Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 2 статті
Шукати «мисли*ий» на інших ресурсах:

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Мисли́вий, -а, -е.
1) Любящій заниматься охотою.
2) =
Мисли́вець 1. Гукнув, щоб скоріш мисливі збірались — на полювання поїде. Рудч. Ск. II. 116.
3) Способный. Мнж. 185. Умный, находчивый.
Пилипиха усю пригоду нашу знала, а ради не знаходила, хоч яка була мислива собі. МВ. II. 148.
4) Гордый, неприступный, своенравный. Ум.
Мисли́венький. Ні ради в вас, ні поради не спита, не шукає; поводиться, як той пан з підданками. — Що ’тсе ти, любко, що ’тсе? Може він трохи і мисливенький собі вдався, та він же на те і розумний у нас. МВ. II. 80.
Мисли́вський, -а, -е. Охотничій.