Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 35 статей
Запропонувати свій переклад для «набій»
Шукати «набій» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Заря́д
1) набі́й (-бо́ю). [У ладівни́ці ні одні́сінького набо́ю (Дума)].

-ря́д холостойнабі́й без ку́лі, сліпи́й набі́й.
Стрелять холостыми -дами – стріля́ти без куль;
2)
физ. – заря́д (-ду). [Електри́чний заря́д].
Заря́дец – чима́лий набі́й.
Набо́й
1)
см. Наби́вка;
2) (
набитое место) наби́те мі́сце, би́те (-того), набі́й (-бо́ю), садно́ (-на́), (шутл.) товче́ник;
3)
-бо́и (набивные борты) – на́шви (-шов и -швів) и (ед.) на́шва.
Нака́т
1) (
действие), см. Нака́тка 1.
Брать -том – бра́ти по́котом, коти́ти що;
2) (
морск. орудия) відко́чування;
3) (
на дороге) на́кі[о́]т (-ко́ту), нако́та (-ти), (на санной дороге ещё) набі́й (-бо́ю);
4)
строит. – на́кіт (-коту), (настилка) на́сти́л (-лу), на́сти[і]лка, насті́лля (-лля). Материал для -та, см. Нака́тник 1;
5) (
лавина) снігови́на́, лави́на; 6) в -ка́т полный – уще́рть (по ві́нця) по́вний.
Патро́н
1) (
зарядный) набі́й (-бо́ю), патро́н (-ну). [Патро́ни бува́ють бойові́ і сліпі́. У ладівни́ці ні одні́сінького набо́ю].
Холостой -ро́н – сліпи́й набі́й, сліпи́й патро́н;
2) (
покровитель) патро́н;
3) тех. – патро́н.

Патро́н токарный – тока́рський патро́н.
Припы́живать, припы́жить (заряд) – забива́ти, заби́ти кле́йтухом (набі́й). -жить кого, см. Пристру́нить.
Пуска́ть, пусти́ть
1) пуска́ти, пусти́ти, (
во множ.) попуска́ти кого́, що (куди́, зві́дки). [Пусти́-ж мене́, ота́мане, із по́лку додо́му (Пісня). Ко́ні у чи́сте по́ле попуска́в (Манж.). Дава́ли, та з рук не пуска́ли (Номис). Як візьме́ш ти за ру́ченьку, – не му́сиш пусти́ти (Метл.)].
-сти́ть на волю – пусти́ти на во́лю, відзво́лити кого́.
-сти́ть в отпуск кого – пусти́ти, відзво́лити в відпу́стку кого́.
Его не -сти́ли в отставку – йому́ не да́но відста́вки (димі́сії).
-сти́ть кого по миру, с сумою – з торба́ми, на же́бри, ста́рцем (старця́ми) кого́ пусти́ти.
-сти́ть лошадь во весь дух, во весь опор – пусти́ти, погна́ти коня́ що-ду́ху, на всю витя́гу.
-сти́ть лошадь рысью, в галоп – пусти́ти коня́ ри́стю, учва́л;
2) (
метать, выбрасывать) пуска́ти, пусти́ти, ки́дати, ки́нути що и чим в ко́го, в що.
-сти́ть стрелу, пулю, ядро – пусти́ти стрілу́, ку́лю, набі́й. [Пу́стимо стрі́лку, як грім по не́бу (Ант.-Драг.)].
-сти́ть камень или камнем в собаку – пусти́ти, ки́нути каменю́кою в соба́ку.
Он -сти́л в него тарелкою – він пожбу́рив у ньо́го тарі́лкою.
-ска́ть ракеты – пуска́ти раке́ти.
-ска́ть пузыри, см. Пузы́рь 3.
-сти́ть себе пулю в лоб – пусти́ти собі́ ку́лю в ло́ба.
-ска́ть кому пыль в глаза – ману́ пуска́ти (напуска́ти), туману́ пуска́ти (напуска́ти) на ко́го, тума́нити кого́, о́чі заму́лювати, о́чі зами́лювати кому́. [То вона́ ті́льки таку́ ману́ пуска́є (Мирн.). Бач! Яко́го тума́ну пуска́є своє́ю черво́ною ша́пкою (Кониськ.)].
-ска́ть, -сти́ть молву, славу – пуска́ти, пусти́ти поголо́ску (поголо́ски), сла́ву, розголо́шувати, розголоси́ти що. [Бі́гав по лю́дях, розпи́тував, пуска́в поголо́ски (Коцюб.). А ще до то́го розголоси́ли, що вона́ сла́вна воро́жка, то так до не́ї лю́ди йшли, як по свяче́ну во́ду (Яворськ.)].
-ска́ть, -сти́ть в огласку что – розголо́шувати, розголоси́ти що.
-сти́ть что в продажу – пусти́ти що в (на) про́даж, ви́ставити на про́даж що.
-сти́ть капитал в оборот – пусти́ти капіта́л в оборо́т.
-ска́ть, -сти́ть в ход, в дело – пуска́ти, пусти́ти що в ді́ло; (о машине, механизме и т. п.) пуска́ти, пусти́ти, запуска́ти, запусти́ти що, ста́вити, поста́вити (машину) на робо́ту. [Тонка́ іро́нія, безо́щадний сарка́зм, гні́вне обу́рення – все пуска́є він у ді́ло, щоб здискредитува́ти систе́му гні́ту (Єфр.). Са́ме ото́ перед дев’я́тою п’я́тницею і пусти́ли той млин упе́рше (Кониськ.). Моє́ ді́ло, як ка́жуть, міро́шницьке: запусти́ та й мовчи́ (Номис)].
-ска́ть, -сти́ть в ход все средства – усі́х за́собів зажива́ти, зажи́ти (ужива́ти, ужи́ти), на всі способи́ бра́тися (взя́тися).
-сти́ть кровь больному – ки́нути, пусти́ти кров хво́рому (неду́жому).
-сти́ть корабль ко дну – корабе́ль на дно пусти́ти.
-сти́ть на ветер – пусти́ти на ві́тер, на хух.
-ска́ть, -сти́ть корень, корни – пуска́ти, пусти́ти ко́рінь, пуска́ти, попуска́ти корі́ння. [Ти глибо́ко у глиб тверди́й ко́рінь пусти́, гі́лля вго́ру розки́нь (Рудан.)].
-ска́ть, -сти́ть побег, отросток, побеги, отростки – пуска́ти (виганя́ти и виго́нити) па́гін, на́рост, па́гони, на́рости, пусти́ти (ви́гнати) па́гін, на́рост, попуска́ти (повиго́нити) па́гони, па́рості, па́рости́тися, попа́роститися.
Деревья начинают -ска́ть почки – дерева́ почи́нають брости́тися (набро́щуватися, бро́статися, бру́нитися, набру́нькуватися, набрунько́вуватися, бру́ньчитися, при́щитися, напри́щуватися); срв. По́чка (Выбрасывать -чки).
-сти́ть почки – набрости́тися (набро́статися, набру́нитися, набру́ньчитися, набрунькува́тися, напри́щитися). [Вже де́рево набру́нилось (Звяг.). Ви́шні до́бре вже набрунькува́лися, – тіль-тіль не розів’є́ться листо́чок (Новомоск.)].
-ска́ть, -сти́ть росток, ростки (о зерне) – кі́льчитися, накі́льчитися, клю́читися, наключи́тися, назу́блюватися, назуби́тися, (во мн.) ви́кільчитися, покі́льчитися, поключи́тися, поназу́блюватися. [Вже кі́льчиться гре́чка, пшени́ця (Кам’ян.). Він злиде́нний госпо́дар: у йо́го в комо́рі геть покі́льчилась пшени́ця (Поділля). Посі́яла вже, як насі́ння поключи́лось (Рук. Левиц.). Уже́ котре́ зерно́ на мо́крій землі́, те назуби́лося (Міюс.). Вже наключи́лося зерно́ (Черкас. п.)].
Пу́щенный – пу́щений (во множ. попу́сканий); (брошенный) ки́нутий и ки́нений; (в ход) запу́щений; (применённый) зажи́тий, ужи́тий; (о молве) розголо́шений.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Холостой, холост
1) (
о мужчине) нежонатий, неодружений, (рус.) холостий;
2) неробо́чий, нечи́нний, я́ловий, (
рус.) холостий:
вести холостую жизнь – парубкувати (молодикувати, бурлакувати);
стрелять холостыми зарядами – стріляти без куль;
холостой заряд – порожній, сліпий набій, набі́й без ку́лі;
холостой патрон – сліпий патрон (набій);
холостой ход – неробочий хід, я́ловий хід. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Заряд
1) (
для стрельбы) набі́й (род. набо́ю);
2) (
электрич.) насна́га, -ги.
Патрон
1) (
зарядный) набі́й, -бо́ю, патро́н, -на;
2) (
покровитель) патро́н, -на.
Снаряд
1) знаря́ддя, прила́ддя, начи́ння, -ння, струме́нт, -ту;
2) (
артиллер.) набі́й, -бо́ю, гарма́тень, -тня.
Холостой
1) (
мужчина) нежонатий;
2) (
заряд) сліпий набій.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Заряд (оружия) – набі́й (-бо́ю);
• з. (постава),
мук. – за́сипка;
• з. (огнетушителя
) – на́чинка;
• з. (
электр.) – насна́га;
• з. остаточный
– нас. залишко́ва;
• з. отрицательный
– н. від’ємна;
• з. положительный
– н. дода́тна.
Патрон – патро́н (-на);
• п. (для вставл. свечей
) – свічни́к (-ка́);
• п. двухплашечный
– патро́н двоплатівко́вий;
• п. жестяный
– п. бляша́ний;
• п. зарядный
набі́й (-бо́ю);
• п. коловоротный
– п. коло́ворітний;
• п. ламповый
– п. лямпо́вий;
• п. поводковый (ток. станка
) – п. повідко́вий;
• п. пороховой
набі́й порохови́й;
• п. предохранительный
– патро́н запобі́жний;
• п. самоцентрирующий
– п. самоцентрі́вний;
• п. свердловой
– п. свердлови́й;
• п. токарный
– п. тока́рський;
• п. универсальный
– п. універса́льний;
• п. фотографический
– п. фотографі́чний;
• п. холостой,
воен.набі́й сліпи́й;
• п. центровой
– п. осередко́вий;
• п. чашечный
– п. чашкови́й.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

заря́д 1. заря́д,-ду (кількість електрики, наявної в якому-небудь тілі)
2. технол. споря́дження (заливання, засипання)
3. військ. набі́й,-бо́ю (зброя)
з. ио́нный заря́д йо́нний
з. магни́тный заря́д магне́тний
з. объёмный заря́д об’є́мний
з. одноимённый заря́д однойме́нний
з. оста́точный заря́д залишко́вий
з. отрица́тельный заря́д негати́вний
з. пове́рхностный заря́д поверхне́вий
з. положи́тельный заря́д позити́вний
з. то́чечный заря́д точко́вий
з. уде́льный заря́д пито́мий
з. электри́ческий заря́д електри́чний
з. элемента́рный заря́д елемента́рний
з. ядра́ заря́д ядра́
патро́н 1. тех. патро́н,-ну (1. пристрій для затискування оброблюваної деталі або різального інструмента в токарному і свердлильному верстаті; 2. пристрій для приєднання електролампи до електромережі)
2. набі́й,-бо́ю (зброя)
п. винтово́й ел. патро́н ґвинтови́й
п. винторе́зный патро́н ґвинторі́зний
п. вися́чий патро́н почіпни́й [висни́й]
п. двухпла́шечный патро́н двоплатівко́вий
п. зажимно́й патро́н затисни́й
п. заря́дный набі́й,-бо́ю
п. клиново́й патро́н клинови́й
п. кулачко́вый патро́н кулачко́вий
п. ла́мповый патро́н ла́мповий
п. магни́тный мет.об. патро́н магне́тний
п. подрывно́й патро́н підривни́й
п. предохрани́тельный патро́н запобі́жний
п. самозажимно́й патро́н самозатисни́й
п. самоцентри́рующий патро́н самоцентрівни́й
п. сверли́льный патро́н свердли́льний
п. соедини́тельный патро́н злу́чний
п. тока́рный патро́н тока́рний
п. унита́рный набі́й уніта́рний
п. холосто́й набі́й сліпи́й
п. ца́нговый патро́н цанго́вий
п. центрово́й патро́н осере́дковий
п. штифтово́й патро́н шти́фтови́й
п. электромагни́тный патро́н електромагне́тний

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Набі́й, -бо́ю
1)
заряд;
2)
нанос (снега);
3)
укатанная санная дорога.
Набо́йчик
1)
шомпол; 2) ум. от набі́й.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

набі́й, -бо́ю, -бо́єві; -бо́ї, -бо́їв

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Набі́й, -бо́ю, м.
1) Зарядъ.
У ладівниці ні однісінького набою. ЗОЮР. І. 186.
2) Навалъ снѣга на дорогѣ.
3) Утоптанная снѣговая дорога (Шух. І. 81), а также слѣды санной дороги, замѣтные изъ подъ наметеннаго снѣга. (Конот. у.).
4) Гусеница насѣкомаго Arctia. Вх. Пч. I. 5.
Притру́д, -ду, м. = Підбій 3. Вх. Пч. І. 5. См. Набій.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Набі́й, -бою, м.
1)
*Так і пішо́в набі́й зада́ром. Пропал заряд. Мирн. ХРВ. I. 121.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Боевой — бойови́й, бо́йний; Б. втулка — бо́йний уту́лок; Б. готовность — гото́вість бойова́; Б. деятельность — бойова́ дія́льність; Б. единица — бойова́ одини́ця; Б. задача — бойове́ завда́ння; Б. линия — бойова́ лі́нія; Б. личинка́ — бо́йний шруба́к, -ка́; Б. ось — -бо́йна вісь; Б. плоскость — бо́йна пло́ща; Б. позиция — бойова́ пози́ція; Б. пружина — бо́йна пружи́на; Б. служба пехоты — бойова́ слу́жба піхо́ти; Б. стрельба — бойове́ стріля́ння; Б. часть — бойова́ части́на; Б. щель — бо́йна щіли́на; Б. питание — бойове́ постача́ння; Б. столкновение — бойова́ су́тичка; Б. взвод — бо́йний звід; Б. вырез — бо́йний виріз; Б. выступ — бо́йний ви́ступ; Б. выход бойка — бо́йний вихід розбивача́; Б. гребень — бойови́й гре́бінь; Б. заряд — бо́йний заря́д; Б. комплект — бо́йний компле́кт; Б. конь — муштро́вий кінь; Б. патрон — бо́йний набі́й; Б. порядок — бойови́й поря́док; Б. расчет — бойови́й розраху́нок; Б. состав — бойови́й склад; Б. ставок — бо́йний стано́к; Б. устав — бойови́й стату́т; Б. участок — бойова́ дільни́ця; Б. газы — бойові́ га́зи; Б. действия — бойові́ ді́ї; Б. припасы — бо́йні припа́си; Б. свойства — бо́йні власти́вості; Б. формы строя — бойова́ фо́рма ла́ду.
*Вынимать, вынуть — вийма́ти, ви́йняти; „Вынуть лотки“ — „Ви́бери ко́роби“; „Вынь патрон“ — „Ви́бори набі́й“.
*Охотничий — мисли́вський; Охотничий патрон — мисли́вський набі́й.
*Патроннабі́й, -бо́ю; П. боевой — бо́йний набі́й; П. караульные — набо́ї для сторо́жі; П. охотничий — мисли́вський набі́й; П. унитарный — уніта́рний набі́й; П. учебный — навча́льний набі́й; П. холостой — сліпи́й набі́й.
*Разрезной — розрізни́й; Р. кольцо — розрізне́ кільце́; Р. обойма — розрізна́ обі́йма; Р. патрон — розрізни́й набі́й; Р. чека — розрізни́й за́гвіздок.
Ружейный — рушни́чний; Р. граната — рушни́чна грана́та; Р. капсюль — рушни́чна капсу́ля; Р. коробка — рушни́чна коро́бка; Р. огонь — рушни́чний ого́нь; Р. патрон — рушни́чний набі́й; Р. ремень — рушни́чний ре́мінь .
*Рычаг — ва́жіль, -желя; Р. барабана — ва́жіль бараба́на; Р. для изменения угла возвышения — ва́жіль, щоб зміня́ти кут підвищення; Р. галочный — замко́вий ва́жіль; Р отделяющий патрон в лотке от остальных — ва́жіль, що відокре́млює набі́й у Лотко́ві від ре́шти; Р. подающий — подава́льний ва́жіль; Р. под’емний — під’є́мний ва́жіль; Р. спускового механизма — ва́жіль спусково́го механі́зму; Р. стопора — ва́жіль сто́пора.
*Стоять, стать — стоя́ти, ста́ти; „Стоять вольно“ — „ста́ти ві́льно“; „Стой“ — „Стій“; „Стой. Вынь патрон“ — „Стій. Ви́бори набі́й“; „Стой. По кольцу назад“ — „Стій, За кільце́м наза́д“; „Стой. Прежняя установка“ — „Стій. Попере́дня уста́ва“; „Стой. С передков налево (направо, прямо) марш“ — „Стій. Із передкі́в ліво́руч (право́руч, про́сто) руш“; „Стой. Цель 00. Вилка 00-00“ — „Стій Ціль 00. Міжни́к 00-00“.
*Унитарный — уніта́рний; У. патрон — уніта́рний набі́й.
*Учебный — учбо́вий; У. заведение — учбо́вий за́клад; У. патрон — учбо́вий набі́й; У. плац — учбо́вий плац; У. пособие — учбо́вий підру́чник, прила́ддя; У. сбор — учбо́вий збір.
*Холостой патрон — сліпи́й набі́й.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Заря́дъ = набо́й, набі́й. С. З. Л. — У ладівницї нї однїсїнького набою. н. п.
Холосто́й, хо́лостъ = холости́й, нежона́тий, па́рубок. — Холосты́мъ быть, пробы́ть = парубкува́ти, молодикува́ти, бурлакува́ти, пропарубкува́ти, пробурлакува́ти. — Холоста́я жизнь = парубкува́ння, бурлакува́ння. — Вести́ х. ж. = парубкува́ти, бурлакува́ти. — Х. ры́ба = без ікри́, ялова́. — Х. заря́дъ = слїпий набі́й (без дробу і кулї). — X. строе́ніе = надві́рна будо́ва.