Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 19 статей
Запропонувати свій переклад для «мілкий»
Шукати «мілкий» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ме́лкий –
1) (некрупный) дрібни́й, (усеч. форма им.-вин. п. м. р. дрі́бен), дрібне́нький; (малый, небольшой) мали́й, невели́кий, невели́чкий, (незначительный) незначни́й. [На сухо́му висо́кому ло́бі набіга́ли густі́ дрібні́ змо́ршки (Н.-Лев.). Безупи́нне спада́ння дрібни́х кра́пель (дощу́) (Коцюб.). Дрібні́ ре́чі у ко́шик покла́ла (Звягельщ.). Дрібні́ ві́йни (Л. Укр.). Дрібні́ поді́ї (Крим.)].
• -кие владенья – дрібні́ (малі́) до́бра.
• -кие деньги, см. Ме́лочь 3.
• -кий дождь – дрібни́й (дрі́бен, дрібне́нький) дощ (-щу́). [І шуми́ть, і гуде́, дрі́бен до́щик іде́ (Пісня)].
• -кие долги – дрібні́ борги́ (-гі́в).
• -кая душонка – мізе́рна, дрібна́ души́ця.
• -кое зерно – дрібне́ (замі́ркувате) зе́рно. [Замі́ркувата пшени́ця (Київщ.)].
• -кий кредит – дрібни́й креди́т (-ту).
• -кий кусок – дрібни́й шмато́к (-тка́).
• На -кие куски, кусочки (разбить что) – на дрі́зки (диал. на дру́зки), на дрі́зочки, на дрі́б’язки, на дрі́б’язок, на дробину́ (розби́ти, потрощи́ти що).
• -кий лес, см. Мелколе́сье.
• -кие листья – дрібне́ ли́стя, дрібни́й лист (-ту).
• -кая монета, см. Моне́та.
• -кие деньги – дрібні́ гро́ші (-шей и -шів), дрібняки́ (-кі́в), дробина́.
• -кий песок, порошок – дрібни́й пісо́к (-ску́), дрібни́й порошо́к (-шку́).
• -кая печать, -кое письмо, -кий шрифт – дрібни́й друк (-ку), дрібне́ письмо́ (писа́ння), дрібни́й шрифт (-ту).
• -кие расходы – дрібні́ ви́тра́ти.
• -кий сахар – дрібни́й цу́кор (-кру), цу́кор-сипе́ць (-пцю́).
• -ким смехом (смешком) – дрібни́м смі́хом, дрібне́нько. [Смія́лася м’яки́м, дрібни́м смі́хом (Черкас.). Дрібне́нько зарегота́лась (Н.-Лев.)].
• -кие шаги – дрібна́ хода́, дрібні́ кроки́ (-кі́в). [Гнідко́ пішо́в дрібно́ю ходо́ю (Мирний)].
• -кими шажками – ви́дрібцем, дрі́бно, дрібне́нько. [Ви́дрібцем виступа́ти (Сл. Гр.). Ступа́є дрібне́нько (Хведорович)].
• -кая птица, соб. – дрібні́ пташки́, дрібне́ пта́ство, дробина́, дріб (р. дро́бу).
• -кий скот – дрібна́ худо́ба (скоти́на), дрібни́й това́р (-ру), дрі́б’язок (-зку). [В ме́не ове́ць вата́га, а дійнику́ без ліку́, а дрі́б’язку як піску́ (Лавр.)].
• -кая буржуазия – дрібна́ буржуазі́я.
• -кий дворянин, см. Мелкопоме́стный дворянин. -кое дворянство – дрібне́ дворя́нство, дрібна́ шля́хта.
• -кие людишки – дрібні́ людці́ (-ці́в), низо́та, дрібно́та; срв. Мелкота́ 3.
• -кий (малорослый) народ – дрібни́й наро́д (люд) (-ду).
• -кая публика – мізе́рна (дрібна́), невисо́ка пу́бліка.
• -кий служащий, чиновник – дрібни́й службо́вець, урядо́вець (-вця).
• -кий собственник – дрібни́й вла́сник.
• -кий бес – чорт з дрібні́ших.
• Рассыпаться -ким бесом перед кем – підсипа́тися до ко́го; срв. Подольща́ться;
2) (неглубокий) –
а) (о воде) мілки́й, низьки́й, (гал.) плитки́й. [Капіта́н Уо́ллей вів судно́ мілко́ю водо́ю (Кінець Неволі). Тут вода́ низька́ (Звин.). Вода́ ма́ла куди́сь розли́тися, тому́ він сподіва́вся найти́ тут плиткі́ місця́ (Маков.)].
• -кая река – мілка́ ріка́.
• В этом месте море -ко – в цьому́ мі́сці мо́ре мілке́;
б) (о посуде, судне) неглибо́кий, плеска́тий, мілки́й, (гал.) плитки́й.
• -кая тарелка – плеска́та (мілка́, плитка́) тарі́лка.
Мелково́дный – мілково́д(н)ий, плитково́д(н)ий, мілки́й, плитки́й. [Плитково́дне мо́ре (Тутк.)].
Неглубо́кий – неглибо́кий, (мелкий: о реке, посуде и т. п. ещё) мілки́й. [Мілки́й мішо́к (Київщ.)].
Отме́лый берег – мілки́й (мілково́дий) бе́рег.
Плоскове́нька – (плоская тарелка) полу́мисок мілки́й.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Мелкий –
1) дрібни́й, -а́, -е́;
2) (о глубине) мілки́й, -а́, -е́.
Мелковидный – мілково́дний, мілки́й, неглибо́кий, -а, -е.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Мелкий – дрібни́й;
• м. (неглубокий) – мілки́й;
• м. галька – сите́ць (-тцю́).
Мелководный – мілково́дий, мілки́й.
Отмелый – мілки́й.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

ме́лкий 1. дрібни́й
2. мілки́й, плитки́й (неглибокий)

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Мілки́й – мелкий, неглубокий.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

мілі́ший, -ша, -ше (від мілки́й)
мілки́й, -ка́, -ке́; мі́лший, мі́лше
мілкі́ший (від мілки́й)

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Мілки́й, -а́, -е́. Мелкій, неглубокій. Ум. Міле́нький.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Мелкий — дрібни́й; мілки́й; М. масштаб — дрібне́ міри́ло; М. мушка — дрібна́ му́шка; М. черный порох в мешочке — дрібни́й чо́рний по́рох у торби́нці.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Najas marina L. ** (Najas major All.) — різу́ха вели́ка (Сл, Оп); кушира більша (Вх1), різу́ха бі́льша (Мл), різу́ха морська́ (Ру, Оп); різак (Шс2 — СТ), різак водяний мілкий (Чн — СТ), різка (Рг1, Пс, Шс2).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Ме́лкій, ко = 1. дрібни́й, но, дрі́бен, здр. дрібненький, ко, дрібню́нїй (Чай). — Ой виїхав козаченько за густиї лози, та й облили дївчиноньку дрібненькиї сльози. н. п. — Туман поле покриває, дрібен дощик накрапає. н. п. — А я ж тобі козаченько уклоню ся, дрібними слїзоньками умию ся. н. п. — Я хотїв підійти з якоюсь дрібною монетою. Кн. — Скачеш, бабо, дрібно, а се тобі не потрібно. н. пр. 2. мали́й, невели́чкий, мале́нький, дрібни́й, не зна́чний. — Ме́лкое дворя́нство = дрі́бна шля́хта, підпанки, полу́панки. — Маса дрібної шляхти стає залежною від вельмож. Бар. О. — В Сорокопанівцї то все полупанки живуть. — Ме́лкій скотъ = дробина́ (так саме зоветь ся і домашня птиця), дрі́бъязок. — З дробини дали мінї тільки сїм овечат та свиней троє. Сп. — Ще й тисячу двойняку, а дрібъязку, як піску. н. п. 3. мілки́й, здр. мілке́нький, ко, не глибо́кий, не гли́боко, про посуду то-що — плеска́тий, плитки́й. — Їдьте у брід, тут зовсїм мілко. — Плеската талїрка. С. Л. — Плитка тарілка. Под.