Знайдено 8 статей
Російсько-український народний сучасний словник 2009–
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка)
МЫТЬ ще вимива́ти /відмивати, намивати, обмивати, перемивати, промивати, умивати/; мо́ющий що /мн. хто/ ми́є тощо, за́йня́тий миття́м, зви́клий ми́ти, покли́каний /ра́ди́й/ ви́митий, ми́йник, вимива́ка, відмива́ка, обмива́ка, перемива́ка, промива́ка, умива́ка, прикм. ми́йний, промива́льний /перемива́льний тощо/, вимива́льний, відмива́льний, намива́льний, обмива́льний, умива́льний, промива́льний, промивни́й /вимивни́й/, для миття́, складн. -мий, -ми́йний [моющий шерсть вовноми́й, прикм. вовноми́йний]; моющий зо́лото промива́ч зо́лота, золотоми́й; моющий посу́ду посудоми́й; моющийся ми́тий, вими́ваний, відми́ваний, нами́ваний, обми́ваний, переми́ваний, уми́ваний, проми́ваний; моющиеся обо́и вими́вані шпале́ри; |
ПЕРЕМЫВА́ТЬ, перемывать ко́сточки кому суди́ти-гу́дити /бра́ти на язи́к, перетира́ти на язика́х/ кого; перемыва́ющий, перемыва́ющийся/перемыва́емый = моющий, моющийся; перемывающий косточки ра́ди́й взя́ти на язи́к кого, прикм. пересу́дливий; ПЕРЕМЫ́ТЬ перемы́вший ОКРЕМА УВАГА |
ПРОМЫВА́ТЬ ще ми́ти; промыва́ющий = моющий тощо для промива́ння, за́йня́тий ромива́нням, промива́льник, прикм. промива́льний; промывающийся/промыва́емый = моющийся прикм. промивни́й. |
УМЫВА́ТЬ ще ми́ти, обмива́ти, вимива́ти, (росою) зро́шувати; умывать ру́ки ще відмежо́вуватися, зніма́ти з се́бе відповіда́льність, образ. обтрі́пувати пі́р’ячко; умыва́ющий що /мн. хто/ вмива́є тощо, зви́клий вмива́ти, ра́ди́й уми́вати, за́йня́тий миття́м, прикм. умива́льний, обмива́льний, вимива́льний, пор. моющий; умыва́ющий ру́ки ра́ди́й уми́ти ру́ки, гото́вий відмежува́тися /діял. дистанціюва́ти/, оказ. хатоскра́йній; умывающийся/умыва́емый ми́тий, уми́ваний, обми́ваний, вими́ваний; УМЫ́ТЬ, умы́ть ру́ки діял. дистанціюва́тися від і похідн.. |
Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш)
мо́ющий ми́йний, змива́льний |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Ложкоми́й, -ми́я, м.
1) Моющій ложки. 2) Блюдолизъ. Котл. Ен. V. 49. |
Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського)
Ложкоми́й, -ми́я, м.
1) Моющий ложки, *судомойка. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)