Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 47 статей
Шукати «на?вн?й» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Наи́вныйнаї́вний, простосе́рд(н)ий, безхи́трий, про́стий. [Наї́вна ді́вчина, – ві́рить сему́ шарлата́нові (Франко). Слу́хав про́сті, наї́вні її́ оповіда́ння (Крим.)].
Легкове́рный
1) легкові́рний, імові́рний, дові́рливий. [От-та́к то ло́влять легкові́рних ду́рнів (Куліш). Казки́, що ї́ми імові́рну чернь на ву́лицях ляка́ють (Грінч.)];
2)
см. Легкомы́сленный, Наи́вный.
Малоу́мный
1) недоу́мний, недоу́мкуватий, малорозу́мний, (
наивный) благува́тий, (грубо) пришеле́пуватий, (опис.) на цвіту́ приби́тий, з-за ро́гу (з-за кутка́) мішко́м приби́тий, (сущ.) недоу́м, недоу́мко, недоу́мок (-мка);
2)
см. Слабоу́мный.
Нали́чный
1) (
лицевой) чі́льний, пере́дній.
-ная (сторона дома) – чо́ло́ буди́нку;
2) (
присутствующий) прису́тній, (чаще о животных и неодуш.) ная́вний.
-ных в роте сто человек – прису́тніх (ная́вних) у ро́ті сто чолові́к(а).
-ный состав войска, служащих – ді́йсний (ная́вний) склад ві́йська, службо́вців.
-ный состав судейная́вний склад су́ддів, прису́тні су́дді.
-ное имущество – ная́вне добро́ (майно́).
-ный интерес – ді́йсний (я́вний) інтере́с.
-ный капиталная́вний капіта́л.
-ные деньги – (находящиеся налицо) ная́вні гро́ші (-шей и -шів.), (свободная наличность) гото́ві (гро́ші), готі́вка, готови́к (-ка́), готовина́, (стар.) готови́зна. [Після йо́го зоста́лося гото́вими грі́шми 600 ти́сяч черві́нців (Куліш). Купи́в за гото́ві (Сл. Афан.). На́бір не беру́, усе́ купу́ю за готі́вку (Київщ.). Хіба́ не ви́дко, що ти приї́хав жи́ти з готовика́? – зна́чить, готови́к у те́бе є (Кониськ.). Пано́ве держа́вці свої́ срі́бла, золоті́ пояси́ ко́вані на готови́зну перево́дять (Куліш)].
В кассе всего двадцать рублей -ных денег – у ка́сі ная́вних (гото́вих) гро́шей (готі́вки) всього́ два́дцять карбо́ванців.
-ный платёж, платёж -ными деньгами – платі́ж (ви́пла́та) гото́вими грі́шми (готі́вкою).
Пренаи́вный – ду́же наї́вний, ду́же про́стий, ду́же безхи́трий.
-но – ду́же наї́вно (про́сто, безхи́тро). Срв. Наи́вный.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Имеющий – який (що) має:
имеющий большое будущее – з великим майбутнім;
имеющий местонаявний, який (що) є (існує, спостерігається):
имеющий возможности – спроможний, той, що (хто) має змогу;
имеющий много чего – маючий;
имеющий отношение к – причетний до.
[— Що мені Басільйо? — провадив Санчо далі.— Із хисті хліба не їсти! Скільки маєш, стільки й стоїш; скільки стоїш, стільки й маєш. На сім світі два тільки роди є, Махи й Немахи,— кажуть було мої покійні бабуня,- і ліпше тримати з Махами. От щоб ви знали, пане мій Дон Кіхоте, воно й тепер так: не будь знаючим, а будь маючим, осел у золотій попоні переважить хоть які коні (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Розум, який не має певної мети, губиться (М.Монтень). Люди, які не мають з мистецтвом нічого спільного, не повинні мати з ним нічого спільного. Просто? (С.Є.Лєц)].
Обговорення статті
Имеющийсянаявний, який (що) є:
по имеющимся сведениям – за наявними відомостями;
постоянно имеющийся – завжди наявний, що завжди (безпереводно) є, невиводний. Обговорення статті
Располагаемый
1) (
в пас. действии) розташовуваний, розміщуваний, (способность пас.) розташовний, розмісний;
2) наявний:
располагаемый ресурснаявний ресурс. Обговорення статті
Натюрморт – (франц.) натюрморт.
[Крім двох дідівських портретів у темних рамках і кількох сучасних фотокарток, на стіні висів невеличкий олійний натюрморт — розрізаний кавун у товаристві огірків і помідорів. Цей наївний затишок і глибока проміркованість обстанови огорнули Городовського ревнивим смутком (В.Підмогильний). Вийшов прегарний натюрморт — Уотова лисина, де-не-де поросла сіро-рудими кущиками, і яскрава, блискуча підлога підним (В.Діброва, перекл. С.Бекета). — Коли ти бачиш мух або комах у натюрморті — зів’ялу пелюстку чи темну пляму на яблуці, — художник передає таємне послання. Він повідомляє, що живі речі нетривкі — вони тимчасові. Смерть присутня в житті. Саме тому такі картини називаються натюрморти — мертва природа. Можливо, спершу ти й не побачиш на тлі краси й цвітіння крихітну пляму гнилизни. Але придивись уважніше — і вона тут (В.Шовкун, перекл. Д.Тарт)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

НАИ́ВНЫЙ ще нехи́трий, неби́тий, безхи́трий, зеле́ний, ірон. рожевощо́кий, (про товарство) дитсадкі́вський.
ЗАКЛЮЧА́ТЬСЯ, заключа́ться в том, галиц. поляга́ти на то́му;
заключа́ющий, 1. = содержащий, 2. що уклада́є тощо, гото́вий /покли́каний, ра́ди́й/ укла́сти, уклада́ч, 3. що висно́вує, стил. перероб. висно́вуючи, 4.= заканчивающий; заключа́ющий брак, новоже́нець, жени́х;
заключа́ющий в обья́тия, стил. перероб. обійма́ючи;
заключа́ющий в себе́, що ма́є в собі́;
заключа́ющий в ско́бки, стил. перероб. беручи́ в дужки́;
заключа́ющий догово́р, уклада́ч уго́ди, договірни́к;
заключа́ющий пари́, рішений закла́стися /би́тися об закла́д/;
заключа́ющий под стра́жу, що бере́ під ва́рту;
заключа́ющийся/заключа́емый. 1. = содержащийся3, 2. укла́дуваний, помі́щуваний, (в тюрму) ув’я́знюваний, (пакт) підпи́суваний;
заключа́емый, 3. висно́вуваний;
заключа́ющийся в чём, а) ная́вний у чому, б) що поляга́є в чому, стил. перероб. поляга́ючи в;
заключа́ющийся в ско́бки, бра́ний у дужки́;
ЗНА́ЧИТЬСЯ (у списку) стоя́ти, писа́тися, бу́ти запи́саним;
значится запи́сано;
в графе́ значится у графі́ стої́ть;
по бала́нсу значится на баля́нсі є;
значащийся що зна́читься тощо, запи́саний, прикм. ная́вний [значащийся в спи́ске наявний у спи́ску], образ. в раху́нку, у числі́, на спи́ску;
в спи́сках не значащийся нема́ у спи́сках.
ИМЕ́ТЬ, иметь больши́е позна́ния в чём до́бре зна́тися на чому;
иметь большо́й вес /иметь большу́ю ва́жность/ бага́то ва́жити;
иметь в виду́ ма́ти на о́ці /на прикме́ті, на меті́/;
иметь в виду́ что ще ці́лити куди;
иметь в ежедне́вном рацио́не (певні харчі) ма́ти на щоде́нь;
иметь ви́ды на ва́жити на;
иметь в карма́не кого трима́ти у жме́ні;
иметь власть ма́ти пра́во /си́лу/;
иметь в своём акти́ве ма́ти за плечи́ма;
иметь в своём распоряже́нии ма́ти під (своє́ю) руко́ю, галиц. ма́ти до диспози́ції;
иметь де́ло ма́ти до ді́ла;
иметь жи́зненный о́пыт образ. перейти́ бага́то сві́ту;
иметь запусте́лый вид світи́ти пу́сткою;
иметь значе́ние (иметь реша́ющее значе́ние) ще ма́ти си́лу, ва́жити (над усе);
иметь ме́сто (про дощі) перепада́ти;
иметь на иждиве́нии утри́мувати;
иметь на приме́те ма́ти на о́ці;
иметь обыкнове́ние взя́ти мо́ду, практикува́ти;
иметь основа́ние ма́ти підста́ву;
иметь отноше́ние к стосува́тися до;
иметь подхо́д к кому умі́ти підійти́ /зна́ти ключ, зна́ти з яко́го кінця́ зайти́/ до кого;
иметь поползнове́ние ще роби́ти за́біги, щоб;
иметь превосхо́дство над кем стоя́ти на го́лову ви́ще від кого;
иметь представле́ние обо всём наба́читися всьо́го́;
иметь пристра́стие к чему полюбля́ти /бу́ти залю́бленим у/ що;
иметь свобо́ду де́йствий ма́ти ві́льну ру́ку;
иметь се́рдце на кого се́рдитися /ма́ти жаль/ на;
иметь скло́нность к чему полюбля́ти що;
иметь смысл ма́ти сенс /ра́цію/;
иметь со́весть ще ма́ти ду́шу;
иметь соприкоснове́ние с чем торка́тися чого, (з ким) ма́ти ді́ло з;
иметь спосо́бности кого [н. певца́] вда́тися ким [н. співако́м];
иметь сре́дства к существова́нию ма́ти шмато́к хлі́ба;
иметь терпе́ние ма́ти терпе́ць;
иметь те́сные конта́кты ритмомелод. ма́ти найтісні́ші конта́кти;
иметь хождение бу́ти в /не вилуча́тися з/ о́бігу;
не иметь возмо́жности яви́ться галиц. бу́ти перешко́дженим;
не иметь жи́зненного о́пыта не ню́хати по́роху;
не иметь значе́ния образ. не ма́ти ваги́, ма́ло ва́жити, ж. то нічо́го, що [не имело значения, что о́ба служи́ли то нічого, що оби́два служи́ли];
не иметь мале́йшего жела́ния не хті́ти ані-ні́;
не иметь мале́йшего поня́тия о чём ні сном ні ду́хом не зна́ти про, фаміл. не ню́хати чого, галиц. не ма́ти зеле́ного поня́ття;
не иметь представле́ния (не иметь никако́го представле́ния) фаміл. тя́мити, як свиня́ в апте́ці;
не иметь ничего́ о́бщего с чем бли́зько не ночува́ти бі́ля чого;
не иметь пото́мства образ. рости́ в сто́вбур;
не иметь представле́ния о войне́ не ню́хати по́роху;
не иметь свобо́дной мину́ты не ма́ти ні дня ні но́чі, ні́коли й уго́ру гля́нути кому;
име́ет ме́сто /име́ло ме́сто/ что галиц. прихо́дить /прийшло́/ до чого [имеет место кри́зис прийшло до кри́зи];
не име́й ста рубле́й, а име́й сто друзе́й не май ста рублі́в, а май сто браті́в;
име́й в виду́! (име́йте в виду́!) зваж!, зва́жте!;
име́ющий що /мн. хто/ ма́є, ім. посіда́ч /вла́сник/ чого, прикм. бага́тий на що, /про тягар/ обтя́жений чим, образ. з чим [имеющий большо́е бу́дущее з вели́ким майбу́тнім], з чим на рука́х [имеющий капита́л з капіта́лом на руках], з чим на ши́ї [имеющий долги́ з борга́ми на шиї], з чим на утри́манні [имеющий семью́ з сім’є́ю на утриманні], стил. перероб. ма́ючи;
имеющий больши́е позна́ния в чем ерудо́ваний у якій га́лузі, до́бре підку́тий на чому;
имеющий большо́е значе́ние преважли́вий, ду́же важли́вий;
имеющий в виду́ стил. перероб. ма́ючи на ува́зі;
имеющий в своём акти́ве что з чим за плечи́ма;
имеющий в своём распоряже́нии что ма́вши під руко́ю;
имеющий вес вагови́тий, ваго́мий, з ваго́ю;
имеющий власть над кем волода́р /влади́ка/ кого;
имеющий возмо́жность спромо́жний, стил. перероб. ма́ючи змо́гу;
имеющий го́лову на плеча́х з голово́ю на в’я́зах;
имеющий де́ло с чем за́йня́тий чим;
имеющий де́ло с кем пов’я́заний з;
имеющий жа́лкий вид як у во́ду опу́щений;
имеющий жела́ние гото́вий, охо́чий;
имеющий зада́ние стил. перероб. ма́ючи завдання́;
имеющий зако́нную си́лу правоси́льний;
имеющий значе́ние із зна́ченням, важли́вий (для);
имеющий зуб на кого стил. перероб. ма́ючи зуб на;
имеющий каса́тельство приче́тний;
имеющий ме́сто ная́вний, зафіксо́ваний;
имеющий мно́го о́бщего с з ку́пою спі́льних рис із;
имеющий наме́рение /имеющий поползнове́ние/ = намеревающийся;
имеющий обыкнове́ние призвича́єний;
имеющий основа́ние (имеющий по́лное основа́ние) з по́вним пра́вом;
имеющий отли́чие відмі́нний, (про відзнаки) нагоро́джений;
имеющий отноше́ние к приче́тний до;
имеющий перспекти́вы перспекти́вний;
имеющий подхо́д зда́тний підійти́;
имеющий пра́во з пра́вом, галиц. упра́внений;
имеющий превосхо́дство над що ма́є перева́гу над;
имеющий представле́ние о до́бре знайо́мий з, наслу́ханий про;
имеющий преиму́щество (имеющий то преиму́щество) з (тіє́ю перева́гою;
имеющий примене́ние застосо́вуваний;
имеющий ру́ку стил. перероб. ма́ючи ру́ку;
имеющий сбыт (крам) ходови́й;
имеющий свобо́ду де́йствий ві́льний у свої́х ді́ях;
имеющий своё объясне́ние в чем поя́снюваний чим;
имеющий си́лу ді́йсний, чи́нний;
имеющий сла́бое зре́ние підслі́пуватий, підслі́пий, имеющий соприкоснове́ние = соприкасающийся;
имеющий соприкосновение с зму́шений ма́ти ді́ло /за́йня́тий/ з;
имеющий спрос (крам) ходови́й;
имеющий сре́дства к существова́нию забезпе́чений шматко́м хлі́ба;
имеющий схо́дство поді́бний, схо́жий;
имеющий тенде́нцию к з по́тягом до;
имеющий те́сные конта́кты з найтісні́шими конта́ктами;
имеющий у́ши, да слы́шит хто ма́є ву́ха, хай слу́ха;
имеющий це́лью з мето́ю;
имеющий фо́рму у фо́рмі, фо́рмою;
имеющий хожде́ние тепе́р ув о́бігу;
имеющий це́нность ці́нний, кошто́вний;
не имеющий де́нег /тала́нта, вку́са, цены́ тощо/, безгрошови́й /безда́рний, без смаку́, безці́нний тощо/;
не имеющий ничего́ о́бщего як не́бо і земля́;
не имеющий представле́ния без жо́дного уя́влення;
ничего́ не имеющий против зго́дний;
не́что, не имеющее це́нности поло́ва;
ЗАИМЕ́ТЬ діял. запопа́сти.
ИМЕ́ТЬСЯ, име́ется в виду́ что іде́ться про що;
име́ется в прода́же продає́ться;
е́сли таковы́е име́ются якщо́ такі́ є;
име́лось було́ (та й було́);
име́ющийся (в нали́чии) що є, прикм. ная́вний, прису́тній, образ. в ная́вності, на рука́х.
КОРЕНИ́ТЬСЯ, корениться в чём гнізди́тися, місти́тися, ма́ти свій ко́рінь;
кореня́щийся що мі́ститься тощо, закорі́нений, загні́жджений, прикм. притама́нний чому, образ. ста́ло прису́тній /ная́вний/.
НАЛИ́ЧЕСТВОВАТЬ, наличествующий ная́вний, прису́тній, образ. на рука́х, в акти́ві.
НАХОДИ́ТЬСЯ (міститися) ще розміща́тися, (про споруди) стоя́ти, (про землі, острови тощо) лежа́ти, (між людей) ще те́ртися, (на замку, на замітці, на мертвій точці) стоя́ти;
находиться в бе́дственном положе́нии бідува́ти;
находиться в зави́симости от зале́жати від;
находиться в ми́лости бу́ти фавори́том;
находиться в печа́ти друкува́тися;
находиться в по́льзовании бу́ти в ужи́тку, вжива́тися;
находиться в распоряже́нии кого бу́ти під руко́ю;
находиться в созна́нии (находиться в бессозна́тельном состоя́нии) бу́ти (не) при тямі;
находиться в состоя́нии шо́ка живомовн. сиді́ти як ми́ша під ві́ником;
находиться в тоскли́вом ожида́нии жда́ти як ка́ри;
находиться на краю́ ги́бели стоя́ти над прі́рвою, стоя́ти пе́ред заги́беллю;
находиться на слу́жбе 1. ма́ти поса́ду, бу́ти на слу́жбі, 2. бу́ти на (мі́сці) пра́ці;
находиться на содержа́нии кого утри́муватися ким;
находиться под впечатле́нием бу́ти під вра́женням;
находиться под ружьём ї́сти солда́тську ка́шу, ходи́ти з крі́сом;
находиться под угро́зой (уничтоже́ния) бу́ти загро́женим;
нахо́дится под вопро́сом ви́лами по воді́ пи́сано;
находя́сь бу́вши;
находя́щийся що /мн. хто/ перебува́є тощо, розташо́ваний, розмі́щений, зали́шений, прикм. прису́тній, ная́вний, займ. що [находя́щийся в ку́хне що в ку́хні], стил. перероб. перебува́ючи тощо, образ. під суча́сну /на цю/ по́ру [находя́щийся в тюрьме́ під суча́сну по́ру в’я́зень], присл. нара́зі́, тепе́р [находя́щийся в командиро́вке тепе́р у відря́дженні], уже́ [находя́щийся в ста́дии ро́ста уже́ в ста́дії ро́сту];
находя́щийся в чём ная́вний у;
находя́щийся в блаже́нном неве́дении сном-ду́хом не зна́ючи;
находя́щийся в бе́дственном положе́нии засмо́ктуваний бідо́ю;
находя́щийся в дозо́ре дозо́рець, дозо́рчий;
находя́щийся в доро́ге (що) в доро́зі;
находя́щийся в заключе́нии /находя́щийся под стра́жей/ ув’я́знений;
находя́щийся в жа́лком состоя́нии зане́дбаний до кра́ю;
находя́щийся в командиро́вке тепе́р у відря́дженні;
находя́щийся в конфли́кте с пересва́рений з;
находя́щийся в ми́лости фавори́т, тепе́р у ла́сці;
находя́щийся в настоя́щее вре́мя в тепе́р у, під суча́сну по́ру в;
находя́щийся в небреже́нии зане́дбаний;
находя́щийся в обраще́нии (про гроші) в о́бігу, обіго́вий;
находя́щийся во взаимоде́йствии /находя́щийся в движе́нии, находя́щийся в зави́симости тощо/ = взаимоде́йствующий /дви́гающийся, зави́сящий тощо/;
находя́щийся во дворе́ надві́рній, що у дворі́;
находя́щийся в оппози́ции к опозиці́йний до;
находя́щийся в печа́ти, друко́ваний;
находя́щийся в по́льзовании ужи́ваний /використо́вуваний/ ким;
находя́щийся в пренебреже́нии зане́дбаний, занеха́яний;
находя́щийся в противоре́чии с цілко́м несумі́сний з;
находя́щийся в равнове́сии зрівнова́жений;
находя́щийся в распоряже́нии кого нара́зі́ під руко́ю;
находя́щийся в состоя́нии чего під суча́сну по́ру у ста́ні;
находя́щийся в тяжёлом состоя́нии на цю по́ру у скру́ті;
находя́щийся за грани́цей закордо́нний, тепе́р за кордо́ном;
находя́щийся ме́жду не́бом и землёй зави́слий між не́бом і земле́ю;
находя́щийся на берегу́ бережа́нин;
находя́щийся на вооруже́нии при́йня́тий на озбро́єння;
находя́щийся на иждиве́нии кого утри́муваний ким;
находя́щийся на лече́нии пі́ддати лікува́нню;
находя́щийся на пу́ти к на шляху́ до;
находя́щийся в ремо́нте поста́влений на ремо́нт;
находя́щийся на слу́жбе служи́вий;
находя́щийся под контро́лем кого підконтро́льний кому;
находя́щийся под надзо́ром підна́глядний;
находя́щийся под уда́ром /находя́щийся под угро́зой/ загро́жений;
находя́щийся там /тут/ (про речі) ная́вний там /тут/;
находи́вшийся фраз. ще, вже [находя́щийся до́ма ще /вже/ вдо́ма], тоді́ ще /вже/ де [находя́щийся в о́тпуске тоді́ ще /вже/ на вака́ції], ОКРЕМА УВАГА;
НЕУСТРАНИ́МЫЙ ще непозбу́тній, ві́чно прису́тній /ная́вний/, образ. що його́ го́ді усу́нути
ПРЕДШЕ́СТВОВАТЬ, предше́ствовать чему образ. ма́ти мі́сце пе́ред чим /до чого/;
предше́ствующий чему що переду́є тощо, відбу́тий перед чим, прикм. попере́дній, відо́мий /ная́вний, засві́дчений, зафіксо́ваний/ пе́ред чим /до чого/, /про покоління/ попере́дній. коли́шній, дотепе́рішній, рідко переду́щий.
ПРИНИМА́ТЬСЯ принима́ться всерьёз бра́тися серйо́зно;
принима́ться за учёбу сіда́ти за па́рту;
принима́ется подпи́ска побут. прийма́ють передпла́ту;
принима́ются зака́зы ро́бимо на замо́влення;
принима́лись, принима́лось при́ймано;
принима́ющий що /мн. хто/ прийма́є тощо, маста́к приймати, ра́ди́й прийня́ти, для прийняття́, за́йня́тий прийняття́м, прийма́льник, прийма́ч, прикм. прийма́льний, оказ. прийму́щий, стил. перероб. беручи́, взя́вши;
принима́ющий бли́зко к се́рдцу перейня́тливий;
принима́ющий вид /принима́ющий фо́рму/ зда́тний набра́ти ви́гляду /фо́рми/;
принима́ющий во внима́ние / принима́ющий в расчёт, принима́ющий в счёт/ стил. перероб. взя́вши до ува́ги;
принима́ющий всерьёз гото́вий бра́ти серйо́зно;
принима́ющий в шу́тку зда́тний сприйня́ти як жарт;
принима́ющий горизонта́льное положе́ние стил. перероб. прибира́ючи горизонта́льне поло́ження;
принима́ющий за чи́стую моне́ту дові́рливий, наї́вний, стил. перероб. без ті́ні су́мніву;
принима́ющий к све́дению стил. перероб. беручи́ до ві́дома;
принима́ющий ме́ры зму́шений вжи́ти за́ходів;
принима́ющий на свой счёт гото́вий взя́ти на свій карб;
принимающий оборо́нную пози́цию гото́вий до оборо́ни;
принима́ющий какой оборо́т схи́льний розвива́тися в якому на́прямі, фаміл. щора́з менш /більш/ який [принима́ющий нежела́тельний оборо́т щораз менш ба́жаний;
принима́ющий угрожа́ющий оборо́т щораз більш загро́зливий]
;
принима́ющий пара́д кома́ндувач пара́ди /пара́ду/;
принима́ющий угрожа́ющие разме́ры щора́з більш загро́зливий /загро́зливіший/;
принима́ющий уча́стие (в чём) уча́сник, (зго́дний взя́ти у́часть у чім);
принима́ющий уча́стие в ком виявля́ючи турбо́ту до кого, гото́вий заопі́куватися ким;
принима́ющий хара́ктер стил. перероб. набува́ючи власти́вости;
не принима́ющий уча́стия фаміл. позапарка́нний;
принима́ющийся/принима́емый при́йманий, спри́йманий, бра́ний, ухва́люваний, визна́ваний, (захід) вжи́ваний;
не принима́ющийся в расчёт не́хтуваний;
ПРИСУ́ТСТВОВАТЬ (у творі) фігурува́ти;
прису́тствующий що фігуру́є, прикм. прису́тній /галиц. прия́вний/, ная́вний;
везде́ прису́тствующий всюдису́щий.
РАСПОЛАГА́ТЬ (правами) користува́тися /користа́тися/ з чого, галиц. диспонува́ти;
располага́ть чем ма́ти під руко́ю що, галиц. розпоряджа́ти, (грішми) ма́ти за душе́ю що;
располага́ть к чему схиля́ти /заохо́чувати/ до чого;
располага́ть к исто́ме мло́їти се́рце;
располага́ть по алфави́ту уклада́ти /упорядко́вувати/ за абе́ткою;
располага́ть свя́зями (де) ма́ти ру́ку;
располага́ющий 1. що /мн. хто/ розташо́вує тощо, ра́ди́й /взя́вшись/ розташува́ти, за́йня́тий розмі́щенням, прикм. розташо́вувальний, розмі́щувальний, 2. що прива́блює тощо, зда́тний прива́бити, прива́блювач, прикм. прива́бливий, прина́дливий, вабли́вий, прина́дний, приє́мний, 3. що ма́є під руко́ю тощо, стил. перероб. ма́ючи під рукою, пор. имеющий;
располагающий к чему що схиля́є до чого, зви́клий схиляти до, зда́тний схили́ти до;
располагающий к исто́ме (день) мло́сний;
располагающий к пе́нию співода́йний;
располагающий к себе́ симпати́чний, зда́тний прива́бити, (про зілля) при́воротни́й;
располагающий по алфави́ту що уклада́є за абе́ткою;
располагающий свя́зями із си́льною руко́ю;
располагающийся/располага́емый 1. розташо́вуваний, розмі́щуваний, 2. прива́блюваний;
располагаемый рідко, 3. ная́вний.
СЛЫ́ШАТЬСЯ книжн. сприйма́тися на слух;
слышащий що /мн. хто/ чу́є тощо, зда́тний почу́ти, чуйко́, прикм. не глухи́й, складн. почу́й- [почу́йбога];
слышащийся чу́тий, учу́ваний, прочу́ваний, (про нотки в голосі) ная́вний, прису́тній;
слышимый чу́тни́й, чу́тий, (вухом) книжн. спри́йманий, (звук) вира́зний;
слышавший наслу́ханий /поінформо́ваний/ про, ОКРЕМА УВАГА;
ПОСЛЫ́ШАТЬСЯ фраз. загусти́ [послы́шалось пе́ние загули́ спі́ви];
послышалось причу́лося;
послы́шавшийся вчу́тий, почу́тий, ОКРЕМА УВАГА;
УСЛЫ́ШАННЫЙ, быть услышанным (крізь кого/що) оказ. прокрича́тися
СОДЕРЖА́ТЬСЯ, содержа́ться в чём ще гнізди́тися;
соде́ржится кто трима́ють кого;
содержа́щий 1. що /мн. хто/ утри́мує тощо, зда́тний утри́мувати, утри́мувач, 2. що трима́є тощо, вла́сник, госпо́дар, 3. що мі́стить тощо, напо́внений /наси́чений/ чим, із вмі́стом, прикм. бага́тий на, прийм. з [содержащий ма́лое коли́чество з невели́кою кі́лькістю], складн. -вмі́сний [содержащий желе́зо залізовмі́сний], -но́сний [содержащий нефть нафтоно́сний];
содержащий в чистоте́ зда́тний трима́ти в чистоті́;
содержащий под аре́стом /стра́жей/ що тримає /галиц. упра́внений трима́ти/ під аре́штом /ва́ртою/;
содержащий при́меси з до́мішками;
содержащийся/содержи́мый 1. три́маний, утри́муваний, на утри́манні, 3. що мі́ститься тощо, умі́щений, прикм. ная́вний /прису́тній/ у чім;
содержащийся в балло́не нака́чаний у бальо́н;
содержащийся в каком коли́честве ная́вний у якій кі́лькості;
содержащийся в буты́лке нали́тий у пля́шку;
содержащийся в кни́ге умі́щений у кни́зі;
содержащийся под стра́жей утри́муваний під ва́ртою;
содержи́мое вміст, усе́, що є де.
СТОЯ́ТЬ, стоя́ть во главе́ чего очо́лювати що;
стоя́ть в о́череди забут. засто́ювати че́ргу́;
стоя́ть гру́дью стоя́ти стіно́ю;
стоя́ть за кого/что, обстава́ти за ким/ чим, борони́ти кого/що;
стоя́ть как извая́ние стоя́ти як стовп /ж. як до фотогра́фії/;
стоя́ть на коле́нях кляча́ти;
стоя́ть на чьей стороне́ тягти́ за ким;
стоя́ть на чьём пути́ стоя́ти попере́к доро́ги кому, закрива́ти шлях кому;
стоя́ть на высоте́ тре́бований (стоя́ть на высоте́ вре́мени) відповіда́ти вимо́гам (ча́су), (іти́ в па́рі з ча́сом);
стоя́ть на коле́нях, не согну́вшись стоя́ти навко́лішки сто́впчиком;
стоя́ть навы́тяжку стоя́ти на стру́нко /галиц. на по́зі́р/, док. ви́струнчитися;
стоя́ть на своём трима́ти сво́го, обсто́ювати /пра́вити/ своє́, хили́ти на своє́;
стоя́ть на стороне́ кого тягти́ ру́ку за ким;
стоя́ть на стра́же стоя́ти на сторо́жі;
стоя́ть на цы́почках ще стоя́ти на па́льчиках;
стоя́ть на часа́х стоя́ти на сті́йці /на ва́рті/;
стоя́ть над душо́й стоя́ти над ши́єю;
стоя́ть одно́й ного́й в гробу́ пря́сти на тонку́, диви́тися в я́му, бу́ти на Бо́жій доро́зі;
стоя́ть пе́ред угро́зой ги́бели ви́сі́ти на волоску́;
стоя́ть под ружьём стоя́ти /не́сти́ ка́ру/ під збро́єю;
стоя́ть по кома́нде „сми́рно” = стоя́ть навытяжку;
стоя́ть поперёк доро́ги ще заступа́ти /перепиня́ти/ доро́гу кому;
стоя́ть столбо́м (про куряву) кури́тися;
стоя́ть твёрдой ного́й тве́рдо стоя́ти;
стоя́ть у корми́ла вла́сти трима́ти в рука́х кермо вла́ди;
стои́т одно́й ного́й в моги́ле кто земле́ю па́хне від кого;
сто́я сто́яч(к)и, навсто́ячки, навсто́йки;
стоя́щий що /мн. хто/ стої́ть тощо, зму́шений /зда́тний/ просто́яти, зви́клий стоя́ти, фраз. поста́влений, розста́влений, опе́ртий, (де) вти́снутий /укли́нений/ куди, прикм. нерухо́мий, непору́шний, невідсту́пний, засти́глий /завме́рлий (на мі́сці), прикипі́ти (до мі́сця)/, образ. нена́че стовп, мов уко́паний, (про будівлю) зве́дений [стоя́щий на горе́ зве́дений на горі́], стил. перероб. стоя́вши, фраз. сторчови́й [стоя́щая волна́ сторчова́ хви́ля], (перед ким /про проблему/) ная́вний;
стоя́щий бли́зко к кому набли́жений до кого;
стоя́щий в дверя́х образ. вко́паний у две́рях;
стоя́щий в оборо́не гото́вий /призна́чений, покли́каний/ борони́ти, оборо́нець, захисни́к;
стоя́щий во главе́ (поста́влений) на чолі́;
стоя́щий в о́череди зну́джений у че́рзі́;
стоя́щий в строю́ ви́шикуваний, засти́глий у ла́ві, ПЕРЕН. гото́вий до бо́ю;
стоя́щий вы́ше чего зда́тний ста́ти ви́ще від;
стоя́щий голово́й за зда́тний покла́сти го́лову за;
стоя́щий горо́й гото́вий стоя́ти стіно́ю, несхи́тний (як мур);
стоя́щий гру́дью зда́тний стоя́ти як стіна́;
стоя́щий ды́бом зди́блений;
стоя́щий за что гото́вий борони́ти що;
стоя́щий за спино́й схо́ваний за спи́ною;
стоя́щий истука́ном / стоя́щий как извая́ние/ = стоя́щий столбом; стоя́щий коло́м настовбу́рчений;
стоя́щий коло́м / стоя́щий ко́стью/ в го́рле як кі́стка в го́рлі;
стоя́щий навы́тяжку ви́струнчений;
стоя́щий над душо́й зви́клий стоя́ти над душе́ю;
стоя́щий на какой /чьей/ доро́ге /стоя́щий на пути́/ 1. стил. перероб. ста́вши на який /чий/ шлях /сте́жку/, 2. ста́вши попере́к доро́ги кому, образ. на доро́зі;
стоя́щий на за́дних ла́пках зви́клий стели́тися листо́м;
стоя́щий на карау́ле поста́влений на сті́йку, вартови́й, стійковий;
стоя́щий на коле́нях укля́клий;
стоя́щий на краю́ моги́лы /стоя́щий одно́й ного́й в моги́ле/ вже припа́хлий земле́ю;
стоя́щий на краю́ про́пасти ста́вши пе́ред прі́рвою;
стоя́щий на ме́сте нерухо́мий, підтя́тий у ро́звитку;
стоя́щий на о́череди чергови́й, насту́пний;
стоя́щий на пе́рвом тощо ме́сте опини́вшися на пе́ршому тощо мі́сці;
стоя́щий на какой платфо́рме визнаве́ць якої платфо́рми;
стоя́щий на пози́циях стил. перероб. поділя́ючи пози́ції;
стоя́щий на прико́ле мор. законсерво́ваний, рідко заприча́лений;
стоя́щий на ра́вной ноге́ с за панібра́та з;
стоя́щий на реа́льной по́чве опе́ртий на реа́льний ґрунт;
стоя́щий на своём невідсту́пний від сво́го;
стоя́щий на своём посту́ засти́глий на свої́й сті́йці́;
стоя́щий на свои́х нога́х /стоя́щий на со́бственных нога́х/ опе́ртий на вла́сні но́ги;
стоя́щий на́смерть гото́вий стоя́ти на смерть;
стоя́щий на стра́же ста́вши на сторо́жі;
стоя́щий на я́коре зая́корений;
стоя́щий одно́й ного́й в гробу́ вже на Бо́жій доро́зі;
стоя́щий особняко́м окре́мішній;
стоя́щий пе́ред глаза́ми як живи́й пе́ред очи́ма;
стоя́щий подбоче́нившись стил. перероб. ста́вши ру́ки в бо́ки;
стоя́щий под пара́ми вже під па́рою;
стоя́щий под ружьём поста́влений під збро́ю;
стоя́щий по кома́нде „сми́рно” ви́струнчений;
стоя́щий столбо́м 1. як стовп, нена́че вко́паний, стил. перероб. ста́вши як стовп, 2. (про дим) виго́нистий у не́бо, стовпо́м укли́нений у не́бо;
стоя́щий торчко́м засти́глий сторчма́, поста́влений на́всторч;
стоя́щий у вла́сти обтя́жений вла́дою;
стоя́щий у поро́га чего ПЕРЕН. (зо́всім) близьки́й до чого, на поро́зі чого;
стоя́щий чу́челом як опу́дало;
легко́ стоя́щий (кінь) легки́й на нога́х;
стоя́вший ОКРЕМА УВАГА;
ПОСТОЯ́ТЬ постоя́ть за себя́ не да́ти себе́ скри́вдити, не да́ти дму́хати собі́ в ка́шу, посто́яти за се́бе;
посто́й!, посто́й! стрива́й!, стрива́й!;
ЗАСТОЯ́ТЬСЯ застоя́вшийся пересто́яний, за́сто́яний, засто́ялий, ОКРЕМА УВАГА
СУЩЕСТВОВА́ТЬ ще бу́ти, не зника́ти, не пропада́ти, не перево́дитися, образ. топта́ти ряст, (довго) фраз. трива́ти, (у природі) зустріча́тися;
существова́ть чем жи́ти з чого;
существу́ющий що /мн. хто/ існу́є тощо, зда́тний /зму́шений/ існува́ти, (де) розташо́ваний, розмі́щений, (міф) поши́рений, (світ) реа́льний, (спосіб) практико́ваний, (про права) зафіксо́ваний, прикм. су́щий, чи́нний, суча́сний, тепе́рішній, ни́нішній, сього́днішній, ная́вний, не покі́йний, не ме́ртвий, живи́й, (у світі) відо́мий, займ. /закон/ наш, стил. перероб. існу́ючи;
существу́ющий в ви́де /приро́де, фо́рме/ поди́буваний у ви́гляді /приро́ді, фо́рмі/;
существу́ющий у нас суча́сний нам;
существова́вший тоді́шній, тогоча́сний, ОКРЕМА УВАГА;
существова́вший до того́ дотогоча́сний;
ПРОСУЩЕСТВОВА́ТЬ ще перетрива́ти, протрива́ти, ви́живати і похідн.;
просуществова́вший перетрива́лий, ОКРЕМА УВАГА пор. і вибери существу́ющий.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Наивныйнаї́вний, -а, -е; -но – наї́вно.
Наличный
1) ная́вний, -а, -е;
2) (
присутствующий) прису́тній, -я, -є; наличные деньги – готі́вка, готови́к.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Наличныйная́вний.
Парк – парк (-ку);
• п. (группа путей
) – за́їзд (-ду);
• п. вагонный
– п. ваго́нний;
• п. группировочный
– з. гуртува́льний;
• п. действующий рабочий
– п. ужи́точний;
• п. инвентарный
– п. реманенто́вий;
• п. классный, пассажирский
– п. пасажи́рний;
• п. маневровый
– п. маневро́вий;
• п. наличный
– п. ная́вний;
• п. отправления
– п вирядни́й;
• п. паровозный
– п. паротяго́вий;
• п. предельный
– п. грани́чний;
• п. прибытия, приемочный
– з. прийма́льний;
• п. приемочный
– з. прийма́льний;
• п. рабочий, действующий
– п. ужи́точний;
• п. разбивки
– з. розподі́льчий;
• п. сортировочный
– з. сортува́льний;
• п. товарный
– з. ванта́жний;
• п. трамвайный
– п. трамва́йний.
Располагаемый (о мощности) – ная́вний.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Имеющийся
• Постоянно имеющийся
– завжди наявний; що завжди (безпереводно) є; невиводний.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

нали́чный ная́вний
располага́емый 1. розташо́вуваний, розмі́щуваний; розташо́вний, розміще́нний
2. ная́вний
ресу́рс ресу́рс,-су (матеріяльні засоби, цінності, запаси, кошти, що їх у разі потреби можна використати)
р. оста́точный ресу́рс залишко́вий
р. располага́емый ресу́рс ная́вний
соста́в 1. склад,-ду
2. сполу́ка,-ки, речовина́,-ни́, су́міш,-ші
3. зал. по́тяг,-гу
с. вещества́ склад речовини́
с. взрывча́тый су́міш вибухо́ва
с. во́здуха склад пові́тря
с. воспламени́тельный су́міш займи́ста
с. гранулометри́ческий склад гранулометри́чний
с. детони́рующий су́міш детонува́льна
с. железодоро́жный по́тяг,-гу, ва́лка залізни́чна
с. зажига́тельный су́міш запальна́ [запа́лювальна]
с. минералоги́ческий склад мінералогі́чний
с. молекуля́рный склад молекуля́рний
с. нали́чный склад ная́вний
с. подвижно́й зал. склад рухо́мий
с. пропи́точный су́міш просо́чувальна
с. противогнилосто́йный речовина́ протигни́льна
с. проце́нтный склад проце́нтний [відсотко́вий]
с. светя́щийся су́міш [сполу́ка] світна́
с. стехиометри́ческий склад стехіометри́чний
с. трасси́рующий склад трасува́льний
с. формо́вочный су́міш формува́льна
с. фракцио́нный склад фракці́йний
с. хими́ческий склад хемі́чний
с. электроподвижно́й склад [по́тяг] електрохі́дний
факти́ческий факти́чний, ді́йсний, спра́вжній, ная́вний
фа́ктор чи́нник,-ка, фа́ктор,-ра
ф. вне́шний чи́нник [фа́ктор] зо́внішній
ф. вну́тренний чи́нник вну́трішній
ф. вре́мени чи́нник ча́су
ф. второстепе́нный чи́нник другоря́дний
ф. де́йствующий чи́нник діє́вий [ная́вний]
ф. домини́рующий чи́нник переважа́льний
ф. жёсткости чи́нник жо́рсткости [тве́рдости]
ф. климати́ческий чи́нник клімати́чний
ф. конструкти́вный чи́нник конструкти́вний
ф. концентра́ции чи́нник концентра́ції
ф. масшта́бный чи́нник масшта́бний
ф. механи́ческий чи́нник механі́чний
ф. неучи́тываемый чи́нник неврахо́вний
ф. неучтённый чи́нник неврахо́ваний
ф. ориентацио́нный чи́нник орієнтаці́йний
ф. постоя́нно де́йствующий чи́нник пості́йний [ста́лий]
ф. радиацио́нный чи́нник радіяці́йний
ф. ри́ска чи́нник ри́зику
ф. сжима́емости чи́нник стиска́ння [сти́скуваности]
ф. силово́й чи́нник силови́й
ф. структу́рный чи́нник структу́рний
ф. техни́ческий чи́нник техні́чний
ф. технологи́ческий чи́нник технологі́чний
ф. хими́ческий чи́нник хемі́чний
ф. экономи́ческий чи́нник економі́чний
ф. эксплуатацио́нный чи́нник експлуатаці́йний
ф. электромагни́тный чи́нник електромагне́тний

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Проста́к, -ка́, простачи́сько
1)
простой человек, простолюдин;
2)
простак, простодушный, наивный.
Простота́
1)
простота;
2)
простой народ;
3)
неуч, наивный человек.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

наї́вний, -на, -не
ная́вний, -на, -це

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Безхи́трий, -а, -е. Безхитростный, наивный.
Просто́та, -ти, ж.
1) Простота.
Щось і блявкнув з простоти. К. ЧР. 28. Світ простоти і покою — стародавній заповіт. Щог. Сл. 99.
2) Простой народъ. О. 1862. І. 57.
Ні, зникнете ви, горді духи, почезнете, як і простота. К. Псал. 192. Твої слова простоту темну на добрий розум наставляють. К. Псал. 283.
3) Неучъ; наивный человѣкъ. Левиц. І. 215.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Ная́вний, -а, -е. Здесь присутствующий, находящийся. Киев.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Наличный — (о людях) прису́тній, (о вещах) ная́вний.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Наи́вный = безхи́трий, про́стий, простосе́рдий. (Кн.).