Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 69 статей
Запропонувати свій переклад для «міра»
Шукати «міра» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Величина́
1) вели́кість, більшина́, (
огромная) величі́нь (р. -і́ни); ро́змір, мі́ра.
Одной величины́ – одніє́ї мі́ри, одна́ковий завбі́льшки.
Звезда первой величины́ – першоря́дна зоря́.
Величино́ю – завбі́льшки, завбі́льш, убі́льшки, збі́льшки, більшино́ю з ко́го, з що, як хто, як що, (редко) в що. [Убі́льшки з вола́, з теля́. Завбі́льшки як ха́та. Нами́сто більшино́ю в горі́х лісови́й];
2) (
матем.) величина́.
Исполня́ться, испо́лниться
1) вико́нуватися, ви́конатися, сповня́тися, спо́вни́тися, справля́тися, спра́витися, відбува́тися, відбу́тися; (
делаться) роби́тися, зроби́тися; бу́ти ви́конаним, спо́вненим, спра́вленим.
Работа -ется кое-как – пра́цю вико́нують аби́-як, пра́ця вико́нується (ро́биться) аби́-як;
2) (
осуществляться) сповня́тися, спо́внитися, обычно: спра́вджуватися, спра́вди́тися, зді́йснюватися и здійсня́тися, зді́йсни́тися, (сбываться) збува́тися, збу́тися, (редкий пров.) стакови́тися; срвн. Осуществля́ться, Сбыва́ться. [Ще-ж не сповни́вся й да́вній запові́т (Л. Укр.). Той сон твій справди́ться (Шевч.). От і справди́лося його́ передчуття́ (Коцюб.). Як про́ти неді́лі присни́ться та до ве́чора не стакови́ться, то й мине́ться (Козелеч.)].
Предсказание моё -лось – про́вість моя́ справди́лася, зді́йснилася.
Все его желания -ются
а) усі́ бажа́ння його́ вико́нуються, вико́нують, вволя́ють;
б) усі́ бажа́ння його́ спра́вджуються, зді́йснюються;
3) (
о времени) вихо́дити, ви́йти, сповня́тися, спо́вни́тися. [Сього́дні вихо́дить як раз два мі́сяці, відко́ли він попа́всь у нево́лю (Грінч.). Ще ті́льки двана́дцять ро́ків сповни́лось після́ то́го (Куліш)].
Ему -лось двадцать пять лет – йому́ ви́йшло двадцять п’ять ро́ків.
Годы его -лись (возмужал) – йому́ ви́йшли вже ро́ки;
4) (
наполняться) сповня́тися, спо́вни́тися, виповня́тися и випо́внюватися, ви́повнитися чого́ и (реже) чим. [Його́ душа́ вщерть сповня́ється солоде́нької сантимента́льности (Крим.). Вже відро́ спо́внилось водо́ю (Сл. Гр.)].
Сердце его -лось радости – се́рце його́ спо́внилося ра́дости (ра́дощів) или ра́дістю (ра́дощами).
Мера терпения моего -ниласьмі́ра терпі́ння мого́ спо́внилася (перепо́внилася, ви́повнилася).
Кали́бр – калі́бр (-бру), ро́змір (-ру), мі́ра.
Крупного -бра (перен.) – вели́кої мі́ри, вели́кого за́кро́ю. [Вели́кої мі́ри худо́жник (Єфр.)].
Человек малого -бра – люди́на мало́го копила́.
Коли́чество – кі́лькість (-кости) (редко скількість), число́, числе́нність (-ности), (отношение) мі́ра. [Коли́ така́ кі́лькість ді́йсних чле́нів не прибу́де на спі́льне зі́брання, то ви́бори перено́сяться (Ст. Акад. Н.). Ся кни́га є спро́ба поясни́ти скі́лькість факти́чного матерія́лу (Грінч.). Хоч мале́ число́ поле́гкости собі́ ма́ли (АД. 1). Пана́м зручні́ше було́ пра́вити з ме́ншою числе́нністю люде́й (Кон.). Люде́й тут була́ вже не та мі́ра (Звин.)].
Большое -во – вели́ка кі́лькість (числе́нність), вели́кість.
В большом -ве – у вели́кій кі́лькості, у вели́кому числі́, у вели́кій мі́рі.
Огромное (несметное неизмеримое) -во (множество) – си́ла, вели́ка си́ла, си́ла силе́нна, незліче́нна (незчисле́нна) си́ла, бе́зліч (-чи), бе́змір (-ру), (фам.: масса) шмат (-ту). [Чи змо́же сільськи́й гляда́ч орієнтува́тися серед си́ли люде́й та поді́й? (Грінч.). Вели́ка си́ла арти́стів-малярі́в захо́плюється портре́тами (Наш). Бе́зліч літ (Л. Укр.). Бе́зліч не аби́-якої си́ли (Єфр.). Ще того́ по́ля – бе́змір (Коцюб.). Худо́би було́ шмат (Рудан.)].
Достаточное -во – доста́тня кі́лькість, дово́лі.
Иметься, имеющийся в достаточном -ве, см. Доста́точный 2.
Изрядное -во – чима́ло, читро́хи.
Некоторое (известное) -во – де́яка (пе́вна) кі́лькість, де́яке (пе́вне) число́, де́яка мі́ра, де́що, скі́льки(сь), скі́льки-там. [Да́йте йому́ скі́льки-там гро́шей (Звин.). Де́що гро́шей у ме́не є (Звин.)].
Какое -во? – скі́льки? яка́ кі́лькість? (яка́) си́ла? [Гро́шей не ста́не. – А си́ла-ж гро́шей вам тре́ба? (Звин.)].
В каком -ве? – в яко́му числі́? яко́ю мі́рою?
Учёт по -ву – о́блік на кі́лькість.
Дело не в -ве – спра́ва не в числі́, не в мі́рі, не в кі́лькості.
Дело не в -ве, а в качестве – спра́ва не в числі́, а в добро́тності (в до́брих прикме́тах); спра́ва не в кі́лькості, а в я́кості.
Куби́ческий и Куби́чный – кубі́чний, ку́бовий, ку́бний.
-кая мера – кубі́чна мі́ра.
-кий метр – кубі́чний метр.
-кая сажень – кубі́чний са́жень (-жня).
-кая сажень дров – кубі́чний са́жень дров, куб дров.
-кий корень, мат. – кубі́чний ко́рінь (-реня).
-кое содержание – кубату́ра.
Лине́йный – ліні́йний.
-ное войско – ліні́йне (реєстро́ве, регуля́рне) ві́йсько.
-ный казак – ліні́єць (-і́йця).
-ный корабль – ліні́йний корабе́ль.
-ная мера – ліні́йна мі́ра.
Ме́ра
1) (
измерит. величина) мі́ра (мн. мі́ри, мір). [Мі́ра довжини́ (Сл. Ум.). Зо́лото, як мі́ра ва́ртости (Економ. Наука). Яко́ю мі́рою мі́ряєте, – відмі́ряється вам (Біблія)].
-ры линейные (погонные), квадратные, кубические – мі́ри ліні́йні, квадрато́ві, кубі́чні.
-ра временимі́ра ча́су, (измерение) ви́мір ча́су.
Палата мер и весов – пала́та мір і ваги́.
-рою (по счёту) выдавать что – видавце́м дава́ти (видава́ти) що. [Хліб видавце́м дали́ (Н.-Лев.)];
2) (
четверик хлеба) мі́рка, мі́ра. [Він мі́рку горо́ху наси́пав (Рудч.)];
3) (
сосуд для измерения) мі́рка; (убираемой свёклы) мі́рниця. [Ви́сип бо́рошно в мі́рку (Брацлавщ.). Свої́ми буряка́ми досипа́є її́ мі́рниці (Коцюб.)];
4) (
в стихосл.) мі́ра, ро́змір (-ру), метр (-ру);
5) (
степень, размер, предел и т. п.) мі́ра.
-ра наказаниямі́ра (ви́мір) ка́ри.
-ра содеянногомі́ра заподі́яного.
В той, в такой -ре (степени) – тіє́ю (то́ю), тако́ю мі́рою, в тій, в такі́й мі́рі. [Тво́ри, що тіє́ю чи и́ншою мі́рою задовольня́ють естети́чні вимага́ння (Єфр.). Річ це зана́дто коро́тка, щоб бу́ти по́вною в такі́й мі́рі, яко́ї тре́ба (Грінч.)].
В какой -ре – яко́ю мі́рою, в які́й мі́рі, в яку́ мі́ру.
В большой, в значительной -ре (степени) – вели́кою мі́рою. [Де́що з тих перспекти́в вели́кою мі́рою і справди́лося (Єфр.)].
В большей, в меньшей -ре – бі́льшою, ме́ншою мі́рою, в бі́льшій, в ме́ншій мі́рі.
В одинаковой, в равной, в той же -ре (степени) – одна́ково, (а) так са́мо, (зап.) зарі́вно. Не всі одна́ково свої́й до́лі кори́лись (Куліш). Стережі́ться зарі́вно ба́тька, як і си́на (Франко)].
В полной -ре – по́вною мі́рою, на по́вну (на ці́лу) мі́ру, до по́вної по́вні (Куліш), уще́рть, аж до кра́ю, цілко́м. [Ви́користати по́вною мі́рою (Єфр.). Не розгорну́в свого́ хи́сту на по́вну (ці́лу) мі́ру (Єфр.). Коцюби́нський тя́гся до оригіна́льних краї́в і використо́вував їх уще́рть (Єфр.). Почува́в себе́ аж до кра́ю геро́єм (Крим.)].
По -ре чего – відпові́дно до чо́го, в мі́ру чого́.
По -ре моих средств – відпові́дно до мої́х ко́штів (за́собів), в мі́ру мої́х ко́штів (за́собів).
По -ре трудов и награда – відпові́дно до пра́ці (в мі́ру пра́ці) й нагоро́да.
По -ре того как – в мі́ру того́ як. [В мі́ру того́ як росту́ть супере́чності (Азб. Ком.)].
По -ре получения, поступления чего – в мі́ру того́ як оде́ржується, надхо́дить (вступа́є), (в прошлом) оде́ржувано, надхо́дило (вступа́ло), (в будущем) оде́ржуватиметься, надхо́дитиме (вступа́тиме) що.
По -ре возможности, по -ре сил – в мі́ру спромо́ги, по змо́зі (по спромо́зі), що си́ла змо́же.
По -ре сил наших – як на́ша си́ла, як на́ше поси́лля.
По крайней -ре – прина́ймні, (зап.) принайме́нше, (диал.) пре́йма (Свидниц.), (хотя бы) бода́й; см. нижепо меньшей ме́ре. Ки́нувся ми́ттю уни́з, щоб прина́ймні уме́рти з свої́ми вку́пі (Дніпр. Ч.). Чи ти переста́неш бреха́ти бода́й собі́ само́му? (Коцюб.)].
По меньшей (по крайней) -ре (минимум) – що-найме́нш(е), принайме́нше, прина́ймні, бода́й. [Щоб здійсни́ти цю програ́му, тре́ба що-найме́нше (прина́ймні) три ро́ки (Київ). Круго́м ко́ждої ма́тері рої́лося бода́й по п’я́теро діте́й (Франко)].
Это по меньшей -ре странно – це, що-найме́нше, чу́дно (ди́вно).
По большей -ре – що-найбі́льш(е); (по большей части) здебі́льшого, здебі́льша, побі́льше.
В -ру (соответственно) – до мі́ри, помі́рно; (об обуви, одежде) до мі́ри, в мі́ру. [Як п’єш до мі́ри, то горі́лка пану́є чолові́кові (Полтавщ.). У помі́рно нато́пленій ха́ті (Грінч.)].
Сделанный в -ру – зро́блений до мі́ри, помі́рний.
Не в -ру – не до мі́ри, (редко) невзамі́ру; (об обуви, одежде) не до мі́ри, не в мі́ру, не на мі́рку; (чересчур) зана́дто, через край, через лад; (неподсилу) не під си́лу. [Присмача́є вона́ ла́сощі невзамі́ру (М. Вовч.)].
Без -ры – без мі́ри, мі́ри нема́, незмі́рно; см. Сверх ме́ры. [Се мук йому́ без мі́ри завдало́-б (Грінч.)].
Сверх, свыше -ры, через -ру – над мі́ру, через лад, на́дто, зана́дто; (непосильно) над си́лу. [Через лад багато набра́в, – от і не піднесе́ (Грінч.). Що на́дто – то пога́но (Приказка)].
Свыше всякой -ры – (по)над уся́ку мі́ру.
Всему есть -ра – всьому́ (на все) є мі́ра (предел: край).
Превышать, превысить -ру – перехо́дити, перейти́ мі́ру.
Знать, соблюдать, наблюдать -ру, не знать -ры в чём – зна́ти (держа́ти) мі́ру, доде́ржувати(ся) мі́ри, не зна́ти мі́ри в чо́му. [Жарту́йте та й мі́ру зна́йте (Н.-Лев.). Держи́ ві́ру, держи́ й мі́ру (Приказка)].
Душа -ру знает – душа́ мі́ру зна́є.
Подойти под -ру, см. Ме́рка 2.
Выше -ры и конь не скачет (не прянет) – понад се́бе і кінь не цибне́;
6) (
мероприятие) за́хід (-ходу), (обычно во мн. ч.) за́ходи (-дів), (редко) запобі́г, забі́г (-гу), за́біги (-гів), (средство) спо́сіб (-собу). [Репреси́вні (такти́чні) за́ходи (Єфр.). Свої́ми шко́лами і и́ншими за́бігами (єзуї́ти) попереверта́ли бага́цько ру́ських патро́нів у лати́нство (Куліш)].
-ры воздействия – за́ходи (до) впли́ву, (щоб) впли́нути.
-ры к восстановлению – за́ходи до відно́влення.
-ры действительного наблюдения – за́соби спра́вжнього догляда́ння.
-ра обеспечения – спо́сіб забезпе́чення.
-ры предосторожности – застере́жні́ (пересторо́жні) за́ходи, за́ходи проти небезпе́ки; см. Предосторо́жность.
-ры предупредительные – запобі́жні́ (попередні́) за́ходи, за́ходи попереди́ти що.
-ры пресечения – припи́нні (припиня́льні) за́ходи, за́ходи до припи́нення.
-ры принудительные – примусо́ві за́ходи.
Высшая -ра наказания – найви́ща ка́ра, розстрі́л (-лу).
Изыскивать -ры – добира́ти спо́собу.
Прибегать к -рам – вдава́тися до за́ходів.
Прибегнуть к иным -рам – вжи́ти и́нших за́ходів, уда́тися до и́ншого спо́собу.
Принимать, принять, употреблять, употребить -ры по отношению к кому, к чему – вжива́ти, вжи́ти за́ходів, роби́ти, зроби́ти за́ходи (диал. за́хід) що-до ко́го, (що-)до чо́го, над ким, чим, коло чо́го, добра́ти спо́собу. [Вам со́рому нема́ всіх за́ходів ужи́ти, щоб сей побо́жний пан не став у ме́не жи́ти (Самійл.). Роби́ти за́ходи, щоб його́ силомі́ць притягли́ до нас, я не хо́чу (Крим.)].
Принимать зависящие -ры – вжива́ти нале́жних за́ходів.
Помогайте ему всеми -ми – (до)помага́йте йому́ вся́ким спо́собом, всіма́ способа́ми.
Ме́рка
1)
см. Ме́ряние;
2) мі́рка, мі́ра; (
у портных, сапожников ещё) змі́рок (-рка). [Естети́чна мі́рка була́-б ті́льки частко́вою мі́ркою (Єфр.). Я тобі́ без змі́рка чо́біт поши́ю (Короленко)].
Снимать, снять -ку – бра́ти, взя́ти мі́ру (мі́рку), здійма́ти, зня́ти змі́рок з ко́го. [Соломо́н – із ме́не ро́стом, бері́ть з ме́не мі́ру (Рудан.). Ма́йстер зді́йме змі́рок (Короленко)].
По -ке – до мі́ри. [Зача́в роби́ти корабе́ль, ска́зано, щоб усе́ до мі́ри було́ (Рудан.). Оті́ ві́кна поро́блено до одніє́ї мі́ри (Лубенщ.)].
Всё ставить под одну -ку – приклада́ти до всьо́го одна́кову мі́рку.
Подойти под -ку (под меру) (о рекрутах) – підійти́ під мі́рку;
3)
см. Ме́ра 3.
Ме́рять и Ме́рить, ме́ривать – мі́ряти и (редко) мі́рити, (измерять) виміря́ти и вимі́рювати, (обмерять) обміря́ти и обмі́рювати. [Яко́ю мі́рою мі́ряєш, тако́ю тобі́ одмі́ряють (Приказка)].
-рять всех на свой аршин – мі́ряти всіх свої́м арши́ном, на свою́ мі́рку.
-рять глазами кого – мі́ряти очи́ма, обміря́ти (обкида́ти) по́глядом кого́.
-рять силы с кем, см. Ме́ряться 2.
Как кому верят, так тому и -рят – яка́ кому́ ві́ра, така́ тому́ й мі́ра.
Ме́рянный – мі́ряний, ви́міряний.
Наказа́ние
1) (
действие)
а) покара́ння; скара́ння; (
через палача) с[від]катува́ння кого́ за що. [З покара́нням убі́йців спра́ва зати́хне (Франко)];
б) нака́з, загада́ння, за́гад (-ду);
2) (
кара) ка́ра, (ум. ка́ронька), пока́ра, кара́ння, покара́ння, скара́ння, укара́ння (-ння), пеня́ (-ні́). [За вся́кі прови́ни була́ за́раз ка́ра (Грінч.). Ва́рті ми надгоро́ди, а не кар (Франко). Не бо́же кара́ння, своє́ дурува́ння (Номис). Вся́кі його́ укара́ння зно́сила, терпі́ла (Гол. 1). Хоч вина́ твоя́ яка́ бу́де – за пра́вду зба́влю тобі́ пені́ (Квітка)].
-ние божье (божеское, господне) – ка́ра бо́жа (госпо́дня), бо́жий на́[по́]пуст (-ту).
Жестокое -ние – лю́та ка́ра, лю́те покара́ння.
-ние исправительное – ка́ра для попра́ви, випра́вна ка́ра.
-ние розгами – ка́ра (покара́ння) рі́зка́ми, хло́ста (-ти), хлост (-ту). [Після́ хло́сти жи́ти не мо́жна: дівча́та о́чі ви́сміють (Кониськ.)].
-ние смертью – ка́ра на го́рло (на смерть), скара́ння го́рлом, покара́ння сме́ртю.
-ние телесное – тіле́сна ка́ра, ка́ра по ті́лу (Кониськ.), ка́ра на ті́ло (М. Грінч.).
-ния уголовные – горлові́ ка́ри.
Мера -ниямі́ра (ви́мір) ка́ри.
Высшая мера -ния – найви́ща ка́ра, ро́зстріл (-лу).
Степень -ниямі́ра (сту́пінь) ка́ри.
Положение о -ниях – ка́рний стату́т (-ту), ка́рний ко́декс (-су).
Под страхом -ния – під загро́зою ка́ри, під ка́рою. [А я під ка́рою гото́в по сві́ту оповісти́ть, що рі́вні нам нема́є (Куліш)].
В -ние кому – на ка́ру, (вместо -ния) за ка́ру кому́. [Хай на ка́ру вам се при́йде без зава́ди (Самійл.). До́ля щерба́та поста́вила їх за чиї́сь гріхи́ на ка́ру коло газе́тної украї́нської робо́ти (Рада)].
По совокупности -ний – за суку́пністю кар.
Заслужить -ние – заслужи́ти ка́ри (на ка́ру).
Назначить (определить) -ние – ви́значити (призначи́ти) ка́ру.
Налагать, наложить -ние – наклада́ти, накла́сти ка́ру.
Нести, понести -ние – прийма́ти, при(й)ня́ти ка́ру (поку́ту), (казниться) кара́тися. [Щоб міг наре́шті він приня́ть од ме́не ка́ру (Самійл.). Приня́в ка́ру й поку́ту (Коцюб.) А я й до́сі кара́юся і кара́тись бу́ду й на тім сві́ті (Шевч.)].
Подвергать, -ся -нию, см. Подверга́ть, -ся.
Смягчить -ние – поле́гчити ка́ру.
Увеличить, уменьшить -ние – збі́льшити, зме́ншити ка́ру.
Не избегнуть -ния – не втекти́ (від) ка́ри, не мину́ти ка́ри (Кониськ.);
3)
стар. – нау́ка, навча́ння (чого́).
Но́рма – но́рма; (мера) мі́ра; (образец) зразо́к (-зка́), взіре́ць (-рця́). [Мора́льні но́рми (Наш). Яку́-ж ліпи́ти но́рму на се́рце молоде́? (Влизько). На підста́ві статисти́чних до́слідів мо́жна встанови́ти но́рму (мі́ру) спожива́ння для одного́ робітника́ (Пр. Правда)].
Возрастная -ма́ – но́рма літ (ві́ку).
-ма выработки – но́рма ви́робу (виробля́ння).
Душевная -ма – поду́шна но́рма, но́рма на ду́шу.
Количественные -мы – кі́лькісні но́рми, но́рми кі́лькости.
Средняя -ма – пересі́чна но́рма.
Урочная -ма – робі́тна но́рма.
По -ме – за но́рмою.
Сверх (Свыше) -мы – понад но́рму.
Входить, войти в -му (становиться -мой) – става́ти, ста́ти но́рмою (за но́рму), роби́тися, зроби́тися но́рмою.
Приходить, притти в -му – прихо́дити, прийти́ до но́рми (до норма́льного ста́ну, до норма́льного стано́вища).
Обме́р
1) о́бмі́р, ви́мір (-ру),
см. Обмере́ние и Обме́ривание.
Обме́р предмета – о́бмір, ви́мір ре́чи;
2) (
мера) мі́ра.
Пе́сенный – пі́се́нний, спі́ваний, спі́вний.
-ные произведения – спі́вані тво́ри. [Спі́вану наро́дню річ оберну́в Шевче́нко на живо́пис того́, що було́ і що єсть на Украї́ні (Куліш)].
-ная пора – пі́сенна пора́.
-ный размер – пі́сенна мі́ра.
-ное творчество – пі́се́нна (спі́вна) тво́рчість.
Преиспо́лненный – спо́внений чого́ и чим, (проникнутый) пере́йнятий чим. [Земля́ спо́внена ли́ха. Се́рце, спо́внене любо́ви. Тво́ри пере́йняті красо́ю].
Мера беззаконий -намі́ра беззако́нства ви́повнена вще́рть.
-ться – сповня́тися, спо́внитися (уще́рть) чого́ и чим, (проникаться) перейма́тися, перейня́тися чим. [Се́рце спо́внилось ра́дощів, любо́ви и ра́дощами, любо́в’ю].
Про́чий – и́нший, опро́чий, ре́шта.
-чие свидетели – ре́шта сві́дків.
Между -чим – між и́ншим, (случайно) при наго́ді, принагі́дно.
Говоря между -чим – ка́жучи між и́ншим, до ре́чи.
И -чее – і таке́ и́нше.
Не в пример -чим – не до и́нших мі́ряючи, не до и́нших мі́ра, не в и́ншого мі́ру.
Помимо (всего) -чего – опрі́ч (усього́) и́ншого.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Ёмкость
1) (
вместимость) місткість;
2) (
вместилище) вмістище, вмістилище, (сосуд) посудина;
3) (
электр.) місткість, (рус.) ємність:
ёмкость рынка – місткість ринку;
измерительная ёмкость – вимірювальна посудина, вимірча посудина;
полезная ёмкость – корисна місткість;
электрическая ёмкость – електрична місткість, (рус.) ємність.
[Коли треба передати поняття об’єму, можливості наповнення посудини, якоїсь форми (ящика, ями), а також об’єму будівлі, літака, автобуса тощо, вживають слово місткість у його прямому значенні: місткість кузова, місткість силосної ями, місткість залу, місткість пляшки, міра місткості, водойма місткістю в…, баржа місткістю від… до і под. (Світлана Єрмоленко)]
Обговорення статті
Логика – (греч.) логіка.
[Що таке страх? Це така дика, атавістична, звіряча сила, яка не залежить од логіки, сили волі (М.Коцюбинський). Якщо саме ця, а не якась інша релігія, саме ця культура, ця міра вартості, саме ця форма діяльності дає людині відчути душевну повноту, вивільняє в ній володаря, про якого вона й не підозрювала, то саме ця міра вартостей, саме ця культура, ця форма діялності і є істиною людини. А логіка? Хай викручується, щоб якось пояснити життя (А.Жаловський, перекл. А. де Сент-Екзюпері). Логікою можна налякати тільки логіків (Поль Валері). 1. — У чому відмінність чоловічої логіки від жіночої? — Чоловіча — правильніша, жіноча — цікавіша. 2. — Яка різниця між залізною логікою і жіночою? — Жіноча — не іржавіє].
Обговорення статті
Мера
1) (
измерит. величина) мі́ра (мн. мі́ри);
2) (
четверик хлеба) мі́рка, мі́ра;
3) (
сосуд для измерения) мі́рка; (убираемой свёклы) мі́рниця;
4) (
в стихосл.) мі́ра, ро́змір (-ру), метр (-ру);
5) (
степень, размер, предел и т. п.) мі́ра;
6) (
мероприятие) за́хід (-ходу), (обычно во мн. ч.) за́ходи (-дів), (редко) запобі́г, забі́г (-гу), за́біги (-гів), (средство) спо́сіб (-собу):
без меры – без мі́ри, дуже (надто) багато, безмірно (без міри, мі́ри нема), незмі́рно;
в большой, в значительной мере (степени) – вели́кою мі́рою;
в большей, в меньшей мере – більшою, меншою мірою; , в бі́льшій, в ме́ншій мі́рі;
в какой мере – яко́ю мі́рою, в які́й мі́рі, в яку́ мі́ру;
в какой-то, в известной мере – якоюсь, певною мірою, до якоїсь, до певної міри;
в меру (есть, пить) – в міру, до міри;
в меру необходимости – за потреби, як до потреби, в міру потреби, при потребі;
в меру потребностей – як до потреби, у міру потреби, скільки треба;
в меру своих сил – у міру своєї сили (снаги), скільки стане, скільки було, буде, скільки мав, мала, мало, мали, скільки матимеш, матимете сили (снаги);
в одинаковой (в той же, в равной) мере (степени) – однаково, однаковою мірою, тією ж мірою, [а] так само, (зап.) зарі́вно;
в полной мере (вполне) – по́вною мі́рою, на по́вну (на ці́лу) мі́ру, до по́вної по́вні (Куліш), у повній повні, уповні, уще́рть, аж до кра́ю, цілко́м;
всему есть мера – усьому (на все) є міра (край);
всему знай меру – усьому знай міру, у всьому потрібна міра;
всё хорошо в меру – у міру все добре (Пр.);
в той, в такой мере (степени) – тіє́ю (то́ю), тако́ю мі́рою, в тій, в такі́й мі́рі;
высшая мера наказания – найви́ща ка́ра, розстрі́л (-лу);
выше меры и конь не скачет (не прянет) – понад себе і кінь не скочить (не цибне) (Пр.); проти сили і віл не потягне (Пр.);
душа меру знает – душа міру знає (Пр.); стала йому душа на мірі (Пр.);
знать, соблюдать меру, не знать меры в чём – зна́ти (держа́ти) мі́ру, доде́ржувати(ся) мі́ри, не зна́ти мі́ри в чо́му;
изыскивать меры – добира́ти спо́собу;
мера временимі́ра ча́су, (измерение) ви́мір ча́су;
мера за меруміра за міру (Пр.); віть за віть (Пр.);
мера жесткости машиныміра жорсткости машини;
мера наказаниямі́ра (ви́мір) ка́ри;
мера обеспечения – спо́сіб забезпе́чення;
мера однородностиміра однорідності;
мера относительной анизотропииміра відносної анізотропії;
мера содеянногомі́ра заподі́яного;
мера хрупкостиміра крихкості;
мерой (по счёту) выдавать что – видавце́м дава́ти (видава́ти) що;
меры воздействия – за́ходи (до) впли́ву, щоб впли́нути;
меры к восстановлению – за́ходи до відно́влення;
меры линейные (погонные), квадратные, кубические – мі́ри ліні́йні, квадрато́ві, кубі́чні;
меры по предупреждению чего – запобіжні заходи проти чого, заходи, щоб запобігти чому;
меры предосторожности – застережні (запобіжні, пересторо́жні) заходи; заходи проти небезпеки;
меры пресечения – припи́нні (припиня́льні) за́ходи, за́ходи до припи́нення;
меры, принятые вами, нецелесообразны – засоби, що ви вжили, недоцільні;
не в меру – не до мі́ри, (редко) невзамі́ру; (об обуви, одежде) не до мі́ри, не в мі́ру, не на мі́рку; (чересчур) зана́дто, через край, через лад; понад (усяку) міру, занадто, (иногда) через край; (не под силу) не під си́лу;
ни в коей, ни в какой мере – жодним способом, [аж] ніяк; жодною мірою;
о мерах, вами принятых, надлежит донести – про заходи, що ви вжили, треба (належить) повідомити (до відома подати);
палата мер и весов – пала́та мір і ваги́;
по большей мере – що-найбі́льш(е); (по большей части) здебі́льшого, здебі́льша, побі́льше;
по крайней мере – прина́ймні, (хотя бы) хоча б, бода́й; прина́ймні, (зап.) принайме́нше, (диал.) пре́йма;
по меньшей мере – щонайменше, принаймні;
по мере возможности, по мере сил – в мі́ру спромо́ги, у міру можливості, по змо́зі (по спромо́зі), що си́ла змо́же; якомога;
по мере, в меру того как – у міру того як;
по мере моих средств – відпові́дно до мої́х ко́штів (за́собів), в мі́ру мої́х ко́штів (за́собів);
по мере надобности – у міру потреби, як до потреби, як буде (яка буде) потреба;
по мере получения, поступления чего – в мі́ру [того] як надхо́дить, (в прошлом) оде́ржувано, надхо́дило, (в будущем) надхо́дитиме що;
по мере сил наших – по змозі (по спромозі) нашій, що спроможність (що сила) наша, у міру сил наших, як наша сила, (иногда) як наше поси́лля;
по мере того как – у міру [того] як;
по мере трудов и награда – відпові́дно до пра́ці (в мі́ру пра́ці) й нагоро́да;
по мере усовершенствования – з удосконаленням;
по мере чего – в мі́ру чого́, відпові́дно до чо́го;
помогать ему всеми мерами (всемерно) – помагати (допомагати) йому всіма (всякими) способами (вся́ким спо́собом);
превышать, превысить меру – перехо́дити, перейти́ мі́ру;
предупредительные меры – запобіжні (попередні́) заходи;
прибегать к мерам – вдава́тися до за́ходів;
прибегать, прибегнуть к иным мерам – уживати, ужити інших заходів, удаватися, удатися до інших заходів (до іншого способу);
принимать меры предосторожности – вживати застережних (запобіжних) заходів, вдаватися до застережних (запобіжних) заходів;
принимать, принять меры – уживати, ужити заходів; добра́ти спо́собу;
принимать, принять, употреблять, употребить меры по отношению к кому, к чему – вжива́ти, вжи́ти за́ходів, роби́ти, зроби́ти за́ходи (диал. за́хід) що-до ко́го, (що-)до чо́го, над ким, чим, коло чо́го, добра́ти спо́собу;
принимать [употреблять] зависящие меры – вживати належних заходів;
приняты необходимые меры – ужито потрібних заходів;
принудительные меры – примусо́ві за́ходи;
сверх, свыше меры, через [чрез] меру, не в меру – надмі́ру, надто (занадто); понад (над, через) силу, (иногда) через лад, край;
свыше всякой меры – понад (над) уся́ку мі́ру;
сделанный в меру – зро́блений до мі́ри, помі́рний;
чувство меры – відчуття (почуття) міри;
это по меньшей мере странно – це, що-найме́нше, чу́дно (ди́вно).
[Яко́ю мі́рою мі́ряєте, — відмі́ряється вам (Біблія). Хліб видавце́м дали́ (І.Нечуй-Левицький). Він мі́рку горо́ху наси́пав (Рудченко). Свої́ми буряка́ми досипа́є її́ мі́рниці (М.Коцюбинський). Тво́ри, що тіє́ю чи и́ншою мі́рою задовольня́ють естети́чні вимага́ння (С.Єфремов). Річ це зана́дто коро́тка, щоб бу́ти по́вною в такі́й мі́рі, яко́ї тре́ба (Б.Грінченко). Де́що з тих перспекти́в вели́кою мі́рою і справди́лося (С.Єфремов). Не всі одна́ково свої́й до́лі кори́лись (П.Куліш). Стережі́ться зарі́вно ба́тька, як і си́на (І.Франко). Через лад уже брешеш (Номис). Ви́користати по́вною мі́рою (С.Єфремов). Не розгорну́в свого́ хи́сту на по́вну (ці́лу) мі́ру (С.Єфремов). Коцюби́нський тя́гся до оригіна́льних краї́в і використо́вував їх уще́рть (С.Єфремов). Почува́в себе́ аж до кра́ю геро́єм (А.Кримський). Чи ти переста́неш бреха́ти бода́й собі́ само́му? (М.Коцюбинський). Круго́м ко́ждої ма́тері рої́лося бода́й по п’я́теро діте́й (І.Франко). У помі́рно нато́пленій ха́ті (Б.Грінченко). Не дасть йому розвинути художницького смаку свого до повної повні (П.Куліш). Присмача́є вона́ ла́сощі невзамі́ру (М. Вовчок). Се мук йому́ без мі́ри завдало́ б (Б.Грінченко). Через лад багато набра́в, — от і не піднесе́ (Б.Грінченко). Що на́дто — то пога́но (Пр.). Жарту́йте та й мі́ру зна́йте (І.Нечуй-Левицький). Держи́ ві́ру, держи́ й мі́ру (Пр.). Свої́ми шко́лами і и́ншими за́бігами (єзуї́ти) попереверта́ли бага́цько ру́ських патро́нів у лати́нство (П.Куліш). Вам со́рому нема́ всіх за́ходів ужи́ти, щоб сей побо́жний пан не став у ме́не жи́ти (В.Самійленко). — Не буду більше, паночку, — запевнив його Санчо, — признаюсь, що я розжартувався через лад (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Ох ви, чоловіки, — каже. — Не дивно, що жінкам нема терпцю на вас. Не маєте міри навіть у шалапутстві. А ця міра — я шилом патоки більше вхоплю. Як на мене, коли б вам не дати жінок на підмогу, то всіх вас ще десятилітніми живцем на небо потягли б (О.Король, перекл. В.Фолкнера). Я свою міру знаю: упав — досить].
Обговорення статті
Мерка
1) мі́ряння, вимі́рювання, виміря́ння, обмі́рювання, обміря́ння;
2) мі́рка, мі́ра; (
у портных, сапожников ещё) змі́рок (-рка);
3) (
сосуд для измерения) мі́рка; (убираемой свёклы) мі́рниця:
всё ставить под одну мерку (перен.) – прикладати до всього однакову мірку;
подойти под мерку (под меру) (о рекрутах) – підійти́ під мі́рку;
подходить ко всем с одной меркой (перен.) – підходити до всіх з однією (з одною) міркою, приклада́ти до всьо́го одна́кову мі́рку, міряти всіх однією міркою;
по меркам – за міркою, за мірками;
сделать, сшить… по мерке – зробити, пошити до міри;
снимать, снять мерку с кого – брати, узяти міру (мірку) з кого, здійма́ти, зня́ти змі́рок з ко́го.
[Прожили вони там якийсь час, от раз царівна й питає свого чоловіка: — Скажи мені, серденько, як ти пошив мені черевички й сукню: ти ж з мене й змірка не брав? (Казка). Зача́в роби́ти корабе́ль, ска́зано, щоб усе́ до мі́ри було́ (С.Руданський). Безсмертна мово! Ти смієшься гірко. Ти ж в тій труні й не вмістишся, до речі. Вони ж дурні, вони ж знімали мірку з твоїх принижень — не з твоєї величі! (Л.Костенко). Єдина людина, яка поводиться розумно — це мій кравець. Він знімає з мене мірку щоразу, як я до нього приходжу. А інші люди мають мою стару мірку і гадають, що вона підходить мені завжди (Б.Шоу)].
Обговорення статті
Прочий – інший, решта:
говоря между прочим – ка́жучи між і́ншим, до ре́чи;
и прочая, и прочая – і все таке інше;
и прочее – і таке інше, тощо;
кроме всего прочего – крім усього і́ншого; крім того, що; крім окремо згаданих випадків; крім випадків, які розглядалися (про які йшлося) окремо;
между прочим – між іншим, (случайно) при нагоді, принагідно; (иногда) до речі кажучи;
не в пример прочим – на відміну від інших; не так, як інші; не до інших міряючи, не до і́нших мі́ра, не в іншого мі́ру;
помимо [всего] прочего – поминаючи (поминувши) [усе] інше; опріч (окрім) [усього] іншого; попри [усе] інше;
при прочих равных условиях – за інших рівних (однакових) умов;
прочие – інші, решта;
прочие присутствующие – решта присутніх, інші присутні;
среди прочего – серед іншого.
[Звада тим часом не вгамовувалась; цилюрник сказав між іншими речами й таке… (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Деякі вищі за решту на голову. І її відрубують (С.Є.Лєц). — Тобі що, в дитинстві ведмідь на вухо наступив?! — Між іншим, у мене відмінний слух! — Та мені байдуже, який у тебе слух. Ти на вухо своє глянь!].
Обговорення статті
Степень
1) ступінь, міра, розмір, обсяг, інтенсивність;
2) посада, ранг, звання, чин, титул; розряд, категорія;
3) етап, стадія, фаза, щабель;
4) (
родства) коліно;
5) (
матем.) степінь:
в большей степени – великою мірою (у великій мірі); дуже (вельми);
в большей или в меньшей степени – більшою або меншою мірою (рідше у більшій або меншій мірі); більш-менш, більше-менше;
в высшей степени – надзвичайно; високою (найвищою) мірою;
в гораздо большей степени – далеко більше;
в должной степени – належно, як належить, належною мірою (у належній мірі);
в (до) известной, некоторой степени – певною, якоюсь мірою; у певній, у якійсь мірі; до певної, до якоїсь міри;
в (до) какой степени – як, якою мірою, до якої міри, у якій мірі;
в значительной степени – значно, значною мірою;
в небольшой степени – незначно, незначною мірою;
в одинаковой (в равной) степени – однаково, однаковою мірою, в однаковій мірі;
в разной степени – різною мірою;
возведение в степень – піднесення до степеня (степенювання);
в той же степени – тією ж мірою;
в той или иной степени – так чи інакше, так чи так, тою чи іншою мірою;
до известной степени – певною (деякою, якоюсь) мірою, до певної (до деякої) міри, в якійсь (у деякій) мірі;
до некоторой (в некоторой) степени – до деякої (до якоїсь, до певної) міри, деякою (якоюсь, певною) мірою, якось, у деякому (якомусь, певному) розумінні, почасти;
до последней степени – до краю, до останньої межі;
до такой степени – настільки, аж так;
ни в какой степени, ни в малейшей степени – аж ніяк, ніяк, зовсім, анітрохи, жодною мірою, ні в якій мірі;
степень наказанияміра кари (покарання);
степень числа – степінь числа;
ученая степень – науковий ступінь. Обговорення статті
Рак
1) (
зоол.) рак;
2) (
мед.) рак, пістряк:
знать, где раки зимуют (разг. фам.) – знати, де раки зимують; знати, на чому (на чім) світ стоїть;
когда (пока) рак свистнет (прост.) – як (коли, доки) рак (бабак) [у полі] свисне; як рак на дуба вилізе та й свисне; як п’явка крикне; як виросте гарбуз на дереві;
красный как рак; покраснеть как рак – червоний як рак [печений, варений]; почервоніти як рак; спекти рака; напекти раків (рака);
куда конь с копытом, туда и рак с клешнёй – куди́ кінь з копито́м, туди́ й жа́ба з хвосто́м; кова́ль коня́ кує́, а жа́ба й собі́ но́гу дає́ (наставля́є);
ловить руками раков в их норах – печерувати, печіркувати, пічкарувати;
показать, где раки зимуют кому (разг.) – показати, де раки зимують кому;
ползать раком (на четвереньках, разг.) – лазити рачки (рака, назадгузь), рачкувати;
пятиться, ползти… как рак, раком – рачкувати; лізти рачки;
рак-отшельник (зоол.) – рак-самітник;
сидеть как рак на мели – як рак на мілині (на піску, на рінні) сидіти; бути як на льоду (як на слизькому); зостатися на кошу;
узнать, где раки зимуют (разг.) – дізнати (дізнатися) (спізнати), де раки зимують.
[Робити, хоч києм бити, а їсти, хоч рачки лізти (Номис). Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили! (Пр.). Він не бував у пивницях і цікаво роздивлявся на рундук із їстівним, грубенького господаря в піджачній парі та чоботях, на плакати броварських товариств по стінах і на соковитий малюнок свіжого рака перед себе (В.Підмогильний). Згубилась міра всіх понять Як заходивсь Єжов панять. Малюта виліз десь із мряк… З марксизму — став пістряк… Зробився бомбою буряк… І рибою став рак… (І.Багряний). Егоїзм – першопричина раку душі (Л.Костенко). — А скажіть-но, пане бакаляре,— спитав Санчо,— чи списана в тій історії придибашка з янгуасцями, коли ото нашому доброму Росинантові забаглося грушки в морі печерувати (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Ти, Господи, напевне знаєш, що в неї було, а я думаю, що то був пістряк: їжу її живіт не приймав, вона пролежала так місяців зо два і якраз перед Різдвом померла (О.Сенюк, перекл. Т.Ліндґрена). У сепаратистів нова хвороба – мозок рака].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ЗДРАВОМЫ́СЛИЕ фраз. слу́шність [ме́ра здравомыслия мі́ра слушности].
НУЖДА́ЕМОСТЬ потре́ба, мі́ра потре́би.
ЧА́ША фраз. мі́ра [перепо́лнить чашу терпе́ния переви́щити мі́ру терпі́ння, коротк. урва́ти терпе́ць];
чаша терпе́ния перепо́лнилась терпе́ць урва́вся.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Мера
1) мі́ра, -ри;
2) (
способ) спо́сіб, -собу, за́ходи, -дів.
Размер
1) (
размеривание) розмі́рювання, -ння, ро́змір, -ру;
2) (
мера) ро́змір, -ру, мі́ра, -ри.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Величина – величина; величінь; розмір; міра. Одной величины – однієї міри; однаковий завбільшки. По (своей) величине – (своїм) розміром; завбільшки. Величиною – завбільшки; більшиною з кого, з що; як хто, як що. Какой величины – який завбільшки. Постоянная величина – стала величина.
Мераміра; (мероприятие) – заходи. Изыскивать меры – добирати способу. Меры предосторожности – заходи проти небезпеки. Предупредительные меры – запобіжні заходи. Принимать зависящие меры – вживати належних заходів. По мере, в меру того как – в міру, як. В меру – до міри. Не в меру – занадто; через край. Употреблять меры – вживати заходів. По мере, в меру возможности – по змозі; якомога. По мере получения и т. п. – в міру як одержувано і т. ин. Снимать мерку – брати міру. По мере сил – по спромозі. По крайней (меньшей) мере – щонайменше. Сверх меры, через меру – над силу; через силу; над міру. В большей (меньшей) мере – більшою (меншою) мірою. В равной мере – однаково; а так само. В полной мере – цілком. Меры, принятые вами, нецелесообразны – засоби, що ви вжили, недоцільні. Прибегать к мерам – вдаватися до заходів. О мерах, вами принятых, надлежит донести – про заходи, що ви вжили, треба (належить) повідомити (до відома подати). Принудительные меры – примусові заходи. Меры пресечения – заходи до припинення. Мерой выдавать – видавцем давати.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Мерамі́ра;
• м. (способ
) – за́хід (-ходу);
• м. дуговая
– м. дугова́;
• м. нормальная
– м. норма́льна;
• м. предупредительнная
– за́хід застере́жний;
• м. репрессивная
– з. репреси́вний;
• м. часовая
мі́ра годи́нна.
Степеньмі́ра;
• с.,
мат. – сте́пінь (-пеня).

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Высший
• В высшей степени
– надзвичайно; у найвищій мірі; найвищою (високою) мірою.
• Высшая мера наказания
– найвища кара; найвища міра покарання.
Мера
• Без меры
– без міри; дуже (надто) багато; безмірно (без міри, міри нема); незмірно.
• В большей, в меньшей мере
– більшою, меншою мірою; у більшій, у меншій мірі.
• В какой мере
– якою мірою (у якій мірі).
• В какой-то, в известной мере
– якоюсь, певною мірою; до якоїсь, до певної міри.
• В меру (
їсти, пити) – до міри; у міру.
• В меру потребностей
– як до потреби; у міру потреби; скільки треба.
• В меру своих сил
– у міру своєї сили (снаги); скільки стане, скільки було, буде, скільки мав, мала, мало, мали, скільки матимеш, матимете сили (снаги).
• В одинаковой мере
– однаковою мірою; в однаковій мірі; однаково; [а] так само.
• В полной мере (вполне)
– повною мірою; на повну міру; у повній мірі; (іноді) до повної повні (у повній повні, уповні). [Не дасть йому розвинути художницького смаку свого до повної повні. П. Куліш.]
• Всему есть мера
– усьому (на все) є міра.
• Всему знай меру
– усьому знай міру; у всьому потрібна міра.
• Всё хорошо в меру
– у міру все добре. Пр.
• Выше меры и конь не скачет (не прянет)
– понад себе і кінь не скочить (не цибне). Пр. Проти сили і віл не потягне. Пр.
• Душа меру знает
– душа міру знає. Пр. Стала йому душа на мірі. Пр.
• Мера за меру
міра за міру. Пр. Віть за віть. Пр.
• Не в меру
– не до міри; не в міру; понад [усяку] міру; занадто; (іноді) через край.
• Ни в коей, ни в какой мере
– жодним способом; [аж] ніяк.
• По крайней мере
– принаймні; хоча б; бодай.
• По меньшей мере
– щонайменше; принаймні.
• По мере возможности
– у міру можливості; по змозі (по спромозі).
• По мере надобности
– у міру потреби; як до потреби; як буде (яка буде) потреба.
• По мере поступления чего
– у міру [того], як надходить (надходило, надходитиме) що.
• По мере сил наших
– по змозі (по спромозі) нашій; що спроможність (що сила) наша; у міру сил наших; як наша сила; (іноді) як наше посилля.
• По мере того как
– у міру [того] як.
• По мере чего
– у міру чого; (іноді) відповідно до чого.
• Помогать ему всеми мерами (всемерно)
– (до)помагати йому всіма (всякими) способами.
• Сверх, свыше меры, через (чрез) меру
– надміру; надто (занадто); (по)над силу; (іноді) через лад; через край. [Через лад уже брешеш. Номис.]
• Чувство меры
– відчуття (почуття) міри.
• Меры по предупреждению чего
– запобіжні заходи проти чого; заходи, щоб запобігти чому.
• Меры предосторожности
– застережні (запобіжні заходи).
• Прибегать, прибегнуть к иным мерам
– уживати, ужити інших заходів; удаватися, удатися до інших заходів (до іншого способу).
• Принимать, принять меры
– уживати, ужити заходів.
• Приняты необходимые меры
– ужито потрібних заходів.
Мерить
• Мерить глазами (взглядами, взором) кого
– міряти очима кого; обміряти поглядом кого.
• Мерить на свой аршин; мерить своим аршином (своей меркой)
(разг.) – на свою мірку міряти; міряти своїм ліктем (на свій лікоть).
• Как кому верят, так тому и мерят
– яка кому віра, така тому й міра. Пр.
Переполниться
• Переполнилась чаша (мера) [терпения] чья, у кого
– чаша (міра) [терпіння] переповнилася чия, у кого; терпець увірвався (урвався) кому.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

кали́бр калі́бер,-бра; ро́змір,-ру, мі́ра,-ри (точно визначений розмір)
к. га́ечный калі́бер му́тровий
к. ко́мплексный калі́бер ко́мплексний
к. контро́льный калі́бер контро́льний
к. ко́нусный калі́бер ко́нусний
к. листово́й калі́бер листови́й
к. непроходно́й калі́бер непрохідни́й
к. нераздвижно́й калі́бер нерозсувни́й
к. прецизио́нный калі́бер прецизі́йний
к. про́фильный калі́бер про́фільний
к. проходно́й калі́бер прохідни́й
к. рабо́чий калі́бер робо́чий
к. раздвижно́й калі́бер розсувни́й
к. резьбово́й калі́бер нарізни́й
к. сортиро́вочный калі́бер сортува́льний
к. уса́дочный калі́бер усадни́й [осідни́й]
к. устано́вочный калі́бер устано́вний
к. этало́нный калі́бер етало́нний
ме́ра 1.мі́ра,-ри
2. за́хід,-ходу
м. ве́са мі́ра ваги́
м. вмести́тельности мі́ра мі́сткости
м. длины́ мі́ра довжини́
м. интерва́лов вре́мени мі́ра інтерва́лів ча́су
м. лине́йная мі́ра ліні́йна
м. метри́ческая мі́ра метри́чна
м. механи́ческих величи́н мі́ра механі́чних величи́н
м. мно́жества мі́ра множи́н
м. одноро́дности мі́ра однорі́дности
м. предупрежде́ния за́хід попере́дження [попере́джувальний]
м. принуди́тельности за́хід примусо́вий
м. тепловы́х величи́н мі́ра теплови́х величи́н
м. то́чности мі́ра то́чности
м. углова́я мі́ра кутова́
м. хру́пкости мі́ра кри́хкости
м. чувстви́тельности мі́ра чутли́вости
м. штрихова́я мі́ра штрихова́ [рискова́]
м. электри́ческих величи́н мі́ра електри́чних величи́н
м. этало́нная мі́ра етало́нна
сте́пень 1. сту́пінь,-пеня
2. мі́ра,-ри
3. мат. сте́пінь,-пеня
с. бли́жнего поря́дка сту́пінь бли́зького поря́дку
с. вероя́тности сте́пінь ймові́рности
с. возроста́ющий сте́пінь зроста́льний
с. да́льнего поря́дка сту́пінь дале́кого поря́дку
с. деформа́ции сту́пінь деформува́ння
с. запрещённости сту́пінь заборо́нености
с. измельче́ния сту́пінь здрі́блення [роздрі́блення]
с. испо́льзования маши́ны сту́пінь використа́ння маши́ни
с. наполне́ния гидродинами́ческой переда́чи сту́пінь напо́внення [напо́внювання] гідродинамі́чної переда́чі
с. насыще́ния сту́пінь наси́чення
с. неодноро́дности сту́пінь неоднорі́дности
с. окисле́ния сту́пінь оки́снення [оксида́ції]
с. отображе́ния сту́пінь відобра́ження
с. очи́стки га́за сту́пінь очи́щення га́зу
с. поглоще́ния сту́пінь поглина́ння [вбира́ння]
с. подви́жности сту́пінь рухли́вости
с. положи́тельный сте́пінь дода́тний
с. приближе́ния сту́пінь набли́ження
с. расшире́ния сту́пінь розши́рености [розши́рення]
с. сжа́тия сту́пінь сти́ску [сти́снення]
с. то́чности мі́ра то́чности
с. турбуле́нтности сту́пінь турбуле́нтности
с. убыва́ющая сте́пінь спадни́й
с. уравне́ния сте́пінь рівня́ння
с. утилиза́ции сту́пінь утиліза́ції [використа́ння]
с. чётная сте́пінь па́рний
с. чистоты́ сту́пінь чистоти́
с. чувстви́тельности сту́пінь чутли́вости
с. электриза́ции сту́пінь електриза́ції

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Мі́ра, -ри
1)
мера.
Нема́ мі́ри – нет границ.
До мі́ри – в меру.
На одні́й мі́рі – на одном уровне.
Над мі́ру – черезмерно.
Не в ва́шу мі́ру (мі́ряючи) – не имея вас в виду.
Жа́дною мі́рою – никак, никоим образом.
Мі́ру бра́ти – снимать мерку.
2) (
зап.) единица меры длины в 30 дюймов для полотна.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Мера
1) (
единица измерения) – мі́ра; м-ы высоты – мі́ри вишини; м-ы длины – мі́ри довжини; м-ы жидких тел – мі́ри рідини, мі́ри на рідину́; м-ы метрические – метричні міри; м-ы сыпучих тел – мі́ри сипко́го, мі́ри на сипке́; м-ы ширины – мі́ри ширини; в большей, меньшей мере – бі́льшою, ме́ншою мі́рою; в достаточной мере – а) нале́жною (вистачно́ю) мі́рою; б) до́сить, до́сить до́бре; в меру, по мере брать – бра́ти до мі́ри, за мі́рою; в меру того, по мере того – в мі́ру то́го; в полной мере – цілко́м; в равной мере – одна́ково, одна́ковою мі́рою, за́рівно; в той или иной мере – так чи іна́кше; выдавать мерою – видавцем видава́ти, до мі́ри дава́ти, (за) мі́рою дава́ти; высшая мера наказания – найвища ка́ра; испытывать меру терпения – терпе́ць випробо́вувати; мерами принуждения – примусом; по крайней мере, по меньшей мере – щонайме́нше, принайме́нше, прина́ймні; по мере надобности – до потре́би, як до потре́б; по мере получения – в мі́ру то́го, як оде́ржувано; як оде́ржуємо, як оде́ржуватимемо; по мере сил, возможности – по змо́зі, в міру змо́ги, що змо́га, як змо́га; переступать всякую меру – перехо́дити всяку мі́ру, перебира́ти мі́ру, бра́тися над усяку міру; превышать меру терпения – вихо́дити за ме́жі терпі́ння; продавать на меру – продава́ти мі́рою;
2) (
средство, мероприятие) – спо́сіб (-собу), за́сіб (-собу), за́ходи (-дів); м-ы борьбы – спо́соби боро́тися, за́ходи до боротьби; м-ы законодательные – правода́вчі, законода́вчі за́ходи; м-ы исправительные – напра́вні за́ходи; м-ы обеспечения – спо́соби забезпе́чити; м-ы понудительные – спонукні́ за́ходи; м-ы поощрительные – за́ходи (щоб) заохо́тити, за́ходи на заохо́чування; м-ы практические – практичні за́ходи; м-ы превентивные – запобі́жні (превентивні) за́ходи; м-ы предупредительные – запобі́жні за́ходи; м-ы пресечения – препинні за́ходи, за́ходи (щоб) перепинити що, покла́сти край, чому́; м-ы регулятивные – правильні, реґулятивні, реґуляці́йні за́ходи; м-ы социального обеспечения – спо́соби соціяльного за́хисту; м-ы по охране здоровья – за́ходи (в спра́ві) охоро́ни здоро́в’я; изыскивать меры – добира́ти, добра́ти спо́собу; прибегать к мерам – вдава́тися, вда́тися до за́ходів; употреблять принудительные меры взыскания – вжива́ти захо́дів, щоб примусом стягну́ти, вжива́ти примусо́вих за́ходів до стяга́ння; употреблять решительные меры – вжива́ти, вжити твердих за́ходів.
Мерка – мі́рка, мі́ра; снимать мерку – бра́ти мі́ру (мі́рку).
Обмер
1) (
измерение) – вимір (-ру);
2) (
мера) – мі́ра;
3) (
недомер) – недо́мір (-ру); (действ.) – недомі́рювання, недомі́рення;
4) (
обмен в мере) – о́бмір (-ру); (действ.) – обмі́рювання, обмі́рення.
Размер – ро́змір (-ру), мі́ра; (объем) – о́б’єм (-му), о́бсяг (-гу); (размеривание) – вимір (-ру), виміряння, розмі́рювання, розміряння; р. налогов – ро́змір пода́тків; р. половинный – половина; р. полуторный – у півтора́ ра́зи бі́льший ро́змір; р. предельный – кра́йній ро́змір; р. приблизительный – примі́рний ро́змір; в больших -рах – на велику мі́ру, великою мі́рою, у великій мі́рі; в двойном, тройном -ре – подві́йно, потрі́йно, вдво́є, втро́є бі́льше; в ограниченном -ре – в обме́женому ро́змірі, обме́женою мі́рою, малим ро́зміром; в скромном -ре – невеликого ро́зміру; в увеличенном -ре (взнос) – збі́льшений, побі́льшений; в уменьшенном -ре – зме́ншений; вознаграждение в -ре – винагоро́да (пла́та) ро́зміром…; выдать в половинном -ре – видати половину; разного -ра – рі́зної мі́ри.
Степень
1) ступі́нь (-пеня), мі́ра; (
уровень) – ступі́нь (-пеня), рі́вень (-вня), щабе́ль (-бля); с. выполнениямі́ра викона́ння; с. культурности – сту́пінь (рі́вень) культу́ри, культу́рний рі́вень; с. нуждаемостимі́ра потре́би, яко́ю мі́рою потрі́бно; с. опасностимі́ра небезпе́ки; в большой -ни – великою мі́рою, у великій мі́рі, ду́же; в гораздо большей -ни – дале́ко бі́льше, в дале́ко бі́льшій мі́рі, дале́ко бі́льшою мі́рою; в значительной -ни – чима́ло́ю мі́рою; в известной -ни – до пе́вної мі́ри; в какой -ни исполняется – яко́ю мі́рою вико́нують; в наибольшей -ни – найбі́льше, найбі́льшою мі́рою, в найбі́льшій мі́рі; в одинаковой -ни – одна́ково, рі́вною мі́рою, в рі́вній мі́рі; группы по -ни чего (инвалидности, состоятельности) – гру́пи відпові́дно до рі́вня (інвалі́дности, замо́жности); до некоторой -ни – до де́якої мі́ри, більш-менш; ни в какой степени не (желательно)… – а́ні тро́хи не…;
2) (
ранг) – сту́пі́нь (-пеня), ра́нґа; ученая степень – науко́вий сту́пінь, науко́ва ра́нґа;
3) (
степень родства) – колі́но.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

мі́ра, -ри, -рі; мі́ри, мір
ро́змір, -ру; -міри, -рів (від мі́ра)

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Мі́ра, -ри, ж.
1) Мѣра.
Якою мірою міряєте, — відміряється вам. Єв. Мр. IV. 24. У самого хазяїна ключ... мірою й одсипає. Г. Барв. 93. Жартуйте та й міру знайте. Левиц. Мі́ри нема́. Безмѣрно. Вона змалку начулась, що вона хороша — міри нема. Кв. До мі́ри. Въ мѣру, умѣренно. Як почуваєшся по силі та п’єш до міри, то горілка панує чоловікові. Полт. г. На одні́й мі́рі. На одномъ уровнѣ. Цього року вода у ставку раз-у-раз на одній мірі. Кіев. г. Над мі́ру. Черезмѣрно; сверхъ силъ. Не в мою мі́ру мі́ряючи. Первоначальное значеніе: не ко мнѣ примѣряя. Обыкновенно говорится, когда показываютъ на своемъ тѣлѣ мѣсто чужой болѣзни, и выражаетъ пожеланіе, чтобы показываемая болѣзнь не случилась у говорящаго. Аж отак, не в мою міру міряючи, рознесло йому щоку. Харьк. г. Жа́дною мі́рою. Никакъ, никакимъ образомъ. Не одпускають (прощальники) од себе жадною мірою. К. ЧР.
2) Мѣрка.
Мі́ру бра́ти. Снимать мѣрку.
3) Мѣра длины для полотна; въ Галиціи равна 30 дюймамъ.
А подзвінному дам сім мір полотна, шоби мені дзвонив цілий тиждень до дня; а дякові дам п’ять мір полотна, шоби мені псалтирь читав до дня. Грин. III. 285. Вироблене полотно мірить ткач мірою. Є то досить груба, звичайно чотирогранна палиця, що без головки має тридцять цалів. МУЕ. III. 22. Ум. Мі́рка, мі́рочка.
Мі́рка, -ки, ж.
1) Ум. отъ
мі́ра.
2) Мѣра сыпучихъ тѣлъ въ 8 гарнцевъ, четверикъ.
Він мірку гороху насипав. Рудч. Ск. І. 86.
3) Плата за помолъ зерномъ. Ум.
Мі́рочка. І мірочки не бере, як на крупи подере. Нп.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Мі́ра, -ри, ж.
1)
*Без мі́ри. При сравн. степ.: несравненно. Вона... без міри дужча, яскравіша. Ніков. *На мі́рі ста́ти. Приобрести равновесие, успокоиться. Тремтів спочатку, як хорт на дворі в-осени, а далі душа й на мірі стала. Св. Л. 141. Не в мою́ мі́ру мі́ряючи. *Трохи вадило йому, що отут, над самим оком, не в мою міру, бородавка сиділа. Кон. II. 119.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Линейный — ліні́йний; Л. зажим — ліні́йний за́тиск; Л. конденсатор — ліні́йний конденса́тор; Л. корабль — ліні́йний корабе́ль; Л. крейсер — ліні́йний кре́йсер; Л. масштаб — ліні́йне міри́ло; Л. мера — ліні́йна мі́ра; Л. угол — лінійний кут; Л. часть — ліні́йна части́на.
*Мера — за́хід, -ду, спо́сіб, -собу; мі́ра, -ри; М. дисциплинарного воздействия — за́ходи дисципліна́рного впли́ву; М. маскировки — за́хід (спо́сіб) маскува́ння; М-ы обеспечения — забезпе́чні за́ходи; М. предосторожности — за́ходи обере́жности; принять меры — вжи́ти за́ходів.
*Степень — сте́пінь; -пеня; ступі́нь, -пе́ня; мі́ра, -ри; С. высшая — ви́щий сте́пінь; С. средняя — сере́дній сте́пінь; С. старшая — ста́рший сте́пінь; ста́рший ранг; С. уменьшениямі́ра зме́ншення; С. точностимі́ра то́чности.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Безме́нъ = 1. бе́змін. С. III. — Слово вірне, як жидівський безмін. н. пр. 2. міра ваги́ в де-кілька хунтів (в Північній Росиї).
Бе́рковецъ = берківе́цъ (міра ваги в 10 пудів).
Ведро́, мн. вёдра = 1. відро́, мн. ві́дра, (велике, переважно металичне) — цебе́р, цебро́. — Цебри сивухи там стояли і браги повниї дїжки. Кот. 2. (міра = 1/40) бочки) — відро́. — Купив відро горілки. — Вживаєть ся: два відра́ і дві відрі. — Міра в 3 відра — спу́ст. — Взяв спуст горілки. К. З. о Ю. Р.
Верста́ = верства́ (міра довжини в 500 сажнїв і верстовий стовп).
Гребло́ = 1. стрихівка, стриха́ч, стрих. — Насыпа́ть въ гребло́, подъ гребло́ = в стрих, під стри́х, в ще́рть. — Овси давати в бочку під стрих, без верху і топтання. С. З. — Міра муки вщерть без верху. С. З. 2. д. Весло́.
Десяти́на = десяти́на (десята частина чого небудь і міра грунту = 2400 кв сажнїв), 1/4 десятини — упру́г, 1/8 — пів упру́га. – Мѣстечко Опошня — Василенка.
Заго́нь = 1. заганя́ння, займа́ння. 2. гніт, у́гніт, у́тиск. С. Ш. — Жить въ заго́нѣ, въ заго́няхъ = в знева́зї жити, поневіря́ти ся (С. З.). 3. загі́н (С. Аф.), за́города, (С. Аф.), обо́ра (С. З. Л.). — Сїмсот волів в оборі. н. п. 4. загін (частина ниви, в різних місцях різної міри), борозна́ (на ниві). — Лисишина нивка була шість загонів заширока. Фр. (На Українї го́ни = міра довжини поля, найбільше 120 саж.)
Зато́ръ = 1. за́тір (заміс хлїба чи солоду на горілку або на пиво, теж і сама міра потрібного для сього хлїба). 2. тїсно́та, тиск, ти́снява. — Така тїснота, що й києм не протиснеш. С. Ш. — І хлопцїв чортів тиск було. С. Ш. — Така тиснява, що й не пропхаєш ся.
Каба́цкій = шинкови́й, шино́цький, шинка́рський. — У шинкаря і міра і віра шинкарські. Кн.
Кали́беръ, кали́бръ = мі́ра, розмі́р (специяльно в арматній справі: розмір прогону ду́ла огнепальної зброї, також величінь куль).
Косо́й = 1. ко́сий, криви́й. — Коса́я саже́нь = косови́й са́жень. (Міра довжини, що лїчить ся примірно від лївої ноги до кінця правої руки, піднятої в гору, у дорослого чоловіка). 2. д. Косогла́зый.
Ластъ = 1. мі́ра (12 четвертей), 2. вага́ (120 пудів).
Ло́коть = лі́коть (в руці і міра довжини від ліктя до кінця середнього пальця = мало не 14 вершків). —Лікоть трудно вкусити. н. пр.
Мѣ́ра = 1. мі́ра. — Міра довжини. —Віра — божа міра. н. пр. — Без міри нема віри. н. пр. — Держи віру, держи й міру. н. пр. — Въ мѣ́ру, по мѣ́рѣ = до мі́ри, по мі́рі, помі́рно. — Все добре по мірі. н. пр. — Помірно з тим, як він більше робитиме, то й плата буде більша. — Не въ мѣ́ру = не до мі́ри. – По мѣ́рѣ силъ, возмо́жности = по змо́зї. — Цїсарь обіцяв по змозї сповнити бажання народу. Бар. О. — По кра́йней мѣ́рѣ = д. під сл. Кра́йній.Сверхъ мѣ́ры, чрезъ мѣ́ру = над мі́ру, через ла́д, на́дто. – Через лад багато набрав — от і не піднесе. Чайч. — Що надто — то погано. н. пр. — Мі́ра довжини́: ми́ля (казенна 7 верст, народня 10 верст), верства́ (500 сажнів), са́жінь (3 аршини або 7 хутів), аршин (16 вершків), лі́коть (коло 13 вершків), корх (С. З.), кирх (коло 1/2 вершка), хут (12 цалїв), цаль (10 линїй). — Мі́ра землї: го́ни, 2. відм. го́ней і гін (найбільше 120 сажнїв в довжяну. — Прогнали до обозу на півтори гони. Л. В. — Тут не далеко, гоней двоє буде. С. Аф. — Мого віку й на гони вже не стане. н. пр. — Гін за 5 одійшов, та й заблудивсь. (н. к.), шнур (в довжину 75 локтів або 63 аршини, а в де-яких місцях коло 10 сажнїв. (С. З.), упру́г (мало не 1/4 десятинї), коса́ра (коло 1/2 десятинї, на день роботи для одного косаря), морг (С. З.), му́рга (найбільше лїчить ся 1307 кв. саж.), десяти́на (2400 кв. саж.), клїтка (6 моргів поля, а в де-яких місцях 10 десятин), ри́за (2 десятинї), чве́ртка (від 8—10 десятин), уволо́ка (С. З. Ш.), воло́ка, во́лок (коло 4 чверток або 30 моргів чи 19 десятин 2010 кв. сажнїв). 2. (на сипке або рідке) — мі́ра, мі́рка, здр. мі́рочка. — Выдава́ть мѣ́рою = ви́давцем дава́ти. — Мі́ра на сипке́: че́тверь (8 мірок), ко́рець (4 мірки), мі́рка (8 гарцїв). — Мі́ра на рідке́: відро́ (10 кварт), о́ко (3 кварти), чве́ртка (1/4 ч. кварти), восьму́шка (1/8 ч. кварти), крючо́к (1/2 восьмушки). — Мі́ра нито́к — д. під сд. Мото́къ. 3. (у віршах) — мі́ра. — У його віршах нї рифму, нї міри не має. 4. спо́сіб, за́ходи. – Його педагогичні заходи нї до чого доброго не привели. Кн. — Приня́ть мѣры = добра́ти спо́собу. — Треба кращого способу добрати, щоб спинити.
Ни́тка = ни́тка, здр. ни́точка, нитчи́на (С. З.), мн. нитки́, зб. ни́ття (С. Л.), несучені товсті з клоччя — вал (С. Аф.), насмолені у шевцїв — дра́тва, бавовняні для гаптування — за́полоч (С. Аф.), білі (зб.) — біль, більця́. — Куди голка, туди й нитка. н. пр. — Прийдеть ся ниточка до клубочка. н. пр. — Міра ниток: 3 нитки — чи́сниця, 10 чисниць — па́смо, 20 пасом — півмі́ток. Нїс. Чайч. — Ни́тка мони́ста = разо́к нами́ста. — На живу́ю ни́тку = на швидку́ ру́ку, на живу́ ни́тку. — Ходи́ть по ни́точкѣ = по стру́нцї ходи́ти. – Въ одну́ ни́тку = в одно́сталь.
Размѣ́ръ = 1. розмі́рювання, межува́ння, розмежо́вування, рі́зка. 2. ро́змір, міра. — Розправа прибрала розміри дуже обширні. Зап. Кок.
Шнуръ = 1. шнур, котрим шнурують вози — шнурова́ння. 2. шнур (міра довжини поля, д. під сл. Мѣ́ра).