Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 80 статей

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Мно́жество
1)
мат. – множина́.
-ство конечное – множина́ скінче́нна.
-ство безконечное – множина́ нескінче́нна, безконе́чна бе́зліч (-чи).
-ство везде плотное – множина́ всю́ди-густа́ (всегуста́);
2) (
большое количество чего) си́ла, (слабее) бага́то, бага́цько, (редко) мно́гість (-гости), многота́, (о толпе, рыбьей стае и т. п.) тиск (-ку), ва́лява, нава́льність (-ности), (гибель, пропасть) ги́бель (-ли), прі́рва, (тьма) тьма, (туча) хма́ра чого́; срв. Ма́сса 2. [Несу́ть її́ в труні́, а наро́ду си́ла, і всі пла́чуть (Грінч.). Понасхо́дилося си́ла люде́й (Єфр.). Си́ла мише́й (Л. Укр.). Си́ла оче́й уп’яли́сь у Петра́ (Гр. Григор.). Зна́ю си́лу казо́к (Кониськ.). Не злічи́ти його́ (пісо́к морськи́й) за-для мно́гости (Біблія). Части́на страше́нної многоти́ тих, котрі́ заселя́ли коли́сь (краї́ну) (Павлик). В собо́рі тиск попі́вства (Самійл.). Таки́й тиск ри́би (Сл. Гр.). В столи́ці зби́лася ва́лява лю́ду (Леонт.). Тако́го ва́лява ри́би! (Манж.). Сні́гу ва́лява (Основа). Я́блук там така́ ва́лява лежи́ть (Козелеч.). Торі́к у Лебедині́ нава́льність була́ москалі́в (Сл. Гр.)].
Великое, многое -ство – вели́ка си́ла, си́ла силе́нна, си́ла силю́ща, силе́ча (-чі), вели́кий (фам. чо́ртів) тиск, тьма́-тьму́ща, тьма́-те́мрява, страх, до сму́тку, до ли́ха, до лихо́ї годи́ни, до на́пасти, до ви́греба, (фам., грубо) до чо́рта, до ді́дька, до бі́са, до стобі́са, до стобі́сового ба́тька, до га́спида, до ге́мона, до ка́та, до хрі́на, до гре́ця, до си́на, до сти́лої ма́ми, (диал.) до пра́са. [Йде вели́ка си́ла чужи́х на рі́днії лани́ (Філян.). Люде́й до це́ркви найшло́ си́ла силе́нна (Звин.). Земе́ль си́лу силю́щу надба́в (Кониськ.). Ра́ків силе́ча (Сл. Гр.). За ни́ми вели́кий тиск люде́й (Куліш). Па́нства чо́ртів тиск (Греб.). Наро́ду там страх (Звин.). Смі́лости в тобі́ до ка́та (Самійл.). Назбира́ється їх до си́на (Квітка). А на шко́лі горобці́в до сти́лої ма́ми (Рудан.)].
Бесчисленное -во – бе́зліч (-чи); бе́злік (-ку), без-лі́ку, незліче́нна (незчисле́нна) бе́зліч чого́. [Бе́зліч га́ду (Куліш). Бе́зліч рук до не́ї простяга́лось (Л. Укр.). От і лічи́ таку́ бе́зліч (Ком. І.). Бе́злік водяни́х твари́н (Щоголів). Лю́ду зібра́лося тут без-лі́ку (Л. Укр.)].
Неизмеримое -ство – бе́змір (-ру), без-мі́ри, без лі́ку-мі́ри, немі́ряно. [Ще того́ по́ля – бе́змір! (Коцюб.). У них було́ землі́ немі́ряно (Мирний)].
Во -ве что – си́ла, вели́ка си́ла, бе́зліч, без-лі́ку чого́; си́ла-си́лою, ва́лявою, тьма́-тьмо́ю, (хма́ра-)хма́рою. [(Го́стей) си́ла-си́лою була́ (Квітка). Ва́лявою йдуть лю́ди (Черкащ.). Посі́ла (сарана́) на всіх за́ймищах тьма́-тьмо́ю (Біблія)].
Во -ве встречается, растёт и т. п. что – си́ла, бе́зліч, без-лі́ку и т. п. трапля́ється (зустріча́ється), росте́ и т. п. чого́.
Они во -ве падали – си́ла їх, бе́зліч їх и т. п. па́дало.
Неви́димо, нрч. – невиди́мо, незри́мо; непомі́тно; срв. Неви́димый. [Став їх невиди́мо кара́ти (Март.). Незри́мо лю́дям (для людей) труї́ли моє́ ща́стя (Кониськ.)].
Видимо -мо – си́ла силе́нна, хма́ра-хма́рою, тьма-тьму́ща, види́мо-невиди́мо; см. ещё Мно́жество 2 (Великое -ство).
Бе́здна
1) безо́дня, (
только о суше) прі́рва, безо́днява, прова́лля, (адская) пропасна́;
2)
бе́здна (множество, обилие) – си́ла-силе́нна, бе́зліч, до сму́тку. [Я́блук си́ла-силе́нна. Робо́ти бе́зліч, до сму́тку].
Бесчи́сленный – незчисле́нний, незліче́нний, незрахо́ваний, премно́гий.
-ое множество – бе́зліч (ж. р.), бе́злік, хма́ра-хма́рою, си́ла-силе́нна, без лі́ку.
-но – незліче́нно, незчисле́нно, без лі́ку́, без лічби́.
Ги́бель
1) заги́н, заги́біль (
и заги́бель) (р. -бели), згу́ба; реже: поги́бель, ги́бель (р. -бели), погу́ба, ещё реже: па́губа, згин, заги́б, заги́ба; (галицк.) заги́бок, пропа́док, заги́блиця (р. -ці), (уничтожение) загла́да. [Терпи́ до заги́ну (Шевч.). Боро́тися до заги́ну (Грінч.). Готу́ють нам заги́бель (Крим.)].
На ги́бель, на верную ги́бель – на заги́н, на згу́бу, на зги́н, на пе́вну (видю́щу) згу́бу.
Привести к ги́бели – дове́сти до заги́ну, заве́сти в поги́бель (Квітка). Ги́бель ему (Сгинь он!) – хай він зги́не! на ньо́го про́пасть!
2) (
бедственное положение, безвременье) безголо́в’я. [ Бенькету́ють вра́жі ля́хи, – на́ше безголо́в’я (Шевч.)];
3) (
пагуба) погу́ба, згу́ба. [Той мета́л – був погу́бою й для ті́ла, а не ті́льки для душі́ (Крим.)];
4) (
с’едение, разорение) пота́ла. [Попусти́ти свій край на пота́лу (Леонт.)];
5) (
несметное множество) си́ла, си́ла-силе́нна, бе́зліч (р. -чи), незліче́нно, незліче́нно чого-не́б.; до на́пасти, до сму́тку чого-не́б. [Гро́шей у йо́го до сму́тку. Куре́й тут – до на́пасти. Гро́шей незліче́нно].
Коли́чество – кі́лькість (-кости) (редко скількість), число́, числе́нність (-ности), (отношение) мі́ра. [Коли́ така́ кі́лькість ді́йсних чле́нів не прибу́де на спі́льне зі́брання, то ви́бори перено́сяться (Ст. Акад. Н.). Ся кни́га є спро́ба поясни́ти скі́лькість факти́чного матерія́лу (Грінч.). Хоч мале́ число́ поле́гкости собі́ ма́ли (АД. 1). Пана́м зручні́ше було́ пра́вити з ме́ншою числе́нністю люде́й (Кон.). Люде́й тут була́ вже не та мі́ра (Звин.)].
Большое -во – вели́ка кі́лькість (числе́нність), вели́кість.
В большом -ве – у вели́кій кі́лькості, у вели́кому числі́, у вели́кій мі́рі.
Огромное (несметное неизмеримое) -во (множество) – си́ла, вели́ка си́ла, си́ла силе́нна, незліче́нна (незчисле́нна) си́ла, бе́зліч (-чи), бе́змір (-ру), (фам.: масса) шмат (-ту). [Чи змо́же сільськи́й гляда́ч орієнтува́тися серед си́ли люде́й та поді́й? (Грінч.). Вели́ка си́ла арти́стів-малярі́в захо́плюється портре́тами (Наш). Бе́зліч літ (Л. Укр.). Бе́зліч не аби́-якої си́ли (Єфр.). Ще того́ по́ля – бе́змір (Коцюб.). Худо́би було́ шмат (Рудан.)].
Достаточное -во – доста́тня кі́лькість, дово́лі.
Иметься, имеющийся в достаточном -ве, см. Доста́точный 2.
Изрядное -во – чима́ло, читро́хи.
Некоторое (известное) -во – де́яка (пе́вна) кі́лькість, де́яке (пе́вне) число́, де́яка мі́ра, де́що, скі́льки(сь), скі́льки-там. [Да́йте йому́ скі́льки-там гро́шей (Звин.). Де́що гро́шей у ме́не є (Звин.)].
Какое -во? – скі́льки? яка́ кі́лькість? (яка́) си́ла? [Гро́шей не ста́не. – А си́ла-ж гро́шей вам тре́ба? (Звин.)].
В каком -ве? – в яко́му числі́? яко́ю мі́рою?
Учёт по -ву – о́блік на кі́лькість.
Дело не в -ве – спра́ва не в числі́, не в мі́рі, не в кі́лькості.
Дело не в -ве, а в качестве – спра́ва не в числі́, а в добро́тності (в до́брих прикме́тах); спра́ва не в кі́лькості, а в я́кості.
Компа́ния
1) компа́нія, (
фам.) кумпа́нія, гурт (-ту), (общество) товари́ство, (союз) спі́лка, (застольная) бе́се[і]да, (группа) грома́дка (множество) ла́ва. [За кумпа́нію і ци́ган пові́сився (Номис). Облиши́вши пи́сар кни́гу, сіда́є до гу́рту (Грінч.). Свого́ сму́тку не міг Лаго́вський позбу́тися й у товари́стві Шмі́дтів (Крим.). За столо́м сиді́ла бе́седа: брат Охрі́м із жі́нкою, сват Мано́йло, кум Тере́шко (Грінч.). Чолові́к та жі́нка, то одна́ спі́лка (Номис). В те́мну ніч ми зібра́лися грома́дкою йти (Л. Укр.). Колядува́ти хо́димо ла́вою (Звин.)].
-нией – гурто́м, у гу́рті́, ла́вою. [На́віть іти́ в гурті́ ле́гше з спі́вом (Єфр.)].
В своей -нии (сидеть) – свої́м гурто́м.
Водить, иметь -нию с кем – ко[у]мпанува́ти, води́тися, води́тися хлі́бом, заходи́ти з ким.
В -нии – при гурті́, в гурті́.
Пожалуйте в -нию – про́симо до гу́рту, до компа́нії, до ку́пи.
Держаться -нии с кем – трима́тися чийо́го товари́ства (гу́рту), трима́ти спі́лку з ким, трима́тися ку́пи. [Не трима́й з пана́ми спі́лки (Сл. Гр.). Тре́ба всім ку́пи трима́тися (Крим.)].
Для -нии – за компа́нію.
Достойная -ния – товари́ство че́сне, (иронич.) кумпа́ні́я че́сна.
Дружная -ния – лю́бе (дру́жнє) товари́ство, дру́жня компа́нія, (братва) бра́тва.
Дурная -ния – пога́не товари́ство.
Иметь -нию с кем – бу́ти в товари́стві з ким.
За -нию – за гурто́м, за ко[у]мпа́нію.
Присоединиться к -нии – приста́ти, прилучи́тися до гу́рту.
Принять в -нию – взя́ти до гу́рту кого́.
Расстроить -нию – розби́ти ко[у]мпа́нію.
Сделать, составить кому, разделить с кем -нию – потоваришува́ти кому́, приєдна́тися до гу́рту з ким.
Спасибо за -нию – спаси́бі за товари́ство, за компа́нію.
Удалая -ния – гоп-ко[у]мпа́нія.
Холостая -ния – парубо́цька (діво́цька) компа́нія.
Честная -ния – шано́вне товари́ство.
Я ему (он мне) не -ния – мені́ з ним у хлібосо́лі не бу́ти; (раздраж.) ми з ним свине́й не па́сли;
2) (
ассоциация, трудовое или торговое общество) компа́нія, (никогда не кумпа́нія), товари́ство, спі́лка. [Вку́пишся (вступишь со взносом) в компа́нію, то мо́жеш бу́ти безпе́чний (Франко). Асекураці́йне (страхове́) товари́ство «Дністе́р». Знайшо́в собі́ спі́льників і з ни́ми в спі́лці взяв одно́ село́ в гра́фа в посе́сію (Н.-Лев.)].
В -нии с кем – в спі́лці, спі́льно, до спі́лки з ким. [Ну́мер газе́тини то́ї, що її́ з ку́мом дяко́м до спі́лки пренумеру́ємо (выписываем) (Франко)].
Быть, состоять в -нии с кем – спілкува́ти, сполува́ти, бу́ти в компа́нії (в спі́лці) з ким, трима́ти спі́лку з ким.
Вступать, входить в -нию с кем – заво́дити спі́лку, приступа́ти до спі́лки з ким.
Основывать, учреждать -нию – заклада́ти спі́лку.
Торговый дом: Заблоцкий и К° – торгове́льний дім: Забло́цький і С-ка (і Т-во).
Легио́н
1) легіо́н (-ну). [В брита́нських га́льських легіо́нах не муштрува́лись (Шевч.)].

-о́н Почётный (орден во Франции) – Поче́сний Легіо́н;
2) (
перен.: множество) си́ла, си́ла-силе́нна, тьма-тьму́ща.
-ны несчётные – незліче́нні легіо́ни, тьми-тьму́щі.
Ма́сса
1) (
вещество, тело, материя, толща) ма́са. [Зле́жаний сніг величе́зними ма́сами урива́вся з гір і коти́вся вниз (Київ). О́бсяг атмосфе́ри величе́зний, а ма́са мізе́рна (М. Грінч.)].
Бумажная, древесная, сырая -са – паперо́ва, деревна́, сирова́ ма́са.
Двигаться сплошной -сой – іти́, су́нути, пливти́ (пли́сти́) суці́льною ла́вою, хма́рою, о́блавом, су́нути (ці́лим) зага́лом (Звин.). [Люде́й ішло́ хма́ра-хма́рою (Харківщ.). Як почало́ розтава́ти, то вода́ йшла рівчака́ми, а тепе́р, як ду́же розта́ло, – іде́ о́блавом (Вовч.)];
2) (
множество кого, чего) бе́зліч (-чи), си́ла, си́ла силе́нна, незчисле́нна си́ла, си́ла си́лою, ма́са, по́вно, (куча) ку́па, гу́ра, (туча, потоп, лавина, бездна) хма́ра, як мгли́, пото́п(а), зава́ла, ва́лява, прі́рва, (тьма) тьма, (гибель, пропасть) ги́бе[і]ль (-ли), (фам.) шмат (-ту), (грубо) до чо́рта, до бі́са, до стобі́са, до сму́тку, до ви́греба чого́; срв. Мно́жество 2 и II. Про́пасть. [Бе́зліч пра́ці (Грінч.). Си́ла силе́нна слів, а ді́ла нема́ (Київщ.). Груш незчисле́нна си́ла (Крим.). Їх (го́стей) там си́ла-си́лою була́ (Квітка). Пое́зії, пе́вно, в тім ма́са (Франко). Систе́ма му́сіла пода́тися, в мура́х її́ по́вно було́ поро́блено проло́мів (Єфр.). При́кростей уся́ких ку́па (Грінч.). Люде́й на по́лі як мгли (Г. Барв.). Чу́ти було́ яке́сь шепта́ння – з-посере́д пото́пи ли́стя (Франко). В столи́ці зби́лася ва́лява лю́ду (Леонт.). Гро́шей у ньо́го прі́рва (Звин.). Наро́ду там ги́бель (Звин.). Хоті́в ма́ти до сму́тку грошви́ (Кінець Неволі)].
На митинги собиралась -са народу – на мі́тинги збира́лося (схо́дилося) бе́зліч (си́ла, си́ла силе́нна, тьма) лю́ду (люде́й);
3) (
народная) ма́са, грома́да, зага́л (-лу). [В ім’я́ потре́б наро́дньої ма́си (Доман.). Наро́д-творе́ць не мо́же вже бу́ти сиро́ю етнографі́чною ма́сою (Єфр.). Чого́ не вда́тен збагну́ти зага́л, юрба́ (Леонт.)].
Народные -сы – наро́дні ма́си;
4)
юр. – ма́са, все добро́ (майно́).
Конкурсная -са – конкурсо́ва ма́са, все добро́ (майно́) (невипла́тного довжника́).
Махи́на
1)
см. Маши́на;
2) грома́ддя (-ддя), махи́ня, (
о здании, постройке ещё) озі́я; срв. Грома́да. [Це́рква чимала́ махи́ня (Свидн.). Така́ озі́я (пала́ц) стої́ть серед села́ (Мирн.). Там у їх міст зро́блений – озі́я! (Міюс. окр.)];
3) (
множество) бе́зліч, си́ла, вели́ка си́ла, си́ла-силе́нна.
Мно́гий – бага́то-хто, бага́то-де́хто (м. и ж. р.), бага́то-що́, бага́то-де́що (ср. р.), бага́то-яки́й, бага́то-котри́й, бага́то, (устар.) мно́ги́й.
-гий зверь гибнет от лесных пожаров – бага́то-які́ звіри́ ги́нуть (бага́то зві́рів ги́не) від лісови́х поже́ж (пожарі́в).
-гое множество – вели́ка си́ла, си́ла силе́нна, бе́зліч (-чи); см. Мно́жество 2.
Мно́гое, сщ. – бага́то-що (обычно употр. только формы косв. пад.: им. и р. бага́то-чого́, д. бага́то-чому́, в. бага́то-чого́ и (с предл.) бага́то на що́, про що́ и т. п.), бага́то-де́що (употр. аналогично предыдущ.: бага́то-де́чого, бага́то де́-в-чому и бага́то в де́чому и т. п.), бага́то; срв. Мно́го 1.
-гое свидетельствует об этом – бага́то-чого́ (бага́то-де́чого) сві́дчить про це.
Он -гое знает – він бага́то-чого́ (бага́то-де́чого) зна́є.
Он -гое испытал в жизни – він бага́то (бага́то-чого́, бага́то-де́чого) зазна́в на віку́.
Во -гом – бага́то в чо́му, бага́то де́-в-чому (в де́чому).
Вы на -гое должны обратить внимание – ви бага́то на що́ (де́-на-що) пови́нні (ма́єте) зверну́ти ува́гу.
Нам надо о -гом поговорить с вами – нам тре́ба бага́то про що́ (де́-про-що) поговори́ти (порозмовля́ти) з ва́ми.
Вы не -гого стоите – ви не бага́то-чого́ ва́рті, (грубо) ви шага́ ва́рті.
-гого желать, добра не видать – хто бага́то(-чого́) бажа́є, той нічо́го (добра́) не ма́є.
Мно́гие – (только о людях) бага́то-хто́ (р. и в. бага́то-кого́, д. бага́то-кому́, с предл. бага́то в ко́го, бага́то з ким и т. п.), бага́то-де́хто (р. и в. бага́то-де́кого, с предл. бага́то де́-в-кого и бага́то в де́кого и т. п.), (об одушевл. и неодушевл.) бага́то-які́ (р. бага́то-яки́х, с предл. бага́то в яки́х и т. п.), бага́то-котрі́, бага́то (р. багатьо́х, д. багатьо́м, в. бага́то и багатьо́х (об одушевл.) тв. багать(о)ма́, предл. в багатьо́х и т. п.), (устар.) мно́ги́й. [Бага́то-хто́ з еспа́нців був обтя́жений зо́лотом (Крим.). Узбро́йте шля́хту в за́мках у ва́ших багатьо́х (Грінч.). Мно́гі почали́ склада́ти оповіда́ння про поді́ї (Єв. Морач.)].
-гие мужчины – бага́то-хто з мужчи́н (з чоловікі́в).
-гие так думали – бага́то-хто́ так ду́мав (гада́в).
-гие не разделяют этого мнения – бага́то-хто́ не поділя́є ціє́ї ду́мки, цього́ по́гляду.
-гим кажется, что – бага́то-кому́, бага́то-де́кому, багатьо́м здає́ться, що.
-гим из учёных – багато́-кому́ з уче́них, багатьо́м уче́ним (з уче́них).
Я слышал это от -гих – я чув це від багатьо́х, бага́то від ко́го (від де́кого, де-від-ко́го).
-гие деревья посохли – бага́то-які́ дерева́ повсиха́ли, бага́то де́ре́в пос(о́)хло́ (повсиха́ло).
-гие затруднения преодолимы – бага́то-які́ тру́днощі мо́жна (даю́ться) перемогти́.
По -гим причинам – з багатьо́х причи́н.
В продолжение -гих лет – багать(о)ма́ рока́ми, бага́то ро́ків, про́тягом (на про́тязі) багатьо́х ро́ків.
Довольно -гие – до́сить бага́то, (только о людях) чима́ло-хто́, чима́ло-де́хто. [Чима́ло-кого́ з козакі́в повби́вано (Київ). Чима́ло-де́хто не хтів зго́джуватися з цим (Крим.)].
-гая лета – многі́ літа́. [Дару́й, бо́же, многі́ літа́ цьому́ госпо́дарю (Чуб. III)].
Наро́д
1) (
нация) наро́д (-ду) и (реже, гал.) на́рід (-роду), (часто) люд (-ду), (редко, устар.) мир (-ру). [Назва́вся сей наро́д Русь (Куліш). Украї́нський наро́д (Н.-Лев.). Любі́ть-бо на́рід наш (Біблія). Сла́ва лю́дові украї́нському на многі́ літа́ (Дума). У ко́ждого лю́ду, у ко́жній краї́ні живе́ таки́й спо́гад (Л. Укр.). Уве́сь ру́ський мир під ни́ми (князя́ми) збира́вся (Куліш)].
Все земные -ды – всі наро́ди сві́ту, (торж.) всі наро́ди зе́мні;
2) (
крестьянство) наро́д и (гал.) на́рід, просто́люд (-ду), просто́люддя (-ддя), (про́сті) лю́ди (-дей), (про́стий) люд, просто́та, (гал.) хло́пство, (стар.) посполи́ті (-тих), (про́сте) поспі́льство, (мир) мир. [Міськи́й просто́люд зно́ву й тут не мав мі́сця (Грінч.). Кни́жники й пани́ верхово́дять в грома́ді на́шій, на́че бог злюби́в їх понад просто́люд (Л. Укр.). Диви́сь: пан, а бала́ка, як лю́ди (Номис). То пани́, а ми – лю́ди (Номис). Твої́ слова́ просто́ту те́мну на до́брий ро́зум наставля́ють (Куліш). Де мені́ пора́ди шука́ти: чи межи князі́вством, чи межи про́стим поспі́льством? (Л. Укр.)];
3) (
множество или группа людей) наро́д и (гал.) на́рід, лю́ди, люд, мир. [Наро́ду насхо́дилося си́ла (Київ). Яко́го наро́ду зібра́лось там бага́то! (Греб.). Мша скінчи́лась у костьо́лі, люд порозсипа́вся (Рудан.). На при́стані ми́ру тако́го, що страх (Канівщ.)].
При -де – при лю́дях, прилю́дно.
Ну и -ро́д! – ну й лю́ди (наро́д)!
-ро́д валом валит – лю́ди як плав пливу́ть, наро́д (люд) су́не як хма́ра (ла́вою пре).
Мутить -ро́д – колоти́ти (баламу́тити) люде́й, колоти́ти ми́ром.
Глас -ро́да, глас божий (стар.) – глас наро́ду – глас бо́жий; коли́ лю́ди бре́шуть, то й я з ни́ми (Приказки);
4) (
всё, что народилось) на́рідок (-дку), на́рід (-роду) и наро́д (-ро́ду). [А тут і вся́кого и́ншого на́рідку намножи́лось (К. Старина). Це я для собачні́ ї́дло несу́; а ну, соба́чий наро́де, сюди́! (Звин.)].
Невероя́тный
1) (
неправдоподобный) неймові́рний, неправдоподі́бний. [Слова́, дале́кі й неймові́рні, як у ка́зці (Коцюб.). Се неймові́рним вам здає́ться? (Самійл.)].
-ное дело – неймові́рна (несообразное: неподо́бна, неслыханное: нечу́вана) річ.
Это -но – це неймові́рна річ.
Рассказывать -ные вещи – розповіда́ти неймові́рні ре́чі (щось неймові́рне);
2) (
чрезвычайный) неймові́рний, надзвича́йний. [Мені́ огне́м уда́рило в лице́, коли́ почу́в бли́зько таку́ неймові́рну си́лу (Васильч.). Зчиня́ючи неймові́рний га́лас (Епік)].
До -ной степени, до -ного – до неймові́рної мі́ри, до неймові́рности (неймові́рно, аж ві́ри не мо́жна по(й)ня́ти). [Ви таки́ до неймові́рности жа́лісливі (Л. Укр.)].
В -ном количестве – в неймові́рній кі́лькості, в неймові́рнім числі́; см. ещё Мно́жество 2 (Во -ве);
3)
см. Недове́рчивый.
Невпроворо́т, нрч. – невпрого́рт, бе́зліч, си́ла силе́нна, що й не перего́рнеш (не перегребе́ш); см. Множе́ство 2 (Великое -ство).
Чертям -ро́т – чорта́м ті́сно (ні́як поверну́тися).
Несме́тный – незліче́нний, незчисле́нний; срв. Несчё́тный. [Незліче́нні скарби́ (Н.-Лев.)].
-ное количество (число, множество) – незліче́нна (незчисле́нна) кі́лькість (си́ла, бе́зліч), бе́зліч, без лі́ку, си́ла силе́нна. [Незчисле́нна си́ла публіцисти́чних праць (Крим.). Уря́д ри́мський держа́в бе́зліч шпигі́в (М. Левиц.)].
Несчё́тный – незліче́нний, незчисле́нний, (редко) незрахо́ваний. [Скарб незліче́нний лю́дської мо́ви (Крим.). Скарб вели́кий, незрахо́ваний (Куліш)].
-ное количество (множество) – незліче́нна (незчисле́нна) кі́лькість (си́ла, бе́зліч), бе́зліч (-чи), без лі́ку, си́ла силе́нна. [Незчисле́нна си́ла дичини́ (Крим.)].
Обла́ва
1) обла́ва, о́блав (-ву), опла́ва, ла́ва [Зимо́ю у нас на вовкі́в що-дня́ ла́ва (Крим.)], гін (
р. го́ну);
2) (
толпа) обла́ва, (множество) си́ла, бе́зліч (-чи). [Жінки́ обла́вою його́ обступи́ли (Г. Барв.)].
Обла́ва грибов, хоть косой пусти – си́ла грибі́в, хоч коси́.
Обо́з
1) (
множество повозок или саней гуськом) ва́лка, ху́ра. [Заку́реним шля́хом ти́хо посува́ється ва́лка (Коц.). Через місто́к ху́ра йшла, так що возі́в два́дцять (Квітка)].
Запорожский обо́з в’ючных лошадей – батівня́, бато́ва́;
2) (
сборище путевых, кладных повозок) ва́лка, та́бір (р. та́бору).
Стать -зом в поле – ста́ти та́бором у по́лі.
Военный обо́з – військо́ва́ ва́лка, військо́ви́й обо́з.
II. Пропасть (множество) – бе́зліч, без лі́ку, си́ла силе́нна, (грубо) до си́на, до напа́сти, до ка́та, до бі́са, до сму́тку, до стобі́са, до ги́мона, до змі́я; срв. Бе́здна 2.
Он издержал -пасть денег – він ви́тратив си́лу гро́шей.
У него -пасть врагов – у йо́го бе́зліч (си́ла) ворогі́в.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Компания
1) (
от лат.) компа́нія, (фамил.) кумпа́нія, гурт (-ту), (общество) товари́ство, (союз) спі́лка, (застольная) бе́сіда (бе́седа), (группа) грома́дка, (множество) ла́ва;
2) (
ассоциация, трудовое или торговое общество) компа́нія, (никогда не кумпа́нія), товари́ство, спі́лка:
быть, состоять в компании с кем – спілкува́ти, бу́ти в компа́нії (в спі́лці) з ким, трима́ти спі́лку з ким;
в компании с кем (разг.) – у компанії (у товаристві, у гурті, при гурті, в спі́лці, спі́льно, до спі́лки) з ким;
водить компанию с кем – водитися з ким; приятелювати (компанувати) з ким; бути, бувати у хлібосолі з ким; спілку тримати з ким; (устар.) води́тися хлі́бом, заходи́ти з ким;
в своей компании сидеть – своїм товариством (своїм гуртом, своєю компанією) сидіти;
вступать, входить в компанию – заво́дити спі́лку; уступати, приставати, приступа́ти до спілки;
держаться компании с кем – триматися чийого товариства (гурту, компанії); тримати спілку з ким, триматися купи з ким;
достойная компания – товари́ство че́сне, (иронич.) кумпа́ні́я че́сна;
дружная компания – лю́бе (дру́жнє) товари́ство, дру́жня компа́нія, (братва) бра́тва;
дурная компания – пога́не товари́ство;
за компанию, для компании с кем (разг.) – за компанію з ким, за гурто́м з ким, заради товариства (задля дружби) з ким;
иметь компанию с кем – бути в товаристві (у компанії) з ким;
компанией – гурто́м, у гу́рті́, ла́вою;
не компания кто кому – не товариш (не товаришка) хто кому; не компанія хто кому; у хлібосолі не бути кому з ким: (фамил.) свиней не пас хто з ким;
основывать, учреждать компанию – засновувати компанію; заклада́ти спі́лку;
пожалуйте в компанию – про́симо до гу́рту, до компа́нії, до ку́пи;
принять, взять кого в компанию – узяти до товариства (до гурту, до компанії) кого;
присоединиться к компании – пристати (приєднатися, прилучитися) до товариства (до компанії, до гурту);
расстроить, нарушить компанию – розбити компанію;
сделать, составить компанию кому, разделить с кем компанию – приєдна́тися до гу́рту з ким; потоваришува́ти кому́;
спасибо за компанию – спаси́бі за товари́ство, за компа́нію;
удалая компания – гоп-компа́нія;
тёплая компания – товариство дружне (приятельське, сердечне, тепле); компанія дружна (приятельська, сердечна, тепла);
Торговый дом: Заблоцкий и К° – торгове́льний дім: Забло́цький і С-ка (і Т-во, і К°);
холостая компания – парубо́цька (діво́цька) компа́нія;
честная компания – шано́вне товари́ство;
я ему (он мне) не компания – я йому (він мені) не товариш; я йому (він мені) не компанія; мені́ з ним у хлібосо́лі не бу́ти; (раздраж.) ми з ним свине́й не па́сли.
[За кумпа́нію і ци́ган пові́сився (Номис). Облиши́вши пи́сар кни́гу, сіда́є до гу́рту (Грінченко). Свого́ сму́тку не міг Лаго́вський позбу́тися й у товари́стві Шмі́дтів (А.Кримський). За столо́м сиді́ла бе́седа: брат Охрі́м із жі́нкою, сват Мано́йло, кум Тере́шко (Грінченко). Чолові́к та жі́нка, то одна́ спі́лка (Номис). В те́мну ніч ми зібра́лися грома́дкою йти (Л. Українка). Колядува́ти хо́димо ла́вою (АС). Мій батько так казав: З панами добре жить. Водиться з ними хай тобі Господь поможе; Із ними можна їсти й пить, А цілувать їх — крий нас Боже (Є.Гребінка). Гринько з Іваном компанували (Сл. Гр.). На́віть іти́ в гурті́ ле́гше з спі́вом (Єфремов) Він тепер такий багатир, що ніколи й у хлібосолі з нами не буває (Сл. Гр.). Не трима́й з пана́ми спі́лки (Сл. Гр.). Тре́ба всім ку́пи трима́тися (А.Кримський). — Мамо, а що таке невдалий жарт? — Це, синку, коли тато до твого народження говорить, що керує компанією, а після твого народження виявляється, що це компанія алкоголіків!]
Обговорення статті
Масса
1) (
вещество, тело, материя, толща) ма́са;
2) (
множество кого, чего) бе́зліч, си́ла, си́ла-силе́нна, незчисле́нна си́ла, си́ла си́лою, ма́са, по́вно, (куча) ку́па, гу́ра, (туча, потоп, лавина, бездна) хма́ра, як мгли́, пото́п (потопа), зава́ла, ва́лява, прі́рва, море, (тьма) тьма, (гибель, пропасть) ги́бель, (фамил.) шмат (-ту), (грубо) до чо́рта, до бі́са, до стобі́са, до сму́тку, до ви́греба чого́;
3) (
народная) тиск, сила, тлум, ма́са;
4) (
юрид.) ма́са, все добро́ (майно́):
бумажная, древесная, сырая масса – паперо́ва, деревна́, сирова́ ма́са;
воздушная маса – повітряна маса;
двигаться сплошной массой – іти́, су́нути, пливти́ (пли́сти́) суці́льною ла́вою, хма́рою, о́блавом, ва́лом, су́нути (ці́лим) зага́лом;
критическая маса – критична маса;
масса вращательнодвижущаяся – маса обертоворухома;
масса движущаяся – маса рухома;
масса материальной точки – маса матеріяльної точки;
масса неуравновешенная – маса незрівноважена;
масса переменная – маса змінна;
маса приведенная – маса зведена;
маса присоединенная – маса приєднана;
маса распределенная – маса розподілена;
маса сосредоточенная – маса зосереджена (скупчена);
маса уравновешивающая – маса зрівноважувальна;
мышечная маса – м’язова маса;
народные массы – наро́дні ма́си;
собралась масса народу – зібра́лося (зійшлося, зібралася, зійшлася) бе́зліч (си́ла, си́ла-силе́нна, тьма) лю́ду (люде́й);
сырковая маса – сиркова маса.

[О́бсяг атмосфе́ри величе́зний, а ма́са мізе́рна (М.Грінченкова). Люде́й ішло́ хма́ра хма́рою (АС). Як почало́ розтава́ти, то вода́ йшла рівчака́ми, а тепе́р, як ду́же розта́ло, — іде́ о́блавом (М.Вовчок). Наро́д-творе́ць не мо́же вже бу́ти сиро́ю етнографі́чною ма́сою (С.Єфремов). Чого́ не вда́тен збагну́ти зага́л, юрба́ (М.Леонтович). Бе́зліч пра́ці (Б.Грінченко). Си́ла-силе́нна слів, а ді́ла нема́ (АС). Груш незчисле́нна си́ла (А.Кримський). Їх там си́ла си́лою була́ (Квітка). Пое́зії, пе́вно, в тім ма́са (І.Франко). При́кростей уся́ких ку́па (Б.Грінченко). Люде́й на по́лі як мгли (Г.Барвінок). Чу́ти було́ яке́сь шепта́ння — з-посере́д пото́пи ли́стя (І.Франко). В столи́ці зби́лася ва́лява лю́ду (М.Леонтович). Гро́шей у ньо́го прі́рва (АС). Наро́ду там ги́бель (АС). Люди, які пережили критичну масу принижень (і стерпіли), не можуть бути повноцінними громадянами (Л.Костенко). — У славолюбства тисяча синів, всі рвуться уперед, і, як схибнешся, Когось пропустиш, всі на тебе ринуть Могутнім валом, і заллють, затруть, Зоставивши позаду (М.Лукаш, перекл. В.Шекспіра). А найкраще ось що зроби: стинай віття тернове (тут скрізь того терну до гибелі росте) та й кидай по дорозі на призна́ку… (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Можна спробувати поставитися до неї по-християнському і полюбити. Але хоч як ти до неї ставився б, вона, ця маса, перетворена волею випадку на електорат, має голос і нічого спільного не має з демократією. Що з нею робити? Обманювати? Відмивати? Перевиховувати? Чекати, поки вимре? Але останнє — іллюзія: старі тягнуть за собою онуків, правнуків, які теж стають навкарячки (В.Шкляр, перекл. В.Єрофєєва). Маса удаваних книжок, але дуже мало літературних творів; тлум інформації та добрих намірів, однак обмаль реальної думки та пам’яті — такий, власне, порядок денний (А.Рєпа, перекл. Ф.Солерса). Той тлум вирував і клубочився, люди бігали туди й сюди (О.Сенюк, перекл. П.Лаґерквіста). — І тепер нам потрібні, — сказав він, — не мечі, а батоги. Масами правили з днів сотворіння і треба ними правити до кінця цих днів. Суще лицемірство й фарс говорити, ніби вони самі здатні собою керувати (С.Павличко, перекл. Д.Г.Лоуренса). Усі сновигають, горланять до хрипоти, вихваляючи свій товар. Конкуренція, сварки, обдурювання один одного на копійки. Найневгамовніші ми, зовсім малі, бо нам подобається брати участь, відчувати належність, бути частиною всього цього великого тлуму (Г.Петросаняк, перекл. А.Ґранаха). На пароплаві панував тлум, адже ним подорожували механіки та інші відвідувачі національного свята, всі поголовно п’яні ще до обіду (Т.Андрієвська, перекл. П.Кері). Найжахливіша маса, яку можна уявити, складалася б суцільно із знайомих (Е.Канеті). У народних мас ця сама маса завелика для сходження вгору. Зате для лавиноподібного сходу вниз — якраз (В.Шендеровіч)].
Обговорення статті
Страсть
1) (
страдание) страждання, мука, мучення, (церк.) страсті;
2) (
сильное влечение) пристрасть, жага, жадоба, запал, пал;
3) (
любовная) любощі;
4) (
страх) жах, ляк, страх;
5) (
множество, весьма) дуже, страх, страшенно, надто, сила:
иметь страсть к чему – мати пристрасть до чого, дуже кохатися в чому, горіти до чого;
накал страстей – кипіння (шал) пристрастей;
пылать, гореть страстью – палати пристрастю (жагою);
страсти Господни – страсті Господні, мучення Боже;
страсти разгорелись – пристрасті розпалилися (розгорілися);
страсть как хочется (разг.) – страх як (страшенно) хочеться; хочеться аж-аж-аж (аж-аж-аж як хочеться);
страсть сколько (разг.) – страх скільки; страшенно багато.
[Якщо кувати розпечене залізо пристрасти нерішуче, воно швидко охолоне. (О. і О.Плеваки перекл. Е.Єлінек). Кажуть, пристрасть змушує думки людини обертатися в замкненому колі (Р.Доценко перекл. О.Вайлда). Емма стала такою, як усі інші коханки, і зачарування новизни, спадаючи потроху, ніби одяг, оголювало вічну одноманітність пристрасті, яка завжди має ті самі форми і говорить тією самою мовою (М.Лукаш і М.Гайдай перекл. Ґ.Флобера). Стримано повискували пристрасті (В.Даниленко). І що усі твої напасті і сподівання, і жалі, як по Вітчизні довгі страсті ряхтять, мов рани на чолі! (В.Стус). Мене вабила північна округла стіна, я вже бачив на ній мальовидло Страстей Господніх… я здалека бачив, що мальовидло на цілу стіну потріскалося, фарба поскручувалася в спіралі, одначе я не відразу кинувся до стіни, до цього мальовидла, задля яких власне приїхав у Черчен, щось мене неначе притримувало біля дверей, не давало зробити ні кроку, чиєсь око пантрувало за мною (Р.Федорів). Їй неважко було лишатись чеснотливою: спроваджувати залицяльників не довелось, а не такий уже ярий чоловічий пал Філібера згас одразу після народження їхнього єдиного сина, тож навіть дозволених плотських утіх зазнати їй не випало (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). Моя пристрасть була мов дика прірва, що хотіла його поглинути. І я бачила, що вона його лякала (О.Сенюк, перекл. П.Лаґерквіста). Вона схилилася й накрила його вуста своїми, немовби хотіла проковтнути його. За мить початкова ніжність між ними перетворилася на тваринну пристрасть, яку з її боку живили три роки вдовиної стриманості, а з його — солодка хіть юнака, що ніколи не куштував жіночого кохання, хіба що куплену вправність шльондр (О.Оксенич, перекл. М.П’юзо)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Множество – си́ла, -ли, бага́то; безчисленное -во – бе́зліч, -чі.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Множество – багато; сила. Бесчисленное множество – безліч. Многое множество – сила-силенна.
Гибель – загин; загибель; (бедственное положение) – безголів’я; (несметное множество) – сила; сила-силенна; безліч. Привести к гибели – довести до загину.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Множество
• Бесчисленное (великое, многое) множество
– безліч (безлік, без ліку, без числа, без ліку-міри); незліченно; велика (незліченна) сила; (розм.) сила-силенна (сила-силюща, страшна сила, іноді силеча); тьма (тьма-темрява, тьма-тьмуща, зрідка у мн. тьмитем); гибель (до гибелі); до напасті; до смутку (до лиха, до лихої години); мла; хмара (хмара хмарою); аж кишить; як мурашні (як мурашви, як комашні); як трави; як листя; як (що) піску; (зниж.) як черви (як сарани); як полови (як сміття); [чортів] тиск; (згруб.) до чорта (до дідька, до біса, достобіса, достобісового батька, до гаспида, до гемона, до ката, до хріна, до греця, до сина, до стилої мами); (поет.) як зір(ок) на небі; як цвіту весняного (як цвіту по весні); як маку.
Бесчисленный
• Бесчисленное множество
– безліч (безлік, без ліку, без числа, без ліку-міри); незліченно; сила (велика сила, страшна сила, незліченна сила, сила-силенна, сила-силюща, силеча); тьма (тьма-тьмуща, тьма-темрява, (зрідка) тьми-тем); мла; гибель (до гибелі); до напасті; до смутку; (образн.) хмара (як хмар, хмара хмарою); як зір(ок) на небі; як цвіту весняного (по весні); як маку; як трави; як листя; як мурави (мурашні, мурашви); як сарани; як черви; як (що) піску; як сміття; [чортів] тиск; хоч греблю (гать) гати; аж кишить. [Добра у нього всякого без числа було… Муратов. У майстерні працювало сила народу… Сенченко. Татар приспіло небагато, але від того шарварку здавалося, що їх там незліченна сила… Ільченко. Народу щоб було, як мли. Яновський. З гори аж до греблі суне поволі хмара народу. Коцюбинський. У дворах, по вулицях, коло церкви як мурави народу. Мирний. У нього… грошей, як сміття. Муратов. Тепер дівчат, хоч гать гати. Котляревський.]
Лишение
• Жить в лишениях
– жити в злиднях (у нестатках).
• Перенести множество лишений
– перетерпіти такі злигодні; зазнати (витерпіти) стільки лиха; напоневірятися; (образн.) випити добру повну.
• Терпеть лишения
– терпіти нестатки; бідувати; злиднювати.
Несметный
• Несметное количество (число, множество)
– незліченна (незчисленна) кількість; безліч (безлік, без ліку, без числа, без лікуміри); незчисленно; сила (велика сила, страшна сила, страшенна сила, незліченна сила, сила-силенна, сила-силюща, силеча); тьма (тьма-тьмуща, тьма-темрява, зрідка тьми-тем); мла; гибіль (до гибелі); до напасті; до смутку; (образн.) хмара (хмара хмарою, як хмар); як зір(ок) на небі; як цвіту весняного (як цвіту по весні); як трави; як листя; як мурави (як мурашви); як сарани; як черви; як (що) піску; як сміття; (чортів) тиск; хоч греблю (гать) гати; аж кишить; (іноді) як маку.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

мно́жество множина́,-ни́, числе́нність,-ности
м. бесконе́чное множина́ нескінче́нна
м. бесчи́сленное множина́ незліче́нна
м. за́мкнутое множина́ за́мкнена
м. исчисли́мое множина́ злічна́ [зчисле́нна]
м. коне́чное множина́ скінче́нна
м. несчётное множина́ незлічна́ [незліче́нна]
м. по́лное множина́ по́вна
м. связно́е множина́ зв’я́зна
м. сме́жностей множина́ сумі́жностей
м. соверше́нное множина́ доскона́ла
м. счётное множина́ зліче́нна
м. узлово́е множина́ вузлова́
м. упоря́доченное множина́ впорядко́вана
м. числово́е множина́ числова́

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Бе́злік, -кубесчисленное множество.
Бе́зліч, -чимножество, бесчисленное множество.
Біс, -і́сабес, чорт.
Бі́сом диви́тися – сердито смотреть, косо поглядывать.
Оди́н біс – оба лучше, и то и другое плохо.
На бі́са – на кой чорт.
До бі́са, до сто бі́са – многое множество, пропасть.
Ва́лявамасса, множество.
Вере́та
1)
дерюга;
2)
коврик цветной;
3)
множество, куча.
Ги́біль, -бели
1)
гибель, погибель;
2)
множество, пропасть, масса.
Заві́з, -во́зу
1)
множество (длинный ряд) ожидающих чего-либо подвод;
2) (
переносно) длинная очередь;
3)
теснота.
Плав, -ву
1)
пловучий остров;
2)
трясина.
Хай він під плав пі́де – чтоб он пропал.
3)
сор, плывущий по реке.
Пла́вом, як плав пливе́ – множество двигается.
4)
маховое перо (у птиц);
5)
половодье.
Си́ла
1)
сила.
Си́лою – насильно.
Си́лу взя́ти – приобресть власть.
У си́лу вбива́тися – входить в сипу, укрепляться.
В си́лу – едва, еле.
Си́лу в си́лу – едва-едва.
На си́лу, на превели́ку си́лу – с трудом, с величайшим трудом.
Над си́лу – сверх сил.
Через си́лу – а) против желания; б) сверх сил.
Од си́ли (два́дцять) – самое большое (двадцать). В чім си́ла – в чем суть, в чем дело.
Як си́ла – по мере возможности.
Зна́ти в чому си́лу – знать в чем толк.
Небе́сна си́ла – ангелы.
Нечи́ста си́ла – чорт.
2)
много, множество.
Си́ла силе́нна лю́ду – масса людей.
Під, попід си́лу – под мышки.
Набира́ти, набра́ти си́ли – войти в силу (о законе).
Сміттюга́, -ги́множество сору.
Сму́ток, -ткугрусть, уныние, печаль.
Сму́ток її зна – шут ее знает.
У йо́го до сму́тку гро́шей – у него множество денег.
Стона́дцять
1)
сто с десятком;
2)
уйма, множество.
Те́мрявамрак, темнота, тьма.
Тьма-те́мрява – бесчисленное множество.
Тиск, -ку
1)
давка, давление;
2)
толпа, множество.
Тьма, род. тьми – 1) тьма, мрак;
2)
невежество;
3)
множество.
Тьма-тьму́ща, тьма-темря́ва – несметное количество.
Хлань, -нимножество.
Хма́ра
1)
туча, облако;
2)
множество.
Хма́рою перейти́ – пройти бесследно.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Масса
1) (
вещество) – ма́са;
2) (
множество) – сила, ма́са; в общей массе – зага́льною ма́сою; в общей массе случаев – у зага́льній ма́сі випа́дків.
Обилие чего (множество чего) – бага́тосила, велика кі́лькість, здо́біль чого́; большое -лие – ду́же бага́то.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

І. Бе́зліч, нар. Множество, безъ счету. Ось море в тебе широко-просторе, там безліч гаду, безліч риботвору. К. Псал. 237.
ІІ. Бе́зліч, -чі, ж. Множество, безчисленное множество. Літа його — безліченная безліч. К. Іов. 81. От і лічи таку безліч! Ком. І. 50. Як нам назвати ту безліч усяких мук, що в нас приймали мученики й мучениці за своє рідне слово? К. Хп. 126.
Біс, бі́са, м.
1) Бѣсъ, діаволъ.
Чорт чорний, а біс рябенький. Ном. № 193.
2)
До біса; до сто-біса. Пропасть, множество. От їх до сто-біса! Шевч.
3)
З-біса. Очень, сильно. Ставится при прил. для обозначенія усиленной степени качества. Моторні ж з біса! Стор. МПр. 45. З-біса швидка! Бѣл.-Нос. О, хитра з-біса! Котл.
4)
К бісу! Къ чорту, прочь, долой! Оттуди їм і дорога к бісу! К бісу це сміття! Золотон. у.
5)
Бісом диви́тися. Сердито смотрѣть, косо поглядывать. Фр. Пр. 57. Вже море так йому огидло, що бісом на його дививсь. Котл. Ен.
6)
Один біс! Все равно, безразлично, одинаково плохо и то, и другое. Фр. Пр. 58.
7)
Біс твоєму ба́тькові или матері! Бранное пожеланіе.
8)
На біса; якого біса. Зачѣмъ; на кой чортъ. Якого біса ти тут по під тином валяєшся? Полт. На біса ти це зробив? Полт.
9)
Біса з’їсти. Ничего не получить. Бѣл.-Нос.
10)
Біса вхопи́ти. Ошибиться. Бѣл.-Нос.
11)
Йому сам біс діти коли́ше. Ему все удается. Бѣл.-Нос.
12)
Хай тобі біс! Бранное пожеланіе.
13)
Біс ба́тька зна! Чортъ знаетъ. Мабуть біс батька зна, який череп на дяковій голові. Левиц. Пов. 348.
14)
Біс-ма, біс-має. Нѣтъ, не имѣется. Оступися, в тебе хисту біс-ма. Чуб. V. 176.
15)
Біс-дерево. Раст. Datura stramonium. Шейк. Вх. Пч. II. 31. Ум. Бісик. Ув. Бісяка.
Ва́лява, -ви, ж. Множество. Лубен. Александр. у. Валява жидів іде з школи. Залюбовск. Валявою йдуть люде. Чер. у. Снігу валява. О. 1861. V. 71. Такого валява риби. Мнж. 176.
Вере́та, -ти, ж.
1) Дерюга.
2) Родъ шерстяныхъ разноцвѣтныхъ ковриковъ, которыми застилаютъ лавки, а иногда и столъ. Чуб. VII. 387. Kolb. I. 58.
Дайте ж нам і постілку та й писані верети. Гол. II. 111.
3) Множество, куча.
Верета горобців у просі. Фр. Пр. 147. Ум. Вере́тка.
Вовківня́, -ні, ж.
1) Западня, яма для ловли волковъ. Грин. II. 238.
2) Волчье логовище. Вх. Зн. 8.
3) Иронично: холодное жилье.
4) Множество волковъ.
Вовківні такої було, що біда. Там таке звірно завелось, що й ходить страшно. Екатериносл. у.
Гаймін, -на, м. Множество. У місті сьогодня гаймін огірків. НВолын. у.
Джу́рґа, -ґи, ж. Множество (людей, скота на дорогѣ). Шух. І. 84.
Кадже́ння, -ня, с. Кажденіе. Множество народу молилось із надвору під час кадження. Єв. Л. 10.
Лік, -ку, м.
1) Счетъ, число.
А людей, людей! без ліку. МВ. 22. Лічу в неволі дні і ночі і лік забуваю. Шевч. 548. Без лі́ку-мі́ри. Безчисленное множество. На морі огрядні кораблі без ліку-міри стоять собі. Федьк. Лі́ком оста́тись. Остаться такъ немного, что счесть можно. Усе сімня (з конопель) визбірали горобці — ліком осталось. Черк. у.
2) Лѣкарство.
Як дасть Бог на вік, то найдеться й лік. Ном. № 8344. Хто здоров, той ліків не потребує. Ном. 8345. Як ножем пробито, то знайдуться ліки, а як закохання, — пропала навіки. Чуб. V. 3.
Мара́нча, -чи, ж. Множество. Маранча гусениц на капусті. Вх. Лем. 434.
Мно́гість, -гости, ж. Множество, многочисленность.
Мно́жество, -ва, с. Множество. Стор. II. 126. Чуб. III. 323.
Нава́льність, -ности, ж.
1) Множество, толпа.
Торік у Лебедині навальність була москалів.
2) Проливной дождь съ бурей.
Плав, -ву, м.
1) Пловучій островъ изъ камыша и небольшихъ растеній. Поп. 258.
Коломак весною дуже грає: відриває часом плави з вільхами і лозою і зносить далеко. О. 1861. VIII. 93.
2) Трясина, гдѣ подъ слоемъ растительности вода. О. 1861. VIII. 26. Мнж. 189.
Плав так і двигтить. На плавах стоїть і маяче в воді високий, густий, широколистий очерет. О. 1862. VIII. 16. Селезень на ставу, утінка на плаву. Мет. 214. Хай він під плав пі́де! Проклятіе: пожеланіе смерти. Мнж. 162.
3) Соръ, всякіе предметы, плывущіе по рѣкѣ сплошнымъ слоемъ. Мнж. 170.
Злилось як плав. Мнж. 170. Пла́вом, як плав пливе́. Множество двигается. Мнж. 170. Як плав пливе — військо йде. Ном. № 7679.
4) Правильное перо, маховое перо (у птицъ). Вх. Пч. І. 15. Ум.
Плаво́к, плаво́чок. Мет. 214. Ой підпалю, підпалю селезневі косиці, щоб же він не літав на чужії плавочки. Грин. III. 78.
Почува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. почу́ти, -чу́ю, -єш, гл.
1) Слышать, услышать; узнать.
Ой почувайте і повидайте, що на Вкраїні постало, що за Дашевом під Сорокою множество ляхів пропало. Мет. 399. Почула Єлизавета вітання. Єв. Л. І. 41. Почувши ж, що в огні спеклась, сказав: «Нехай їй вічне царство!» Котл. Ен. II. 5.
2) Чувствовать, почувствовать.
Почув тепло козак. Греб. 376. Бий його дужче, щоб почув. Харьк. г.
3) Чуять, почуять.
Почула душа, що смерть за плечима. Ком. Пр. № 1109. Ми весну почуєм та вп’ять помандруєм. Грин. III. 562.
Си́ла, -ли, ж.
1) Сила, мочь, могущество, преобладаніе, власть, значеніе.
Ніякою силою не одоліє. ЗОЮР. Божа воля, Божа й сила. Ном. № 21. Голубчики, каже, не наша сила. ЗОЮР. І. 71. Як ще були козаки у старосцини Солтикової, то вже було без його не пійдуть гряничиться, бо не їх буде сила. ЗОЮР. І. 109. Си́лою. Насильно. Людей гонили силою на присягу, то й батько присягав на унію. ЗОЮР. І. 137. Си́лу взя́ти. Приобрѣсть власть. У си́лу вбива́тися. Входить в силу, укрѣпляться. В-си́лу. Едва, съ трудомъ, еле. Кінь у-силу йде. Грин. II. 55. В-силу бідолахи втекли од його. МВ. I. 151. Си́лу-в-си́лу. Едва, съ большимъ трудомъ. Як я молодою бувала, по 40 вареників їдала, а тепер хамелю, хамелю – силу-у-силу 50 іззіси. Ном. № 8146. На-си́лу, на превели́ку си́лу. Съ трудомъ, с величайшимъ трудомъ. Над си́лу. Сверхъ силъ. Че́рез си́лу. Противъ желанія, принуждая себя; сверхъ силъ. Через силу п’є горілку. Роблю через силу. МВ. II. 14. Од сили. Самое большое. Цим чоботям од сили три карбованці ціна. Кролев. у. В чім си́ла? Въ чемъ суть? в чемъ дело? Не в тім сила, що кобила сива, а в тім, що не везе. Ном. № 7221. Зна́ти в чому́ си́лу. Знать в чемъ толкъ. Розумний чоловік і в конях силу зна. Греб. 382. 2) Небе́сна си́ла. Ангелы. Нечи́ста си́ла. Дьяволъ, чортъ.
3) Много, множество.
Там була людей велика сила. Худоби в його сила. Грин. III. 226. Ще більша сила відьом налетіла у хату. Грин. I. 67.
4) Під си́лу, попід си́лу. Подъ мышки. Ой узяли Парасуню попід обі сили, повели ю за Станислав та й там повісили. Гол. I. 58. Ум. Си́лка, си́лонька, си́лечка, си́лочка. Чуб. V. 875. МВ (О. 1862. Ш. 44). Бери, синочку, скільки силочка зможе. КС. 1883. ІІ. 381.
Силе́ча, -чі, ж. Ум. отъ. си́ла въ 3-мъ знач., множество. Раків силеча.
Сміттюга́, -ги́, ж. Ув. отъ сміття. Множество copy. (Залюб.).
Сму́ток, -тку, м. Грусть, уныніе, печаль. Иноді смуток великий напада, що й на світ не хочеться дивиться. Смуток ваш на радощі обернеться. Єв. І. XVI. 20. Сму́ток її зна. Чертъ ее знаетъ. Ном. № 7866. У йо́го до сму́тку гро́шей. У него множество денегъ. ЗОЮР. І. 233.
Те́мрява, -ви, ж. Мракъ, темнота, тьма. Роскинеш темряву — і ніч настане. К. Псал. 237. Очі згасли, і всю душу темрява окрила. К. Псал. 92. Тьма-те́мрява. Безчисленное множество. Там він бачив, крий Боже, яку тьму-темряву всякої, превсякої птиці. Стор. М. Пр. 167.
Тиск, -ку, м.
1) Давка, давленіе. Шейк.
2) Толпа, множество.
На річці тій жили батьки мої і панства чортів тиск. Греб. 388. Тиск народу. Шевч. Такий тиск риби. Страшенний росплодився на Вкраїні тиск чужомовнього, нам ворожого, панства. К. ХП. 137.
Тьма, тьми, ж.
1) Тьма, мракъ.
Одсунув віконце — у тьмі щось мріло. МВ. (6. 1862. І. 85).
2) Невѣжество.
Чужі народи в тьмі зістались, не просвітив їх, не прославив. К. Псал. 326.
3) Множество.
Колесниця божа дивна тьмами воїнства гобзує. К. Псал. Тьма-тьму́ща, тьма-те́мрява. Несмѣтное количество. Ном. № 7688. Та тамечки тьма-темрява усякої птиці; тьма-темрява черви кишить. А люду-люду — тьма темрява. Харьк.
4) Насѣк. Pyralis. Вх. Пч. І. 7.
Хлань, -ні, ж.
1) =
Безодня.
2) Множество, огромное количество.
Хланею налітали. Желех. Виїв би хлань.... Фр. Пр. 71.
Хма́ра, -ри, ж.
1) Туча, облако.
Це, шо ми бачим над собою синє, до це ще не небо, а це оболоки; а те, шо ходить попід оболоками, до то хмара. Чуб. І. 2. Смутно мені та сумно мені, мов я в чорну хмару ввійшла. МВ. І. 89.
2) Множество, масса.
Хмарою йдуть люде. Ном. № 7678.
3)
Захо́дити в хма́ру. Фантазировать.
4)
Хма́рою перейти́. Пройти безслѣдно. Не журись: хмарою перейде, та й край. Волч. у. Ум. Хма́рка, хма́рочка, хма́ронька. За сонцем хмаронька пливе. Шевч. 445. Ясні зірочки — то світилочки, чорні хмарочки, до то свашечки. Мет. 19.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Ги́бель, -лі, ж. *2) Масса, множество. В цьому ставку гибель риби. Народу там гибель. Крим.
Заві́з, во́зу, м. *2) Множество (длинный ряд) ожидающих чего-либо подвод. Сл. Нік. *3) Переносно: длинная очередь; теснота. Сл. Нік.
*Много́та́, -ти, ж. Множество. Довкола коршми тиснулась несчисленна многота людських голов. Борд.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Мно́жество = бага́то, бага́цько, си́ла, вели́ка си́ла, инодї — мно́жество, тиск, ва́лява, тьма́ те́мрява. — Безчи́сленне мно́жество = бе́злїч. — Велика сила народу полягло на войнї. Кн. — Такого валява риби. Ман. — Тьма темрява жуче було. — Гей не дивуйте, добриї люди, як на Вкраїні повстало, гей за Дашевим и Сорокою множество Ляхів пропало. п. — І хлопцїв чортів тиск було. Кот. (Д. н. під сл. Мно́го).
Зашевели́ть, ся = заворуши́ти, ся, (про множество) — закиші́ти, закомаши́ти ся. — Заворушила ся пустиня, мов із тїсної домовини на той останїй страшний суд мерцї за правдою встають. К. Ш.
Тьма́ = 1. тьма́ (С. Ш.), темно́та (С. Л.), те́мрява (С. Л. Ш.), мо́рок.— Тьма і тьма і правди на землї нема. К. Ш. — Густий морок окриває шахарськиї хати. К. Д. 2. тьма́, си́ла, тьма-тьму́ща, тьма-те́мрява (д. Мно́жество).

Запропонуйте свій переклад