Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 1 статтю

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ми́р, -ру, м.
1) =
Світ. Хто ж тепер буде миром управляти? Драг.
2) Народъ.
Цілий день у суботу миру-миру до їх приходило прощаться. ЗОЮР. II. 285. Одходило й приходило до хати миру — хто хотів. МВ. (О. 1862. І. 91). На пристані миру такого, що страх. Канев. у.
3) Миръ, спокойствіе.
Помирились так, що миру не стало й до вечора. Левиц.
4)
На миру́. Среди людей, въ свѣтѣ. Не чуть і на миру. Ном. № 7872.
5)
Ми́ром. Миром і Богу добре молитися. Ном. № 10734.
6)
Миро́м! Привѣтствіе гуцуловъ, обозначающее пожеланіе мира. Миро́м! єк ся маєш? чи здоров, братчику? — Дякувать! миром! А у вас, братчику, мирно? — Мирно, Богу дякувать! Вх. Зн. 36.
7)
Мир-зі́лля. Раст. а) Geranium sanguineum. ЗЮЗО. І. 124. б) Dracocephalum Ruyschiana L. ЗЮЗО. І. 121.