Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 8 статей
Запропонувати свій переклад для «міл»
Шукати «міл» на інших ресурсах:

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Эксцентричный – ексцентричний.
[Вона була сільська вчителька, сувора й добропорядна жінка з прямим чорним волоссям, яке не сивіло до сімдесяти років (певна ознака монгольського походження, казала моя мати), і вірна послідовниця Толстого та його ексцентричних ідей, що захопили тогочасну російську інтелігенцію: про духовну шляхетність селянства, про красу самозречення і про подібні нісенітниці (сказала мати, яка страждала від свекрушиних декларацій на теми шлюбу, виховання дітей та ліплення галушок) (О.Негребецький, перекл. М.Левицької). Свої роботи писав сам; хоча це й видавалося ексцентричним, проте вражало жінок академії. Їм подобалася крихта оригінальності, ризику й інтелектуальної дисципліни (Н.Михаловська, перекл. М.Етвуд). Те, що сьогодні так небагато людей мають сміливість бути ексцентричними — головна небезпека нашого часу (Дж. Стюар Міл)].
Обговорення статті

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Бра́чный = шлю́бний, вінча́льний, весїльний. — Шлюбна квітка. О. С. — Хто би дїти не з вінчальною і не шлюбною жоною міл. От. Л. — Доглядання метрики шлюбної, книг церковних. Б. Н. — Бра́чный возрастъ = (для па́рубка) — оженїння, на лїтї, (для дївчини) — пора́, вида́ння. — Ти на лїтї і Ярина зріє; треба буде людий шукать, та що небудь дїять. К. Ш. — Син у його вже на оженїннї. — В його дочка вже на виданнї. — Росла, росла дївчинонька тай на порі стала н. п. — Бра́чный обря́дъ = шлю́б, ві́нчання.
Гости́ница = гости́ниця, гости́ний дім, віта́льниця. (О. С, теж Эв. — у Запорожцїв при манастирях), за́їзд (Прав.), корчма́, заїздний або постоя́лий двір (Лїв.), трахти́рь, трахти́р. — Хто би сам корчми попутниє в дому своєм міл, а не при дорозї, це збудувавши дому гостиного. Ст. Л. — Ходїм до трахтиру. С. Ш.
Завладѣ́ть = заволодїти (С. Л.), заня́ти, опанува́ти (С. З.), осягти́, осягну́ти (С. З.), посїсти, (про рухомі речі) — захопи́ти, зага́рбати, заграбува́ти. — Єжелї би Турчин опанувати міл якеє місто. К. Н.
О́бщій = спі́льний (С. З. Л.), зага́льний (С. Жел.), огу́льний, гуртови́й, сумі́сний, умі́сний, соку́пний. С. Л. — І нї що мав, не казав, що се його, а було усе спільне. К. Св. П. — Забудь мене, хай гадання про долю спільную мине. Пч. О. — Вільний вибор спільного ко для Литви і Польщі. Бар. О. — Бере до спільної отчизни своєї оборони. Ман. С. З. — Бо над його волею панує спільний голос народу. Ст. Г. — Одностайне ст проти загальних ворогів. Бар. О. — Народні піснї усїх словъян мають багато однакового, загального. Бар. О. — Пісня гуртова, а за тютюн вибачай. н. пр. — би міл лїс сумісний, не дїльний. Ст. Л. — У нас з братом умістне господарство. — Сокупне поле. С. Л.
Омѣ́лина, о́тмѣль = обмі́л (Сп.), о́бміль, од(від)мі́л, мі́лина, — довга та вузька — коса́.
Пиру́шка = гу́лянка, погуля́нка, погуля́ння (С. З.), вечірня для молодіжи — вечерни́цї, після хрестин — похре́стини, після миру — перепро́сини, прощальна — відклі́нне. – Міл у себе на погуляннї значне товариство. Л. В. — Помирились і він покликав до себе усіх на перепросини. н. о.
Си́ла = си́ла, міць (С. З. Л.), снага́ (С. Л.), кріпота́, мо́га, змо́га. — Вое́нная си́ла = ві́йсько, поту́га (С. З. Л.). — Боже милий! не має сили. н. пр. — Тодї на кров я не вважав, останню міць в собі зібрав, та й знов лугами почвалав. Пч. — Лиш не маю тої моцї тебе рятувати. н. п. Б. — Де сила (багато), там і міць. н. пр. — Ходи по сьвіту, поки снага, а потім ляж та і вмри мовчки. К. З. Ю. Р. — Бувало в кого є снага, обійде хат 20 чи 30. н. о. — Коли ж не стане в нас снаги твоїй слїдом простувати. К. Ос. — Тепер потуга наша у козацстві, а честь у простолюдному лицарстві. К. Б. — Турчин під Київ конечне з своїми потугами бути міл. Самойлович. С. З. — Ой я ляхів не бою ся і гадки не маю, за собою великую потугу я знаю. н. п. — Со́бственными си́лами = самоту́жки, С. Жел. — Дви́жимый человѣ́ческою си́лой = самоту́жний. — Треба було мінї самотужки віз тягти. н. о. Гр. Чайч. — Поволокла його самотужки у хату. Кв. — Си́лою = си́лою, живоси́лом, наси́лком, гва́лтом, си́ломіць, си́ломіццю. — Затяг він силоміць на бучний бенкет. К. X. — Але вона насилком, гвалтом взята. Ст. Б. X. (Д. Наси́льно). — Быть въ си́лахъ, не въ си́лахъ = зду́жати, здола́ти, здолїти, примогти́, примі́ти, не зду́жати, не здолїти, не ма́ти си́ли, спромо́ги, не спромо́жно. — Як би примів, усе б для його зробив. — Не здужаю вже й їсти добути, п. к. — Не здужаю, брате, на волів гукати, не здужаю, брате, цїпа піднїмати. н. п. — Поворушитись не здужа. Кв. — Цього я піднести не здужаю. Кр. — Коли сам рубать я ворога не здужаю, за те є другі справи. К. К. — Не лякайтесь тих, що вбивають тїло, душі ж не здолїють вбити. К. Св. П. — Въ си́лу, подъ си́лу, по си́лѣ, по мѣ́рѣ силъ = по си́лї, під си́лу, по змо́зї, як поси́лля (С. Л.). — Роби, сину, як посилля. С. Л. — Не подъ си́лу = не вмоготу́. — Быть въ си́лѣ = ма́ти си́лу, вагу́. — Він має силу у панів. — Въ си́лахъ = а) при си́лї, б) д. Быть въ си́лахъ. — Въ си́лу зако́на = по си́лї зако́на. — Всѣ́ми си́лами = з усїї, з усїє́ї си́ли. С. Л. — Ско́лько силъ, со всѣ́хъ силъ = яко мо́га, як мо́га (С. З. Л.), чим ду́ж (С. Л.). – Чере́зъ си́лу = над си́лу. — Теря́ть, потеря́ть си́лу = безси́лїти, ви́сильнити ся, ви́снажити ся.