Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 4 статті
Запропонувати свій переклад для «мисль»
Шукати «мисль» на інших ресурсах:

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Кошелёкъ = 1. капшу́к, здр. капшучо́к, кали́тка, киса́, гама́н, здр. гамане́ць, гамано́к, (в поясї) — че́рес, здр. черешо́к. — Поки Сидір не женив ся, були в його гроші, а як оженив ся — капшук загубив ся. н. п. — А в мене мисль така: здоровя нам милїше капшука. Б. Б. — Де оком не доглянеш, там калиткою доплатиш. н. пр. — Лїкарям чи поможись, чи не поможись, а калитка розвяжись. н. пр. — В кого віл та коса, в того й грошей киса. н. пр. — Прокинув ся чумак вранцї, та й поглянув у гаманцї. н. д. — Сидить козак на могилї, онучі латає, як кинув ся до чересу — копійки не має. н. п. — Не здобувайте собі грошей у череси ваші. К. Св. П. 2. рос. Capsella Bursa pastoris Moench. = рижу́ха, мішо́чки, гірча́к, гри́цики, зозульник, сїрики, сухо́тник, черви́шник. С. Ан.
Мы́сль = мисль, здр. ми́слонька, ду́ма, частїше здр. ду́мка, га́дка. — В червонім намістї вона мінї не до мислї. н. п. — Виорала дївчинонька мислоньками поле. н. п. — Ой річенька бистренькая, на неї дивлю ся; такі мене думки беруть — піду утоплю ся. н. п. — Голодній курцї просо на думцї. н. пр. — У байковій юпцї вона мінї все на думцї. н. п. — Узяли мене думки та гадки. М. В. — Що хатка, то иньша гадка. н. пр. — Дума думу пошиває. н. пр. — За думками, за гадками аж голова туманїє. Чайч. — Прійти́ на мысль = на ду́мку спа́сти. — Тобі щось на думку спало. С. З. — И въ мы́сляхъ не́ было = і на ду́мцї не було́, нї ду́мки, нї га́дки не було́. Номис. — Мы́сли толпя́тся въ головѣ́ = ду́мка ду́мку пошива́є, поганя́є, за ду́мкою ду́мка. — За думою дума роєм вилїтає. К. Ш. — Випъеш першу — стрепенеш ся, випъєш другу — схаменеш ся, випъєш третю — серце грає, думка думку поганяє. К. Ш.
По́мыселъ, по́мыслъ = по́мисл (С. Жел.), ду́мка (С. Л.), га́дка (С. Л.), мисль. — Пху! пху! уроки на сороки, а помисли на коромисли. н. зам. — У тебе мабуть бісова думка. С. Л. — Анї гадки. С. Л.
Поня́тіе = 1. тя́ма (С. Л. Ш.), тям, тя́мка (С. Л. Ш), стя́мок (С. З.). — З журби та з трівоги зовсім свій тям розгубила. М. В. — Як тяма є, нехай зробить. Номис. 2. розумі́ння, ду́мка, мисль. — Не було поміж народом певного розуміння про право власности на землю. Бар. О. — В громадських розуміннях істория положила на двох руських народностях свої сліди. Бар. О. На Українї не могло витворить ся такого розуміння про громаду. Бар. О.

Запропонуйте свій переклад