Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 31 статтю
Запропонувати свій переклад для «мрак»
Шукати «мрак» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Мрак (в прямом и перен. знач.) – мо́рок, змо́рок (-ку), (тьма) те́мрява, те́мнява, тьма, пі́тьма́, темно́та, па́морока, о́мрак (-ку), по́мерки (-ків), по́темок (-мку), по́темки (-ків); срв. Темнота́, Тьма. [Густи́й мо́рок скрізь по хата́х; густі́ший в буди́нках, що нема́ душі́ живо́ї в се́страх украї́нках (Куліш). Вже змо́рок упа́в (Липовеч.). Хто сві́тло міня́є на те́мряву но́чи? (Олесь). Свої́м сло́вом пое́т розві́яв ту те́мряву з уся́кої непра́вди, яка́ обійма́ла до́сі пита́ння про на́шу націона́льність (Грінч.). Ві́римо ми, що світ невечі́рній жада́ний зася́є і нам серед но́чи й пітьми́ (Грінч.). Крізь темно́ту само́тно зори́ть одино́кая зі́рка ясна́я (Л. Укр.). Пово́лі розві́ялася густа́ холо́дна па́морока, що була́ залягла́ над Борисла́вом (Франко). О́мрак на зе́млю ні́чка напусти́ла (Мкр.). Си́зі по́мерки но́чи (Мирн.)].
• Ночной мрак – нічна́ (вночі́шня) те́мрява (темно́та, пі́тьма́). [Вночі́шня те́мрява обгорта́ла все навкруги́ (Загірня)].
• Мрак невежества – темно́та не́уцтва, розумо́ва те́мрява.
• Во -ке времен – в те́мряві часі́в.
• Во -ке неизвестности – в те́мряві невідо́мости.
Неве́дение – незна́ння́ (кого́, чого́ и про ко́го, про що), неві́дання (чого́), (неизвестность) невідо́мість (чого́), (редко) недовідо́мість, (несознательность) несвідо́мість (-ости) (чого́); (неумение) невмі́ння, незна́ння и незнаття́ (-ття́) (що роби́ти и чого́). [Спро́би (познайо́мити Евро́пу з на́ми,) які́ потопа́ли в мо́рі европе́йського незнання́ про нас (Грінч.). Гріхи́ лю́дські, ві́льні й неві́льні, я́же ві́данням і неві́данням (М. Левиц.). Невідо́мість гріха́ не чи́нить (Номис). Тут пану́є по́вна недовідо́мість, а тимча́сом наро́д пови́нен зна́ти, що́ роби́ло його́ прави́тельство (Доман.). Вона́ не хоті́ла чу́да поворо́ту до дитя́чої несвідо́мости (Л. Укр.)].
• -ние стыда – незна́ння́ (неві́дання) со́рому (сти́ду или стида́), (иногда) безсоро́мність (-ности). [Молоді́ ли́пи стоя́ли го́лі, мов ді́ти у свої́й безсоро́мності (Коцюб.)].
• -ние чтения и письма – невмі́ння чита́ти й писа́ти.
• По -нию – з незна́ння́, з невідо́мости, не зна́ючи; з несвідо́мости. [В чі́м-же я з незна́ння грі́шна? (Куліш)].
• В блаженном -нии – в блаже́нному (щасли́вому) неві́данні (незна́нні́).
• В -нии своём, я… – у свої́й несвідо́мості (у своє́му неві́данні), я…
• В -нии значения чего, я… – несвідо́мий (не зна́ючи) ваги́ (зна́че[і́]ння) чого́, я…
• Быть (пребывать, находиться), оставаться в -нии относительно чего, насчёт чего – не зна́ти чого́, про що, бу́ти (перебува́ти, пробува́ти) в незна́нні́ (в неві́данні, в несвідо́мості), бу́ти, зостава́тися несвідо́мим (нетяму́щим) чого́.
• Воспитывать, держать, оставлять кого в -нии чего – вихо́вувати, трима́ти, залиша́ти кого́ в незна́нні́ (в неві́данні, в несвідо́мості) чого́.
• Мрак (тьма) -ния – те́мрява (тьма, пітьма́) незна́ння́ (неві́дання).
Неве́жество –
1) не́уцтво, неві́гла́ство, (гал.) іґнора́нція, (необразованность) неосві́ченість, (неведение) неві́дання, (темнота) те́мність (-ности), темно́та, те́мрява, (простота) просто́та. [Ретрогра́дство та не́уцтво (Грінч.). Темно́та, неві́гластво (Доман.). Вбача́лись йому́ мілійо́ни голо́ти, і те́мність, і вбо́жество їх (Самійл.). Зли́дні, темно́та, чва́ри, наси́льство (Р. Край)].
• -ство в чём – не́уцтво (неосві́ченість) у чо́му, в ца́рині чого́.
• Из -ства, по -ству – з не́уцтва (з неосві́чености и т. п.).
• Мрак (тьма) -ства – те́мрява не́уцтва, те́мна неосві́та.
• Историческое -ство – не́уцтво (неосві́ченість) в ца́рині істо́рії.
• Крайнее -ство – кра́йнє (надмі́рне) не́уцтво (неві́гластво).
• Учёное -ство – науко́ве не́уцтво (неві́гла́ство).
• Коснеть, закоснеть (закоренеть) в -стве – скні́ти (животі́ти, ни́діти, дубі́ти), задубі́ти (загру́знути, зашкару́бнути) в не́уцтві (в те́мряві);
2) (соб.: невежды) не́уцтво, неві́гла́ство, не́уки (-ків), неві́гласи (-сів), темно́та, просто́та. [Дику́нство та не́уцтво бра́лися до свої́х справ (Велз)];
3) (невежливость, невежл. поступок) невві́чливість, незвича́йність (-ости); см. Неве́жливость 2.
Непрогля́дный – непрогля́дний, неви́дний, непрозо́рий, безпросві́тни[і]й.). [З-за висо́ких непрогля́дних борі́в (Васильч.). У непрогля́дній те́мряві спини́всь (Ле). В безбере́жнім непрозо́рім тума́ні (Франко). Усе́ порину́ло в сі́рому, холо́дному, безпросві́тньому для оче́й тума́ні (Корол.)].
• -ная ночь – ніч те́мная (неви́дная), (хоть глаз выколи) безо́ка ніч. [Ніч те́мная і неви́дная (Рудан.). В до́вгу, те́мную ні́чку неви́дну (Л. Укр.). В безо́ку ніч, в незви́чну по́ру (Куліш)].
• -ная тьма, -ный мрак – непрогля́дна те́мрява, теме́нна те́мрява (Федьк.), непрогля́дний мо́рок.
Ночной – нічни́й, (происход. ночью, свойственный -чи ещё) вночі́шній. [По́гляд звів геть на не́бо нічне́є (Л. Укр.). В те́мряві нічні́й (Вороний). Калата́ло нічно́го сто́рожа (Коцюб.). Гудо́к прорі́зав пові́тря; кінча́лася нічна́ змі́на (Ледянко). Холо́дне вночі́шнє пові́тря (Грінч.) Серед вночі́шньої ти́ші (Корол.). Цвірча́ли вночі́шні цвіркуни́ (Загірня)].
• -на́я бабочка, -но́й мотылёк – не́тля, нічни́й мете́лик. [В гнівли́ве се́рце по́мисл злий, як не́тля в сві́тло, ли́не (Франко)].
• -ны́м бытом – вночі́; см. ниже -но́й порой. -но́е время, -на́я пора – нічни́й (вночі́шній) час, нічна́ доба́, (редко) нічна́ діб (р. доби́); см. Пора́ 1.
• В -но́е время, -но́й порой, в -ну́ю пору – вночі́, за но́чи, нічно́го (вночі́шнього) ча́су, нічно́ї доби́, нічно́ю добо́ю, (диал.) уні́чпори (Біл.-Нос.); срв. Но́чью.
• -но́й горшок – нічни́й го́рщик, нічни́й горще́чок, (нічне́) горня́(тко), урина́л (-ла), нічна́ ва́за, (эвфем.) генера́л. [Переда́йте мені́, будь ла́ска, нічни́й го́рщик (М. Хвильов.). Карло́ Іва́нович увійшо́в з поро́жнім «генера́лом» і поста́вив його́ обере́жно під кро́вать (М. Хвильов.). Шви́дше посади́ дити́ну на горня́тко! (Звин.)].
• -но́й дозор – нічни́й дозі́р, нічна́ ва́рта (ча́та).
• -на́я красавица, бот. –
а) (Hesperis matronalis L.) вечерни́ці (-ниць) (паху́чі), вечі́рня (нічна́) фія́лка, вечі́рня (нічна́) доба́;
б) -на́я красавица и -на́я красота (Mirabilis Jalappa L.) нічна́ краса́;
в) -на́я красавица и -ны́е духи (-но́й дух) (Platanthera bifolia Rchb.) любка (дволиста), нічна́ фія́лка.
• -но́й мрак, см. Мрак.
• -но́й отдых – нічни́й відпочи́нок (-нку), спокі́йне ночі́вля (-ля, ср. р.). [Як тебе́ забра́ли в москалі́, – ні одного́ спокі́йного ночі́вля не ма́ли ми (Г. Барв.)].
• -но́й пастух – нічни́й пасту́х, нічлі́жник, (редко ночлі́жник), нічліжа́нин, (редко) ночліжа́нин (мн. -жа́ни, -жа́н). [Ночлі́жники ба́чили, що такі́-то коло їх ко́ней ворожи́ли (Номис)].
• -ная птица – нічни́й (вночі́шній) птах, нічна́ (вночі́шня) пта́ха (пта́шка), нічни́ця.
• -на́я работа – нічна́ (вночі́шня) робо́та; нічкува́ння.
• -ная рубашка – нічна́ соро́чка, соро́чка на́ ніч.
• -но́е светило – нічне́ світи́ло, мі́сяць (-ця), мі́сяць ясноро́гий, нічни́к (-ка́) (Чуб. I), (поэт., аллег.) золота́ діжа́.
• -на́я тень – нічна́ (вночі́шня) тінь; (видение) нічни́й при́вид.
Обнима́ть, обня́ть (об’я́ть) –
1) обій[ні]ма́ти, обійня́ти, обня́ти, (о мног.) пообійма́ти, пригорта́ти, пригорну́ти кого́, що, (о мног.) поприго́рта́ти;
2) (охватывать) о(б)горта́ти, о(б)горну́ти, (о)повива́ти, (о)пови́ти що чим, обій[ні]ма́ти, обійня́ти, обня́ти, о(б)хо́плювати, о(б)хопи́ти що чим. [Наді́я на ща́стя усе́ повива́є (Грінч.). Принци́пом краси́ не мо́жна охопи́ти всіх потре́б лю́дського ду́ху (Єфр.)];
3) (умом, мыслями), см. Постига́ть;
4) (о поре), см. Застава́ть;
5) (о пространстве), см. Занима́ть.
• Обня́ть друга – об(ій)ня́ти при́ятеля.
• Мрак -ня́л землю – мо́рок о(б)горну́в (опови́в) зе́млю.
• Философия -ма́ет все науки – філосо́фія охо́плює усі́ нау́ки.
• Меня об’я́л ужас – жах охопи́в мене́.
• Этого дерева в три обхвата не обоймё́шь – цього́ де́рева не охо́пиш у три́ обі́йми(ща).
• Об’я́ть необ’ятное – осягти́ неося́жне.
О́бнятый –
1) о́б(і́й)ня́тий, приго́рнутий;
2) о(б)го́рнутий, (о)пови́тий, о́б(і́й)ня́тий, охо́плений.
Потё́мки –
1) (мрак, тьма) по́темки (-ків), те́мрява, те́мнява, темно́та, тьма, пі́тьма; см. Тьма.
• Чужая душа -ки – в чужі́й душі́ – мов сере́д но́чи; чужа́ душа́ (голова́) те́мний ліс (Ном.).
• В -ках, нар. – по́ночі, напо́темки, по́темку; срв. Впотьма́х;
2) (время, след, за сумерк.) ніч (р. но́чи), пі́зній ве́чір (-чора);
3) (невежество) те́мрява, темно́та.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

МРАК, мрак неве́жества ца́рство те́мряви;
покры́тый мраком, замря́чений.
ПОГРУЖА́ТЬ ще ладува́ти;
погружать во мрак огорта́ти мря́кою;
погружать на дно топи́ти;
ПОГРУЖА́ТЬСЯ (в роздуми) ду́мати (про) своє́; образ. іти́ на дно;
погружаться во что бу́ти ого́рнутим чим;
погружаться в безмо́лвие німі́ти;
погружаться в сон впада́ти в сон;
погружаться в мы́сли 1. собі́ ду́мати, ду́мати своє́, 2. порина́ти в думки́ /у свої́ ро́здуми/;
погружа́ющий 1. що /мн. хто/ зану́рює тощо, ста́вши зану́рювати, ра́ди́й зану́рити, для зану́рення, за́йня́тий зануренням, прикм. зану́рливий, зану́рювальний, загли́блювальний, устро́млювальний, 2. що /мн. хто/ ванта́жить тощо, ста́вши ладувати, покли́каний наванта́жити, для наванта́ження, за́йня́тий навантаженням, ванта́жник, наванта́жувач, прикм. ванта́жний, наванта́жувальний, наванта́жливий, ладува́льний, наладо́вувальний;
погружающий во мрак стил. перероб. огорта́ючи мря́кою;
погружающий на дно стил. перероб. ста́вши топи́ти;
погружающийся/погружа́емый 1. зану́рюваний, загли́блюваний, устро́млюваний, 2. ванта́жений, ладо́ваний, наванта́жуваний, наладо́вуваний;
погружающийся щора́з гли́бше зану́рений;
погружающийся в воспомина́ния загли́блюваний у спо́гади;
погружающийся во что [н. мрак] ого́ртаний чим [н. мря́кою];
погружающийся в рабо́ту /погружающийся в разду́мье/ що порина́є у пра́цю /ро́здуми/, прибл. захо́плений пра́цею /ро́здумами/;
погружающийся в сон ого́ртаний /по́йманий/ сном;
ПОГРУЗИ́ТЬСЯ діял. затопи́тися;
погрузиться в молча́ние пори́нути в мо́вчанку;
погрузиться в свои́ мы́сли ду́мати своє́;
погрузи́вший, погрузи́вшийся ОКРЕМА УВАГА погрузи́вшийся зану́рений, загли́блений /книжн. пори́нулий/ [погрузившийся в воспомина́ния загли́блений у спо́гади, книжн. пори́нулий у спогади], захо́плений, ого́рнений /ого́рнутий/ чим;
погрузи́вшийся во что ПЕРЕН. захо́плений чим;
погрузи́вшийся во мрак ого́рнутий мря́кою;
погрузи́вшийся с голово́й зану́рений з голово́ю;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Мрак – мо́рок, -ку, мря́ка, -ки, те́мрява, -ви.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Мрак
• Во мраке ночи – у темряві (у пітьмі) ночі; у нічній темряві (пітьмі).
• Мрак невежества (книжн. ритор.) – темрява (темнота) неуцтва; розумова темрява (темнота).
• Покрыто мраком неизвестности что (перен.) – укрито (повито) темрявою (млою) невідомості (туманом безвісті) що; нічого (нічогісінько) невідомо про що; ні знаку, ні сліду про що.
Покрыть
• Покрыто мраком неизвестности что (перен.) – Див. мрак.
• Покрыть тайной что (книжн.) – повити таємницею що.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Мо́рок, -ку –
1) мрак;
2) пут, злой дух (сказочн.).
Омра́к, омря́к, -ку – мрак, помрачение.
По́мерки, -ків – мрак.
По́ніч, -ночи – темнота, мрак.
Те́мнощі, -щів – тьма, темнота, мрак.
Темня́ – темень, мрак.
Те́мрява – мрак, темнота, тьма.
• Тьма-те́мрява – бесчисленное множество.
Тьма, род. тьми – 1) тьма, мрак;
2) невежество;
3) множество.
• Тьма-тьму́ща, тьма-темря́ва – несметное количество.
Хи́мородь, -ди –
1) причуда, каприз;
2) колдовство, чары;
3) тень, темнота, мрак.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Мо́рок, -ку, м.
1) Мракъ. Обгорнув (Оврама) морок великий. К. Густий морок скрізь по хатах, густіший в будинках, що нема душі живої в сестрах українках. К. Досв. 40. Нехай його густий обійме морок. К. Іов.
2) Чортъ, нечистая сила. См. Морока 2. Чуб. І. 196.
О́мрак, и о́мряк, -ку, м. Мракъ; помраченіе. К. ПС. 49. Омрак на землю нічка напустила. Мкр. Г. 32. Лихі, чи не лихі, а в омряці вони, — въ умственномъ помраченіи. К. Дз. 153.
По́мерки, -ків, м. мн. Мракъ. Сизі померки ночі. Мир. Пов. ІІ. 93. Крізь шибки уриваються жовтуваті померки. Мир. Пов. II. 72. Нехай його важка окриє хмара, і померки исповнять його страхом. К. Іов. 7.
Те́мнощі, -щів, ж. мн. Тьма, темнота, мракъ. Ой як зайдеш за хмароньку, стань в темнощі цілий. Чуб. V. 102.
Темня́, -ні́, ж. Темень, мракъ. Як ті, що вийдуть із темні на сонце. Вх. (Шейк.).
Те́мрява, -ви, ж. Мракъ, темнота, тьма. Роскинеш темряву — і ніч настане. К. Псал. 237. Очі згасли, і всю душу темрява окрила. К. Псал. 92. Тьма-те́мрява. Безчисленное множество. Там він бачив, крий Боже, яку тьму-темряву всякої, превсякої птиці. Стор. М. Пр. 167.
Тьма, тьми, ж.
1) Тьма, мракъ. Одсунув віконце — у тьмі щось мріло. МВ. (6. 1862. І. 85).
2) Невѣжество. Чужі народи в тьмі зістались, не просвітив їх, не прославив. К. Псал. 326.
3) Множество. Колесниця божа дивна тьмами воїнства гобзує. К. Псал. Тьма-тьму́ща, тьма-те́мрява. Несмѣтное количество. Ном. № 7688. Та тамечки тьма-темрява усякої птиці; тьма-темрява черви кишить. А люду-люду — тьма темрява. Харьк.
4) Насѣк. Pyralis. Вх. Пч. І. 7.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Мракъ = мо́рок, мря́ка (С. Л.), те́мрява (С. З. Л. Ш.), темно́та (С. Л.), тума́. — Ой нїмують по Вкраїнї високі палати, густий морок окриває пахарськиї хати. К. Д. — Неначе зірка у темряві сяє. С. З. — Ото зажурилась, та така ходить, як тума. Лев.

Запропонуйте свій переклад