
мерой (порціями) видавце́м;
без меры (пити) безо́щадно;
сверх меры ще че́рез край, (хвалити) аж он як, (гніватися) хіба ж так.
НА́ДОБНОСТЬ ще потрі́бність;
в слу́чае надобности як бу́де тре́ба;
по ме́ре надобности у мі́ру потре́би;
смотря́ по надобности зале́жно від потре́би.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

По, пред.
1) з, до, для, пі́сля.
По своей воле – з своє́ї во́лі. По недоразумению – з непорозумі́ння. По поручению, по приказанию – з дору́чення, з нака́зу. По поводу – з при́воду. По настоящее время – до цьо́го часу́. С 5 января по 5 марта – з 5 сі́чня до 5 бе́резня. Комиссия по составлению словаря живого языка – комі́сія для склада́ння словника́ живо́ї мо́ви;
2) (
с дательным падежом употребляется только в форме на́речия) по-францу́зькому, по-німе́цькому, по-дитя́чому;
3) (
с винительным падежом) на, в(у), че́рез. По моему мнению – на мою́ ду́мку. По моей просьбе – на моє́ проха́ння. По заказу N – на замо́влення N. По праздникам, по вторникам – у свя́та, у вівто́рки. По всему свету – на ввесь світ. По мере возможности – у мі́ру можли́вості. По болезни – че́рез хворо́бу. По ошибке – че́рез по́ми́лку;
4) (
с творительним падежом без предлога или с предлогом) за. По своей форме – своєю фо́рмою. По временам – часа́ми. По праздникам – свята́ми. Идти по улицу – іти́ ву́лицею. Ехать по железной дороге – ї́хати залізни́цею. По последним сведениям – за оста́нніми відо́мостями. По декрету – за декре́том. Плакать по отцу, по матери – пла́кати за ба́тьком, за ма́тір’ю. По совету – за пора́дою;
5) (
с предложным падежом) по. По города́м, по селам – по міста́х, по се́лах. Ударить по голове, по руке – уда́рити по голові́, по руці́.
Сила – си́ла, -ли. Собственными силами – вла́сними си́лами, самоту́жки. Быть в силах – зду́жати, здола́ти, здолі́ти. Быть не в силах – незду́жати, нездола́ти, нездолі́ти. По мере сил – по змо́зі. Быть в силе – ма́ти си́лу. Со всех сил – з усіє́ї си́ли. Сколько сил – я́ко мо́га. Через силу – над си́лу. Потерять силу – збезси́літи, ви́снажитися. Сила тяготения – си́ла тяжі́ння.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Возможность – змога; спромога; спроможність; можливість; (средство) – спосіб. Беспрепятственная возможность – добра змога. По возможности, по мере возможности, в меру возможности – по змозі; по спромозі; по можливості. Как только возможно – якомога. Нет возможности – незмога: неспромога; несила; ані способу. Не было возможности – не було змоги, спромоги; можливости; не було як; несила була. Иметь возможность – мати спромогу; здужати; спромагатися. Получить возможность чего – спромогтися, спомогтися на що; мати змогу; дістати змогу. Давать возможность – давати змогу; спомагати на що. Предвидится, возникает возможность чего-либо – заноситься на що. Имеющий возможность – спроможний. Не имеющий возможности – неспроможний. Неограниченные возможности – необмежені можливості.
Мера – міра; (мероприятие) – заходи. Изыскивать меры – добирати способу. Меры предосторожности – заходи проти небезпеки. Предупредительные меры – запобіжні заходи. Принимать зависящие меры – вживати належних заходів. По мере, в меру того как – в міру, як. В меру – до міри. Не в меру – занадто; через край. Употреблять меры – вживати заходів. По мере, в меру возможности – по змозі; якомога. По мере получения и т. п. – в міру як одержувано і т. ин. Снимать мерку – брати міру. По мере сил – по спромозі. По крайней (меньшей) мере – щонайменше. Сверх меры, через меру – над силу; через силу; над міру. В большей (меньшей) мере – більшою (меншою) мірою. В равной мере – однаково; а так само. В полной мере – цілком. Меры, принятые вами, нецелесообразны – засоби, що ви вжили, недоцільні. Прибегать к мерам – вдаватися до заходів. О мерах, вами принятых, надлежит донести – про заходи, що ви вжили, треба (належить) повідомити (до відома подати). Принудительные меры – примусові заходи. Меры пресечения – заходи до припинення. Мерой выдавать – видавцем давати.
Надобность – потреба. По мере надобности – в міру потреби; як до потреби. Смотря по надобности – коли треба; як треба; скільки треба. Явилась надобностьсм. Являться. По миновении надобности – коли мине потреба. По встретившейся надобности – зважаючи на (таку) потребу; через те, що трапилась (виникла) потреба.
Сила – сила. Приобретать силу, входить в силу (делаться сильным) – набирати сили; убиватися в силу, в потугу. Вступать, входить в силу (о законе) – набувати сили; ставати чинним. Употреблять (все) силы – докладати (всіх) сил. Сколько хватит сил – скільки стане снаги. Выбиться из сил – знемогтися на сили. Собраться с силами – змогтися; поєднати сили. Ослабевать силами – підупадати на силах. В силу (закона) – силою (закону). В силу этого – через це. Истратить силу (на работе) – виробитися з сили. Изо всех сил – щосили; чимдуж; щодуху; якмога. Нет сил – несила; неспромога; не під силу. Терять силу – знесилюватися; (о законах) – втрачати силу, чинність. Свыше (моих) силсм. Свыше. Сверх сил – над силу; через силу. По мере сил – в міру сил; як посилля. По силам – під силу. Сила сопротивления – відпорна сила. Рабочая сила – робітна, робоча сила. Лошадиная сила – кінська сила; паровий кінь. Центростремительная сила – центротяжна сила. Центробежная сила – відбіжна сила. Собственными силами – на власні сили, самотужки. Движущая сила – сила тягова. Вооруженной силой (подавать помощь) – збройно (допомагати). Чувствовать себя в силах – братися, чутися, почуватися на силу. Общими силами – спільно; гуртом. Насколько сил хватит – скільки буде снаги. Быть в силах – здужати. Взять силой – здобути; опанувати.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Возможность
• Давать, дать возможность
– давати, дати змогу (можливість); спомагати, спомогти зробити що.
• До последней возможности
– до останньої змоги (можливості); поки змоги (сили); поки змога (сила); до останку.
• Если нет возможности
– коли (якщо) нема(є) змоги (можливості); коли не змога (не спромога, не сила); (іноді) коли не спосіб.
• Иметь возможность что-либо сделать
– мати змогу (спромогу, спроможність, зможність, можливість) що зробити; бути у змозі (у спромозі) що зробити; бути спроможним що зробити, на що; спромагатися, спромогтися що зробити. [А я буду довідуватись, як матиму зможність. Свидницький.]
• Исключать, исключить возможность чего
– знеможливлювати, знеможливити (унеможливлювати, унеможливити) що.
• Не было возможности у кого
– не було змоги (спромоги, спроможності, можливості) у кого; не мав змоги (спромоги, можливості) хто; не було як кому; несила була кому.
• Нет возможности
– незмога (неспромога, неспроможність), несила; ніяк; нема як; (іноді) нема ходу. [Ніяк їй з дому піти, бо ні на кого дитину кинути. Сл. Гр.]
• Нет возможности возвратить долг
– нема можливості повернути борг; нема звідки повернути борг.
• Обеспечить возможность чего-либо
– уможливити що.
• Он не имеет возможности
– він не має змоги (спромоги, спроможності, можливості); несила (незмога, неспромога, неспроможність) йому.
• Получить возможность
– дістати змогу (спромогу, спроможність); спромогтися. [Аж ось коли спромігся до вас навідатись. Прус.]
• По [мере] возможности
– по змозі (по спромозі, по можливості).
• Явилась возможность
– настала [добра] змога; настала можливість.
Должный
• Быть должным кому
– бути винним (завинити) кому; (образн.) сидіти в кого в кишені. [В довги залазити не хочеться, я того дуже не люблю і боюся, волію зректися якоїсь там нагоди, ніж сидіти у лихварів у кишені. Українка.]
• В должной мере (оценить)
– належною мірою; належно.
• Должным образом
– як належить (як слід, як годиться); належно.
• Отдавать, отдать, воздавать, воздать должное кому
– віддавати, віддати належне кому; визнавати, визнати заслуги чиї; оцінювати, оцінити як слід (як належить) кого.
Значительный
• В значительной мере, степени
– великою (значною) мірою; у великій (значній) мірі.
Крайний
• В крайнем случае
– у крайньому разі.
• К крайнему сожалению
– на превеликий жаль.
• Находиться в крайней нужде, в крайнем убожестве, в крайней нищете
– терпіти якнайбільшу (крайню, надмірну) нужду; дуже бідувати; жити у великих злиднях (нестатках, у великому убозтві).
• По крайней мере
– принаймні; щонайменше; (іноді) бодай.
• Принять крайние меры
– ужити надзвичайних (крайніх, гострих) заходів; удатися до надзвичайних (крайніх) заходів.
• Я имею крайнюю необходимость его видеть
– у мене пильна (пекуча) потреба його бачити; мені його конче (притьмом) треба бачити.
Меньший
• Из двух зол выбирай меньшее
– котре лихо (зло) менше, те й вибирай.
• Меньший брат, меньшая братия
(перен. устар.) – менший брат, менша братія; найменші (знедолені) люди.
• По меньшей мере
– щонайменш(е); принаймні.
• Самое меньшее
– щонайменш(е) (часом найменш(е)).
Мера
• Без меры
– без міри; дуже (надто) багато; безмірно (без міри, міри нема); незмірно.
• В большей, в меньшей мере
– більшою, меншою мірою; у більшій, у меншій мірі.
• В какой мере
– якою мірою (у якій мірі).
• В какой-то, в известной мере
– якоюсь, певною мірою; до якоїсь, до певної міри.
• В меру (
їсти, пити) – до міри; у міру.
• В меру потребностей
– як до потреби; у міру потреби; скільки треба.
• В меру своих сил
– у міру своєї сили (снаги); скільки стане, скільки було, буде, скільки мав, мала, мало, мали, скільки матимеш, матимете сили (снаги).
• В одинаковой мере
– однаковою мірою; в однаковій мірі; однаково; [а] так само.
• В полной мере (вполне)
– повною мірою; на повну міру; у повній мірі; (іноді) до повної повні (у повній повні, уповні). [Не дасть йому розвинути художницького смаку свого до повної повні. П. Куліш.]
• Всему есть мера
– усьому (на все) є міра.
• Всему знай меру
– усьому знай міру; у всьому потрібна міра.
• Всё хорошо в меру
– у міру все добре. Пр.
• Выше меры и конь не скачет (не прянет)
– понад себе і кінь не скочить (не цибне). Пр. Проти сили і віл не потягне. Пр.
• Душа меру знает
– душа міру знає. Пр. Стала йому душа на мірі. Пр.
• Мера за меру
– міра за міру. Пр. Віть за віть. Пр.
• Не в меру
– не до міри; не в міру; понад [усяку] міру; занадто; (іноді) через край.
• Ни в коей, ни в какой мере
– жодним способом; [аж] ніяк.
• По крайней мере
– принаймні; хоча б; бодай.
• По меньшей мере
– щонайменше; принаймні.
• По мере возможности
– у міру можливості; по змозі (по спромозі).
• По мере надобности
– у міру потреби; як до потреби; як буде (яка буде) потреба.
• По мере поступления чего
– у міру [того], як надходить (надходило, надходитиме) що.
• По мере сил наших
– по змозі (по спромозі) нашій; що спроможність (що сила) наша; у міру сил наших; як наша сила; (іноді) як наше посилля.
• По мере того как
– у міру [того] як.
• По мере чего
– у міру чого; (іноді) відповідно до чого.
• Помогать ему всеми мерами (всемерно)
– (до)помагати йому всіма (всякими) способами.
• Сверх, свыше меры, через (чрез) меру
– надміру; надто (занадто); (по)над силу; (іноді) через лад; через край. [Через лад уже брешеш. Номис.]
• Чувство меры
– відчуття (почуття) міри.
• Меры по предупреждению чего
– запобіжні заходи проти чого; заходи, щоб запобігти чому.
• Меры предосторожности
– застережні (запобіжні заходи).
• Прибегать, прибегнуть к иным мерам
– уживати, ужити інших заходів; удаватися, удатися до інших заходів (до іншого способу).
• Принимать, принять меры
– уживати, ужити заходів.
• Приняты необходимые меры
– ужито потрібних заходів.
Надобность
• Без надобности
– без потреби (іноді безпотрібно); без діла. [Нікчемно й безпотрібно порубавши свій ліс… Сл. Гр.]
• В случае надобности
– у потребі; коли (якщо, як) буде (буває, бувала) потреба; коли що; у разі потреби.
• В этом нет [никакой] надобности
– у цьому (на це) нема(є) [ніякої, жодної] потреби; це [зовсім] непотрібне.
• Для своей, иной надобности
– на (про) свою потребу, на (про) іншу потребу.
• Есть ли в этом надобность?
– чи є на це (до цього, у цьому) потреба?
• Иметь надобность в чём
– мати потребу на що (у чому); потребувати чого.
• Крайняя, неотложная надобность в чём
– (до)конечна (пильна, велика) потреба на що (у чому, чого); доконечність чого. [Важливість і доконечність задуманої роботи. Н.-Левицький.]
• Мне нет в этом надобности
– я цього не потребую; мені цього не треба; мені це без потреби; (розм.) мені це без діла.
• По встретившейся надобности
– зважаючи на (таку) потребу; тому (через те), що трапилася (виникла) потреба.
• По мере надобности
– у міру потреби; як до потреби; як треба буде.
• По миновании надобности
– коли (як) мине (минула) потреба.
• Смотря по надобности
– коли треба; як треба; скільки треба; як до потреби.
• Явилась надобность
– виникла (трапилася, зайшла, є) потреба.
Одинаковый
• В одинаковой мере, степени
– однаковою мірою (в однаковій мірі); однаково; (іноді) зарівно.
• Все они одинаковы
– усі вони однакові; (жарт.) усі вони одним миром мазані (мировані); усіх їх одним миром мировано (мазано); усі вони в одну дудочку грають.
• Оба одинаковы
– обоє (обидва) однакові; (розм. жарт.) обоє рябоє; один біс (кат, дідько).
• Совершенно одинаковый
– однаковісінький.
Одна
• Валить всё в одну кучу
– скидати все на одну (в одну) купу (до одної купи).
• В одной рубашке
(быть, выйти на улицу…) – у самій сорочці.
• В одну нить
– водносталь.
• Два медведя в одной берлоге не уживутся
– два ведмеді в однім барлозі не живуть. Пр. Два коти в одному мішку (на одному салі) не помиряться. Пр.
• Двум смертям не бывать, одной не миновать
– одної смерті не минеш, другої не буде. Пр. Більш(е) як раз не вмреш. Пр. Дві смерті не буде (двом смертям не бути), а одної не минути. Пр. Чи пан, чи пропав — двічі не вмирати. Пр. Раз мати породила (раз на світ родила мати), раз і помирати. Пр. Хто вмер тепер, не вмре в четвер. Пр. Раз козі смерть. Пр.
• Ни одна не…
– ні одна не…; жодна не…
• Одна беда не ходит
– біда ніколи сама не ходить. Пр. Біда сама не ходить, але десять за собою водить. Пр. Біда ніколи одинцем не ходить: усе в парі. Пр. Як одна біда йде, то й другу за собою веде. Пр. Біда біду тягне. Пр. Одна біда тягне за собою другу. Пр. Біда та й за біду зачепилася. Пр. Біда за біду чіпляється. Пр. До лиха та ще лихо. Пр. Одна біда не докучить, бо як одна заворушить, то за нею сотня рушить. Пр. До біди ще знайдеться й прибідок. Пр.
• Одна в одну; одна к одной
– одна в одну; голова в голову; (іноді) як (мов, наче…) перемиті; одним лицем. [Капуста — голова в голову однаковісінька. Сл. Гр.]
• Одна голова и плачет, и смеётся
– одні очі і плачуть, і сміються. Пр.
• Одна головня и в печи гаснет, а две и в чистом поле дымят
– одна головешка в печі гасне, а дві в полі горять. Пр. Дві головешки горять, а одна ніколи. Пр. Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує. Пр. Що два, то не один. Пр. У гурті робити, як із гори бігти. Пр. Спілка двох годує. Пр.
• Одна другую
– одна одну.
• Одна и та же
– та [ж] сама; одна; (іноді) одна й та сама.
• Одна ласточка весны не делает
– одна ластівка весни не робить. Пр. Одна ластівка — то ще не весна. Пр. З одної квітки вінка не зів’єш (не сплетеш). Пр.
• Одна мысль о…
– сама думка про…
• Одной рукой
– однією (одною) рукою; одноруч.
• Она одна знает, скажет что-либо
– тільки вона знає, скаже що.
• По одной мере
– до одної міри; на одну міру.
• При одной мысли об этом
– на саму думку (гадку) про це…; від самої думки (гадки) про це… [Материне серце обіллялося жалем на саму думку, що дитина мерзла. Коцюбинський.]
• Решительно (положительно) ни одной
– жоднісінької; ні однісінької; (застар.) ніже едної. [Е-ех! коли б не ті дві вади в мого Андрія, звікувала б я з ним, не зазнавши ніже єдноїхмарної години!.. Кониський.]
• Совершенно одна
– сама-одна; (сама-)самісінька.
Полный
• В полной безопасности
– у цілковитій безпеці; цілком (зовсім) безпечно.
• В полной мере
– повною мірою (на повну міру, у повній мірі); (іноді) до повної, повні (у повній повні, уповні).
• В полном (во всём) параде
Див. парад.
• В полном ли ты уме?
– чи ти сповна розуму (при повному, повнім розумі)?
• В полном рассудке
– при повному розумі; сповна розуму бувши.
• В полном смысле слова
– у повному розумінні (значенні) слова; справжній (-ня, -не, -ні).
• Дом их — полная чаша
– їх господа — повна чаша; у їх [ній] господі всього вдосталь; є в них що їсти й пити.
• Дышать, вдыхать полной грудью
– дихати, удихати на повні груди.
• Испить полную чашу
– випити (спити, скуштувати) добру повну.
• На полном газе (газу)
(разг.) – на повному газі.
• Полная луна, полный месяц
– місяць уповні; повня; повний місяць.
• Полный (полон) до краёв
– повний ущерть; повний [аж] по [самі] вінця.
• Полный с верхом
– повний з верхом (з наспою).
• Полным-полно (полна, полно)
(разг.) – (повний-)повнісінький ((повна-)повнісінька, (повне-) повні-сіньке); (повно-)повнісінько.
• Полным ходом; на полный ход
– повним ходом; на повний (на повен) голос.
• Хлопот (забот) полон рот у кого
– клопоту (турбот) повна голова кому, в кого.
Сила
• Брать, взять (забирать, забрать) силу
– набувати, набути (набиратися, набратися) сили; брати, узяти силу (міць).
• Быть в силах (в силе), не в силах (не в силе)
– здужати (здолати, примогти, змагати), не здужати (не здолати, не змагати); мати змогу (спромогу, силу), не мати змоги (спромоги, сили); спроможним, не спроможним бути.
• В меру, по мере сил
– у міру сили; по змозі; що сила зможе [чия]; (іноді) як посилля.
• В полную силу работать
– на всю силу (снагу, з усієї сили, снаги) працювати; скільки сили (снаги) працювати.
• В силу
(устар. разг.) – насилу; у силу (силу у силу).
• В силу вещей, силою вещей, в силу обстоятельств
(устар.) – через обставини; силою обставин; зважаючи на обставини; з огляду на обставини.
• В силу привычки
– через звичку; призвичаївшись.
• Вся сила в том, что…
– [Уся] сила (суть) у тому, що…
• Входить, войти в силу
(о законе) – набувати, набути (набирати, набрати) сили (чинності); ставати, стати чинним.
• Выше чьих сил что
– над (понад) чиї сили що.
• Где силой взять нельзя, там надобна ухватка
– треба розумом надточити, де сила не візьме. Пр. Де сила не може, там спритність поможе. Пр. Як сили не стає, берися за розум. Пр.
• Изо всех сил (силы)
– з усієї сили; чимдуж; якомога.
• И сила уму уступает
– перед розумом і сила в’яне. Пр. І сила перед розумом никне. Пр.
• Набираться, набраться сил
– убиратися, убратися (убиватися, убитися) в силу (в потугу); (іноді) употужнюватися, употужнитися.
• Не в силах кто
– не має сили хто; несила (неспромога) кому.
• Не в этом сила
– не в цьому сила (суть, сенс).
• Не по силам кому
(устар.) – не в силах кому; не до снаги кому; несила кому; не під силу кому; бракує сили (мочі) кому; не здужає (не подужає) хто.
• Нет силы терпеть что
– нема(є) сили (снаги) терпіти що; несила терпіти що.
• Никакими силами
– жодним (ніяким) способом (чином, побитом, робом).
• Он ещё в силах, в силе
– він ще здужає; він ще при силі; він ще має силу.
• Ослабевать силами
– підупадати на силі (на силах).
• От силы
– щонайбільше.
• Сверх сил чьих
– (по)над силу чию.
• Своими (собственными) силами
– своїми (власними) силами; самотужки.
• Сил [моих] нет; не достаёт сил (силы)
– несила [мені]; снаги не стає.
• Сила солому ломит
– сила солому (силу) ломить. Пр. Де сила, там і міць. Пр.
• Терять, потерять силу
– втрачати, втратити силу; збувати, збути (знебувати, знебути) силу; знесилюватися, знесилитися; (про закони) утрачати, утратити силу (чинність).
• Употреблять, употребить [все] силы
– докладати, докласти [всіх] сил; класти, покласти [усі] сили (усю силу).
• Через силу (делать что-либо)
– над (понад, через) силу; (іноді) (по)над міру.
• Что есть силы (сил)
– щосили (щосила); з усієї сили; щодуху; чимдуж.
• Чувствовать себя в силах
– чутися (почуватися) на силі.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Прина́ймні, нар. по крайней мере.
Си́ла
1)
сила.
Си́лою – насильно.
Си́лу взя́ти – приобресть власть.
У си́лу вбива́тися – входить в сипу, укрепляться.
В си́лу – едва, еле.
Си́лу в си́лу – едва-едва.
На си́лу, на превели́ку си́лу – с трудом, с величайшим трудом.
Над си́лу – сверх сил.
Через си́лу – а) против желания; б) сверх сил.
Од си́ли (два́дцять) – самое большое (двадцать). В чім си́ла – в чем суть, в чем дело.
Як си́ла – по мере возможности.
Зна́ти в чому си́лу – знать в чем толк.
Небе́сна си́ла – ангелы.
Нечи́ста си́ла – чорт.
2)
много, множество.
Си́ла силе́нна лю́ду – масса людей.
Під, попід си́лу – под мышки.
Набира́ти, набра́ти си́ли – войти в силу (о законе).
Я́ко, нар. как.
Яко мо́га – изо всех сил, по мере возможности.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Достижение – здобу́ток (-тку), досягнення, ді́йдення; (действ.) – дохо́дження, ді́йдення, досяга́ння, досягнення, здобува́ння, здобуття чого́; большие -ния – великі здобу́тки; до -ния совершеннолетия – по́ки літа́ вийдуть; по -нии совершеннолетия – дійшо́вши по́вних літ, як літа́ (вийшли) вийдуть; по -нии таковых сумм до 100 рублей – коли тих сум набере́ться 100 карбо́ванців; по мере -ния – у мі́ру дохо́дження, як дійшли, як ді́йдено.
Мера
1) (
единица измерения) – мі́ра; м-ы высоты – мі́ри вишини; м-ы длины – мі́ри довжини; м-ы жидких тел – мі́ри рідини, мі́ри на рідину́; м-ы метрические – метричні міри; м-ы сыпучих тел – мі́ри сипко́го, мі́ри на сипке́; м-ы ширины – мі́ри ширини; в большей, меньшей мере – бі́льшою, ме́ншою мі́рою; в достаточной мере – а) нале́жною (вистачно́ю) мі́рою; б) до́сить, до́сить до́бре; в меру, по мере брать – бра́ти до мі́ри, за мі́рою; в меру того, по мере того – в мі́ру то́го; в полной мере – цілко́м; в равной мере – одна́ково, одна́ковою мі́рою, за́рівно; в той или иной мере – так чи іна́кше; выдавать мерою – видавцем видава́ти, до мі́ри дава́ти, (за) мі́рою дава́ти; высшая мера наказания – найвища ка́ра; испытывать меру терпения – терпе́ць випробо́вувати; мерами принуждения – примусом; по крайней мере, по меньшей мере – щонайме́нше, принайме́нше, прина́ймні; по мере надобности – до потре́би, як до потре́б; по мере получения – в мі́ру то́го, як оде́ржувано; як оде́ржуємо, як оде́ржуватимемо; по мере сил, возможности – по змо́зі, в міру змо́ги, що змо́га, як змо́га; переступать всякую меру – перехо́дити всяку мі́ру, перебира́ти мі́ру, бра́тися над усяку міру; превышать меру терпения – вихо́дити за ме́жі терпі́ння; продавать на меру – продава́ти мі́рою;
2) (
средство, мероприятие) – спо́сіб (-собу), за́сіб (-собу), за́ходи (-дів); м-ы борьбы – спо́соби боро́тися, за́ходи до боротьби; м-ы законодательные – правода́вчі, законода́вчі за́ходи; м-ы исправительные – напра́вні за́ходи; м-ы обеспечения – спо́соби забезпе́чити; м-ы понудительные – спонукні́ за́ходи; м-ы поощрительные – за́ходи (щоб) заохо́тити, за́ходи на заохо́чування; м-ы практические – практичні за́ходи; м-ы превентивные – запобі́жні (превентивні) за́ходи; м-ы предупредительные – запобі́жні за́ходи; м-ы пресечения – препинні за́ходи, за́ходи (щоб) перепинити що, покла́сти край, чому́; м-ы регулятивные – правильні, реґулятивні, реґуляці́йні за́ходи; м-ы социального обеспечения – спо́соби соціяльного за́хисту; м-ы по охране здоровья – за́ходи (в спра́ві) охоро́ни здоро́в’я; изыскивать меры – добира́ти, добра́ти спо́собу; прибегать к мерам – вдава́тися, вда́тися до за́ходів; употреблять принудительные меры взыскания – вжива́ти захо́дів, щоб примусом стягну́ти, вжива́ти примусо́вих за́ходів до стяга́ння; употреблять решительные меры – вжива́ти, вжити твердих за́ходів.
Надобность – потре́ба; в случае -сти – як бу́де потре́ба, коли тре́ба; по встретившейся -сти (просить) – вважа́ючи на потре́бу, ма́ючи потре́бу; по мере -сти – в мі́ру потре́би; по миновании -сти – коли мину́ла, коли мине́ потре́ба, коли вже не було́, коли вже не бу́де потре́би; при -сти – коли була́, бу́де потре́ба; смотря по -сти – скі́льки тре́ба, як до потре́би, вважа́ючи на потре́бу.
Обманывать, -нуть – обма́нювати, обманити, ошу́кувати, ошука́ти; о. в весе – недова́жувати, недова́жити; о. в мере – недомі́рювати, недомі́рити.
Обмер
1) (
измерение) – вимір (-ру);
2) (
мера) – мі́ра;
3) (
недомер) – недо́мір (-ру); (действ.) – недомі́рювання, недомі́рення;
4) (
обмен в мере) – о́бмір (-ру); (действ.) – обмі́рювання, обмі́рення.
Обмеривать, обмерять, обмерить
1) (
измерять) – вимі́рювати, виміряти що;
2) (
недомеривать) – недомі́рювати, недоміряти, недомі́ряти; (обманывать в мере) – обмі́рювати, обміряти, обмі́ряти.
По: а) (с дат. падеж.) –
1) (
для обозначения места) – по (с предлож. пад.) – на, в (с винит. пад. на вопрос «куда» и с предлож. пад. на вопрос «где»); по балансу значится – на (в) балянсі записано; по всей Украине – на всю Украї́ну, по (на) всій Украї́ні; по книгам вести учет – в книгах (по книгах) прова́дити о́блік; вручить повестку по месту службы – пові́стку вручити, до рук, да́ти на мі́сці (в мі́сці, при мі́сці), де уряду́є; зарегистрироваться по месту жительства – зареєструва́тися в мі́сці прожива́ння; работать по профессиональной линии – працюва́ти в професі́йній лі́нії, працюва́ти в професі́йних організа́ціях; по селам и городам – по се́лах і по міста́х; по учреждениям – по устано́вах;
2) (
для обозначения направления движения и пути следования, а также способа передвижения, способа сообщения употребляется конструкция с творительным падежом без предлога): плавание по Днепру – плавба́ Дніпро́м; ехать по железной дороге – ї́хати залізницею; переслать по почте, телеграфу – пересла́ти по́штою, телегра́фом, телегра́фно; по телефону говорить – розмовляти телефо́ном; по улице ехать – ї́хати ву́лицею;
3) (
на вопрос «куда», для обозначения места назначения) – на, в (с винит, пад.); по адресу послать – на адре́су посла́ти; обратиться по адресу – вда́тися на адре́су; отослать по месту жительства – одісла́ти, надісла́ти в (на) мі́сце прожива́ння; разослать приказ по округам – порозсила́ти нака́з по окру́гах (на окру́ги); уехать по месту назначений – поїхати в призна́чене мі́сце, до призна́ченого мі́сця; по месту службы командировать – на мі́сце (в мі́сце) слу́жби відрядити;
4) (
с дат. пад. множ. числа для обозначения времени и действия передается чаще всего творит. падежом множ. числа, либо конструкциями с предлогом «у» с вин. пад. мн. числа, а также род. падеж. с «що»): по временам – часа́ми, ча́сом; по праздникам, по праздничным дням – у свята́, у святні дні, святами, святними днями; заседания происходят по пятницам – засі́дання відбуваються у п’ятниці, п’ятницями; (еженедельно) – щоп’ятниці; он принимает по вторникам – він прийма́є у вівті́рки, вівто́рками; (еженедельно) – щовівті́рка; пароход отправляется по средам – паропла́в відпливає щосереди;
5)
а) (согласно чему, сообразно с чем) – за; (с творит. пад.) – згі́дно з чим, доде́ржуючи чого́; по алфавиту – за абе́ткою; по всем правилам, требованиям – за всіма́ пра́вилами, вимо́гами; по декрету – за декре́том; по его совету – за його́ пора́дою, згі́дно з його́ пора́дою; по закону – за зако́ном, за пра́вом; по исчислениям, предположениям и т. п. – за обраху́нками, припу́щеннями і т. ін.; по Марксу, по Ленину – за Ма́рксом, за Ле́ніном; по общему согласию – за спі́льною зго́дою; по определению суда – за вироком су́ду; по очереди – за черго́ю; по подписке – за передпла́тою; по порядку – за порядком, вряд; по порядку считать – рахува́ти (лічити) з ряду, вряд; по постановлению – за ухва́лою, постано́вою; по приложенному образцу – за до́даним зразко́м, на до́даний зразо́к; по следующей форме сделать – зробити за (згі́дно з) тако́ю фо́рмою, зробити, доде́ржуючи тако́ї фо́рми; распределять, классифицировать по каким-либо признакам – поділяти, клясифікува́ти за якими озна́ками; б) (с род. пад.) – з, (на підста́ві чого́); по ассигновке (выдавать, получать) – на підста́ві асиґна́ти; по поручению – з дору́чення; по приказу заведывающего – з нака́зу завідача́; по распоряжению Окрисполкома – з (на підста́ві) ро́зказу Окрвиконко́му; по чеку (выдать, получить) – на підста́ві че́ка, на чек; заплатить по векселю – заплатити на підста́ві ве́кселя, оплатити ве́ксель; заплатить по счету – заплатити на підста́ві раху́нку, оплатити раху́нок; налагать взыскания по докладам управляющего делами – наклада́ти ка́ру на підста́ві до́повідей (від) керівника́ справ; он арестован по доносу – він заарешто́ваний на підста́ві доно́су, виказу, че́рез доно́с, виказ; судить по наружности, по внешнему виду – судити з о́кола, з зо́внішнього (з о́колишнього) вигляду; судя по этому, по тому, что – су́дячи з цьо́го, з то́го, що; в) (в виду чего) – (уважа́ючи) на що; по заказу №… – на замо́влення; по моей просьбе – (уважа́ючи) на моє проха́ння; он уволен (в отставку) по прошению – його́ зві́льнено (у відстано́ву) (уважа́ючи) на (його́) проха́ння (на підста́ві його́ проха́ння); по первому его требованию – на пе́ршу його́ вимо́гу; по прошению, по ходатайству – на проха́ння, на клопота́ння; по требованию – на вимо́гу; г) (по причине чего, вследствие чего) – з (с род. пад.) – че́рез що, з чо́го; по болезни – че́рез хво́рість, че́рез хворо́бу (за хворо́бою); по недоразумению – че́рез непорозумі́ння (з непорозумі́ння); по недостатку средств – че́рез брак за́собів; по несогласию – че́рез незго́ду; по ошибке – че́рез по́милку, у по́милку; по принципиальным соображениям – з принципо́вих міркува́нь (че́рез принципо́ві міркува́ння); по принуждению – з (при)мусу, з прину́ки, че́рез примус; по случаю столетия – з наго́ди, з приводу столі́тніх роковин; по случаю чего? по поводу чего? – з яко́ї наго́ди? з яко́го приводу?; по той причине – з тіє́ї причини, через ту причину; д) (соответственно чему) – відпові́дно до чо́го, від чо́го; зарплата назначается по занимаемой должности – зарплатню признача́ють відпові́дно до поса́ди; плата по работе – пла́та від робо́ти, як до робо́ти, пла́та відпові́дно до робо́ти;
6)
а) (в каком отношении, чаще всего твор. пад. без предлога) – на, про що, з чо́го; по качеству – якістю, на якість; по количеству народонаселения – число́м людности; по самой идее – само́ю іде́єю, з само́ї іде́ї; по своей величине, по своей силе – свої́м ро́зміром, своє́ю силою; по социальному положению он служащий – соціяльним ста́ном він службо́вець; по существу своего содержания – суттям свого́ змі́сту; литература по этому вопросу – літерату́ра до цього́ пита́ння, літерату́ра про це (пита́ння); по форме и по содержанию (интересный доклад) – і фо́рмою і змі́стом; товарищ по профессии – това́риш профе́сією; б) (по какому способу) – по (с дат. пад.), на (с вин. пад.); назвать по имени, по фамилии – назва́ти кого́ на йме́ння, на прі́звище (ім’ям, прі́звищем); по моему – (як) на ме́не, по-мо́єму; по моему мнению – на мою ду́мку; по моему соображению – на мою га́дку (ду́мку); по такому способу – на такий спо́сіб, по тако́му, таким спо́собом; по-украински, по-русски – по-украї́нському, по-росі́йському; в) (по сравнению с кем, с чем, по отношению к кому, к чему) – про́ти ко́го, про́ти чо́го, як рівняти (рівняючи) до ко́го, до чо́го; по смете у нас перерасход – про́ти кошто́рису в нас перетра́та; г) (на вопрос для чего? для какой цели? по какому вопросу, делу?) – в спра́ві чого, для чого, на що… (и часто непосредственно родит. падеж без предлога); по этому делу – в цій спра́ві; высказываться по вопросу о чем – висло́влюватися в які́й спра́ві (в спра́ві) про що; делопроизводитель по учету личного состава – ділово́д для о́бліку особо́вого скла́ду, ділово́д у спра́ві о́бліку особо́вого складу; доктор по (нервным) болезням – лі́кар (нерво́вих) хворо́б; издержки по предприятию – витра́ти підприє́мства; (вкладываемые в самое предприятие) – витра́ти на підприє́мство; издержки по содержанию аппарата – витра́ти на утримання апара́ту; комиссариат по внутренним делам – комісаріят вну́трішніх справ; комиссия по землеустройству – комі́сія (для) землевпорядкува́ння; комиссия по охране труда – комі́сія (в спра́ві) охоро́ни пра́ці, комі́сія для охоро́ни пра́ці; комиссия по составлению словаря – комі́сія на (для) склада́ння словника́, комі́сія (в спра́ві) склада́ння словника́; конференция по разоружению – конфере́нція в спра́ві роззбро́єння; обратиться к кому по делу – уда́тися до ко́го в спра́ві; работа по рационализации аппарата – робо́та над раціоналіза́цією, ко́ло (з) раціоналіза́ції апара́ту; расходы по операциям – операці́йні вида́тки; специалист по внутренним болезням – спеціялі́ст на (всерединні) вну́трішні неду́ги, х(в)оро́би; д) на вопрос из какой отрасли? из какой области?) – з (с родит. пад.); лекции по истории литературы – ле́кції з істо́рії літерату́ри; руководство по бухгалтерии – підру́чник (з) бухгальте́рії; е) (в выражениях): по выборам служить – служити з вибору; по длине, по ширине, по высоте измерять – виміряти на (в) довжину́, на (в) ширину́, на (в) височину́; по докладу резолюция – резолюція на до́повідь; по дороге, по пути: а) (в дороге) – доро́гою, в доро́зі, по доро́зі; б) (одна дорога) – по доро́зі, одна́ доро́га, одно́ю доро́гою (йти); доход по предприятию – добу́ток підприє́мства; (извлекаемый из самого предприятия) – добу́ток із підприє́мства; по закону, по праву – по закону, по пра́ву; по командировке – а) як відряджений, з відрядження, з відряду; б) з докуме́нтом про відрядження, про відряд; по мере возможности – у мі́ру можливости; по случаю дешево продается мебель – випа́дком (випадко́во) де́шево продають ме́блі; по справедливости – по пра́вді; по цене – за ціну́; б) (с вин. падеж.)
1) (
на вопрос по сколько?) – по (с винит. пад.); платить по 2 рубля метр – платити по два карбо́ванці за метр; по рублю с каждого – по карбо́ванцю з ко́жного; получать по 3 рубля в день – оде́ржувати (по) три карбо́ванці на день; приложить по одному образцу (экземпляру) – дода́ти по одно́му зразко́ві (примі́рникові); сделать по два вопроса каждому – зада́ти по два пита́ння ко́жному;
2) (
на вопросы: по что, до какой поры?) – до чо́го, по що, по ко́го; по настоящее время, по сие время – до́сі, до цьо́го ча́су́, по цей час; по эту, по ту сторону, по обе стороны – по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва бо́ки; с 1917 по 1927 год – з 1917 ро́ку до 1927 ро́ку, з 1917 ро́ку по 1927 рік; с 5 января по 5 марта – з 5 січня до 5 бе́резня;
3) (
с предлож. пад. на вопросы: по ком, по чем, после, чего) – за ким, за чим, по ко́му, по чо́му; по истечении, по прошествии срока – як вийде те́рмін; по истечении трех недель – по трьох тижнях, за три тижні пі́сля чо́го; по окончании праздников – по святах.
Промер
1) (
измерение) – вимір (-ру);
2) (
ошибка в мере) – по́милка на мі́рі.
Равный (одинаковый, о мере) – рі́вний, одна́ковий; (равняющийся) – рі́вний, що дорі́внює.
Сила – сила; с. движущая – руші́йна сила; с. доказательная – довідна́ сила, дові́дність (-ности); с. производительная – продукці́йна сила; с. рабочая – робо́ча сила; с. юридическая – пра́вна сила; бездействующая рабочая сила – ві́льна (гуляща) робо́ча сила; быть в силе – ма́ти силу, в силі бу́ти; в силе сохранить закон – залишити чинним зако́н; в силу закона – за силою зако́ну, на підста́ві зако́ну, силою пра́ва; в силу таких условий – че́рез такі́ умо́ви; в силу этого – че́рез це; взять силу – силу взяти, набра́ти сили (ваги); вооруженной силою – збро́йно; всеми силами – з усіє́ї сили, всіма́ силами; вступать, входить в законную силу – набува́ти, набу́ти пра́вної сили; вступать, входить в силу (о законе) – набува́ти, набу́ти сили, става́ти, ста́ти чинним, набира́ти, набра́ти чинности; выбиваться из сил – знемага́тися, знемогтися на силі; закон не имеет обратной силы – зако́н не ма́є зворо́тної сили, зако́н назворо́т не чинить; изо всех сил – з усіє́ї сили, чимду́ж; имеющий законную силу – правосильний; истратить силу (на работе) – виробитися з сили, втра́тити силу; мне не по силам эта работа – ця робо́та над мою силу, мені́ не здола́ти цього́, не зробити; не в силах (быть) – не зду́жати, не здолі́ти, не ма́ти сили, неспромо́жним бу́ти; не имеющий законной силы – неправосильний; общими силами – спі́льно, гурто́м; по мере сил – як посилля, в міру сили; по силам (работа) – під силу; постановление входит в силу – постано́ва набира́є сили, чинности; применять силу – ужива́ти, ужити сили; работать через силу – працюва́ти над силу, над мі́ру; сверх сил – над силу, че́рез силу; собственными силами – вла́сними силами, самоту́жки; терять силу – знесилюватися; (о законе) – втрача́ти силу, чинність; употреблять (все) силы – доклада́ти, докла́сти (всіх) сил.
Четвертной (о мере) – чвертко́вий.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Гребі́нка, -ки, ж.
1) Гребенка для расчесыванія льна, конопли, шерсти. Вас. 200. Чуб. І. 114. Чуб. VII. 409.
Виносить вона.... гребінку, що коноплі чешуть. Грин. II. 346.
2) У ткущихъ ковры: «небольшая зубчатая гребнеобразная деревянная колотушка, которою
присаживаютъ нити утка ковра по мѣрѣ выполненія рисунка». Вас. 171.
3)
= Решітка 5. Шух. І. 167.
4) Родъ орнамента въ писанкѣ. МУЕ. I. 190. Ум.
Гребі́ночка.
Оборі́г, -ро́га, м. Крыша на четырехъ столбахъ, подъ которой складываютъ сѣно или разный хлѣбъ; она опускается по мѣрѣ убыли находящагося подъ ней. Гол. Од. 35. Шух. I. 108. Ой лишу я косу в стозі, граблі в оборозі. Гол. II. 418. Як жито в оборозі, то надія в Бозі. Ном. № 10130. Ходи́ти оборо́га. Святочная игра (на праздникъ Пасхи); въ церковной оградѣ четыре человѣка соединяются внизу, а два стоятъ у нихъ на плечахъ и такъ ходятъ. То же см. Вежа, Дзвіниця. МУЕ. III. 44. Ум. Оборо́жок.
Поси́лля, -ля, с. Въ выраженіи: як поси́лля. По мѣрѣ силъ. Так роби, як посилля. Лубен. у.
Пре... въ сочетаніи съ прилагательными и нарѣчіями усиливаетъ качество. (пребагатий, предобрий, пребезмірний, пребідний, пребісовий; прегарно, превесело). Слова, которыя въ большей или меньшей мѣрѣ составляютъ исключеніе изъ этого правила (напр., гдѣ слово съ пре, рядомъ съ усиленіемъ степени качества, получило и особый оттѣнокъ значенія), перечислены ниже. Иногда пре, какъ приставка при глаголѣ или существительномъ есть сокращенное пере: преброди́ти = перебродити, пребувати = перебувати; всѣ такія слова см. на пере.
Прейма, нар. По крайней мѣрѣ. Хоч з торбами підемо, та прейма матимем, де зіму зімувати. Св. Л. 69. Вишукують собі таких малюків ручих, щоб украв і втік, а прейма викрутивсь. Св. Л. 136.
Принаймні, нар. По крайней мѣрѣ. Принаймні вкупі сумували, згадавши той веселий рай. Шевч. 562.
Прогні́й, -но́ю, м. Незамерзающее мѣсто на болотѣ. Сим. 147. Низкое мѣсто, заливаемое водой по крайней мѣрѣ на полъ лѣта. Нѣжин. у. Топкое мѣсто. Волч. у. Кобилиці... у прогної поховались. Рудч. Ск. І. 87. Отам попереду був піщуга, а тепер прогної, трясовина. Волч. у.
Свят, -а́, -е́. *)
1) =
Святий. Як дух свят. Ном. № 6779.
2)
день. Праздничный день. Покупляв їй да Яковко про свят-день сережки. Чуб. III. 131.
3)
вечір. Канунъ Рождества. *) Для этого слова и его производныхъ принято въ литературѣ правописаніе безъ апострофа, — такъ и выговариваетъ эти слова украинская интеллигенція; но народное произношеніе отличается отъ этого выговора. Народъ выговариваетъ и св’ятий, и сьватий, и светий, и сятий. Вопросъ этотъ не изслѣдованъ въ достаточной мѣрѣ, собраны лишь нѣкоторые матеріалы къ нему (см., напр.: Житецкій, Очеркъ звук. ист. млр. нар., 250; — Науменко, Обзоръ фонет. особ. млр. рѣчи, 43; — Михальчукъ въ «Трудахъ» Чуб. VII, 482; — Верхратський, Про говор галиц. лемків, 62, 63. — Гринченко, Отзывъ о соч. А. Н. Малинки, 61 — 62). Мы удерживаемъ здѣсь правописаніе безъ апострофа, не считая въ то-же время этотъ вопросъ окончательно рѣшеннымъ.
Чубо́к, -бка́, м.
1) Хохолокъ (у человѣка, у птицы).
Який дудок, такий чубок. Ном. № 7110. Де не взявся сизокрилий голубок, як ухопить горобчика за чубок. Гліб.
2) Верхъ (въ насыпанной мѣрѣ); прибавка.
Насипле повну чвертку, а зверху згорне чубок; то те, що згорнув, лишаєся на землі, а те, що в чвертці, то єго. ЕЗ. І. 172. Кілько літ має ваша панна? — Сорок ще й з чубком. Гн. І. 107.
3)
Чу́бок. Стебелекъ растенія? Взяла вона чубок бервінку. ЕЗ. V. 96.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Мѣ́ра = 1. мі́ра. — Міра довжини. —Віра — божа міра. н. пр. — Без міри нема віри. н. пр. — Держи віру, держи й міру. н. пр. — Въ мѣ́ру, по мѣ́рѣ = до мі́ри, по мі́рі, помі́рно. — Все добре по мірі. н. пр. — Помірно з тим, як він більше робитиме, то й плата буде більша. — Не въ мѣ́ру = не до мі́ри. – По мѣ́рѣ силъ, возмо́жности = по змо́зї. — Цїсарь обіцяв по змозї сповнити бажання народу. Бар. О. — По кра́йней мѣ́рѣ = д. під сл. Кра́йній.Сверхъ мѣ́ры, чрезъ мѣ́ру = над мі́ру, через ла́д, на́дто. – Через лад багато набрав — от і не піднесе. Чайч. — Що надто — то погано. н. пр. — Мі́ра довжини́: ми́ля (казенна 7 верст, народня 10 верст), верства́ (500 сажнів), са́жінь (3 аршини або 7 хутів), аршин (16 вершків), лі́коть (коло 13 вершків), корх (С. З.), кирх (коло 1/2 вершка), хут (12 цалїв), цаль (10 линїй). — Мі́ра землї: го́ни, 2. відм. го́ней і гін (найбільше 120 сажнїв в довжяну. — Прогнали до обозу на півтори гони. Л. В. — Тут не далеко, гоней двоє буде. С. Аф. — Мого віку й на гони вже не стане. н. пр. — Гін за 5 одійшов, та й заблудивсь. (н. к.), шнур (в довжину 75 локтів або 63 аршини, а в де-яких місцях коло 10 сажнїв. (С. З.), упру́г (мало не 1/4 десятинї), коса́ра (коло 1/2 десятинї, на день роботи для одного косаря), морг (С. З.), му́рга (найбільше лїчить ся 1307 кв. саж.), десяти́на (2400 кв. саж.), клїтка (6 моргів поля, а в де-яких місцях 10 десятин), ри́за (2 десятинї), чве́ртка (від 8—10 десятин), уволо́ка (С. З. Ш.), воло́ка, во́лок (коло 4 чверток або 30 моргів чи 19 десятин 2010 кв. сажнїв). 2. (на сипке або рідке) — мі́ра, мі́рка, здр. мі́рочка. — Выдава́ть мѣ́рою = ви́давцем дава́ти. — Мі́ра на сипке́: че́тверь (8 мірок), ко́рець (4 мірки), мі́рка (8 гарцїв). — Мі́ра на рідке́: відро́ (10 кварт), о́ко (3 кварти), чве́ртка (1/4 ч. кварти), восьму́шка (1/8 ч. кварти), крючо́к (1/2 восьмушки). — Мі́ра нито́к — д. під сд. Мото́къ. 3. (у віршах) — мі́ра. — У його віршах нї рифму, нї міри не має. 4. спо́сіб, за́ходи. – Його педагогичні заходи нї до чого доброго не привели. Кн. — Приня́ть мѣры = добра́ти спо́собу. — Треба кращого способу добрати, щоб спинити.
Кра́йній = 1. кра́йній, скра́йнїй, оста́ннїй. — По кра́йней мѣ́рѣ = прина́ймнї (С. З.), пре́цїнь (Гал.). — Треба принаймнї раз в рік сповідати ся. Б. Н. — Я мов на сьвіт народив ся, прецїнь не дармо гроші віддав. Фр. — Кра́йняя плоть, анат. Praeputium = залу́па. С. Аф. 2. коне́чний, надзвича́йний, над мі́ру, навмір (С. Л.), через верх (С. Л.).
Си́ла = си́ла, міць (С. З. Л.), снага́ (С. Л.), кріпота́, мо́га, змо́га. — Вое́нная си́ла = ві́йсько, поту́га (С. З. Л.). — Боже милий! не має сили. н. пр. — Тодї на кров я не вважав, останню міць в собі зібрав, та й знов лугами почвалав. Пч. — Лиш не маю тої моцї тебе рятувати. н. п. Б. — Де сила (багато), там і міць. н. пр. — Ходи по сьвіту, поки снага, а потім ляж та і вмри мовчки. К. З. Ю. Р. — Бувало в кого є снага, обійде хат 20 чи 30. н. о. — Коли ж не стане в нас снаги твоїй слїдом простувати. К. Ос. — Тепер потуга наша у козацстві, а честь у простолюдному лицарстві. К. Б. — Турчин під Київ конечне з своїми потугами бути міл. Самойлович. С. З. — Ой я ляхів не бою ся і гадки не маю, за собою великую потугу я знаю. н. п. — Со́бственными си́лами = самоту́жки, С. Жел. — Дви́жимый человѣ́ческою си́лой = самоту́жний. — Треба було мінї самотужки віз тягти. н. о. Гр. Чайч. — Поволокла його самотужки у хату. Кв. — Си́лою = си́лою, живоси́лом, наси́лком, гва́лтом, си́ломіць, си́ломіццю. — Затяг він силоміць на бучний бенкет. К. X. — Але вона насилком, гвалтом взята. Ст. Б. X. (Д. Наси́льно). — Быть въ си́лахъ, не въ си́лахъ = зду́жати, здола́ти, здолїти, примогти́, примі́ти, не зду́жати, не здолїти, не ма́ти си́ли, спромо́ги, не спромо́жно. — Як би примів, усе б для його зробив. — Не здужаю вже й їсти добути, п. к. — Не здужаю, брате, на волів гукати, не здужаю, брате, цїпа піднїмати. н. п. — Поворушитись не здужа. Кв. — Цього я піднести не здужаю. Кр. — Коли сам рубать я ворога не здужаю, за те є другі справи. К. К. — Не лякайтесь тих, що вбивають тїло, душі ж не здолїють вбити. К. Св. П. — Въ си́лу, подъ си́лу, по си́лѣ, по мѣ́рѣ силъ = по си́лї, під си́лу, по змо́зї, як поси́лля (С. Л.). — Роби, сину, як посилля. С. Л. — Не подъ си́лу = не вмоготу́. — Быть въ си́лѣ = ма́ти си́лу, вагу́. — Він має силу у панів. — Въ си́лахъ = а) при си́лї, б) д. Быть въ си́лахъ. Въ си́лу зако́на = по си́лї зако́на. — Всѣ́ми си́лами = з усїї, з усїє́ї си́ли. С. Л. — Ско́лько силъ, со всѣ́хъ силъ = яко мо́га, як мо́га (С. З. Л.), чим ду́ж (С. Л.). – Чере́зъ си́лу = над си́лу. — Теря́ть, потеря́ть си́лу = безси́лїти, ви́сильнити ся, ви́снажити ся.

Запропонуйте свій переклад